Реферати українською » Бухгалтерский учет и аудит » Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці та іншими операціями на прикладі Стерлітамакський ТЕЦ


Реферат Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці та іншими операціями на прикладі Стерлітамакський ТЕЦ

Страница 1 из 8 | Следующая страница

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

У разі початку системі ринкового господарювання відповідно до змінами у економічному просторі і соціальному економічному розвитку країни істотно змінюється від і політика у сфері оплати праці, соціальної підтримки та питаннями захисту працівників. Багато функції держави за реалізації цієї політики передані безпосередньо підприємствам, які самостійно встановлюють форми, системи та розміри оплати праці, матеріальним стимулюванням її результатів. Поняття “вести” наповнилося новим змістом потребують і охоплює всі види заробітків (і навіть різних премій, доплат, надбавок і соціальних пільг), нарахованих в грошової і натуральних формах (незалежно від джерела фінансування), включаючи грошових сум, нараховані працівникам відповідно до законодавством занепроработанное час (щорічну відпустку, святкові дні тощо. буд.).

Перехід до ринкових відносин викликав до життя нові джерела отримання доходів у вигляді сум, нарахованих до виплати з і вкладах членів колективу в майно (дивіденди, відсотки).

Отже, трудові доходи кожного працівника визначаються по особистим вкладах, з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства, регулюються податками, і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці співробітників всіх організаційно-правових форм встановлюється законодавством.

Новими напрямами у сфері соціальних гарантій стали індексація доходів населення і компенсація втрат населення у з інфляцією. Важливе місце у соціальний захист й підтримки населення займають державні позабюджетні фонди (соціального страхування, пенсійний, обов'язкового соціального страхування, зайнятість населення та інших. На промислових підприємствах незадовільні умови охорони праці та багатомісячні затримки виплат заробітної плати у значною мірою врівноважуються низькою якістю праці та трудовий дисципліни, ледарством на робочих місць. Мізерність реальної зарплати узгоджується з низькою ефективністю праці. З простоюючих виробництв триває відтік найактивніших працівників.

Тому, доки ми надамо людям можливість отримувати на власний працю стільки, скільки потрібно для життя, не не буде ні нормальної економіки, ні нормального суспільства. На більшості підприємств йде перерозподіл прибутку над бік зарплати, а рентних доходів. Нині у країні за цілої низки товарів досягнуть рівень світових цін, а платять нашим робочим як для радянської доби, а й у нижче.

Персонал, працюючий для підприємства, є головну цінність виробництва. Тому всебічний аналіз праці є запорукою виявлення прихованих виробничих ресурсів. Аналізувати працю доцільно в кількох напрямах, найважливішим із яких є: аналіз складу працюючих, аналіз динаміки чисельного складу; аналіз використання робочого дня; аналіз рівня освіти працівників; аналіз оплати праці.

Актуальність обраної теми у тому, що облік зарплати на підприємствах одна із найважливіших розділів фінансового і управлінського обліку, оскільки Витрати оплату праці разом із єдиним соціальним податком займають значний питому вагу у складі собівартості, отже, впливають з прибутку підприємства.

Одне з найважливіших напрямів діяльності бухгалтерії будь-якого підприємства, як, і там, є облік заробітної плати працівників підприємства. Облік праці та зарплати одна із найбільш трудомістких і відповідальних ділянок роботи бухгалтера. Він у міру праву займає одна з центральних місць в усій системі обліку для підприємства.

Основними завданнями обліку праці та оплати є точний облік особового складу працівників, відпрацьованого ними часу й обсягу виконуваних робіт; правильне літочислення сум оплат праці та утримань з її; облік розрахунків із працівниками організації, бюджетом, органами соціального страхування і Пенсійного фонду РФ, контролю над раціональним використанням трудових ресурсів, оплати праці; правильне віднесення нарахованої оплати праці та відрахувань на соціальні потреби на рахунки витрат виробництва та обігу євро і на рахунки цільових джерел.

Крім розрахунків з оплаті на підприємствах, із працівниками здійснюються розрахунки з іншим операціям – розрахунки з наданим позикам (на індивідуальне до житлового будівництва, придбання садового будиночка та інших.), розрахунки з відшкодуванню матеріальних збитків, розрахунки за товари, продані кредит.

У цьому випускний кваліфікаційної роботі розглядається бухгалтерський облік розрахунків з оплаті та інших операціям з прикладуСтерлитамакской ТЕЦ, що є філією ВАТ «>Башкиренерго».

Основна мета випускний кваліфікаційної роботи – вдосконалення обліку розрахунків на оплату праці, аналіз використання коштів у оплату праці вСтерлитамакской ТЕЦ, виявлення резервів економії фонду зарплати.

Відповідно до метою дипломної роботи основне завдання є:

– розглянути основні нормативні документи, регулюючі оплату праці;

– вивчити сутність оплати праці як економічної категорії, і навіть форми і системи оплати праці;

– розглянути форми і системи оплати праці вСтерлитамакской ТЕЦ;

– проаналізувати розрахунків з оплаті та інших операціям;

– запропонувати заходи щодо автоматизації розрахунків з оплаті та інших операціям;

– розробити заходи, які б економіїФЗП.

У зв'язку з тим, що у досліджуваному підприємстві використовується режим таємності, дані для аналізу використовуються з коригувальним коефіцієнтом.


1.         >ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ІНОРМАТИВНЫЕОСНОВЫУЧЕТА РОЗРАХУНКІВ НАОПЛАТУ І ІНШИМОПЕРАЦИЯМ ЗПЕРСОНАЛОМ

 

1.1       Сутність, види й форми зарплати

Оплату праці представляє сукупність коштів, виплачуваних працівникам в грошової і натуральному вигляді за відпрацьоване час, виконану роботу, і у установленому порядку за невідпрацьований час.

Робоча сила, як трактується знає економіки, - це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, його спроможність до праці. У разі ринкових відносин «спроможність до праці» робить робочої сили товаром. Але це звичайний товар. Його на відміну від інших товарів у тому, що він, по-перше, створює вартість більш ніж вартий той, по-друге, без його залучення неможливо здійснити будь-яке виробництво, по-третє, нього в що свідчить залежить ступінь (ефективність) використання основних та оборотних виробничихфондов.[16,с.250-252]

То що ж змусити робочої сили працювати найефективніше? Відповідь це питання є основою будь-який кадрової політики. І місці за важливістю серед чинників, які впливають ефективність використання робочої сили в, встановлено систему оплати праці. Саме вести, а найчастіше лише вона, є причиною, що призводить робочого з його робоче місце. Тому значення цієї проблеми важко переоцінити. У разі переходу Росії до системи ринкового господарювання відповідно до змінами у економічному просторі і соціальному економічному розвитку країни істотно змінюється від і політика у сфері оплати праці, соціальної підтримки та питаннями захисту працівників. Ці зміни вимагають серйозного вивчення і його використання безлічі фундаментальних положень, які у країнах із розвиненою економікою.

Нині газу в оплаті праці склалася кризова ситуація, що полягає у наступному.

По-перше, перехід до ринкової економіки знизив реальної зарплати майже в усіх галузях. Значно знизилося співвідношення середньої заробітної плати прожиткового мінімуму. Тобто робоча сила не оцінюється зі своєї природною вартості.

По-друге, виникла величезна диференціація зарплати між окремими соціальними групами.

По-третє, вести перестав бути стимулюючим чинником, що перешкоджає проведення мотивуючої політики. А систематичні невиплати зарплати стали серйозними проблемами до працівників і. [21,с.85-91]

Заробітну плату є одна з основних чинників соціально - економічного життя кожної країни, колективу, людини. Багато розвинених країн, загальна сума, яка виплачується як зарплати трудящим, зайнятим науковим працею, становить національному доході 40% і більше. З урахуванням платні конторських службовців і кваліфікованих працівників ця пропорція сягає 60%. У цих країнах наймані робітники становлять значну частину активного населення. Навпаки, у що розвиваються значна частина робочої сили в складається з селян, зайнятих у господарствах за принципами самозабезпечення, працівників дрібних кустарних і видача торговельних підприємств. Як наслідок, частка найманих працівників із відношенню до загальної активному населенню тут дуже невелика і коливається між 10-15%.

Немає нічого дивного у цьому, що профспілки прагнуть домогтися високої заробітної плати з тим, аби дозволити трудящим краще задовольняти свої потреби. Тим більше що високий рівень зарплати може надати сприятливий впливом геть економіку країни загалом, забезпечуючи високого попиту на товари та. Оскільки загальний зростанні рівня заробітної плати тенденції до її підвищенню зростає попит велику частина товарів та послуг, що купують трудящі. Вважають, що це явище веде до створення нові й розвитку вже існуючих підприємств, сприяє досягненню повної зайнятості. Прибічники економіки з високими заробітками додають, що у розвинених промислових країнах вести одночасно й є основним джерелом доходів населення і є основним джерелом існування основної маси населення.Стимулирующее вплив, який вона здійснює, як значиміша, ніж можуть надавати інші доходи, а й зачіпає усю країну й економіку загалом. Йдеться здоровому вплив, оскільки він сприяє виробництву основних товарів широкого споживання, а чи не дорогих виробів для еліти. І, нарешті, висока вести стимулює зусилля керівників підприємств використовувати робочої сили, модернізувати виробництво.

У системі стимулювання праці чільне місце займає вести. вона є головним джерелом що поліпшення добробуту трудящих, оскільки становить три чверті їхніх прибутків. Заробітну плату робітників і службовців підприємств і закупівельних організацій є частку у фонді індивідуального споживання національного доходу на грошах. Як основна форма необхідного продукту вона розподіляється відповідно до кількістю і якістю витраченого праці та його індивідуальними і колективними результатами. Основним напрямком удосконалення всієї системи організації зарплати є забезпечення прямий і жорсткою залежності оплати праці від кінцевих результатів господарську діяльність трудових колективів. У вирішенні цього завдання є правильний вибір, і раціональне застосування форм і систем зарплати.

Оплату праці забезпечує нормальне відтворення робочої сили в (>воспроизводительная функція) і котра стимулює функція мотивує працівників для ефективних дій своєму робоче місце. Люди, вносять свій внесок у досягненняобщеорганизационних комплексних цілей, допомагають іншим групам організації та намагаються підійти вирішення проблеми комплексно, повинні винагороджувати вдячністю, премією, визнанням чи підвищенням службовими щаблями. Так само важливо, щоб система винагород не заохочувала неконструктивну поведінка окремих осіб, або груп.

Правильна розстановка працівників, повне їх застосування знань, досвіду, особистих якостей, усвідомлення кожною цілей і завдань підприємства у цілому і трудових завдань кожному робоче місце – необхідна умова успішної роботи колективу. Цьому сприяютьвнутрифирменное навчання, проведення семінарів, нарад, система просування кадрів через службові кар'єрної драбині. Робітник повинен бути щодо підвищення свою кваліфікацію,т.к. вища кваліфікація вище оплачується. Підприємства зацікавлені у більш висококваліфікованих кадрах для:

– підвищення продуктивність праці;

– поліпшення якості продукції.

Там, коли працівникові повідомили оцінку результатів його і надали достатні змогу її покращення, але працівник гребує або може працювати за стандартами організації, трудового договору з нею може бути розірвано в ім'я реалізації цілей організації. Хоч би яка була адміністративна ситуація, ясно, що ефективний метод оцінки результатів діяльності неможливо прийняти обгрунтоване рішення.

Слід також розробляти стратегії створення ефективних систем оплати. Базові принципи самих підходів мирно вирішити проблеми, як і чому працю людей повинна оплачуватися. Необхідно забезпечити тісний зв'язок між рівнем зарплати, продуктивністю і ефективністю. Лише цього разі працівник відчуватиме досить сильні стимули підвищення ефективності своєї праці та буде створено умови для стабілізації витрат за робочої сили.

Найважливішою передумовою посилення дієвості оплати праці є з'ясування безпосередній зв'язок заробітної плати із кінцевими результатами виробництва. Задля більшої розширеного відтворення й створенні засобів задля її подальшого зростання зарплати важливе значення має випереджаюче зростання продуктивність праці проти зростанням середньої зарплати.

Удосконалення оплати праці передбачає необхідність правильнішого обліку у ній кількісних і якісних витрат праці та поліпшення використання заробітної плати цілях стимулювання зростання продуктивність праці, зростанню ефективності виробництва, у цілому.

Оплату праці - це передбачене контрактом про наймання грошову винагороду відповідну роботу, яке встановлюється не нижче від законодавчо встановлений мінімум і регулюється колективним договором. Вона містить основну частину (тариф) і прийняти додаткову (надбавки, доплати, премії тощо.).

Форми і системи зарплати - це механізм встановлення розміру заробітку залежно від кількісного результату якості праці (його й хазяйновитості, зокрема й області оплати праці). Заробітну плату працівника залежить з його кваліфікації, складності виконуваної роботи, кількості і забезпечення якості витраченого праці та максимальним розміром не обмежується.

Розрізняють основну й отримати додатковий оплату праці. До основний належить оплата, нарахована працівникам за відпрацьоване час, кількість і якість виконуваних робіт: оплата по відрядним розцінками, тарифним ставками, окладів, премії відрядникам іповременщикам, доплати у зв'язку з відхиленнями від нормальні умови праці, до праці у нічний час, за понаднормові, за бригадирство, оплата простоїв з вини робітників і т.п.

До додаткової заробітної плати ставляться виплати занепроработанное час, передбачених законодавством за працею: оплата чергових відпусток, перерв у роботі матерів-годувальниць, пільгових годин підлітків, під час виконання державних та громадських обов'язків, вихідної допомоги під час звільнення та інших.

Тарифна система — сукупність нормативів, з допомогою яких здійснюється диференціація заробітної плати працівників різних категорій залежно від:

– складності виконуваної роботи;

– умов праці (зокремаотклоняющихся від нормальних);

– природно-кліматичні умови, у яких виконується робота;

– інтенсивності праці (суміщення професій, керівництво бригадою тощо.);

– характеру праці.

До основних нормативів, їхнім виокремленням тарифну систему оплати праці, ставляться: тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні ставки і сітки, схеми посадових окладів і норми праці.

>Тарифно-квалификационний довідник - це збірник, у якому містяться згруповані по виробництвам і видам робіт докладні характеристики основних видів робіт (професій, посад) із зазначенням вимог, що висуваються до кваліфікації працівника. За підсумкамитарифно-квалификационних довідників виробляються тарифікація (визначення ступеня складності) робіт і присвоєння розрядів працівникам.

Тарифікація роботи - віднесення видів праці до тарифним розрядам чи кваліфікаційним категоріям залежно від складності праці.

Кваліфікаційний розряд - величина, відбиває рівень професіональною підготовкою працівника.

Нині діє Єдинийтарифно-квалификационний довідник робіт і будь-яких професій робочих (>ЕТКС), до складу якого окремі випуски за галузями виробництв. У кожному випуску перераховані професії та наведено їх кваліфікаційних характеристик. [25,с.210-219]

Основними системами оплати праці є погодинна, відрядна і акордна.

Уся

Страница 1 из 8 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація