Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Агроекологічна оцінка та розробка екологічно безпечних технологій системи землеробства або її ланок в СГП "Колос" Кусінского району


Реферат Агроекологічна оцінка та розробка екологічно безпечних технологій системи землеробства або її ланок в СГП "Колос" Кусінского району

закриття вологи. Наступна обробка грунту проводитьсябезотвальними знаряддями –КПШ-9,КПП-2,2,КПЭ-3,8. При масовій появі проростків бур'янів після боронування починають обробку грунтуплоскорезами ілущильниками зі знятими відвалами на глибину 14 див.

У період до посіву зернових культур проводять 2-3культивации на глибину закладення насіння ріпаку та ущільнення грунту.

У боротьби з вітрової і водної ерозією важливе його місце займає мульчування поверхні грунту через збереженняпожнивних залишків чиразбрасиванием різнихмульчирующих матеріалів.

Аналізуючи обробку грунту польового іпочвозащитного сівозмін, можна сказати, що з системі обробітку грунтупочвозащитного сівозміни основою служить корінну зміну обробки, відмови від застосування плуга та інших грунтообробних знарядь,заделивающих рослинні залишки, обробка грунту знаряддямиплоскорезного типу,сохраняющими лежить на поверхні грунту стерню, запровадження й освоєнняпочвозащитних сівозмін з полосним розміщенням посівів багаторічних трав. Також найважливішими прийомами боротьби з ерозією є оранка впоперек схилу, щілювання,кротование,лункование, внесення мінеральних і органічних добрив, підвищені норми висіву зернових культур.


4. Планування норм добрив під сільськогосподарські культури

Норми добрив під сільськогосподарські культури встановлюють з урахуванням планованої врожайності, біологічних особливостей, кліматичних умов, рівня агротехніки, потенційного й ефективного родючості грунту, забезпеченості органічними добривами, планованих фондів промислових добрив та безпеки дії їх у компоненти агроекосистеми.

4.1 Планування врожайності

На Південному Уралі рілля переважно розташований у зоні недостатнього зволоження, тому визначати справді можливі врожаї (>ДВУ) необхідно з урахуванням продуктивної весняної вологи в метровому шарі, опадів за вегетаційний період культури, коефіцієнта її водоспоживання за такою формулою (3):

>У=1002 (>W+P)/Kв*S(100-Bз), (3)

де У – врожай у ц/га стандартної вологості; W – продуктивна волога в метровому шарі грунту, мм; Р – опади за вегетаційний період, мм;Кв – коефіцієнт водоспоживання на 1 ц зерна; P.S – сума частин у співвідношеннізерно:солома;Вс - стандартна вологість, %.

Знаючи історію поля, різким коливанням за літами метеорологічних умов господарства, можна використовуватиме розрахунку доз добрив величини середніх урожаїв за попередні три нормальних року у погодних умов.

У.конюшину. 2004 = 1002(120+300)/500*1(100-16) = 100 ц/га;

У.конюшину. 2005 = 1002(110+250)/580*1(100-16) = 73,9 ц/га;

У.конюшину. 2006 = 1002(130+270)/550*1(100-16) = 86,6 ц/га.

У>пшен.2004 = 1002(130+250)/435*2.2*86 = 46,2 ц/га;

У>пшен.2005 = 1002(150+270)/450*2.2*86 = 49,3 ц/га;

У>пшен.2006 = 1002(160+300)/500*2.2*86 = 48,6 ц/га;

У.горох. 2004 = 1002(120+300)/550*1,5(100-16) = 60,6 ц/га;

У.горох. 2005 = 1002(110+250)/600*1,5(100-16) = 47,6 ц/га;

У.горох. 2006 = 1002(130+270)/610*1,5(100-16) = 52,9 ц/га.

У>овес.2004 = 1002(150+230)/450*1*86 = 34,9 ц/га;

У>овеc.2005 = 1002(150+175)/500*1*86 = 31,3 ц/га;

У>овес.2006 = 1002(140+216)/435*1*86 = 36 ц/га

У>ячмень,.2004 = 1002(120+250)/435*2,1*86 = 47,1 ц/га;

У>ячмень.2005 = 1002(130+270)/430*2,1*86 = 51,5 ц/га;

У>ячмень.2006 = 1002(150+300)/500*2,1*86 = 49,8 ц/га

Таблиця 4 – Розрахункова чи фактична врожайність в сівозміні №3

№ поля, культура Врожайність, ц/га за літами
Середня багаторічна 2004 2005 2006 Середня врожайність
Поле №1, конюшину 18,8 100 73,9 86,6 86,8
Поле №3, пшениця 18,7 46,2 49,3 48,6 48

>Поле№4

горох,

60,6 47,6 52,9 53,7
Поле №5 овес 34,9 31,3 36 34

Поле №6

ячмінь

18 47,1 51,5 49,8 49,4

З таблиці видно, що високий врожай конюшини був у 2004 року (100 ц/га), а найменший 2005 року (73,9 ц/га), найбільший врожай пшениці – в січні 2005 (49,3 ц/га), а найменший – 2004 року (46,2 ц/га), найбільший врожай гороху – 2004-го (60,6 ц/га), а найменший – 2005 року (47,6 ц/га), найбільший врожай вівса – 2006-го (36 ц/га), а найменший – 2005 року (31,3 ц/га), найбільший врожай ячменю – в січні 2005 (51,5 ц/га), а найменший – 2004 року (47,1 ц/га). Найнижчі врожаї були отримані 2005 року, оскільки це був засушливий рік за аналізований період.Спланированний справді можливий врожай у умовах надалі вимагає практичної реалізації й у з цим пред'являються особливі вимоги до оптимального забезпечення рослин мінеральними речовинами без зниження рівня родючості грунту, тобто еколого-безпечним нормам.

4.2 Розрахунок доз добрив під запланованого врожаю

Розрахунок доз добрив проводять за формулі, запропонованої І.С.Шатиловим і М.К.Каюмовим (4):

Д = (100 У – ПКпКу) / З; (4)

де Д – доза добрива втуках, ц/га; У – винесення елемента мінерального харчування з планованим врожаєм,кг/га; П – вміст упосве доступного елемента харчування,кг/га;Кп – коефіцієнт використання живильного речовини з грунту, %;Ку – коефіцієнт використання живильного речовини добрив, %;З – зміст чинного речовини добрив, %.

Зміст у грунті доступного для рослин елемента П впахотном шарі вираховується за формулою (5):

П = nd h, (5)

де n – зміст доступного для рослин елемента,мг/100 р грунту;d – об'ємна маса грунту,г/см3; h – орний шар грунту, див.

Винесення елементів планованимуроржаем (У,кг/га) вираховується за формулою (6):

У =У*К, (6)

де У – врожай зерна, ц/га; До – винесення азоту, фосфору і калію одиницею (>1ц) основний продукції з урахуванням побічної, кг.

Таблиця 6 – Розрахунки доз добрив під запланованого врожаю

Показники >Клевер Пшениця >Горох >Овес Ячмінь
N

>P2O5

K2O

N

>P2O5

K2O

N

>P2O5

K2O

N

>P2O5

K2O

N

>P2O5

K2O

>1.Виноспит.в-в з врожаєм,кг/га (У) 170,9 48,6 130,6 172,8 62,4 124,8 187,9 85,9 161,1 108,8 47,6 91,8 148,2 59,3 158
>2.СодержаниеNРК в пах. шарі,мг/100 р грунту (п) 4,5 4,0 7,0 4,5 4,0 7,0 4,5 4,0 7,0 4,5 4,0 7,0 4,5 4,0 7,0
>3.наличиеNРК у грунті,кг/га (П) 128,7 114,4 200,2 128,7 114,4 200,2 128,7 114,4 200,2 128,7 114,4 200,2 128,7 114,4 200,2
>4.КИП, % (>Кп) 66 12 20 75 12 20 66 12 20 75 12 20 75 12 20
5.Використанняпитв-в з грунту,кг/га (ПКп) 84,9 13,7 40 96,5 13,7 40 84,9 13,7 40 96,5 13,7 40 84,9 13,7 40
>6.Требуется внестипитв-в з хв. добривами,кг/га (>В-ПКп) 86 3,9 90,6 76,3 48,7 84,8 103 72,2 121,1 12,3 33,9 51,8 63,2 45,6 118
>7.Процентисп-япитв-в з добрив (>Ку) 68 29 42 34 29 42 34 29 42 34 29 42 34 29 42
>8.Необходимо внестипитв-в підпланир. врожай з урахуванням %исп-я зудобр.,кг/га 126 120 216 224 168 202 303 249 288 36,3 117 123 186 157 281
>9.Действ.в-во мінер. добрив, % (З) 34,5 19,5 60 34,5 19,5 60 34,5 19,5 60 34,5 19,5 60 34,5 19,5 60
>10.Кол-во хв. задовільно. яке слід доповнитистанд. одиницях, ц/га (Д) 3,6 6,2 3,6 6,5 8,6 3,4 8,8 12,7 4,8 1,05 6 2,05 5,4 8,05 4,7

З таблиці видно, що ячмінь з грунту виносить найбільше калію (160кг/га), а люцерна виносить дуже багато азоту (351,3кг/га), але у своє чергу люцерна ще й вносить у сухий ґрунт багато азоту з допомогоюпожнивних залишків, оскільки є бобової культурою і з допомогоюазотфиксирующих бактерій засвоює азот атмосфери. У господарстві використовуються добрива: аміачна селітра, простий суперфосфат і хлористий калій. Щоб самому отримати високі врожаї вирощуваних культур необхідно ухвалити під ячмінь азоту 2,2 ц/га, фосфору 8,9 ц/га, калію 4,7 ц/га; під люцерну першою полі азоту 8,2 ц/га, фосфору 36,5 ц/га, калію 7,7 ц/га, другою полі – азоту 7,5 ц/га, фосфору 36,7 ц/га, калію 8,1 ц/га. З цього випливає, що ячмінь потребує найбільше фосфорі, а люцерна й у фосфорі. У основне добриво під ячмінь вносять половину азоту, половину фосфору й усе калій, потім при сівбу вносять що залишилося фосфор і роблять підгодівлю які залишилися азотом. Оскільки люцерну висівають під покрив ячменю, то частина азоту, необхідного люцерні, потрібно внести під покривну культуру, і навіть проводити азотні підгодівлі після кожного скошування для кращогоотрастания; а перед відходом люцерни в зиму роблять підгодівлі фосфором і калієм для кращогоперезимовивания і весняногоотрастания. Технологія обробітку сільськогосподарських культур на еродованих грунтах мають передбачати ретельнузаделку добрив, екологічне обгрунтування їх доз. Збільшення врожайності рослин цих грунтах сприяє підвищенню їх опірності ерозії внаслідок кращого розвитку рослин, їх кореневих систем і великої кількості рослинних залишків.


5. Баланс поживних елементів в сівозміні

Баланс поживних елементів – одна з головних економічних показників, що складає стабільністьагросистеми. Баланс складається з прибуткової і видаткової статей. Основнимиприходними статтями є: внесення поживних речовин з органічними і мінеральною поживою, надходження азоту з допомогою фіксації атмосферного азотуклубеньковими бактеріями, надходження азоту з опадами, внесення з насінням. Витрати поживних речовин з грунту визначається основному винесенням з врожаєм, закріпленням у грунті, вимиванням сполук азоту NO та калію зкорнеобитаемого шару, втратами внаслідок ерозії грунтів.

Таблиця 7 – Баланс поживних речовин, у сівозміні

Показники Поле сівозміни
конюшину пшениця горох овес ячмінь

Вихід, ц/га

Надходження азоту:

Зорг.удобрениями

З хв.уд-ми

Усього

Винесення азоту

Дефіцит

86,8

-

126

126

170,9

-44,9

48

-

224

224

172,8

51,2

53,7

-

303

303

187,9

115,1

34

-

36,3

36,3

108,8

-72,5

49,4

-

186

186

148,2

37,8

Надходження фосфору:

Зорг.удобрениями

З хв.уд-ми

Усього

Винесення фосфору

Дефіцит

-

120

120

48,6

71,4

-

168

168

62,4

105,6

-

249

249

85,9

163,1

-

117

117

47,6

69,4

-

157

157

59,3

97,7

Надходження калію:

Зорг.удобрениями

З хв.уд-ми

Усього

Винесення калію

Дефіцит

-

216

216

130,6

85,4

-

202

202

124,8

77,2

-

288

288

161,1

126,9

-

123

123

91,8

1,2

-

281

281

158

123

 


За даними таблиці видно, що баланс поживних речовин, у сівозміні по азоту негативний, а, по всім фосфору і калію позитивний. Це засвідчує тому, що є дефіцит по азоту, а, по фосфору і калію дефіцит відсутня. Але розрахунок компенсацій елементів харчування показав, що азот компенсований загалом на 40 %, а оптимальної є компенсація на 80 %, отже, потрібно підвищити дози азотних добрив під ячмінь. Компенсація фосфору становить 55 % за оптимального значенні 80 %, але дефіциту фосфору немає, отже, дози фосфорних добрив можна знизити. Компенсація калію мусить бути 60 %, а фактично калій компенсується на 77 % загалом, отже, потрібно знизити дози калійних добрив, щоб знизити екологічну навантаження на грунт. За даними вчених встановлено, що з Челябінській області щороку потрібно вносити від 7 до 10 т гною на 1 га. З з підвищення ролі гною на відновленні родючості необхідно змінити технологію її приготування, збереження і застосування.


6.Почвенно-екологическая оцінка

Нині відсутні рекомендації за оцінкою меж впливу, які забезпечують екологічну небезпека агроекосистем. Особливо утруднена їх розробка територій зі складною грунтовим покровом, схильних до ерозії, забруднених радіонуклідами. У умовах очікується виникнення яксинергических, і антагоністичних екологічним ефектам.

У наземних екосистемах саме грунт є акумулятором, носієм і трансформатором інформації про колишніх і сучасних впливах. Це дає підстави розглядати його як критичне ланка в екологічних ланцюгах в оцінці меж впливу сільськогосподарських технологій.

>Почвенно-екологическая оцінка проводиться виходячи з властивостей грунтів і кліматичних показників попочвенно-екологическому індексу (>ПЭИ). Адже це комплексний показник, який свідчив про стані оранки і, порівняно з аналогами роблять висновок про деградації грунтів чи його поліпшенні.

>Почвенно-екологический індекс вираховується за формулою, запропонованої доктором сільськогосподарських наук, членом-кореспондентомРАСХНКармановим І.І. (7):

>ПЭИ=12,5(2-V)П*Дс*(St>10°(КУ-Р)/КК+100)*А, (7)

де V – щільність (об'ємна маса) загалом для метрового шару,г/см3;

2 – максимально можлива щільність,г/см3;

П – "корисний" обсяг грунту в метровому шарі (поправочний коефіцієнт по механічному складу);

>Дс – додатковоучитиваемие властивості грунту: коефіцієнти змісту гумусу, рН сольовий витяжки, ступіньеродированности грунту,гидроморфность, ступінь солонцюватості та інших.;

>St>10° - середня сума температур понад десять °З;

КУ – коефіцієнт зволоження;

Р – поправка до коефіцієнта зволоження;

КК – коефіцієнтконтинентальности;

А – підсумковий агрохімічний показник – зміст елементів харчування (коефіцієнти).

Знаходимо коефіцієнт по гумусуКг (8):

8,8 / 7*100 = 125,7 % - далі дивимося по додатку 13Кг=1,096.

Знаходимо коефіцієнт по кислотності ДорН – див. по додатку 16 – по фактичної кислотності 4,9 ДорН =0,920.

Коефіцієнт зволоження КУ вираховується за формулою (9):

>КУ=SОс*Дк/St>10+500 = 280*5,3 /2000+500 = 0,594,

деДк – додатковий коефіцієнт длягорно-лесной зони становить 5,3.

Поправка береться з таблиці і як 0,03, тому показник (>КУ-Р)=0,594-0,03=0,569.

Коефіцієнтконтинентальности КК розраховується (10):

>КК=360(tmax -tmin)/У+10,

деtmax – середньомісячна температура липня;tmin – середньомісячна температура січня; У – широта місцевості.

>КК=360(17-(-16))/56,30+10=179.


Підсумковий кліматичнийпоказатель(11):

(>t>10(КУ-Р)/КК+100) = 2000*0,569/179+100 = 4,079.

Коефіцієнти для фосфору Дор й у калію Додо знаходимо за таблицею:

Дор = 1,030; Додо = 1,020.

>Почвенно-екологический індекс (12):

>ПЭИ=12,5*(2-1,3)*1*1,096*0,920*4,097*1,030*1,020=37,9 балів.

>Почвенно-екологический індекс як комплексний показник свідчить у тому, що певний стан орних різновидів основних типів грунтів погіршується протицелинними аналогами. Порівнюючипочвенно-екологический індекс грунтівСХП Колос зпочвенно-екологическим індексом загаломгорно-лесной зоні, можна сказати, що позитивний стан оранки вКусинском районі погіршилося. Використання грунтів в ріллі спричиняє деградацію насамперед таких показників родючості, як складання грунтового профілю, валове зміст гумусу, азоту, фосфору і калію, стан грунтового яка поглинає комплексу.


7.Биоенергетическая оцінка ефективності технології виробництва сільськогосподарської продукції

Проблема збільшення врожайності культур сільському господарстві пов'язані з інтенсифікацією виробництва та супроводжується збільшенням витрат не поновлюваної енергії. Тому важливо розробляти і використовуватиенергопротивозатратние технології виробництва, у яких менше витрачається енергії виробництва рослинницької продукції.

Значимість енергетичної оцінки виникає з диспропорції між енергоспоживанням іенергопроизводством, тобто слід визначити рівень окупності енергетичних витрат енергією, накопиченої в врожаї.

Таблиця 8 – Розрахунок витрат сукупної енергії, стерпної сільськогосподарської технікою на 1 га посівів

Схожі реферати:

Навігація