Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Аналіз виробництва зерна на фураж в СВК "Лісове" Речицького району Гомельської області


Реферат Аналіз виробництва зерна на фураж в СВК "Лісове" Речицького району Гомельської області

зв'язку вкорреляционном аналізі то, можливо розрахований коефіцієнт кореляції, що характеризує тісноту зв'язок між досліджуваними показниками:

 (11),

і коефіцієнт детермінації, що свідчить про, ступінь залежності чинників:

>d =r2 (12).

Що коефіцієнт кореляції, то тісніше зв'язок міжанализируемими чинниками. Коефіцієнт детермінації своєю чергою відбиває ступінь залежності чинників.

Результати кореляційного аналізу можна використовувати для підрахунку резервів зростання урожайності озимих та визначення її з перспективи за умови, що співвідношень між чинниками не зміняться.

На закінчення запитання варто сказати, що "аналіз виробництва рослинництва включає у собі:

аналіз обсягу виробництва, обсягу виробництва,


2. Аналіз стану ефективності виробництва зерна на фураж вспк "лісове"

2.1 Аналіз розміру та структури посівних площ

Аналіз розміру й структури посівних площ починається з розрахунок впливу структури посівів зернових культур на обсяги виробництва зерна. Проведемо його способом ланцюгової підстановки (>табл.2.1).

Таблиця 2.1

Розрахунок впливу структури посівів зернових культур на обсяги виробництва збіжжя у СПК "Лісове" способом ланцюгової підстановки

Культура Посівна площа, га Структура посівів,% Площа 2007 р. при структурі 2006 р., га Вихід продукції із першого га, ц Вихід продукції із загальною посівної площі 2007 р. при структурі посівів
2006 р. 2007 р. 2006 р. 2007 р. 2007 р. 2006 р.
Кукурудза 90 130 42,9 48,9 114 37,1 4823 4229
Ріпак 120 136 57,1 51,1 152 16,5 2244 2508
Усього 210 266 100,0 100,0 266 7067 6737

Як очевидно з данихтабл.2.1., більш врожайної є ріпак,т.к вихід продукції із загальною посівної площі 2007 р. при структурі посівів 2006 р. призвів до зростання врожайності ріпаку на 264 ц, а кукурудзи навпаки знизився на 594 ц. У цьому загальний розмір збору зерна знизилася на 330 ц. Далі проведемо розрахунок впливу структури посівів на обсяги виробництва продукції способом абсолютних різниць (>табл.2.2). Результати підрахунків показують, зміна структури посівів так вплинув зміна середній рівень врожайності.


Таблиця 2.2

Розрахунок впливу структури посівів в СПК "Лісове" на обсяги виробництва продукції способом абсолютних різниць

Культура Вихід продукції із першого га, ц Посівна площа, га Структура посівів, % Зміна середній рівень врожайності, ц/га
2006 р. 2007 р. 2006 р. 2007 р. +,-
Кукурудза 37,1 90 130 42,9 48,9 6,0 6 * 37,1/100 = +2,23
Ріпак 16,5 120 136 57,1 51,1 -6,0 -6 * 16,5/100 = - 0,99
Усього 26,8 210 266 100,0 100,0 1,24

Зміна посівних площ кукурудзи з 90 до 120 га викликало загострення частки площ з 42,9% до 48,9%, а ріпаку - до їх зниження з 57,1% до 51,1%. У цьому зміна середній рівень врожайності становило:

кукурудзи: 6 * 37,1/100 = +2,23 ц/га;

ріпаку: - 6 * 16,5/100 = - 0,99 ц/га.

У цілому нині на зміну структури посівів викликало загострення середній рівень врожайності на 1,24 ц/га.

Крім цього структура посівів також впливає на величину прибутку (>табл.2.3). Цей розрахунок також зроблено з допомогою спосіб абсолютних різниць.

Таблиця 2.3

Розрахунок впливу структури посівів в СПК "Лісове" у сумі прибутку

Культура Прибуток від 1 га посіву, тис. крб. Структура посівів,% Зміна суми прибутку на середньому із першого га, тис. крб.
2006 р. 2007 р. +,-
Кукурудза 232,0 42,9 48,9 6,0 1395,5
Ріпак 733,4 57,1 51,1 -6,0 -4411,4
Усього 483 100,0 100,0 -3015,9

Як очевидно з даних таблиці 2.3., на зміну структури посівів призвело до у себе зменшення суми прибутку на 3015,9 тис. крб. загалом із першого га, тому зміни у структурі посівів не можна оцінити позитивно. Оскільки прибуток є кінцевою результатом діяльності підприємства, що його зниження вимагає розробки заходів із оптимізації структури посівів на наступні періоди. У цьому необхідно враховувати низка чинників, як-от рівень цін, зміна потреби уфуражном зерні тощо.

На закінчення питання можна дійти невтішного висновку, що обсяг розміру та структура посівних площ надає безпосередній вплив величину цьогорічного валового збору зерна, врожайність і кінцеві фінансово-господарські результати діяльності сільськогосподарського підприємства.

2.2 Аналіз врожайності сільськогосподарських культур

Винятково важливого значення у рослинництві має врожайність. Від врожайності вирощуваних культур залежить як здатність сільськогосподарського підприємства задовольнити власні потреби, і можливість виконати державне замовлення, забезпечити виконання договірних умов і нездатність досягти запланованих показників фінансово-господарську діяльність.

Врожайність залежить від низки чинників, найважливішим із якого є внесення добрив. Аналіз виконання плану з внесення мінеральних добрив приведено утабл.2.4

Як очевидно з данихтабл.2.4., виконання плану підприємством 2006 р. становило внесення органічних добрив - 106,8%, мінеральних - 101%. У 2007 р. виконання плану підприємством становило внесення органічних добрив - 106,9%, мінеральних - 125,9%. Разом із цим у 2006 р. має місце недовиконання плану з внесення азотних добрив цілому, і навіть площею, зайняті кукурудзою.

Таблиця 2.4

Виконання плану СПК "Лісове" внесення мінеральних добрив

Показник 2006 р. 2007 р.
План Факт Виконання плану,% План Факт Виконання плану, %
>Внесено органічних добрив, т 25000 26700 106,8 25000 26715 106,9
>Внесено мінеральних добрив, т 154,25 155,8 101,0 201 253 125,9
До того ж:
азотних 60,5 60,4 99,8 78,0 98,9 126,8
фосфорних 43,8 43,9 100,3 54,0 68,7 127,2
калійних 50,0 51,5 103,0 69,0 85,4 123,8
До того ж на 1 га по культурам, кг. NPK:
Кукурудза 873,5 864,6 99,0 870,5 1084,2 124,6
Ріпак 630,3 649,9 103,1 645,9 824,0 127,6

Для глибокого аналізу ефективності застосування добрив зробимо розрахунок окупності добрив у межах культур (>табл.2.5). Данітабл.2.5 видно, що окупність 1 ц NPK становить 1,02 ц кукурудзи і 0,55 ц ріпаку, що від нормативного значення. Тому використання добрив у цих умовах ефективне.


Таблиця 2.5

Розрахунок окупності добрив по культурам

Показник Кукурудза Ріпак
Рівень врожайності від природного родючості грунту, ц/га 26,0 12,0
Практична врожайність, ц/га 37,1 16,5
Кількість внесених добрив на 1 га, ц NPK 10,8 8,2
Фактична окупність 1 ц NPK, ц 1,02 0,55
Нормативна окупність 1 ц NPK, ц 3,00 4,50

Для визначення окупності добрив використовуємо кореляційний аналіз. У цьому врожайність кукурудзи позначимо "x", кількість внесених добрив на 1 га посіву - "y". Вихідні дані до розрахунку залежності врожайності кукурудзи (x) кількості внесених добрив на 1 га посіву (y) наведені утабл.2.6

Таблиця 2.6

Вихідні дані до розрахунку залежності врожайності кукурудзи (x) кількості внесених добрив на 1 га посіву (y)

Номер поля x y ху

x2

у2

yx

1 2,5 3,8 9,5 6,25 14,44 7,3
2 6,0 7,2 43,2 36,00 51,84 8,0
3 8,5 9,6 81,6 72,25 92,16 8,6
4 10,0 12,2 122 100,00 148,84 8,9
Разом 27,0 32,8 256,3 214,50 307,28 32,8

Наведені дані показують, що зі збільшенням дози добрив врожайність зернових культур загалом зростає.

Зв'язок між тими показниками можна сформулювати рівнянням прямий лінії.Рассчитаем дане рівняння, використовуючи данітабл.2.6 і системи лінійних рівнянь (10):

>2a +30b = 29,8
>30a +249,5b = 255,6

>Подставим отримані значення й вирішимо цю систему рівнянь. Звідси знаходимо, що а = 6,721, b = 0,219. Коефіцієнт а - це стала величина, не що з кількістю внесених добрив, коефіцієнт b показує, що зі збільшенням кількості добрив на 1 ц/га врожайність зернових культур СПК "Лісове" поповнюється 0,219 ц/га.

Для характеристики тісноти зв'язок між внесенням добрив і врожайністю розрахуємо коефіцієнт кореляції за такою формулою (11):

.

Отже, між врожайністю уведенням добрив є досить тісний взаємозв'язок.

Також розрахуємо коефіцієнт детермінації за такою формулою (11):

>d = 0,982 = 0,96.

Це засвідчує тому, що врожайність залежить від внесення добрив на 98%.

Крім цього, величина цьогорічного валового збору зернових культур може бути збільшена з допомогою інших заходів.Произведем підрахунок резервів збільшення виробництва з допомогоюраскорчевки чагарників та скороченнямелкоконтурности (>табл.2.7).

Данітабл.2.7 видно, проведення вищевказаних заходів резервом збільшення виробництва зерна на фураж в СПК "Лісове". за рахунокраскорчевки чагарників можна збільшення посівних площ на 19 га, а й за рахунок скороченнямелкоконтурности - на 8 га загалом аналізованих культурам. Крім цього, землі, зновувовлекаемие в господарський оборот дають змогу збільшити врожайність.

Таблиця 2.7

Підрахунок резервів збільшення виробництва з допомогою інших заходів

Захід Площа, га Врожайність, ц до.ед/га Втрати продукції
План Факт +, - майданами, де захід відбувався майданами, де захід проводилося із першого га всього
Кукурудза
>Раскорчевка чагарників 141 130 -11 40,5 37,1 3,4 37,4
Скороченнямелкоконтурности 134 130 -4 38,1 37,1 1,0 4,0
Ріпак
>Раскорчевка чагарників 144 136 -8 17,3 16,5 0,8 6,4
Скороченнямелкоконтурности 140 136 -4 17,6 16,5 1,1 4,4

Отже, на врожайність культур істотно впливає внесення добрив. У цьому залежність врожайності від обсягу внесених добрив має шляхом складання рівняння виходячи з вироблених розрахунків. На врожайність також впливають й інші заходи (розкорчування чагаря, скороченнямелкоконтурности, вапнування грунтів тощо.).


2.3 Аналіз динаміки виконання плану і сфери впливу чинників виробництва продукції рослинництва

Важливе значення під час аналізу виробництва зерна на фураж грає аналіз динаміки виробництва та виконання плану виробництва. Динаміка виробництва зерна на фураж представленій утабл.2.8

Таблиця 2.8

Динаміка виробництва зерна на фураж

Рік динаміки Валовий

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація