Реферати українською » Философия » Інформаційне суспільство: витоки, проблеми, тенденції розвитку


Реферат Інформаційне суспільство: витоки, проблеми, тенденції розвитку

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>Реферат з дисципліни «Історія життя та філософія науки»

>Виполнил:Dr.Lesher

Новгородський державний університет імені Ярослав Мудрий

Великий Новгород 2010

Запровадження

На межі 60-70 років ХХ століття в розвинених країн стає зрозуміло, що інформаційні технологій і процеси починають надавати значний вплив в розвитку суспільства. Спроби осмислити цей вплив призводять до зародженню концепції інформаційного суспільства – суспільства, у якому головною цінністю і структуроутворюючої основою є інформація, й у який всі тісно пов'язані з туристичною інформацією і інформаційними технологіями (передусім, електронними). Таке суспільство зазвичай сприймається як новий рівень еволюції людської цивілізації, як нова фаза у суспільному розвиткові, коли він інформаційний сектор економіки починає вирішальну роль розвитку країн всієї світової співтовариства.

Нині є велика кількість наукових досліджень про, футурологічних і публіцистичних робіт, які з різних точок зору досліджуються проблеми взаємовідносини нашого суспільства та особистості з інформаційними технологіями, регулярно проводяться конференції та семінари. Актуальність цієї теми привертає мою увагу значної частини вчених і громадських діячів, і це не дивно – інформаційна індустрія продовжує бурхливо розвиватися, охоплюючи дедалі нові напрями.

Далі зроблено спробу узагальнити деякі погляди інформаційний суспільство, особливості її формування, проблеми і перспективи розвитку. І тому необхідно розглянути історичні передумови її виникнення, основні теоретичні ідеї, й концепції. З іншого боку, важливо простежити сучасні тенденції розвитку суспільства, пов'язані із широкою поширенням інформаційних технологій, що дозволить дійти невтішного висновку у тому, як іде процес розвитку інформаційного суспільства нині, і до яких наслідків ці процеси матимуть для таких людей.

1. Роль інформацією суспільстві: історичний аспект

Протягом історії людської цивілізації давніх часу і донині можна виокремити декілька про інформаційних революцій – якісних змін в усіх галузях життя суспільства, викликаних впровадженням нових засобів передачі й зберігання інформації. Прийнято виділяти чотири інформаційних революції, які надали визначальним чином вплинути в розвитку людства.

Перша революція ознаменувалася винаходом писемності призвела до значному стрибка у розвитку людської цивілізації. З'явилась би можливість неспотвореній передачі знань і збереження їхньої для наступних поколінь.

Друга революція пов'язана з розвитком друкарства, що у своє чергу було пов'язане переходити до індустріального суспільству. Книгодрукування відкрило можливість тиражувати знання, із єдиною метою зробити їх доступними для значної частини людей.

Наступний якісний стрибок у питаннях передачі й зберігання інформації був визначений впровадженням нових технологій зв'язку, заснованих на виключно електриці і радіохвилях. Це й дозволило передавати інформацію на величезні відстані практично миттєво, і навіть зберігати його на магнітних та інших носіях.

І, нарешті, четверта революція, що сталася у другій половині ХХ століття, характеризується успіхами у сфері електроніки (зокрема, широким застосуванням напівпровідникової техніки), які зробили можливим створення невеликих високопродуктивних електронно-обчислювальних машин з сучасним програмним управлінням, повсюдне їх у діяльність людини, і навіть створення комп'ютерних мереж. Це викликало у себе кардинальні зміни у засобах формування, організації та поширення інформації. Також у цей період було досягнуто неабиякі успіхи у розвитку телебачення.

Кожна наступна революція була б неможливою без досягнень, зроблених на попередніх етапах. Але саме четверта революція мала визначальне значення для виходу першому плані інформаційної індустрії, пов'язаної з виробництвом технічних засобів, методів, технології виробництва нових знань. Фактично ця революція інтегрує ефекти попередніх, бо створює технологічну основу об'єднання інтелектуальних здібностей людства. Як ніяке попереднє відкривання або використання винахід у світі інформації та комунікацій, ця інформаційна революція (іноді вживається терміни «комп'ютерна революція» чи «мережна революція») надає могутньо вплинути попри всі царини життя суспільства: політику, економіку, культури і, зрозуміло, життя і безпека людей.

Паралельно зі розвитком техніки розвивалося і саме поняття інформації, набуваючи нові сенси та докладання у різноманітних галузях. Поняття інформації є настільки ємним, що немає єдиного його тлумачення. Проте, воно повсюдно використовують у фізиці, інформатики, кібернетиці, теорії кодування, теорії систем, філософії у цілому, є наріжним поняттям сучасної науки. У цьому кожна галузь наукового знання розглядає інформацію виходячи з власної набору ознак.

Слід зазначити, що, по-справжньому дослідженнями у сфері інформації почали займатися лише у XX столітті. Приміром, в 20-х роках ХХ століття були спроби вивчення властивостей інформації, як сукупності фактів, з теорії журналістики. Потім До.Шенноном було створено статистична теорії інформації (професорЛ.И.Хромов, також вживає стосовно теорії Шеннона термін «теоріяскалярной інформації» [1]) як теорії зв'язку й теорії кодування. Пізніше поняття інформації було розширене і доповнене М.Винером і У.Эшби з погляду кібернетики.

Подальші засвідчили, що правове поняття інформації значно більше ємне І що дуже важливо, існуюче поза сприйняття конкретної людини. Отже, поняття інформації стало розглядатися і з філософської погляду. Весь навколишній світ, як доступний, не доступний людині, скрізь має інформаційну структуру. Виникають різні погляди на інформацію з погляду філософії. З'являється таке наукова дисципліна як філософія інформації, основні завдання якому було сформульовані як критичне дослідження відверненої природи й основних принципів інформації, і навіть із розробкою та застосуванняминформационно-теоретических і обчислювальних методологій до філософським проблемам.

Не варто 1960-х років ХХ століття інформація, і інформаційні процеси розглядали чимось самостійне. А погляду матеріалістичної філософії (довгий часдоминировавшей, зокрема, нашій країні) вважалося, що вдосконалення інформаційних процесів викликається, передусім, потребами розвитку матеріального виробництва та переслідує мету обслуговування. Приміром, темпи зростання пізнання, накопичення цінної інформації є важливим показником громадського прогресу, але цей показник не розглядався як головний й єдине. Йшлося про те, у тому що собі інформація неспроможна збільшити виробництво зерна потребує матеріальних та культурних цінностей, і що вона приносить користь тільки тоді ми, коли втілено техніку й технологію, на культурні цінності, в знання людей форми їх спілкування, на повну систему громадських відносин. Цінність інформації є справжньою, коли він сприяє зростаннювещественно-енергетического та духовної потенціалу людей, сприяє їхній всебічному розвитку й удосконаленню. Тому місце соціальної інформації залежить, передусім, від характеру самого суспільства, від властивої йому системи суспільних соціальних і передусім економічних відносин. Соціальна інформація характеризує суспільну свідомість, взяте у йогорегулятивном аспекті. І це означає, що у всіх випадках соціальна інформація є продуктом і відбитком громадського буття у тій ступеня, який таким продуктом і відбитком є суспільну свідомість. Будучи вторинної стосовно громадському буття, соціальна інформація водночас у чимраз зростаючої ступеня надає нею активне зворотний вплив, що знаходить своє вираження у її посилюється регулятивної функції. Проте, регулятивна роль соціальної інформації визначається потребами матеріального виробництва та тим, наскільки адекватно вона відбиває найглибшу сутність цієї об'єктивної основи суспільства. Отже, з вищевикладеної погляду, громадське буття, матеріальне виробництво завжди будуть визначальним, первинним чинником, а соціальна інформація - вторинним і визначальним чинником.

Проте, вже у ХХ століття розвинені капіталістичні країни входять у постіндустріальну фазу розвитку. Відбуваються докорінні зміни у структурі суспільства, економічній галузі, зайнятості, виробництва, чому сприяє технічні досягнення у галузі зв'язку, масових комунікацій, обчислювальної техніки. Виникає тенденція превалювання знань над капіталом. Обсяг знань та його виробництво постійно зростають. Настає усвідомлення, що може розглядатися як промисловий продукт і виробництво її – одне із видів промислової індустрії. Виникає ринок інформаційних послуг. Всі ці процеси поступово призводять до того, як колись погляди в ролі інформації та інформаційних процесів у суспільстві стають невтішними, і це спонукає дослідників шукати нові підходи для оцінювання проблеми.

2. Поняття інформаційного суспільства

Як було зазначено раніше, починаючи з кінця 1960-х років ХХ століття в розвинених капіталістичних країнах (передусім, Японії та США) стає зрозуміло, що і інформаційні ресурси починають грати особливу самостійну роль, не прив'язану більш до матеріального виробництву. У цьому інформаційні ресурси набувають статусу визначального фактору розвитку матеріального виробництва, а чи не навпаки, як це було раніше. Усе це викликала поява нового підходу до оцінювання впливу інформації та інформаційних процесів на суспільство – концепції інформаційного суспільства, у якому інформація займає чільне положення. Винахід терміна приписується Ю.Хаяши, професору Токійського технологічного інституту. Контури інформаційного суспільства були змальовані у фінансових звітах, представлених японського уряду поруч організацій, зокрема Агентством економічного планування та Ради структурою промисловості. Показовими назви звітів: «Японське інформаційне суспільство: теми і» (1969 р.), «Контури політики сприяння інформатизації японського суспільства» (1969 р.), «План інформаційного суспільства» (1971 р.). У цих звітах інформаційне суспільство уявлялося як такий, де процес комп'ютеризації дасть людям доступом до надійним джерелам інформації, позбавить їхню відмінність від рутинної роботи, забезпечить високий рівень автоматизації виробництва. У цьому зміниться і саме виробництво - продукт його стане більш «інформаційно ємним», що означає збільшення частки інновацій, дизайну і маркетингу у його вартості. Саме вперше було сформульовано нині загальновизнана ідея у тому, що «виробництво інформаційного продукту, а чи не продукту матеріального буде двигуном освіти та розвиткуобщества»[21]. Значний вплив в розвитку концепції інформаційного суспільства надали також роботи У. Мартіна, М. Кастельса, М. Маклюена,Й.Масуди, Т.Стоуньера та інших вчених.

Згодом термін «інформаційне суспільство» набув широкого поширення, і нинішнє час використовують у різноманітних контекстах. Часто також вживаються близькі поняття «суспільство знання» і «постіндустріальне суспільство».

Попри розмаїття поглядів різних дослідників, таки можна знайти виділити деякі загальні фундаментальні риси інформаційного суспільства:

зміна ролі інформації та знання на життя суспільства, що виразилося, передусім, в безпрецедентне зростанні інформаційної насиченості господарської, управлінської та інших сфер діяльності, у перетворенні інформації та знання на найважливіший ресурс соціально-економічного розвитку;

перетворення інформаційної індустрії у найбільш динамічну, вигідну і престижну сферу виробництва;

виникнення розвиненою ринковою інфраструктури споживання інформації та інформаційних послуг;

- наростаюча інформатизація суспільства з допомогою телефонії, радіо, телебачення, Інтернету, і навіть традиційних і електронних ЗМІ;

- створення глобального інформаційного простору, забезпечує: ефективна інформаційна взаємодія людей, їх доступом до світовим інформаційних ресурсів і задоволення їх потреб у інформаційних продуктах і послугах;

- глибокі зміни у моделях соціальної організації та співробітництва, коли в усіх галузях суспільства відбувається заміна централізованих ієрархічних структур гнучкими мережними типами організації, пристосованими до змін і інноваційного розвитку.

Отже, можна говорити, що бурхливий розвиток виробництва і розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій несе з собою кардинальні зміни у інформаційної сфері на глобальному рівні. Їх революційний вплив стосується державними структурами та інститутів громадянського суспільства, економічної та соціальній сфер, науку й освіти, культури та життя людей. Як у Окінавській Хартії глобального інформаційного суспільства, інформаційно-комунікаційні технології стають важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони є з найвагоміших чинників, які забезпечують функціонування світових ринків інформацією та знаннями, капіталу і праці. У умовах відома фраза «хто має інформації - володіє світом», знаходить зовсім нове зміст і стає актуальною як ніколи раніше.

3. Витоки інформаційного нашого суспільства та деякі, основні концепції

3.1. Інформаційне суспільство як розвиток ідей постіндустріалізму

Слід зазначити, що ідеї інформаційного суспільства почалися ще теорії постіндустріалізму, яка стимулювала інтерес дослідників до окремим аспектам впливу науково-технічного прогресу на соціум, що призвело до появи широкого спектра концепцій, зокрема концепції інформаційного суспільства. У цьому слід сказати роботи американського соціолога і футуролога Еге. Тоффлера, зокрема, «Шок майбутнього» (1970 р.), «Третя хвиля» (1980 р.) та інші. Важливе місце у його доробку займає так звана концепція трьох хвиль. Тоффлер виділяє три основних стадії (хвилі) розвитку людства - аграрну, індустріальну і постіндустріальну. Основна метафора, використовуванаТоффлером, - це зіткнення хвиль, що веде до змін. На думку автора, ідея хвилі - це спосіб організувати величезних мас дуже суперечливою інформацією, вона допомагає бачити те, що під «бурхливої поверхнею змін». З використанням цієї метафори, зокрема, пояснюється виникнення різних глобальних конфліктів [2].

Першу хвилю Тоффлер називає «сільськогосподарської цивілізацією». Усі древні цивілізації Китаю, Індії, Греції, Риму, Центральної Америки мали фундаментальними загальними рисами. Земля була основою економіки, життя, культури, сімейної організації та політики.Господствовало просте поділ праці і існувало кілька чітко визначених каст і класів: знати, духовенство, воїни, раби чи кріпаки. Економіка була децентралізованою, а влада змушена була жорстко авторитарної, соціальне походження людини визначало його у житті.

Промислову революцію Тоффлер називає «другий хвилею», яка змінила сформовані раніше суспільні інститути й змінила спосіб життя людей. У першій половині ХХ століття, на думку Тоффлера, остаточно встановилася «індустріальна цивілізація», однак невдовзі поширювати на світ початку «накочуватися нову хвилю» (постіндустріальна), несуча з собою нових інститутів, відносини, цінності. Третя хвиля, несе нові погляди поширювати на світ і призначає нові науково-технологічні досягнення у галузі інформатики, електроніки, молекулярної біології, що дозволяють вийти межі обмежених життєвих і філософських концепцій індустріального періоду й створюють умови усунення його головного протиріччя - між виробництвом і які споживанням.

Приміром, розвиток комп'ютерна техніка і зв'язку призведе, на думку Тоффлера, зміну структури зайнятості, а поєднані із посилюєтьсяинтеллектуализацией праці до появи про «електронних котеджів», які дозволять перенести роботу з офісу у помешкання працівника. Крім економії часу й скороченні транспортних витрат, витрат за забезпечення централізованих робочих місць, впровадження «електронних котеджів» призведе, на думку Тоффлера, зміцнення сім'ї та посилить тенденції до відродження привабливості життю містечок і сільських поселень.

Розглядаючи тенденції

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація