Реферати українською » Бухгалтерский учет и аудит » Облік розрахунків з персоналом по оплаті праці


Реферат Облік розрахунків з персоналом по оплаті праці

шляхом розподілу нового суми мінімальної місячної оплати праці в раніше.

Оплата відпусток. Усім основним, тимчасовим і сезонним працівникам, і навіть особам, які працюють за сумісництву, надається щорічний оплачуваний відпустку. Мінімальна тривалість відпустки - 28 календарні дні. Деяким категоріям працівників законодавством встановлено подовжений відпустку. Так, працівники до 18-ти років мають щорічну відпустку щонайменше 31 календарного дня, працівники деяких науково-дослідних організацій, закладах освіти і культосвітніх організацій, працівники дитячих установ - до 48 календарних днів, державні службовці - щонайменше 30 календарних днів.

З іншого боку, працівникові може бути наданий щорічний додаткова відпустка. Така відпустка надається особам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці; працівникам, зайнятих у окремих галузях народного господарства, при тривалому стажі роботи з одному підприємстві; працівникам з ненормованим робочим днем; за іншими випадках, передбачених законодавством, колективними договорами й іншими локальними нормативними актами. Тривалість додаткового відпустки встановлюється відповідними нормативними документами.

Колективним договором може бути передбачене надання працівникові додаткових короткочасних відпусток зі збереженням заробітної плати випадках вступу співробітника в шлюб (2-3 робочі дні), народження дитини (1-2 робочі дні), смерті осіб, які перебувають з співробітником в близьку кревність (чоловік, дружина, діти, батьки, брати, сестри), чи осіб, що є утримує співробітника (2—3 робочі дні).

Розмір оплати днів основного та будівництво додаткового відпусток визначається множенням середнього денного заробітку кількості днів відпустки.

У колективному договорі чи іншому локальному нормативному акті то, можливо передбачена під час догляду у відпустку виплата додаткового одноразової допомоги у відсотках посадовій окладу (наприклад, 75 %) чи розмірі, кратному числу мінімальних оплат праці (наприклад, 10 мінімальних оплат праці).

Витрати за оплатою основних та додаткових відпусток, передбачених законодавчими актами, ставляться на витрати виробництва та звернення, а витрати з оплати додаткових відпусток, обумовлених локальними нормативними актами чи трудовими договорами (контрактами), відшкодовуються рахунок власних коштів організації.

На суму нарахованих відпускних становлять бухгалтерські записи:

>Д-тсч. 20, 23, 25, 26, 43, 44, 89К-тсч. 70 - у сумі сплати відпустку,включаемую в собівартість продукції, робіт та надаваних послуг;

>Д-тсч. 70К-тсч. 50 – виплачено відпускні.

Компенсація за невикористаний відпустку. Якщо працівник звільняється і вона залишилися дні невикористаного відпустки, то, при звільнення то здобуває них грошову компенсацію. При обчисленні компенсації за відпустку підлягають оплаті кожний місяць роботи: 2 дня - за відпускання в 28 календарні дні; 2,5 дня - за відпускання за 30 я календарних днів; 4 дня - за відпускання в 48 календарних днів. Компенсація виплачується у вигляді середньоденного заробітку кожний невикористаний день відпустки.

>Начисленние суми грошову компенсацію за невикористаний відпустку в обліку відбиваються записом:

>Д-тсч. 20, 23, 25, 26,29, 43, 44, 89К-тсч. 70.

Порядок розрахунку середнього заробітку на відпусток. Для оплати відпусток розраховується середній заробіток. У основу розрахунку береться фактичний заробіток працівника за 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), попередніх місяцю відпустки. Спочатку визначається середньомісячний, та був середній денний заробіток. Середньомісячний заробіток розраховується розподілом суми зарплати за 12 місяці кількість звітних днів за розрахунковий період. Середній денний заробіток, якщо розрахунковий період відпрацьований повністю, обчислюється розподілом середньомісячного заробітку на 29,40 (середньомісячне число календарних днів із оплаті відпустки, встановленого в календарних днях).

При обчисленні середнього денного зарплатні з розрахункового періоду виключаються неробочі, святкові дні.

Якщо кожному із трьох місяців розрахункового періоду (в прикладі - березень, квітень і травень) відпрацьовані в повному обсязі робочі дні, то сума, належна за відпустку, визначається так. Сума нарахованої зарплати за пророблена час ділиться кількості робочих днів за календарем шестиденної робочого тижня, що припадають на відпрацьоване час при наданні відпустки у робочих днях. Якщо відпустку надається в календарних днях, то беруться календарні дні, що припадають на відпрацьоване перед відпусткою час.

Якщо розрахунковому періоді одну чи дві місяці відпрацьовані в повному обсязі, то середній денний заробіток до розрахунку оплати відпустки визначається шляхом розподілу суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, на сумарне кількість днів, у залежність від умов, встановлених для повністю відпрацьованого періоду й для в повному обсязі відпрацьованого місяці.

У організаціях допускається розрахунок відпустки з вибору: або за робочим, або за календарним дням. Узятий варіант розрахунку відпускних слід оформити наказом з організації з нашого організації йде розрахунок по календарним дням.

2.4 Облік утримань і виплат з зарплати

Сума нарахованої зарплати не видається на руки працівникові повністю. Попередньо з її виробляються різні відрахування й утримання. Відповідно до чинним законодавством посередником під час розрахунків між державними органами, юридичними і фізичними особами з одного сторони, і своїми працівниками – з іншого боку зобов'язане виступати підприємство.

>Удержания з зарплати працівника бухгалтерією виробляються згідно із законодавством Російської Федерації й у певному порядку.

З зарплати виробляють такі утримання і відрахування:

– податку доходи фізичної особи;

– по виконавчим документам;

– погашення боргу раніше виданими авансам, і навіть повернення сум, зайве виплачених раніше по помилковим розрахунках;

– відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником організації;

Розмір утримань, зазвичай, ні перевищувати 50% заробітку працівника за мінусомНДФЛ. Але бувають випадки, коли організація може втримати й вулицю значно більше – до70%. Такі випадки вже зазначені у статті 66 Федерального закону від 21.07.97 №119-ФЗ «Про виконавче провадження» (далі – Закон №119-ФЗ).

Так, організація може утримати 70% заробітку працівника:

– при стягнення аліментів на неповнолітніх дітей;

– при відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю;

– при відшкодування шкоди людям, яких зазнали збитки сплачують у спричинена смертю годувальника;

– при відшкодування збитків, заподіяної злочином.

Організація утримує гроші з заробітної плати працівників, і навіть з сум, прирівняних до зарплати (надбавок, доплат, премій, винагород), стипендій, авторських винагород тощо. буд.

При утриманні гроші з працівника, який відпрацював неповний робочий місяць через прогулів, сума розраховується виходячи з її повної зарплати.

Не можна утримувати гроші з таких виплат:

– відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, чи разі шкоди, отриманого через смерть годувальника;

– компенсація при травмі, поранення, каліцтво, отриманих у виконанні службовими обов'язками;

– виплати за в зв'язку зі народженням дітей;

– компенсації до праці у шкідливих умов праці;

– вихідні допомоги, видані під час звільнення, тощо. буд.

Повний перелік таких виплат зазначений у статті 69 Закону №119-ФЗ.

Розглянемо докладніше відрахуванняНалога на дохід фізичної особи на аналізованому підприємстві.

Як мовилося раніше вище з початку 2001 р. цього податку утримується гаразд і можна розмірах, встановлених главою 23 "Податок на дохід фізичних осіб" частині другій НК РФ. Діяльність можна керуватисяМетодическими рекомендаціями, затверджених наказом МНС РФ від 29 листопада 2000 р. №>БГ-3-08/415 відповідно до статтею 207 НК РФ, де платниками на доходи фізичних осіб зізнаються:

– податкових резидентів Російської Федерації;

– фізичні особи, які є податковими резидентами Російської Федерації, проте вони отримують прибутки від джерел, розміщених у Російської Федерації.

Для податкових резидентів РФ об'єктом оподаткування визнається дохід, отриманий джерел у РФ і (чи) від джерел поза РФ, а фізичних осіб, які є податковими резидентами РФ, - тільки прибуток, отриманий джерел у РФ.

До доходах від джерел у Російської Федерації ставляться:

1. Дивіденди і, одержані від російської організації, і навіть від індивідуальних підприємців та (чи) від іноземної організації у зв'язку з її постійного представництва Російській Федерації.

2. Страхові виплати в разі настання страхового випадку, одержані від російської організації та (чи) від іноземної організації у зв'язку з її постійного представництва Російській Федерації.

3. Доходи, одержані від використання їх у РФ авторських чи інших суміжних прав.

4. Доходи, отримані від здачі у найм чи іншого використання майна, що у Російської Федерації.

5. Доходи від:

– нерухомого майна, що у Російської Федерації;

– до акцій чи інших цінних паперів, і навіть часткою участі у статутний капітал організацій;

– прав вимоги російської організації, або іноземної організації у зв'язку з її постійного представництва біля Російської Федерації;

– іншого майна, що у РФ і належить фізичній особі.

6. Винагороду у виконанні трудових чи інших обов'язків, виконану роботу, надані послуги, вчинення дії РФ. У цьому винагороду директорів, і інші аналогічні виплати, одержувані членами органу управління організації - податкового резидента РФ, місцем перебування (управління) якої є РФ, розглядаються як доходи, одержані від джерел у РФ, незалежно від місця, де фактично виконувалися покладені стосовно таких осіб управлінські обов'язки чи звідки проводилися виплати зазначених винагород.

7. Пенсії, посібники, стипендії й інші аналогічні виплати, отримані платником податків у відповідність до чинним російським законодавством чи одержані від іноземної організації у зв'язку з її постійного представництва у Росії..

8. Доходи, одержані від використання будь-яких транспортних засобів, включаючи морські, річкові, повітряні суду й автомобільні транспортні засоби, у зв'язку з перевезеннями до і (чи) з РФ в її межах, і навіть штрафи й інші санкції за простий (затримку) таких транспортних засобів в пунктах навантаження (вивантаження) до.

9. Доходи, одержані від використання трубопроводів, ліній електропередач (ЛЕП), ліній оптико-волоконної і (чи) бездротового зв'язку, інших засобів зв'язку, включаючи комп'ютерні мережі, біля Російської Федерації.

10. Інші доходи, одержувані платником податків у результаті здійснення діяльності біля РФ. При визначенні податкової бази враховуються всі доходи платника податків, отримані як і грошової, і у натуральної формах, чи декларація про розпорядження якими в нього виникло, і навіть доходи - у вигляді матеріальної користі.

З отриманням доходу на як оплата праці датою фактичного отримання платником податків такого доходу визнається останній день минулого місяці, протягом якого їй було нарахований дохід за виконані трудові обов'язки відповідно до трудовим договором.

>Авансовие платежів до рахунок зарплати ставляться до так званиммежрасчетним виплатах, т. е. до платежів, які виплачують у проміжку між розрахунком попередній період, і розрахунком за поточний період.

Зазвичай, аванс виплачується у вигляді від 40% до 50% окладу. Аванс, підлягає фактичної виплаті працівникові, зменшується на суми інших утримань (кредити, позички, виконавчі документи тощо. буд.).

Окремі виплати працівникові можуть (а деяких випадках повинні бути) зроблено саме умежрасчетний період, т. е. протягом поточного місяці, остаточно протягом якого буде зроблено лише з завершенні періоду. Умежрасчетний період працівникові може бути зроблено, наприклад виплати:

– премій;

– посібників з тимчасової непрацездатності;

– відпускних;

– матеріальної допомогу й т. буд.

Сумимежрасчетних виплат беруться до остаточному розрахунок із працівником за опрацьоване місяць в графі «>Начислено», і у графі ">Удержано" розрахункової відомості.

При видачі авансу за першій половині місяці на бухгалтерський облік відбивається лише видача сум (і їх нарахування і зарахування в відповідні джерела):

>Дт 70Кт 50.

При розрахунку ж зарплати за половину місяці визначаються суми оплати праці за місяць, виробляється віднесення за рахунок відповідних джерел, а сума, належна до видачі, визначається за мінусом суми авансу, виданого за першій половині місяці.

Такі утримання припустимі ст.137 ТК РФ.

Причому у бухгалтерський облік відбиваються такі записи:

>Дт 20, 23, 25, 26, 29Кт 70 – нараховані суми зарплати повним місяць;

>Дт 70Кт 68, 69, 76, 73, ін. – зроблено утримання з нарахованих сум оплати праці;

>Дт 70Кт 50 – виплачено суми зарплати за половину зо мінусом сум авансу за першій половині місяці.

В усіх випадках суми виплаченого авансу за першій половині місяці підлягають утримування без обмеження певними розмірами.

Як було зазначено, серед обов'язкових утримань першими утримуються податок з доходів фізичних осіб.

У цьому утримувана сума відповідність до п.4ст.226 НК РФ має перевищувати 50% нарахованих на користь одержувача виплат. Якщо сума податку, підлягаючий до утримування, перевищує такі межі, то утримання виробляються з допомогою наступних виплат. При неможливості ж утримань організація відповідно до вимог п.5ст.226 НК РФ зобов'язана впродовж місяця з моменту виникнення заборгованості фізичної особи письмово повідомити в податковий орган за місцем свого обліку про неможливість утримати податок, і про що виникла сумі заборгованості (неможливістю утримати податок, зокрема, зізнаються випадки, коли наперед відомо, що період, протягом якої може бути утримана сума нарахованого податку, перевищить 12 місяців).

На підприємстві відбуваються такі виплати:ФФС (фонд соціального страхування) – 2,9%,ТФОМС (територіальний фонд загального соціального страхування) – 2%,ФБ – 6%,ФОМС (фонд обов'язкового соціального страхування) – 1,1%,ПФР – 14% і південь від від нещасного випадку 0,2%.

>Вичет у вигляді 400 рублів кожний місяць:

– платникам податків, які перераховані в підпунктах 1 і 2.Вичет діє до місяці, у якому дохід, обчислений наростаючим результатом початку податкового періоду перевищив 40 000 рублів.

>Вичет у вигляді 1000 рублів кожний місяць:

– кожного дитини у платників податків, на забезпеченні яких міститься дитина, і який є батьками чи подружжям батьків;

– кожної дитини у платників податків, що є опікунами чи попечителями, прийомними батьках.

>Вичет діє до місяці, у якому дохід платників податків, обчислений наростаючим результатом початку податкового періоду перевищив 280 000 рублів.

>Вичет виготовляють кожної дитини: до 18 років і кожного учня очній форми навчання, аспіранта, ординатора, студента, курсанта до 24 років від батьків і (чи) подружжя батьків, опікунів чи опікунів, прийомних батьків.

>Налогоплательщикам, які понад один стандартний податковий відрахування, надається максимальний з відрахувань.Вичет на дітей надається незалежно від надання інших стандартних податкових відрахувань.


Укладання

Розглянувши докладно систему оплати праці РФ, можна зробити такі висновки: по-перше, що її реформування

Схожі реферати:

Навігація