Реферати українською » Философия » Формування бібліотечного фонду


Реферат Формування бібліотечного фонду

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Соціальний критерій якості формування бібліотечного фонду.

Запровадження.

Формування бібліотечних фондів жадає від бібліотекаря точного знання завдань, котрі стоять у тепер перед бібліотекою, і навіть постійного вивчення контингенту користувачів, їх потреб, інтересів, літературних смаків, установок, стимулів, мотивів звернення до документів.

Запорука успіху полягає у умінні визначити, передбачити майбутні інформаційні запити, що робить формування бібліотечних фондів як наукою, а й мистецтвом.

Для правильного формування бібліотечних фондів треба знати інформаційні запити, прирівнювати до інтересів й потребам користувачів.

Формування й використання бібліотечного фонду в визначальною мірою залежить від того, наскільки вона вивчений бібліотекарем, йдеться про результативності цього процесу можна судити з результатів відповідних критеріїв, деякі з них і потрібно розглянути у цій роботі.

1. Методологічні і теоретичні основи формування бібліотечного фонду.

1.1. Формування бібліотечного фонду: поняття, значення.

У межах наукової літературі можна зустріти кілька визначень процесу формування бібліотечних фондів. У підручнику Ю.Н.Столярова "Бібліотечний фонд" дається таке визначення: "Під формуванням розуміють створення, сталий розвиток бібліотечного фонду, й підтримання його у стані" (12, с.63).

Поняття "формування бібліотечного фонду" було сформульовано наприкінці 60-х років Ю.В.Григорьевым для позначення всіх технологічних процесів перетворення документів мають у систематизоване збори, тобто. в бібліотечний фонд. Воно зіграло великій ролі в системному баченні бібліотечного фонду, створенні цілісного вчення про бібліотечному фонді замість суми існували доти теорій і методик приватних процесів, які стосуються створенню й розвитку бібліотечного фонду. Завдяки це поняття виникла стала швидко розвиватися теорія формування бібліотечного фонду.

Нині, в термінологічному словнику по бібліотечному справі поняттю формування бібліотечних фондів" дається глибший визначення: "Сукупність процесів, вкладених у створення й розвиток бібліотечного фонду, складається з комплектування, організації та управління фондом, і навіть винятку творів пресі й інших матеріалів; залежить від виду бібліотеки, складу, чисельності та інтересів читачів, випуску читацької продукції розвитку інформаційними потребами науку й производства"(17, с.202).

Формування бібліотечних фондів - безперервний процес. Якось розпочавшись, він припиняється до того часу, поки існують бібліотека. Робота з формуванню фонду становить основний зміст діяльності багатьох співробітників бібліотеки, принаймні зростання величини її фонду дедалі більше що спеціалізуються з окремих технологічними процесами і операціях її формування.

Технологічно формування бібліотечних фондів починається з визначення ідеального образу фонду, або його моделі. Наступний етап - відбір, придбання (виняток) документа, чи комплектування. Далі йдуть облік, обробка, розміщення, зберігання, доставка документа на вимогу абонента. Інформації про ході цих процесів постійно аналізується, і за підсумками аналізу, у них вносяться корективи.

Значення формування бібліотечних фондів системі "бібліотечних фондів" у тому, що саме все характеристики фонду створюються якраз і тільки внаслідок її формування. А якість й розмір фонду передбачають і зумовлюють все подальше діяльність бібліотеки.

2. Комплекс критеріїв якості формування бібліотечних фондів.

2.1. Система вимог, що висуваються до критеріям формування.

Про результативність формування фонду можна судити, обравши при цьому відповідний критерій, який, своєю чергою, складається з комплексу показників і величин - першорядною, другорядною тощо. важливості.

Критерій повинен відповідати одночасно кільком вимогам.

Перше - правильність підходу у виборі критерію. Верен лише критерій, що з основний мети формування бібліотечних фондів.

Друге вимога - визначення необхідного і достатньої числа критеріїв. Правильний монокритериальный підхід, який передбачає вибір із усіх показників, характеризуючих формування бібліотечних фондів, найголовнішого, що відповідає очікуваному результату, і перерахування їх у ранг критерію.

Третє. Розрізняють критерії різного рівня життя та роду, що залежить від сфер зовнішньої та характеру розв'язуваної завдання. Існують критерій всього циклу та формування бібліотечного фонду, й критерій здійснення кожного процесу.

Критерії може бути двох пологів, тобто. оцінювати формування бібліотечних фондів з погляду абонента - споживача бібліотечного фонду, й з погляду бібліотекаря, якому важливо знати і те, наскільки задоволений абонент, і те, якими-завгодно втратами досягається намічений результат. Ці різнорідні критерії мають бути узгоджені між собою, підкріплювати одне одного. Отже, загальна кількість різнопланових критеріїв досить велика і різноманітно.

Четверте. Оцінка якості чи ефективності процесу чи явища має проводити оцінку іншого.

П'яте. Критерієм можна скористатися порівнювати результатів формування фондів однотипних бібліотек.

Шосте. Критерієм можна скористатися у випадку, коли він вимірюємо. І тому складові критерій відносні показники призводять до безрозмірному виду; їх центрируют, тобто. змінюють лише доти від 0 до 1 (що спрощує розрахунки); їх роблять односпрямованими.

2.2. Надійність фонду - критерій якості формування бібліотечних фондів.

Про якість бібліотечного фонду судять із заздалегідь розрахованої ступеня його відповідності суспільно значимого еталона - кількості які мають їм абонентів та долі їх безвідмовного обслуговування в нормативні терміни.

Якість відбиває суму всіх споживчих властивостей бібліотечних фондів, тобто. воно проявляється у надійності фонду, яка визначає:

"Здатність фонду забезпечувати повне задоволення профільних запитів читачів. Показником надійності фонду є коефіцієнт задоволення запитів за аналізований період (місяць, квартал, рік), визначається ставленням числа задоволених запитів до загальної кількості які поступили запитів. Надійність фонду проявляється у його повноті, готовності на експлуатацію, безвідмовності функціонування, довговічності, придатності ремонту."(17,с.108)

А складові надійності, по Ю.Н.Столярову - це повнота і оперативність, які вимірюються власними критеріями (11, с.223) фонду: вичерпна і відносна свідчить про повноту представленості у фонді документів з документального потоку, а надлишкова і недостатня - наскільки повно фонд задовольняє читацькі потреби (надлишкова повнота фонду характеризується наявністю у ній великої кількості не використовуваними читачами документами, а недостатня - незадоволеністю читацького попиту).

Як критерію оцінки документа після ухвалення рішення включення їх у бібліотечний фонд виступає відповідність документа профілю фонду.

Повнота постає як якісна категорія бібліотечного фонду, свідчить про його співвідношення з документальним потоком і дозволяє забезпечувати у доборі його присутність серед фонді документів, відповідних його профілю.

Якими показниками можна виміряти повноту? Як використати цю категорію з метою оцінки якості фонду?

Для виміру повноти вченими - библиотековедами запропонували поняття "ступінь полноты"(8, с.9), яке виражається ставленням документів, наявних у надходженнях чи розділі фонду до документів в документальному потоці, необхідним бібліотеці, одержуване у відсотках.

За рівнем досягнення повноти розрізняють: вичерпну - у розділі (типу видання) купуються все виходять документи - 100%; максимально релевантную (чи достатню) - у розділі купуються документи, які мають дві третини необхідної бібліотеці профільної інформації - 75%, ядерну - комплектуються найзначніші (для ядра фонду) документи які мають щонайменше однієї третини профільної інформації з конкретному поділу - близько тридцяти% і довідкову - комплектуються документи вищого рівня узагальнення інформації (довідники, підручники) - до 20% (8,с.10; 17, с.142)

Кожна ступінь повноти застосовна лише у частини фонду, але й у жодному разі не всьому фонду.

Різні ступеня повноти характеризують фонд з погляду його співвідношення з документальним потоком. Для визначення рівня відповідності фонду громадської інформаційної потреби, закріплене у профілі конкретного бібліотечного фонду, фахівцями було запропоновано використати поняття "відповідність".

Профіль фонду відбивається у його моделі, у якій відбиті інформаційні потреби читачів даної бібліотеки. Отже, відповідність - якісна категорія бібліотечного фонду, визначальна рівень її відповідності читацьким потребам, відбитим в моделі фонду. У цьому можливі три характеристики: фонд перевищує читацькі потреби, фонд недостатній задоволення потреб та Фонд оптимальний. Відповідно до цих характеристикам встановлено такі рівні відповідності фонду читацьким потребам:

оптимальний - документи представлені із необхідною бібліотеці повнотою відповідно до профілем фонду при оптимальної экземплярности;

надлишковий - фонд перевищує читацькі потреби з допомогою непрофільною (незапланованої в моделі фонду) і дублетной (многоэкземплярной) літератури;

недостатній - у фонді є лакуни, недостатньо кількість примірників документів підвищеного попиту.

Зайва рівень може бути виправданим тільки до депозитарної частини фондів великих бібліотек, де збирається малоспрашиваемая література, призначена від використання читачами багатьох бібліотек.

Критерій оптимальності повноти.

 Відповідність між потребами читачів у отриманні повної інформації з цікавлячим їх питань, і можливостям книгозбірень у забезпеченні цієї

повноти - актуальна проблема бібліотекознавства.

 Питання повноти бібліотечних фондів продовжують привертати пильну увагу фахівців. Це дедалі більше використовується в оцінці якості фондів: при низькою обращаемости відзначають надлишкову повноту, при велику кількість лакун говорять про недостатньою повноті, попри наявність усіх потрібних документів - про вичерпної повноті.

 Однак у практиці формування бібліотечних фондів критерій повноти використовується над повною мірою. Цьому доки сприяє рівень розробленість питання. Повнота фонду продовжує залишатися предметом суперечок між вченими лише на рівні концепцій вичерпної і відносній повноти, а в оцінці фондів використовується інтуїтивно, без конкретного обгрунтування.

 Проаналізувавши застосування понять "вичерпна", "надлишкова", "відносна", "недостатня повнота", фахівці дійшли висновку, що вони характеризують різні аспекти.

 Показники ступеня повноти та підвищення рівня відповідності йдуть на оцінки різних аспектів стану фонду. Ступінь повноти є оцінним показником для виміру охоплення документів з документального потоку вживається з оцінки окремих розділів фонду. Рівні відповідності характеризують як частини фонду, і фонд загалом.

 Оптимальний фонд (розділ) який завжди має високий ступінь повноти. Наприклад, для непрофільних тим оптимальні нижчі ступеня повноти комплектування. З допомогою показника ступеня повноти можна диференційовано планувати повноту надходжень як з профільних і непрофільним тем у межах однієї бібліотеки, але й системі бібліотек: центральної, опорних та інших бібліотек галузі. Що рівень бібліотеки у системі, то вище ступінь повноти комплектування фонду.

Критерій оперативності.

 Як підкреслювалося, разом із доданком надежности-полноты, є й слагаемый-критерий оперативності, який, своєю чергою, складається із групи приватних показників, що відбивають час проходження документа в відділах комплектування, опрацювання і збереження у його обробки, але переважно доставки абоненту. Час очікування замовленого документа відраховується з подання письмового вимоги чи усній заявки транспортування вимоги, пошук документи й його доставка абоненту.

 Цей критерій перебуває у найтіснішого взаємозв'язок харчування та взаємозалежності з політикою задоволення потреб читачів.

 На його значимість звернув увагу библиотековеды США ще 1911 року. І сьогодні, через 90 років, коефіцієнт оперативності визнана найважливішим чинником якого рівня задоволеності читацьких запитів, провідним показником культури обслуговування, головний критерій всієї постановки бібліотечного справи.

 Такі дослідження з приводу універсальності даного критерії були вжито Ю.Н.Столяровым, Н.С.Карташовым, И.М.Фруминым та інших.

 З одного боку, наших библиотековедов приваблює у ньому можливість кількісного виміру, простота і надійність розрахунків (11, с.205-206). З іншого боку, під цей критерій заважають бути універсальним ряд причин: непродуктивне час, витрачене до пошуку інформації, розвідку

документа, оформлення замовлення, здобуття влади та здачу видання (5, с.54; 11, с.204-205;19,с.38).

 У зв'язку з цим понад десять років тому вони методичним центрам запропонували подбати про різних типах і видах бібліотек, розробити їм прийнятні нормативи очікування потрібного документа (11, с.205). Нині деякі бібліотеки прагнуть досягти цього самостійно. Проте зовсім в повному обсязі мають можливість проводити великі, фундаментальні дослідження, ще менша частина їх знає чи представляє власний коефіцієнт оперативності обслуговування.

 І тому силами самих бібліотек будь-якого рангу може бути створена найпростіша елементарна методика, прийнятна як для бібліотекарів, але й читачів. Її головна відмінність від старих підходів повинне полягати у можливості порівнювати думки і читачів, і бібліотекарів за всі цікавлячим аспектам.

 Тут слід зазначити, що повнота фонду, й оперативність обслуговування безпосередньо пов'язані між собою. Якщо профільний документ у фонді відсутня, це позначиться на час його очікування з іншої бібліотеки.

З іншого боку, встановлення черги отримання документа, скорочення терміну користування нею дозволяє у кілька разів знизити екземплярність.

Твір кількості примірників на середнє час зайнятості кожного їх свідчить про необхідність переведення документа більш пасивний режим зберігання, а висока - вище оптимальної - необхідність або підвищити екземплярність, або скоротити термін користування документом. Повнота повинна бути достатньою, але з надлишкової; оперативність також має перебувати у оптимальних межах, визначених фінансовими, кадровими можливостями бібліотеки, її типом і виглядом, але, передусім повнотою фонду.

 З іншого боку, повнота і оперативність, своєю чергою, вимірюються власними критеріями. У результаті виходить ієрархічне дерево критеріїв. Показники і величини властивостей виконують тут функцію обмежувачів.

3.Пользователи та його інформаційні потреби.

3.1. Читацький запит - одне із важливих вимірників соціального критерію якості формування бібліотечного фонду.

 Потреби абонентів виявляється у їх запитах на документ, із якими звертаються до бібліотекарю. Нині теоретична розробка поняття "запит" ще вкрай недостатня, хоча, як відомо, якого є

однією з важливих вимірників соціального критерію якості формування бібліотечних фондів.

 У сучасному бібліотечної практиці читацький запит вивчається переважно з обсягу й структури фактично використаних бібліотечних фондів, тобто. задоволеної читацького запиту, який дозволяє точно будувати висновки про закономірності її справжнього розвитку. Грунтовні висновки щодо тенденцій розвитку читацького попиту можна зробити, лише використовуючи даних про розмірах дійсного читацького попиту, бо саме характеризують реальні потреби вчених і фахівців у бібліотечних фондах.

 Справжній читацький запит висловлює ті інформаційні потреби, які фахівець за потрібне задовольнити, тобто. це весь потенційно можливий обсяг запиту визначений вид бібліотечних фондів. У середньому кожен певний період дійсний читацький запит у його реалізації перетворюється на задоволений і незадоволений. Удовлетворенный запит фактично реалізується у процесі використання бібліотечних фондів. Він менше дійсного читацького попиту величину незадоволеного запиту. Количественную характеристику

задоволеної запиту дає певною мірою структура використання бібліотечних фондів.

 Особлива форма поточного вивчення читацького запиту - аналіз незадоволеного запиту, це кількісне невідповідність рівня життя та структури бібліотечних фондів існуючим інформаційним потребам. Неудовлетворенная частина потреб, володіючи якісною і

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Соціальна стратифікація
    Соціальна диференціація. Відкриті й закриті системи стратифікації. Виміри стратифікації. Системи
  • Реферат на тему: Шпенглер історію
    Погляд Про. Шпенглера на історію. Різниця між різними культурами у сенсі історії. Західне розуміння
  • Реферат на тему: Кейнсианство
    Кейнсианская концепція теорії споживання. Кейнсианская концепція зайнятості. Модель формування
  • Реферат на тему: Неотомизм
    Співвідношення "теологічного" і "філософського" в томизме. Ставлення до томизму
  • Реферат на тему: Оцінка роль особистості історії
    Складність і неоднозначність розуміння проблеми роль особистості історії з прикладу марксизму.

Навігація