Реферати українською » Финансовые науки » Теоретико-методологічні и прікладні Проблеми визнання ймовірності банкрутства підпріємства


Реферат Теоретико-методологічні и прікладні Проблеми визнання ймовірності банкрутства підпріємства

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>Вступ

>Невід'ємноючастиноюринковогогосподарстваєінститутбанкрутства.Він служитимогутнім стимуломефективної роботипідприємницьких структур,гарантуючиодночасноекономічніінтересикредиторів, атакож держави якзагального регулятораринку.

Убудь-якійцивілізованій стране ізрозвиненоюекономічноюсистемою одним ізосновнихелементівмеханізму правовогорегулюванняринковихвідносинєзаконодавство пронеспроможність (>банкрутстві).Зараз нашійринковійекономіцівластивітакіявища як спадпромисловості,економічна кризу,відсутністьінвестицій, що позасумнівом приводити донеспроможностігосподарюючихсуб'єктів. І передпідприємцямивстає запитання: що жробити ізцимизбанкрутілимипідприємствами.

>Існуюча до 1999 р.нормативно-правова база (щоспирається в основному назарубіжнийдосвід), щорегламентує процесбанкрутства,виявиласянепрацездатною всучаснихекономічнихумовах й привела доти, щокрупні підприємствадісталиможливість, непобоюючисьбанкрутства,продовжуватипосилювати кризовінеплатежів. Алі, недивлячись наце, ізкожним фатальністю числосправ пронеспроможність,розглянутихарбітражними судами, зростанні, що, позасумнівом,свідчить про ті, щоінститутбанкрутства в Українізаймаєодне ізпровідних місць врозвиткунормальнихекономічнихвідносинсередучасниківгосподарського обороту.

>Актуальність й практичназначущість тимикурсовоїобумовлена багатьма причинами:по-перше, в даний година заекономіціключовоюпроблемоює кризунеплатежів, й добру половинупідприємствслід було б уже давнооголосити банкрутами, авилученікоштиперерозподілити накористьефективнихвиробництв, що позасумнівом бісприялооздоровленнюринку,по-друге, ізпроблемоюбанкрутствапідприємствфінансистам доводитися ізкожним днемстикатися всечастіше.

>Метоюкурсової роботиєрозглядвизнанняймовірностібанкрутства підприємства наприкладіТОВ «>Трансінвестсервіс» йвисновки постійкостіфінансового стануданого підприємства.

Предметдослідження –теоретико-методологічні йприкладніпроблемивизнанняймовірностібанкрутства підприємства наприкладіТОВ «>Трансінвестсервіс».

>Об'єктомдослідженнякурсової роботиєвизнанняймовірностібанкрутства підприємстваТОВ «>Трансінвестсервіс».

Метадослідженнядосягається врезультатірішенняпевноговзаємозв'язаного наборуаналітичних завдань:

·формулюванняпоняттябанкрутства підприємства;

·виявленняметодів длявизнанняймовірностібанкрутства підприємства;

·виконанняаналізуфінансового стану підприємства;

·виявленнярезервів дляпідвищенняфінансовоїстійкості йприбутковості.

>Теоретичноюметодологічноюосновоюкурсової роботиєосновніположення йвисновки,сформульовані внауковихфундаментальнихпрацяхвітчизняних йзакордоннихекономістів.

>Інформативноюосновоюдослідженняє роботи українських йзакордоннихфахівців вгалузіекономіки таекономічногоаналізу;матеріалинауковихконференцій;періодичноїпреси.

Уходідослідженнявикористовувалисязагальнонауковіметоди,методипорівнянь,угруповань,спостереження,обстеження,комплексноїоцінки,аналітичніпроцедури іін.


1.Економічна суть,види йчинникивірогідностібанкрутствагосподарюючогосуб'єкта

1.1Зміст йвидикризовихстанів підприємства якджерелфінансовоїнестабільностіпідприємств

>Основнавластивість світу, уякомуекономічнатеоріяпочуває собізатишно,церівновага йстабільність.

>Рівновага незнаєрізкихзрушень,колізій старого й нового.Стабільністьвідбиваєпроцвітання,спокій,стійкість,упевненість.Будь-яка системапрагне достабільного стану йхочеуникнути хаосу. Однакзаконидіалектикиговорять прозворотне становище.Стабільність неможеіснувати у нассобі, без хаосу, безкризи.Стабільний стан й кризувиступаютьпостійнимиантагонізмами врозвиткубудь-якоїсистеми.

>Історичносклалося так, щорозвитоклюдства бувпов'язаний ізпостійноюборотьбою ізнегодами –епідеміями,війнами,втратами, Улюдині, вже вгенетичномурівні,закладенепрагненняуникатинеприємностей, щовільно чимимоволіасоціюються ізкризою.

>Криза,змінюєтенденціїжиттєдіяльностісистеми,тобтопорушуєїїстійкість,радикальним чиномЇЇоновлює. Томуочисна силакризипотрібнасистемі не менше, ніжспокійнебезтурботне життя.Деякідумають, що кризувідноситьсялише допроцесівмакроекономічногорозвитку, а масштабахфірми чи підприємства,наприклад,існують лишебільш-меншгостріпроблеми,викликаніпомилками чинепрофесіоналізмомуправління.Ціпроблеминібито несвідчать про кризовірозвитку, смердоті невикликаніоб'єктивнимитенденціями,хоча ізумовленідеякимизовнішніми причинами.Такіуявленняоднобічні йможуть матірнегативнінаслідки вуправлінніорганізацією.Якщо ізцихпозиційрозглядативнутріфірмовеуправління, то, прирозробці,наприклад,стратегіїїїрозвитку немаєнеобхідностіпередбачати йвраховуватиможливістькризи.Наскількиреальною при цьому якщостратегія,якщо вдійсностікризизакономірні?

>Поняття «кризу»найтіснішим чиномпов'язане й ізпоняттям «>ризик», щотією чиіншоюміроювпливає наметодологію розробкибудь-якогоуправлінськогорішення. Уумовах діїринковихвідносинсуб'єктигосподарюваннямаютьпостійноадаптуватися дозмінпопиту:розширюватиасортимент,поліпшуватиякість,знижуватисобівартість таціни,оптимізувати структурувитрат.Протевітчизняні підприємства незмоглибезболісно перейти від «>ринкупродавця»,якийдіяв заадміністративноїсистемигосподарювання, до «>ринкупокупця».Керівникибагатьохсуб'єктівгосподарювання за шлюбомналежноїкваліфікації (чизумисне) довели свої підприємства домежібанкрутства.

>Останнімироками в Україніспостерігаєтьсястійкатенденція дозростаннякількостіфінансовонеспроможнихпідприємств,тенденція до збільшеннячасткизбитковихпідприємствзбереглася дотеперішнього години.

>Щеоднієюнегативноютенденцією, Якаєнаслідкомнезадовільногофінансового станубільшостівітчизнянихпідприємств,єкатастрофічнезростання їхнікредиторської йдебіторськоїзаборгованості.

>Зауважимо, щобанкрутство таліквідація підприємстваозначають нелишезбитки для йогоакціонерів,кредиторів,виробничихпартнерів,споживачівпродукції, а ізменшенняподатковихнадходжень до бюджету,зростаннябезробіття, щозрештоюможе статі одним зчинниківмакроекономічноїнестабільності.Істотнимє ті, щосередпідприємств, справ пробанкрутство якіперебувають нарозгляді,значний відсотокстановлятьтакі, щотимчасовопотрапили вскрутне становище.Вартістьїхніхактивівнабагато вищий закредиторськузаборгованість. Заумовипроведеннясанації (>оздоровлення) чиреструктуризаціїці підприємстваможутьрозрахуватися ізборгами йпродовжити діяльність.Проте черезнедосконалезаконодавство,відсутністьналежноготеоретико-методичного забезпеченнясанації,дефіциткваліфікованогофінансового менеджменту, шлюб державноїфінансовоїпідтримкивиробничих структур та ізіншихсуб'єктивних йоб'єктивних причин багато ізпотенційножиттєздатнихпідприємств, у томучислі тихий, що належати допріоритетнихгалузей народногогосподарства України,стаютьпотенційнимибанкрутами. Намежіфінансовоїкризиопинилось йчималофінансово-кредитнихустанов.

>Банкрутствопідприємств –ценаслідокглибокоїфінансовоїкризи, системазаходівщодоуправлінняякою не далапозитивнихрезультатів.

>Підфінансовоюкризою >розуміють фазурозбалансованоїдіяльності підприємства таобмеженихможливостейвпливу йогокерівництва нафінансовівідносини, щовиникають на цьомупідприємстві. Напрактиці ізкризою, як правило,ідентифікуєтьсязагрозанеплатоспроможності табанкрутства підприємства, діяльність його внеприбутковійзоні чивідсутність у цого підприємствапотенціалу дляуспішногофункціонування. Зпозиціїфінансового менеджментукризовий стан підприємстваполягає в йогонездатностіздійснюватифінансове забезпеченняпоточноївиробничоїдіяльності.

>Фінансову кризові напідприємствіхарактеризуютьтрьома параметрами:джерелами (чинниками)виникнення; виглядомкризи;стадієюїїрозвитку.Ідентифікаціяцихознакдаєзмогу правильнодіагностуватифінансовунеспроможність підприємства тадібратинайефективніший каталогсанаційнихзаходів.

Длявиборунайефективніших формсанації,прийняттяправильнихрішеньщодоусуненнянегативнихпроцесівпередовсімнеобхідноідентифікувати заподійфінансовоїнеспроможностісуб'єктагосподарювання.

>Фактори, котріможутьпризвести дофінансовоїкризи напідприємстві,поділяють назовнішні, чиекзогенні (котрі незалежать віддіяльності підприємства), тавнутрішні, чиендогенні (щозалежать від підприємства).

>Головнимиекзогенними чинникамифінансовоїкризи напідприємствіможуть бути:

• спадкон'юнктури векономіці вцілому;

•зменшеннякупівельноїспроможності населення;

•значнийрівеньінфляції;

•нестабільністьгосподарського таподатковогозаконодавства;

•нестабільністьфінансового та валютногоринків;

•посиленняконкуренції вгалузі;

• кризуокремоїгалузі;

•сезонніколивання;

•посиленнямонополізму наринку;

•дискримінація підприємства органами влади тауправління;

•політичнанестабільність у странемісцезнаходження підприємства чи вкраїнахпідприємств –постачальниківсировини (>споживачівпродукції);

•конфліктиміжзасновниками (>власниками).

>Впливзовнішніхфакторівкризимаєздебільшогостратегічний характер.Вонизумовлюютьфінансову кризові напідприємстві,якщо менеджмент неправильно чинесвоєчаснореагує ними,тобтоякщовідсутня чинедосконалофункціонує системаранньогопопередження тареагування, одним ззавданьякоїєпрогнозуваннябанкрутства.

>Можнаназвати багатоендогеннихфакторівфінансовоїкризи. Зметоюсистематизації їхні можназгрупувати вперелічені далі блоки.

1.Низькаякість менеджменту.

2.Дефіцити ворганізаційнійструктурі.

3.Низькийрівенькваліфікації персоналу.

4.Недоліки увиробничій сфері.

5.Прорахунки вгалузіпостачання.

6.Низькийрівень маркетингу тавтратаринківзбутупродукції.

7.Прорахунки вінвестиційнійполітиці.

8. Шлюбінновацій тараціоналізаторства.

9.Дефіцити уфінансуванні.

10.Відсутність чинезадовільна робота службконтролінгу (>планування,аналіз,інформаційне забезпечення, контроль).

>Загаломусіназвані заподійкризидоситьтісновзаємопов'язані,становлятьскладний комплекспричинно-наслідковихзв'язків.Безперечно,досліджуючи ті чиіншепідприємство, тієї чиіншийвипадокфінансовоїкризи, можнавиокремитипевніспецифічні заподійфінансовоїнеспроможності, але й посуті смердотізводяться дощойноперелічених.

>Типовінаслідкивпливузазначених причин йфакторів нафінансово-господарський стан підприємстватакі:

•втратаклієнтів йпокупцівготовоїпродукції;

•зменшеннякількостізамовлень йконтрактів з продажпродукції;

•неритмічністьвиробництва,неповнезавантаженняпотужностей;

•підвищеннясобівартості тарізкезниженняпродуктивності роботи;

• збільшеннярозмірунеліквіднихоборотнихзасобів йнаявністьнаднормативнихзапасів;

•виникненнявнутрішньовиробничихконфліктів йпідвищенняплинностікадрів;

•підвищеннятиску націни;

•істотнезменшенняобсягівреалізації й, якнаслідок,недоодержаннявиручки відреалізаціїпродукції.

>Розрізняють тривидикризи:

•стратегічна кризу (коли напідприємствізруйновановиробничийпотенціал йвідсутнідовгостроковіфакториуспіху);

• кризуприбутковості (>перманентнізбиткивихолощуютьвласнийкапітал, йцепризводить донезадовільноїструктури балансу);

• кризуліквідності (>підприємствоєнеплатоспроможним чиіснує реальназагрозавтратиплатоспроможності).

>Міжрозглядуваними видамикризиіснуютьтісніпричинно-наслідковізв'язки:стратегічна кризуспричинює кризовіприбутковості, котра, у своючергу,призводить довтратипідприємствомліквідності.Зумовленезовнішніми тавнутрішніми чинникамизменшенняобсягівреалізаціїпродукціїпризводить, із одного боці, дозниженняприбутковості та дозбитковості, а ізіншого – дозниженнярівняліквідності таплатоспроможності.Закономірним результатомрозвиткусимптомівфінансовоїкризиєнепомірнакредиторськазаборгованість,неплатоспроможність табанкрутство підприємства.

>Важливоюпередумовоюзастосуванняправильнихантикризовихзаходівєідентифікаціяглибинифінансовоїкризи.Існують трифазикризи:

а) фазакризи, котрабезпосередньо незагрожуєфункціонуванню підприємства (заумовипереведення його на режимантикризовогоуправління);

б) фаза, котразагрожуєподальшомуіснуванню підприємства йпотребуєнегайногопроведенняфінансовоїсанації;

в)кризовий стан,який несумісний ізподальшиміснуванням підприємства йпризводить до йоголіквідації.

1.2 Суть,видибанкрутства йпроблеминеплатоспроможності векономічнійсистемі України

>Умови тапоказниквідновленняплатоспроможностіборжника чивизнання йогобанкрутом тазастосуванняліквідаційноїпроцедуривизначається ЗУ «Провідновленняплатоспроможностіборжника чивизнання йогобанкрутом» від 30червня 1999 р. (далі – Закон).

>Банкрутство –визнанаарбітражним судомнездатністьборжникавідновити своюплатоспроможність тазадовольнитивизнані судомвимогикредиторів неінакше як шляхомзастосуванняліквідаційноїпроцедури.

>Ліквідація підприємства у зв'язку ізбанкрутствомпредставляєособливийінтерес дляпідприємців,бухгалтерів,аудиторів. Цепов'язано,передусім, ізнедосконалістюзаконодавства уцій сфері, щопороджує напрактицібезліч проблем.

>Банкрутствозавждизачіпаєінтересидужебагатьохосіб: – –підприємств-кредиторів, котріповиннівстигнулизаявити своївимоги йпретензії у тому,щоб смердоті буливраховані припогашенніборгів зарахунокмайнабанкрута;найманихпрацівників, ізякими упершучергумають бутиздійсненірозрахунки, атакожякимзабезпеченіпевнігарантії призвільненні;

–підприємств, щоможутьвиступити вролісанаторів й томузацікавлені уствореннідосконалогомеханізмубанкрутства.

>Банкрутство –складний процес,якийможе бутиохарактеризований ізрізнихбоків:юридичного,управлінського,організаційного,фінансового,обліково-аналітичного тощо.Власне, процедурабанкрутстваєкінцевоюстадієюневдалогофункціонування підприємства,якій,зазвичай,передуютьстадіїнормальноїритмічної роботи йфінансовихускладнень.Банкрутстворідкобуваєнесподіваним, особливо длядосвідченихфінансистів таменеджерів, котрінамагаються регулярновідслідковуватитенденції урозвиткувласнихпідприємств йнайбільшважливихконтрагентів таконкурентів.

>Нерівномірнийрозвитокекономіки й, тім понад, окремихїїчастин, змінуобсягіввиробництва йзбуту,значнепадіннявиробництва, щохарактеризується яккризоваситуація,слідрозглядати не якзбігнезадовільнихситуацій (>хоча дляокремого підприємстваце якщосаме так), а якдеякузагальнузакономірність,властивуринковійекономіці.

>Кризовіситуації, щовиникають врезультатівідсутностівідповіднихпрофілактичнихзаходів,можутьпризвести донадмірноїрозбалансованостіекономіки підприємства йнездатностіпродовженняфінансового забезпеченнявиробничогопроцесу, щокваліфікується якбанкрутство підприємства.

>Запобігання цьому станупотребуєзастосуванняспеціальних процедур чиприпиненнядіяльностіданого підприємства та йоголіквідації, що, яксвідчитьсвітова практика,також не можнавважативипадковістю.Банкрутствозначноїчастинифірм, особливо нових,зафіксовано в всіхкраїнах, деведеться така статистика.Наприклад,англійськідослідникипідкреслюють, щоблизько 70–80% новихфірмприпиняють свою діяльність вкінці іншого рокуіснування. Ззакономірностямиринковоїекономіки йпов'язаний характержиттєвого циклу підприємства,якийтакожхарактеризуєвиникненнякризовихситуацій йбанкрутств. Для шкірного підприємстваіснує межазростанняобсягівдіяльності,причому самі і тих жпроцесиможутьвиступати й стимуляторамирозвитку, й чинниками, котрістримуютьрозвиток.

>Американськідослідникизафіксуваливизначенузакономірністьвиникненнякризовихситуацій йбанкрутств:по-перше,періодичневиникненнякризовихситуацій на всіхстадіяхжиттєвого циклу підприємства, а,по-друге,математичновизначенатривалістьциклівпадіння тазростання,характерних дляфірм малого йсередньогобізнесу.Наприклад, фазазростаннядосліджуванихамериканськихфірм всередньомутриває 3 рокта (від 1,1 до 7,7 років), а фазападіння – 2,8 рокта (від 1 року до запланованих 4 років).

>Ринковаекономіка, котрапротягомбагатьохдесятиліть йстолітьєосновоюрозвиткузахіднихкраїн,розробилавизначену систему контролю,діагностики й поможливостізахиступідприємств відповного краху, чи системубанкрутства йпідтримки підприємства.

>Універсальністьцієїсистемиробитьїїпридатною длязастосування в Україні,однакслідвраховуватиособливості національноїекономічної політики,механізмзахиступідприємств йзапобігання їхнього відбанкрутства.

>Системибанкрутствавключає у собіцілий рядлогічнихпричинно-наслідковихорганізаційних йметодичних процедур, котрізабезпечуютьсядержавними органами влади.

>Вихідним пунктомсистемиєвстановленняпринципів йцілей, котріповинні бутидосягнуті врезультатіфункціонуванняїїмеханізмів.

>Основна ланкацієїсистемиоб'єктивнанеобхідність вдоведенніструктури –виробництва до реальногоплатоспроможногопопиту, щоформуєтьсяринком.

Метастворення йприведення вдіюсистемибанкрутства в Україні –необхідністьструктурноїперебудовивсього народногогосподарствавідповідно доринковогопопиту населення заумовидосягненняприбутковоїдіяльностіосновних структур, котрівиробляютьтовари тапослуги.

яксвідчитьсвітова практика,досягненняцієї метивідбувається придотриманнінаступнихосновнихпринципів:

–встановлення єдиноїстабільної йнадійної для всіхсуб'єктівгосподарюваннясистемикомерційнихвзаємовідносин вситуаціїбанкрутствапідприємств;наданняборжникам, щовиконують своїзобов'язання,можливостіпоновити свою діяльність;

–створеннясистемизаходів длявідродженнябізнесу;

–створеннямеханізмурегулюванняфінансовихсправфірмборжників ізметою їхньогооздоровлення безприпиненнябізнесу;

–створеннякомерційної йправовоїсистеми длязаохочення роботинадійнихпартнерів йформуванняпроцедуривирішенняфінансовихспорів;

–зберіганняперспективнихпідприємств, котрімаютьфінансовіускладнення (в тихийвипадках, децеможливо йекономічнодоцільно);

–створеннямеханізмів, котрінадійнозахищаютьінтереси всіхучасниківсистемибанкрутства увипадкуліквідаціїзбанкрутілого підприємства.

>Цейперелікпринципівфункціонуваннясистемибанкрутстваспрямований назберіганняпідприємств, котрімаютьшанси навиживання йпристосування до потребринку.

>Причиникризовихситуацій, якзазначалось,містятьсябезпосередньо вринковомугосподарстві.Проаналізуємофактори, щообумовлюютьвиникненнякризовихситуацій.

>Успіхи йневдачідіяльності підприємстваслідрозглядати яквзаємодіюцілого рядуфакторівзовнішніх (на котріпідприємство неможевпливати) йвнутрішніх (котрізалежать відорганізації робот самого підприємства).Здатність підприємствапристосовуватись дозмінизовнішніх (>соціальних) йвнутрішніх (>технологічних)факторів згарантією недишевиживання, але й йрозквіту.

Дозовнішніхфакторів, щовпливають на діяльність підприємства, належати:

–розмір й структура потреб населення;

–рівеньдоходів йнакопичень населення, аотже й його

–купівельнаспроможність;

–політичнастабільність йспрямованістьвнутрішньої політики;

–розвиток науки йтехніки,якийвизначає усіскладовіпроцесувиробництватоварів й йогоконкурентоздатність,

–рівень культури,тобтозвички йнормиспоживання;

–міжнароднаконкуренція.

Нафінансовий станбільшостіпідприємств негативновпливаютьнаслідкизагальноекономічногопадіння,інфляція, атакожзміни в сфері державногорегулювання, щоєхарактернимдіянашої країни,останнім годиною.

>Зрозуміло, щоведенняборотьби ізкризоюнаціональною масштабуокремимпідприємствомнеможливе, але йздійснення нимгнучкої політикидопомагаєзменшитинегативнінаслідкизагальногопадіння векономіці.

>Внутрішніфактори, котрівизначаютьрозвиток підприємства й результат його роботи, взагальномувигляді можназгрупуватинаступним чином:

–філософія підприємства;

–принципи йогодіяльності;

–ресурси й їхнівикористання;

–якість йрівеньзастосування маркетингу.

Під час перебуваннячергу,кожна ізвищенаведених групмістить багатоконкретнихфакторів,діючих накожномупідприємствівибірково.

>Наприклад, до 90%невдач невеликихамериканськихфірмпов'язано ізнедосвідченістюменеджерів,некомпетентністюкерівництва, йогоневідповідністюоб'єктивнимумовам, щосклалися.Невдачіпідприємств Українитакожпов'язані ізвпливомцихфакторів.

>Іншимивнутрішніми чинниками, котріпосилюютькризовуситуацію підприємства,єнаступні:

-різке збільшеннярівнявтратвиробництва йзбутутоварів в зв'язку ізнераціональноюструктуроюуправління,застосуванням дорогихтехнологій,засобів йпредметів роботи тощо;

-відсутністьстимулів роботи у персоналу підприємства;

-виникненнязбитків підприємства у зв'язку ізнезадовільноюорганізацією роботи ізринком, неконкурентоздатністютоварів.

яквідзначаютьзахідніспеціалісти, вкласичнійринковійекономіцізовнішніфакториобумовлюють 1/3, авнутрішні – 2/3 всіхбанкрутств. Однак,слідзазначити, що для Сучасної Українихарактерноюєзворотнапропорційністьвпливуцихфакторів. Політична іекономічнанестабільність,порушеннярегулюванняфінансовогомеханізму таінфляційніпроцесислідвіднести донайбільшзначнихфакторів, котріпогіршуютькризовуситуацію на українськихпідприємствах.

1.3 >Методидіагностикинеплатоспроможності йбанкрутствапідприємств

Прогнозбанкрутства яксамостійна проблемавиникла впередовихкапіталістичнихкраїнах (й впершучергу, США)відразу послезакінченнядругоїсвітовоївійни.Цьомусприялозростання числабанкрутств у зв'язку ізрізкимскороченням військовихзамовлень,нерівномірністьрозвиткуфірм,процвітання одних йрозоренняінших.Природно,виникла проблемаможливостіапріорноговизначення умів, щоведутьфірму добанкрутства.

>Спочаткуце запитаннярозв'язувалося наемпіричному, сутоякісномурівні й, природно, призводило доістотнихпомилок.Першісерйозніспробирозробитиефективну методикупрогнозуваннябанкрутствавідносяться до 60-му рр. йпов'язані ізрозвиткомкомп'ютерноїтехніки.

>Відомі дваосновніпідходи до прогнозубанкрутства.

першийбазується нафінансовихданих йвключаєопераціюдеякимикоефіцієнтами:Z-коефіцієнтом Альтмана (США),коефіцієнтомТаффлера, (>Великобританія), йіншими, атакожуміння «>читати баланс».

Іншийвиходить ізданих позбанкрутілихкомпаніях йпорівнює їхнього ізвідповіднимиданимидосліджуваноїкомпанії.

першийпідхід,безперечноефективний припрогнозуваннібанкрутства,має триістотнінедоліки.По-перше,компанії, щозазнаютьтруднощі,всілякозатримуютьпублікаціюсвоїхзвітів, й, таким чином,конкретніданіможутьпротягом роківзалишатисянедоступними.По-друге,навітьякщоданіповідомляються, смердотіможутьвиявитися «>творчообробленими». Длякомпаній вподібнихобставинаххарактернепрагненняобілити свою діяльність, щоіноді доводити дофальсифікації.Потрібнеособливеуміння,властивенавіть не усімдосвідченимдослідникам,щобвиділитимасивипідправленихданих йоцінитиступіньзавуальованості.Третятрудністьполягає до того, щодеякіспіввідношення,виведені заданимидіяльностікомпанії,можутьсвідчити пронеплатоспроможність у тому годину, якінші –даватипідстави длявисновку простабільність чинавітьдеякеполіпшення. Такихумовахважкосудити прореальний стансправ.

Іншийпідхідзаснований напорівнянніознак ужезбанкрутілихкомпаній із такими жознаками «>підозрілої»компанії. Заостанні 50 роківопублікованабезлічсписківзбанкрутілихкомпаній.Деякімістять їхньогоопис по десяткахпоказників. На шкода,більшістьсписків неупорядковуєцідані по ступеняважливості й ані не виявленатурбота пропослідовність.Спробоюкомпенсуватицінедолікиє метод бальноїоцінки (>А-рахунокАгенті).

Навідміну відописаних «>кількісних»підходів до прогнозубанкрутства яксамостійний можнавиділити «>якісний»підхід,заснований навивченні окремих характеристик,властивихбізнесу, щорозвивається у напрямі добанкрутства.Якщо длядосліджуваного підприємства характернанаявність таких характеристик, можнадатиекспертнийвисновок пронесприятливітенденціїрозвитку.

>Перш ніжпереходитибезпосередньо доопису методик, щореалізовуютьціпідходи,необхідночіткоз'ясувати, щосаме мизбираємосяпередбачати.Загальноприйнятоює думка, щобанкрутство й кризу напідприємстві –поняттясинонімічні;банкрутство,власне, йрозглядається яккрайнійпроявкризи. Направду ж справайдеінакше –підприємствосхильне дорізнихвидів криз (>економічним,фінансовим,управлінським) йбанкрутство –лише один із них. Увсьому світі подбанкрутствомприйняторозумітифінансову кризові,тобтонездатністьфірмивиконувати своїпоточнізобов'язання.Крім цого,фірмаможе випробуватиекономічну кризові (>ситуація, колиматеріальніресурсикомпаніївикористовуютьсянеефективно) й кризууправління (>неефективневикористовуваннялюдськихресурсів, що частоозначаєтакожнизькукомпетентністькерівництва й,отже,неадекватністьуправлінськихрішеньвимогамнавколишньогосередовища).Відповідно,різні методики прогнозубанкрутства, якприйнятоназивати їхні увітчизнянійпрактиці, на самом деле,передбачаютьрізнівиди криз.Саме томуоцінки,одержувані при їхньогодопомозі,нерідко такрозрізняються.

>Інша справа, щобудь-який ізпозначенихвидів кризможе привести доколапсу, смерти підприємства. У зв'язку ізцим,розуміючимеханізмбанкрутства якюридичневизнання такогоколапсу,дані методикиумовно можнаназвати методиками прогнозубанкрутства.Представляється, щожодна із нихможепретендувати накористування якуніверсальнасамеунаслідок «>спеціалізації» наякому-небудь одномувидікризи. Томуздаєтьсядоцільнимвідстеженнядинамікизмінирезультуючихпоказників подекількох із них.Вибірконкретних методик, очевидно, винендиктуватисяособливостямигалузі, вякій працюєпідприємство.

>Більш того,навіть сам методикиможуть йповинніпіддаватисякоректуванню ізурахуваннямспецифікигалузей.

Длядіагностикивірогідностібанкрутствавикористовуютьсядекількаметодів,заснованих назастосуванні:

1)аналізусистемикритеріїв йознак;

2)обмеженого колапоказників;

3)інтегральнихпоказників,розрахованих іздопомогою:

–скоригованих моделей;

–багатовимірного рейтинговогоаналізу;

–мультиплікативногодискримінантногоаналізу

Привикористовуванні Першого методуознакибанкрутстваділять на 2групи.

1.Показники, щосвідчать проможливіфінансовіутруднення йвірогідністьбанкрутства внайближчомумайбутньому:

–істотнівтрати, щоповторюються, восновнійдіяльності, щовиражаються вхронічномуспадівиробництва,скороченніоб'ємівпродажів йхронічноїзбитковості;

–наявністьпростроченихкредиторської йдебіторськоїзаборгованостей;

–низькізначеннякоефіцієнтівліквідності татенденції до їхнізниження;

– збільшення донебезпечних міжпозиковогокапіталу взагальній йогосумі;

–дефіцитвласного обіговогокапіталу;

–систематичне збільшеннятривалості оборотукапіталу;

–наявністьнаднормативнихзапасівсировини таготовоїпродукції;

–несприятливізміни впортфелізамовлень;

–зниженнявиробничогопотенціалу й т.д.

2.Показники,несприятливізначення які недаютьпідставирозглядатипоточнийфінансовий стан яккритичне, але йсигналізують проможливістьрізкого йогопогіршення вмайбутньому принеприйнятті дійовихзаходів:

–надмірна залежність підприємства відякого-небудь однієї конкретної проекту, типуустаткування, виду активу,ринкусировини чиринкузбуту;

–втратаключовихконтрагентів;

–недооцінкаоновленнятехніки йтехнології;

–втратадосвідченихспівробітниківапаратууправління;

–вимушеніпростої,неритмічна робота;

–неефективнідовгострокові догоди;

–недостатністькапітальнихвкладень й т.д.

Додостоїнствцієїсистемиіндикаторівможливогобанкрутства можнавіднестисистемний йкомплекснийпідходи, а донедоліків –високийступіньскладностіухваленнярішення вумовахбагатокритерійноїзадачі,інформативний характеррозрахованихпоказників,суб'єктивність прогнозногорішення.

Інший методдіагностикинеспроможностіпідприємств –використовуванняобмеженого колапоказників, щостворюють систему

>критеріїв дляоцінкиступенязадовільностіструктури балансу.

>Однією ізпростих моделейпрогнозуванняймовірностіностібанкрутствавважається модельдвохчинника.Вонаґрунтується на двохключовихпоказниках (>наприклад,показникпоточноїліквідності йпоказникчасткипозиковихзасобів), від якізалежитьвірогідністьбанкрутства підприємства.

>Ціпоказникипомножуються наваговізначеннякоефіцієнтів,знайденіемпіричним шляхом, йрезультатипотімскладаються ізякоїсьпостійноювеличиною (>const),такожодержаною тім ж (>досвідчено-статистичним) способом.Якщо результатвиявляєтьсянегативним,вірогідністьбанкрутства невелика.Позитивнезначенняуказує нависокувірогідністьбанкрутства.

Уамериканськійпрактицівиявлені йвикористовуютьсятаківаговізначеннякоефіцієнтів: дляпоказникапоточноїліквідності (>покриття) (>Кп) – (-1,0736)

дляпоказникапитомої вагипозиковихзасобів впасивах підприємства (>Кз) – (+0,0579)

>постійна величина – (-0,3877)

>Звідси формуларозрахунку С1приймаєнаступнийвигляд:

>C1=-0.3877+Kп*(-1.0736) +>Кз*0.0579

>Требапомітити, щоджерело, що приводитидану методику, недаєінформації про базурозрахункуваговихзначенькоефіцієнтів.Проте, убудь-якомувипадкуслід матір наувазі, що в нашій странеіншітемпиінфляції,іншіцикли макро- ймікроекономіки, атакожіншірівніфондо-,енерго- йтрудомісткостівиробництва,продуктивності роботи,іншийподатковийтягар.

Черезценеможливомеханічновикористовуватиприведенівищезначеннякоефіцієнтів в українськихумовах.Проте саму модель, ізчисловимизначеннями,відповіднимиреаліямукраїнськогоринку, можна було б бзастосувати,якбивітчизняніоблік йзвітністьзабезпечувалидостатньопредставницькуінформацію профінансовий стан підприємства.

>Розглянута модельдвохчинника незабезпечуєусестороннюоцінкуфінансового стану підприємства, а томуможливідужезначнівідхилення прогнозу відреальності. Дляотриманняточнішого прогнозуамериканська практикарекомендуєбрати доувагирівень йтенденціюзмінирентабельностіпроданоїпродукції,оскільки данийпоказникістотновпливає нафінансовустійкість підприємства. Цедозволяєодночаснопорівнюватипоказникризикубанкрутства (С1) йрівеньрентабельностіпродажівпродукції.Якщопершийпоказникзнаходиться вбезпечнихмежах, йрівеньрентабельностіпродукціїдостатньовисокий, товірогідністьбанкрутстваукрайнезначна.

>Коефіцієнт Альтмана (>індекскредитоспроможності).Цей методзапропонований 1968-го р.відомимзахіднимекономістомАльтманом (>Edward I.Altman).Індекскредитоспроможностіпобудований задопомогоюапаратумультиплікативногодискримінантногоаналізу (>Multiple-discriminantanalysis –MDA) йдозволяє впершомунаближеннірозділитигосподарюючісуб'єкти напотенційнихбанкротів йнебанкротов.

Припобудовііндексу Альтманобстежував 66підприємств, половина якізбанкрутіла вперіодміж 1946 й 1965 рр., а половинапрацювалауспішно, йдосліджував 22аналітичнікоефіцієнти, котрі могли бутикорисні дляпрогнозуванняможливогобанкрутства. Зцихпоказниківвінвідібравп'ятьнайзначущіших йпобудуваврегресійнерівняннябагаточинника. Таким чином,індекс Альтманаєфункцією віддеякихпоказників, щохарактеризуютьекономічнийпотенціал підприємства йрезультати його роботи заминулийперіод. Узагальномувиглядііндекскредитоспроможності (>Z-рахунок)маєвигляд:

>Z=1.2X1+1.4X2+3.3X3 +>0.6X4+X5

ДеХ1 –оборотнийкапітал/сумаактивів;

Х2 –нерозподіленийприбуток / сумаактивів;

Х3 –операційнийприбуток / сумаактивів;

>Х4 –ринковавартість акцій / заборгованість;

Х5 –виручка / сумаактивів.

>Результатичисленнихрозрахунків помоделі Альтмана показали, щоузагальнювальнийпоказник Zможеприйматизначення вмежах [-14, +22], при цьому підприємства, для якіZ>2,99потрапляють дофінансовостійких, підприємства, для які Z 1,5 банкрутами.

>Залежно відвеличинипоказника Zвизначаєтьсявірогідністьбанкрутства підприємства:

– до 1,8 –дужевисока;

– 1,81 – 2,7 –висока;

– 2,71 – 3,0 –можлива;

– понад 3,0 –дуженизька.

>Встановлені трипоказники дляоцінкизадовільноїструктури балансу підприємства:коефіцієнтпоточноїліквідності;коефіцієнтзабезпеченостівласнимизасобами;коефіцієнтвідновлення (>втрати)платоспроможності.

Ос-кільки смердоті невтратили свогозначення й насьогоднішній день варторозглянутизмістцихкоефіцієнтів.

>Коефіцієнтпоточноїліквідностіхарактеризуєзагальнузабезпеченість підприємстваоборотнимикоштами дляведеннягосподарськоїдіяльності йсвоєчасногопогашеннятерміновихзобов'язань підприємства.

>Коефіцієнтпоточноїліквідностівизначається як ставленняфактичноївартостіоборотнихкоштів, щознаходяться внаявності у підприємства, увиглядівиробничихзапасів,готовоїпродукції,грошовихкоштів,дебіторськихзаборгованостей йіншихоборотнихактивів (сума 2 й 3розділів активу балансу) донайтерміновішихзобов'язань підприємства увиглядікороткостроковихкредитівбанків,короткостроковихпозик йрізнихкредиторськихзаборгованостей,

>Коефіцієнтзабезпеченостівласнимизасобамихарактеризуєнаявністьвласнихоборотнихкоштів у підприємства, необходимих для йогофінансовоїстійкості.

>Коефіцієнтзабезпеченостівласнимизасобамивизначається як ставленнярізниціміжоб'ємамиджерелвласнихзасобів (>підсумок 1розділупасиву балансу) йфактичноювартістюосновнихзасобів йіншихнеоборотнихактивів (>підсумок 1розділу активу балансу) дофактичноївартостіоборотнихкоштів, щознаходяться внаявності у підприємства, увиглядівиробничихзапасів,незавершеноговиробництва,готовоїпродукції,грошовихкоштів,дебіторськихзаборгованостей йіншихоборотнихактивів (сумапідсумків 2 й 3розділів активу балансу).

>Коефіцієнтвідновлення (>втрати)платоспроможностіхарактеризуєнаявністьреальноїможливості у підприємствавідновити чивтратити своюплатоспроможністьпротягомпевногоперіоду.

>Коефіцієнтвідновлення (>втрати)платоспроможностівизначається як ставленнярозрахунковогокоефіцієнтапоточноїліквідності до йоговстановленогозначення.

>Розрахунковийкоефіцієнтпоточноїліквідностівизначається як сумафактичногозначеннякоефіцієнтапоточноїліквідності накінецьзвітногоперіоду йзмінизначення цогокоефіцієнтаміжзакінченням йпочаткомзвітногоперіоду вперерахунку навстановленийперіодвідновлення (>втрати)платоспроможності.


2.Аналізфінансовоїстійкості йоцінкаризикуймовірностібанкрутстваТОВ «>Трансінвестсервіс»

 

2.1Аналіз станумайнаТОВ «>Трансінвестсервіс»

>Питанняорганізаціїдіяльностісучаснихпідприємств, забезпеченнястійкого їхніфункціонуванняпридбалисьогодніособливуактуальність.

>Найважливішимнапрямомрезультативностідіяльності йінструментомуправлінняєаналітичнийпідхід дооцінкибізнесу.Забезпеченняефективногофункціонуванняпідприємстввимагаєекономічно грамотногоуправління їхньогодіяльністю, яку багато вчомувизначаєтьсяумінняманалізувати.

Дляознайомлення іздіяльністюбудь-якоїорганізаціїнеобхіднопроаналізувати усіїїсторони,сформувати наційосновіоб'єктивну думку пропозитивні йнегативнімоменти вроботі колективу,виявитивузькімісця йможливості їхніусунення. При цьомунеобхідновикористовувати рядключовихорганізаційно-економічнихпоказників, щовідображаютьрезультатигосподарськоїдіяльностіаналізованоїорганізації, котрібезпосередньовпливають нафінансовірезультати роботи йїїфінансовий стан.

>Аналізгосподарськоїдіяльності наосновірозрахункуорганізаційно-економічнихпоказниківєнауковою базоюухваленняуправлінськихрішень вбізнесі,передуючи їхніоптимізації,обґрунтовуєцірішення,єосновоюнауковогоуправліннявиробництвом,визначаєрезервипідвищенняефективностівиробництва. Томуоволодінняметодикоюмікроекономічногоаналізу менеджерами всіхрівнівєскладовоючастиною їхньогопрофесійноїпідготовки.Завдякизнаннютехніки йтехнологіїаналізу смердотізможуть легкоадаптуватися дозмінринковоїситуації йзнаходитиправильнірішення йвідповіді.

>Всіціактуальні запитання, щовизначають рольаналізугосподарськоїдіяльності,нерозривнопов'язані із УправліннямдіяльністюТОВ «>Трансінвестсервіс»

>ТОВ «>Трансінвестсервіс» було бстворене у 1994році тазареєстроване органів місцевого самоврядування увідповідності ізчиннимзаконодавством України.

>Підприємстводіє наоснові статуту,єюридичноюособою,маєрозрахунковірахунки в банку,круглу печатку, Ведесамостійний баланс.

>Основним виглядомдіяльності підприємстваТОВ «>Трансінвестсервіс»єоптоваторгівлясільськогосподарськоюпродукцією ізметоюотриманняприбутку.

>Нижче приведеноекономічна характеристика підприємства.Аналізуючимайно миможемосказати, щопоказникиструктурноїдинамікивідображаютьчастку шкірного видумайна узагальнійзмінісукупнихактивів.Їханаліздозволяєзробитивисновки про ті, у котріактививкладеноновізалученіфінансовіресурси чи котріактивизменшились зарахуноквідпливуфінансовихресурсів.

>Проаналізувавши склад та структурумайна підприємства за 2007–09 рокта можнасказати щомайно підприємства накінець 2009 рокусклало 2654,1 тис. грн., що на 11,3 тис. грн. чи на 0,4% менше ніж накінець 2008 року, Незважаючи тих, що у 2008роцімайнозбільшилося на 863,9 тис. грн. чи на 48,0% упорівнянні із 2007 фатальністю. Цетрапилося зарахунок збільшенняоборотнихактивів на 856,9 тис. грн. чи на 48,2% в 2008роціпорівнянні ізкінцем 2007,знову Незважаючи тих, що у 2009роцівідбулосязменшення на 11,3 тис. грн. чи на 0,4%.Водночаснеоборотніактиви накінець 2008 року впорівняні із 2007 фатальністюзбільшилися на 7,0 тис. грн. чи на 27,7%, в 2009році смердотізалишилисянезмінними.Аналізпоказниківструктурноїдинамікисвідчить про ті, щоприрістмайна в 2008 впорівнянні із 2007 фатальністю було бзабезпечено зарахунок приростуоборотнихактивів.Аналізструктуридинамікиоборотнихкоштівпоказуєприрістсумиоборотнихкоштів зарахунокзначного приростудебіторськоїзаборгованості.Дебіторськазаборгованістьзбільшилася у 2008році на 1455,0 тис. грн. чи 559,4%, у 2009роціспостерігалосяїїнезначнезниження на 59,5 тис. грн. чи 0,5%.Ліквіднізапасизбільшилися у 2009році на 120,1 тис. грн. чи 16,3%. Це говорити про ті, щофінансовіресурси не було бвкладено уліквідніактиви, щопідвищуєділовуактивність підприємства.

>Таблиця 2.1.1.Аналіз складу йструктуримайна підприємстваТОВ «>Трансінвестсервіс» накінець року тис. грн.

>Показники 2007 2008 2009 >Зміна до базисного року (+, -)
усумі у %
1.Необоротніактиви:
а й усумі 25,3 32,3 32,3 7,0 - 127,7 100,0
б) у% домайна 1,4 1,2 1,2 -0,2 - 85,7 100,0
2.Оборотніактиви:
а й усумі 1776,2 2633,1 2621,8 856,9 -11,3 148,2 99,6
б) у% домайна 98,6 98,8 98,8 0,2 - 100,2 100,0
2.1Запаси:
а й усумі 1253,4 737,4 857,5 -516,0 120,1 58,8 116,3
Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація