Реферати українською » Философия » Суспільна свідомість


Реферат Суспільна свідомість


>СУСПІЛЬНАСВІДОМІСТЬ

 


План

 

>Вступ

1Поняттясуспільноїсвідомості.Суспільна таіндивідуальнасвідомість, їхньогоєдність тарізність

2Закономірностірозвиткусуспільноїсвідомості

3 Структурасуспільноїсвідомості:рівні,сфери,форми

4 Рольсуспільноїсвідомості вісторичномупроцесі

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури


>ВСТУП

 

>Темоюданоїконтрольної роботиєсуспільнасвідомість.Актуальністьцієї тими очевидна.Суспільнасвідомістьєскладовою духовного життясуспільства разом іздуховнимвиробництвом тадуховноюкультурою.Одне ізголовнихзавдань, якустоїть передсуспільством у сфері духовного життя,полягає до того,щобстворитиумови длянайповнішогоосвоєннялюдиноюбагатогранногопотенціалу як української, то йсвітовоїдуховності і культури.Надзвичайноважливотакожстворення умів длявсебічноїсамореалізації духовно-культурногопотенціалу,сутнісних силлюдини, своговласного духовногосвітобачення йсвітосприйняття.

>Цілюцієї роботиєвивченняпоняттясуспільноїсвідомості таїїскладових.

Зцілівитікаютьосновнізадачіконтрольної роботи –вивчитинаступні запитання:

-Поняттясуспільноїсвідомості.Суспільна таіндивідуальнасвідомість, їхнієдність тарізність.

-Закономірностірозвиткусуспільноїсвідомості.

- Структурасуспільноїсвідомості:рівні,сфери,форми.

- Рольсуспільноїсвідомості вісторичномупроцесі.


1ПОНЯТТЯСУСПІЛЬНОЇСВІДОМОСТІ.

>СУСПІЛЬНА ТАІНДИВІДУАЛЬНАСВІДОМІСТЬ,ЇХЄДНІСТЬ ТАРІЗНІСТЬ

 

>Багатогранність духовного життясуспільствавключає у собітакіскладові:духовневиробництво,суспільнасвідомість й духовна культура.

>Духовневиробництвоздійснюється внерозривномувзаємозв'язку ізіншими видамисуспільноговиробництва. якнадзвичайноважливаскладовасуспільноговиробництвадуховневиробництво —цеформуваннядуховних потреб людей,насампередвиробництвосуспільноїсвідомості.Суспільнасвідомістьєсукупністюідеальних форм (зрозуміти,суджень,поглядів,почуттів,ідей,уявлень,теорій), котріохоплюють йвідтворюютьсуспільнебуття, смердотівиробленілюдством упроцесіосвоєнняприроди йсоціальноїісторії.

>Марксистськатрадиціявиходила ізтези, щосуспільнебуттявизначаєсуспільнусвідомість, а чи ненавпаки. На цьомуґрунтувалосьосновне запитанняфілософії. Алівсякаабсолютизаціязначеннясуспільногобуття чисуспільноїсвідомості ізпоглядутеоретичного невиправдана.Життєдіяльністьсуспільства —цезавждискладний,суперечливий процесорганічноїєдностіматеріального й духовного,ідеального,суспільногобуття ісуспільноїсвідомості, щовзаємодоповнюють один одного,постаючиодночасно яквідносносамостійніявища.

>Суспільнасвідомість, таким чином, не лишевідображаєсуспільнебуття, а і творити його,здійснюючивипереджаючу,прогностичнуфункціющодосуспільногобуття.

>Випереджаюча рольсуспільноїсвідомостісаме йпроявляється вїїсоціальнійактивності.Вонапов'язанаголовним чином ізнауково-теоретичнимрівнемвідображеннядійсності,глибокимусвідомленнямсуб'єктомсвоєївідповідальності запрогрессуспільства.Теорії, ідеї неможутьобмежуватисьлишеідеальниміснуванням, а,відображаючипевніінтереси людей,здатніперетворюватись уреальність,втілюватись у практику.Активність,функціонально-регулятивнийзмістцінностейсуспільноїсвідомостіслідрозуміти якцілеспрямованийвплив насуспільну практику, нахідїїрозвитку шляхоммобілізаціїдуховноїенергії людей,підвищенняїхньоїсоціальноїактивності.Реалізаціярегулятивноїфункціїсуспільноїсвідомостістворюєнеобхідніпередумови дляфункціонуванняїї яксоціально-перетворюючоїсили, щосправляєзначнийвплив наактивно-творчу діяльність людей,їхнійсвітогляд,ідеали. Усіцедаєпідстави говорити про ті, усучаснихумовахдокорінних,якіснихзмін усуспільстві процесрозвиткусуспільноїсвідомостімаєрозглядатися якважливаумовареалізаціїбагатограннихзавдань, що стояти передлюдством, якактивний,мобілізуючий,інтегруючий чинникпрогресусуспільства,утвердження йогосвободи.

Тому процесформування йзбагаченнясуспільноїсвідомостіособистостівиступає не лише як позначка, а і якпередумоваздійсненнябагатограннихзавданьпошукушляхіввирішеннясуперечностейсуспільногорозвитку. Колі ідеї,почуття, щостановлятьсутністьсуспільноїсвідомості,оволодівають людьми,стаютьматеріальною силою, то смердотівиступають якважливарушійна силавсебічногопрогресусуспільства. Тім самим ціностісуспільноїсвідомості, процесїїформування йфункціонуваннявиступають якспецифічнийінструментрегулюваннясуспільногорозвитку.

Алісуспільнасвідомість запевнихобставинздатнавиступати йдеструктивною силоюсуспільногорозвитку,гальмуючипоступальнийхідсоціальногопрогресу. Усізалежить від того,якомусоціальномусуб'єкта належати тих чиінші ідеї,якоюмірою смердотіадекватнінаціональним йзагальнолюдськимцінностям,розкриттю духовногопотенціалуособистості.

>Важливоюрисоювідносноїсамостійностісуспільноїсвідомостієнаступність уїїрозвитку: ідеї,теорії, всі ті, щостановитьзміст духовного життясуспільства, не так на новомумісці, аформується йутверджується наосновідуховної культуриминулихепох, якіпредставляютьбезперервний процесфункціонування ірозвиткусуспільства.

>Суспільнасвідомістьможеіснувати лише тоді, колиєконкретніїїносії — людина,соціальнігрупи,спільності,конкретніособистості таіншісуб'єкти. Безосновнихносіївсуспільноїсвідомості —конкретних людей — вонанеможлива. Томусуспільнасвідомістьздатнаіснувати йповноціннофункціонувати лише віндивідуальному,тобто черезіндивідуальнусвідомість, щоєдуховнимсвітомданоїконкретноїособистості,їїпоглядами,почуттями,уявленнями,настроями.

>Суспільна таіндивідуальнасвідомістьперебувають удіалектичнійєдності,оскільки вонизагальнеджерело —буття людейосновіякоголежить практика. Разом із тімдіалектичнаєдністьсуспільної таіндивідуальноїсвідомості неозначаєїхньоїабсолютної ідентичність.Індивідуальнасвідомістьконкретніша,багатогранніша, ніжсуспільна.Вонавключає у собінеповторні,властиві лишеданійлюдиніособливості, щоформуються наосновіспецифічнихособливостейїї конкретногобуття.Важливимєврахуваннятієїобставини, щосвідомістьіндивідає не лишезнання, а іставлення добуття, додіяльності й досамоїсвідомості. Зіншого боці,суспільнасвідомість —це непростоарифметична сумаіндивідуальнихсвідомостей, а новаякість.Суспільнасвідомість, порівняно ізіндивідуальною,відображаєоб'єктивнудійсністьглибше,повніше, аотже, йбагатше.Вонаабстрагується від тихий чиіншихконкретних характеристик,властивостейіндивідуальноїсвідомості,вбираючи у собінайбільшзначиме,суттєве. Тім самимсуспільнасвідомість абипідноситься надсвідомістюіндивідів. Однакзазначене неозначаєнівелюваннясвідомостііндивіда.Навпаки,врахуванняспецифікиіндивідуальноїсвідомості,їїбагатогранності,неповторностівсього того, щостановитьсутністьдуховностіособистості,єнадзвичайноважливоюумовоюформування тарозвиткуцінностейдуховної культури,свідомостілюдини.


2ЗАКОНОМІРНОСТІРОЗВИТКУСУСПІЛЬНОЇСВІДОМОСТІ

 

>Суспільнасвідомістьєскладовою духовного життясуспільства.

>Суперечливий процесрозвиткусуспільнихвідносин,зростанняролісуб'єктівцихвідносин,людини,особистостізумовлюєнеобхідністьпошукуоптимальнихшляхівфункціонування,збагачення духовного життясуспільства.Особливоважливогозначеннятеоретико-філософськедослідженняцієїпроблеминабуває у наш годину.Об'єктивними причинами, щоактуалізуютьважливість проблем духовного життясуспільства,розробку нових,нетрадиційнихпідходів дошляхівїхньоговирішенняє:всебічневідродженнянаціонального вкультурі,духовності, йогозближення іззагальнолюдським наосновізростаючоїінтеграції життянародів;гостранеобхідністьстановленняновоїякостідуховності людей,їхньогоменталітету, культури,мислення,свідомості;утвердженняефективнихшляхівформування,вихованнядуховності, культури,свідомості людей, котрі бнайповнішереалізовували духовнийпотенціалособистості;переосмисленнякласичних парадигмрозвитку духовного життясуспільства.

>Головне заподіяння, якустоїть передсуспільством у сфері духовного життя,полягає до того,щобстворитиумови длянайповнішогоосвоєннялюдиноюбагатогранногопотенціалу як української, то йсвітовоїдуховності і культури.Надзвичайноважливотакожстворення умів длявсебічноїсамореалізації духовно-культурногопотенціалу,сутнісних силлюдини, своговласного духовногосвітобачення йсвітосприйняття.

>Який жзміст духовного життясуспільства?Духовне життясуспільства —ценадзвичайноширокепоняття, щовключає у собібагатогранніпроцеси,явища,пов'язані іздуховноюсфероюжиттєдіяльності людей;сукупністьідей,поглядів,почуттів,уявлень людей, процес їхньоговиробництва, поширення,перетвореннясуспільних,індивідуальнихідей увнутрішній світлолюдини.Духовне життясуспільстваохоплює світлоідеального (>сукупністьідей,поглядів,гіпотез,теорій) разом із йогоносіями —соціальнимисуб'єктами —індивідами, народами,етносами. У цьому зв'язкудоречно говорити проособистедуховне життяокремоїлюдини,їїіндивідуальний духовний світло,духовне життя того чиіншогосоціальногосуб'єкта — народу,етносу, чи продуховне життясуспільства вцілому. Основу духовного життястановить духовний світлолюдини —їїдуховні ціності,світоглядніорієнтації. Разом із тім, духовний світлоокремоїлюдини,індивідуальностінеможливий позадуховнимжиттямсуспільства. Томудуховне життя —цезавждидіалектичнаєдністьіндивідуального йсуспільного, якуфункціонує якіндивідуально-суспільне.

 

3 СТРУКТУРАСУСПІЛЬНОЇСВІДОМОСТІ:РІВНІ,СФЕРИ,ФОРМИ

 

>Суспільнасвідомістьєнадзвичайноскладнимявищем, щомаєдинамічну,складну структуру, котразумовлюєтьсяструктуроюсуспільногобуття. Одним ізелементівструктурисуспільноїсвідомостієїїрізнірівні —буденна йтеоретичнасвідомість,ідеологія тасуспільнапсихологія.

>Функціонування такихявищ, якбуденна татеоретичнасвідомістьзумовлененасампередсуперечливим характеромоб'єктивноїдійсності, щохарактеризується великоюбагатогранністюпротилежних,взаємодоповнюючих йодночасновзаємовиключаючихявищ,процесів,моментів,сторін, котрівідповідним чиномвідображаються наякіснорізнихрівняхсуспільноїсвідомості.Відбиваючирізнумірулогічноїсистематизованості йузагальненнябуття,буденна татеоретичнасвідомістьстановлятьякіснорізні (>відповіднонижчий йвищий)рівнісуспільноїсвідомості.Цірівнієміроювідображенняглибинипізнаннялюдиноюоб'єктивноїдійсності,суспільного життя,ступенемїїпрактичноїдіяльності вданій сфері.

>Буденна татеоретичнасвідомістьхарактеризуютьпевнийзрізструктурисуспільноїсвідомості,фіксуючиїїкомпоненти вмірупроникнення всутність тихийявищсуспільного життя, щовиступаютьоб'єктомпізнання.Буденнасвідомість яксукупністьконкретних умівжиттєдіяльності людейрозвивається наосновіїхньогоповсякденногодосвіду.Вонаохоплюєоб'єктвідображення, як правило, ізнеприхованої,очевидноїсторони. Томувідображенняоб'єктивноїдійсності шляхомбуденноїсвідомостісуперечливе, вонавідстає відсуспільногобуття.Буденнийрівеньсуспільноїсвідомостівключає у собіемпіричнізнання прооб'єктивніпроцеси, подивися,настрої,традиції,почуття, волю.Теоретичний жрівеньсуспільноїсвідомостівиходить замежіемпіричних умівбуття людей йвиступає увиглядіпевноїсистемипоглядів,прагнепроникнути в саму сутьявищоб'єктивноїдійсності,розкритизакономірностіїхньогорозвитку тафункціонування.Тількитеоретичнасвідомістьздатнавловитизакономірнітенденціїрозвиткусуспільного життя,складнудіалектику йогорозвитку увсійїїскладності табагатогранності.Вонаспрямована навиявленнянайбільшсуттєвих рисназванихпроцесів.

Однакбуденнусвідомість неслідрозглядати якякусьнеповноцінну,поверхову,неминучеобмежену. Умежахсвоєїпредметноїсфери вондаєдоситьістиннезнання.Неможливоглибокодосліджуватисутністьпобутовоїсвідомості,обмежившиїїлишевидимимипроявами.Вона як феномензначноскладніша йсуперечливіша. Упроцесіпрактичноїдіяльності, упевнихрухомихмежах можнакеруватисяздоровимглуздом, щолежить восновібуденноїсвідомості.

>Буденнасвідомість умірупоглибленняпізнанняпроцесівсуспільногорозвиткупостійноеволюціонізує,безперервноускладнюється,залишаючись в ж годинунеоднорідною.Розвитокбуденноїсвідомості всучаснихумовахздійснюється подвпливомсуперечливихпроцесів, щовідбуваються в світі, в нашій стране,зокрема подвпливом неоднозначногопошукушляхіввиходусуспільства зкризи,національноговідродження,утвердженнязагальнонаціональнихцінностей,загальнолюдськихідеалів.Проникненняелементів новогознання про світло, йогосправжніхцінностей убуденнусвідомість,хворобливийпереглядвигаданихцінностей,псевдоідеалівпризводить допевноїїїтеоретизації,насиченняпринциповоновимзмістом.Атомунаповненнябуденноїсвідомостіповсякденнимдосвідом,переважноемпіричнимзнанням, неозначає, щоїй невластивініякітеоретичніпобудови.

Таким чином, якрівеньсуспільноїсвідомостібуденнасвідомість незалишаєтьсянезмінною.Зміни, щовідбуваються вній, все понадпов'язані звиведеннямїїзмісту замежіпанівних догм,вузькості, лишечуттєвихаспектівсвідомості,фіксаціїлишезовнішньоїсторонисуспільно-практичноїдіяльності людей.Важливо,щоббуденнасвідомість як компонентструктурисуспільноїсвідомості максимальноповновідходила від неправильного,ілюзорного,спотвореноговідображенняоб'єктивноїдійсності, все болееповно перекладалася у сферувідповідностіїїсуспільномубуттю,міцногознання,наповнюваласьелементамизагальнолюдськихцінностей. Практикасвідчить, щоінколискладаєтьсяситуація, колибуденнасвідомістьдосить оперативно,хоча йповерхово,реагує насуперечності,проблеми, щоскладаються всуспільномубутті, атеоретичнасвідомість чи небачить їхні, чи не було запотрібнезвертатиувагу насвійрівеньузагальнення. Тому такважливаактивізаціяролітеоретичногорівнясуспільноїсвідомості дляаналізусуперечливоїсферисуспільнихвідносин.Адже лишевінздатнийвиявитисуттєві,необхідні тазагальністоронирізнихпроцесів. У тієї ж годинутеоретичномурівнюсуспільноїсвідомостіважливопереборюватитрадицію негативного чизневажливогоставлення добуденноїсвідомості якнеповноцінного,поверховогоявища.

>Розглядаючипроблемисуперечливого характерурозвиткусуспільноїсвідомості ізпоглядувідображенняоб'єктивноїреальностіїїносіями, для якіхарактерні яктеоретичний, то йбуденнийїїрівні,необхіднопам'ятати, що впрактичнійдіяльності смердоті (>рівні)перебувають удіалектичнійєдності йвзаємозалежності.Неприпустимийвідривтеоретичногорівнятакоїсвідомості від будьонного,оскількиценеминучепризводить до схоластики, догматизму,відірваності від практики.Діалектикарозвиткусуспільноїсвідомостіозначаєнасампередпереплетінняназванихпротилежностей, їхньоговзаємопроникнення,постійнівнутрішнісуперечностіміж ними, черезвирішення які вон йвідбувається.

>Важливимиелементамиструктурисуспільноїсвідомостівиступаютьсуспільнапсихологія таідеологія.Суспільнапсихологіяявляє собоюсукупністьпоглядів,почуттів,емоцій,настроїв,звичок,традицій,звичаїв, щовиникають люди подвпливомбезпосередніх умівїхньоїжиттєдіяльності через призмуїхніхповсякденнихінтересів.Суспільнапсихологіявиступає якбезпосередняреакція наумови життялюдини,єпершимступенемчуттєвогосприйняттявсієїбагатогранностісуспільногобуття.Вона —важливаумовастановленнядуховної культурилюдини, аідеологіяперетворюється врушійну силу,лишепроникаючи до сферипсихології. Томуважливоюособливістюзагальногопроцесуформуваннясуспільноїсвідомостієцілеспрямованийрозвитоксоціально-психологічнихстереотипів,мислення тадіяльності,оскількисоціально-психологічний компонент,емоційно-вольова сторона духовного світулюдинимаєнеабиякезначення встановленніцілісноїособистості,гармонійнихлюдськихстосунків. якпервинна сферасуспільної творчости,специфічнийїї пласт,психологіявідображаєоб'єктивнудійсність, як правило,суперечливо. Тому часто вонвиступає якстихійна, консервативна основазбереження йзакріпленняпережитків,негативнихстереотипівминулого всвідомості людей. Однак,хоча всуспільнійпсихологіїдоситьвагомийелементстихійності,зводитиїївинятково досферистихійногорегулюванняневиправдано.

>Діалектикарозвиткусуспільноїсвідомостіполягає всуперечливомупереходісуспільноїпсихології відеологію,спонукаючи тім самим доякіснихзмін уній (>суспільнійсвідомості).Якщосуспільнапсихологіяпостає якчуттєва сторонадуховнихцінностейлюдини,суспільноїсвідомості,безпосередньовідображаєбуття людей, як правило, встихійній,несистематизованійформі, нефіксуючиглибинних, алишезовнішністоронилюдськоїдіяльності, тоідеологіяявляє собоюсукупністьідей,поглядів, що усистематизованій,логічнострункійформівідображаєсоціально-економічніумови життя людей.Ідеологіявиступає яквищийнауково-теоретичнийрівеньдуховнихцінностей.

У рокта духовного,ідеологічного диктату,пануванняідеологічнихпостулатів та догм у нашій стране ізідеології було бзначноюміроювихолощеноїїтворчо-гуманістичнийплюралістичнийзміст,загальнолюдську,демократичну,духовно-моральну основу.Вона, будучичастиноюофіційноїідеології,виступала якідеологіяпанування. Тому життя рано чипізнонеминуче малоспростуватипевнідогминашоїколишньоїідеології, багатоположеньякої невідповідалидійсності.

Усучаснихумовахдокоріннихзмін, щовідбуваються в світі,зокрема в сферідуховнихпроцесів,важливимєпереосмисленнязмісту йроліідеології в духовномужиттісуспільства. Новаякістьсучасногорозумінняідеологіїполягає до того, що ми маємопам'ятати:ніякаідеологія не виннанабувати характеру державної,офіційної,примусової,носитимонополістичний характер,утопізуватися, авиходити ізідеологічногоплюралізму,суперництварізнихідеологій.Старийзмістідеологічнихпринципів багато вчому бувпов'язаний ізідеологічним диктатом,духовнимнасиллям надособистістю,маніпулюваннямїїсвідомістю, малозалишавмісця длясвоєрідностііндивідуальнихпроявів людей. А томунайважливіше заподіянняновоїідеологіїполягає вутвердженні духусуверенності танезалежностіідейних,ідеологічнихорієнтаційособистості,свободивизначеннясвітогляднихідеалів, щозаперечуєнав'язуваннябудь-якихпоглядів.Конструктивнаідеологіямає адекватновідбиватибуття,ґрунтуючись не так наідеологемах, але відеалахгуманізму,вільноїідейноїорієнтації таплюралізму,суспільноїсвідомості, недопускаючиідеологізаціїсуспільного життя.

При всіхвідмінностяхміжсоціальноюпсихологією таідеологієюїхнєформуваннямаєздійснюватись ворганічнійєдності,оскільки межаміж нимидужевідносна йпередбачаєвзаємопроникнення їхнього один на одну. Нарозвиткусуспільноїсвідомостіконченеобхіднимєврахуванняособливостейфункціонування якпсихологічних, то йідеологічнихмоментів,оскількипрорахунки вцій сферіздатні привести донезворотнихнегативнихпроцесів установленні по людяхдуховної культури.

>Важливемісце вструктурісуспільноїсвідомостіналежитьмасовійсвідомості (сфера).Сучасне сус-пільствопороджуєновий типмасовоїсвідомості. Уумовахпізнаннялюдиноюбагатогранності світу вонпоступовонабуваєпевноюмірою риснауково-практичноговідображеннядійсності, щосполучає йпобутове, іідейно-теоретичне.Масовійсвідомості, навідміну відпобутової, все понадвластивезасвоєнняелементівузагальнено-теоретичнихуявлень продійсність.Масовасвідомістьінтегрує всобідуховно-ідеологічне йпобутово-психологічневідображенняоб'єктивноїдійсності,здатнапоступовопіднятися дорівняглибокогорозуміннявідповідальностіособистості,усвідомленняїїролі вутвердженніпрогресу,свободисуспільства. Однак процесвідображеннявідбувається складно,неоднозначне йсуперечливо.

Таким чином,масовасвідомістьявляє собоюідеологічно-психологічний феномен,сукупністьпоглядів,уявлень, думок,настроїв,оцінок, норм,почуттівпевноїсоціальноїгрупи,етнічноїспільності,вироблених упроцесіїхньоїдіяльності.Масовасвідомістьвключає у собінайрізнобічнішідуховніутворення —елементитеоретичної тапобутовоїсвідомості,ідеології тапсихології,логічного,раціонального,послідовного тавнутрішньосуперечливоговідображенняоб'єктивноїдійсності,своїхспецифічнихінтересів усистемісуспільнихвідносин.Такийспецифічний характермасовоїсвідомості,їїособливутонкість йделікатність,суперечливість танеоднозначністьстановлення йфункціонування особливоважливовраховувати впроцесіформуваннядуховної культуриособистості.Відзначаючиякіснізміни, щовідбуваються врозвиткумасовоїсвідомості, разом із тім не вартоперебільшуватиїї роль уформуваннідуховної культури людей. При всіхпрогресивнихзмінах, щовідбуваються вній,їйвластиваобмеженість, Яка недаєзмогиглибоковідображатиоб'єктивнудійсність,братиактивну доля вформуванні вособистостінауковогобачення світу. Це под силу лишенауково-теоретичномурівнювідображеннядійсності.Процесисуспільногобуття,випереджаютьрівеньмасовоїсвідомості.Передові ідеї,пов'язані ізусвідомленнямнеобхідностіпідвищеннясоціальноїактивності людей на шляху доприскоренняпрогресусуспільства, йогосвободи,гармонізаціїсуспільнихвідносин,ще неоволоділиповноюміроюмасовоюсвідомістю, незнайшли внійдостатньоговідображення. У цьомуполягаєсуперечливий характеррозвитку якмасовоїсвідомості, то йсуспільноїсвідомості вцілому.

Упопереднійчастині тими миз'ясувалисутність та структурусуспільноїсвідомості.Розглянемотеперосновніформисуспільноїсвідомості та процес йособливостіїхньогоформування ірозвитку всучаснихумовах. Укожномусучасномусуспільствінадзвичайноважливоюформоюсуспільноїсвідомостієполітичнасвідомість. Політичнасвідомістьєвідображеннямполітичнихвідносин,політичноїдіяльності, щовідбувається всуспільстві.Вонаєсукупністюідей,поглядів,вчень,політичних установок, тихий чиіншихполітичнихметодів, іздопомогою якіобґрунтовуються йвтілюються в життяполітичніінтересисуб'єктівполітичнихпроцесів. Політичнасвідомістьвключає у собіідеологічний тапсихологічнийаспекти. перший аспектпов'язаний ізполітичноюідеологією яксистемоюпоглядів,ідей, щовідображаютькорінніінтересипевнихсоціальнихспільностей —верств, груп, страт тощо. Інший аспектбезпосередньопов'язаний ізполітичноюпсихологією, щоґрунтується нанесистематизованихпоглядах,почуттях,настрояхпевнихсуб'єктівполітичнихвідносин.

Політичнасвідомістьвідображаєсвідомо тацілеспрямованорегульованіполітичніпроцеси,відносини,спілкування, а томутісновзаємопов'язана ізполітикою.Політика якнайважливіший видлюдськоїдіяльності,пов'язаний ізкоріннимиекономічнимиінтересамисоціальнихсуб'єктів,єнадзвичайноскладноюсфероюсуспільнихвідносин.

Політичнасвідомість,політичнаідеологіяпронизує все життясуспільства,справляючивагомийвплив на йогорозвиток. Аліефективнийвпливполітичноїсвідомості наоптимізаціюсуспільногобуття,зокремаполітичних,духовно-моральних,гуманістичних таіншихвідносинпередбачаєздійсненняглибокихзмін усамійполітичнійсвідомості.

Усучаснихумовах, коливідбуваєтьсяпошукшляхіворганічногопоєднаннятрадиційнихнаціональних тазагальнолюдськихінтересів, процесформуванняполітичноїсвідомостімаєздійснюватися в напряміутвердження новогополітичногомислення,будуватися ізврахуванням новихмоментів, щовиникають усучасному світі. Новеполітичнемисленнязобов'язуєшукатинетрадиційніформиспільногоіснуваннярізнихполітичних систем,виходити з головного чинника, що по-новому ставити запитання проєдністьнародів,незалежно відвідмінностейміж ними. Томуформування Сучасноїполітичноїсвідомості,політичної культури, новогомисленнямає бутиспрямоване наглибокерозумінняособистістюнеповторноїсвоєрідностісучасного світу як складного,багатогранного,суперечливогоявища, якуодночасностає все болеевзаємопов'язаним тацілісним,усвідомленнякожним жителемпланетинеобхідностінаполегливозахищатимирнемайбутнєцивілізації.

>Суперечливий характеррозвиткуполітичноїсвідомостіполягає до того, щореалізаціязавданьщодоїїактивізації якнеобхідноїумовипрогресусуспільства,зокрема йогополітичнихвідносин,перебуває всуперечності ізневисокимрівнемполітичної культуризначноїчастини людей,їхньоюполітичноюнезрілістю,наслідкамиавторитарно-патріархальноїполітичноїсвідомості. На нашпогляд,основним увирішенніназваноїсуперечностіє:прийняттявчасних,науковообґрунтованихполітичнихрішень на всіхрівнях, у всіх сферахсуспільного життя;відображення вполітичнихрішенняхусьогонайбільшцінного, щонакопиченорізними народами входірозвиткусуспільства;включення максимальної кількостігромадян у усісфериполітичного життя якактивнихсуб'єктівісторичної творчости,формування людизагальнолюдськоїполітичноїсвідомості.

>Суттєву роль ужиттєдіяльностісуспільствавідіграє правовасвідомість, котраявляє собоюсукупність знань,поглядів наюридичні права танорми, щорегулюютьповедінку усуспільстві. Право як системазагальнообов'язкових норм й правилповедінки людей, щовиражені вюридичних законах йвідображаютьдержавну волю,встановлюють права таобов'язкиучасниківправовідносин,змінюється разом ізрозвиткомсуспільства, держави, політики.Правовасвідомістьтісновзаємопов'язана ізправовими нормами та законами увідповідності ізпануючими всуспільствіуявленнями прозаконність, порядок,справедливість. Право якюридичнеоформленнясоціально-економічнихвідносинвиражаєнасампередїхнє ставлення дозасобіввиробництва, атакож доінтелектуальноївласності.Взаємодіючи ізполітикою, правосправляє великийвплив наїїреалізацію, будучиосновоюрозвиткуправосвідомості. Таким чином,свійзміст правовасвідомістьреалізуєнасамперед у сферіжиттєдіяльностісуспільства —соціально-економічній таполітичній, там, де йвідбувається процесформуванняправосвідомості,правової культуричленівсуспільства.

>Поведінка,взаємовідносини людей, яквідомо,регулюютьсяполітичними,моральними йправовимипоглядами. Знанняособистістюсвоїх прав та обовязківдаєзмогуїйпроявлятиполітичну,правовуактивність у всіх сферахсуспільного життя.Важливим у цьому зв'язкуєпідвищення всуспільствіролідемократичних таправовихінститутів,співробітниківправоохороннихорганівщодосуворогодотриманнязаконності,демократичнихпринципівправосудця,рішучеподоланнямісництва у сферіправотворчості.

>Процесрозвиткуправосвідомості носитисуперечливий характер.Сюдисліднасампередвіднестисуперечностіміжнеобхідністюрозвитку укожноїособистостівисокоїправовоїсвідомості,культивування угромадяншанобливогоставлення до законів,посиленняїхньоїролі як чинниказміцненняправової,громадянськоївідповідальності людей йнезрілоюправосвідомістю,низькоюправовоюкультуроюзначноїчастинигромадян.

Зправосвідомістютіснопов'язанаінша формасуспільноїсвідомості — моральнасвідомість. Моральявляє собоюсукупність, систему норм, правилповедінки людейсуспільстві. Навідміну відправових норм,нормиморалі незакріплені вюридичних законах, арегулюються всуспільстві силоюгромадської думи.

>Принципи йнормиморалі невічні, а, будучизумовленимипевнимсуспільнимбуттям людей,постійнозмінюються ізрозвиткомсуспільства, впершучергувиробничихвідносин. Зіншого боці, моральздійснюєзворотний более чименшвагомийвплив нарозвитоксуспільнихвідносин.

Усучаснихумовах духовногорозвитку все понадактуалізується роль йзначенняформування всуспільнійсвідомостіморальнихцінностей, котрісуттєвим чиномактивізуютьпроцесиморальноїрегуляціїсуспільнихвідносин,культурно-моральногорозвиткулюдини,прогресусуспільства вцілому. На тому годинубагатогранністьцінностей духовного життя,конкретноїособистості, колективузначним чиномрозширює сферузастосуванняморальнихпринципів у всіх сферахжиттєдіяльностісуспільства,сприяючиформуваннювисокихсоціально-моральнихякостей людей. Тому це усучаснихумовах,щоб ціностіморальноїсвідомостіперетворювались уневід'ємну рисупсихологіїлюдини,її моральногообличчя, служиликритеріємоцінки та регуляторомповедінкиособистості,їїморальноїзрілості. У всіх сферахморалі —моральнійсвідомості йморальнихвідносинах,моральнійкультурі йморальнійпрактиці,моральнихпочуттях,формуванні моральногоідеалу — роль тазначенняморальнихпринципів й нормдедалі понадзростає.

Усучаснихумовахсуспільногорозвиткунадзвичайнозростає рольморальноївідповідальностіособистості у всіх сферахсуспільного життя.Цілеспрямований процесформуваннядуховностіособистостіпередбачаєодночасно йвиховання тасамовиховання влюдинінепримиренності добудь-якихвідхилень від нормморалі,всього того, щогальмуєдуховно-моральнийпрогрессуспільства.Чим вищийзрілістьособистості в сферісуспільнихвідносин, тімміцнішаїї моральнасвідомість тасамосвідомість, йнавпаки,чимглибший,багатшийморальний світлолюдини, тім вищийїїгромадянська відповідальність.Моральнасвідомістьособистостінайкращепроявляється вїїактивнійжиттєвійпозиції,босправжня мораль —це моральактивноїдіяльності.

Приформуванніморальноїсвідомостіважливимєпошукефективнихшляхіввирішеннясуперечностей, щовластиві цьомупроцесу. Одна із груп такихсуперечностейпов'язана із тім, щоміраморальноївідповідальності узначноїчастиничленівсуспільства далеко ще не адекватна характеруглибокихзмін, щовідбуваються в світі,зокрема в нашій стране. Усучаснихумовахвиявляє собітими чиіншими сторонамисуперечністьміжпередовоюморальноюсвідомістючастинисуспільства й антиподамитакоїсвідомості.Сюдитакожслідвіднестисуперечністьміж словом таділом, коли упевнихкатегорій людейзнання нормморалірозходяться ізїхнімипрактичнимисправами, котрі неповноюміроювідповідають, бо йсуперечатьпоставленим їхвимогам морального тагромадянськогообов'язку.Важливішоюумовоювирішеннясуперечностей у сферіформуванняморальноїсвідомостієцілеспрямованеутвердженнянепримиренногоставлення довсілякихрізновидівїїантиподів, щогальмують як процесстановленняморальної культури людей, то йдуховнихцінностейсуспільства вцілому.

>Важливемісцесеред формсуспільноїсвідомостіналежитьестетичнійсвідомості, котравідображаєоб'єктивнудійсність шляхомпевниххудожніхобразів. Навідміну віднауковогопізнання, щовідображаєбуття вформілогічних зрозуміти йтеорій,естетичнасвідомістьвідображає його вконкретнійнаочно-чуттєвійформі,художніх образах, щоздійснюютьвплив нанашіорганипочуттів йвикликають тім самимпевнуемоційнуреакцію,оцінку. як йбудь-яка формасуспільноїсвідомості,естетичнасвідомістьрозвивається ворганічному зв'язку ізрозвиткомусьогосуспільства,відображаючизміни, щовідбуваються вбутті людей,насамперед уїхньомуматеріальномужитті.

Уосновіестетичноїсвідомостілежитьхудожня культура,головним уякійєхудожнєвиробництво таспоживання.Художня культуравключає у собіестетичнуактивністьособистості,їїестетичневиховання, атакожестетичніпотреби,почуття,смаки, котріреалізуються вхудожнійтворчійдіяльності людей. Уосновіестетичногоставленнялюдини до світу,їїестетичноїактивностілежитьсоціальнекультуротворча діяльність,котра неможеобмежуватисьлишесфероюхудожньої творчости, амаєпоширюватися попри всісуспільне життя.

>Особлива роль уформуванніестетичноїсвідомостілюдининалежитьмистецтву. Мистецтвовиступає якспецифічнийспосібпрактично-духовногоосвоєння світу, формасуспільноїсвідомості іхудожньо-образноговідображеннядійсності,їїпізнання іоцінки,особливоюформоютворчоїдіяльностіособистості.Йогофункціонуваннятіснопов'язане ізпроцесамиоб'єктивногобуття,суспільнихвідносин,зокрема духовноговиробництва.Зміцненнядуховно-морального аспекту вестетичнійсвідомостібезпосередньопов'язане ізрозвиткомдуховної культури,місце й рольякої встановленніпочуттів прекрасного,загальнолюдського врозвиткусамосвідомостілюдини все понадпосилюється.

Мистецтвоявляє собоюєдністьестетично-пізнавальної таестетично-творчоїоснови. Однаквизначальним умистецтвієдуховно-емоційна основа.Наочно-чуттєва,предметно-життєва, духовна,ідейна таемоційнасторонивиступають умистецтві ворганічнійєдності.Свійвплив нарозвитоксуспільнихвідносин, на людеймистецтвоможеуспішноздійснюватилише за умів, коли воно таможе бутисприйняте,відчуте ними.Особливості такогосприйняття тавідчуттязавждиобумовленіздатністюсуб'єктасприймати тавідчувати творимистецтва,художньої творчости,рівнемдуховності,культуротворчогопотенціалуособистості. У своючергу,суспільнийзмісттворівмистецтвазалежить від характеру,форми,духовно-моральноїспрямованості,змісту тихийідей, котріпоставлені до того чиіншомутворімистецтва.

Дляуспішногорозвиткуестетичноїсвідомості людейважливимєпошукшляхівдіалектичногопоєднаннянаціонального тазагальнолюдського вмистецтві.Процесзбагаченняестетичноїсвідомості,мистецтва вціломуздатнийвідбуватисялише за уміввсебічноговідродження йвільногорозвиткунаціонального,матеріальної тадуховної культури того чиіншого народу.Збагаченнясвітовоїскарбницімистецтва, восновіякоголежитьнайбільшпрогресивне вдосягненняхнаціональниххудожніх культур, активносприяєрозширеннюсферисоціального тахудожньо-естетичноговпливумистецтва. На тому годину,реалізаціяцієїфункціїмистецтванадаєособливогоемоційногозабарвлення,виразноїобразностінаціональним тазагальнолюдськимцінностям.

>Важливемісце в духовномужиттісуспільствазаймаєрелігія, атакожрелігійнасвідомість.Протягомісторіїрозвиткулюдстварелігійність,релігійнасвідомість людейнабувалабагатогранних форм,відтінків,пройшовшидовгий шлях свогостановлення відпримітивнихкультівсуспільства доскладнихрелігійних систем йосновнихсвітовихрелігійсучасності.

>Релігія як формасуспільноїсвідомостіохоплюєрелігійнуідеологію тарелігійнупсихологію.Релігійнаідеологіяявляє собою более чименш струнку системурелігійнихідей,поглядів на світло.Релігійнаідеологія, як правило,розробляється йрозвивається теологами.Релігійнапсихологія,складаючисьголовним чиномстихійно,безпосередньо впроцесівідображенняповсякденних умів життя людей,включає у собінесистематизованірелігійніпочуття,настрої,звичаї,уявлення,пов'язаніголовним чином ізвірою внадприродне.Суттєвемісце впобутовійрелігійнійсвідомостівідіграє процесрелігійногопоклоніння, чи культ, щоявляє собоюнайбільшконсервативнийелементбудь-якоїрелігії. Упроцесіздійснення такогопоклоніння людинапіддаєтьсязначному йрізнобічномудуховно-емоційному,психологічномувпливу.

>Релігійніуявлення,релігійнасвідомість,ставлення дорелігії із боцірізнихсуб'єктівісторичногопроцесу входісуспільногорозвиткузазнаютьзначнихзмін.Діалектикарозвиткурелігії,релігійної таатеїстичноїсвідомості, атакожміравпливу їхнього на людейзрештоювизначалисьсоціально-економічними чинниками,духовно-моральним,гуманістичнимпрогресомсуспільства,динамізмомрозвитку культури,змісту та формпізнаннясуб'єктівісторичної творчости. У цьому зв'язку впроцесіаналізуролі тамісцярелігійноїсвідомості в духовномужиттісуспільстваважливовраховувати туобставину, що всуспільнійсвідомостісьогоднівідбуваєтьсяутвердження новогоставлення дорелігії,намітивсяочевиднийвідхід відпануючих уцій сферістереотипів. А томустає особливоважливимновепереосмисленняролірелігії в духовномужиттісуспільства,їїмісця вконсолідації людей,гуманізаціїсуспільнихвідносин.

На шкода,протягомтривалого годині на нашій тадеякихіншихкраїнах проводилася політика (що, доречі,знайшлосвоєвідображення й внауковій танавчальнійлітературі)односторонньоїабсолютизаціїлишеоднієї,крайньоїсторонирелігії,пов'язаної ізрелігійним фанатизмом.Інша ж сторонарелігії,зокремахристиянства,православ'я, щотіснопов'язана ізїїзагальнодемократичним,гуманістичнимзмістом,прагненням до моральноговдосконалення людей,відсувалась назадній план чивзагаліігнорувалась.Груба політикапримусовогоатеїзму, щоускладнюваласьневрахуваннямполіконфесійного характерубагатонаціональної країни,завдаласуттєвоїшкодидуховності,свідомості,культурі людей. У зв'язку ізцимстаєочевидним, що всучаснихумовахдедалі понадвідчувається потреба впереосмисленніролірелігійнихцінностей,релігійно-церковної культури врозвиткугуманізму,свідомості,моралі людей,використаннявсього позитивного, щовластиверелігії, дляконсолідаціїсуспільства,зміцненнядуховності народу.

>Важливо активновикористовуватигуманістичну роль церкви,релігійних,зокремахристиянських,цінностей узміцненні всвідомості яквіруючих, то й людейіншихсвітогляднихорієнтаційзагальнолюдськихідеалів,моралі,духовності,здатності доспівпереживання ізіншими людьми (>якого так і невистачає у нашескладний годину). Усучаснихумовах, коли всвідомостімільйонів людейвтраченавіра в тих чиінші,зокремасоціалістичні,ідеали,суттєвимєвикористання такихдуховних основрелігійності, яктерпимість,безкорисливість,братолюбство таінших, необходимихсьогодні дляподоланнянетерпимості, дляформування здоровогосоціально-психологічногоклімату встосункахміж людьми.Тільки наосновіпоєднання всіхдуховних силсуспільства, людейрізнихсвітогляднихорієнтаційможливасоціальна,міжнаціональна, духовнаконсолідація,пліднеспівробітництвонародів,взаємозбагачення культур.Такийпідхід дорозуміннясоціально-духовних основрелігії,релігійності,релігійноїсвідомостізокрема,суттєворозширює тапоглиблює нашерозуміннябагатогранностідуховності,моралі,гуманізмулюдськогосуспільства,діалектикинаціонального тазагальнолюдського всучасномуісторичномупроцесі,науковомупізнанні.

>Сучасніпроцесисвітовогорозвитку,поглибленнядемократизації тагуманізаціїсуспільствавідкриваютьсуттєвіможливості у тому,щоб,спираючись назагальнолюдські ціності,прогресивнітрадиціїзнятимістифіковану,міфологізованукіптяву ізмасовоїсвідомостібагатьох людей. Цедастьможливістьяснішевизначитикожнійособистостісвоєставлення дорелігії,національних тазагальнолюдськихідеалів,чіткішеусвідомитисвоємісце всистемісуспільнихвідносин,активнішевключитивіруючих у процесутвердженнядуховно-морального,гуманістичногопрогресусуспільства. Щодо цогонеобхіднадемократизаціяпроцесуформування якрелігійної, то йатеїстичноїсвідомості людей.


4 РОЛЬСУСПІЛЬНОЇСВІДОМОСТІ УІСТОРИЧНОМУПРОЦЕСІ

 

Історія якреальністьлюдинивиглядаєрізнорідним,складним йпарадоксальнимпроцесом. Філософіяісторіїпокликанадатилюдинізагальніорієнтації вісторії,допомогтиїйоцінитиможливості таумови свогосоціально-історичногожиттєвогосамоутвердження. якособливийнапрямфілософськихдослідженьфілософіяісторіївиникла у XVIII - XIX ст. Аліїї проблематикапронизує собоюусіосновніетапирозвиткуісторіїфілософії.

>Середнайважливіших проблемфілософіїісторії напершомупланіє:визначенняособливоїякостісоціально-історичногопроцесу, йогоспрямованості, характеруздійснення,вирішення запитання проскінченність чинескінченністьісторії.

>Переконливимваріантомрозв'язанняпроблемисуб'єктаісторіїпостаєокреслення його яклюдської особини, щоконцентрує усобіунікальніякостііндивіда та характеристикисоціальнихвідносин. Черезвіднесення до особини, яксамодіяльноїактивноїодиниціісторичногопроцесу,вихідних умів тачинниківлюдськоїдіяльності можнаокреслитизмістнайболючішихпитань vдослідженніісторії.

>Дослідженняосновнихелементівсуспільства як єдиноїцілісноїсистемидаєзмогубачитисуспільнуісторію у двохїїпровіднихвиявах:динамічному йстатичному.

>Розглядісторії якпроцесупередбачаєвиділення уньому якмінливих (>динамічних), то йсталих (>статичних)елементів. Безфіксації вісторіїсталихмоментів ми навряд чизмогли бзафіксуватиїї рух.Окрім того,важливотакож знаті, щоперебуває вісторичномурусі. Чи реальнаісторіялюдства —це рух учасі,якийздійснюєпевнасуспільна організація чи структура. Уісторіївиникали тазникалирізніформиорганізаціїсуспільного життя. Алісьогодні миможемосказати:розвинене сус-пільствомаєпевну,більш-меншусталену структуру. Уїїосновілежитьнеобхідність забезпеченняосновнихжиттєвих потреб тавиявленьлюдини (щоще раззасвідчує: задлясуспільства, аформисуспільноїорганізації — длялюдини). сучасний стансуспільствавимагає нормальногофункціонування уньомупринаймнінаступнихосновнихелементів: сфераматеріально-виробничоїдіяльності; сфераекономічноїдіяльності; сферапобуту тасімейнихстосунків; сферасоціальнихвідносин,органів таінституцій (у томучислі -органівуправліннярізногорівня); сфера духовного життясуспільства.

Названасукупністьелементівсуспільного життя:забезпечуєзадоволення всіх,основнихжиттєвих потреблюдини (>матеріальних,соціальних,життєвих,творчих тадуховних);утворюєцілістьсуспільного ">організми";створюєумови дляісторичногопроцесуваннясуспільства;даєзмогуз'ясувати, щосаме та ізякимиособливостямизмінюється усуспільнійісторії.

>Які ззазначенихелементівсуспільного життя можна було б бвважатиосновними,базовими длясуспільного життя? Увідповідь наце запитанняслідпідкреслити. Ос-кількийдетьсясаме просистемний характерсуспільного життя, тосистемі не можнаякісьокреміелементирозглядати якпровідні, аінші — якдругорядні.Системнаякістьхарактеризується тім, що,впливаючи набудь-якийелемент, мивпливаємо протягом усього системузагалом. Томуслід говорити про ті, що усіназваніелементиповинні бути воптимальнихвідносинах, щокожен з них виненвиконувати своюфункцію умежахсистеми, непідміняючи, неприменшуючи й негальмуючи усіінші.Якщо ж убудь-якому ізцихелементівсуспільноїсистемипочинаютьвідбуватисяруйнівні,кризовіпроцеси, тоценеодміннопозначиться наякості тафункціонуванні всіхінших.Інколистверджують, що безуспіхівекономіки чи безрозумної політики неможе бути нормальногосуспільного життя. Цеслушно, але й так і неможе його бути безстабільної сім'ї, без нормальногофункціонування культури, беззаконності таморалі.

>Водночасвідзначимо, що запевних умів наперший план угармонізаціїсуспільстваможутьвиходитипроблемипевних окремих сфер життя (>скажімо,економіки, державної політики таін.). Алі при їхньоговирішенні не можна невраховуватисамесистемний характерорганізаціїсуспільного життя,інакше всуспільствівиникнутьнебажанідеформації.

>Досвідсуспільноїісторії насьогоднішній деньзасвідчує:найбільшсприятливими для духовного життяпостаютьдемократичний ладсуспільного життя та політикалібералізму (>сприяннярозвиткулюдськоїактивності урізних сферах життя),поєднані зпостійноюувагою із боціуправлінськихсуспільнихінститутів допроцесів духовного життя,експертнихоцінокїїстанів тапевнихзаходівстимулюваннярозвиткуїї окремихділянок.Найважливішоюумовою такихзаходівпостаєвизнання тадотриманнясвободи думи, слова таінформації.Виконаннятакоїумовидозволяєхарактеризуватипевне сус-пільство як ">відкрите".


>ВИСНОВОК

 

>Духовне життясуспільстваєнадзвичайноважливим йогожиттєдіяльності, від оптимальногопроцесурозвиткуякогозалежить йогозагальнийпрогрес.

>Багатогранність духовного життясуспільствавключає у собідуховневиробництво,суспільнусвідомість йдуховну культуру.Кожен ізелементів духовного життясуспільствамає свою структуру,зміст,формирозвитку. Уосновірозвитку духовного життясуспільствалежитьдуховневиробництво, якупостаєнасамперед яквиробництвосвідомості.

>Суспільнасвідомістьможеіснувати лише тоді, колиєконкретніїїносії — людина,соціальнігрупи,спільності,конкретніособистості таіншісуб'єкти. Безосновнихносіївсуспільноїсвідомості —конкретних людей — вонанеможлива. Томусуспільнасвідомістьздатнаіснувати йповноціннофункціонувати лише віндивідуальному,тобто черезіндивідуальнусвідомість, щоєдуховнимсвітомданоїконкретноїособистості,їїпоглядами,почуттями,уявленнями,настроями.

Структурусуспільноїсвідомостіскладаютьрівні,сфери таформи.Розрізняютьнаступнірівнісуспільноїсвідомості:буденна йтеоретичнасвідомість,ідеологія тасуспільнапсихологія.Сферами та формамиєполітична, правова, моральна,естетичнасвідомість,мистецтво,релігія таін.

>Суспільнасвідомість якскладнийсоціально-духовний феномен йсоціальнеявище,гостранеобхідністьїїформування тарозвитку всучаснихумовахякіснихперетворень у стране та світізумовилиїїважливу роль удуховнійжиттєдіяльностісуспільства.Виступаючи якнайважливішийелемент духовноговиробництва,згадані ціностісуспільноїсвідомостіздійснюютьсуттєвийвплив як надуховне життясуспільства, то й на усісфери життясуспільнихвідносин.Відзрілостісвідомостізначноюміроюзалежитьзрілістьсуспільствавзагалі,динамізмпроцесуутвердження йогопрогресу тасвободи,масштабиучастісвідомості,духовності уперетвореннідійсності.


СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

1. Філософія:Навч.посібник. За ред.І.Ф.Надольного. – До., 2001.

2. Введення ЄІАС у філософію: Підручник. У2ч. – Ч. 2 / Фролов І.Т.,Араб-ОглиЭ.А.,Арефьева Г.С. та інших. – М., 1989.

3.КрапивенскийС.Э. Соціальна філософія: Підручник. – 4-те узд. – М., 1998.

4.Спиркин О.Г. Філософія: Підручник. – М., 1998.

5.Уледов О.К. Структура суспільної свідомості (>Теоретико-социологическое дослідження). – М., 1968.

6. Філософія: Підручник / Відп. ред. В.П. Кохановський. – Ростовн/Д, 1997.

7.ЧагинБ.А. Структура і закономірності суспільної свідомості. Л., 1982.


Схожі реферати:

Навігація