Реферати українською » Философия » Філософські Ідеї Сократа


Реферат Філософські Ідеї Сократа

>Реферат

на задану тему:

>Філософські ідеї Сократа


Сократ (470-469 - 399 до зв. е.) -перший ізтрьохвидатнихмислителівепохивисокоїкласикиСтародавньоїГреції.Він буввтіленнямеллінськоїмудрості, йогоназивали святимогрецькійфілософії.Зробившифілософіюсвоєюспеціальністю,вінпроте незалишив послесвоєїкончинифілософськихтворів.Пояснюєтьсяце просто: свої ідеї Сократвважав закращевисловлювати вуснійформіучням,слухачам йопонентам. Ті, щовідомо про життя, і діяльність Сократа,дійшло до насзавдяки роботамКсенофонта, Платона йАрістотеля.Саме напідставі їхньогоспогадів можнавикладати подивися Сократа.Фігура Сократавкрайзнаменна: його життя, і смертьсимволічнорозкриває природуфілософії.

Сократвідбувався ізпростій йбідної сім'ї - бувсином каменотесаСофроніська й повитухиФенарети, а чи неотримав вдитинстві йюностівитонченоїосвіти йвиховання, яку було бобов'язковим для хлопців ізаристократичнихсімей.Зовнішність Сократа усіназивалипотворною.Він був схожий наСилена:невеликогозростання, із великим животом,кирпоносий,товстогубий, ізтовстоюшиєю й великоюлисиною.Йогоподобаніяк невідповідалаідеалам того години, й, щоприголомшувало понад усе,зовнішністьфілософа невідповідала “>красі йогодуші”.Вінзавжди буводягнений встарий,пошарпанийодяг йусюдиходивбосоніж.Йогобайдужість дожари й холоду, голоду йспразідивувало всіх. Алі всецелишеушляхетнювалоуміння Сократапанувати над усімземним, із себе йпоказуваловелич його духу.Зовнішнійвигляд донесли до насдвігерми, щомаютьнаписи. Наодній Сократзмальований із Сенекою, наіншій, щознаходиться вНеаполі,вінзмальований один. Напершомупортретіфілософз'являєтьсялюдиноюжиттєрадісним,навітьдекількахтивим,проте занегарноюзовнішністю ясно видно йогомудрість. Інший портрет Сократавиниклише после його смерти.Афінянистворили його,розкаявшись до того, щозмусили йоговипити чашу ізотрутою. Напортреті несправедливозасудженийфілософзмальований таким,яким йогосприймалиучні. Художник не ставшизмальовуватизовнішнюпотворність,бажаючипідкреслитиетичну красулюдини.Ранній портрет Сократазмальовує йогожебраком,невимогливою йсамотньоюлюдиною, непонятим анісвоєюдружиноюКсантіппою, анібагатьмаіншими людьми. Напізньомупортреті маємо -мудрець,якийпроголосив: «>Існуєлише одинбог-знання, йлише одиндиявол -неуцтво”. Намвідомілише голови Сократа.Спробадоповнити одну з статуй вКопенгагені головоюфілософа не принеслаочікуваного результату.Проте вБританськомумузеїзнаходитьсястатуетка, щозмальовує Сократа, щораптовозупинився:цілкомімовірно, що под годинупрогулянки поринкувінзустрівзнайомого йвирішивпочати із нимфілософськубесіду.

Сократ якоб'єктвивченняпредставляєзначнітруднощі.Безперечно, щовін бувафінськимгромадянином, щоволодівневеликимизасобами,який провівшисвій година за диспутах йучив молодьфілософії, але й не було загроші, якцеробилисофісти.Достовірновідомо, що в 399році дон.е., коли Сократові було бблизько 70 років,він бувзасуджений,засуджений до смерти йстрачений наафінськийзразок.Обвинувачами Сократа булидемократичний політичнийдіячАніт,поет-трагікМеле йневідомий риторЛікон.Вонистверджували, що Сократвинен до того, що непоклоняється тім богам, яківизнає держава, але й вводитиінші,нові божества й щовінвинен врозбещеннімолоді,оскількиучивїї того самого.Йому даливипити чашу ізотрутою. Алі за межамицихфактівзведення про Сократанабуваютьспірного характеру.Двоє ізучнів Сократа,Ксенофонт й Платон, написали пронього багато, але йрозповідають пронього вельмирізніречі.

>Ксенофонт утверждает, що Сократ був вельмиблагочестивий й щовплив його наюнацтво бувсповнаблаготворним.Його ідеї, далеко ще не булируйнівними, будучишвидшенудними йбанальними.Вінповідомляє, що Сократ бувпостійнозайнятийпитанням про ті, якдобитися того,аби влада вдержаві належалакомпетентним людям.

Платон написавши ">Апологію Сократа", ізякої можнадізнатися продеякіаспектисократівськоїфілософії. ">Апологія Сократа"представляє собоювиправдувальнумову Сократа,виголошенуїм наафінськомусуді в 399році дон.е.Композиціявключає: мова послезвинувачення,передуючавироку. Уній Сократкритикуєобвинувачів за наклеп.Він говорити, що небоїться смерти, абоїтьсялегкодухості йганьби; щовбивство його якщострашне длясуддів, бо после смерти Сократа навряд чизнайдеться людина, котразаставлятиме їхніпрагнути до істини. Мова Сократа послезагальногозвинувачення. “Маю на увазі вам, тім, котрі вбили мене, щовідплата на вас Прийденегайно ж послемоєї смерти,набагатоважче, ніж моя смерть,якою вівбиваєте мене...” Мова Сократа после смертноговироку. титану,хтоголосував за страту, - говорити Сократ -заподіяли злособі,бо їхнього будуть усізвинувачувати, а йоговважатимудрецем. “Алі уже й годинувирушати, Мені -абипомерти, вам -аби жити. Ахто із насйде накращусправу,відомо одномубогові”. “>Апологія Сократа”даєяснезображеннялюдинипевного типу:людиниупевненого всобі, великодушного,байдужого до земногоуспіху,віруючого, щоїмкеруєбожественний голос, йпереконаного до того, що длядобродійного життянайважливішоюумовоюєяснемислення.

У “>Бенкеті” Платонапостійнопідкреслюєтьсяуміння Сократапанувати над всімаплотськимипристрастями.Вінрідко пивши вино, але й коли пивши, томігперепитибудь-якого; але йніхтоніколи небачив йогоп'яним. Укоханні,навіть принайсильнішихспокусах,вінзалишався “>платонічним”. Удуалізмінебесноїдуші й земноготілавіндосягповногопануваннядуші надтілом.Вирішальнимдоказом цогопануванняє йогобайдужість до смерти.

Сократ -представникідеалістичногорелігійно-етичногосвітогляду,відкритоворожогоматеріалізму.Впершесаме Сократсвідомо поставивши собі за заподіянняобґрунтуванняідеалізму йвиступивпроти античногоматеріалістичногосвітобачення,природно-науковогознання й безбожника.

Сократ - великийантичниймудрець, -стоїть увитоківраціоналістичних йпросвітницькихтрадиційєвропейської думи.Йомуналежитьвидатнемісце вісторіїморальноїфілософії йетики,логіків,діалектиці,політичних йправовихучень.Спосіб життя Сократа,етичні йполітичніколізії в йогодолі,популярний стильфілософствування,військова доблесть ймужність,трагічнийфінал -оточили йогоім'япривабливим ореоломлегендарності. Уцентрісократівської думи - темалюдини,проблеми життя, і смерти, добра й зла,доброчесностей йпророків, права йборгу,свободи йвідповідальності,суспільства.

Сократ -принциповий ворогвивченняприроди. Світпредставляється Сократовітворінням божества, ”>настільки великого йвсемогутнього, що воно та всевідразу йбачить, йчує, йвсюдиприсутній, й разом узятемаєпіклування”.Потрібніворожіння, а чи ненауковідослідження,абиотримативказівкибогіввідносно їхніволі. Сократслідуваввказівкамдельфійського оракула йрадивробитице своїмучням. Сократакуратноприносивжертви богам йвзагалістаранновиконував усірелігійніобряди.

Сократє, посуті,першимстарогрецькимфілософом,хтовідходить віднатурфілософськоготлумачення світу йфілософськи,тобто шляхомміркувань й з висновками,намагаєтьсязнайтиістину,відповіді напоставленихїм самим й йогопопередниками-філософами запитання.Особливимзадоволенням для Сократа бувбесіда ізсамовдоволеноюлюдиною, Яка,вкінець заплутавши в йогокаверзнихпитаннях,втрачала все своєпиху. Сократ,втім,змальовував собі простаком,невдачіопонентаприписувавсобі,сміючись надспівбесідником.Требасказати, щоцей метод -питально-відповідний - бувновим всучасній Сократовіфілософії. З йогодопомогою можна було б легкорозбиватиобивательськіуявлення про світло й йогопристрій. Навідміну віднатурфілософів, запитання, щозадаються Сократом,стосувалися неприроди, не наук й небогів, а були пролюдськусвідомість, душу, мораль йпризначеннялюдського життя, політики йестетики. Сократ посутіпершийзвернувся долюдини й йогоєства.Віннамагавсяз'ясувати, щоє добро й зло,справедливість й закон,прекрасне йпотворне.

Усвоїйфілософськійдіяльності Сократкерувався принципами:сумнів (“мені відомо, щонічого не знаю”) винен був привести досамопізнання (“>пізнай самого собі”).Лише такиміндивідуалістичним,дорогою,учиввін, можна прийти дорозуміннясправедливості, права, закону,благочестя, добра й зла.

>Основнефілософське запитання Сократвирішує якідеаліст:первинним дляньогоє дух,свідомості, природа ж -це щосьвторинне йнавітьнеістотне, невартеувагифілософа.Пізнаннясаме собі, за Сократом, -цеодночаснопошуксправжньогознання й того, по які принципахкраще жити,тобтоцепошукзнання йдоброчесності.Неуцтвобільшості людей бознання йдоброчесність смердотірозглядають якдвірізнісубстанції,незалежні один від одного.Вонивважають, щознання неробитьжодноговпливу наповедінкулюдини. За Сократом, наука, а й увужчомусенсі -знання, котрадемонструє своюнездатністьвпливати налюдину неможевважатисянаукою.Мабуть, йогоконцепцію можнапредставити так: віднеуцтва, череззнання, додоброчесності, а далі - додосконалоїлюдини йдобродійнимстосункиміж людьми.Дійснасправедливість, за Сократом,цезнання того, що добро й чудово, у тій годину йкориснолюдині,сприяє його блаженству,життєвомущастю.Трьомаосновнимидоброчесностями Сократвважав:помірність (>знання, якприборкуватипристрасті),хоробрість (>знання, якздолатинебезпеки) йсправедливість (>знання, якдотримуватизаконибожественні йлюдські).Лише “>благородні люди”можутьпретендувати назнання. А “>землероби йіншіробітникидужедалекі від того,абивзнати собі...адже смердотізнаютьлише ті, щомає ставлення дотіла й служитийому... ”.Робітникові,ремісникові,землеробові (неговорячи уже прорабів),недоступнезнання.

Сократ бувнепримиренним ворогомафінських народних мас.Він бувідеологомаристократії, йогоученнявічності йнезмінностіморальних нормвиражаєідеологіюсаме цого класу.

ПоКсенофонту, Сократзахоплюється “самимидревніми йнайосвіченішими державами й народами”, бо смердоті “самнабожні”.Сільськегосподарство - матір йгодувальниця всіх мистецтв,джереложиттєвих потреб для “ шляхетного пана”,кращезаняття йкраща наука.Воноповідомляєтілу красу й силу,спонукав дохоробрості,даєвідмінних йнайбільшвідданихзагальному благугромадян. Сократ насторонівідсталого села -протиміста із його ремеслами,промисловістю йторгівлею.Такийідеал Сократа.Треба було бвиховатиадептів цогоідеалу.Звідсиневпинна,безперервна, така, що щоденьведеться пропагандадіяльності Сократа.

Сократрозмовляє прохоробрість,розсудливість,справедливість,скромність.Вінхотівбачити вафінськихгромадянах людейхоробрих,розсудливих,справедливих встосунках досвоїхдрузів, але й не дуже доворогів.Громадянин виненвірити вбогів,приноситиїмжертви йвиконувати усірелігійніобряди,вивчати світло,піднебіння,планети.

“>Сократівський” метод, щомав своїмзавданнямвиявлення “істини” шляхомбесіди,суперечки,з'явивсяджереломідеалістичної “>діалектики”.Діалектика Сократа -цевчення проподоланняпротиріччя,запереченняпротиріччя,недопущенняпротиріччя. Сократвперше поставивши запитання просуб'єктивнудіалектику, продіалектичнийспосібмислення.Основніскладовічастини “>сократівського” методу: “>іронія” й “>майевтика” -формою, “>індукція” й “>визначення” - зазмістом.

“>Сократівський” метод -цеперш на методпослідовно йпитань, що систематичноставляться,маютьсвоїй наметіприведенняспівбесідника допротиріччя із самим собою, довизнаннявласногонеуцтва. У цьому йполягаєсократівська “>іронія”.

>Проте Сократставив своїмзавданням нелише “>іронічне”розкриттяпротиріч взатвердженняхспівбесідника, але й йподоланняцихпротиріч ізметоюдобитися “істини”. Томупродовженням йдоповненням “>іронії” служила “>майевтика”,тобто така формабесіди, приякійуміння вестидіалог означалоумінняставитинавідні запитання. Сократхотівцимсказати, щовіндопомагає своїмслухачамнародитися до нового життя, допізнання “>загального” якосновидійсноїморалі.

>Основне заподіяння “>сократівського” методу -знайти “>загальне” вморальності,встановитизагальнуетичну основу окремих,приватнихдоброчесностей.Бесіда Сократавиходить ізфактів життя, ізконкретнихявищ.Вінпорівнюєокреміетичніфакти,виділяє із нихзагальніелементи,аналізує їхні,абивиявити щоперешкоджає їхніоб'єднаннюмоменти, щоперечать, й,кінецькінцем,зводить їхні довищоїєдності наосновівідшуканихістотнихознак. Такимдорогоювіндосягаєзагальногопоняття. Це заподіяннямає бутидозволене задопомогоюсвоєрідної “>індукції” й “>визначення”.

“>Індукція” й “>визначення” вдіалектиці Сократавзаємнодоповнюють один одного.Індуктивнеміркуванняпризначене длявизначенняпоняття, йцепоняттяповинневиражатиєство чи природуречі,тобто ніж на самом деле вонає. Зповноюпідставою можнастверджувати, що Сократстояв увитоківформування уфілософіїзагальних зрозуміти.Якщо “>індукція” -цевідшуканнязагального вприватнихдоброчесностях шляхом їхньогоаналізу йпорівняння, то “>визначення” -цевстановленняпологів йвидів, їхньогоспіввідношення, “>супідрядності”.

Досказаногонеобхіднододати, щодіалектика й ідеї пропізнання у Сократатіснопереплетені із йоготелеологією,тобтовченням продоцільність.Телеологія Сократавиступає вукрайпримітивнійформі.Органичуттялюдинисвоєюметоюмаютьвиконанняпевнихзавдань: позначка очей -бачити,вух -слухати, носа -нюхати й томуподібнеРівним чином богипосилаютьсвітло,необхідне людям длязору,нічпризначена богами длявідпочинку людей,світломісяця йзірокмаєсвоїй наметідопомагативизначенню години. Богипіклуються про ті,аби землявироблялаїжу длялюдини, рухсонцявідбувається натакійвідстані відземлі,аби люди й нестраждали відзайвого тепла чинадмірного холоду й томуподібне

>Одній із проблем, щохвилюютьфілософа, був проблемарелігії. Сократ не буватеїстом, як не був йблагочестивимзахисникоміснуючогопантеїзму.

Держава й сус-пільство, мораль, політика, право,проблемивійни й світутежзаймали Сократа,хочавінсторонивсябудь-якоїсуспільної й державноїдіяльності. Сократ неспівчувавдержавнійсистемі, щоіснувала вГреції,суспільству із йоговдачами йзвичаямигинучогополісу.

>Монархія, із точкизору Сократа, тімвідрізняється відтиранії тім, щоспирається назаконні права, а чи не нанасильницький захоплення влади, а тому йволодієморальнимзначенням,відсутнім втиранії.Аристократію Сократвіддаєперевазі над всімаіншимидержавними формами, особливонаправляючивістрясвоєї критикипротиантичноїдемократії якнеприйнятної з його точкизоруаморальноїформи державної влади.

>Слідзгадати, що Сократнамітив так самекласифікаціюдержавних форм,виходячи ізосновнихположень свогоетико-політичногоучення.Державніформитакі:монархія,тиранія,аристократія,плутократія йдемократія.

Таким чином, Сократомзавершуєтьсянатурфілософськийперіод вісторіїстарогрецькоїфілософії йпочинаєтьсяновий, можнасказати,філософськийетап,якийотримуєсвійподальшийрозвиток в роботів Платона йАрістотеля.


Списоквикористаноїлітератури

1. О.Г.Спіркин. Філософія:Підручник.- М.:Гардаріки, 1999.-816с.

2.О.Д.Волкогонова, М.М. Сидорова. Основифілософії:Підручник.- М.:ІД “ФОРУМ”:ІНФРА - М, 2006.- 480 з.

3.П.В.Алексєєв, А.В.Панін. Філософія:Підручник.Виданнятретє.- М.:ПБОЮЛ М.А. Захаров, 2001.- 608 з.


Схожі реферати:

Навігація