Реферати українською » Финансовые науки » Організація міжбюджетних відносін в Україні


Реферат Організація міжбюджетних відносін в Україні

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Зміст

>Вступ

>Організаціяміжбюджетнихвідносин в Україні

>Висновки тарекомендації

>Використаналітература


>Вступ

Темадослідницької роботи ">Організаціяміжбюджетнихвідносин в Україні".

Уроботі проведеноаналізсистемиорганізаціїміжбюджетнихвідносин в Україні,висвітленонаявніпроблеми, внесенопропозиціїщодовдосконаленнямеханізміврегулюванняфінансовихвідносинміжцентральноювладою й органами місцевого самоврядування вконтексті оптимальногоспіввідношенняцентралізації тадецентралізації.

>Забезпеченнязбалансованогосоціально-економічногорозвитку країнинеможливе безстворенняобґрунтованоїсистемиміжбюджетнихвідносин. Іхочаїїформуваннярозпочалося ізнабуттямУкраїноюнезалежності, череззначнунеоднозначність тасуперечливістьданого запитання воно та остаточно невирішене ідосі. Отже, невипадково, щойомупостійноприділяютьувагудержавнідіячі,суб'єкти бюджетнихправовідносин,дослідники угалузі державногоуправління тафінансів.

>Проблемиорганізаціїміжбюджетнихвідносин,фінансовоговирівнюваннярозвиткурегіонів,зміцненняфінансовоїбази місцевого самоврядуваннявходять до коланауковихінтересівбагатьохучених. В частности,данійпроблематиціприсвячено роботивітчизнянихнауковців З.Буковинського, Про.Василика, Про. Кириленко, І.Луніної, У.Опаріна таінших. Усвоїхдослідженнях смердотівизначаютьтеоретичні йпрактичніаспектирегулюванняфінансовихвідносинміжцентральноювладою і органами місцевого самоврядування,характеризуютьнаявні уданій сферіпроблеми,пропонуютьспособи їхньогорозв'язання,вносятьпропозиції ізреформуванняміжбюджетнихвідносин в Україні.

>Основнимизавданнямиданої роботиєобґрунтуванняоб'єктивноїнеобхідностііснуваннясистемиміжбюджетнихвідносин,ретроспективнийаналізчинної в Україні практики їхніреалізації,висвітленняневирішенихпитань йвизначеннямеханізміврегулюванняфінансовихвідносинміжцентральноювладою й органами місцевого самоврядування вконтексті оптимальногоспіввідношенняцентралізації тадецентралізації.


>Організаціяміжбюджетнихвідносин в Україні

>Чинна системаміжбюджетнихвідносин в Україніпройшла дваосновнихетапи свогорозвитку.

першийетап (із 1992 по 2001рік)характеризувавсядомінуваннямсуб'єктивногопідходу врозподілідоходів йвидатківміжокремимиланкамибюджетноїсистеми. У основуформуваннядохідноїчастинимісцевихбюджетів було бпокладено системунормативіввідрахувань відзагальнодержавнихподатків йзборів. Іхочацістягнення були неєдинимджереломдоходівмісцевихбюджетів,саме смердотізабезпечувалилевову їхньогочастку. Длябюджетів обласногорівнявикористовувались якіндивідуальні (>окремий норматив конкретноїрегіону), то йєдині (>однакові для всіхрегіонів)нормативи. Дляіншихбюджетівтакінормативизавждивстановлювалисяіндивідуально.Плануваннявидатківвизначалосянаявністюоб'єктів місцевогогосподарства, атакожустанов йорганізаційосвіти, культури,охорониздоров'я,соціального забезпечення тасоціальногозахисту, щопідпорядковувалисявідповідниммісцевим органам влади.

>Недосконалістьданоїсистемиобумовлювалася такими причинами:

а) вон слабкокорелювала ізреальнимипотребамибюджетів,чимутворювався дисбалансміжвеличиноюфінансовихресурсів таобсягамивладнихповноваженьвідповідноїадміністративно-територіальноїодиниці;

б) вон не дозволяламісцевим органамналежним чиномпланувати свою діяльність,запроваджуватипрограмирозвитку з перспективи,оскількинорматививідрахувань відзагальнодержавнихподатків не булисталими (>щорокупереглядалися). Заумови їхньогозниження діяльність таініціативаорганів владивзагалі могли бутипаралізовані;

в) вон не даваламожливості справедливо йнеупередженорозподілитибюджетнікошти,оскільки не було бчітких правил та процедуробчислення торбтрансфертів;створювалапередумови длясуб'єктивнихрішень йлобіюванняінтересів.

якнаслідок,такиймеханізм не лишегальмував діяльністьорганівмісцевої влади,взаємовідносиниміжсуб'єктами бюджетнихправовідносин, а і негативновпливав назагальноекономічнийрозвиток країни.Певнимудосконаленняміснуючоїсистеми сталозапровадження із 1999 рокущоденнихнормативіввідрахувань відзагальнодержавнихподатків йзборів, що дозволило підвищитирівеньвиконаннямісцевихбюджетів за доходами.

>Прийняття Бюджетного кодексу танабрання нимчинностіознаменували вушко іншогоетапурозвиткуміжбюджетнихвідносин в Україні,якийпринциповозмінив порядокплануваннядоходів йвидатківмісцевихбюджетів таорганізаціювзаємовідносинміж ними.

Сутьосновнихнововведеньзводиться до такого:

>переглянуто складдоходів державного тамісцевихбюджетів й проведено болеечіткерозмежуваннявидатківміж ними;

>запровадженоподілнадходжень йвидатківмісцевихбюджетів натакі, щовраховуються, йтакі, що невраховуються привизначенніміжбюджетнихтрансфертів, якоснови дляобчислення торбдотаційвирівнювання (>вилученнякоштів);

>розроблено формулу длярозрахунку торбміжбюджетнихтрансфертів;

>здійсненоперехід допрямихвідносинміждержавним бюджетом й 686 (станом на 2009рік)місцевими бюджетами - областей, АР Крім, міст обласного йреспубліканськогозначення тарайонів областей (АР Крім).

>Очікувалося, щовнесені досистемирегулюванняміжбюджетнихвідносинзмінизроблятьїї болеестабільною тапрозорою, дозволяти підвищитирівеньавтономіїбюджетів,відповідальності влади йсприятимутьрозвиткурегіонів. Разом з тімнині очевидно, щосамостійністьмісцевихбюджетів -целишедекларація пронаміри, астановлення таподальшийрозвиток місцевого самоврядуваннядосіперебувають подзагрозою (табл.1).

>міжбюджетнийукраїнамісцевийцентральний


>Таблиця 1.Аналіздоходів йвидатківмісцевихбюджетів у 2001-2009роках

>Показник 2002 2003 2004 2005 2006 2008 2009
>Доходимісцевихбюджетів,усього, млн. грн. 24 850,0 28 247,4 34 306,5 39 604,2 53 677,3 74 015,8 103 004,9
>Індексзростанняреальнихдоходів, % допопереднього року 121,0 108,2 112,5 100,3 108,9 120,1 114,4
>Видаткимісцевихбюджетів,усього, млн. грн. 24 788,0 27 731,4 33 770,1 40 396,7 53 547,2 75 781,6 100 807,7
>Індексзростанняреальнихвидатків, % допопереднього року 120,7 106,4 112,8 103,9 106,5 123,3 109,3
>Часткадоходівмісцевихбюджетів у доходахзведеного бюджету, % 37,33 36,11 33,14 26,63 23,68 24,12 28,51
>Часткавидатківмісцевихбюджетів увидаткахзведеного бюджету, % 36,36 36,24 32,21 24,81 22,3 24,39 26,77
>Доходимісцевихбюджетів (безтрансфертів), % до ВВП 9,87 9,91 9,33 7,06 7, 20 7,62 8,80
>Видаткимісцевихбюджетів (безтрансфертів), % до ВВП 9,84 9,68 9,13 7,29 7,17 7,94 8,49
>Часткаміжбюджетнихтрансфертів у доходахмісцевихбюджетів, % 29,1 31,2 34,2 42,5 43,5 46,1 43,4

 

>Реальнусамостійністьмісцевібюджетиможуть матір лише заумови їхньогофінансовоїнезалежності. Іхоча, як видно із табл.1, удинаміціспостерігаєтьсязростаннядоходів тавидатківмісцевихбюджетів, -причому якномінальних, то йобчислених упорівняннихумовах, ізвикористанняміндексу-дефлятора ВВП, - щоєпозитивним,одночаснонаростає негативнатенденція донадмірноїцентралізаціїдоходів у державномубюджеті.Часткадоходівмісцевихбюджетів узведеномубюджетізнизилася із 37,33 % у 2002році до 28,51 % у 2009-го, чи на 8,82 відсоткового пункту.Аналогічнаситуація й ізвидатками: в 2009році зарахуноквласних йзакріпленихкоштівмісцевихбюджетівздійснювалосялише 26,77 %видатківзведеного бюджетупроти 36,36 % 2002-го.Зазначимо, що приобчисленнічасткидоходів (>видатків)місцевихбюджетів у доходах (>видатках)зведеного бюджету мивиходилилише ізвласнихнадходженьмісцевихбюджетів йвитрат,здійснених зарахуноквиключновласнихнадходжень, невраховуючи при цьомузустрічного рухукоштівміж бюджетами.Розраховані утакийспосібпоказникипевним чиномвідрізняються від тихий, щомістяться ущорічнихзвітахРахунковоїпалати України,протедозволяютьточнішеуявити таоцінити станміжбюджетнихвідносин.

>Наявнийрівеньцентралізації, заякого 71,49 %коштівспрямовуються до державного бюджету йлише 28,51 % -розподіляютьсясередприблизно 12 тис.місцевихбюджетів, недодаєрегіонамфінансовоїстабільності,залишаючи позаувагоюїхніпотреби таіснуючіпроблеми.Відбуваєтьсятакожзменшеннячастокдоходів йвидатківмісцевихбюджетів у ВВП; із 2001 по 2009рік смердотіскоротилисявідповідно із 9,87 % до 8,80 % й із 9,84 % до 8,49 %.

Пропосиленнязалежностімісцевихорганів влади від центруяскравосвідчить йпоказникчасткиміжбюджетнихтрансфертів у доходахмісцевихбюджетів: заостаннішість років данийпоказникзріс із 29,1 % до 43,4%. Доречі, запідсумками 2009 року,значенняданогопоказника порегіонахколивалося від 12 % уКиєві до 68,7 % у тернопільськійобласті.

>Такий стан промов,по-перше, Веде доти, щомісцевіоргани владизаймаютьсяпереважновиконаннямделегованих Державоюповноважень, а чи непитаннями місцевогозначення, апо-друге,надмірначасткатрансфертів ажніяк нестимулює їхнього донарощуваннявласноїдохідноїбази (>втрачається їхнізацікавленість узбільшеннінадходжень відвласних тазакріпленихдохіднихджерел).

Ащобдокоріннозмінитидануситуацію,слідпереглянутиіснуючий складдоходівмісцевихбюджетів. Насьогодніосновнібюджетоформуючіподатки (асамеподатковінадходженнязабезпечуютьлевовучасткудоходівбюджетів)концентруються у державномубюджеті.Передусімйдеться проподаток надоданувартість йподаток наприбутокпідприємств,частка які уподатковихнадходженняхзведеного бюджетустановитьблизько 60 %. Домісцевихбюджетівпотрапляєлишеподаток наприбутокпідприємствкомунальноїформивласності, при цьомувінзабезпечує менше 1 %сумиподатковихнадходженьмісцевихбюджетів.Фактично,основнимподатком, зарахунокякогонаповнюютьсямісцевібюджети,єподаток іздоходівгромадян,якийзабезпечуєблизько 70 %податковихдоходів.Зрозуміло, що за такого порядкузакріпленняподатків за бюджетами говорити проперспективисамофінансуваннямісцевихбюджетів не доводитися. І >це притому, що назоріформуванняміжбюджетнихвідносин в Україні й ПДВ, йподаток наприбуток не лишеформуваликошти державного бюджету, а інадходили упевнихпропорціях домісцевихбюджетів.

як вжезазначалося,Бюджетним кодексомзапровадженоподіл всіхнадходжень йвидатків натакі, щовраховуються, йтакі, що невраховуються привизначенніміжбюджетнихтрансфертів. Отже, напрактицістворюється два окремихкошики. Значимість Першогоконтролюєвищий орган влади: заумови, що суманакопичених тамкоштівперевищує потребу у яких,рештапідлягаєвилученню; коли жнаявних уданому кошикукоштівнедостатньо дляфінансування всіхзапланованих (>обов'язкових)заходів, то бюджетвідповідноїадміністративно-територіальноїодиницімає декларація проотриманнякомпенсації (>дотаціївирівнювання).Кошти іншогокошикаєвласністювідповідноїгромади,отже,вилученню непідлягають йвикористовуються навизначеніданоюгромадоюцілі.Зрозуміло, щорозмірвидатків із іншогокошикаобмежуєтьсясумоюодержаних нимдоходів. Коли понадкоштівзберемісцева влада до цогокошика, то понадрізнихпрограмзможепрофінансувати вінтересахжителіввідповідної територї.Видатки,заплановані понадцідоходи,відшкодуванню із бюджетуіншогорівня непідлягають.Запровадження двохкошиківпередбачалопосиленняініціативи тавідповідальностімісцевихорганів влади приформуванні тавикористанні бюджетнихкоштів йводночас мало статіперешкодою дляцентральної влади уможливомуїїбажанніпрофінансувативиключноделегованіповноваження (>мінімальнонеобхіднийрівеньвидатків).

>Місцевіоргани влади в основномузацікавлені узбільшенніпотенційнихджерелдоходів іншогокошика,оскількицікоштизалишаються уповномуїхньомурозпорядженні і непідлягаютьвилученню. Разом з тім, як доводитианаліз складудоходівзазначенихкошиків,основні,найзначущідоходи, -зокремаподаток іздоходівфізичнихосіб, Єдинийподаток, - включено до Першогокошика.Натомістьчастка іншогокошика вдохіднійчастинімісцевихбюджетівєдоситьнезначною, аотже,обмежено ікошти,якимибюджетиможутьвільнорозпоряджатися.Наприклад, у бюджетахХарківськоїобласті таДзержинського районуХаркова на 2009рікспіввідношенняміж доходами Першого й іншогокошиківстановиливідповідно 78 %проти 22 % й 69 %проти 31 %.

>Бюджетним кодексомвизначеночіткийперелікдоходівмісцевихбюджетів,наразіповної йогонезмінності забезпечити невдалося:щороку взаконі продержавний бюджет їхнього склад йнорматививідрахувань відзагальнодержавнихподатківпереглядаються, що недодаєстабільностідохіднійбазіадміністративно-територіальниходиниць.

>Середмісцевихбюджетів, котрімаютьміжбюджетнівідносини іздержавним бюджетом,переважнабільшість (>близько 90%)єдотаційними (табл. 2).

якбачимо, удинаміціспостерігається подалі збільшеннячасткидотаційнихбюджетів й,відповідно,скороченнябюджетів-донорів. То в 2002роціналічувалося 89бюджетів-донорів, чи 13 % від їхньогозагальноїкількості, а до 2008-го їхнізалишилося лише 46, чи 6,7 %.Бюджети-донори урізні роктазабезпечували від 1,18 % до 6,47 %дохідноїчастини державного бюджету.Основнимибюджетами-донорамивиступаютьбюджети міст: у 2008році таких було б 40 з 46. При цьомувнесокрізнихбюджетівєнеоднаковим (табл. 3).

До табл. З було б включенобюджети,частка які узагальнійсумівилучень змісцевихбюджетівхоча б за зрозглядуванихперіодів,дорівнювала чиперевищувала 2 %.Найбільшучастку вскладіміжбюджетнихтрансфертівдохідноїчастини державного бюджету за усінаведені роктазабезпечував бюджет Києва (від 28,7 % до 76,1 %),вагомимтакож буввнесокбюджетів такихобласнихцентрів, якЗапоріжжя,Донецьк,Харків,Дніпропетровськ тадеякіінші. Уціломупроаналізованібюджети урізні роктазабезпечували від 78 % до 91,1 %трансфертнихнадходжень державного бюджету.

>Незважаючи тих, щосаме бюджет Києваформуєзначнучасткудоходів державного бюджету,зробитивисновок про ті, щостолицягодує всюкраїну, якщо абсолютнонеправомірним.Відповідно до норм Бюджетного кодексу, додоходів бюджету Києвазараховується 100 %податку іздоходівфізичнихосіб та плати за землю, тоді як додоходівбюджетів міст обласного (>республіканського)значення - по 75 %, а додоходів міст районногозначення -відповідно 25 й 60 %. Таким чином,ситуація, колипевніадміністративно-територіальніодиницівиступають донорами, аінші -реципієнтами, необов'язковоозначаєкращийрозвиток однихтериторій,вищийрівеньсплати нимиподатків,продуктивнішу роботувідповіднихорганів влади йвідповідно порівняногіршіпоказникиіншихтериторій; вонаможевизначатисясуб'єктивновстановленими нормативамизарахуваннякоштів дорізнихбюджетів.


>Таблиця 2. Складбюджетів, котрі маліміжбюджетнівідносини іздержавним бюджетом (2002-2008 рокта)

>Показник 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
>Усьогобюджетів, щомаютьвідносини іздержавним бюджетом 686 686 689 690 690 691 691
із них:
>бюджетів-донорів,усього 89 77 56 55 41 46 46
у т. год.
>бюджетів міст -обласнихцентрів 23 16 12 12 10 10 11
>бюджетівінших міст 55 52 37 38 27 32 28
>бюджетів областей 3 4 3 2 1 1 1
>бюджетіврайонів 7 4 3 2 2 2 5
бюджету Києва 1 1 1 1 1 1 1
>Часткабюджетів-донорів узагальнійкількостібюджетів, % 13,0 11,2 8,1 8,0 5,9 6,7 6,7
>Часткадотаційнихбюджетів узагальнійкількостібюджетів, % 87,0 88,8 91,9 92,0 94,1 93,3 93,3
>Часткаміжбюджетнихтрансфертів удохіднійчастині державного бюджету, % 6,47 4,30 2,26 1,39 1,18 2,62 зв. буд.

 

>Таблиця 3.Основнібюджети-донори та їхньогочастка узагальнійсуміміжбюджетнихтрансфертівдохідноїчастини державного бюджету (2002-2009 рокта), %

>Місцевий бюджет 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2009
Києва 35,4 28,7 49,7 73,0 76,1 35,4 28,7
>Запоріжжя 8,9 8,7 5,7 2,8 2,2 8,9 8,7
>Донецька 3,6 7,2 6,7 3,9 4,5 3,6 7,2
>Маріуполя 5,2 6,9 6,3 2,9 1,8 5,2 6,9
>Харкова 5,3 6,7 5,4 2,1 1.3 5,3 6,7
>Дніпропетровська 5,0 6,7 6,0 3,9 3,9 5,0 6,7
>Дніпропетровськоїобласті 3,6 3,9 1,5 - - 3,6 3,9
КривогоРогу 2,9 3,3 - - - 2,9 3,3
Львова 2,6 3,0 2,3 1,6 1,2 2,6 3,0
>Одеси 4,2 1,5 - - - 4,2 1,5
>Донецькоїобласті - 1,4 - - - 1,4
>Миколаєва 2,1 - - - - 2,1 -
Разом занаведеними бюджетами 79,0 78,0 83,7 90,2 91,1 79,0 78,0

 

>Слідзакцентуватиувагуще на одномупоказнику - начастцірозрахунковогообсягудоходіввідповіднихмісцевихбюджетів, Якаспрямовується до державного бюджету. У 2009році данийпоказникколивався вмежах від 0,05 % (бюджетТрускавця) до 52,94% (бюджет Києва). Уцілому 39,1 %, чи 18місцевихбюджетів,передають до державного бюджету до 10 %розрахунковогообсягусвоїхдоходів; 19,6 %, чи 9бюджетів, - від 10 % до 20 %своїхдоходів; 23,9 %, чи 11бюджетів, - від 20 % до 30 %; 7 %, чи 4бюджети, - від 30 % до 40 % й так саме 7 %, чи 4бюджети - понад 40 %своїхдоходів. Доостанньоїгрупи належати,зокрема,бюджетиІллічівська, Південного, Борисполя та Києва. При цьомурозрахований авторомсередньозваженийпоказниквилученнякоштів ізбюджетів-донорівстановитьприблизно 32,5 %4.

У окремихвипадкахчасткакоштів, котравилучається ізвідповіднихбюджетів,єнезіставною із їхньогочасткою уформуваннітрансфертноїскладовоїдоходів державного бюджету.Наприклад,кошти, котрінадходять із бюджету Чопа удержавний бюджет,дорівнюють 34,5 % відсуми йогорозрахунковихдоходів йзабезпечуютьлише 0,08 % уструктуріміжбюджетнихтрансфертівдохідноїчастинидержбюджету; поКозятинуціпоказникистановлятьвідповідно 32,1 % й 0,16 %,Іллічівську - 40,5 % й 0,51 %5.Виникаєзапитання,наскількицеобґрунтовано й чи недоцільніше було б бвикористатизазначенікошти намісцях?

Отже,проаналізуємо складдотаційнихбюджетів у 2008році (>табл.4).

якбачимо,часткадотаціївирівнювання уформуваннірозрахунковогообсягудохідноїчастинимісцевихбюджетів усередньомустановить 113,3 %, ізколиванням від 13,4% (>бюджетиобласнихцентрів) до 277,0% (>бюджетирайонів). Заокремовзятими бюджетамитаківідхилення будутьщебільшими - від 0,3 % до 1215,9 %. В частности,найвищі (понад 1000 %)значенняданогопоказникахарактерні дляШепетівського,Калуського таОстрозькогорайонів. Отже,найгіршефінансове забезпеченнямаютьбюджетирайонів областей (99 % із нихєдотаційними) й АР Крім,трохикраще -бюджети областей. Іхоча 23 із 24 областейєдотаційними,часткадотації урозрахунковомуобсязідоходів областей накількапорядківнижча, ніж у доходахбюджетіврайонів, - 68,9 %проти 277 %.Найменшфінансовозалежнимиєбюджетиобласнихцентрів: 14 з 24бюджетівпретендують надотації,часткаякої урозрахунковомуобсязідоходівстановить 13,4%.Відповіднозагальна сумадотаціївирівнювання із державного бюджетурозподіляється в основномуміж бюджетамирайонів (66,3 %) й бюджетами областей (19,4%).

>Таблиця 4. Складдотаційнихбюджетів, щомаютьміжбюджетнівідносини іздержавним бюджетом, йзначеннядотаціївирівнювання у >формуваннірозрахунковогообсягу їхньогодохідноїчастини

>Групамісцевихбюджетів >Кількістьдотаційнихбюджетів >Часткадотаціївирівнювання урозрахунковомуобсязідоходівбюджетів, % >Часткадотаціївирівнювання, Якаспрямовується довідповідноїгрупибюджетів, узагальнійсумідотації, %
>усього у % докількостібюджетіввідповідноїгрупи
>Бюджетирайонів 483 99,0 277,0 66,3
Бюджет АР Крім 1 100,0 100,7 1,8
>Бюджети областей 23 95,8 68,9 19,4
>Бюджетиінших міст 123 80,9 55,6 10,2
Бюджет Севастополя 1 100,0 25,2 0,3
>Бюджетиобласнихцентрів 14 58,3 13,4 2,0
Разом 645 93,3 113,3 100,0

Отже,сьогодні в Україніскладаєтьсяситуаціяштучноїдотаційностібюджетів,викликаначинним порядкомзарахуваннядоходів добюджетіврізнихрівнів. При цьомукошти,вилучені ізмісцевихбюджетів напершомуетапі,потімчастковоповертаються тому ввиглядіміжбюджетнихтрансфертів,зокремадотаційвирівнювання. Затакої політикипідриваєтьсяавтономіямісцевихбюджетів, котрістаютьнадмірнозалежними відцентральної влади. При цьомузавждиіснуєймовірність того, щочастиназапланованихтрансфертів то й не якщопрофінансована.

Мипроаналізувалиситуацію, Яка маламісце у 2001-2010роках, йпобачили, щопротягом зазначеногоперіодуплановіпоказникинадходженькоштів з державного бюджету домісцевихбюджетів невиконувалися вповномуобсязі.

Причинами цого,зокрема, були:

>несвоєчаснезатвердженняурядомнормативно-правовихактівщодонадання окремихсубвенцій;

>зволікання окремихмісцевихорганіввиконавчої влади таорганів місцевого самоврядування ізприйняттямрішеньщодо їхньоговикористання;

>плануванняМіністерствомфінансів Українизначнихобсягівтрансфертів із державного бюджету накінець року.

Черезокреслені заподій маломісценеповневикористання бюджетнихкоштів дозавершення бюджетного року йвідповідно Повернення їхньогозалишків до державного бюджету.Наведемотакий приклад.Статтею 55 Закону України "ПроДержавний бюджет на 2009рік"передбачаюся, щовидатки Києва навиконанняфункційстолиціздійснюватимуться завідповідноюпрограмою,затвердженоюКабінетом міністрів України. АлітакуПрограму було бприйнятолише утравні, й лише тодісформувалисяпідстави дляперерахуваннякоштів. Іхочакошти із державного бюджету буливиділеніповністю, їхніосновначастина (понад 50%)надійшла лише улистопаді -грудні 2009 року. якнаслідок,розпорядниккоштів невстиг забезпечити їхніосвоєння дозавершення бюджетного року,отже, 63,1 млн. грн. булиповернуті до державного бюджету.

На окремихвипадках маломісценедофінансуваннямісцевихбюджетів.Наданнятрансфертів уменших відзапланованихобсягах обумовлене,по-перше,прорахунками уплануванні необходимихкоштів тавиділенням окремихсубвенцій

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація