Реферати українською » Бухгалтерский учет и аудит » Сутність і структура аудиторського висновку


Реферат Сутність і структура аудиторського висновку

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст

I. Сутність і структура аудиторського укладання 3

II. Міжнародні стандарти аудиту 8

III. Завдання №9 13

Список використаної літератури 22

I. Сутність і структура аудиторського укладання.

Згідно зі статтями 7 і 21 закону України «Про аудиторську діяльність» аудитор повинен перевірити річного бухгалтерського звіту об'єкта підприємництва упорядкування аудиторського укладання про достовірність і реальність представленої інформації, її підтвердження або підтвердження. Норматив регулює основні засади, якими складається аудиторський висновок. У ньому йдеться, що аудитор повинен проаналізувати і оцінити висновок.

Аудиторський висновок складається у вільному формі, але у ньому повиннібать такі розділи:

1.   Заголовок аудиторського укладання.

У ньому йдеться, що аудиторська перевірку виконували незалежними аудиторами. Дається назва аудитора чи аудиторської фірми. Дається повна його назва підприємства, яке перевірялося та палестинці час перевірки.

2.   Вступ.

Аудиторський висновок повинна утримувати інформацію склад фінансового звіту та дату підготовки. У розділі говориться також, що відповідальність за правильність підготовки укладання лягає на його керівників підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок.

3.   Масштаб перевірки.

На завершення слід зраджувати масштаб аудиту і змістом виконаної роботи. Цей поділ аудиторського укладання додає впевненості його користувачам у цьому, що аудиторська перевірку проведено погоджується з вимогами українського законодавства і норми, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, чи погоджується з вимогами міжнародних стандартів, і практики.

У розділі говориться, що перевірку була і погано підготовлена впевнено про те що фінансовому звіті немає істотних помилок.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен зробити оцінку помилок в системах обліку, і внутрішнього контролю підприємства щодо їх істотно на фінансовий облік. Оцінюючи значущості помилок аудитор повинен звертатися до положенням Національних нормативам аудиту №11 «Сутність і його взаємозв'язок з ризиком перевірки».

4.   Укладання аудитора про перевірку фінансової звітності.

 У розділі робиться висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність переважають у всіх істотних аспектах.

5.    Дата аудиторського укладання.

>Аудитор повинен проставляти дату аудиторського укладення день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському укладанні проставляється у той самий день, коли керівники підприємства підписує акта приймання-передачі аудиторського укладання. Дата в аудиторському укладанні проставляється чи перед вступної частиною аудиторського укладання, чи влітку після підписи аудитора.

6.   Підпис аудиторського укладання.

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою цього обличчям, що має відповідну серію сертифіката аудитора України в вид проведеного аудиту.

7.   Адреса аудиторської фірми.

У аудиторському укладанні вказується адресу дійсного місцезнаходження аудиторської фірми і номер ліцензії на аудиторську діяльність. Цю інформацію може розміщатися як наприкінці аудиторського укладання, після підписи аудитора, і у матриці бланка аудиторської фірми.

Види аудиторських висновків.

1. Укладання то, можливо позитивним,условно-позитивним, негативним, чи дається відмову у дачі висновку про фінансової звітності підприємства. У останніх випадках в аудиторському укладанні може наводитися короткий перелік аргументів, які підштовхнули аудитора дати такий висновок, який відрізняється від позитивного. За необхідності докладнішого описи цих аргументів, аудиторський висновок може містити посилання інформацію, яка наводиться в доповненні.

2. Позитивне висновок надається клієнту у разі, коли, на думку аудитора, виконані такі умови:

аудитор здобув усю інформації і пояснення, необхідних цілей аудиту;

поданої інформації достатньо відображення реального стану справ для підприємства;

є адекватні і достовірні дані про всім істотним питанням;

фінансова документація підготовлена відповідно до прийнятої для підприємства системою бухгалтерського обліку, що відповідає вимогам українського законодавства;

фінансова звітність складена з урахуванням діючих дисконтних даних, і зовсім позбавлений істотних протиріч;

фінансова звітність складена відповідним чином формою, затвердженої у порядку.

Враховується також стан обліку, і фінансової звітності підприємства.

Якщо під час аудиторської перевірки у аудитора запитували чи сумніви щодо правильності тих чи інших рішень, прийнятих керівництвом підприємства, але був представлений аргументований і переконливе їх обгрунтування, то аудиторському укладанні такі дії і рішення приводити необов'язково, оскільки де вони змінюють змісту безумовно позитивного укладання.

3.Аудитор неспроможна видатиусловно-позитивное висновок за наявності фундаментального невідповідності і розбіжності. Існують головні причини фундаментального невідповідності: значні обмеження обсягом аудиторської роботи у зв'язку з, що аудитор неспроможна отримати всю необхідну інформації і пояснення (наприклад, через обмеження за часом перевірки); ситуативні обставини, невпевненість у правильності висновків у певній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства). Причини розбіжностей: неприйняття системи обліку чи порядку проведення дисконтних операцій; розбіжність поглядів щодо відповідності фактів чи сум у фінансовому звітності з цими обліку; фундаментальні суперечки з повнотою і засобом відображення фактів обліку і звітності; невідповідність чинного законодавства про порядок оформлення чи скоєння операцій та встановленими нормами.

4. Будь-яке фундаментальне невідповідність чи суперечність є необхідною підставою відмовити у видачі позитивного укладання. Подальший вибір виду укладання залежить від рівня невідповідності чи розбіжності.

Невідповідність чи суперечність вважаються фундаментальними у разі, коли вплив чинників, що викликало суперечність, на фінансову інформацію настільки значне, що це може істотно спотворити дійсне стан справ у цілому. Слід також враховувати сукупний ефект всіх невідповідностей і розбіжностей на фінансову звітність.

Наявність фундаментального розбіжності можуть призвести до надання клієнту негативного аудиторського укладання. Наявність фундаментального невідповідності може стати підставою відмовити від видачі аудиторського укладання.

5. В усіх випадках, коли аудитор становить висновок, не на позитивного, він дати опис всіх істотних причин його невідповідностей і розбіжностей. Ці причини необхідно коротко навести окремому розділі укладання, доти розділу, де аудитор наводить негативне ув'язнення або дає відмову у видачі аудиторського укладання. У цьому розділі можуть не більше детально обговорюватися моменти негативного характеру, чи даватися посилання доповнення до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. У більшості інших розділах укладання аудитор коротко формулює свій висновок щодо достовірності й повноти фінансової звітності.

6. Якщо аудитор збирається уявити клієнту позитивне висновок, у якому присутній фундаментальне невідповідність з окремих питань і призводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментального невідповідності, то аудиторському укладанні висловлюється аргументований незгоду з окремих питань (операціям, проводками, позиціям звітності), і після цього дається остаточне висновок про достовірності й повноті фінансової звітності підприємства. Причому у своєму висновку він використовує таку ж формулювання, що й за безумовно позитивному укладанні.

7. Якщо зауваження на аудиторському укладанні пов'язані з наявністю фундаментального невідповідності, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському укладанні чи доповнення до висновку, що є його невід'ємною частиною, і дає позитивне висновок щодо фінансової звітності підприємства.

8. Під час підготовки негативного аудиторського укладання застосовні такі висловлювання: «не відповідає вимогам», «спотворює дійсне стан справ», «це не дає уявлення», «відповідає», «суперечить».

9. Якщо аудитор відмовляє у наданні аудиторського укладання, він говорить про неможливості виходячи з наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

10. Рекомендується зміст розділу аудиторського укладання, де наводиться ставлення аудитора до фінансової звітності залежно від виду аудиторського укладання.

II. Міжнародні стандарти аудиту.

Міжнародний комітет із аудиторської практиці видав стандарти проведення аудиту, які з Міжнародних стандартів проведення аудиту й Стандартів з надання супутніх послуг. Кожен стандарт повинен мати сувору структуру і має 4 розділу:

>1.Общин становища стандарту.

>2.Понятие визначення стандарту.

>3.Сущность тематики стандарту.

>4.Практические докладання.

· Стандарт 1. Мета і обсяг перевірки фінансових звітів.

Стандарт визначає спільні цілі і обсяг перевірки, проведеної незалежним аудитором, а як і відповідальність керівника підприємства за фінансові звіти.

· Стандарт 2. Лист угоди для проведення аудиту.

Лист, іде аудитором клієнту, служить документальним підтвердженням згоди аудитора на зроблену пропозицію, уточнює роботи вистачить і такий засіб відповідальності, яку приймає він аудитор, а як і форму звітності.

· Стандарт3.Основние принципи проведення аудиту.

Стандарт перераховує принципи, яким має керуватися аудитор: сумлінність, об'єктивність, незалежність, конфіденційність, належна кваліфікація і компетентність, використання результатів роботи інших аудиторів, документування, планування, отримання аудиторських даних, перевірка системи обліку, і внутрішнього контролю, перевірка зроблених висновків, і складання укладання.

· Стандарт 4 .Планування.

Стандарт розглядає процес планування аудиту, визначає ключові елементи цього процесу містить цілком практичні питання.

· Стандарт 5. Використання результатів роботи інших аудиторів.

Стандарт застосовується у випадках використання незалежним аудитором результатів іншого незалежного аудитора.

· Стандарт 6. Вивчення і - оцінка застосовуваної системи бухгалтерського обліку, і відповідних засобів контролю у зв'язку з проведенням аудиту.

У цьому стандарті розглянуті системи обліку, елементи, завдання й обмеження внутрішнього контролю, а як і аудиторських процедур, виділені на вивчення постановки внутрішнього контролю.

· Стандарт 7 . Контроль якості аудиту.

Контроль якості має важливого значення підтримки високі вимоги до професії аудитора. Стандарт проводить різницю між контролем окремих перевірок й загальним якістю контролю, що у аудиторської фірмі. У стандарті поставлені питання здійснення контролю за процесом передачі аудитором своїх можливостей помічникам щодо окремих перевірок.

· Стандарт 8. Дані аудитора.

>Понимаются відомості, одержувані аудитором для підготовки висновків, у яких грунтується його висновок.

Стандарт розглядає природу і джерела даних аудиту.

· Стандарт 9. Документація.

У стандарті наведено дані про типових форми і змісті робочих документів, а як і конкретні приклади робочих документів, який складають чи одержуваних аудитором.

· Стандарт 10 . Використання результатів роботи внутрішнього аудитора.

Внутрішній аудит є елементом внутрішнього контролю для підприємства здійснюється спеціально призначеним персоналом у межах підприємства. Завдання внутрішнього аудиту - оцінка якості розробки та застосування механізмів внутрішнього контролю.

· Стандарт 11. Обман і помилка.

Стандарт визначає поняття “помилка” і “обман” й встановлює, що кримінальну відповідальність за попередження обману та системні помилки несе керівництво підприємством.

· Стандарт 12. Аналітична перевірка.

У стандарті представлено опис процедур аналітичної перевірки і щодо їх завдань і час проведення, і навіть про те, якою мірою треба думати для цієї процедури під час виконання аудиту.

· Стандарт 13. Укладання аудитора з фінансових звітам.

Стандарт дає рекомендації щодо форми та змісту аудиторського укладання, що складається за матеріалами незалежної перевірки фінансової звітності підприємства, розглядає можливу формулювання беззастережного ув'язнення й обставини, у яких може бути зроблене висновок, на відміну від беззастережного.

· Стандарт 14.Прочая інформація в документах, містять перевірені фінансові звіти.

Стандарт визначає поняття “інша інформація” як фінансова інефинансовая, включена до документа, у якомупроверяемие фінансові звіти підприємства, разом із відповідним укладанням аудитора.

· Стандарт 15. Проведення аудиту за умов застосування електронної обробки даних (>ЭОД).

У стандарті дано рекомендації з використання додаткових процедур, які мають відповідати стандарту 3 “Основні засади проведення аудиту”, у разі проведення аудиту за умов застосуванняЭОД.

· Стандарт 16. Комп'ютерні методи аудиту.

Стандарт містить рекомендації з використання комп'ютерних методів аудиту (КМА), особливо стосовно програмного забезпечення і перевірочних даних.

· Стандарт 17. Зацікавлені боку.

>Приведени процедури отримання необхідних і достатніх щодо аудиту даних стосовно зацікавлених сторін перебуває і які з ними операцій.

· Стандарт 18. Використання роботи експерта.

Стандарт наводить рекомендації, що стосуються випадків виконання клієнтом чи аудитором послуг експерта.

· Стандарт 19. Аудиторська вибірка.

У стандарті перераховані чинники, що має враховувати аудитор у процесі упорядкування та відбору аудиторської вибірки і за оцінці результатів і процедур аудиту. Стандарт поширюється як у статистичні, і нанестатические методи вибірки й уряд пропонує практичні рекомендації у питаннях, як ризик вибірки, сертифікація, методи добору, і прогнозування помилок.

· Стандарт 20. Вплив використанняЭОД на вивчення й оцінку системи обліку, і відповідних коштів внутрішнього контролю.

Стандарт присвячений вивченню й оцінки системи обліку, і механізмів внутрішнього контролю приЭОД. Стандарт містить загальні характеристики контролю у умовах застосуванняЭОД, включаючи чинники, що впливають структуру, характер обробки, побудова системи внутрішнього обліку.

· Стандарт 21.Датирование укладання аудитора. Події після підписання балансу. Виявлення фактів після публікації фінансових звітів.

У стандарті наведено рекомендації податированию укладання аудитора і персональної відповідальності аудитора щодо істотних наступних подій, що відбулися після дати підписання балансу, разі виявлення тих чи інших фактів після публікації фінансових звітів.

· Стандарт 22. Пояснення керівництва.

Стандарт містить рекомендації з використання пояснень керівництва у ролі даних аудиту й процедур, що застосовуються їх оцінки й документування, а як і обставин, у яких від керівництва слід отримувати письмові пояснення.

· Стандарт 23. Дійові підприємства.

У стандарті наведено рекомендації з виконання аудиторами своїх зобов'язань, коли наступність припущення чинного підприємства у ролі підстави складання фінансової звітності під сумнівом.

· Стандарт 24. Спеціальні звіти аудитора.

Стандарт містить рекомендації зі складання аудиторських звітів.

· Стандарт 25. Суттєвість і аудиторський ризик.

Стандарт визначає поняття “суттєвість” і “аудиторський ризик”, зв'язок з-поміж них і практичне застосування аудитором у процесі планування, проведення аудиту й оцінки результатів виконання процедур.

· Стандарт 26. Аудит дисконтних оцінок.

У стандарті дано рекомендації, що стосуються процедур аудиту, які мають проявитися для одержання досить надійної гарантії щодо точності які у фінансової звітності бухгалтерських оцінок.

· Стандарт 27. Вивчення перспективної фінансової інформації.

У стандарті розглянуті випадки, коли аудитор має висловити свою думку про перспективної фінансової інформації, що є прогнозом, заснованим на оптимальної оцінці, або про проекті, заснованому на гіпотетичних положеннях.

· Стандарт 28. Відповідальність аудитора за початкові залишки за першої перевірці фінансової звітності.

Стандарт визначає відповідальність аудитора за початкові залишки, коли фінансова звітність піддається аудиторської перевірці вперше або була проведена іншим аудитором в попередньому році.

· Стандарт 29. Оцінки власної родини та контрольного ризиків і на незалежні процедури.

У стандарті містяться вказівки за оцінкою власної родини та контрольних ризиків та використання цих оцінок визначення сутності, час

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація