Реферати українською » Бухгалтерский учет и аудит » Облік розрахунків з персоналом по оплаті праці на промисловому підприємстві (на прикладі ВАТ "СКДМ")


Реферат Облік розрахунків з персоналом по оплаті праці на промисловому підприємстві (на прикладі ВАТ "СКДМ")

Страница 1 из 9 | Следующая страница

>ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ

>ГОСУДАРСТВЕННОЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕУЧРЕЖДЕНИЕ

ВИЩОЇПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОСВІТИ

МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

(>ГОУМГИУ)

Кафедра «Бухгалтерський облік і аудит»

>ДИПЛОМНАЯ РОБОТА

За фахом «Бухгалтерський облік, аналіз стану і аудит»

На тему «>Учет розрахунків з персоналом з праці на промислове підприємство (з прикладу ВАТ «>СКДМ»)»

>Студент-дипломник

Є.В. Медведєва

Керівник роботи

С.А. Зайцева

Консультант

С.А. Зайцева

МОСКВА 2009 р.


>АННОТАЦИЯ

Дипломна робота містить 16 таблиць, 36 літературних джерел.

Предмет дослідження - облік розрахунків із персоналом з праці. Об'єктом дослідження є ВАТ «>СКДМ».

При розкритті теми дипломної роботи було використані такі методи: статистичний, аналіз політики та узагальнення.

Метою дипломної роботи є підставою вивчення стану бухгалтерського обліку розрахунків із робітниками та представниками з праці на ВАТ «>Вологодский завод будівельних конструкцій і дорожніх машин» й розробка заходів із вдосконаленню.

З проведеного дослідження запропоновані такі шляху підвищення ефективності обліку розрахунків з оплаті для підприємства.

- Запровадження додаткового контролю над урахуванням розрахунків з оплаті.

- Запровадження аналізу ефективність використання робочого дня за даними бухгалтерського обліку під контролем керівника підприємства.

- Базовий рівень окладів працівників потрібно розділити на частини: постійну і зміну.

- Для посилення гнучкості зарплати розробили процедура стимулювання працівників за досягнення перспективних цілей діяльності.


Запровадження

Одне з найважливіших напрямів діяльності бухгалтерії будь-якого підприємства, як, і там, є облік оплати праці співробітників. Облік праці та оплати одна із найбільш трудомістких і відповідальних ділянок роботи бухгалтера. Він у міру праву займає одна з центральних місць в усій системі обліку для підприємства. За останнє десятиліття сталися кардинальні зміни у багатьох сферах економічної діяльності, зокрема у системі оплати праці. Склалися нові відносини держави, підприємством, і працівником щодо організації праці: сьогодні підприємства може вибирати системи та форми оплати праці самостійно, з специфіки і завдань, їхніх насущних, а безпосередньої юридичної формою регулювання трудових відносин між роботодавцем і працівником тепер є тарифні угоди, і колективний договір.

Розглядаючи проблеми бухгалтерського обліку розрахунків із персоналом з праці, навіть недосвідчений у тому занятті то вона може помітити, що вже саме визначення величини зарплати може викликати значні труднощі в усіх учасників трудових взаємовідносин: працівник завжди хоче мати максимально високий рівень доходу, тоді як роботодавець прагнути скоротити свої витрати. Більшість людей оплата праці є є основним джерелом доходів населення і найчастіше саме вона тієї причиною, що призводить робочого з його робоче місце. У той самий час у зв'язку із введенням з частини II таки Податкового кодексу Російської Федерації підприємства та організації зобов'язані сплачувати єдиний соціальний податок у вигляді 26% із оплати праці, і навіть виплат з авторських договорами. Тому підприємства міста і організації, природно, зацікавлені у зниження витрат на оплату праці, а й у зменшенні суми обов'язкових відрахувань з неї соціальні фонди, що дозволить збільшити чистий прибуток підприємства. Розрахунок оплати праці одна із основних у роботі бухгалтера, тому, мій погляд, обрана тема має велику практичного значення і актуальність.

Метою дипломної роботи є підставою вивчення стану бухгалтерського обліку розрахунків із робітниками та представниками з праці на ВАТ «>Вологодский завод будівельних конструкцій і дорожніх машин» й розробка заходів із вдосконаленню.

Досягнення поставленої мети вирішити наступний коло завдань:

- вивчити теоретичні і методичні основи обліку розрахунків із персоналом з праці;

- охарактеризувати економічне становище ВАТ «>СКДМ»;

- проаналізувати діючу практику з обліку оплати праці ВАТ «>СКДМ»;

- розробити заходи щодо вдосконаленню обліку розрахунків із персоналом з праці на ВАТ «>СКДМ».

Предмет дослідження - облік розрахунків із персоналом з праці. Об'єктом дослідження є ВАТ «>СКДМ».

Під час написання дипломної роботи було використано спеціальна література, яка сприяла розкриття теоретичної частини матеріалу. З іншого боку, багато уваги приділялася нормативних документів, який регламентує порядок обліку праці та зарплати. Також використані дані річних звітів ВАТ «>СКДМ» за 2004-2007 рр., матеріали первинного, синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з оплаті ВАТ «>СКДМ». При розкритті теми дипломної роботи було використані такі методи: монографічний, статистичний, аналіз стану та узагальнення.


Глава 1. Теоретичні основи обліку розрахунків із персоналом з праці

1.1 Сутність, значення і завдання бухгалтерського обліку розрахунків з оплаті

Оплату праці - сукупність винагород в грошової чи натуральному вигляді, отриманих працівниками за фактично виконану роботу, і навіть за періоди,включаемие у час. Оскільки джерелом виплати є національний дохід, то величина фонду оплати праці колективу підприємства, кожного працівника слід поставити в пряму залежність від досягнутих кінцевих результатів. Планування оплати праці має забезпечити:

- зростання обсягу готової продукції (послуг, робіт), підвищення ефективності виробництва та її;

- підвищення матеріального добробутутрудящихся.[7]

Планування фонду оплати праці включає розрахунок суми фонду, й середньої оплати праці, як усіх співробітників, і за категоріями працюючих.

Вихідні дані для планування фонду оплати праці:

- виробничу програму в натуральному і вартісному вираженні і його трудомісткість;

- склад парламенту й рівень кваліфікації працівників, необхідні виконання програми;

- діюча тарифна система;

- застосовувані форми і системи оплати праці;

- норми і зони обслуговування, і навіть законодавчі акти за працею, регулюючі оплату праці (рід виплат і доплат, врахованих на праці).

До складу фонду включається основна додаткова оплата праці. До основний належить оплата праці за виконані роботи. Вона містить відрядну оплату праці, тарифний фонд оплати праці, премії.

До додаткової оплаті ставляться такі виплати працівникам підприємств, які проводять за виконану роботу, а відповідність до чинним законодавством (доплати до праці у нічний час, бригадирам, за скорочений робочого дня підліткам і матерям-годувальницям, оплата чергових і додаткових відпусток, виконання державних обов'язків, оплату навчання учнів). [8]

У плановий фонд оплати праці не включаються доплати за відхилення від нормальні умови праці (Плата понаднормові роботи, простої, нього й залежить т.п.).

У діючій практиці використовують різноманітні методи формування фонду оплати праці як загалом підприємством, і по структурних підрозділах. Слід зазначити, що найкраще це завдання може вирішувати безпосередньо нормативний метод формування фонду оплати праці. Саме даний метод використовує більшість компаній у країнах із розвиненою ринковою економікою. Проте може бути дієвим лише за наявності наступних умов: по-перше, нормативи би мало бути стабільні, довгострокові, змінюватися у випадку впливу обсяги виробництва чинників, які пов'язані з трудовими умовами колективу. По-друге, нормативи формування фонду оплати праці мають не індивідуальні, а групові.

Механізм регулювання витрат на оплату праці містить такі елементи:

- порядок визначеннянормируемой величини витрат на оплату праці, які включаємо в собівартість продукції;

- порядок оподаткування витрат на оплату праці, перевищують нормативну величину. [25]

У країнах із розвиненою ринковою економікою у ролі найважливішого кошти досягнення рівноваги у сфері зайнятості і підвищення економічну ефективність виробництва багато фахівців рекомендують переходити до гнучкою формі оплати праці. На рівні народного господарства під цим розуміється зміна оплати праці залежність від динаміки економічних показників розвитку загалом (валового національний продукт, продуктивність праці, інфляції, зовнішньоторговельного балансу), але в рівні підприємства - ув'язка оплати роботи з результатами його господарську діяльність, ефективністю виробництва, що дуже ефективно реалізується через колективний договір.

У ньому потрібно чітко сформулювати принципи, порядок оплати праці всіх категорій працюючих, встановити пряму залежність розміру оплати праці від досягнутих кінцевих результатів.

Облік праці, її оплати та розрахунків із працівниками підприємств комунального харчування ведеться з урахуванням федеральних, регіональних еліт і галузевих положень законодавства регулювання трудових відносин працівників й адміністрації підприємства, включаючи відносини з оплаті. [6]

Юридичній формою взаємовідносин адміністрації з членами колективу є колективний трудового договору і трудові договори з працівниками, у яких фіксуються всі умови оплати праці, що входять до компетенцію підприємства. Окремі особи можуть працювати для підприємства за сумісництвом, угодам і договорами цивільно-правового характеру (підряду, доручення, перевезення та інших.).

Підприємство самостійно вирішує про надання продавцям, кухарям другого продажу та першої категорії, тобто відповідності їх кваліфікації посаду та встановленим окладів. Присвоєння кваліфікації зазначеним працівникам виготовляють підставі кваліфікаційного довідника. Вміщені у ньому кваліфікаційних характеристик передбачають перехід продавців у "вищу категорію лише після повного засвоєння знань і навиків, властивих продавцям нижчою категорії. При встановленні категорій враховуються вимоги кваліфікаційних характеристик і певний стаж роботи. Так, друга категорія присвоюється при стажі роботи у посади продавця третьої категорії щонайменше два роки, а перша категорія - при стажі роботи у посади продавця другої категорії щонайменше п'ять років (крім продавців із середньою спеціальною освітою, яким відразу встановлюється перша категорія). Цей порядок визначено доповненнями і змінами до кваліфікаційному довіднику професій робочих, яким затверджені місячні оклади.

Облік праці та оплати - центральний питання під всієї системи обліку підприємства. Будь-який процес господарську діяльність пов'язані з витратами як коштів (предметів) праці, але й витратами живого праці. Підвищення продуктивність праці обумовлено зростанням ефективності виробництва. Витрати живого праці - найважливіший елемент загальних витрат, витрати вимірюються в відпрацьованому часу. Це призводить необхідність вести зарплату кожному робочому і відносити її до складу витратпроизводства/обращения.

Основними завданнями бухгалтерського обліку оплати праці в підприємстві є:

- правильне та своєчасне нарахування оплати праці та видача їх у встановлених термінів;

- правильне розподіл сум нарахованої оплати праці за напрямам витрат;

- правильний розвиток та своєчасне утримання і перерахування на доходи фізичних осіб;

- правильне нарахування і своєчасне перерахування утримань за заподіяний підприємству матеріальним збиткам, по виконавчим листам на користь окремих юридичних і фізичних осіб;

- збирання та угруповання показників за працею та його оплату з метою оперативного керівництва та складання звітності. [11]

Облік праці та оплати має забезпечити оперативний контроль над кількістю і якістю праці, над використанням коштів, які включаємо до пайового фонду оплати праці та виплати соціального характеру.

1.2 Форми і системи оплати праці

Для організації обліку праці, вироблення і оплати праці, складання звітності і контролі за фондом оплати праці та виплатами соціального характеру весь персонал, наприклад, промислового підприємства розподіляється втричі групи: промислово-виробничий, притуляти і працівникинесписочного складу (виконують роботи з договорами підряду та інших договорами цивільно-правового характеру).

З урахуванням сказаного вище аналізовану категорію можна визначити так. Оплату праці - це переважна більшість коштів, спрямованих споживання, що є частку доходу (чистої продукції), яка від кінцевих результатів роботи колективу тараспределяющуюся між працівниками відповідно до кількістю і якістю витраченого праці, реальним трудовим внеском кожного і розміром вкладеного капіталу.

Порядок обчислення оплати праці працівникам всіх категорій регламентують різноманітні форми і системи оплати праці. Форми і системи оплати праці - це спосіб встановлення залежності між кількістю і якістю праці, тобто між мірою праці та його оплатою. І тому використовуються різні показники, відбивають результати праці та фактично відпрацьоване час. Інакше кажучи, форма оплати праці встановлює, як оцінюється працю за його оплаті: по конкретної продукції, по витраченому часу, чи за індивідуальними, чи колективним результатам діяльності. [36]

Залежно від цього, яка та чи інша форма праці використовується для підприємства, залежить структура оплати праці: переважає в нійусловно-постоянная частина (тариф, оклад) чи змінна (>сдельний приробіток, премія). Відповідно різним буде цікавий і вплив матеріального заохочення на показники діяльності окремого працівника чи колективу бригади, ділянки, цеху.

Тарифна система - це сукупність нормативів, з яких здійснюється диференціація і регулювання рівня оплати праці різних груп, і категорій працівників у залежність від його складності. До основних нормативів, які включаємо в тарифну систему і є, в такий спосіб, її основними елементами, ставляться тарифні сітки і, тарифно-кваліфікаційні довідники.

Тарифні сітки з праці - це інструмент диференціації оплати праці залежність від його складності (кваліфікації). Вони уявляють шкалу співвідношень газу в оплаті праці різних груп працівників, включають кількість розрядів і лобіювання відповідних їм тарифних коефіцієнтів. [21]

Під час розробки Єдиної тарифної сітки в основі було прийнято деякі принципи побудови, основними серед яких є:

- визначення вихідної бази лише на рівні не нижчу від мінімальної оплати праці, наростання ставок оплати по розрядам, які забезпечують матеріальну зацікавленість працівників у праці високій кваліфікації;

- тарифну сітку виходить з зіставленні складності трудових функцій різних груп, і категорій персоналу, конкретних посадових обов'язків працівників та його освітнього рівня;

- умови, тяжкість, напруженість праці, значимість сфери його докладання, регіональні особливості, кількісні і якісних параметрів результатів праці мають враховуватися із інших елементів оплати праці, стосовно яким тарифна ставка як оплата норми праці є основою формування всього заробітку;

- угруповання професій робітників і службовців за ознакою спільності виконуваних робіт. Категорія працівників з позиції спільності функцій представленій у ЄТС однієї групою;

- в категорії службовців виробничих та невиробничих галузей виділено блок посад, згрупованих за принципом міжгалузевого єдності: технічні виконавці, фахівці, керівники;

- тарифікація професій робітників і службовців, тобто віднесення їх до розрядам за оплатою, проводиться у разі ознакою складності виконаних робіт.

Тарифні сітки мають такі характеристики: діапазон тарифної сітки, кількість розрядів, абсолютне і відносне зростання тарифних коефіцієнтів. [16]

Для тарифікації робіт і присвоєннятарифно-квалификационних розрядів призначені тарифно-кваліфікаційні довідники, у яких включені тарифно-кваліфікаційні характеристики: вони містять вимоги, які пред'являються тому чи іншому розряду працівника відповідної професії, для її практичним і теоретичним знань, до освітньому рівню, опису робіт, найчастіше трапляються за професіями і кваліфікаційним розрядам.

Праця працівників оплачуєтьсяповременно,сдельно чи з іншим

Страница 1 из 9 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація