Реферати українською » Финансовые науки » Лібералізація ЦІН та Фінансова політика


Реферат Лібералізація ЦІН та Фінансова політика

>Зміст

1Лібералізаціяцін

2Фінансова політика

>Висновки

>Література


>Лібералізаціяцін

 

>Лібералізаціяцінпередбачаєперехід довільнихцін, котріформуються наринку поддієюпопиту йпропозиції.

>Тверді,стабільнідержавніцінимають ряднедоліків.Вониобмежуютьконкуренцію, так і недаютьможливостізмінюватиціни упорівнянні із конкурентами.Цінипоступововідриваються відреальних умівринку, невраховуютьзмін успіввідношенніпопиту йпропозицій, врезультаті чого по одних товарахспостерігаєтьсязатоварювання, поінших –дефіцит.Якщоцінитривалий годину непереглядаються, смердотівідриваються відвартості – витратвідтворення. Призаниженихцінах дорозівиглядаєдешевим, призавищених –дешеве дорогим. Урезультатіпотреби в предметах широкоговжитку йзасобахвиробництвазадовольняються при витратахбільших, ніжценеобхідно.Ускладнюєтьсявільнийобмін товарами: длядеякихтоваровиробниківстаєневигідним черезпідвищеннявитратвиробництвавироблятипевнупродукцію.

>Якщозатративиробництвазнижуються,це непризводить доскороченнявиробництва вгіршихумовах, так якпопередняцінадозволяє матірдостатнійприбуток й вгіршихумовахвиробництва.Збільшення витратвідтворення принезмінностіцінипризводить дозбитковостівиробництва чизменшенняприбутку,стимулюєприпиненнявиробництва чиблокує йогорозширення.

>Внутрішніцінивідриваються відсвітових,ускладнюєтьсяміжнароднийобмін.

>Стабільніцінистримуютьпідвищенняякостіпродукції (>підвищенняякостіпродукціїзазвичайвимагаєдодаткових витрат тапідвищенняцін).Ускладнюється процесстворенняновоїпродукції:цевимагаєскладної татривалоїпроцедуриутвердженняцін нановівироби.

>Вільніцінирозширюютьсамостійністьпідприємств.Організаціявиробництваякогось нового товару уже невимагаєпопередніхтривалихузгоджень,ціна наньоговстановлюєтьсявиробникомсамостійно, йякщо приційціні товар якщореалізований, якщозабезпечене подалі йоговиробництво.

>Ціни натоварипідвищеноїякості,машини, щоприносятьекономію години,встановлюються ізврахуваннямотриманогоефекту. Цезабезпечуєзацікавленістьпідприємств увиробництвіновоїпродукції,підвищує їхнісприйнятливість до НТП.Поступово, в мірунасиченняринкупевними машинами,ціни нимизнижуються. Таким шляхом новатехнікапоступаєспочаткутуди, де вон встані принестипідвищенийефект,потімтуди, деефектнижчий й т.д.

>Певначастинасировини,матеріалівможевиявитися вдефіциті. Привільнихцінахцепризводить до зростаннюцін ними. Припідвищенихцінахпевнусировинукупують тих підприємства, на якіїїзастосування приноситипідвищенийефект.Підприємства, котрівиробляютьцюсировину,орієнтуються нарозширенняїївиробництва,сюдиперетікаєкапітал, переходитиробоча сила, що Веде вкінцевомупідсумку доліквідаціїдефіциту.

>Цінизмінюються в мірузміни витратвідтворення. Цесприяєприпиненнювиробництва там, де воно танедостатньо ефективного. Помірі зростання витратвиробництвазростають йціни. Невиникаєпроблемидотацій.Виробництво неприпиняється череззбитковість (якцеможе бути пристабільнихцінах):цінизростають в міру збільшеннявитрат.

Звведеннямвільнихцінвключається вдіюмеханізмринковогорегулюванняекономіки.Підвищенняпопитувикликаєпідвищенняцін,нормиприбутку навкладенийкапітал, курсуакцій. Через банки,цінніпапери,створенняакціонернихкомпанійкапіталплинетуди, девін приносити болеевисокийприбуток.Виробництвотоварівпідвищеногопопитурозширюється. Приситуації, колипропозиціяперевищуєпопит,ціни натоварипадають,прибутокзменшується, нормаприбуткупадає,відбуваєтьсявідтіккапіталу,виробництводанихтоварівскорочується.

>Вільніцінизабезпечуютьпостійнунасиченістьринку,збалансованістьпопиту тапропозиції. Цесприяє діїпротизатратногомеханізму. Придиктатіспоживача йрозвинутійконкуренціїпоганий,неякісний,дорогий товар у непродати.Насиченийринокстимулюєзниження витрат,підвищенняякості,розширенняасортиментутоварів, вкінцевомупідсумку -задоволення потреб населення ізмінімальними витратами.

>Виробництвоорієнтується на максимумприбутку,прибутокстаєосновнимоціночнимпоказником,якийстимулюєрозширеннявиробництва таскорочення витрат.Знімаються тім самимнегативнінаслідкизастосуванняпоказниківвалової (>реалізованої,товарної)продукції якоціночних.

>Ціниформуються по витратахвідтворення,наближуються довартості, досвітовихцін. Тім самимдолається їхнізатратний характер.

Однак практиказастосуваннявільнихцін вумовах востанні роктавиявиласуттєвівади, котріпритаманніцимцінам.

>Перехід довільногоціноутвореннястворивумови длярізкогопідвищенняцін, яку переріс угіперінфляцію. Під час перебуваннячергугіперінфляція привела дозменшенняпопиту,знеціненнякоштівпідприємств, щовикликалопадіннявиробництва.

>Невмілерегулюваннявільнихцін стало причиноюпорушення паритетуцін напродукціюсільськогогосподарства тапромисловупродукцію для села:умовиобміну для селапогіршилися в п ’ятеро.Завищення курсугривні привело до такогозниженняцін наімпортнітовари, якузумовиломасовунерентабельністьвиробництва (>збиткові 50%підприємств та 90% КСП) тазахопленнянашоговнутрішньогоринкуіноземнимивиробникамитоварів.

>Нагадаємо, що уФранціїперехід відтвердихцін, котрівстановлювала держава, довільнихцінзайнявмайже 40 років; при цьому було бвикористано 14модифікаційцін:перехідних відтвердих довільних.

>Використанняпоказникаприбутку (>нормиприбутку) як основногоорієнтира приприйняттігосподарськихрішеньмає своїплюси ймінуси.

>Показникреалізованої (>валової)продукції,якийвикористовувався якоціночний,мавзатратний характер,бостимулював,зокрема,зростанняматеріалоємностіпродукції.Показникприбуткувиступає якпротивитратний,бозацікавлює підприємства взниженніматеріалоємностіпродукції.

>Прибуток –узагальнюючийпоказник, вякомувраховуютьсязміни в всіхелементахпроцесу роботи:робочійсилі, предметах йзасобах роботи, аспоживнихвартостях, котрістворюються впроцесі роботи.Цявластивістьпоказникаприбуткудозволяє однозначнооцінювативаріантигосподарськихрішень,наслідкидіяльностіпідприємств,порівнювати їхні,співставлятиефект йвитрати на йогодосягнення. У цьому йогоперевага, якпоказникаоцінкидіяльності, впорівнянні ізсистемоюоцінкинаслідків за 2-3показниками.

>Орієнтація намаксимізаціюприбутку як міткудіяльностіможе матір своїмнаслідкомбезробіття йнераціональневикористаннякапітальнихвкладень.

>Припустимо, щовивільнення одногоробітникадосягаєтьсяціноюкапітальнихвкладень в 25 тис. грн., авартістьробочогомісцядорівнює 15 тис. грн. Разом дляотримання приростуматеріальних благ чипослуг вобсязірічноговиробітку одногоробітникаВГпотрібно 25+15=40 тис. грн.капітальнихвкладень.

>Якщо нарозвитокекономіки можнанаправити 40 млрд. грн., їхньоготребаподілити впропорції 25:15 назаміщенняробочоїсили та длястворенняробочих місць. У цьомувипадку не якщобезробіття: 1 млн.вивільненихробітниківотримає 1 млн.додатковихробочих місць, авиробництвозросте на 1 млн.ВГ.

Аліякщовитрати назаміщенняробочоїсилиприносять нормуприбутку у 30%, авитрати настворенняробочих місць – 15%, 40 млрд. грн. будутьвикористані назаміщенняробочоїсили.Вигіднеприватнимвласникамкапіталу йоговкладення (40 млрд. грн. принорміприбутку 30%принесуть 12 млрд. грн.прибутку) якщоневигідним длясуспільства:обсягвиробництва незросте, акількістьбезробітнихзбільшиться на 40 млрд.: 25 тис. = 1,6 млн.осіб.

Уринковійекономіці державамає такрегулювати кредит,капітальнівкладення,підприємництво,щобвивільненняробітників не привело домасовогобезробіття.

>Прибуток можнаотримати як зарахунок збільшенняобсягувиробництва, то й зарахунокзниженнявитрат.Власниккапіталузацікавлений увсемірномузбільшеннівиробництва;одночасновінзацікавлений вскороченнівитрат на зарплату.Такамасоваорієнтаціявласниківкапіталуврештірешт приводити доти, щопостійновідтворюєтьсяневідповідністьміжпропозицієютоварів тапопитом ними.Попитвідстає відвиробництва, йцепороджуєкризиперевиробництва. Держава в цьомувипадкуприймає заходь дозниженнятемпівзростаннявиробництва,якщоспостерігається “>перегрів”економіки, до збільшенняспоживання (>підвищеннярозмірумінімальноїзарплати,пенсій й т.ін.),щобуникнутикризинадвиробництва.

>Орієнтація наприбуток вумовахнадлишкуробочоїсили незабезпечуєвиборуоптимальнихваріантіврозвиткуекономіки .

>Орієнтація наприбуток востанні рокта привела дорішень,вигіднихвласникамкапіталу, а чи несуспільству.Сировину сталовигіднимвивозити за кордон, а чи непродавативітчизнянимпідприємствам. Це привело додеіндустріалізації країни.

>Післяреформи сталовигіднимввозитивугілля ізПольщі йзакривативласнішахти. Українах ізпотужнимекспортнимпотенціаломце дійсновигідно:потреби увугіллі можназадовольняти применшихвитратах (наекспортпродукції, зарахунокякогокупуютьвугілля). Алі вумовахце Веде дозростаннябезробіття йзовнішньоїзаборгованості (>вугілляфактичнокупують зарахунокіноземнихкредитів).

Гривняекономії назарплаті вскладіпоказникаприбуткуприрівнюєтьсягривніекономіїматеріалів чизасобів роботи. Алівпливцих формекономії години назростанняекономіки тазагальногодобробуту неоднаковий. Так,економія 6 тис. грн. врік назарплаті дореформи означалавивільнення двохпрацівників,матеріалів – одногопрацівника й тихийкапітальнихвкладень, котрійдуть настворенняробочогомісця.Економія 6 тис. грн. назасобах роботи нееквівалентнаекономії 6 тис. грн.зарплати:коженкарбованець,витрачений на машину,заощаджує назарплатікількакарбованців.

Нормаприбутку неточнохарактеризуєвнесок того чиіншоговаріантуекономії годині напідвищенняпродуктивності роботи,зростаннязагальногодобробуту.

>Припустимо, що вкожному із двохвипадківприбутокзростає на 60 тис. грн. зарахунокзменшеннявитратвиробництва коштом 300 тис. грн.вкладень увідповіднімашини. Нормаприбутку поваріантаходнакова (60:300=20%), тому згідноіснуючого методичногопідходуваріантислідвизначатирівними поефективності.

Алі можнаприпустити, щозменшеннясобівартості на 60 тис. грн. врікєнаслідкомвивільнення впершомувипадку 40робітників іззарплатою шкірного 1,5 тис. грн., а іншому - 10робітників (>наслідокекономіїматеріалів привиробітку їхнього однієїробітника на 6 тис. грн. врік). Упершомувипадкупродуктивністьсуспільної роботизростає понад,внесок цоговаріанту впідвищеннязагальногодобробутувищий, ніж іншого.

>Можнатакожприпустити, що 300 тис. грн.капітальнихвкладеньє результатом роботи впершомувипадку 40, а іншому 100робітників, що рядківслужби машинскладає:першої 10,другої 5 років. Таким чином,щоботримувати в $60 тис. грн.прибутку,требазайняти всередньому нарік впершомувипадку 40:10=4, а іншому 100:5=20робітників.

Упершомувипадкупродуктивністьсуспільної роботипідвищується: одинробітник,зайнятийвиробництвом машин,забезпечуєзаміщенняЕ3=40:4=10робітників. У іншомувипадкупродуктивністьсуспільної роботизменшується:щобвивільнити 10робітників,виробництвом машинсередньому зарікдовелосязайняти 20робітників.

Приприйняттірішень на державномурівнітребабрати доувагицюнеточністьнормиприбутку яккритеріальногопоказника привиборіваріантів НТП,розвиткуекономіки.

>Фінансова політика

>Фінансова політика –цесукупністьфінансових (>розподільчи йперерозподільчих)заходів, котріздійснює держава черезфінансову систему.Фінансоваполiтика —цечастинаекономiчноїполiтики.Головнимзавданнямфiнансовоїполiтикиє забезпеченняреалiзацiїтої чиiншої державноїпрограмивiдповiднимифiнансовими ресурсами.

>Проявляєтьсяфінансова політика у:

·фiнансовомузаконодавствi;

· всистемi форм іметодiвмобiлiзацiїфiнансовихресурсiв (>найважливiшими із якієподатки);

· вперерозподiлiфiнансовихресурсiвмiжокремимиверствами населення,галузямидiяльностi,регiонами країни;

· вструктурiдоходiв івидаткiвбюджетiв таiн.

>Найважливішимиумовамирезультативностіфінансової політикиє:

·врахуваннядiїекономiчнихзаконiврозвиткусуспiльства;

·вивчення тавикористаннядосвiдупопереднiхетапiвгосподарськогобудiвництва;

·врахуванняспецифiкисучасних умів,змiни узовнiшнiй тавнутрiшнiйполiтицi;

·комплекснiсть урозробцiзаходів,пов'язанихiзвдосконаленнямфiнансовихвiдносин.

>Фiнансоваполiтикамаєнадзвичайновеликезначення вжиттiсуспiльства і придотриманнiвищенаведених умівможесприятирозвиткупродуктивних сил,покращаннюдобробуту населення,вирiшеннюнацiональних імiжнародних проблем,пiдвищеннюобороноздатностiкраїни.Взалежностiвiд характерузаходів і години, наякi смердотірозрахованi,розрiзняютьнаступніпоняття:фінансовастратегія йфінансова тактика.

>Фінансовастратегія —цеосновнiнапрямивикористанняфiнансiв натривалу перспективу.Прикладомстратегiчнихзавдань івiдповiдно їхньогофiнансового забезпеченняє:впровадженнявласноїгрошовоїодиницi,проведенняприватизацiї,подоланняiнфляцiї і спадувиробництва.

>Фінансова тактика >спрямована навирiшеннязавданьокремогоетапурозвитку країни іполягає узмiнi форморганiзацiїфiнансовихвiдносин.Яскравим прикладомфiнансової тактикиєудосконаленнясистемиоподаткування,наданняпiльгокремим платниках,територiальнийперерозподiлфiнансовихресурсiв черезбюджетну систему.

Укожнiйкраїнiконкретнiметодипроведенняфiнансовоїполiтикизалежатьвiдiсторичних умів,рiвняекономiчногорозвитку,нацiональнихтрадицiй таiншихчинникiв.Сучаснуфiнансовуполiтику України взначнiймiрiвизначаєважкий станекономiки, якнаслідоктривалоїфінансовоїкризи.

У 1990році в Україні буврозроблена йприйнята Концепцію переходу доринковоїекономіки. У цьомуважливомудокументі булинакреслені напрямифінансовоїстратегії уряду з перспективи в зв'язку ізнеобхідністю переходу доринковоїекономіки. Уконцепції був дана характеристикаосновних рисринку в Україні, моделей таетапів переходу донього.

>Визначеніголовні заподіяння:

·проведенняроздержавлення йприватизаціїпідприємств;

·здійсненняземельноїреформи;

·демонополізаціяекономіки;

· свободапідприємництва;

· реформафінансово-бюджетної йбанківської систем,нормалізація копійчаногообігу;

·створенняринковоїінфраструктури, зокрема.фінансовогоринку;

·державнерегулюванняекономіки іздопомогоюринковихметодів;

· забезпеченнясоціальногозахисту населення;

·вдосконаленнязовнішньоекономічноїдіяльності ізметоюзміцненняпозицій країни усвітовомуспівтоваристві;

· захист йоздоровленняекологічногосередовища.

>Звичайно, щовирішення всіхзавдань,поставленихконцепцієювимагаєтривалого години,більшість із нихзалишаютьсяактуальними й вумовахсьогодення.

>Економічнаситуація, вякійопинилася Україна на початку 90-х років,виявилася чи ненайскладнішоюсеред всіхпостсоціалістичнихкраїнЦентральної таСхідноїЄвропи, й тому практичнареалізаціяпоставленихзавданьвиявиласязанадтоскладною. Уекономіці країниспостерігалосязагостреннякризовихпроцесів.Було допущено рядпомилок векономічнійполітиці, уздійсненнізовнішньоекономічного курсу,ігнорувалисяспецифічніумовиринковоїтрансформаціїекономіки України. У цихумовах було бприйняторішення проздійсненнярадикальнихекономічних реформ,спрямованих нарозбудову в Українісоціально-орієнтованоїринковоїекономіки, забезпечення реального поворотувсієїгосподарськоїсистеми долюдини. Зцієюметою вгалузіфінансової політикипередбачаєтьсяпроведенняглибокоїреформифінансової йбюджетноїсистеми шляхом:

· реальногорозмежуванняфінансової такредитноїсистеми країни;

·відокремленняфінансівдержавнихпідприємств від державного бюджету;

· розробкизведеного балансуфінансовихресурсів держави длявідображенняпроцесівформування,розподілу йвикористанняфінансовихресурсів держави,суб'єктівгосподарювання й населення;

· забезпеченнядецентралізаціїдержавнихфінансів,розмежування державного та місцевогобюджетів заджереламинадходжень тавитрат;

·перебудоваподатковоїсистеми у напрямкуїїподальшоїлібералізації;

·запровадженнясистемидостовірногофінансовогообліку,звітності тасвоєчасноїсплатиподатків;

·зменшення бюджетнихвидатків тавідповіднеліквідаціядефіциту державного бюджету;

·формуванняринкуобслуговування державногоборгу наосновірозміщення наньомудержавнихпозик таоблігацій,державнихкороткостроковихказначейськихзобов'язань.

Уумовахринку одним ізнайважливішихважеліввпливу держави наекономікуєподатки, іздопомогою яківизначаютьпропорціїрозподілу валовогонаціонального продукту,темпинагромадження,здійснюютьвплив наплатіжеспроможнийпопит населення йрівень йогодобробуту тощо. І тому запитанняподаткової політикизавждизнаходилися вцентріуваги парламенту й уряду України. Алі до 1995 року усізміни, щопередбачалися вційгалузі, маліобмежений характер йторкалися окремихаспектівоподаткування. І тому було бприйняторішення пропроведення в Україніподатковоїреформи,метоюякоїє:

·пом'якшенняподаткової політики;

·стимулюваннявітчизняноговиробництва;

·посиленняподаткової таплатіжноїдисципліни й забезпеченнясвоєчаснихнадходжень до державного бюджету.

>Реалізаціяцієї мети винна бутизабезпечена через:

·створеннястабільноїподатковоїсистеми;

·спрощенняобчисленняподатків йсплата їхнього утакі рядки, котрі бзабезпечувалиможливість платникахвраховуватице под годинуплануванняфінансово-господарськоїдіяльностінаступногоперіоду;

·зменшеннярівнярозміруподатковихвилученьпочинаючи;

·чіткевизначенняоб'єктівоподаткування длязапобіганнявипадкамподвійногооподаткування;

·упорядкуваннястягненняподатків тапосиленнявідповідальності заухилення відсплати та їхнінесвоєчаснусплату;

·скасуванняпільг воподаткуванні,наданих загалузевим принципом чиокремимсуб'єктамгосподарювання ізодночаснимзапровадженняммеханізмуреструктуризаціїбезнадійноїзаборгованості заподатковимизабов'язаннями;

·зменшення ставокподатків наімпортнупродукцію, Яканеобхідна длявітчизнянихвиробників й збільшенняподатків напродукцію, котраімпортується в Україну йпризначена длякінцевогоспоживання, заумови щоаналогічнапродукціявиробляється в Україні;

·посиленняоподаткуваннябартернихтоварообміннихоперацій таоперацій іздавальницькоюсировиною;

·скасуванняавансовоїсплатиподатків тазапровадження їхнісплати разів замірялися вбитимісяць;

·перехід дообчисленняоподатковуваногоприбутку якрізниціміжваловим доходом таваловимивитратамивиробництва (>обігу).

>Першимкроком упроведенніподатковоїреформи в Україні сталоприйняття 1997-гороці законів України: "Про системуоподаткування", "Проподаток надоданувартість", "Прооподаткуванняприбуткупідприємств".НаступнимважливимкрокомєприйняттяПодаткового кодексу.

>Фінансовіпроблемипрограми "Україна 2010".

Навиконаннярозпорядження Президента України від 26 лютого 1998 р. № 43провіднимивченими й практикаминашої країни буврозробленапрограмарозвитку надванадцятирічнийтермін «Україна 2010». У основупрограмипокладенофундаментальнуідею забезпеченняпріоритету прав йжиттєдіяльності,оцінку стануїїреалізації в Україні тавизначеннявідповіднихінтегральнихпрогнознихпоказників наперіод до 2010 року. Длявирішення цого запитаннязастосовувалисявітчизняні тазарубіжні методикирозрахункупоказниківлюдськогорозвитку таконкурентоспроможностікраїн таін.

>Поряд зцим був поставлена позначка болеечітковизначитимісце й рольгеополітичному тагеоекономічномупросторі,відстежитиосновнітенденції йваріантирозвиткуцивілізації таукраїнськогосуспільства,накреслитиконкретніцілі,рамковіумови тапріоритети до 2010 року ізурахуваннямнаявнихматеріальних,фінансових,інтелектуальних таіншихресурсів держави,накреслитиоптимальнішляхи їхнідосягнення. Програмускладається із восьмирозділів.

У >першомурозділі «>Національніінтереси України вконтекстірозвиткусвітовоїцивілізації» дана характеристика стану України якнезалежної державинаприкінці ХХ ст.,визначеніетаписоціально-економічногорозвитку тазагальнінаціональніцілі наперіод до 2010 року, атакождовгостроковіпередумови тафакторирозвитку.

У іншомурозділі «>Ідеясоціальногопрогресу йстабільності»визначеноосновні напрямисоціальної політики удержаві, Якавиходить знеобхідності забезпеченнякожнійлюдині роботу, статок,здоров'я тадуховність.Особливаувагаприділена таких проблем, якрозвитоксистемисоціальногострахування,освіти, науки,відродження української культури,тенденціямдемографічногорозвитку,підтримці сім'ї тамолоді тощо.

Реформасистемисоціальногострахування в Україні якщо проведена ізметоюпідвищеннярівнясоціальноїзахищеностігромадян,посиленнямотивації до роботи,персональноївідповідальностіпрацівників тароботодавців заформуваннякоштівстраховихфондів. Для цогопередбачаєтьсязапровадитип'ятьпрограмзагальнообов'язкового державногосоціальногострахування: 1)пенсійного; 2)медичного; 3) у зв'язку ізтимчасовоювтратоюпрацездатності тавитратами,зумовлениминародженням тапохованням; 4) навипадокбезробіття; 5) віднещасноговипадку навиробництві тапрофесійногозахворювання.

>Важливоюскладовоюсоціальної політики державиє реформапенсійного забезпечення, врезультатіїїпроведенняпередбачаєтьсявідновитидіференціаціюпенсій,встановити залежністьрозмірівпенсій від трудового внеску та страхового стажукожної особини. Зметоюстворенняорганізаційнихпередумов якщовпровадженоавтоматизованийперсоніфікованийобліквідомостей усистеміобов'язкового державногопенсійногострахування.

Унайближчіп'ять роківпроходитиме процесстановленнясистеминедержавнихкорпоративнихпенсійнихфондів вгірничодобувній,металургійній,хімічнійпромисловості,атомнійенергетиці, а окремихпідгалузяхмашинобудування.Внаслідок цогозменшитьсячисельністьпільговихкатегорійпенсіонерів,якимнадано праводостроковоговиходу напенсію, тапродовжитьсяпрацездатнийвікпрацівниківвказанихгалузей.

>Прогнозуєтьсяподальшийрозвитоксистемидодатковогодобровільногопенсійногострахування.

У >третьомурозділіпрограми «Україна 2010» «>Демократичніперетворення таформуваннявідкритогосуспільства»визначено міткурозвиткуУкраїнської держави:формуваннягромадянськогосуспільства, яку наосновіправових нормвстановлюєоптимальнеспіввідношенняінтересів окремихособистостей,соціальнихугруповань йсуспільства вцілому.Визнано, щосоціальною базою такогосуспільства винен статісереднійклас,інтересиякоготіснопов'язані ізнаціональнимиінтересами держави.Демократичніперетвореннянеможливі безсоціального партнерства тапартійногоплюралізму,консолідаціїукраїнськогосуспільстванезалежно від національноїприналежності,поєднанняінтересів держави,суспільства й церкви усправістановленняморалі та духовногорозвиткугромадян.

У >розділі четвертому «>Стратегіяекономічногозростання»обгрунтуванаефективністьобраноїстратегіїсоціальноекономічногорозвиткувиходячи ізвідтворювальнихпропорцій тадинаміки валовоговнутрішнього продукту, котрінайбільшяскравохарактеризуютьякіснірисиекономічноїмоделі.

>Необхідноюпередумовоюекономічногозростанняє активнаінвестиційна політика, котра виннапередбачати:

·відновленнястимулів донагромадженнякапіталу тарозвиткуматеріально-технічноїбазисуб'єктівгосподарювання;

·зростанняобсягівінвестування вреальний секторекономікибільшими темпами упорівнянні із зростаннямобсягів ВВП;

·пожвавленняінвестиційноїдіяльностісуб'єктівгосподарювання;

·підвищеннярівняефективностівикористаннякапіталів;

·осиленнямотивації донагромадженняфінансовихресурсівнаселенням та їхніінвестування вреальний секторекономіки;

·направленняресурсів, котріакумулюються уфінансово-кредитній сфері наінвестування вреальний секторекономіки;

·узгодженнягрошово-кредитної табюджетно-податкової політики ізцілямиінвестиційноїстратегії;

·залученняіноземнихінвестицій в Україну.

>Стратегіяекономічногозростанняпередбачає забезпеченняконкурентоспроможності національноїекономіки,структурнуперебудовуекономіки,оздоровленнябанківськоїсистеми.Дієвимінструментомуправлінняекономікою винна статібюджетна йподаткова політика.

>Передбачається, що до 2001 рокуспостерігатиметьсязменшенняобсягівфінансовихресурсів, щоперерозподіляються черездержавний бюджет. Цевідбудетьсязавдякивдосконаленнюподатковоїсистеми,зменшеннюкількостіподатків та їхні ставок.Одночасноскоротятьсябюджетнівитрати разом ззміною їхніструктури тапокращитьсявикористаннякоштів.

>Після 2002 рокуобсягфінансовихресурсів, щоперерозподіляються через бюджет,зросте вномінальному й реальномуобчисленні,зростутьтакожвидатки бюджету,зокрема, насоціальніпотреби,охоронуздоров'я, науку.

>Передбачається проведення цілої низкизаходів ізудосконалення бюджетногопроцесу (>чіткарегламентація,посилення контролю завитрачаннямкоштів,створеннясистемипрогнозуванняпоказників бюджету,перехід досередньострокового та перспективногофінансового та бюджетногопланування).

Донайважливішихзавдань у сферібюджетної політики належати:

· забезпеченнязбалансованостібюджетів;

·оптимізаціярівня бюджетногодефіциту;

·посиленняконтрольної роботи завитрачанням бюджетнихкоштів;

·виділеннядержавнихінвестицій лише наконкурсній,зворотнійоснові;скороченнядержавнихзапозичень,здешевленняобслуговування державногоборгу;

·використання впроцесі бюджетногоплануваннясоціальнихстандартів танормативів;

·скороченняобсягудотацій тасубсидій із бюджету;

·зміцненнядоходноїбазиорганів місцевого самоврядування,закріплення замісцевими бюджетамидоходів,достатніх длявиконання їхньогофункцій;

·вдосконаленняміжбюджетнихвідносин, забезпечення їхньогостабільності,посиленнязаінтересованостімісцевихорганіввиконавчої влади таорганів місцевого самоврядування узбільшеннівласнихдоходів тасвоєчасному йповномусправлянніподатків;

·вдосконалення оплати роботи вбюджетній сфері таін.

3бюджетноїполітикоютіснопов'язанаподаткова реформа,основнимизавданнямиякоїє:

1) забезпеченнястабільностісистемиоподаткування,зниженняподатковогонавантаження,впорядкуванняпільг поподатках,вдосконаленняподатковогозаконодавства (>розробкаПодаткового кодексу).Зменшеннянарахувань на фонд оплати роботи приоподаткуваннідоходівфізичнихосіб;

2)створення дійовогомеханізму контролю засплатоюподатків,зборів,посиленнявідповідальності заухилення танесвоєчаснусплату;

3)додержанняміжнароднихугод ізпитаньоподаткування,наближенняподатковогозаконодавсва України дозаконодавствакраїнЄвропейського Союзу.

>Створенняефективноїфінансовоїсистеми в Українінеможливе безрозвиткуфінансового, зокрема. фондовогоринку.Однією із умів йогофункціонуванняєвдосконалення державногорегулюванняринкуціннихпаперів, яку виннеохопити:

·регулюваннявипуску таобігуціннихпаперів,діяльностіучасниківРЦП;

· захист правінвесторів, контролю над їхнідотриманням;

· контролю наддотриманням антимонопольногозаконодавства наРЦП;

·удосконаленняуправліннядержавнимикорпоративними правами;

· контрольдостовірностіінформації, ЯкаподаєтьсяучасникамиРЦП.

Уподальшомурозвитку фондовогоринку Українипріоритетними напрямамиповинні бутирозвитоккорпоративнихціннихпаперів,розбудоваінфраструктури фондовогоринку,активізаціявторинногоРЦП.Відносноринкуоблігаційвнутрішньої державноїпозики (>ОВДП)передбачається рядзаходів,спрямованих наподоланнядопущених упопередні роктапрорахунків. Це,зокрема:

·створення єдиноїсистемиуправліннядержавнимборгом для забезпеченнязниженнявартості йогообслуговування;

·випускдержавнихоблігацій дляфізичнихосіб ізфіксованим доходом наоснові прогнозупомісячногоіндексуінфляції нанайближчі рокта;

·підтримкавторинногоринкуНаціональним банком України;

·обмеженнявипускудержавнихборговихінструментів навнутрішньомуринкупотребамиобслуговування державногоборгу;

·запровадженняідентифікаціїдержавнихоблігацій вміжнароднійсистемі.

>П'ятийрозділ >програми «>Пріоритетинауково-технічного таінноваційногорозвитку»визначаєстратегічні напрямиреформуваннявідносин в сферінауково-технічної таінноваційноїдіяльності,механізм державноїпідтримки,формуваннясистеми державногопрограмно-цільовогоуправліннянтп.Середметодівстимулюваннянауково-технічної таінвестиційноїдіяльностіважливемісценалежитьподатковим (>пільгам поподаткам, зокрема. поподатку наприбутокпідприємств) йбюджетним (>прямедержавнефінансування).

У >шостомурозділі «>Промисловий таагропромисловийрозвиток»конкретизованістратегічні заподіяння в окремихгалузяхпромисловості, АПК, транспорту, зв'язку.

У >сьомомурозділі «>Інституціональні таорганізаційнімеханізмиекономічногозростання»розглянутіпроблемиприватизації тазміниструктуривласності,розвиткуконкуренції, антимонопольногорегулювання,управлінняоб'єктами державноїформивласності,стимулювання малого йсередньогобізнесу,легалізації «>тіньової»економіки,проведенняадміністративноїреформи,удосконаленнярегіональноїструктуриекономіки.

>Заключний >восьмийрозділпрограми «Україна 2010» «>Активізаціязовнішньоекономічноїдіяльності»визначає напрямиспівробітництва України ізіншими державами,інтеграційнимиугрупуваннями (>ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР таін.).Відзначено, щозовнішньоекономічна політика винна бутиспрямована назміцненняпозицій України всвітовійторгівлі тазабезпечувативихід нанові ринки.

>ВтіленняцілейпередбаченихПрограмою "Україна 2010"вимагаєприйняттявідповіднихзаходів.Протягом 19992000 рр.вийшло багатоУказів Президента України ізпитань, котрімаютьвинятковезначення дляреалізаціїзагальнонаціональнихцілейрозвитку йконкретизуютьположенняперспективноїпрограми,пропонуютьмеханізмиїхньоїпрактичноїреалізації. ЦеУкази: "ПроОсновнінапрямиінвестиційної політики на 19992001 рокта" (від 18.08.1999 р.), "Проневідкладні заходьщодоприскоренняреформування аграрного сектораекономіки" (від 3.12.1999 р.), "Проневідкладні заходьщодоприскоренняприватизаціїмайна в Україні" (від 29.12.1999 р.), "Проосновнінапрямисоціальної політики наперіод до 2004 року" (від 24.05.2000 р.) таінші.


>Висновок

 

>Лібералізаціяцін неослабляє, апідвищує рольполітиціціноутворення, котра виннаполягати ввстановленні конкретногорівняціни, а дії задопомогоюекономічнихзаходів наприйняттятоваровиробникамиоптимальнихрішень зацінами,наданні нимметодологічній йметодичнійдопомозі,розробціправових норм поціноутворенню, активномувпливі назагальнуціновукон'юнктуруринку.Крім того,регулюючизагальнеполяганнягрошової йкредитноїсистеми,рівеньзаробітної плати в державномусекторі,виплатинаселенню із бюджету, держававпливає наобмеженняпопиту,інфляцію й тім самим надинамікузагальнихрівнівцін. Держава виннастворюватизагальнірамковіумови дляцінової політикипідприємств. Алі у тому,щобстворитиціумови,необхідновраховуватиположення векономіці на даний моментлібералізаціїцін.

>Фінансова політика - системазаходів (законів,адміністративнихрішень) у сферіфінансів ізметоюцілеспрямованоговпливу держави нарозвитокфінансово-кредитноїсистеми та національноїекономікизагалом.

>Головним заподіяння державноїфінансової політикиєпошукоптимальноїмоделіперерозподілуфінансовихресурсів длястимулюванняматеріальноговиробництва тасоціальногозахисту населення.Залежно відтривалостіперіоду та характерурозв'язуванихзавданьдержавнафінансова політикаподіляється на:фінансовустратегію;фінансову тактику.

>Першавизначаєдовготривалий курс держави у сферіфінансів йпередбачаєвирішеннявеликомасштабнихзавдань, друга -розв'язаннязавдань конкретногоетапурозвитку шляхомсвоєчасногоперегрупуванняфінансовихресурсів йзміниспособіворганізаціїфінансовихвідносин.

>Фінансова політика триматимає бутипобудована таким чином,щобїїскладовіелементи -бюджетна,податкова,грошово-кредитна політикисприялипідвищеннюефективностігосподарськоїдіяльності шкірного підприємства,створювали дляньогоможливістьвиконуватипланивиробничого танауково-технічногорозвитку,соціальніпрограми.

>Науковообгрунтованафінансова політика держави,продуманевикористанняподаткових,інвестиційних йціновихмеханізмів длястимулюваннярозвиткупродуктивних силсприятимеприскореномувиходуекономіки ізструктурноїкризи,стабільномунарощуваннювиробництвапромислової йсільськогосподарськоїпродукції,збільшеннюдохідностіпідприємств йнадходженнюкоштів до державного бюджету.


>Література

 

1. ВасиликО.Д.Державніфінанси України:Навч.посібник. До.:Вища шк., 1997. 383 з.

2.Загородній О.Г., Вознюк Г.Л.,Смовженко Т.С.Фінансовийсловник.2гевидання,виправлене тадоповнене. Львів:Видво «ЦентрЄвропи», 1997. 576 з.

3. КравченкаВ.І.Місцевіфінанси України:Навч.посіб. До.:Тво «Знання»,КОО, 1999. 487 з.

4. Загальна теорія фінансів: Підручник /Л.А.Дробозина,Ю.Н.Константинова,Л.П.Окунева та інших.; Під ред.Л.А.Дробозиной. М.: Банки біржі,ЮНИТИ, 1995. 256 з.

5. Шевчук Д. А., Шевчук У розділі ст А.Гроші. Кредит. Банки. Курслекцій вконспективномувикладі:Навчань. – метод.посіб. – М.:Фінанси й статистика, 2006


Схожі реферати:

Навігація