Реферат Аудит основних засобів

такі аудиторські процедури:

· інспектування (перевірка записів, документів);

· перерахунок (перевірка точності арифметичних розрахунків у первинних документах і бухгалтерських записах або виконання аудитором самостійних розрахунків);

· аналітичні процедури (аналіз стану і оцінку отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і нових економічних показників проверяемого аудируемого особи з виявлення незвичайних і (чи) неправильно відображених у бухгалтерський облік господарської операцій, виявлення причин таких помилок, і спотворень).

Джерелами інформації для перевірки операцій із основні засоби є:

· договори купівлі-продажу основних засобів,

· акти (накладні) приемки-передачи основних засобів (ф. № ОС-1),

· акти приемки-передачи відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (ф. № ОС-3),

· акти входження у експлуатацію, накладні, рахунка-фактури, інвентарні картки обліку основних засобів (ф. № ОС-6),

· опису інвентарних карток (ф. № ОС-7),

· інвентарні книжки, інвентарні списки основних засобів (ф. № ОС-9), картки обліку руху основних засобів (ф. № ОС-8),

· акти на списання основних засобів (ф. № ОС-4),

· разработочные таблиці (ф. № 6, із розрахунку сум амортизаційних відрахувань),

· дефектні відомості, наряд-заказы на: ремонт основних засобів,

· договори передати (отримання) у найм об'єктів ОС,

· облікові регістри за рахунками ( відомості, машинограммы тощо. п.) за рахунками 01, 02, 03, 07, 08, 20, 25, 31, 47, 89, 001 та інших., Головна книжка, і ін.

Передумовою якісного аудиту основних засобів виступає доказательственная база, зібрана в належному порядку з усіх необхідних процедур. На підтвердження об'єктивності і достатності зібраних доказів, аудитор користується процедурою перевірки передумов підготовки звітності. Достатність є кількісну міру аудиторських доказів. Належний характер ж є якісної стороною аудиторських доказів, визначальною їх збіг з конкретною передумовою підготовки фінансової звітності і його достовірність. Передумови підготовки фінансової звітності є зроблені керівництвом аудируемого обличчя на явною чи неявній формі затвердження, відбиті у фінансовому звітності. У обов'язковому порядку аудитором, відповідно до федеральним стандартом № 5 «Аудиторские докази», би мало бути перевірені такі найважливіші елементи передумов підготовки бухгалтерської звітності, як:

1) Існування – наявність за станом певну дату активу чи зобов'язання, відображеного у фінансовому звітності;

2) Права й обов'язки – приналежність аудируемому особі за станом певну дату активу чи зобов'язання, відображеного у фінансовому звітності;

3) Виникнення – які стосуються діяльності аудируемого особи господарська операція чи подія, які були протягом відповідного періоду;

4) Повнота – відсутність не відображених у бухгалтерський облік активів, зобов'язань, господарських операцій або негативних подій або нерозкритих статей обліку;

5) Стоимостная оцінка – свій відбиток у фінансової звітності належної балансову вартість активу чи зобов'язання;

6) Точне вимір – точність відображення суми господарської операції чи події з зарахуванням доходів чи витрат до відповідного періоду часу;

7) Уявлення і розкриття – пояснення, класифікація і опис активу чи зобов'язання відповідно до правилами його відображення у фінансовому звітності.

3. Етапи аудиторської перевірки основних засобів

Для детальної перевірки операцій із основні засоби аудитору дуже важливо дотриматися певну послідовність процедур[5]:

1. Здійснити оцінку збереження і наявності основних засобів.

Під час проведення аудиту схоронності основних засобів виникла потреба перевірки умов його збереження і експлуатації, встановлюється список осіб, що їх закріплені окремі об'єкти, перевіряється наявність договорів про матеріальну відповідальність.

Аудитору слід проаналізувати наявність основних засобів за досить термін у тому, щоб виявити стійкі тенденції і можливі нетипові ситуації, сформовані за проверяемый період.

Результати горизонтального і вертикального аналізу основних засобів слід інтерпретувати по-різному залежно від конкретної господарської ситуації, стадії життєвого циклу підприємства, особливостей його фінансової та облікової політики. Порівняння показників динаміки балансовою і початковою вартості основних засобів дозволяє: зробити попередні висновки щодо зміні ступеня зношеності основних засобів і амортизаційної політики організації. Значні розбіжності у таких показниках можна пояснити постановкою на облік великих нерухомих об'єктів основних засобів із незначною величиною зносу, що орієнтує аудитора на поглиблене розгляд операцій із надходженню активів цей період. Отже, у процесі аудиту основних засобів необхідно поєднувати елементи фінансового і управлінського (внутрішньовиробничого) аналізу.

Перевіряючи наявність та збереження основних засобів, аудитор працює за більшу частину з інвентаризаційної документацією – описами і картками обліку, перевіряючи їх повноту, достовірність дійсності та відповідність даним бухгалтерського (аналітичного) обліку. Так, на підприємствах, у місцях фактичної експлуатації основних засобів застосовуються форми ОС-9, де детально прописуються інформаційні даних про кожному конкретно засобі. До того ж з метою зменшення професійного ризику, аудитору необхідно переконатися, що у організації діє комісія з приёмке основних засобів, і наявні договори купівлі-продажу із зазначенням початкової ціни, і із фотографією актів прийому – передачі й протоколами договірних цін. Досягнення зазначеної мети аудитор затребувана перелік основних засобів, які значилися на балансі в підприємства на даний момент складання звіту. У ході перевірки аудитор вибирає конкретну статтю рахунку і оцінює її з погляду відповідності первинної документації. Тому, крім переліку аудитор просить надати всю додаткову документацію (договори, рахунки-фактури, поліси, листи тощо.), що підтверджує надходження і рух основних засобів, відбивані на счёте 01 «Основні кошти». У цьому аудитором можна застосовувати як випадкова вибірка, і метод пересчёта, якого частенько вдаються під час перевірки правильності обчислення зносу.

2. Виробити перевірку дотримання умов віднесення майна до основних засобів.

І тому вивчаються склад парламенту й структура основних засобів за даними регістрів аналітичного обліку, зокрема інвентарні картки обліку основних засобів, відомості та інших. Додатково перевіряється класифікація цього виду активів, і навіть формування інвентарних об'єктів. Ці аудиторські процедури необхідні вираження думки про достовірності даних, розкритих в Додатку до бухгалтерського балансу (форма №5). Результати перевірки вмотивованості віднесення об'єктів до основних засобів і амортизируемому майну істотно впливають у наступних процедур: перевірки документального оформлення і врахування, і навіть достовірності нарахування амортизації основних засобів.

3. Здійснити перевірку документального оформлення і врахування основних засобів.

Первинні документи, виходячи з що у обліку відбиваються операції, пов'язані з об'єктами основних засобів, повинен мати правильне оформлення. Первинні облікові документи приймаються до врахування, якщо вони складено формою, котра міститься в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації.

4. З даних обліку, і первинних дисконтних документів перевірити своєчасність зарахування об'єктів у складі основних засобів і правильність формування початкової вартості пойменованих активів.

Основні кошти приймаються до бухгалтерського обліку по початкової вартості. Необхідно перевірити відповідність методології, закріпленої облікової політикою, вимогам ПБУ 6/01 і з'ясувати, якою рахунку відбиваються фактичні витрати, включаемые у початкову вартість об'єктів. Потім здійснюється звіряння даних регістрів синтетичного обліку за рахунками 01 «Основні кошти» і 08 «Вкладення у внеоборотные активи».

5. Відстежити правильність нарахування амортизації основних засобів з метою бухгалтерського і податкового обліку.

Спосіб нарахування амортизації має бути закріплено в облікову політику організації. Застосування обраного способу нарахування амортизації за групою однорідних об'єктів виробляється у протягом всього терміну корисного використання об'єктів, які входять у цю групу. Перевірка полягає в даних регістру бухгалтерського обліку по нарахуванню амортизації. Під час перевірки амортизації, нарахованої у бухгалтерському обліку, аудитор керується облікової політикою організації та вирішує ряд задач[6]:

· здійснення аналізу об'єктів амортизації;

· перевірка правильності розрахунку норм амортизаційних відрахувань;

· аналіз відображення у бухгалтерському обліку амортизаційних відрахувань;

· проведення оцінки амортизаційної політики, здійснюваної суб'єктом господарювання.

Передусім відстежується склад основних засобів, якими нараховується амортизація. Потім шляхом перерахунку норм, встановлених при введення об'єкта в експлуатацію, перевіряється правильність визначення норм амортизації основних засобів. Аудитор повинен переконатися, що методика розрахунку норм амортизації відповідає вимогам ПБУ 6/01 і облікову політику організації.

Аудитору слід брати до уваги та обставина, що амортизаційні відрахування мають (повинен мати) місце, вже з першого числа місяці, наступним за місяцем прийняття основного кошти організаційному (бухгалтерського) учёту. Відрахування на амортизацію основних засобів продовжують надходити до покриття від вартості. Також амортизація то, можливо припинено у зв'язку з відчуженням права власності на основне засіб на користь іншої особи. Віддзеркалення амортизаційних витрат відбувається у отчётном періоді, де вони було зроблено. У цьому не приймаються до уваги загальні та підсумкові (наприкінці звітний період) фінансові результати господарську діяльність организации[7].

6. Перевірити порядок оформлення і відображення в обліку операцій із основні засоби у межах укладених угод оренди - і застави, і навіть операцій із выбытию основних засобів, яке справді існує у разі продажу, безоплатної передачі, списання через морального та фізичного зносу, ліквідації при аваріях чи стихійних лих та інших надзвичайні ситуації, передачі у вигляді внеску до статутний капітал інші організації.

Серйозну увагу має приділятися експертизі договорів, ув'язнених на придбання права власності на об'єкти капітальних вкладень.

Під час вивчення договору продажу-купівлі доцільно:

· перевірити, дотримана чи проста письмова форма, наявність документів, підтверджують державної реєстрації угоди, і навіть повноту і правильність заповнення реквізитів та наявність відповідних печаток і підписів;

· проаналізувати умови договору частини розмежування окремих видів договорів купівлі-продажу і договорів, і навіть умови договору моменті переходу права власності.

У результаті експертизи договору підряду аудитор повинен проаналізувати умови угод відношенні ціни, порядку оплати й виконання роботи з допомогою матеріалів замовника. Особливої уваги заслуговує надходження основних засобів за договором дарування, оскільки за прийнятті таких об'єктів до врахування повинна документально підтверджуватися їх ринкова вартість. При введення в експлуатацію об'єктів, що надійшли до ролі внеску до статутний капітал, необхідні документи, у яких обмовляється узгоджена між засновниками (учасниками) оцінка вкладу. У ході перевірки аудитору варто переконатися у правильності оформлення документів, що засвідчують ринкову вартість прийнятих до врахування об'єктів, як-от експертні укладання, довідки организаций-изготовителей та інших.

Період отримання експертного документа має відповідати дати прийняття об'єкта до врахування. Якщо з договору дарування отримано устаткування, яке має аналогів, то ринкова вартість може бути оцінена лише за результатами експертизи, проведеної незалежним оцінювачем. Заодно слід перевірити копії документів, свідчить про рівні його кваліфікації, і незалежності.

7. Здійснити аналіз стану та узагальнення результатів аудиту.

Змальовуваний етап аудиту залежить від перевірці дотримання встановленого ладу у облікову політику організації у частини проведення інвентаризації. З даних інвентаризаційних описів, сличительных відомостей, рішень посібники з результатам інвентаризації і бухгалтерських довідок вивчається своєчасність проведення інвентаризації, повнота і правильність відображення їх у обліку.

Оцінюючи збереження і перевірці наявності основних засобів аудитор контролює такі моменты[8]:

· чи є наказ про призначення матеріально відповідальних осіб за схоронність основних засобів;

· укладено чи угоди про повної індивідуальної матеріальну відповідальність;

· організована чи матеріальна відповідальність щодо орендованих основних засобів;

· встановлено у приміщеннях пожарно-охранные сигналізації;

· чи є наказ про призначення постійно діючої інвентаризаційної комісії;

· закріплено у облікову політику план проведення інвентаризацій основних засобів;

· чи проводяться інвентаризації основних засобів на зміну матеріально відповідального особи.

У процесі роботи аудитор повинен сформувати думка про організацію схоронності основних засобів. Чільну увагу приділяється якості проведення та оформленню результатів інвентаризацій, навіщо перевіряється дотримання термінів підбиття підсумків, і навіть оцінюється якість підготовки інвентаризаційних описів. Аудитору необхідно вивчити рішення, прийняті за результатами інвентаризації, і перевірити правильність їхні відбитки в обліку.

У цьому проверяющему варто переконатися дотримання положень по бухгалтерського обліку, регулюючих лад і терміни проведення інвентаризацій. Порядок проведення інвентаризації визначається керівником організації, крім випадків, коли здійснити інвентаризацію обов'язково. Оцінюючи достовірність даних про наявність основних засобів на дату перевірки, аудитор може використовувати, наприклад, звірку описів карток інвентарного обліку зі своїми в картотеці інвентарними картками. У ході перевірки може стежити процесом проведення інвентаризації, брати участь у контрольному огляді основних засобів, вивчати, чи є у наявності об'єкти основних засобів, які прийшли у непридатність і що підлягають списанню, і навіть довго не що використовується майно.

4. Основні помилки, выявляемые при аудит основних засобів і дії аудитора після закінчення перевірки

 

Виявивши розходження між фактичним наявністю основних засобів і дисконтними даними, аудитор аналізує причини відхилень. Через війну складається сличительная відомість, що є доказом присутності порушень. Її дані служать інформаційною базою реалізації наступних процедур. За підсумками інвентаризації аудитор формує інформацію з власним, орендованим й в особливому зберіганні основних засобів. Инвентаризируя будинку, спорудження та іншу нерухомість, аудитор перевіряє наявність документів, підтверджують право власності, зареєстрований установленому порядку у відповідній установі юстиції. При інвентаризації виробляється огляд об'єктів на місця збереження і експлуатації. Якщо під час перевірки виявлено невраховані об'єкти, аудитор має визначити причини, якими кошти не відбито у обліку. Непридатні на експлуатацію предмети позначаються на окремої інвентаризаційної опису.

Аудитору необхідно переконатися у наступному:

· все відбиті в звітності кошти і справді є;

· права організації на кошти не обтяжені;

· кошти відповідають критеріям, обумовленим 10 у заключних положеннях по бухгалтерського обліку, оцінені і відбито у звітності відповідно до облікової політикою;

· придбані кошти відбито у обліку і звітності у правильній оцінки якості та у відповідній звітному періоді.

Як очевидно з практики

Схожі реферати:

Навігація