Реферати українською » Бухгалтерский учет и аудит » Бухгалтерський облік розрахункових операцій


Реферат Бухгалтерський облік розрахункових операцій

Страница 1 из 2 | Следующая страница

 ОГЛАВЛЕНИЕ


Запровадження

Глава I. Бухгалтерський облік розрахункових операцій

1.1. Облік операцій із банками

1.1.1. Порядок відкриття та проведення розрахункових та інші рахунків в російських банках

1.1.2. Облік короткострокових і частка довгострокових кредитів банку

1.2. Облік розрахунків із бюджетом і позабюджетними фондами

1.2.1. Розрахунки по позабюджетним платежах

1.2.2. Розрахунки з бюджетом

1.2.3. Розрахунки із соціального страхуванню і забезпечення

1.3. Облік інших розрахункових операцій

1.3.1. Облік розрахунків із постачальниками і підрядчиками

1.3.2. Облік розрахунків із покупцями і замовниками

1.3.3. Розрахунки по авансам виданими й отриманим

1.3.4. Розрахунки за претензіями

1.4. Бухгалтерський облік взаємозаліків

1.5. Роль і важливе місце цінних паперів в розрахункових операціях підприємства

1.5.1. Вексельное звернення української й облік

1.5.2. Облік операцій із казначейськими зобов'язаннями

Глава II. Аудит розрахункових операцій

2.1. Аудит розрахунків із постачальниками і підрядчиками

2.2. Розрахунки за претензіями

2.3. Розрахунки по авансам отриманим

2.4. Розрахунки з покупцями і замовниками

2.5. Розрахунки з підзвітними особами

2.6. Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами

2.7. Розрахунки з праці

2.8. Розрахунки за спільною діяльності

2.9. Аудит розрахунків із бюджетом і позабюджетними фондами

Глава III. Аналіз фінансового стану підприємства

3.1. Аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства

3.1.1. Попередня оцінка платоспроможності

          і ліквідності

3.1.2. Внутрішній аналіз стану активів

3.1.3. Внутрішній аналіз короткостроковій заборгованості

3.2. Аналіз структури джерел коштів та їхнього використання

3.3. Оцінка оборотності оборотних засобів

3.3.1. Загальна ж оцінка оборотності активів підприємства

3.3.2. Аналіз руху коштів

3.3.3. Аналіз дебіторську заборгованість

3.4. Оцінка структури балансу і за неспроможності підприємства

Укладання

Библиографический список          

2

4

5

9

12

13

16

23

25

29

30

32

33

37

42

45

45

47

48

48

48

49

50

52

53

55

55

57

59

60

61

62

69

74

79

81

 



Глава I. Бухгалтерський облік розрахункових операцій

 

 

1.1. Облік операцій із банками

 

У ринковій економіці між підприємствами і банками постійно відбуваються угоди щодо перерозподілу, зберігання коштів. Різноманітні розрахунки, виникаючі між підприємствам, також ведуться з допомогою коштів. З їхньою допомогою завершується перетворення грошової форми виділених засобів у виробничі запаси, отримання грошової виручки й укладеного у ній чистого доходу. Цим самим розрахунки виступають найважливішим чинником якого забезпечення кругообігу коштів, які своєчасне завершення служить необхідною умовою процесу виробництва.

            Розрахунки відбуваються у двох формах: шляхом безготівкових перерахувань системою банку або як платежів готівкою.

            Проведення кассово-расчетных операцій через банк дозволяє державі всебічно контролювати фінансово-господарську діяльність об'єднань (підприємств). Банк контролює підприємства міста і у частині дотримання ними встановлених фондів зарплати, лімітів за відрядження й господарські витрати, стежить за своєчасністю розрахунків підприємств із держбюджетом із податків. зборів. за своєчасної оплатою рахунку також платіжних вимог постачальників, видає підприємству позички різні мети, під певні забезпечення і спостерігає за поверненням цих позичок у призначений термін тощо.

            Оскільки кошти є посередником переважають у всіх розрахунках, очевидно, що з забезпечення нормального кругообігу засобів у народному господарстві, ведення діяльність у умовах ринкової економіки необхідно правильно і виконувати всі розрахунки. Натомість ефективність розрахункових операцій великою мірою залежить стану бухгалтерського обліку коштів, розрахункових і кредитних операцій. Перед бухгалтерським урахуванням у сфері обліку коштів, розрахунків й кредитів стоять такі основні завдання:

· вчасна й правильне здійснення необхідних розрахунків як шляхом безготівкових перерахувань, і готівкою;

· цілковите дерегулювання та оперативне свій відбиток у дисконтних регістрах наявності і рух коштів і розрахункових операцій;

· дотримання діючих правил використання коштів за призначенням відповідно до виділеними лімітами. фондами і кошторисами;

· проведення в встановлених термінів інвентаризацій коштів і стан розрахунків, пошук можливостей недопущення виникнення прострочений дебіторській та кредиторської заборгованості;

· контролю над наявністю і збереженням грошей до касі, на розрахунковому та інших рахунках банках;

· контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни. своєчасності перерахування сум за матеріальних цінностей, і навіть коштів. отримані порядку кредитування.


 1.1.1. Порядок відкриття та проведення розрахункових

    та інші рахунків у трилітрові банки

 

            Відповідно до законодавством РФ підприємства і підприємницькій діяльності підприємство вправі відкривати у банку на власний розсуд розрахунковий та інші рахунку зберігання коштів і здійснення через ці рахунки всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій. Більшість розрахунків між підприємствами здійснюється безготівковим шляхом - перерахуванням коштів із рахунку платника з цього приводу одержувача. У цьому рахунку зосереджуються кошти, які від реалізації продукції, робіт, послуг, і проводяться платежі іншими підприємствами, і навіть видача готівки до каси підприємства. Посередником під час здійснення цих розрахунків є банк. Порядок виробництва та види розрахунків яка регламентує “Положенням про безготівкових розрахунках РФ” ГУ ЦБ Росії №14 від 9 вересня 92г.; порядок оформлення документів для безготівкових розрахунків у банку зазначений в Положенні про розрахункових документах, затвердженому 16 вересня 83г №911.

            Порядок відкриття рахунків регламентується Інструкцією Держбанку СРСР про розрахункових, поточних й розтринькування бюджетних рахунках №28 від 30 жовтня 86г. з доповненнями і змінами у відповідність до листами Держбанку СРСР №1009 від 11 серпня 87г., №301 30 червня 90г., №320 від 30 серпня 90г. та інші.

            У банківських установах підприємствам, об'єднанням, організаціям, і установам відкриваються розрахункові, поточні і бюджетні рахунки.

            Розрахункові рахунки відкриваються господарюючих суб'єктів, які перебувають на господарському розрахунку, наділеним власними обіговими коштами і має самостійний баланс, наділеним правом юридичної особи.

            Розрахункові субрахунка відкриваються господарюючих суб'єктів, у яких окремі нехозрасчетные підрозділи - магазини, склади, філії тощо. - поза свого місцезнаходження. Такі рахунки відкриваються клопотанням власника основного рахунки й закони використовують для зарахування виручки і виробництва розрахунків з місцеві перебування нехозрасчетных підрозділів.

            Поточні рахунки у державних установах банку відкриваються господарюючих суб'єктів, не які перебувають на госп. розрахунку, не наділеним власними обіговими коштами і у яких самостійний баланс. Поточні рахунки відкриваються структурним одиницям виробничих та научно-производственых об'єднань, іншим госпрозрахунковим підрозділам, організацій та установ, розташованим поза ними місцезнаходження. Поточні рахунки відкриваються також: установам та організаціям, які перебувають на держ. бюджеті, керівники яких немає є самостійними розпорядниками кредитів; підприємствам, організаціям, і установам, яким виділяються кошти з допомогою республіканського бюджету над цільовим використанням; кооперативам за місцем розташування філій.

                                                                              Розрахунковий рахунок

            Для зберігання тимчасово вільних коштів і безготівкових розрахунків кожного підприємства на вибраному їм банку відкривається передусім розрахунковий рахунок. Через нього та його здійснюються розрахунки шляхом записів (перенесення сум) з розрахункового рахунки одного підприємства чи об'єднання на розрахунковий рахунок іншого.

            Розрахункові рахунки відкриваються всім юридичних осіб незалежно від форм власності, які є на повному господарському розрахунку і що становить самостійний баланс.

            Для відкриття розрахункового рахунки банк представляється заяву, установчого договору і статут, завірені нотаріусом. З цих документів банк відкриває тимчасовий розрахунковий рахунок. Йому зараховуються суми, внесені засновниками до статутного фонду. Після реєстрації підприємства у органі місцевої влади й податкової інспекції до банку видаються зареєстрований статут і картка із зразками підписів керівника і головного бухгалтера підприємства, завірені нотаріусом, відкриття постійного розрахункового рахунки. Про відкриття рахунки головний бухгалтер установи банку на справжньому примірнику статуту підприємства робить оцінку вказавши номер рахунки і завіряє цього факту гербовою печаткою. Банк привласнює розрахунковому підприємства специфічний серийно-порядковый номер. Підприємство, якому відкритий розрахунковий рахунок, є його власником. Воно розпоряджається не більше наданих йому прав всіма доступними засобами, числящимися у цьому рахунку.

            У бухгалтерії підприємства розрахунковому рахунку присвоюється код 51 без відкриття субрахунків. Проте з розсуду бухгалтера в сучасному обліку під час використання ПЕОМ раціонально мати 2 субрахунка: “Зачислено” (і кілька аналітичних рахунків до нього на приходу), “Списано” (і кілька десятків аналітичних рахунків (видів операцій) до нього на витраті). Цей рахунок активний, і сальдо показує, скільки вільних коштів підприємства зберігається у банку на певна кількість. У бухгалтерський облік для підприємства відповідно до Плану рахунку також інструкції із застосування, надходження коштів у розрахунковий рахунок відбиваються по дебету, а списання - за кредитами. Кредитовые обертів за рахунком 51 записуються в журналі-ордері 2, а обертів по дебету позначаються на різних жураналах-ордерах. Проте, враховуючи важливість точності обліку, і необхідність контролю додатково до журналу-ордеру 2 ведеться відомість 2, у якій враховуються все суми, віднесені в дебет рахунки 51.

            Однією з основних документів, необхідні обліку операцій із розрахунковому рахунку, є банківська виписка . Зазвичай, підприємства отримують такі виписки періодично (щодня) чи інші узгоджені з банком терміни. До виписці додаються документи, одержані від інших підприємств і закупівельних організацій, виходячи з яких списання чи зарахування коштів у розрахунковий рахунок. Обрабатывая виписки, бухгалтер повинен пам'ятати одну особливості. Кошти клієнти на банківському обліку фактично є кредиторської заборгованістю, унаслідок чого надходження на розрахунковий рахунок клієнта записуються за кредитами, а списання з розрахункового рахунки і видача готівкою - по дебету. Тому кошти, вказаних у виписці за кредитами, бухгалтером необхідно відбивати по дебету сч. 51. У різних банках виписки можуть бути різні друг від друга за своєю формою. Це з тим, що КБ використовують різні програми автоматизації обліку.

        

 Приклад.

У першій колонці під назвою “Вигляд операції” вказується умовний кодоване позначення операції що використовується усіма банками. Розшифровка цих позначень приведено в табл.1.

У другій графі під назвою “№ документа” вказується номер документа, виходячи з якої відбувається списання чи зарахування коштів у розрахунковий рахунок. Цим документом то, можливо платіжного доручення, вимога, оголошення на внесок готівкою й ін.

У третій колонці вказується код, який присвоюється банку, якщо він учасником прямих розрахунків.

У четвертої колонці вказується рахунок, від якого було виконано списання коштів ( який виробляється зарахування коштів). Зазвичай, даний рахунок є або розрахунковим рахунком підприємства, на адресу якого виробляються платежі (від якої надходить платіж), або кореспондентським рахунком банку, обслуговуючого це підприємство.

У наступних графах демонструються відповідно: по дебету - списання коштів із розрахункового рахунки, за кредитами - їх надходження. Підсумковий оборот по дебету - суму коштів, списані з розрахункового рахунки. Сума, яка вказується в виписці як залишок наприкінці дня, має відповідати залишку коштів у 51 рахунку підприємства. Вона самої дати має стояти у наступному виписці як залишок початку дня.

            Виписка банку є необхідною підставою для бухгалтерських записів. Вона ж є і регістром аналітичного обліку по розрахунковому рахунку. Перевірка та обробка виписки мають здійснюватися щодня надходження енергоносіїв. При помилковому зарахування сум на розрахунковий рахунок вони мають відбиватися проводкою: Д-т 51 К-т 63 на помилково зараховану суму, з допомогою рахунки 63 “Розрахунки за претензіями”. У стислі терміни про помилково зарахованої сумі має бути повідомлено банку внесення відповідних виправлень.

            Цей порядок зберігається, якщо помилкове зарахування відбулося за вини банку. При помилковому списання сум робиться зворотна запис: Д-т 63 К-т 51 - на помилково списану суму.

            Для здачі зайвих готівки понад норм оптимальної потреби з каси підприємства для зберігання банк з ім'ям представника підприємства виписується видатковий касовий ордер, яким гроші вилучаються з каси. У банку представник підприємства отримує в оператора банку і продовжує заповнювати “Оголошення на внесок готівкою” у одному примірнику, що складається частину тричастинного Після перевірки вмотивованості заповнення оголошення працівником банку, готівка здають у банківську приходную касу. Третя частина оголошення повертається на підприємство разом із випискою банку за день, якщо буде зараховано на розрахунковий рахунок яка сума.

            Отримує підприємство готівка зі Світового банку по грошовому чеку, виписаним з його ім'я. У день отримання суми бухгалтер заповнює і всі одного чека і корінець його й під розпис в корінці видає чек касирові. Чек представляється до банку. Робітник банку перевіряє правильність заповнення чека, відриває його й передає підприємству контрольну марку через яку видають гроші з каси банку. На кожну отриманий прибуток у банку суму бухгалтерії виписується прибутковий касовий ордер з ім'ям одержувача гроші з зазначенням номери чека. Квитанция від приходного ордера прикладається до виписці банку, а сам прибутковий ордер - до касовому звіту.

            Банк немає права списувати гроші з рахунку підприємства з своєї ініціативи без його згодою. Це виконується платіжними дорученнями.

            Інколи справа, як у відповідність до договором, підприємство саме має стягувати з покупців вартість відвантаженої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, складається платіжне вимога-доручення, форма і змістом якого аналогічні платіжному дорученням.

            При розрахунках із фінансовими органами за простроченими платежах, по наказам арбітражу, при погашенні прострочених позичок. списання коштів із розрахункового рахунки клієнта виробляється банком без погодження з клієнтом, примусово інкасовим дорученням.

            Отже, існує кілька рівнів обліку коштів на розрахунковий рахунок:

            1) Виписка з особового рахунку, у якій показаний залишок коштів у рахунку на дату попередньої виписки, суми, зараховані з цього приводу, суми, перелічені із рахунку, залишок на дату виписки. Усі дані - в цифровому вираженні, частина є службової (банківської) інформацією. Виписка банку є першою накопичувальним документом, першої угрупованням однорідних проводок за дату.

            2) Спосіб подальшого опрацювання банківських документів прямо залежить кількості операцій на що і від частоти виписок впродовж місяця. Якщо операцій на день виконується трохи більше двох-трьох і кількість виписок обмежена за місячи, усі фінансові операції можна записувати у обліковий регістр за рахунком 51. Якщо операцій на день виконується більше трьох, то рахунку 51 відкривають

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація