Реферати українською » Финансовые науки » Портфельні інвестування


Реферат Портфельні інвестування

1. Історія тасучаснітенденціїрозвитку портфельногоінвестування

>Міжнародніпортфельніінвестиціїєдоситьпоширенимявищем вжепротягомбагатьохдесятиліть,навітьстоліть. Аліактивнийрозвиток цого вид,інвестуванняпочавсялише у ХІХ ст.

>Головнимиучасниками портфельногоінвестування були у тому годинубританськіфінансисти. Лондон у ХІХ ст.відігравав рольсвітового центру ізвипуску -міжнароднихоблігацій,британські банки таінвестиційнікомпаніїдомінували усвітовихфінансах.

У 1920-хрокахлідерствощодообсягурозміщенняіноземнихпортфельнихінвестиційперейшло до США, де заперіод 1919— 1929pp. було брозміщено 12,8 млрд дол.іноземнихпозик. Алі "Великадепресія"звелананівець усєцезростанняобсягівпортфельнихінвестицій, у 1929 р.закордоннекредитуваннярізкоскоротилося, а й забагатьмапозиками не буливиконаніплатіжнізобов'язання.

>ПісляДругоїсвітовоївійнионовленняміжнародногокредиту-вання тавипускіноземнихоблігаційвідбувалисядужеповільними темпами. До 1959 р. у Нью-Йорку було брозміщеноіноземнихоблігаційлише на 4,3 млрд дол.Післяпогіршенняплатіжного балансу на початку 1960-х роківінтерес США довипускуміжнароднихоблігаційтрохизріс, але й ззапровадженням у 1964 р.податку, щозрівнювавпроцентні ставки,зростанняобсягівпортфельнихінвестиційприпинилося аж до 1974p., колинафтодоларова кризу змириласяамериканський урядзновувідкритисвійринок длядовгостроковогоборговогоіноземногокапіталу.

>Період від початку 1980-х років можнавважатиетапом "новоговідродження" вгалузіміжнароднихпортфельнихінвестицій. На цьомуетапіпроявилисяпотужнітенденції як допостійногозростанняобсягівпортфельнихінвестицій, то й дорозширенняїхньоїгеографічної таінституційноїструктури.Якщо до 1979 р.обсягіноземнихціннихпаперівстановив у портфеляхамериканськихпенсійнихфондів не понад 1 %, то 1990-хрокахця цифрадосягла 5—6 %.

>Інтерес доміжнароднихпортфельнихінвестиційзріс на ринкахЄвропи,Японії,Канади таіншихкраїн, котріпочали активномодернізувати своїторговельнісистеми,щоб запровадитигнучкікомісійні,розширити спектрпохіднихінструментів,комп'ютеризуватиобмінінформацією таздійсненняоперацій набіржах.

>Темпизростанняобсягівпортфельнихінвестиційпочализначноперевищуватитемпизростанняпрямихіноземних. У 90-хроках до портфельногоінвестування,окрімінституційнихінвесторів,значними темпами,завдякиінтернет-технологіям,залучаютьсяприватніінвестори, котрізавдякисвоїйчисленності танезначнимобсягаміндивідуальних йопераційроблятьринок болееліквідним.

ТНКпочалиреєструвати своїцінніпаперивідразу набагатьохнаціональних ринкахакцій, атакожрозміщувати своїакціїсередмісцевихінвесторів українах, дерозташованіїхнізакордонніфілії.

>Існуєпевна залежністьнайчастішевикористовуванихінструментів портфельногоінвестування відкраїни-інвестора.Японія,Німеччина,Італія,найбільшачасткаоперацій ізакціями,облігаціями такомерційнимипаперамиприпадає наоблігації. На ринкахВеликоїБританії,Франції,Канадипереважаютьоперації ізакціями.

Уцілому ж можнастверджувати, шо у світі насучасномуетапіобсягринкуоблігаційперевищуєобсягринкуакцій. Накінець 1991 р.загальнакапіталізаціяпровіднихринківакційстановила й 76 %вартостіпровіднихринківоблігацій.

У 1999 р. у сфері портфельногоінвестуваннянамітилисязрушення,пов'язані ізвведеннямєвро.Значнакількістьінвесторівзбільшила усвоїх портфелях вагиціннихпаперівденомінованих уєвро.


2.Поняттяміжнароднихпортфельнихінвестицій

>Міжнародніпортфельніінвестиції (>portfolioinvestments) —цевкладеннякапіталу взакордонніцінніпапери ізметоюотриманняприбутку.

Навідміну відпрямихміжнароднихінвестиційміжнародніпортфельніінвестиції недаютьінвесторові права реального контролю надоб'єктомінвестування.

>Крім того,особливістюпортфельнихінвестиційє їхньогопереважнакороткостроковість, щопов'язана ізметоюінвестування та із принципамиуправлінняінвестиційним портфелем.

3.Видипортфельнихінвестицій

>Інвестуванняможездійснюватися як унаціональніцінніпапери, то й вцінніпапериіншихкраїн. Отже, занаціональноюознакоюпортфельніінвестиціїподіляються навнутрішні таміжнародні.

Умежах курсуміжнароднихфінансіввивчаютьсялишеміжнародніпортфельніінвестиції, аінвестиції увнутрішніцінніпапериє предметомкурсівфінансового менеджменту,управлінняінвестиційним портфелем тощо.

>Класифікаціяміжнароднихпортфельнихінвестицій за видамиціннихпаперівгрунтується наметодологіїплатіжного балансу країни.Вонирозподіляються наінвестиції в:

акціонерніцінніпапери (>equitysecurities) —грошовий документ, шообертається наринку йзасвідчуємайнове правовласникащодо особини, котравипустилацей документ (>shares,stock,participation);

борговіцінніпапери (>debtsecurities) —грошовий документ, щообертається наринку йзасвідчуєвідносинипозикивласника документащодо особини, котравипустилацей документ.Борговіцінніпапериможуть матір форму:облігацій (>bond),простихвекселів (>debenture),борговихрозписок (>note) —грошовихінструментів, щодаютьсвоємуутримувачубезумовне декларація прогарантованийфіксованийгрошовийдохід чи навизначений договоромзмінюванийдохід;

інструменти копійчаногоринку (moneymarketinstrument) —грошовіінструменти, щодаютьутримувачубезумовне декларація прогарантованийфіксованийгрошовийдохід напевну дату.Ціінструментипродаються наринкузізнижкою,розмірякоїзалежить відрозмірупроцентної ставки та години,якийзалишився допогашення. До них належатиказначейськівекселі (>treasurybills),депозитнісертифікати (>certificates ofdeposit),банківськіакцепти (>bankers'acceptances) тощо;

фінансовідеривативи (>financialderivatives) —похіднігрошовіінструменти, щомаютьринковуціну йзасвідчують правоутримувача накупівлю чи продажівпервіснихціннихпаперів (>опціони,ф'ючерси,варанти,свопи).

4.Мотиваціяміжнародного портфельногоінвестування

>Головною причиноюздійсненняміжнароднихпортфельнихінвестиційєпрагненняінвесторарозміститисвійкапітал утій стране й втакіцінніпапери, девін якщоприноситимаксимальнийприбуток заприпустимогорівняризику. Навідміну відпрямихінвестиційпортфельніінвестиціїзабезпечуютьбільшуліквідністькапіталуінвестора й вбагатьохвипадкахєчудовимзасобомзахисту відінфляції таінструментомотримання спекулятивного прибутку.Інвестораздебільшого нецікавить, у котрісамегалузівкладатикапітал,головне,щобприбутковістьвкладень бувнайвищою, аризикмінімальним.

Алі вреальностібільшийрівеньприбутковості, як правило,означає йбільшийризик. Томупостає заподіянняоптимізашїінвестиційного портфеля.Звичайно, можна простошукатицінніпапери, котрімаютьнайкращийпоказникдохідність/ризик, але йцей шлях неєоптимальним. Практикасвідчить, щоінвесторивіддаютьперевагудиверсифікаційному способууправлінняризиками,тобто смердотіінвестуютьодночасно вкількаціннихпаперів.Самедиверсифікацією можнапояснитизустрічний рухкапіталів з двохрізнихкраїн.Припустімо, шоакціїкомпанії На стране 1 йакціїкомпанії У у стране 2дають усередньому 50 %прибутку. Алі ізоднаковоювірогідністюакції Аможутьдатидохід від 40 % до 60 %, аакції У — від 30 % до70 %. Ос-кількидіапазонзначень дляакцій Уєзначнобільшим, торизикованістьінвестицій уціакціїтакожбільша, ніж вакції А.Згідно ізтеорієюінвестиційного портфеля, вдовгостроковійперспективі завданьдохідможе бутиотриманий зазниженогорівняризику чипідвищенийдохід — зазаданогорівняризику. Томуякщопортфельніінвестори із країни 1куплятьакції У. аінвестори із стране 2куплятьакції Бо дляобохвиникаєможливістьзменшитиризик тазбільшитидохід.

5.Принципи >формування портфеляціннихпаперів

як вжезазначалося,головнимкритеріємухваленняінвестиційногорішенняєоптимальне дляданогоінвестораспіввідношенняфакторівприбутковості таризикованостіцінногопапера.

Усучаснійсвітовійпрактиці фондовогоринку подінвестиційним портфелемрозуміютьпевнусукупністьціннихпаперів щоналежитьфізичній чиюридичнійособі істановитьцілісніїоб'єктуправління. Цеозначає, що приформуванні портфеля й призміні вподальшому його складу таструктури менеджерстворюєновуінвестиційнуякість ззаданимспіввідношеннямризику таприбутковості.

>Тобто,інвестиційний портфель -цецілеспрямованосформованасукупністьобєктівфінансового та реальногоінвестування, щопризначена дляреалізаціїпопередньорозробленоїстратегіївідповідно доінвестиційнихцілей,визначених уційстратегії.

>Принципиформуванняінвестиційного портфеля:

Відповідність складу портфеляінвестиційнійстратегіїкомпанії.

Обовязковаоцінка всіхможливих альтернатив для шкірного проекту.

Забезпеченняприйнятних длякомпаніїспіввідношень (>пропорцій)міжосновнимицілями:прибутковістю,зростаннямкапіталу,мінімізацієюризику таліквідністю.

Колегіальність (длякомпанії) уприйняттірішеньщодо складу портфеля.

Забезпеченнявідповідальності такерівництва портфелемвідповідно до статутукорпорації (>господарського товариства).

Портфельреальнихпроектівформується, як правило, ізсередньострокових йдовгостроковихінвестицій. У окремихвипадках до портфеляможутьвключатися йкороткостроковіпроекти —придбанняпідприємств йвиробництв,обладнання, що непотребує монтажу,незавершенихобєктів,іншоїнерухомості. Докороткостроковихреальнихінвестицій можнавіднеститакожпроектиреконструкції татехнічногопереозброєнняпідприємств, рядкипроведення які неперевищують одного року.

Принципобовязковоїоцінкиможливих альтернативдиктуєнеобхідністьрозрахункуекономічноїефективностіінвестицій за всімаможливимиваріантамиреалізації проекту:новебудівництво,реконструкція тарозширення,технічнепереозброєннядіючого підприємства чинезакінченогообєкта тощо.Зрозуміло,врахувати усіможливіваріантидуже складно,проте,необхіднонамагатисяоцінитиякомогабільшукількість такихваріантів.

>Забезпеченняприйнятних длякомпаніїспіввідношеньміж:основнимицілямизумовлюєтьсявзаємозвязкомцихцілей, із одного боці, тарізним характером йспрямуваннямкомпаньйонів — ізіншого.

як правило,прибутковістьзнаходиться узворотнійзалежності дозростаннякапіталу,ліквідності йризику.Проте,залежно відпріоритетностіцілей йспрямуванькомпаньйонів,інвестиційніменеджериповиннівиробитипевніпропозиціїщодозначеньцихпоказників, котріприймаютьсякомпанієюзагалом.

>Колегіальність уприйняттірішень про склад проектувизначаєнеобхідністьєдності думок (консенсусу),оскількикожнийкомпаньйонвідповідає своїмкапіталом (>часткою) зареалізацію проекту йсподівається наодержанняпевногоприбутку навкладенийкапітал.

>Відповідальність затехніко-економічнеобґрунтування,відбірпроектів йформування портфеля несутьінвестиційніменеджери (>розпорядникипроектів).

як правило,розпорядникамиздійснюєтьсяоперативнекерівництво портфелем.Розпорядникипроектівпідзвітнікерівництвукомпанії й радізасновників.

Портфельціннихпаперівформується, як правило, послевизначенняінвестиційної політикикомпанії, атакож послеформування портфеляреальнихінвестицій.

>Методиформування йоцінки портфеляціннихпаперівє одним зголовних усучаснійекономічнійтеоріїринку.Потрібнозазначити, що заостанні рокта було бприсудженодекількаНобелівськихпремій за розробки,повязані ізокремими аспектамицієїпроблеми.

>Управління портфелемпотребуєлогічногопідходу йдає найкращірезультати послеретельногоаналізу потребінвестора, атакож последоступних длявключення в портфельінвестиційнихінструментів. Приформуванні портфеляповиннівраховуватисятакіумови:необхіднийрівень поточного прибутку,збереженнякапіталу,прирісткапіталу,податковіаспекти,ризик тощо.

>Будь-які ізцихфакторів та їхнікомбінаціївідіграютьзначну роль привизначенні типу портфеля, щопідходить дляпевногоінвестора. Затеперішніх умів портфельможеформуватися яксукупністьпевноїкількостіобєктів реального чифінансовогоінвестування, чи зарахунокпевного видуфінансовихінструментів,тобто длясубєктівінвестиційноїдіяльності,відповідно дозаконодавства,зумовлюєтьсяможливістьформуватиінвестиційніпортфеліпевного виду (>видів).

>Формування кредитного портфеляєпрерогативоюкомерційнихбанків,хоча убагатьохкраїнахця діяльність дозволенатакожіншимелементамнебанківськоїсистеми.

>Позичка —цевкладаннякоштів навідносно короткийперіод години заумови Поверненняїї чиїїеквівалента всумі, щоперевищуєпочаткову на сумувідсотків запозичкою.Інвестування, навідміну відпозички, —цевикористання грошей ізметоюодержанняприбуткувпродовжвідноснодовгогопроміжку години,причому доти моменту, коливкладенікошти будутьповернені до банку.

>Клієнтзвертається до банку ізметоюодержаннякоштів, якійомубракує на даний момент дляздійсненняпідприємницькоїдіяльності.Він, як правило,єініціаторомкредитної догоди. У своючергу банкініціюєвкладаннякоштів уцінніпапери ізметоюодержанняприбутку.

Прикредитуванні банкєголовним йєдиним чи одним ізнебагатьохкредиторів,натомістьінвестуванняпередбачаєзначнукількістькредиторів (>акціонерів). З цого можнаприпуститище однувідмінністьміж портфелями:наданняпозичкизумовлюєособистістосункиміжборжником й кредитором, тім годиноюінвестуванняєвідокремленоюзнеособленоюдіяльністю.

>Формування тауправліннякредитним таінвестиційним портфелямитісноповязаніміж собою. Ос-кількипозичкові таінвестиційніопераціїє для банкунайбільшприбутковими, то, як правило,саме смердотізначноюміроювизначаютьрівеньризикубанківськоїдіяльності. Тому банкизобовязані підгримуватиоптимальну структурусвоїхактивів йвідповідно доекономічноїситуаціїзмінюватиїї чи накористьпозичок, чи накористьінвестицій.

Запевних умів банкможевідчутигостру потребу в ресурсахвнаслідоквилученняклієнтамисвоїхвнесків,різкогопідвищеннявідсотків закредити чиодержаннявеликоїкількості заявок накредити.Якщо потреба в коштахзначноперевищуєнаявніресурси, банкможезменшитирозмірінвестиційного портфеля шляхомреалізаціїчасткиціннихпаперів.

У окремихвипадках,вивчившифінансовий станклієнта, банкприймаєрішення про непоновлення кредиту йконвертаціювиданоїпозички вакціїпідприємства-боржника. При цьомувідбуваєтьсяпереміщенняактивів ізпозичкового вінвестиційний портфель.

Таким чином,особливістюформуванняінвестиційного портфелякомерційного банкуєвключення доньогоціннихпаперів двохрівнів:

•первиннірезерви,призначені дляодержання прибутку;

•вториннірезерви, щоможуть бутиреалізовані ізметоюпідтриманняліквідності.

Длямобілізаціїресурсів й забезпеченняліквідності упершучергуреалізуютьсяцінніпаперивторинного резерву, а чи недосить —реалізуєтьсячасткапервиннихрезервів. При цьомуактивипереміщуються ізінвестиційного допозичкового портфеля.

Таким чином,інвестиційна політика банку виннапередбачатидотриманняпевноїпропорційностіміжпервинним йвторинним резервамиціннихпаперів й,відповідно,міжінвестиційним тапозичковим портфелями.Найбільш «>ліберальними», ізогляду наіснуючізаконодавчіобмеження,єоперації ізціннимипаперами, їхніпридбання дозволено усім,починаючи ізіндивідуальногоінвестора йзакінчуючи великимифірмами йкорпораціями.Існуютьпевніобмеженнявідповідно доемісії окремихвидівфондовихінструментів.Формування портфеляактивівможездійснюватися зарахунок широкого спектрафондовихінструментів,основними із якіє:

•державні тамуніципальніоблігації;

•акціївідкритихакціонерних товариств;

•облігаціїпідприємств;

•комерційніпапери (>векселі);

•сертифікати таопціониакцій;

•приватизаційніцінніпапери;

•деривативи (>похідніцінніпапери);

•депозитнісертифікатибанків,ощаднісертифікати таінше.Відповідно доцілейінвестування до портфелявключаютьфондовіінструменти.Вкладаннякоштів у котрімаєрізну мітку йформування якізнаходиться подвпливомбагатьох яксубєктивних, то йобєктивнихчинників, у томучислі:фінансовихможливостейінвестора (>внутрішнєджерелофінансування),можливостейзалученнязовнішніхджерелфінансування ізметоюінвестування (>вітчизняних таіноземних),інвестиційногоклімату вдержаві,конюнктуриінвестиційногоринку,особистихякостейінвестора (>агресивностіекономічноїстратегії,схильностіінвестора доризику,спроможностіефективнокерувати портфелем,здатностімиттєвореагувати назміни таприймативідповіднірішення тощо).

>Проведенийаналіз всіхчинниківдаєінвесторузмогузупинитисвійвибір наодній чидекількохцілях,відповідно до якіформуєтьсяінвестиційний портфель.Сформований портфельможе бутивіднесено доти чиіншого типу, щовимагаєвідповіднихметодівуправління танагляду.

>Будь-якийінвестиційний портфельформується згідно із принципами, котрівипливають ізінвестиційноїстратегії.Основнимвважаєтьсяслідуючий принцип:

Принципвідповідності складу портфеляінвестиційнійстратегіїкомпаніїпередбачаєзалучення до портфеля такихпроектів, котріповинні забезпечитиінвесторуреалізацію йогостратегічнихцілей.Природно, що,залежно від статусуінвестора,цілі, щопереслідуються ним,можуть бутирізними.Навіть понад,субєктипідприємництва ззмішаноюформоювласності (>приватною йдержавною)можуть матір своїдомінуючі таальтернативніцілі.

>Теоретично портфельможескладатися ізціннихпаперів одного виду таоднієї країни йзмінювати свою структуру зарахунокзаміщення однихціннихпаперівіншими. Алі заподіянняполягає до того,щобполіпшитиумовиінвестування,надавшисукупностіціннихпаперів такихінвестиційних характеристик, котрієнедосяжними ізпозиції одногоокремого видуціннихпаперів, аможливілише при їхньогокомбінації.

Зурахуваннямінвестиційнихякостей окремихціннихпаперів можнасформуватибезлічрізноманітнихпортфелів,кожному із які якщовластивийсвій балансміжризиком, наякий ідеінвестор, йочікуваним доходом увизначенийпроміжок години.Залежно відспівввідношенняцихфакторівпортфелі можнарозподілити накількатипів:агресивні (ізвисокимрівнемдохідності, але й і ізпідвищеноюризикованістю,складаються ізакціймолодих,швидкозростаючихкомпаній та ізціннихпаперівсумнівноїнадійності ізвисокимобіцяним доходом);помірні (>спрямовані надосягненнякомпромісуміжризикованістю тадохідністю);консервативні (>маютьнайнижчудохідність зафактичноївідсутностіризику,складаються іздержавнихціннихпаперів таакцій великих, добровідомихкомпаній).

>Головниммеханізмомформування портфеля ззаданимиінвестиційнимивластивостямиєдиверсифікаціяактивів.Згідно ізтеорієюінвестиційногоаналізу, за збільшеннякількостірізних ;ціннихпаперівризикованість портфелязменшується.Найвищийефект віддиверсифікаціїдосягається занаявності впортфелі 8—10різнихактивів, подалі збільшенняїхньоїкількості незабезпечуєзначногозниження портфельногоризику.Найменшоїризикованості можнадосягти,якщо в портфельвідібрано 10—15різнихціннихпаперів. Подалі збільшеннякількостірізнихактивів уінвестиційномупортфеліможепризвести донегативнихефектівнадлишковоїдиверсифікації:

неможливостіякісногоуправління портфелем;

купівлінедостатньонадійних,дохідних,ліквіднихціннихпаперів;

зростаннявитрат,пов'язаних ізпошукомціннихпаперів:

високихвитрат накупівлюдрібнімпартійціннихпаперівтошо.

>Слідзазначити, щоформування тауправління портфелем — сферадіяльностіпрофесіоналів. Портфельє товаром,якийможепродаватися чичастинами (>продаютьчастки впортфелі для. шкірногоінвестора), чиповністю (коли менеджербере у собіуправління портфелемціннихпаперівклієнта). як йбудь-якийінший товар, портфель зпевнимиінвестиційнимиякостямиможе матірпопит на фондовогоринку.


>Література

>портфельнийінвестуванняцінний папір

1. Авт.Грещак, В.М.Колот, О.П. Наливайко,С.Ф.Покропивний.Економіка підприємства:Підручник / Зазаг. ред.С.Ф. Покропивного, - Вигляд.2-ге, перероб. тадоп. - До.:КНЕУ, 2001. - 528 з.

2.Рогач Про.Міжнародніінвестиції:теорія та практикабізнесутранснаціональнихкорпорацій:Підр-к. - До.: Ли-бідь, 2005. - 720 з.

3. Черкасов В.Є. Міжнародні інвестиції.Учебно-практическое посібник. - М.: Річ, 1999. - 160 з.

4.МайороваТ.В.Інвестиційна діяльність.Навч. сел. -Київ:ЦУЛ, 2003. ->376с.

5. M arko w йtz H.PortfolioSelection. "Journal of Finance" 7,March 1952.

6.dovbenko.kiev.uarupublishedarticles53,6index.htm.

7.Ринокціннихпаперів України. - 2003. - № 9-10 On The WEB.


Схожі реферати:

Навігація