Реферати українською » Финансовые науки » Фінансова стратегія підприємства


Реферат Фінансова стратегія підприємства

>РЕФЕРАТ

на тему:

«Фінансова стратегія підприємства»


1. Бюджет підприємства

Бюджетування — цепроизводственно-финансовое планування діяльності підприємства шляхом загального бюджету підприємства, і навіть бюджетів окремих підрозділів з метою визначення їх на неї і результатів. Воно дозволяє контролювати й управляти ними матеріальними і грошовими ресурсами підприємства його підрозділів, і оцінювати фінансові результати своєї діяльності.

Бюджет — це кількісні показники плану, що характеризують доходи і підприємства його окремих підрозділів, дозволяють визначити фінансові результати і капітал, що необхідно залучити задля досягнення заданої мети. Бюджети мають безліч видів тварин і форм. Окремі бюджети, що характеризують проміжні операції (закупівлі сировини й матеріалів, бюджет виробництва та т. п.), можуть нести інформацію лише про витрати або тільки про доходи (бюджет продажів), а укрупнені бюджети (бюджетний звіт прибутки і збитках, бюджет коштів) показують як витрати, і доходи організації. Робота з складання бюджету включає кілька етапів:

підготовка прогнозу і бюджету продажів;

визначення очікуваного обсягу виробництва;

розрахунок витрат, що з виробництвом і які реалізацією продукції;

розрахунок і аналіз грошових потоків;

складання планованих фінансових звітів.

Попри те що, що бюджет і не має стандартизованих форм, визначених державними органами, найширше використовується структура загального бюджету із операційного і фінансового бюджетів.

Загальний (основний) бюджет — це скоординований в усіх підрозділах і функцій план роботи підприємства у цілому, який би блоки окремих бюджетів, і що характеризує інформаційний потік до ухвалення і місцевого контролю управлінські рішення у сфері фінансового планування.

Операційний бюджет — це система бюджетів, характеризуючих видатки виробництво, реалізацію продукції, управління підприємством, і навіть витрати з окремим стадіям виробництва та функцій Управління підприємством. Упорядкування загального бюджету започатковується саме з операційного бюджету, першим кроком у розробці якого є бюджет продажів. Метою і заключним етапом процесу складання операційного бюджету виступає бюджет за прибутками і збитків. У результаті розробки операційного бюджету формуються бюджети різноманітних витрат, саме:

бюджет продажів;

бюджет виробництва;

бюджет закупівлю та використання сировини й матеріалів;

бюджет за працею;

бюджетобщецехових витрат;

бюджет цехової собівартості;

бюджет загальновиробничих витрат;

бюджет виробничої собівартості;

бюджет комерційних витрат;

бюджет управлінських витрат;

бюджет повної собівартості;

бюджет за прибутками і збитків.

Бюджет продажів об'єднує інформацію про обсяг реалізації, цінах і виручці від. Він є відправною точкою всього процесу бюджетування. Складність розрахунку бюджету продажів пов'язана з тим, що міра реалізації визначається як виробничими можливостями підприємства, а й чинниками кон'юнктури. За підсумками бюджету продажів формуються бюджети, що характеризують видатки виробництво і/або впровадження нового технологічного процесу (бюджет закупівлі сировини й матеріалів, бюджети комерційних і адміністративних витрат, бюджет за працею тощо. п.). Завдання складання даних бюджетів такі:

визначення обсягу витрат;

проведення угруповання витрат у залежність від зв'язки України із процесом виробництва та зміною обсягу реалізації продукції;

визначення нормативів загальновиробничих, комерційних і адміністративних витрат на майбутній період.

Бюджет виробництва показує кількість одиниць продукції або послуг, котрі необхідно зробити, щоб забезпечити запланований обсяг продажу і необхідний рівень запасів. За підсумками даного бюджету складається бюджетний звіт прибутки і збитках. Інформації про доходах береться з бюджету продажів.

Фінансовий бюджет - це план, у якому відбиваються об'єм і структура гаданих джерел засобів і плановані напрями їх використання. Він містить:

бюджет руху коштів — план надходжень і платежів коштів. При розрахунку бюджету руху коштів визначальним є час фактичних надходжень і платежів, а чи не час виконання господарських операцій;

бюджет капітальних вкладень — визначає, які довгострокові активи необхідно придбати чи побудувати з урахуванням обраного критерію рентабельності інвестицій;

бюджетний баланс.

Останнім кроком у процесі підготовки загального бюджету є розробка бюджетного бухгалтерського балансу, що характеризує зміни у фінансовому та майновому становищі підприємства за умови виконання запланованих операцій. За підсумками розробленого загального бюджету підприємства до кожного виробничого підрозділи доводяться річні кошторису з розбивкою по кварталами, а до центрів відповідальності — бюджети підрозділів з розбивкою по місяців.Аргументировано складений і збалансований за всіма показниками загальний підприємства дозволяє налагодити контроль його виконання із боку всіх структурних підрозділів підприємства міста і збільшити ефективність його роботи.

2.Безубиточность роботи підприємства, точка беззбитковості

>Безубиточность роботи підприємства залежить від багатьох чинників, зокрема від вибору оптимального обсягу виробництва та доцільних темпів розвитку підприємства. Для аналізу беззбитковості треба вміти визначати точку беззбитковості (самоокупності) підприємства. Крапка беззбитковості (критичний обсяги виробництва чи продажів) — це реалізацію, у якому отримані доходи забезпечують відшкодування всіх витрат, але з дозволяють отримувати прибуток. Інакше висловлюючись, це нижній граничного обсягу випуску продукції, у якому прибуток дорівнює нулю. Для визначення точки беззбитковості практично використовуються три методу:

математичний;

графічний;

метод валовий прибутку (граничного доходу).

Поріг рентабельності — це прибуток від реалізації, коли він підприємство чи вже немає збитків, але ще отримує ще й прибутку, т. е. це критичний реалізацію, але не натуральному, а вартісному вираженні. Запас фінансової міцності — це сума, яку підприємство може знизити виручку, виходячи у своїй із зони прибутків, одержуючи у своїй обов'язково певну суму прибуток від реалізації продукції.

Показники «запас фінансової міцності» і «маржа безпеки» (перший — в вартісному, другий — в натуральному вираженні) оцінюють фінансове становище підприємства, що впливає бути прийнятим управлінські рішення. Якщо підприємство наближається до точки беззбитковості, то зростає проблема управління постійними витратами, бо їх частка у вартості зростає.Условно-постоянние витрати — це амортизаційні відрахування, управлінські і ремонтні витрати, орендної плати, відсотки кредит, податки, зараховують на собівартість продукції, тощо. п. Чим більший різницю між фактичним обсягом виробництва та критичним, то більше вписувалося запас фінансової міцності підприємства, отже, та її фінансова стійкість.

На величину критичного обсягу реалізації і порога рентабельності впливають зміна суми постійних витрат, величина середніх змінних витрат і культурний рівень ціни. Так, підприємство з малої часткою постійних доходів може дати щодо менше продукції, ніж підприємство із часткою постійних витрат, щоб забезпечити беззбитковість і безпека свого виробництва. Запас фінансової міцності таке підприємства вище, ніж в підприємства із часткою постійних витрат. Отже, запас фінансової міцності в підприємства з не меншою часткою постійних витрат більше, ніж в підприємства з значної часткою постійних витрат.

Поруч із переліченими вище показниками для аналізу беззбитковості роботи підприємства застосовують показники граничного доходу (валовий маржі), відносного прибутку і передатного відносини (виробничого важеля). Граничний дохід (валова маржа) - це відмінність між виручкою від продажу і перемінними витратами його виробництво, т. е. воно охоплює суму постійних витрат плюс прибуток. Відносний дохід — цей показник граничного доходу до виручці від продажу, що у відсотках.

>Передаточное ставлення — цей показник граничного доходу до прибутку від продажу продукції.Передаточное ставлення висловлює взаємозв'язок між перемінними і постійними витратами. Воно тим більша, що стоїть постійні витрати з відношення до змінним. При рівному зростанні обсягу реалізації вищі темпи зростання прибутку будуть в тих підприємств, які мають більше значення показника «передатне ставлення».

У разі науково-технічного прогресу постійні витрати ростуть вищими темпами, ніж перемінні шляхом застосування більш продуктивного і, дорожчого устаткування. Звідси випливає, що граничний дохід вище там, де вище питому вагу постійних витрат. Підприємство рентабельним, якщо граничний дохід вище постійних витрат. Отже, падіння обсягу провадження більше схоже всього б'є по діяльності найефективніших підприємств, технічно більш оснащених. Тому керівництву технічно оснащених підприємств необхідно обов'язково прогнозувати темпи зростання прибутку на залежність від зростання реалізації і співвідношень між постійними і перемінними витратами.

3. Фінансова стійкість підприємства,леверидж

Важіль (>леверидж) — показник, що характеризує взаємозв'язок структури витрат, структури капіталу і фінансового результату. Незначне зміна цей показник можуть призвести до значного зміни кінцевих показників (прибутків і рентабельності) підприємства. Існують три виду важеля, характеризуючих взаємозв'язок структури витрат (співвідношення постійних і змінних витрат), структури капіталу (співвідношення позикових і власні кошти) і фінансового результату діяльності підприємства. Це відповідно операційний, фінансовий і у поєднанні важелі.

Операційний (виробничий) важіль (СР) — показник потенційної можливості зміни прибутку з допомогою зміни структури витрат і обсягу реалізації:

Ефект операційного важеля зводиться до того що, що зміна виручки від (з допомогою зміни обсягу) призводить до ще більше суттєвого зміни прибутку. Цей ефект пов'язані з непропорційним впливом постійних і змінних витрат за результат фінансово-економічної діяльності підприємства за зміни обсягу виробництва. Сила впливу операційного важеля показує ступінь підприємницького ризику, т. е. ризику втрати прибутку, що з коливаннями обсягу реалізації. Чим більший ефект операційного важеля, т. е. що більше частка постійних витрат, то більше вписувалося підприємницький ризик.

Фінансовий важіль — показник потенційної можливості зміни прибутку з допомогою зміни співвідношення позикових і власні кошти. Ефект фінансового важеля (>ЭФР) характеризує ступінь фінансового ризику, т. е. ймовірність втрати прибутків і зниження рентабельності у зв'язку з надмірним обсягом позикового капіталу.

Поєднання потужного операційного важеля із сильним фінансовим важелем може надати негативний вплив на фінансово-економічні результати підприємства, особливо за умов стагнації підприємницької роботи і зниження виручки від. Оскільки підприємницький і фінансовий ризики взаємно множаться, взаємодія операційного і фінансового важелів погіршує негативний вплив на чистий прибутоксокращающейся виручки від. Отже, для фінансової стійкості підприємства важливо:

перебування оптимального співвідношень між постійними і перемінними витратами у собівартості продукції;

вибір раціональної структури капіталу з погляду співвідношення власних і позикових коштів.


Список літератури

1.БерзиньН.Э. Економіка фірми. — М.: Інститут міжнародного правничий та економіки, 2007.

2.БухалковМ.И.Внутрифирменное планування: Підручник. — 2-ге вид. - М.:ИНФРА-М, 2007.

3. ВолковО.И., СкляренкоВ.К. Економіка підприємства: Курс лекцій. - М.:ИНФРА-М, 2008.

4. Ільїн А.І. Планування для підприємства: Підручник. — 2-ге вид. —Мн.: Нове знання, 2006.

5. Казанцев О.К., Сєрова М.С. Основи виробничого менеджменту:Учеб. посібник. — М.:ИНФРА-М, 2006.

6. КовальоваA.M.,Лапуста Авт.,СкамайЛ.Г. Фінанси фірми: Підручник. — 3-тє вид. — М.:ИНФРА-М, 2005.


Схожі реферати:

Навігація