Реферати українською » Бухгалтерский учет и аудит » Склад і призначення фінансової звітності


Реферат Склад і призначення фінансової звітності

Страница 1 из 4 | Следующая страница

ПЛАН.

 

1. Запровадження

2. Склад та призначення фінансової звітності:

2.1. Баланс

2.2. Звіт про фінансові результати

2.3. Звіт про рух коштів

2.4. Звіт про власну капіталі

2.5. Розкриття інформацією Примітках до фінансової звітності

3. Виправлення помилок у фінансовому звітності

4. Упорядкування фінансової звітності

5. Висновки

6. Список використаної літератури

7. Додатка


1. Запровадження.

Мета складання фінансової звітності – надання користувачам до ухвалення повної, правдивої і неупередженої інформації фінансове стані, результатах роботи і рух коштів підприємства.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, яка містить інформацію фінансове стані, результатах роботи і русі коштів підприємства за звітний період.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

- придбання, продаж і володіння цінними паперами;

- участі у капіталі підприємства;

- оцінки якості управління;

- оцінки здібності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- забезпеченості зобов'язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, які підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства;

- інших рішень.

>Качественними характеристиками фінансової звітності є:

а) зрозумілість – інформація, подана у фінансових звітах, мусить бути дохідливій і розрахованої на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони теж мають достатні знання і набутий зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

б) доречність – фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, які впливають прийняття рішень користувачами, представляє можливість вчасно оцінити минулі, справжні і залежать майбутні події, підтвердити і скоригувати їх оцінки, зроблені на минулому;

вірогідність – фінансова звітність мусить бути достовірної. Наведена у ній інформація достовірна, якщо вона містить помилок чи спотворень, які вплинути щодо рішень користувачів звітності;

р) порівнянність – фінансова звітність мають надавати можливість користувачам порівнювати:

   - фінансові звіти підприємства за різні періоди;

   - фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою порівнянності є приведення відповідної інформації попереднього періоду й розкриття інформацію про облікову політику і його і про зміни.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством упорядкування та умов надання фінансової звітності.

Фінансова звітність підприємства формується із дотриманням наступних принципів:

· автономності підприємства – підприємство сприймається як юридична особа, відособлене від власників. Тому особисте майно й інвестиційні зобов'язання власників нічого не винні відбиватися у фінансовому звітності підприємства;

· безперервності діяльності – передбачає оцінку активів та зобов'язання підприємства, виходячи з того, що його триватиме;

· періодичності – розподіл діяльності підприємства визначені періоди часу у цілях складання фінансової звітності;

· історичної (фактичної) собівартості – визначає пріоритет оцінки активів, з витрат з їхньої виробництво і придбання;

· нарахування та відповідності прибутків і витрат – визначення фінансового результату звітний період слід зіставляти доходи звітний період з витратами, здійснюваними щоб одержати цих доходів. А доходи та витрати позначаються на обліку і звітності в останній момент їх виникненню, незалежно від часу надходження, і сплати грошей;

· повного висвітлення – фінансова звітність повинна містити усю інформацію про фактичних та кроки потенційних наслідки операцій та подій, яка може спричинити рішення, застосовувані їхньому підставі;

· послідовності – постійне (рік у рік) проведення підприємством обраної облікової політики. Її зміна має бути обґрунтовано і чи розкрито у фінансовому звітності;

· превалювання змісту над формою – операції повинні враховуватися відповідно до їх сутністю, Не тільки з юридичної форми;

· єдиного грошового вимірника – вимір і узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансової звітності у єдиній грошової одиниці;

· обачності – методи оцінки, застосовувані у бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниження оцінки зобов'язань та витрат і завищення оцінки активів і доходів підприємства.


2. Склад та призначення фінансової звітності.

Фінансова звітність складається зБаланса, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух коштів, Звіту про власну капіталі і Приміток до фінансових звітів.

Фінансові звіти містять статті, склад парламенту й зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

У фінансову звітність включаються діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства.

 

2.1. Баланс.

Зміст, форма балансу і за загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 «Баланс».

Норми П(С)БО застосовуються до балансам підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Особливості складання консолідованогоБаланса визначаються окремим П(С)БО «>Консолидированная фінансова звітність».

>Консолидированная фінансова звітність – звітність, відбиває фінансовий стан та результати діяльності юридичної особи та його дочірні підприємства як єдиної економічної одиниці.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації фінансове стані підприємства на звітну дату.

У балансі відбиваються активи, зобов'язання й викохує власний капітал підприємства.

Згортання статей активів та зобов'язання неприпустимо, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Результат активу балансу має дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Форма балансу є додатком до П(С)БО 2. для підприємств передбачається мала скорочена форма балансу.

Актив відбивається у балансі за умови, що оцінка його бути достовірно визначена й очікується одержання майбутньому економічних вигод, пов'язані з його використанням.

Витрати придбання й створення активу, які може бути відбито у балансі, входять у склад витрат звітний період і позначаються на Звіті про фінансові результати.

Зобов'язання відбивається у балансі, якщо його оцінка то, можливо достовірно визначена і існує можливість зменшення економічних вигод у майбутньому у його погашення.

Власний капітал відбивається у балансі разом з відбитком активів чи зобов'язань, що призводять до його зміни.

Статті активу і пасивуБаланса об'єднують у розділи. Особливістю угруповання статей в розділи і те, що вони взаємопов'язані з Планом рахунків бухгалтерського обліку. Залишки за рахунками класів 1-6 позначаються на таблиціБаланса.

   Актив балансу складається з трьох розділів:

I.Необоротние активи.

II. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

  Пассив балансу складається з п'ятьох розділів:

I. Власний капітал.

II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

III. Довгострокові зобов'язання.

>IV.Текущие зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

   Форма балансу приведено при застосуванні 1.

2.2. Звіт про фінансові результати.

Зміст і форма Звіту про фінансові результати, і навіть загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Мета складання звіту про фінансові результати – надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витратах, прибутках і збитках від діяльності підприємства за звітний період.

Для підприємств передбачена скорочена форма Звіту про фінансові результати.

За умов, що оцінка доходу то, можливо достовірно визначено, дохід у Звіті про фінансові результати відбивається у момент надходження активу чи погашення зобов'язання, що призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу з допомогою внесків учасників).

За умов, що оцінка витрат то, можливо достовірно визначено, витрати позначаються на момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, що призводять до зменшенню власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу з допомогою його вилучення чи розподілу власниками).

Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати позначаються на Звіті про фінансові результати виходячи з систематичного і раціонального їх розподілу (наприклад, як амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять економічні вигоди.

Витрати відразу відбивають у Звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди відповідають критеріям визнання їх активами підприємства.

>Сворачивание прибутків і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

I. Фінансові результати.

II. Елементи операційних витрат.

III. Розрахунок показників прибутковості акцій.

I. Фінансові результати. Формуються з урахуванням визначення фінансових результатів на всі види діяльності. Вирізняють такі види діяльності: операційна, інша і надзвичайна.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, і навіть решта видів діяльності, які є інвестиційної чи фінансової діяльністю. До цього виду діяльності відносять: виробництво, реалізація продукції, товарів, робіт, послуг, здійснювані відповідно до статутом підприємства.

>Прочая діяльність – прибутки від інвестиційної чи фінансової складової діяльності (дивіденди, відсотки, й інші доходи; що у дочірніх підприємств і ін.).

Надзвичайна діяльність – події та операції, які може бути передбачені в цьому рамках звичайній роботи і що відбувається й без участі підприємства міста і нерегулярно (повені, зсуви, пожежі тощо.).

Отже, дотримується поступовий розрахунок фінансового результату, тобто прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) показують методом брутто з наступним відніманням наданих знижок, повернення проданих товарів хороших і податків (ПДВ, акциз).

II. Елементи операційних витрат. У розділі відбивають витрати операційну діяльність: матеріальні витрати, витраті на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, інші операційні витрати. Ці дані необхідні складання Звіту про рух коштів (при коригуванні суми нерозподіленого доходу на негрошові статті, в звітності у сумі амортизації).

Такий їхній підхід дозволяє класифікувати витрати на функцій.

III. Розрахунок показників прибутковості акцій. Цей поділ заповнюють акціонерні товариства, акції яких перебувають відкрито продаються або купують на фондових біржах.

2.3. Звіт про рух коштів.

Зміст і форма Звіту про рух коштів і спільні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 4 «Звіт про рух коштів».

Мета складання Звіту про рух коштів – надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої і неупередженої інформацію про змін у грошових засобах підприємства міста і їх еквівалентах за звітний період.

У звіті про рух коштів наводяться даних про русі коштів у протягом звітний період внаслідок операційній, інвестиційної і втратити фінансове діяльності.

Рух коштів – надходження і вибуття коштів та його еквівалентів.

   До коштами ставляться:

- готівку;

- вартість рахунках банках;

- депозити до запитання.

>Эквиваленти коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у визначені суми коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Послідовність складання Звіту про рух коштів полягає в вимогах окремого розкриття руху коштів у результаті операційній, інвестиційної і втрати фінансової діяльності.

Під час упорядкування звіту про рух коштів:

а) негрошові операції інвестиційного і фінансового характеру виключаються (наприклад, конвертування облігацій на прості акції, оплата акцій необоротними активами тощо.);

б) операції лише усередині коштів та його еквівалентів некоректні рухом коштів (наприклад, придбання іноземної валюти зі сплатою з цього рахунки);

в) за операціями, через які виникає рух коштів з кількох видів діяльності, суми коштів розподіляють між цими видами діяльності (наприклад, сплата відсотків з банківських кредитів вважається операційній діяльністю, а повернення основний суми цих кредитів – фінансової).

П(С)БО 4 передбачає використання непрямого методу визначення результату руху коштів від здійснених операцій. Цей метод передбачає коригування суми прибутку (збитку) звітний період від здійснених операцій до оподаткування, певної в Звіті про фінансові результати, до суми коштів, отриманих чи як у здійснених операцій.

Рух коштів у результаті здійснених операцій визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичної діяльності до оподаткування на суми:

- змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, що з операційній діяльністю, протягом звітний період;

- наведені у негрошових статтях;

- наведені у статтях, що з рухом коштів у результаті інвестиційної і втрати фінансової діяльності.

Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається виходячи з аналізу змін - у статтях розділу балансу «>Необоротние активи» і «Поточні фінансові інвестиції».

Рух коштів у результаті фінансової складової діяльності визначається виходячи з змін - у статтях балансу у розділі «Власний капітал» і статтям, що з фінансової діяльністю, в розділуБаланса: «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання» і «Поточні зобов'язання».

Про правильно складеному Звіті про рух коштів свідчить рівність загального обсягу зміни коштів, розрахованої всім видів діяльності, та незначною сумою зміни коштів уБалансе.

2.4. Звіт про власну капіталі.

Зміст і форма звіту про власну капіталі, і навіть загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 5 «Звіт про власну капіталі».

Мета складання звіту про власну капіталі – розкриття інформацію про змін у складі власного капіталу підприємства у протягом звітний період.

Задля більшої порівняльного аналізу інформації підприємства вже повинні докладати до річного звіту Звіт про власну капіталі попередній рік.

Звіт про власну капіталі умовно поділяють втричі розділу. Особливістю цього звіту є відбиток інформацією вигляді шахової таблиці, у якій по рядкам наведено статті, а, по графам – статті розділу I активуБаланса.

Форма Звіту про власну капіталі приведено при застосуванні 2.

I умовний розділ: статті,повторяющие розділ I пасивуБаланса початку року. Ці значення коригуються за зміни облікової політики, виправленні помилок, і інших змінах. Рядки 010-040 заповнюються і визначаються виходячи з П(С)БО 6 «Виправлення помилок, і зміни у фінансових звітах».

>Строка 050 «>Скорректированний залишок початку року»050=стр.010+(020, 030, 040).

II умовний розділ: переоцінка активів (>стр.060-120).Приведени варіанти переоцінки: дооцінка, уцінка необоротних активів; чистий прибуток (збиток) у звітній періоді (>стр.130); розподілено прибуток за напрямам (>стр.140-170); внески учасників (>стр.180-200).

III умовний розділ: зменшення власного капіталу за будь-яким причин (>стр.210-280).

>Строку 290 «Усього змін - у капіталі» визначають як алгебраїчну суму з 050 по 280 рядок Звіту.

>Строка 300 «Залишок наприкінці року» (>стр.010+>290=стр.300) повинна збігатися на поділ I пасивуБаланса наприкінці звітного року.

Для складання Звіту про власну капіталі використовують такі джерела інформації:

Звіт про власну капіталі попередній звітний період;

Баланс попередній період;

Звіт про фінансові результати;

дані аналітичного обліку за операціями, які впливають на статті власного капіталу.

Методика складання цього звіту:

·Фиксирование розміру власного капіталу та її складових початку звітного року. І тому послуговуються даними форми №1 «Баланс» (П(С)БО 2);

· Визнання необхідності коригування залишку власного капіталу початку року. Зміни у облікову політику чи допущені під час складанні звітності минулих років помилки у вигляді змін величини доходів чи витрат підприємства впливають на величину чистий прибуток. Тому коригування по рядкам 020-040 зачіпають тільки один складову власного капіталу –нераспределенную прибуток;

· Внесення до

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація