Реферати українською » Финансовые науки » Рентабельність: методи розрахунку і система оцінки на підприємстві


Реферат Рентабельність: методи розрахунку і система оцінки на підприємстві

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>ВОЛГОГРАДСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

>кУРСОВАЯ РОБОТА

НА ТЕМУ:

“>рЕНТАБЕЛЬНОСТЬ: МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ І СИСТЕМА ОЦІНКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ”
>СоДержание

1 Поняття рентабельності і психологічні чинники, що впливають неї................................................................. 6

2 Рентабельність реалізованої продукції............................................................................................ 11

21. Поріг рентабельності..................................................................................................................................................... 18

3 Рентабельність активів............................................................................................................................................ 21

31. Рентабельність основних та оборотних фондів................................................................................................. 23

4 Рентабельність власні кошти........................................................................................................ 28

41. Рентабельність перманентного капіталу............................................................................................................. 31

5 Рентабельність галузей реального сектору економіки........................................................ 33


Запровадження.

Однією з основні цілі будь-якого підприємства, працював у умовах ринкової економіки, є прибуток. Але абсолютний показник прибутку неспроможне дати на запитання наскільки ефективно підприємство реалізує своєї продукції, використовує вкладений капітал, управляє своїми обіговими коштами тощо., у цілях фінансового та аналізу використовуються система відносних економічних показників у якому і входять коефіцієнти рентабельності. Економічний зміст яких залежить від визначення прибутку, що припадає на карбованець вкладених коштів.

Порядок розрахунку інтерпретації отриманих коефіцієнтів рентабельності, методики їх факторного аналізу широко представлені у вітчизняної літератури і перекладних виданнях, висвітлюють питання фінансового та аналізу. Як приклад може бути таких авторів як Шеремет А.Д., Палій В.М., Ковальов В.В., СтояноваЕ.С., Бернстайн А.А. і т.ін.

З іншого боку, питання рентабельності підприємств і галузей реального сектору економіки приділяється велика увагу періодичних виданнях, що пов'язана з тим, що здатність підприємств отримувати прибуток і "бути рентабельним важлива як на мікроекономічному рівні для директорів, службовців підприємства, постачальників і покупців, банківських та інших кредитно-фінансових установ, виставлених кредити підприємству, а й у макро рівні,т.к. з допомогою відшкодувань до бюджету із прибутку підприємств формує основну частину ресурсів держави, залежать темпи економічного розвитку, регіонів, рівень життя населення тощо. Як приклад можна назвати журнали як ”Питання економіки”, ”Фінанси і кредиту”, ”Банківська справа”, ” економічний розвиток Росії” та інші періодичних видань розглядають питання економіки.

Слід зазначити, що назви коефіцієнтів рентабельності дещо різняться у різних джерелах, але виходячи з їхньої економічного змісту найчастіше у літературі можна зустріти розподіл коефіцієнтів рентабельності втричі групи: рентабельність реалізованої продукції, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу (малюнок 1).

Розрахунок коефіцієнтів рентабельності з наведеного вище розподілу дозволяє досить повно оцінити ефективність діяльності підприємства. Так, рентабельність реалізованої продукції показує який прибуток приносить підприємству карбованець вкладених коштів, але він Демшевського не дозволяє оцінити ефективність використання підприємством його активів: основних та обігових коштів і його пасивів: власних і позикових коштів. Оцінити ефективність використання основних та оборотних засобів дозволяє розрахунок коефіцієнта рентабельності активів, що свідчить про скільки рублів прибутку приносить карбованець всіх вкладених у підприємство коштів, але цей показник неспроможне дати у відповідь скільки ефективно підприємство використовує власні і залучені джерела фінансування. У цій для відповіді питання чи є підприємство використовує свої кошти, чи потрібно їй залучати додаткові позики й кредити дозволяє розрахунок коефіцієнта рентабельності власні кошти. Отже, розрахунок і зіставлення між собою коефіцієнтів цих груп дозволить досить повно висвітлити ефективність основний діяльності підприємства, використання активів і пасивів, виявити тенденції, прийняти рішення про необхідних заходах підвищення рентабельності підприємства.

Проте, характеристика рентабельності підприємства нічого очікувати об'єктивної а то й розглядати її динаміку, не порівнювати її з показниками підприємств-конкурентів і з середніми за галуззю.

Приміром, значення показників рентабельності може тимчасово знижуватися якщо підприємство займається капітальними вкладеннями до нових технологій чи переходить до випуску нових видів продукції. Значення коефіцієнта рентабельності упредприятий–конкурентов дозволить підприємству запитання у тому, зможе воно одержання прибутку цьому ринку при даної собівартості продукції.Среднеотраслевие показники рентабельності дають інформацію у тому, який рівень рентабельності бажано планувати на підприємство, варто укладати цю галузь тощо.

Малюнок 1. Схема показників рентабельності


У курсової роботі я буду притримувати плану з розподілу коефіцієнтів рентабельності втричі групи: рентабельність реалізованої продукції, рентабельність активів і рентабельність власні кошти підприємства. У межах кожної групи я розгляну порядку розрахунку показників і психологічні чинники, що впливають його величину. На закінчення курсової роботи зроблено огляд рентабельності основних галузей реального сектору економіки останніми роками з урахуванням даних періодичних видань.    


  1 Поняття рентабельності і психологічні чинники, що впливають неї.

Рентабельність – це коефіцієнт отриманий як ставлення прибутку до витрат, де серед прибутку може бувальщина використанавеличена балансовою, чистий прибуток, прибуток від реалізації продукції, і навіть прибуток від різних видів діяльності підприємства. У знаменнику як витрат можна використовувати показники вартості основних та оборотних фондів, виручки від, собівартості продукції власної родини та позикового капіталу тощо.

Підприємство вважається рентабельним, тоді як результаті реалізації продукції, робіт, послуг воно покриває всі свої витрати й спромігся на прибуток. У цій у сенсі слова поняття рентабельність означає прибутковість, дохідність. Але визначення рентабельності як прибутковості недостатньо точно розкриває її економічний зміст через брак тотожності з-поміж них,т.к. сума прибутків і рівень рентабельності, зазвичай змінюються над рівної пропорції, а й у по-різному напрямі. Так було в відповідність до даними умовного підприємства (таблиця 1) видно, що ні дивлячись збільшення прибутку на 497,1%, рівень рентабельності основних виробничих фондів скоротився на 30% 

 Таблиця 1

Найменування показника 1995 1996 темпи приросту
Прибуток (тис. крб.) 17221,7 102837,8 497,1%
Рентабельність основних засобів виробництва 172,1% 120,6% 30,0%

У перебігу виробничого циклу до рівня рентабельності впливає низка чинників (малюнок 2). Які можна розділити на зовнішні – пов'язані з впливом на діяльність підприємства ринку, держави, географічне розташування і внутрішні: виробничі івнепроизводственние. Виявлення у процесі аналізу внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливають рентабельність, дає можливість “очистити” показники ефективності від зовнішнього впливу.

Розглянемо спочатку чинники, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, які може змінювати і регулювати залежно від поставлених перед підприємство цілей і завдань, тобто. внутрішні чинники. Які можна розділити на виробничі, безпосередньо пов'язані провідною діяльністю підприємства, і >внепроизводственние чинники, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції з основний діяльністю підприємства.

>Внепроизводственние чинники містять у собі постачальницько-збутову діяльність, тобто. своєчасність й повноти виконання постачальниками і покупцями зобов'язань перед підприємством, їх віддаленість від підприємства, вартість транспортування до місця призначення тощо.. Природоохоронні заходи, що необхідні підприємств низки галузей, наприклад, хімічної, машинобудівної тощо. галузей, і тягнуть у себе значні витрати. Штрафи та санкції за невчасність або точність виконання будь-яких зобов'язань фірми, наприклад, штрафи в податкові органи за невчасність розрахунків із бюджетом. На фінансові результати діяльності фірми, отже й на рентабельність побічно впливають і соціальні умови праці та побуту працівників. Фінансова діяльність підприємства, тобто. управління власною дитиною та запозиченим капіталом на підприємство, діяльність ринку цінних паперів, що у інші підприємства тощо.

Виробничі чинники, з курсу економічної теорії відомо, що виробництва складається з трьох елементів: кошти праці, предмети праці та працю. У зв'язку з цим, виділяють такі виробничі чинники, як наявність і коштів праці, предметів праці та трудових ресурсів. Названі чинники є головними чинниками зростання прибутків і рентабельності підприємства, саме на підвищення ефективності їх використання зв'язуються процеси інтенсифікації виробництва.

Вплив виробничих чинників на результат діяльності можна оцінити із двох позицій: як екстенсивний як і інтенсивне. >Экстенсивние чинники пов'язані зі зміною кількісних параметрів елементів процесу виробництва, до них належить :

· зміна обсягу й часу роботи коштів праці, тобто., наприклад, купівля додаткових верстатів, машин тощо., будівництво нових цехів і приміщень чи збільшення часу роботи устаткування збільшення обсягів готової продукції;

· зміна кількості предметів праці, непродуктивне використання коштів праці, тобто. збільшення запасів, велику питому вагу шлюби й відходів у обсязі продукції;

· зміна чисельності робочих, фонду робочого дня, непродуктивні витрати живого праці (простої).

Кількісне зміна виробничих чинників завжди має бути виправдано зміною обсягу своєї продукції, тобто. підприємство має стежити ніж знижувалисятепи приросту прибутку щодо темпів приросту витрат.

Інтенсивні виробничі чинники пов'язані з якості використання виробничих чинників, до них належить:

· підвищення якісних характеристик і продуктивності устаткування, тобто. своєчасна замінити устаткування більш сучасне з більшою продуктивністю;

· використання прогресивних матеріалів, вдосконалення технології обробки, прискорення оборотності матеріалів;

· на підвищення кваліфікації робочих, зниження трудомісткості продукції, вдосконалення організації праці.

До чинників на рентабельність підприємства надають непряме поєднання зовнішні чинники, які залежить від діяльності підприємства, а найчастіше досить сильно впливають з його діяльності. До цій групі чинників ставляться географічне розташування підприємства, тобто. регіон у її розташовується, віддаленість підприємства від сировинних джерел, від районних, республіканських центрів, природні умови тощо. Конкуренція і попит продукції підприємства, тобто. наявність над ринком платоспроможного попиту продукцію фірми, присутність над ринком фірм - конкурентів, які виробляють аналогічний по споживчим властивостями товар. Ситуація на суміжних ринках, наприклад, на фінансовому, кредитному, ринку цінних паперів, сировинних ранках тощо.,т.к. зміну прибутковості однією ранці, тягне зниження дохідності іншою, наприклад, підвищення дохідності державних цінних паперів веде до зменшення інвестицій у реальний сектор економіки. Державне втручання у економіку, яка виявляється у зміна законодавчих основ діяльності ринку, зміна податкового навантаження підприємств, зміна ставок рефінансування тощо.

Джерелами до розрахунку коефіцієнтів рентабельності є дані бухгалтерської і фінансової звітності, внутрішніх регістрів бухгалтерського обліку для підприємства. На жаль опублікована бухгалтерська і фінансова звітність Демшевського не дозволяє точно оцінити рентабельність підприємства,т.к. з урахуванням його не можна визначити структуру випущеної (реалізованої) продукції, собівартість їх і ціну реалізації, структуру позикових засобів і витрати, пов'язані з поверненням позикових коштів за кожному кредиту і посяду, склад парламенту й структуру основних фондів, розмір їх зносу. Джерело до розрахунку коефіцієнтів рентабельності служить бухгалтерський баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма № 2), додаток до балансу (форма №5).  

                   


Малюнок 2


  2 Рентабельність реалізованої продукції.

Для визначення рентабельності реалізованої продукції (у деяких джерелах цей показник називають рентабельністю продажів), на підставу даних бухгалтерської звітності, співвідносять різні показники прибуток від реалізації продукції з обсягом реалізованої продукції, ці відносини показують скільки прибутку посідає одиницю реалізованої продукції. На підставу цих показників здійснюється оцінка ефективності управління підприємством, тобто. здатність підприємства отримувати прибуток за своєї діяльності. Залежно цілей, поставлені під час аналізу рентабельності реалізованої продукції, можуть бувальщина використані різні види прибутку на підставу яких розраховуються показники R1 – R4.

  ( 1 )

           ( 2 )

                     ( 3 )

                  ( 4 )

Як знаменника формули також може бути використаний показник всієї випущеної продукції. Зіставлення показників рентабельності, розрахованих за обсягом реалізованої і всієї випущеної продукції дає змоги виявити наскільки активно іде процес реалізації своєї продукції підприємстві. На підставу даних Додатка 1 були здійснено розрахунок показників рентабельності продукції 1996 р. R1=42,4%, R2= 31,7%, R3= 29,9%, R4=20,6%, в 1995 р. R1=19,4%, R2=18,3%, R3=18,3%, R4=12,5%.

Динаміка показника R1 відбиває зміни у політиці ціноутворення підприємства міста і здатність контролювати собівартість реалізованої продукції. З допомогою методів факторного аналізу визначається зміна рентабельності продукції з допомогою зміни ціни продукції та її собівартості за такими формулам

 – зміну рентабельності у період ( 5 )

 – зміна рентабельності з допомогою зміни ( 6 )

 – зміна рентабельності з допомогою зміни собівартості, ( 7 )

деz0,1 – прибуток від реалізації початку і наприкінці року відповідно;

     s0,1 – собівартість реалізованої своєї продукції початок і наприкінці року відповідно.

Так, для аналізованого прикладу зміна показника R1 на 23% обумовлено зростанням ціни 58,3% і зниженням собівартості своєї продукції -35,3%, що свідчить про тому, що це підприємство завищує ціни на всі продукцію.

Різниця показників R3 і R4 виявляє вплив оподаткування на рентабельність реалізованої продукції.

Показники R1 – R4 розраховуються на підставу звіту про фінансові результати (форма №2) не дають уявлення про структуру і рентабельності окремого виду реалізованої продукції,т.к. на практиці на підприємство зазвичай виробляється (реалізується) три "види продукції (робіт, послуг), у своїй рівень рентабельності продукції цілому залежить від рівня рентабельності окремого виду продукції, у цій доцільно розраховувати рівень рентабельності за кожним видом продукції.

Рентабельність окремого виду продукції визначається ставленням прибуток від випуску (реалізації) цієї продукції до її повної собівартості цього виду продукції цього виду продукції

    ( 8 )

де Rвид – рентабельність окремого вироби;

       Пвид  – прибуток за випуску (реалізації) даного вироби;

       Звид – повна собівартість випуску даного вироби,

формула 8 часто використовується при розрахунку ціни реалізації продукції, тобто. підприємство визначає бажаний рівень рентабельності і виходячи з того формує ціну за такою формулою

( 9 )

де Z – ціна продукції,

однак у економічному аналізі рентабельність продукції частіше обчислюють як ставлення прибутку за даним видом продукції і на виручки його реалізації

  ( 10 )

де Rод. – рентабельність одиниці окремого виду продукції;

     z – ціна одиниці вироби;

     s – собівартість одиниці вироби.

це тим, що з аналізі рентабельності своєї продукції підставу коефіцієнта Rвид у результаті зворотної залежності між прибутком і собівартістю зміна собівартості вироби позначиться у цьому показнику двічі, тобто. і крізь чисельник і крізь знаменник. З іншого боку, якщо підприємство має тривалий виробничий цикл чи чи діє у умовах швидко дедалі більшого інфляції, то собівартість і прибуток продукції може стати вираженими у грошових одиницях різною купівельної спроможності,

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація