Реферати українською » Бухгалтерский учет и аудит » Облік собівартості продукції


Реферат Облік собівартості продукції

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Міністерство Освіти України

Донецький державний технічний університет

Факультет: Економіки і технічного менеджменту

Кафедра:Бухгалтерского обліку, і аудиту

>ОТЧЕТ

про науково-дослідної роботі

на тему:

Облік собівартості продукції

>Виполнил                                                         Бондаренко З. Ю.

Студент групи                                                 >УА96г

Керівник                                                    >Стародубцев Є. У.

Донецьк 2000 р.







>РЕФЕРАТ

49 аркушів, 1 малюнок, 1 таблиця

Мета роботи – використовуючи отримані раніше теоретичні знання з низки спеціалізованих економічних дисциплін (Теорія бухгалтерського обліку, Управлінська облік, Фінансовий облік, Бухгалтерський облік на малих підприємствах, Економіка підприємства міста і ін.) вивчити загальну методику й особливо врахування витрат ікалькулирования собівартості продукції підприємства у відповідність доНациональними стандартами бухгалтерського обліку.

Об'єкт дослідження – означення й склад витрат, складових собівартість продукції, види угруповань витрат за виробництво, методи оцінки матеріальних витрат, об'єктикалькулирования собівартості продукції.

Методи дослідження – метод "аналіз стану та синтез", метод зіставлення, метод аналітичного реферування.

 

Собівартість, елементи витрат, статті калькуляції собівартості, угруповання витрат, оцінка матеріальних витрат, методи калькуляції собівартості продукції, об'єкти калькуляції собівартості, облікові регістри, національні стандарти бухгалтерського облік


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

>Изу

Ліст

№ документа

Підпис

Дата

Розробник

 

 

 

>ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА До

>ОТЧЕТУ ПРОНАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ РОБОТІ

Літер

Ліст

Листов

Керівник

 

 

 

 

 

 

 

49

Консультант

 

 

 

 

М. контр.

 

 

 

Зав. Кафедрою

 

 

 


>СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження.................................................................................... 4

1 Поняття витрат, собівартості і різноманітні види угруповань витрат усоответтвии з П(С)БО....................................................................................... 6

1.1 Поняття собівартості і витрат у відповідність до П(С)БО..... 6

1.2 Види угруповань витрат за виробництво.......................... 7

1.3 Угруповання витрат за підставі плану рахунків................. 13

2 Витрати, складові виробничу собівартість продукції 18

2.1 Матеріальні витрати....................................................... 18

2.1.1 Склад матеріальних витрат....................................... 18

2.1.2 Оцінка виробничих запасів.............................. 19

2.1.3 Методи оцінки матеріальних витрат.......................... 22

2.1.4 Розподіл матеріальних витрат........................... 25

2.2 Витрати оплату праці.................................................... 26

2.3 Інші прямі витрати..................................................... 27

2.3.1 Амортизація............................................................... 27

2.3.2 Відрахування на соціальні заходи..................... 29

2.4Общепроизводственние витрати........................................ 30

2.4.1 Склад загальновиробничих витрат.................... 30

2.4.2 Розподіл загальновиробничих витрат........ 31

3 Витрати періоду....................................................................... 33

3.1 Адміністративні видатки............................................... 33

3.2 Витрати збут................................................................. 34

3.3 Інші операційні витрати.......................................... 35

4 Об'єктикалькулирования собівартості................................. 36

5 Методикалькулирования собівартості.................................. 37

5.1 Простий (>однопередельний) метод..................................... 37

5.2Позаказний метод.............................................................. 37

5.3Попроцессний метод.......................................................... 39

5.4Попередельний метод......................................................... 40

5.5 Нормативний метод........................................................... 41

5.6 Змішаний метод.............................................................. 42

6Обобщения витрат за виробництво.......................................... 43

Укладання.............................................................................. 46

Додаток 1 – Загальна схема урахування витрат.............................. 47

Додаток 2 – Приклад розрахунку розподілу загальновиробничих витрат...................................................................................... 49


Запровадження

Чимало економістів схильні головної причини нинішнього економічної кризи в непослідовності проведення економічних реформ, частих змінах економічного курсу і складу уряду. Безумовно, така думка не позбавлена об'єктивності, проте за моєї думки, сучасна економічна ситуація обумовлена однаково як макроекономічними, політичними проблемами, і мікроекономічними чинниками. Так, поза сумнівом те що, сучасний спад виробництва, у Україні значною мірою є наслідком практично повної відсутності вітчизняних підприємств здатних виробляти справді конкурентоспроможну продукцію.

Безперечно, що з основних чинників, визначальним конкурентоспроможність будь-якого виду продукції є його собівартість. Тому що саме собівартість є тієюагрегированним показовий, що включає у собі всі витрати на виробництва, формує ціну продукції і на внаслідок багато чому визначає здатність підприємства оперативно реагувати на коливання ринкової кон'юнктури. Нині більшість продукції, української, має вкрай високу собівартість, що у поєднані із які завжди найкращим якістю й застарілими технологіями виробництва наводить практично до цілковитої не конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, як у світовому, і на ринку.

У цьому світлі те, що собівартість продукції остаточному підсумку значною мірою визначає фінансові результати діяльності підприємства (тобто. величину прибутку чи збитків), отже, і можливість її подальшого розвитку підприємства (розширення виробництва, відновлення його основних фондів, впровадження нових прогресивних технологій тощо.), питання зниження собівартості набувають як ніколи актуальними на сучасний період реформування і економічних перетворень.

Безумовно, провідна роль питаннях правильного розрахунку оптимізації величини собівартості відведенаБухгалтерскому обліку. Адже можливість отримання найбільшого економічного ефекту при найменших видатках, трудових, потребує матеріальних та фінансових ресурсів у значною мірою залежить від цього, наскільки оперативно і підприємство здійснює облік і калькулювання собівартості своєї продукції. Грамотна організаціяБухгалтерского обліку для підприємства дозволить як котрі об'єктивно й своєчасно відбивати видатки виробництво, вести контролю над випуском продукції, виконанням плану та дотриманням кошторисів витрат, а й виявляти резерви зниження, визначати шляху оптимізації собівартості, що дозволить істотно підвищити рентабельність і конкурентоспроможність виробництва.

Отже, усе вищенаведене свідчить про високого рівня актуальності нині проблеми обліку собівартості продукції, яка і призвела предметом дослідження даної роботи.


1 Поняття витрат, собівартості й ті види угруповань витрат усоответтвии з П(С)БО

1.1 Поняття собівартості і витрат у відповідність до П(С)БО

Собівартість є виражену в грошової форми сукупність витрат підприємства виробництва продукції, що з використанням основних засобів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових та інших ресурсів.

Відповідно до П(С)БО № 16 у складі витрат підприємства включаються собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та витрати, пов'язані з операційній діяльністю підприємства, які діляться на адміністративні витрати, Витрати збут й інші операційні витрати.

У цьому собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

- виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітний період;

- нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

- наднормативних виробничих витрат.

У цьому віднесення у складі собівартості реалізованої продукції нерозподілених постійних загальновиробничих наднормативних виробничих витрат з економічної погляду є цілком обґрунтованим і відповідає одного з основних принципів бухгалтерського обліку – принципу обачності, що передбачає використання у бухгалтерський облік методів оцінки, які мають запобігати заниження оцінки зобов'язань та витрат і запобігати завищення оцінки активів і доходів підприємства.

За такого підходу виробнича собівартість продукції не коливається від незапланованих і надпланових витрат, що можна говорити про раніше.

Відповідно до П(С)БО № 16 в виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі Витрати оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

Отже, виробнича собівартість продукції включає витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, зумовлені технологією та організацією виробництва, а частини витрат управління – лише загальновиробничі витрати. На відміну від раніше котрий діяв порядку, тепер із складу виробничої собівартості виключені загальногосподарські витрати, а Витрати збут не формують повнішу собівартість продукції (робіт, послуг). Отже, зараз у складі собівартості виготовлених для підприємства виробів включаються лише витрати, пов'язані з процесом виробництва, а адміністративні витрати та витрати на збут списуються на фінансовий результат підприємства у період їх виникненню (т. е. є витратами періоду).

Для узагальнення інформації про такі витратах Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачені синтетичні рахунки 92 "Адміністративні видатки" і 93 "Витрати збут".

Що ж до загальновиробничих витрат, їх облік ведеться на однойменному рахунку 91, у якому, крім самих загальновиробничих витрат, враховуються також Витрати утримання і експлуатацію устаткування.

1.2 Види угруповань витрат за виробництво

Метою обліку собівартості є своєчасне, цілковите дерегулювання та достовірне визначення фактичні витрати, що з виробництвом продукції, літочислення фактичної собівартості окремих видів тварин і всієї продукції, і навіть контролю над використанням матеріальних ресурсів немає і коштів.

Досягнення цього витрати, формують собівартість продукції, мали бути зацікавленими згруповані за ознаками. П(С)БО № 16 передбачає застосування наступних видів угруповань витрат, складових виробничу собівартість продукції:

- за видами продукції (робіт, послуг);

- за способом віднесення до конкретного об'єкту витрат;

- за рівнем залежності від обсягу виробництва;

- за змістом;

- стосовно виробничому процесу.

Проте задля достовірної організації урахування витрат виробництво та обгрунтованого віднесення їх до конкретного виду продукції, такі витрати слід групувати за місцем виникнення.

Залежно від характеру та призначення виконуваних робіт виробництва діляться на основну перевагу й допоміжне. До основного виробництву відносять структурні підрозділи розміщуються підприємства, які беруть безпосередню у виробництві продукції. Допоміжні виробництва призначені обслуговування основного виробництва інструментами, пристосуваннями, моделями, штампами, запасними частинами на ремонт устаткування, різними видами енергії (електроенергією, пором, газом, повітрям тощо.), надання транспортних та інших послуг і виконання робіт з ремонту основних засобів. До складу допоміжного виробництва відносять також підсобні виробництва (лісопильне цегельне тощо.).

Для достовірного визначення собівартості кожного виду продукції видатки виробництво групуються за місцем виникнення: цехах, ділянкам та інших адміністративно відособленим структурних підрозділах підприємства.

Усі видатки виробництво кінцевому підсумку входять у собівартість окремих видів продукції робіт послуг (зокрема окремих виробів, виготовлених щодо окремих замовлень) чи груп однорідної продукції, тобто формують об'єкт урахування витрат.

З допомогою такий угруповання визначаю економічну вигідність виробництва окремих видів продукції.

Залежно від способу віднесення до конкретного об'єкту витрат витрати діляться на прямі й опосередковані.

Об'єкт урахування витрат - продукція, роботи, послуги, чи вид діяльності підприємства, які потребують визначенні пов'язані з їх виробництвом (виконанням) витрат.

>Прямими вважаються витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції і на може бути безпосередньо включені у їх собівартість за даними первинних документів (>лимитно-заборних карток і вимог на відпустку матеріалів, нарядів на відрядну оплату праці робочих, маршрутних аркушів, рапортів про створення і збільшення заробітної платі виробничих робітників і ін.).

До прямим матеріальним затратам можна віднести переважно галузей промисловості ціна на сировину і основних матеріалів, що є основою готової продукції, покупних напівфабрикатів та українських комплектуючих виробів, допоміжних та інші матеріалів.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна платня і інших виплат працівникам, зайнятих у виробництві продукції, виконанні робіт наданні послуг.

Решта виробничі витрати, які може бути безпосередньо віднесено до конкретного об'єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, Плата оренду земельних і паїв, амортизація тощо., входять у склад інших прямих витрат.

Ті ж витрати, які може бути безпосередньо віднесено до конкретного об'єкту витрат економічно доцільним шляхом, є непрямими. До непрямим належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (виконанням робіт, наданням послуг) івключаемие у тому собівартість з допомогою спеціальних методів пропорційно ухваленого відповідної галузі промисловості базису.

Сюди відповідно до П(С)БО № 16 ставляться загальновиробничі витрати, які входять у собівартість тих чи інших виробів побічно, шляхом розподілу пропорційно базі розподілу: заробітної плати, обсягу виробництва (робіт, послуг), прямим затратам чи будь-якому іншому базису.

Проте приналежність окремих видів витрат до прямим чи опосередкованим певною мірою обумовлена особливостями технологічного процесу організації виробництва. Наприклад, на підприємствах видобувної галузі промисловості (вугільна,железно-рудная), на підприємствах, які б виробляли теплову і електричну енергію, і деяких інші підприємства всі витрати на виробництва (основні з обслуговування й управління) прямі.

У тих галузях промисловості, у яких із вихідного сировини й щодо одного технологічному процесі виробляються декілька тисяч видів продукції (нафтопереробна, деревообробна), навіть витрати сировини й основних матеріалів вимагають непрямого розподілу (наприклад, з допомогою коефіцієнтів розподіляють основні витрати між різними видами пиломатеріалів, нафтопродуктів тощо.).

За рівнем залежності від обсягу виробництва слід розрізняти постійні й перемінні витрати.

Під перемінними розуміються витрати, розмір змінюється (зростає чи знижується) залежно через зміну обсягу виробництва. Сюди відносять видатки сировину й матеріали, куплені напівфабрикати, комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергію, Витрати виплату основний зарплати виробничим робочим з на соціальні заходи, і навіть інші витрати, викликані безпосередньо технологічним процесом виробництва.

Постійними вважаються витрати, абсолютна розмір яких за зміни обсягу випуску продукції істотно не змінюється. До них належать Витрати зміст апарату управління цехів, Витрати опалення та висвітлення приміщень, амортизаційні відрахування тощо.

П(С)БО № 16 передбачає особливий порядок віднесення постійних загальновиробничих витрат на собівартість продукції. З іншого боку, підприємству дозволили самостійно встановлювати перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат.

По економічному змісту витрати групуються з економічних елементам і статтям калькуляції.

Угруповання витрат з економічних елементам варта виявлення всіх витрат за виробництво за їх видам, тобто вони дозволяє визначити, що став саме витрачається виробництво і яку суму цілому в підприємству.

Елемент витрат – це сукупність економічно однорідних витрат.

У П(С)БО № 16 збережена діюча єдина всім промислових підприємств угруповання витрат з елементам, куди входять:

1. матеріальні витрати;

1.1. витрати сировину й матеріалів;

1.2. витрати покупних напівфабрикатів і дистрибуції комплектуючих виробів;

1.3. витрати палива й енергії;

1.4. витрати будівельних матеріалів;

1.5. витрати запчастин;

1.6. витрати тари і тарних матеріалів;

1.7. витрати допоміжних та інших матеріалів;

2. Витрати оплату праці;

3. відрахування на соціальні заходи;

4. амортизація;

5. інші витрати.

До складу елемента "Матеріальні Витрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва) виробничих запасів і.

До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються вести по окладів і тарифами, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток чи іншого невідпрацьованого часу, інші Витрати оплату праці.

Елемент "Відрахування на соціальні заходи" включає: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески у разі безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування інші соціальні заходи.

Елемент "Амортизація" включає суму нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

У Склад елемента "Інші операційні витрати" включають витрати операційну діяльність, які увійшли до складу раніше наведених економічних елементів, зокрема відрядження, послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, Плата розрахунково-касове обслуговування може й

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація