Реферати українською » Финансовые науки » Перспективи розвітку фінансового права


Реферат Перспективи розвітку фінансового права

>Міністерствоосвіти й науки України

>НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТВОДНОГОГОСПОДАРСТВА ТАПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедраобліку та аудиту

 

>Реферат

іздисципліни:

„>Фінансове право”

на задану тему:

“>Перспективиподальшогорозвиткуфінансового права”

 


>Зміст

>Вступ

1 Роль ймісцефінансового права заринкових умів

2Перспективирозвиткуфінансового права

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Здійсненняфінансовоїдіяльності державипотребує правовоговрегулювання прав, обовязків тавідповідальностісуб'єктів, котріберуть доля вційдіяльності. У цьому йполягаєпризначенняфінансового права: задопомогою його нормфінансова система наводитися до дії йвикористовується Державою.Галузьфінансів йокреміїїсторонизачіплюютьнорми йіншихгалузей права. Однаксаме у сферуфінансового праваця областьпідпадає вцілому,хоча нарізніелементифінансовоїсистеми йогонормирозповсюджуються надоднаковіймірі. Цезумовлено тім, що до предметафінансового прававідносятьсядержавніфінанси.

>Існуютьрізнівизначенняпоняттяфінансового права якгалузі права.

>Фінансове право -цесамостiйнагалузьпублiчного права, щорегулюєсуспiльнiвiдносини усферiмобiлiзацiї,розподiлу івикористанняцентралiзованих ідецентралiзованихфiнансовихресурсiв держави ізметою забезпеченнявиконання неюсвоїхзавдань іфункцiй.

Удеякіймірііншийпідхід довизначенняфінансового права якгалузі праваспостерігається уН.І.Хімічевої, Якарозширюєцевизначення,включаючи ймісцевіфінанси.Фінансове право –цесукупністьюридичних норм, щорегулюютьсуспільнівідносини, котрівиникають впроцесістворення,розподілу йвикористаннягрошовихфондів (>фінансовихресурсів) держави йорганів місцевого самоврядування, необходимих дляреалізації їхнього,завдань.

>Багатаісторичнаспадщинафінансової науки,безумовно,створюєхорошепідґрунтя для Сучасноїфінансової думи, котрамаєвирішуватининінабагатоскладніші запитаннясуспільного життя.

Насьогодніфінансова наукадосліджуєпроцеси йявища усуспільстві,використовуючизначновищітеоретичніпідвалини тавраховуючипевнігуманістичні засади життялюдини.

>Центральнемісце внауковихдослідженняхсучаснихфінансистівпосідають ідеїспрямування тавикористанняфінансів длядосягненнясуспільного блага, яку виннезабезпечуватися задопомогоюдемократичнихінститутів держави таполітичноїволіправлячихеліт.Обов'язковоюумовою для цогоєрозвиток приватногопідприємництва таефективнихдержавних структур, щомають усвоємурозпорядженнідостатнійфінансовийпотенціал.

Для Сучасноїфінансової науки характерно ті, що вон немаєідеологічнихуподобань.Йдеться проідеалізм,матеріалізм,метафізику тощо. Основунинішніхнауковихдослідженьстановитьглибокийаналізсучасності,який виненвизначитинедолікисистеми йзбудуватиїї ізурахуваннямінтересівбільшості усуспільстві,тобто ізогляду навимогитеоріїсуспільногодобробуту.

>Фінансове право Україниперебуває устадіїформування, на якувпливаютьрізнічинники, тому запитання перспектив йогорозвиткуєактуальнимсьогодні.

>Чинниками, котрівпливають нарозвитокфінансового праваможуть бути:наявністьзалишківминулоїсистеми (>наприклад,фіскальнийухил), основтеперішнього (>внутрішнянезбалансованість,суперечливість норм),тенденціїрозвитку (>рівністьсуб’єктів права всіх формвласності,посиленняматеріальноївідповідальності заправопорушення вгалузіфінансів),новіекономічні таполітичніумови держави.Останнєпоки щопроявляєтьсяпереважно уформінапрямків татенденцій урозвиткуфінансового права України.

>Фінансове право у практичномужиттісуспільства — феномен, щоузгоджуєекономічніінтереси.

>Своєвираження йпрактичнуреалізаціюфінансове правознаходить у законах якнормативних актахвищоїюридичноїсили,іншихнормативних тапідзаконних актах,постановахКабінету міністрів,відповіднихміністерств,відомств,державнихкомітетів,рішенняхНаціонального банку,державнихкомісій,судовихрішеннях ізфінансово-правових проблем тощо.


1.  Роль ймісцефінансового права заринкових умів

>Утвердження тасуспільневизнанняфінансового праваголовним чином якінституціїринкового типузнаменуєвагомийсоціальнозначимийздобуток,оскільки на теренахвітчизняногоправознавстваз'явивсясуторинковий регулятор,покликанийвиконувати,щонайменше, двастратегічні заподіяння. 

>Перше —це забезпечитифункціонування йдинамізмфінансовоїсистеми вцілому наглибиннихринкових засідках.Саме потреба,зробитинепорушноюприватнувласність,створитинайбільшсприятливіумови дляїїфункціонування, забезпечитиправовимизасобамиринковий статус приватноготоваровиробника,законодавчогарантувати процеснакопиченняфінансовихресурсів, їхньогорозподілу тавикористаннянезалежно відволі держави –євизначальнимімпульсом длярозвиткуфінансового права.

Друга —принципововажливе заподіяння:виявилосьнеобхідним йважливим вумовахпануванняглобалізаційнихтенденційутвердити,закріпити ізаконодавчо забезпечитифінансово-правовиймеханізм,який бімавпотужнийпотенціалрегулятивноїенергії йводночас бувнацілений на захистринкових свобод йможливостей танадійногарантувавналежний статуссуб'єктів йучасниківтоварно-грошових,фінансовихвідносин.Існування тарозвитокфінансово-правовогорегулювання, йогомісце йфункції усуспільномужиттіхарактеризуються поручзакономірностей.  

>По-перше,коженцивілізаційнийетапісторичногорозвиткуконкретної державиоб'єктивновимагаєчітковизначеноїсистеми правовогорегулювання; приіншомупідходінеминучевизріваютьукрайнегативнінаслідкиспочатку длясоціальноїсфери, анаявноїполітичноїсистеми.

>Обсяг таінтенсивністьфінансово-правовогорегулювання,міра його «>заорганізованості» чи,навпаки, «демократизму»залежать не скільки від типуполітичноїсистеми, стільки від того, чидопускаєцяостанняринковівідносини впринципі.Наявність чивідсутністьринковихвідносин векономічнійсистемієвизначальнимкритеріємїїісторичної тацивілізаційноїдієздатності.Ринковоюможе бутиекономіка, а чи не держава. Томусаме чинникринковостівизначає однузакономірність:чимбільша йогопитома ваги, тімбільшоюєможливістьузгодженого йскоординованогорозвиткуекономічної, до тогочисліфінансовоїсистеми.

>По-друге, вумовахринку процесфінансово-правовогорегулювання усебільшоюміроюзвільняється відадміністративно-командногозасилля, відстихійності, назмінуякій приходитизаконодавче забезпеченняреалізаціїоб'єктивних потреб таінтересів.

>По-третє,закономірноютенденцієюфінансово-правовогорегулювання вринковихумовахєформуваннявідносновідособленихрегулятивнихзасобів ймеханізмів.

Уринковійсистемісамефінансове правонабуваєзначеннясамостійної йпотужноїсили,оскількивикликає до життязасновані наекономічнихінтересахрегулятивнімеханізми.Фінансове праворинкового типупороджуєще одну залежність:законодавчапотужність таінтенсивністьфінансово-правовихрегуляторів прямопропорційнарівнюправової культурисуб'єктів йучасниківфінансових іекономічнихвідносин.

>По-четверте,розвитокринковихвідносинзумовлюєякістьфінансово-правовогорегулювання. Цеозначаєнаростаючудиференціацію йводночасінтеграціюфінансово-правовихрегуляторів,створюється свого родуінфраструктурацихостанніх.

Уусічасикожна державапрагнула доствореннячіткої, безколізійноїсистеми права. Однактаке практичноніколи не вдавалося:суперечливість законів, бо інавіть їхніантагоністичність був йєскоріше правилом, ніжвинятком. Неостаннє із нихзаймає не скількизапізнілареакція,загальмованість,уповільненістьсуб’єктівзаконодавчоїініціативи, стільки ті, що право яксуспільний феномен неможевипереджати станрозвитку йпотребиекономічнихвідносин.

На превеликий шкода,деякі теоретикифінансово-правовихвідносин, котрі усвій годинузахистилидисертаційнідослідження про «>суспільнівідносини,пов'язані із рухомпублічнихгрошовихфондів», щоврегульовуються «>винятковоімперативним методом»,зустрічають вштикипринциповоіншірезультатидосліджень, аотже, йнауковогорозуміння предметафінансового права, йогомісця йролі всистеміпринциповоіншихсуспільнихвідносин,тобторинковихвідносин.

>Ринковіумовипередбачаютьтаку системуфінансово-правовогорегулювання, Якаорганічновключаєнаявність як «>норм-заборон», то й системудозволянь,узгоджувань,позитивнихзобов’язаньнорм-рекомендацій тощо.Водночас не можнауявлятиринковістьфінансового права яксвоєрідний культнеобмежених свобод йможливостейбезвідповідальнодіяти, якпродукування таких схемфінансовихдіянь йвідносин, коликожен їхнісуб'єкт чиучасникможевраховуватилише своїінтереси.Звичайно, навідміну відкримінального права чиадміністративного права,юридичний режимфінансового права болеедемократичний. Однак ані за які умів йніколифінансове праворинкового типу не уподібнитися,скажімо, режимузвичаїв,моральних чирелігійних норм,порушення які недопускаєтьсявиключномірами та заходамисоціального,громадськоговпливу.Фінансове право, як й усііншірізновиди права,передбачаємеханізмипримусу, до тогочислі черезвикористаннябезпосередньо державногоапарату й вдеякихвипадкахкримінальноївідповідальності.

Отже,єпідставивважати, щосаме вспецифіці тамірі практичногозастосуванняюридичного режимудозволянь йзаборон,позитивнихзобов'язань, нормрекомендаційного,узгоджувального характеру йполягаєкритерійрозмежуванняподілуфінансово-правовогорегулювання наадміністративно-командне чиринкове.Можнасміливостверджувати, щодієвість йюридична силафінансового правадосягається усе ж таки таки нелише органамиюрисдикції чипануванням методувладнихприписів, протебільшоюмірою зарахунок йзавдякисуторинковим способам,прийомам таінструментам. Алінавіть зацих умівфінансове право — непростосоціальний, аофіційний,державний регуляторекономічнихвідносин, й данаочевидністьєвагомимкритеріємправомірноїповедінкисуб'єктів таучасниківзазначенихвідносин уринковихумовах.

>Фінансове право у практичномужиттісуспільства — феномен, щоузгоджуєекономічніінтереси.

>Розглядмеханізмуфінансово-правовогорегулюванняєважливим йнеобхідним прививченніфінансового права.Поняття «>механізмфінансово-правовогорегулювання» вкатегоріальномустатусіпочаловикористовуватись внауковійлітературі тапідручникахвідносно недавно.

>Категорія «>механізм правовогорегулювання»обумовленаоб'єктивноюпотребоюздійснення комплексногопідходу призалученніприйомів,засобів,інструментів правовоговпливу нафінансову систему ізметоюїївпорядкування.Основнимизасобами правовоговпливу нафінансовівідносиниєпозитивнізобов'язання,примуси,юридичнізаборони йюридичнідозволяння.

>Позитивнізобов'язанняявляють собоюспонукання задопомогою правовогопримусуучасника чисуб'єктафінансовихвідносин доактивноїповедінки.Данийзасіб правовоговпливу знайбільшхарактерним длядіяльності держави таіншихпублічно-правовихутворень,оскільки черезвикористанняпозитивнихзобов'язуваньнайбільшповногарантуєтьсядосягненнябажаного результату.

>Водночаснекоректнозводитимеханізмфінансово-правовогорегулювання до простого наборузасобів правовоговпливу нафінансовівідносини.Органічнасукупністьзазначенихзасобів правовоговпливупороджуєсвоєріднусинергію.тобтоефект системноговпливу ізметою комплексноговпорядкуванняфінансовихвідносин.


2Перспективирозвиткуфінансового права

>Фінансове право яксамостійнагалузьюриспруденціїпереживаєнепростічаси,якщо несказати —періодтривалого застою.Можливо,цетвердженняздаєтьсянадмірнокатегоричним,беручи доуваги, що вцій сфері працюєзначнийзагіннауковців,захищаютьсякандидатські йдокторськідисертації,видаютьсямонографії,підручники танавчальніпосібники,публікуєтьсязначнакількість статей.Поприцестворюєтьсявраження, що длядеякихдослідниківфінансове правонемов бівтратилобазовіорієнтири,оскількисьогодні ужезнехтуваніпостулати ортодоксального марксизму, атакожтрадиційна практикавважатинайвищимдоказомсвоєїправоти чиістинностіякоїсьпозиціїцитуванняпартійнихдокументів,висловлюваннякерівників держави чи ж думиполітичнозаангажованихнауковихавторитетів.

>Незважаючи навідомімодифікаціїортодоксальнихпоглядів, усучасномуправознавстві доостаннього години багато вчомузберегласязастарілаідеологія, заякоютрактуваннябазовихкатегоріймає бутинепорушним,оскільки їхнітеоретична модель тазміст «>використовується упрацях практично всіхфахівців уданійгалузінайчастіше череззагальновідомість,навіть безпосилань».Саме за такихпідходівниніюридична наука, щомаєвиконувативизначальну роль у забезпеченнюналежноїякостізаконодавства,залишає бажатикращого.Проф.Н.Добриніннинішній станусієїюридичної наукихарактеризує «яктривалусистемну кризові».

>Утвердження в Україніринковихвідносин, Незважаючи тих, що данийоб'єктивний процес укожномуокремомувипадкумає своюдинаміку йступіньзрілості,обумовлюєактивнеперетіканнядержавнихгрошовихресурсів йфінансовихактивів унедержавний сектор. Таким чином, усе болеезначначасткафінансовогопотенціалу країниобертається у приватного й корпоративному секторахекономіки,породжуючивідповідніправовідносини йфункціонуючи якринокгрошово-кредитнихресурсів,фінансовихактивів,фондовихінструментів таін.,тобтофактичноявляє собоюнаціональнийфінансовийкапітал.

>Наповненняфінансовихскладових тачинниківринковимзмістомоб'єктивносупроводжуєтьсяопераційниминоваціями, ізякимизахідніфінансовіінституції уже давно «нати». Упершучергуйдеться профінансовий маркетинг,фінансовиймоніторинг,рейтинговіоцінки.Ниніфінансові ринки все понадпрацюють ізінтернет-ресурсами.Фінансові практики,фактичнозбагачуючитеоретиків,екстраполюютьринковутермінологію увітчизнянуюриспруденцію, до тогочислі й уфінансово-правову сферу. Так,скажімо, «факторинг» якінноваційнийфінансовийбізнес-інструмент пооптимізаціїзаборгованості йфінансовихризиків чи ж «>форфейтинг», щозабезпечує,окрімусьогоіншого,фінансуванняпроектів у сферіінформаційнихтехнологій, атакожтранскордоннихоперацій,упровадилося увітчизнянефінансовезаконодавствосаме под тискомринковоїдійсності.Такіякіснізмінивідбуваютьсязавдякизаповзятливості йтворчійенергіїмолодихфінансовиханалітиків, щозаймаютьсявалютнимдилінгом,працюють на фондовогоринку,ринкуфінансовихпослуг,зокрема наринкуФорекс таін.Протепострадянськафінансово-правоватеоріяпомітновідстає від перманентного йстрімкогорозвиткусучаснихнауковихтехнологій, котрівисуваютьвідповіднівимоги й доправових наук.

>Досівітчизнянафінансово-правова наука абсолютно не взмозівибудуватизагальновизнану наринковомупросторі й практичнозначущу доктрину новогофінансового права в системному йоговираженні. Вже понад 15 років у стране затверджуєтьсяринково-демократична системагосподарювання,формуєтьсябільш-меншповноціннийфінансовийринок, але йдотепервідсутнє концептуальноціліснеуявлення, доякоїсфери правовогорегулюваннявінналежить.Вітчизнянафінансова система всебільшоюміроюнабуваєринковихознак йзавдяки цьомуявляє собоюсукупністьгрошово-кредитнихресурсів,валютнихнадходжень,фінансових йфондовихінструментів та їхніпохідних,іншихвисоколіквіднихактивів, щомістять усобівластивість оперативноперетворюватись нагроші чиіншийфінансовий ресурс. Томуставити запитання продієвістьданоїсистеми актуально ісуспільноважливо. На шкода,найчастішепроцеси уфінансовійсистеміздійснюються методомспроб йпомилок, неспираються на надійна фундаментновітніхтеоретичнихпошуків йфаховихнауковихузагальнень. Отже, дана проблема все болееторкається нелишебезпосередніхінтересівсуб'єктів іучасниківфінансовихправовідносин, але й і, за великимрахунком, нашихглобалізаційних перспектив.

Роберт Дж.Шіллер укнизі «>Новийфінансовий порядок:ризик XXIстоліття» — утверждает, що «світло входити устадіюрозвитку, вякійосновніпринципифінансів будутьінтегровані всвітовуекономіку й наше життязалежатиме від цогозначніше, ніжбудь-коли».Необхідновизнати, що авторвисуваєцютезувідносно «старого світу»,який неоднесторіччяфункціонує нарозвиненомуринковомубазисі. Однак данийвисновокєще болееактуальним дляпострадянських держав, у рамках якіфінансовіпроцесипоступовопереходять віднеповноцінноїдругорядності напередовіпозиції. Томунадаліставитися дофінансового права, його предмета тарегулюючихможливостейортодоксально-догматичноукрайнебажано.Протедеякінауковці непростоігноруютьзазначенуочевидність, а й заінерцієюзвичноговойовничовідстоюютьтезу, що «>фінансове правозабезпечуєвплив лише наокремугрупупублічнихвідносин»,маючи наувазі «>суспільнівідносини, щовизначають рухпублічнихкоштів».

>Сьогодні, коли на українських теренахбезповоротноутвердилисяринковівідносини йфінансовіресурси всебільшоюміроюформуються у приватного й корпоративному секторах, апитома вагидержавнихфінансів при цьому перманентнозменшується,несерйозностверджувати, щонаявні (>ринкові)відносинивиходять далеко за межіфінансового права,оскільки заданих умівфінансовіправовідносини невиступають «яквладно-майнові» й, такими темамиіншихгалузей права.

Данапозиціясоціальнонеповноцінна інаукововразлива,оскількипровокуєщонайменшедвоєнеминучихнаслідків.По-перше, при такомупідходінеобхідновизнати фактвідчутного ібезупинногозвуженняоб'єкта й предметафінансового права й таким чином — самих рамок тамасштабів йогорегулюючоговпливу.По-друге,йдучи залогікою Першогонаслідку,закономірнонеобхідновизнатиісторичнубезперспективністьфінансового права яксамостійноїгалузі права.Адже, запереконаннямМ.Кучерявенка, «>фінансово-правоверегулюваннявизначається: із одного боці,майновим характеромособливого роду, щообумовлюється тім, щовласникаммайнає держава ііснуєцемайно успецифічнійформі —централізованих йдецентралізованихгрошовихфондів; ізіншого —владним характерам,якийвизначається тім, щореалізаціявладнихповноваженьздійснюєтьсясамевласникомкоштів.

>Наведенапозиціянайбільшконцентровановіддзеркалюєпозиціюпредставниківортодоксальної школи. Ос-кільки вона абсолютноігноруєреальнудійсність, тоєнеобхідністьпроаналізуватиїїхоча б максимальностисло.

>По-перше, ізкожнимпореформенним фатальністю Українська державастаєвласником всеменшоїчасткимайна, до тогочислі йфінансовихресурсів.Якщоспіввіднестидоходнучастину державного імісцевихбюджетів йтимифінансовими ресурсами, котріформуються йобертаються уринковомусекторі, тоспіввідношення якщо 1: 3; йцеще далеко ще не межа.Зрозуміло, щофінансове правомаєврегульовувати нелише рухдержавнихфінансів, протебільшоюмірою йнаціональногофінансовогокапіталу.Заперечуватицесьогодні простошкідливо. Отже,обмежувати внинішніхумовахоб'єкт й предметфінансового прававиключнодержавнимифінансамифактичноозначаєправовийанахронізм йєсвідченнямсомнамбулічного снутеоретиків, щозаймаютьсяпролонгацієюфізично і моральнозастарілоїдогми.

>По-друге, всучаснихумовах, коливизначальними йбазовимивиступаютьринковіпринципи тазакономірності,обмежуватифінансово-правоверегулюваннясуто «>владним характером» можнахіба що вжурнальнихстаттях, немаючи при цьому анінайменшогобізнесовогодосвіду, ані дняпрактичної роботи уфінансовій сфері. Аринковадійсністьдиктуєсвій режимфінансово-правовихстосунків держави йсуб'єктівпідприємницькоїдіяльності, свої правила їхньоговзаємовідносин йповедінки. В частности,фінансовийринок невизнає алгоритм «влада —підпорядкування» в йогорадянськомуабсолюті.

>Виходячи із цого, можнаще разакцентувати, що вринковихумовах методвладнихприписів якспосібфінансово-правовогорегулюванняможевикористовуватисяпоряд із методамиправових >узгоджень,юридичнихдозволів,рекомендацій йнавіть свого родустимулів ізаохочень.

Отже,ринковівідносинигенерують івідтворюють свого роду «>нейтральнеправове полі», у рамкахякоговідкривається «коридорсвободи», дедіяти врежимікатегоричнихімперативів практичноневигідно іфінансовонедоцільно.Аджеприватнийкапіталфункціонує врежимівідстоюванняперш насвоїхфінансовихінтересів йвідгукується назагальнонаціональніпотребилише запаритетних умів, «>рівностісторін». Ацеозначаєніщоінше, якжорсткевідстоювання права наотриманняприбутку чивигоди чи жнаявністьможливостейдомагатисяреальнихгарантійдіяти нанаціональномуфінансовомуринку, невтрачаючи права волюпідприємництва.

Таким чином,ринковіперспективирозвиткуфінансового права нового типу,тобто контекст йогозростаючоговпливу йюридичноїдієвості зарахунок балансуінтересів,означаєніщоінше, як паритет «>інституціональності» та «демократизму», котрівизначальноюміроюзалежать від того,наскількиринковоюєфункціонуючаполітико-економічна система йнаскільки адекватним у цьомусенсієфінансовезаконодавство, аотже — йфінансове право яктаке.

Провідсутністьсьогоднізазначеноїадекватностісвідчить тієї факт, що профінансове право яксамостійну,правомочнугалузь незгадують аніпарламентарі, аніюристи, котрі за родомсвоєїдіяльностізаймаютьсявирішеннямпрактичних проблем, що заринковими принципами малі б бути вкомпетенціїфінансово-правовогорегулювання.Адже всвоїйпрактичнійроліфінансове правозводиться доузгодженняекономічнихінтересів,персоніфікатори якінерідкоперебувають угострихконфліктах йнавіть урежиміжорсткогоантагонізму.Завдякифінансовомузаконодавствуринкового типу й адекватним нормамфінансового права стало бможливимсфокусуватиюридичну силу держави ісуспільства нанайбільшсуперечливих табольовихділянкахфінансовоїсистеми,забезпечуючи утакийспосібуспішнийрозвиток національноїекономіки вцілому. Ісаме в цьому йогоісторичнийсенс,особливезначення йгарантія того, щолише за таких умівфінансове правоперестаневідчувати собі «>ринковимнедоростком» чи «>пасинком»середіншихгалузейчинноїюриспруденції.

>Навіть зарадянськихчасівдіючажорстка цензурапішла на вчинки й дала «добро» на запусккатегорії «>фінансове право» вофіційний оборот.Після цого наставшиперіодїї активногонаукового розробка. Це сталосерйозноюпередумовою длясерйозних заявокщодорозумінняфінансового права якокремої,самостійноїгалузіпублічного права.Виокремлення того годинуфінансового права всамостійнийоб'єктдослідження означалосправжнюреволюцію внауковійдумці.Адже таким чином незримовизнаваласятрадиціядореволюційноїросійської,західноєвропейськоїконтинентальної й таангло-американськоїнауковихправовихшкіл, котрі стоялиоб'єктивістських засідках, практично нерозділялифінанси йфінансове правозалежно від формвласності йспособівгосподарювання. Однак, йцезрозуміло,подібнерозуміння могло бутиприсутнім урадянськіймоделіфінансового правалишеумоглядно,оскільки на державномурівнііснувалиадекватні монопольному правуфінансовіправовідносини.

>Тобтозаконодавчі йнормативніакти, котріобслуговували йзахищалилишеінтереси держави,фактично представлялидомінантний блокфінансового права.Інерційнозазначене «статус-кво»дехтопрагневідстоювати йнині.

>Післярозпаду СРСР удеякихавторитетних для свого годиниучених-правознавцівз'явилосязрозумілебажаннявідмовитися відзвичної, аточніше —примусовоїортодоксальності. Так,відомийросійськийучений-правознавецьС.С.Алексєєв,якийкористуєтьсяглибокоюповагоюсереднауковоїгромадськості йсьогодні, упередмові досвоєї книжки, щовийшла вже уперіодринкових реформ, заявивши про ті, що «>потрібнойти вперед шляхом істини»,демонструватинарешті «>прагнення доочищення,посильнезвільнення від догм,стереотипів такомплексів, котрі булихарактерними длянедавнього станунашоїправової науки».Зарадиісторичноїоб'єктивностіважливоще развизнати, щосамезавдякинайбільшавторитетнимвченим тогоперіоду буввідвойованийдужеважливий плацдарм нафронті «>класовоїборотьби»,зокрема здобуто свого родуіндульгенція натеоретичне життя такимбагатьомзагальноцивілізаційнимявищам йсеред них —фінансовому праву.Переоцінитицеісторичнезавоюваннянеможливо.

Аліводночас,представники такзваної «>ринковоїхвилі»,користуючисьнезвичноюсвободою длятеоретичних заявок,розпочалиінтенсивнообґрунтовуватинародження «нових»галузей права. Таким чином, заостаннєдесятиліттяз'явилося не меншепівсотнігалузевихрізновидів, багато із якіфактичноєскладовимифінансового права ііншихсистемнихгалузейюриспруденції.Самеостаннімирокамиспостерігаєтьсяспонтанно-стихійне «>розмноження»правовихгалузейлише засемантичнимиознаками. Безнайменшого опору йзаслуженої в цьомуразікритичностізапускаються впонятійний обороттакі «>різновидигалузей» права, як «>акціонерне», «>банківське», «>бюджетне», «>валютне», «>вексельне», «>інвестиційне», «>інноваційне», «>кредитне», «>конкурентне», «>лізингове», «>податкове» таін.Якщоподібнуправотворчістьякимось чином необмежити, тоневиправданапоява такзваних «>галузей» правапродовжуватиметься,завдаючивідчутноїшкодичинномуправознавству таюридичнійпрактиці.Фінансове право зсвоєїаморфності іслабкості «наринку» такихгалузевихвелетів, якконституційне,цивільне,адміністративне,господарське,потерпаєнайбільше.

>Підсумовуючивикладеневище,зазначимо:ринкова системаоб'єктивновимагає йпримушує,щоб досферирегулюючоювпливуфінансового права належали нелише «>публічнігрошовіфонди», аголовним чином йнасампередрозмаїтий спектрфінансовихресурсів.Йдеться про ті, щонаціональнийфінансовийкапіталформується іобертається наринкуфінансовихпослуг,ринкуціннихпаперів й фондовогоринку, до тогочислі врізного родупохідних формах, у такзваних «>інститутахспільногоінвестування»,тобто впайових такорпоративних фондах, уформіконсорціумногокапіталу тощо.Ціринковіканали таформи рухуфінансовогокапіталурозпочалитеоретичнодосліджувати і практичноосвоювативідносно недавно, щопозначається й на перспективирозвиткуфінансового права.


У>исновки

>Підсумовуючи всевикладеневище можназазначити:

>Фінансове право -цесамостiйнагалузьпублiчного права, щорегулюєсуспiльнiвiдносини усферiмобiлiзацiї,розподiлу івикористанняцентралiзованих ідецентралiзованихфiнансовихресурсiв держави ізметою забезпеченнявиконання неюсвоїхзавдань іфункцiй.

>Своєвираженняфінансове правознаходить у законах якнормативних актахвищоїюридичноїсили,іншихнормативних тапідзаконних актах,постановахКабінету міністрів,відповіднихміністерств,відомств,державнихкомітетів,рішенняхНаціонального банку,державнихкомісій,судовихрішеннях ізфінансово-правових проблем тощо.

>Взагалі,фінансове право Україниперебуває устадіїформування, на якувпливаютьрізнічинники:наявністьзалишківминулоїсистеми (>наприклад,фіскальнийухил), основтеперішнього (>внутрішнянезбалансованість,суперечливість норм),тенденціїрозвитку (>рівністьсуб’єктів права всіх формвласності,посиленняматеріальноївідповідальності заправопорушення вгалузіфінансів),новіекономічні таполітичніумови держави.Останнєпоки щопроявляєтьсяпереважно уформінапрямків татенденцій урозвиткуфінансового права України.

 >Останнєпоки щопроявляєтьсяпереважно уформінапрямків татенденцій урозвиткуфінансового права України.

У йогорозвитку можнавиділититакінайбільшсуттєві напрями:

1.Змінифінансово-правових норм, щозумовлені переходомекономіки доринковихвідносин.Теперцінормибазуються напринципірівності правсуб’єктівнезалежно відформивласності йвідповідно до цого – їхніфінансовихзобов’язань перед Державою йрегіональнимиутвореннями, прав на захист їхнізаконнихінтересів,самостійностігосподарюючихсуб’єктів тощо.

>Слідтакожвідзначити йспрямованістьфінансово-правовихінститутів настимулюваннявиробництва,використання їхнього длярегулюванняекономіки тощо.

2.Посиленняматеріальної (>фінансової)відповідальності заправопорушення уфінансовій сфері. Цестосуєтьсятакож йвідповідальностідержавнихорганів, котріздійснюютьфінансову діяльність.

3.Спрямованістьфінансово-правовогорегулювання навстановленнябільшогорозмаїття методівфінансовоїдіяльності держави таорганів місцевого самоврядування. разом з тім вонищепереважуєфіскальна сторона.

4.Фінансове право винневідображатирозвиток в Україні місцевого самоврядування.Зміни, щовідбуваються в його нормах,спрямовані нарозширеннясамостійності місцевого самоврядування ісфери їхнього правовогорегулювання.Органи місцевого самоврядуваннямають правоприйматинормативніакти, котрірегулюютьфінансовівідносини на територїїхньогоюрисдикції.

5.Фінансово-правовінорми, котрізакріплюютьповноваженнядержавнихорганів угалузіфінансів,повиннівідображатиконституційний принципподілу влади вгалузіфінансів.

>Зазначенітенденціїнабудуть свогоподальшогорозвитку, Незважаючи тих, що смердотіпотребують свогопоглиблення тазакріплення. При цьомупотрібновраховувати і ті, щорозвитокфінансового права вцілому виненвідповідати нормамміжнародного права тасприятиствореннюфінансовоїоснови для їхньогореалізації,утвердженню прав й свободлюдини.


З>писоквикористаноїлітератури

1.БілецькаГ.М., КондратенкоН.Г.Окремі запитаннявирішенняподатковихспорів:сучаснийаналіз ташляхипокращання //Перспективирозвиткуюридичної наукиочимамолоді:Збірникнауковихпраць / За ред.В.І.Терентьєва, О.В.Козаченка. –Миколаїв:МНЦ ОНЮА, 2008. – З. 31–34;

2. Ковальчук А.Ринковіперспективирозвиткуфінансового права // Право України:Юридичний журнал. – 2007. – №5,С.108-112.

3. Ковальчук А. Роль ймісцефінансового права заринкових умів // Право України:Юридичний журнал. – 2007. – №2,С.45-47.

4. Кучерявенко М.Майбутнєфінансового права:невже кризу // Право України:Юридичний журнал. – 2007. – №8.С.34-38.

5. сучасний стан таперспективирозвиткуфінансового права:ТезидоповідейМіжнародноїнауково-практичноїконференції, 23–24 листопаду 2007 року /Науково-досліднийінститутфінансового права. – До.: ПП „>Укртехнопрінт”, 2008. – Ч. 2. – 88 з.


Схожі реферати:

Навігація