Реферати українською » Бухгалтерский учет и аудит » Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку


Реферат Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку

Виникнення у ХІХ ст. прибуток значною мірою вплинув становлення концепції визначення фінансового результату діяльності господарюючих суб'єктів. За сучасних умов прибуток, від якої потерпають в звіті підприємства про фінансові результати, і прибуток, що є об'єктом оподаткування нафтопереробки і вказується в декларації з податку прибуток, у багатьох країнах, зокрема України, відрізняються за методикою розрахунку. Відмінність цих показників є об'єктивним. Хоча вони стосуються однієї й тієї ж господарського процесу, результат здійснення одним і тієї ж операцій, відображених у одним і тієї ж документах, проте розраховані за правилами.

Прагнення мінімізувати або зовсім скасувати відмінність бухгалтерської та збору податкової прибутку здійняла Україні проблему зближення бухгалтерського і податкового обліку, чи проблему їх уніфікації. У дослідженнях, які у цьому напрямі, доводиться, що необхідно удосконалювати нормативну базу бухгалтерського обліку чи податкового законодавства, чи й й інше одночасно (проте податкового законодавства пропонується удосконалювати більшою мірою) для встановлення єдиних підходів до визнання й оцінки витрат і доходів, активів та зобов'язання у розрахунку бухгалтерської та збору податкової прибутку.

Деякі дослідники не вбачають проблему в розбіжності бухгалтерської та податковою прибутків і пропонують взагалі дві автономні системи обліку - бухгалтерський і податкова облік. За такого підходу створення податкового обліку тим, що міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають літочислення прибутку лише складання фінансової звітності.

Абсолютно погоджуючись із аргументами, які представники обох напрямів, важко розподілити їх позицію щодо висновків, які досить обгрунтовані і, не враховують й усе розмаїття міжнародного досвіду і виключають можливість розвиватися теорії бухгалтерського обліку, пошуку нових, нетрадиційних рішень старих проблем.

Розбіжність між фінансовим результатом, що є об'єктом оподаткування, і бухгалтерської прибутком - проблема у умовах країн, у яких становлять фінансову звітність по міжнародних стандартів, а й країн, де він ще лише ставиться така мета, як міжнародних стандартів, тобто. країн, мають системи обліку. Така ситуація обумовлена різним економічним змістом бухгалтерської і від податкової прибутку, а точніше - різними економічними інтересами замовників розрахунку цих показників. У сучасному літературі таких замовників називають користувачами бухгалтерської інформації. Отже, замовником розрахунку бухгалтерської прибутку є дійсний чи потенційний власник (інвестор) підприємства. Його зацікавленість у показнику прибутку залежить від отриманні інформацію про ефективності діяльності підприємства, його фінансової стійкості у майбутньому.

Податкова прибуток визначається з такого самого методу, як і бухгалтерська, проте користувач інформацією цьому випадку інший - це. Вимоги держави до показника прибутку як об'єкта оподаткування дещо інші, оскільки він переслідує абсолютно іншу мету щодо фінансового результату суб'єкта господарювання. Мета держави - створення фінансових ресурсів, тобто. державного бюджету, до виконання певних соціальних програм. У цьому держава робить у особі податкова адміністрація прагне зібрати певну суму коштів у формі податку з прибутку господарюючих суб'єктів, тобто. його цікавить достовірність обчислення об'єкта оподаткування.

Достовірність розрахунку податкової прибутку характеризується трьома чинниками:

- дотримання податкового законодавства щодо складу прибутків і витрат суб'єкта господарювання;

- дотримання податкового законодавства при розрахунку податкової бази доходів, витрат, активів та зобов'язання суб'єкта господарювання;

- об'єктивність інформаційної бази, за даними якої складається декларація з податку прибуток.

Отже, концептуальні засади обчислення бухгалтерської та збору податкової прибутку однакові лише стосовно методу обчислення фінансового результату, заснованого на методі “витрати - випуск”. Разом про те щодо критеріїв і часу визнання витрат і доходів (склад парламенту й структура, принцип відповідності), методів їх оцінки істотно відрізняються. Обгрунтування зазначених відмінностей випливає, як вище, з різноманітної призначення цих показників.

Розбіжність бухгалтерської і від податкової прибутків є наслідком те, що ці показники розраховуються по різною нормативній базі.

Бухгалтерська прибуток обчислюється шляхом зіставлення прибутків і витрат, визнаних і оцінених відповідно до положень (стандартам) бухгалтерського обліку.

Податкова прибуток визначається відповідно до закону України від 28.12.94 р. N334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 р. N283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, за текстом - Закон N334/94-ВР) шляхом зіставлення валових витрат і валових доходів.

Різниця, що виникає між бухгалтерської і від податкової прибутками, має назву податкової різниці. Податкові різниці бувають два види: постійні й тимчасові.

Тимчасові різниці - це різниці між оцінкою активу чи зобов'язання в даним фінансової звітності і від податкової базою цього активу чи зобов'язання відповідно, які анулюються наступного звітному періоді. Постійні різниці між облікової та збору податкової прибутками не анулюються у таких періодах.

Тимчасові різниці творяться у результаті те, що включення до складу валових доходів населення і валових витрат деяких надходжень і витрат підприємства не збігається у часі із включенням в дисконтну прибуток. Така розбіжність виникає у звітному періоді, але із настанням наступного періоду анулюється.

Постійні різниці обумовлені статтями, які входять у розрахунок облікової прибутків і не входять у розрахунок податкової, чи навпаки. За умов, що різницю між показниками облікової і від податкової прибутку стала, Витрати податку з прибутку від звичної діяльності у звітний період Звіті про фінансові результати становитимуть лише суму, нараховану за поточний період.

Розглянемо, як і міжнародній практиці створюється інформаційна база розрахунку бухгалтерської і від податкової прибутків, і навіть формування постійних і тимчасових різниць з-поміж них.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 12 “Податки з прибутку” (за текстом -МСБУ 12) призначений висвітленню концептуальних питань відображення в обліку поточних та проведення майбутніх податкових наслідків. Під податковими наслідками слід розуміти суму для сплати податків, що у кожному звітному періоді залежить від виникнення і анулювання тимчасових різниць поточного, попереднього майбутнього періодів.

Податкові наслідки позначаються на фінансової звітності у таких формах: звіт про фінансові результати і баланс.

У звіті про фінансові результати вказується сума витрат для сплати податку, віднесена визначення чистий прибуток чи збитків за звітний період із урахуванням відстрочених податків попередній та майбутній періоди.

У балансі відбиваються відстрочені за попередній і звітний періоди, що їх сплачено (відстрочені податкові зобов'язання) чи відшкодовані (відстрочені податкові активи) в майбутніх періодах.

Отже,МСБУ 12 регламентує, з одного боку, реалізацію принципу відповідності прибутків і витрат (нарахування). Сам факт відображення витрат для сплати податків, які на звітний період, і навіть відстрочених податків є такої думки. З іншого боку,МСБУ 12 висвітлює підходи для оцінювання, класифікації тимчасових різниць і зізнання у обліку поточних і відстрочених податків (витрат для сплати податків).

Метод, яким визначається вплив тимчасових різниць на показник витрат підприємства за звітний рік, має назву методу зобов'язань відповідно до балансу. У цьому методі і грунтуєтьсяМСБУ 12.

Відповідно до методу зобов'язань підприємство визначає все тимчасові різниці на день складання балансу, поділяє їх у такі, які підлягають оподаткуванню, і ті, які підлягають відрахуванню, розраховує відстрочені податкові зобов'язання в даним тимчасових різниць і місцевих податкових ставок.

>Отсроченние податкові активи обчислюються із застосуванням відповідних податкових ставок до тимчасовимразницам, підлягає відрахуванню.

Відповідно до методу зобов'язань податкові витрати підприємства розраховуються як сума двох компонентів, саме: поточних і відстрочених податкових витрат.

Сума відстрочених податків визначається з кожної статті балансу як твір тимчасової різниці та відповідній би ставки оподаткування. Якщо би ставки оподаткування диференційовані залежно від різних рівнів податкової прибутку, відстрочені податкові активи і реструктуризувати зобов'язання оцінюються із застосуванням середніх ставок, які передбачається застосувати до податкової прибутку (податковому збитку) у його періодах, у яких очікується анулювання тимчасових різниць.

>Отсроченние податкові активи і відстрочені податкові зобов'язання відшкодовуються чи сплачуються в майбутніх періодах, алеМСБУ 12 не дозволяє дисконтувати їх.

>Отсроченние податкові зобов'язання не визначаються щодо різниць, обумовленихгудвиллом (амортизація якого вираховується з єдиною метою оподаткування) чи початковою визнанням активу або зобов'язання (внаслідок операції, яка є об'єднанням підприємств або впливає і дисконтну, і податкову прибуток (збиток)). Разом про те відстрочені податкові активи зізнаються щодо всіх тимчасових різниць, які обчислюються залежно від одержати податкову прибуток, до котрої я можна застосувати тимчасову різницю. Винятком є ситуації, коли відстрочений податковий актив виникає від негативного гудвілу (який вважається відстроченою прибутком відповідно доМСБУ), від початкового визначення активу чи зобов'язання в господарської операції, яка є об'єднанням підприємств або впливає під час здійснення і дисконтну, і податкову прибуток (збиток).

За умов, коли податкові Витрати звітний період перевищують податковий дохід, підприємство може мати податковий збиток. У цьому податку з прибутку не сплачується. Податковий збиток може переноситися сталася на кілька періодів тому, чи вперед, якщо передбачено законодавством.

При перенесення податкових збитків вперед підприємству надається право вираховувати певні суми при розрахунку податкової прибутку на майбутніх періодах - в такий спосіб виникає відстрочений податковий актив. Відповідно доМСБУ 12 відстрочений податковий актив визнається для перенесення на подальші періоди непокритого податкового збитків та невикористаних податкових пільг тією мірою, у якій є імовірною майбутня податкова прибуток, щодо яких можна використовувати непокритий податковий збитків і невикористані податкові пільги.

Отже, наявність податкового збитку є факту, що майбутньої податкової прибутку нічого очікувати. Тому підприємство, що має податковий збиток, може визнавати відстрочений податковий актив щодо їх перенесення на майбутні періоди лише доти наявних тимчасових різниць, які підлягають оподаткуванню, чи впевненості, що отримана достатня податкова прибуток у майбутньому. Зміна балансову вартість відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань який завжди пов'язана зі зміною суми відповідних тимчасових різниць. Балансова вартість відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань може змінюватися також зміну ставок оподаткування, переоцінки здібності відшкодувати відстрочені податкові активи, зміни передбаченого способу відшкодування балансову вартість активу.

>Рассмотренний підхід до відсічі витрат для сплати податків і відстрочених податкових наслідків стосується лише фінансову звітності і покладено основоюПБУ 17 “Податок з прибутку”, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.12. 2000 р. N 353, зареєстрованим у Мін'юсті України 20.01. 2001 р. під N 47/5238.

З метою ув'язування показників податкової декларації з цими бухгалтерського обліку, прозорості й обгрунтованості формування та посилення контролю над сплатою податків із боку податкова адміністрація, і керівників підприємств наказом Мінфіну України від 29.12. 2006 р. N 1316, зареєстрованим у Мін'юсті України 24.01. 2007 р. під N 60/13327, затверджене Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку (за текстом - Становище N 1316).

Проект Положення N 1316 пройшов апробацію ДПА України в підприємствах, у Дніпропетровської, Запорізької, Львівської, Одеської областях. У процесі апробації було зроблено й зауваження і внесено пропозиції, враховані розробниками під час доробки проекту Положення.

Слід зазначити, що ні одному підприємстві з тих, де проводили апробація, сума податкової прибутку, розрахованої під час апробації, не збігалася з цим показником в декларації з податку прибуток. Ця обставина свідчить про відсутність практично чіткої системи визначення об'єкта оподаткування прибуток.

У висновках Міжнародною фінансовою корпорації й низки підприємств відзначається, що проект спрямовано забезпечити прозорість діяльності, належне розкриття інформації суб'єктів господарювання і сприятиме залучення інвестицій й дотриманню принципів корпоративного управління у Україні. Проект є дієвим кроком у напрямі наближення податкового обліку до бухгалтерського, що сприятиме реалізації вимог Закону України від 16.07.99 р. N996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України” (за текстом - Закон N996-XIV) про необхідність базування податкового обліку на даних бухгалтерського обліку. Норми проекту відповідають нормам законодавства оподаткуванню й бухгалтерського обліку (Закону N334/94-ВР, національним положенням бухгалтерського обліку, які суперечать міжнародним).

У відгуках підприємств пропонувалося підкріпити проект відповідним централізовано розробленим програмним забезпеченням (вдосконалення програм, що застосовуються підприємствами, зокрема1C: Бухгалтерія тощо.).

У відгуках інших підприємств і структур зазначалося, що проект відповідає чинного законодавства України, саме: норми абзацу третього п.5 ст.8 Закону N996-XIV, яка передбачає, що це підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку й кошти реєстрації, узагальнення інформацією їх із дотриманням єдиних основ, встановлених законом. Авторами відгуків не береться до уваги, що проектом не передбачені впровадження форми бухгалтерського обліку (меморіальної, журнальної тощо.), а пропонуються лише окремі регістри аналітичного обліку (відомості аналітичного обліку, розроблювані таблиці), за даними яких накопичується інформацію про валових доходах, валових витратах і амортизації.

У відгуках заперечується “тотальна обов'язковість” застосування дисконтних регістрів, затверджених наказом Мінфіну України від 29.12. 2000 р. N 356 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку”. Слід зазначити, що Положенням N 1316 не встановлюється обов'язковість ведення обліку із застосуванням журнальної форми, з тексту робиться посилання й на регістри, які веде підприємство.

У окремих відгуках пропонується запровадження додаткових рахунків (субрахунків) визначення валових доходів населення і валових витрат. Необхідно зазначити, що додаткових рахунків або субрахунків здійснюється з метою створення умов відображення операцій, які неможливо відбити на діючих рахунках. Валові доходи і доходи валові витрати виникають від втілення тієї ж операцій, як і доходи і визначення бухгалтерської прибутку, тож запровадження нових рахунків або субрахунків методологічно необгрунтовано.

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація