Реферат Простір і час


Тема: «>Простір й годину»


>Зміст

 

1.  >Простір й годину якатрибутибуттяматерії

2.  >Загальні таспецифічнівластивостіпростору й години

>Використаналітература


1.Простір й годину якатрибутибуттяматерії

 

Колі людинаповертається досвідомості з забуття іодразу неможезбагнути, що із неюкоїться, воназвертається подопомогу до тихий,хто при цьомуприсутній. Коли жкажуть уподібнихвипадках? «Де я?», «>Котра година?». Отжесправжняствердністьлюдини вбуттінайпершепередбачаєвизначеністьщодоїїмісцязнаходження таїїположення вчасі.Йщоблокалізувати у світі чи – якоїподію,достатньо матірвідповідь лише на два запитання: «Де?» та «Колі?».Іншими словами, >простір й годинуєнайзагальнішими формамибуття. Без них воно та немаєдійсноївизначеності, нестаєзагальноюумовоюдостотногоіснування.

>Найважливішими формамибуттяєпростір, годину, рух,системність.Обговорення запитання просутністьпростору та годині наісторіїфілософіїрозділилося втричігрупи проблем:

1.  >Якийгносеологічний статусцих зрозуміти? Чиє смердоті характеристикамиматеріальногобуття чихарактеризуютьустрійнашоїсвідомості?

2.  >Яке ставленняпростору й години досубстанції?

3.  >Якіосновнівластивостіпростору й години?

>Питання пропізнавальний статускатегорійпростору й годинивирішувався порізному.Одніфілософивважалипростір й годинуоб’єктивними характеристикамибуття,інші –суб’єктивнимипоняттями, щохарактеризують нашспосібсприйняття світу.Булитакожфілософи, що,визнаючиоб’єктивністьпростору,приписувалисуб’єктивний статускатегорії години, йнавпаки.

Аліпростір й годинуєнастільки жоб’єктивними характеристикамибуття, як йогоматеріальність й рух.

Уісторіїфілософіїіснувалидві точкизору про ставленняпростору й години доматерії.Першу із них можнаумовноназватисубстанціальноюконцепцією. Унійпростір й годинутрактували яксамостійнісутності, щоіснували поряд ізматерією танезалежно віднеї.Відповідно ставленняміж простором, годиною йматерієюпоставало як ставленняміждвомасамостійнимисубстанція ми. Це вело довисновку пронезалежностівластивостейпростору й години від характеруматеріальнихпроцесів, що у якихвідбувалися.

Друговіконцепцію можнаназиватиреляційною (від слова >relatio – ставлення).Їїприхильникирозумілипростір й годину не яксамостійнісутності, а яксистемивідношень, щоутворюютьсявзаємодіючимиматеріальнимиоб’єктами. Поза межамицієїсистемивзаємодійпростір й годинувважалисянеіснуючими. Уційконцепціїпростір й годинувиступали якзагальніформикоординаціїматеріальнихоб’єктів та їхністанів.Відповіднодопускалася й залежністьвластивостейпростору й години від характерувзаємодіїматеріальних систем.

>Якій ізцихконцепційвіддатиналежне? З точкизорувизнанняоб’єктивностіпростору й годиниобидвіціконцепціїрівноцінні.Якщо говорити про їхньогонауковіобґрунтування, то XVII – XIXстоліттях явнаперевага був набоцісубстанціальноїконцепції;саме вона бувосновоюньютонівськоїмеханіки, щоприймалася у тому годину зазразокточної науки. Уелектродинаміці накористьіснування абсолютногопросторусвідчилагіпотезасвітлоносногоефіру,якийзаповнюєабсолютнийпростір йєносіємелектромагнітниххвиль.Нарешті,найсильнішимсвідченням накористьсубстанціальноїконцепціїпростору був фактоднаковостіевклідовоїгеометрії.Хочще за 30 я – й рокта XIX ст.Лобачевским буввідкританеевклідовагеометрія, довідкриттязагальноїтеоріївідносності,неевклідовігеометріїрозглядалися якуявніматематичніконструкції, йїм неприписувалось реальногофізичногозмісту.Єдиноюгеометрією, щоописувалареальнівластивостіфізичногопростору й години,вважаласьгеометріяЕвкліда. Аце абипідтверджуваловисновоксубстанціальноїконцепції, щовластивостіпростору й години незмінні й незалежать від характеру руху тавзаємодіїматеріальних систем.

>Простір й годинуприставляють собоюформи, щовиражаютьпевніметодикоординаціїматеріальнихоб’єктів та їхністанів.Змістомцих формєрухомаматерія,матеріальніпроцеси, тасамеособливості й характеростанніхповиннівизначати їхнізагальнівластивості. У цьомувідношеннідіалектиканацілила науку напошукизалежностіміжокремимивластивостямипростору й години тасупутнімиматеріальнимипроцесами, котрі їхнівизначають.Крім того,наявність упросторі йчасієдиногозмісту –рухомоїматерії –вказує й навзаємозв’язокміж самим простором й годиною, нанеможливість їхньогоіснування абсолютнонезалежно один від одного.

 

2.Загальні таспецифічнівластивостіпростору й години

 

>Простір – формабуттяматерії, щовиражаєпротяжністьскладовихоб’єктів, їхньогобудову зелементів тачасток. Це ті, щоєспільним усімпереживанням, щовиникаютьзавдяки органампочуття.Простірнашого світумає тривиміри. Тому йогоназиваютьтривимірним. Напротязібагатьохстолітьобговорювався лише «>абстрактнийпростір»геометрії. З XVII ст. передфізикою, що лишерозвивалася,постало запитання про «>фізичнийпростір», про йогоіснування. Велику роль уфілософськихдискусіяхвідіграє запитання просприйняттяпростору та години.

>Простір – бік руху,співвідносний із іншого боці – годиною.

>Простір сам пособіще неє рухом.Тількиспільно із годиноювінстає рухом. Зіншого боціпростір неіснує позаєдності із годиною,тобто поза рухом. Таким чином,простір щорозглядаєтьсяокремо, -це лишеабстракція реальногопростору.

Структурапросторувиражається усистемівизначень.

>Простірперш наєдністьпротяжності тарозташування.Протяжність >виражаєбезперервно –кількісний аспектпростору. >Розташування >виражає дискретно –кількісний аспектпростору.Цим аспектампросторуспіввідносяться >тривалість та порядок години –аспекти години.

>Протяжністьподіляється наобмежену табезмежну.Обмеженапротяжність врізних аспектаххарактеризуєтьсянаступнимипоняттями: >довжина (ширина,глибина,висота,відстань),площа,об’єм.

>Одиницівимірюванняпротяжностіє метр, сантиметр,кілометр таін.

>Розташування –євідмінність йтотожність>місцин. >Місцеграєтаку ж роль усистеміпросторовихсубкатегорій, якої момент – усистемісубкатегорій години.Відмінністьмісцинвиражається впонятті >рядоположенності.Остання – моментрозташування.

>Місце –вічкопростору, дезнаходиться чивідбувається щось,звідки чикудирухається щось. Слово «>місце»використовується врізноманітних контекстах. Один лишеперелікрізнихвживань словавказує,наскількирізноманітнийзмісткатегорії «>місце».Далі, >простірєєдністьсиметрії таасиметрії. Це – одномувизначенняпростору.Симетрії таасиметрії всистемісубкатегорій годинивідповідають >оборотній йнеоборотній. Усистемісубкатегорій руху учасі >їмспіввідносяться >збереження та зміну, всистемісубкатегорій руху впросторі –спокій тапереміщення.

>Складніорганічні >формипростору: перед тим належатибіологічнийпростір талюдський (>соціальний)простір.Останнійщедуже маловивчений. Алівчені ужеоперуютьцимипоняттями.Визнають їхніособливий статус,незводимість донеорганічних формпростору. Так,наприклад, смердоті активновикористовуютьпоняття >життєвогопростору. Цепоняттяотрималоширокувідомість та малодурну славузавдяки ідеїfixнімецькихнацистів пронеобхідністьрозширенняжиттєвогопростору. Алітепервченічудоворозуміютьнауковузначимість цогопоняття.Біологидосліджують йогоматеріаліповедінкитварин.Тежсамевченіроблять прививченнілюдськоїповедінки.Вони,зокрема,з’ясували, щокожнійлюдинінеобхіднийсвіймінімумжиттєвогопростору.

>Поняттяжиттєвогопростору невичерпуєвсьогозміступоняття >людськогопростору.Важливезначеннямаютьтакожпоняття >внутрішньогосередовища >людськогоорганізму та >внутрішнього світу >людини яксуб’єкта,індивіда, особини.

>Поняття >соціальногопростору, >мабуть,єприватним чизалежить відрозуміннялюдськогопростору,оскільки сус-пільство неє >особливою >реальністю, щостоїть надлюдиною, в якоїостанній входити якчастина вціле.Суспільствоєреальність >людськихвідносин.

Час –це формабуттяматерії, щовиражаєтривалістьпроходженняпроцесів,послідовністьзамінистанів упроцесізміни тарозвиткуматеріальних систем. Це формавиникнення,становлення,руйнування в світі атакож його самого з усім тім, що доньогоналежить.Об’єктивний годину,вимірюванийвідрізками шляхунебеснихтіл,потрібновідрізняти відсуб’єктивного,який підстав наусвідомленні години. Унезвичайних станахсвідомостіпреображаєтьсялінійністьчасовихпослідовностей. Одного й тієїсамий годинуможутьвиникатисцени зрізнихісторичнихконтекстів.Вониможутьвиглядатизначущепов’язанимиміж собою заемпіричними характеристиками.Лінійнийчасовийінтервал,керуючий уповсякденномудосвіді, немає тутзначення, таподії зрізнихісторичнихконтекстівз’являютьсягрупами,якщо у якихприсутній один й тієїсамий типсильноїемоції чиінтенсивноготілесноговідчуття.Зміненіформисвідомостіпропонують багатоемпіричних альтернативлінійного години татрьохмірногопростору, котріхарактеризують нашеповсякденнеіснування.

Час – бік руху,співвідносна із простором. Сам пособі годинуще неє рухом.Тількиспільно із просторомвінстає рухом. Зіншого боці, годину не було за межамиєдності із простором,тобто за межами руху.Звідси видно, що годину, щорозглядаєтьсяокремо, - лишеабстракція реального години.

Часвиражається всистемівизначень – зрозуміти.Перш на годинуєєдністьтривалості та порядку години. >Тривалістьвиражаєбезперервно –кількісний аспект, порядок години – дискретно –кількісний аспект години.

>Тривалістьділиться наконечну (>часове, що приходити) табезкінечну (>вічність, що не прихід,безсмертя). Конєчнатривалістьхарактеризуєтьсянаступнимипоняттями: >мить, момент, секунда,хвилина, година, день,доба,тиждень,місяць,рік,століття,ера таін.

Порядок годиниєтотожність,різність тапротилежність  >моментів.Приватнимвипадком порядку годиниє >послідовність. >Останнявиражає лишерізність чипротилежністьмоментів години.

Порядок години чичасовий порядоквключаєкрімпослідовностітотожність,оборотністьмоментів години (>одночасність,одномоментність).

Момент – >вічко годині наякомуперебуває чивідбувається щось,звідки чи гуляйзмінюється щось. Момент –часовепоняття; врусі учасі (>зміні тазбереженні)йомуспіввідноситься стан.

>Тривалість тапослідовністьвиражаються упонятті «>плин години». >Останнєозначаєперехід від одного моменту години доіншого. «>Плину години» усистемісубкатегорійпросторуспіввідноситься шлях (дорога,траєкторія таін.).

«>Плин години» нетотожністьзмінам.Першеєабстракцією іншого так саме, як годинуєабстракцією руху учасі чивзагалі руху.

Колі микажемо: «Час нечекає» чи «Часзупинився», тоцимвиражаємо >об’єктивний характер руху учасі, що щосьзмінюється чизберігаєтьсянезалежно віднашоїволі тасвідомості. «>Плин години» чи його «неплин»вказує нам, що миповиннідіяти,щобвстигнути «>вчасно» чи,навпаки, неповинніпоспішати, «>піджинати годину». «>Плин години», будучиабстракцією руху вчасі,єтакож йабстракцією реального години.Вимірюванесекундою,хвилиною,годиною,добою, фатальністю таін.,вінє >формальним,неприроднім годиною та служити лише уякості >засобу >людськоїдіяльності.Такий годинухарактеризуєдеякуабстрактнузміну,загальне,ритмічнооднорідне, нафоніякоговідбуваютьсяреальнізміни чизберігається щось.Плин години чиформальний годинує не щоінше, як системавідліку для всіхреальнихзмін,часовихпроцесів, що для їхніпорівняння (>оцінки їхніпослідовності,одночасності,тривалості,рівномірності танерівномірності).Реальний годину длякожноїреальноїзмінисвій,конкретний.Він неєєдиним,загальним для всіхреальнихзмін. У цьомурозумінні людина неможевикористовувати всвоїйдіяльності лишетакийреальний годину.Йомупотрібеноб’єднаний «>світовий» годину,рівномірно табезперервноплинний.Він якщоформальним длямайже всіхреальнихзмін,крім одного: годиниобертання землінавколоСонця танавколосвоєїосі.Формальний годину –це якгроші; нанього можна всеобміняти; за йогодопомогою можна всепорівнювати,оцінювати.Формальний годину –інструментлюдськоїдіяльності, схожий тих, якгроші –інструменттоварообміну,економічнихвідносинвиробників такористувачів.Годинникислужать длявимірювання формального години (>плин години) й длявідносноговимірювання реального години.

З того, факту, щоформальний годинурівномірно табезперервнотече в одному напрямі, відминулого черезтеперішнє домайбутнього, невказується, щореальний годинуреальнихпроцесів так самерівномірно табезперервнотече відминулого домайбутнього.Реальний годину, яквстановив А.Ейнштейн,можеплинутишвидше чиповільніше взалежності відшвидкостіреальнихзмін, аможе йвзагалізупинитися, абистояти намісці чи бутиоборотнім.

Колі раз в раз матірсправу ізформальним годиною уконкретних видахдіяльності, тоцепороджуєілюзіютотожності формального та реального години.Останньомуприписують,нав’язуютьвластивості формального години, асаме:безперервність,рівномірність, завдань темп,необоротність (>плин відминулого домайбутнього).

Тут мипереходимо до іншого «>внутрішнього»визначення години: годинуєєдністьоборотності танеоборотності.

Цевизначеннявідповідаєвизначеннюпростору якєдностісиметрії таасиметрії.

>Реальний годинунастільки ж можнаоборотній, на стільки йнеоборотній.Вінплине аби то двохпротилежнихіпостасях: увигляді обігового танеоборотного години.Відповіднойому й усіпроцеси внеорганічнійприродіділяться наоборотні танеоборотні.Існуваннянеоборотнихпроцесівробитьнеможливоюабсолютнуоборотність години, аіснуванняоборотнихпроцесівробитьнеможливимабсолютнунеоборотність години.

Унеорганічнійприродімаємісце >взаємовплив обігового танеоборотного години. Уживійприроді талюдськомусуспільстві до цоговзаємовпливудодається >взаємоопосрідствування >протилежних «>іпостасей» години. У процесіврозвитку тастановлення мибачимоорганічнепоєднання,взаємоопосрідствуванаоборотність танеоборотність. Уцих процесів годинумає >спіралевидну форму, Якапоєднує «>стрілу години» та «коло години»,ритмічність.Оборотність годинникового порядку.


>Використаналітература

 

1.  М. У. >Олексіїв, А. У.Панін «Філософія».

2.  П. З. Гуревич «Філософія».

3.  А. Є. Балу шов «Філософія».

4.  У. Р.Несторенко «>Онтологіялюдини».


Схожі реферати:

Навігація