Реферати українською » Финансовые науки » Організація грошового обігу


Реферат Організація грошового обігу

>Зміст

>Вступ

1.Технологіяорганізації копійчаногообігу

2.Доходи тавитрати населення якскладові балансу та їхнього роль увизначенні копійчаногообігу

>Висновки

Списоквикористанихджерел


>Вступ

Рухготівкових грошейвідбувається упроцесіобігутоварів привиконаннірізнихплатежів. Зрозвитком товарноговиробництваобмін товару товару ставшиобслуговуватисягрошима, томугрошовийобігпов'язаний ізтоварнимобігом йобумовлюється ним.Грошінадходять вобіг,щобобслуговуватиреалізаціютоварів, а їхнікількість,необхідна дляобліку,визначаєтьсякількістютоварів,рівнемтоварнихцін йшвидкістюобігу грошей.

>Грошовийобігвідрізняється від товарного тім, щокожний товар лишетимчасовоперебуває у сферіобігу, тоді якгрошізнаходяться вобігупостійно.

Прикупівлітоварів у кредитгрошівиступають якзасіб платежу, невиконуючи при цьому рольобміну товару товару, азавершуючи його.Грошоваготівка,нарахованатій чиіншійособі якзасіб платежу,нерідковикористовується накупівлютоварів,тобтофункціонує якзасібобігу, агроші,отримані відреалізаціїтоварів,нерідковикористовуються дляпогашенняборговихзобов'язань йвиконуютьфункціюзасобу платежу.

>Гроші,виконуючифункціюобігу й платежу усвоємубезперервномурусі у межахгрошових системкожної держави вцілому,забезпечуютьгрошовийобіг. Рух грошейґрунтується нарусітоварів,отже,зміни врусітоварівунаслідокскороченнявиробництва чизавдяки йогозростаннювикликають збільшення чискорочення грошей вобігу. Сам процесобігуперетинаєіндивідуальні ілокальнікордонибезпосередньогообмінутоварів,розвиваючись усуцільне колосуспільнихзв'язків, котрізалежать відкількостіпроданих наринкутоварів,рівнятоварнихцін,швидкостіобігу грошей.


1.Технологіяорганізації копійчаногообігу

>Переходячи від одногопокупця доіншого, гривняобслуговує процескупівлі-продажудекількохтоварів. Отже,кількість грошей, необходимих дляобігу,змінюється прямопропорційнокількостіпроданих наринкутоварів йрівневі їхніцін таоберненопропорційношвидкостіобігу грошей [6, з. 15].

Уумовах переходунашої країни доринковихвідносинтотальнезростанняцінпризводить дохронічноїдестабілізації копійчаногообігу череззнецінення грошей танеприборканістьціноутворення. Цепороджуєбезперервний процесдодатковоговипуску грошей вобіг йобумовлюєнестримнепадіннявиробництва іекономіки вцілому.Приборкання цогопроцесунеможливе безврахування характеругрошовихвідносин вумовахринковоїекономіки.

>Визначена Марксом формула «>гроші - товар» ізрозвиткомринковоїекономікитрансформувалась вокреміелементигрошовоїсистемивідповідно дофункцій грошей. Та і самгроші пережилирізніетапи.Грошіметалеві, щовиготовлялися іздорогоціннихметалів,замінені напаперові, котрівідповідалиеквівалентові золота іобмінювались нанього йт.ін.Основоюзрілостіфункціонуваннярізних форм грошейє їхньоголіквідність, а томугроші можнарозглядати яквисоколіквідніактиви.Активи ж, котрімаютьвисокуліквідність,можутьрозглядатись не якгроші, а як їхніадекватнізамінники (>ціннідержавніпапери,акції,капітал урізних формах тощо), щоєневід'ємноюознакоюринковоїекономіки.Людина, котрамаєбільший чименшийкапітал (>гроші чимайно) самаприймаєрішення, деїйзберігатисвоєбагатство, в котріактиви йоговигідновкласти напевнийперіод.

>Можнавкластигроші у банки подпроценти, й вперехіднийперіод засучасного стануекономіки України -ценайкращийвихід. Зрозвиткомринковихвідносин,стабілізацієюекономіки таїїукріпленням,гроші,вкладені вактиви,даютьвищіпроценти. Уперіодзростанняінфляціїгроші, хоч ймаютьвисокуліквідність, усе ж такинеухильнопоглиблюютьнегативнеставлення перед тим, а тому їхнізберігання,навіть у банках, невикликаєдовіри, їхньоговкладають умайно,нерухомість, аще –обмінюють на валютуіншихкраїн. Національна валюта, таким чином,втрачає своїфункції й якміривартості, й якзасобунакопичення.Зростанняцінпосилюєцей процес йпотребуєдодатковогоспрямування грошей вобіг, щопризводить догіперінфляції [1, із 23-ї].

>Стабілізаціяекономіки таїївисхіднийрозвитокпосилюютьдовіру до національноївалюти,стимулюютьнакопичення грошей,вкладання їхні нарахунки в російських банках чи длякупівліактивів, що миматимемо умайбутньому й в Україні. Ценасампередстосуєтьсяактивів, котрі засвоєюприродоюмаютьвартість йможутьвиступати якзасіб платежу танакопичення,більшою чименшоюміроюєліквідними, але й навідміну від грошей неможутьвиконуватифункціюміривартості,оскількизмінюють своюномінальнувартістьвідносно масштабуцін.

Зврахуваннямступеняліквідності того чиіншого активунарівні ізгрошима українах ізринковоюекономікою введенопоняття «>агрегатів».Грошовий агрегат увузькомурозумінніє не щоінше, якгроші вобігу чиміра грошей.

першийгрошовий агрегат (М1)акцентуєувагу на грошах як назасобіобігу,тобто наготівці та вклади дозапитання, котрі можнапереказатиіншим особам задопомогоючеків чиелектронноїпошти.

Іншийгрошовий агрегат (М2) -цегроші уфункціїзасобунакопичення. Усвоїйосновівінохоплюєміру грошейМІ та грошей, котрієліквіднимзасобомнакопичення,тобто рядактивів, щомаютьфіксованувартість йможутьперетворюватися вготівку, але й неможуть бутипереказаними відоднієї особини доіншої ані черезелектроннупошту, ані чеками. До цого агрегату належативзаємніфонди копійчаногоринку,депозитнірахунки копійчаногоринку,заощадженіуклади,терміновівклади,сьогоденні догоди проповторнийвикуп,одноденніпозички вєвродоларах.

>Грошовіагрегати М1 й М2займаютьчільнемісце угрошовійсистемі, але йпоряд із нимиіснуютьінші,меншліквідніактиви. До нихвідносятьсятермінові догоди проповторнийвикуп йпозички вєвродоларах на рядків,більший ніж 24години, атакож титулвласностівзаємнихфондів копійчаногоринку, щоналежитьрізнимінститутам.Ціактивистановлять агрегатМ3,який,крім того,містить усобіагрегати М1 й М2 [3, з. 120].

>Деякіцінніпапери, котрі невходять у складгрошовою агрегатуМ3 (>банківський акцепт,комерційніпапери,короткостроковіцінніпапери іоблігації), атакожмаютьдоволівисокуліквідність, а томуоб'єднуються вгрошовий агрегат.

>Слідзауважити, що думиекономістіввідносногрошовихагрегатів незбігаються.Одні із нихвважають, щожоден зтрадиційнихгрошовихагрегатів неєоптимальним як із точкизорутеорії, то йекономічної політики.Пояснюєтьсяце тім, щогрошовіагрегати М1 й М2 таіншієдовільновибраними іздеякого континууму (>сукупності)ліквідності. При цьомуприхильникитакоїконцепціївисуваютьтвердження, щозамістьдовільноїсистемигрошовихагрегатівдоцільностворитизагальний агрегат всіхліквіднихактивів.

>Переважнабільшістьекономістіввідносятьгрошовий агрегат М2 достандартнихпоказників,якийможе бутивагомимінститутомгрошово-кредитної політики. На нашпогляд,заслуговує наувагузастосовувана США системаміри грошей, Якавключає у собі:найвужчуміру грошей (М1),призначенуохоплюватибаланси, котрізвичайновикористовуються у платежах длякупівлітоварів йпослуг,тобто,активи, котріпередбачені дляутримання,головним чином,обслуговуванняпоточнихоперацій. Таким чином, М1складається ізвалюти,дорожніхчеків,поточнихрахунків йрахунків, на котрінараховуютьсяпроценти ізнеобмеженим правомвидавати чеки.Цяміра й болееширшівиключаютьбаланси,утримуваніурядом США, атакожіноземнимиурядами таофіційнимиустановами,оскільки сумацихбалансів непов'язана ізрозміромвитрат йпоточнихоперацій,наприклад, США;дещоширшаміра грошей (М2)охоплює,крім М1, йфінансовіактиви, котрімаютьнадзвичайнуліквідність, щопіддаютьсяконвертації убалансипоточнихоперацій ізвідносноюлегкістю, чи жтакі, щомаютьобмеженийступіньвикористаннябезпосередньо употочнихопераціях, чи жтакі,чиїномінальнівартостіздебільшогофіксовані.Цяміразалучає до собірізноманітнірахунки таІнструменти:терміновірахункигрошовихринків, щопропонуютьсядепозитнимиустановами,депозити приватного сектору,рахункигромадян вєвродоларах, щомають бутисплачені черездобу, догоди прокупівлюціннихпаперів ізнаступним їхньоговикупом черездобу,випущені банками, атакожакціїдеякихфондівгрошовихринків. Зіншого боці,цяміра неохоплюєбаланси, котрічіткоутримуються лише длядовгостроковихцілей (>наприклад,рахунки привиході напенсію йрахункиКеуха).Вилучені з М2такождеяківажливіліквідніактиви,такі якбанкнотиміністерствафінансів йкомерційніпапери,чиїномінальнівартостієринковоризиковими;найширшоюміроюзапасів грошейєМ3, щозалучає до М2,поряд ізіншими,певніліквідніактиви, котріутримуються,головним чином,завдякивласникам великихактивів, таких яктермінові тадеякііншіінструменти, через котріпозичаютьсяфонди навеликісуми (100 тис. дол. й понад)депозитнимустановам на рядків,довший ніждобу,терміновієвродолари нарахункахгромадян США, атакожакції у фондахгрошовихринків, котріголовним чиномзберігаються вустановах.Позики із боцідепозитнихустанов уцих формахпредставляютьфонди,якими можнашвидкоуправляти йзмінювативідповідно дозмін уфондовихпотребах при потокахкредитних таіншихдепозитних потоках;крімцихвидівгрошовихзапасів, котріможутьвиступатищорічнимицілямимонетарної політики,фінансовийриноктакожпропонуєширшийзасіб чиміруліквіднихактивів, щопоширюється нарізноманітнікороткотерміновіринковіінструменти:банківськіакцепти,короткостроковікомерційніпапери, атакожоблігаціїМіністерствафінансів йФедеральноїрезервноїсистеми США (ФРС), щокористуються великимпопитом наринку. Рядки їхньогопогашення неперевищуютьдванадцятимісяців [2, з. 43].

>Цяміра неєметоюмонетарної політикичастково через ті, щошвидкозібратиінформацію, порівняно ізгрошовими заходами, не можна, а ще через ті, що, порівняно із нимиїїскладові меншепідпадають подвплив політикиФР, а понадвизначаютьсярішеннямипозичальників за секторамиринку, де смердотіхочутьотриматипозику.

>Всісукупності якмонетарних, то йліквіднихактивів,сфокусовані вактиві балансовогозвітуклієнтів.Боргові заходь, у своючергу,зосереджені на кредитах,виданих якпозикиклієнтам. У 1993 р.Комітетопераційвідкритогоринкуповідомив, щовінконтролюватиме разом ізмонетарнимисукупностямиширокуміруборгу, котравключає у собіпозики всіхвнутрішніхнефінансовихсекторівфедеральних,штатних ймісцевихорганів самоврядування,нефінансовихвидівбізнесу тасімей.Цясерія особливоважлива якджерелоінформації профінансові ринки й про лещатамонетарної політики уперіод, колигрошовісукупностівикривляютьсярегулюючимизмінами.

Алі,враховуючидосвід роботипередовихкраїн,слід незабувати пронеобхідністьоптимізаціїготівковогообігу в Україні.Причому,головною причиноюгрошовоїемісіїєперевищеннягрошовихдоходів надвидатками.Паралельно угрошовихвитратах населенняпадаєпитома вагикупівлітоварів, а томуреалізаціятоварівпершоїнеобхідностізнижуєтьсяшвидше, ніжпоказники їхнівиробництва,відбуваєтьсяпереливання грошей уготівковийобіг, що можнапояснити такими причинами:зменшеннямкоштів напоточнихрахункахпідприємств й населення тазбільшеннямготівки;приховуваннямдоходівпідприємств всіх формвласності відоподаткування;нестабільністю векономіці й платежах;незацікавленістю населення йпідприємств узберіганні грошей у банках [5, з. 89].

>Поверненнядовіри доготівки йполіпшенняготівковогообігуможливелише зарахунокдійовихзаходівщодостабілізаціїекономіки.

>Поряд ізмірамищодостабілізаціїекономіки тарозвиткупромисловостінеобхідножорсткообмежитигрошовийобіг.Національний банк Українивживаєдійові заходьвідносноорганізації роботи ізготівковимобігом національноївалюти як законногоплатіжногозасобу на територї України.Готівка унаціональнійвалютієзаконнимплатіжнимзасобом на територї України й неможе бутиоб'єктомкупівлі-продажу.

>Національний банк України, як Єдинийемісійний банк йкасовий центр держави,організовує йрегулюєобсяг та структуруготівковоїмаси вобігу напідставіголовнихнапрямівгрошово-кредитної політики.Установибанківвідповідно довказівокНаціонального банкуздійснюютьпрогнозуванняготівковогообігу.

>Національний банк длявизначеннягрошовоїмаси чи грошейувівгрошовіагрегатиM0, M1,M2.Відповідногрошовіагрегативключають у собі: М0 -цегроші вобігу,готівковікошти взалишкахкас таювілейнімонети; М1 -цегроші,визначені вагрегаті М0 такошти дозапитаннясуб'єктівгосподарськоїдіяльності іфізичнихосіб ізнарахованими відсотками по них; М2 -цегроші,визначені агрегатом М1 тастроковікошти (>депозити) йкошти дозапитання віноземнійвалюті;М3 -цегроші,визначені вагрегаті М2 такошти йвкладення вціннихпаперах.

>Важливоюумовоюфункціонуваннягосподарськогомеханізму, щопокликана забезпечитиприскоренняекономічногорозвиткусуспільства,єстійкістьготівковоюобігу призбалансуванніплатоспроможногопопиту населення тапропозиціїтоварів йпослуг.Усецеобумовлюєтакіосновні заподіянняустановбанків уроботі ізготівковимобігом:безумовневиконаннязаконодавчих танормативнихактіввищихорганів влади тауправління йнаціонального банку ізпитаньрегулюванняобсягу таструктуриготівковоїмаси вобігу;аналізсукупнихоцінок станузбалансованостігрошовихдоходів йвитрат населення тавироблення наційпідставіузгодженоїекономічної політики прирегулюваннідоходів населення,розвиткунетрадиційнихканалів їхнівикористання,реалізаціїсоціальнихпрограмполіпшення життя населення;раціональна організаціяготівковогообігу,всебічнийрозвиток йвпровадження нових формбезготівковихрозрахунків,якнайшвидшезалученняготівки докасбанків;вирішенняпитанькредитування народногогосподарства іорганізаціїрозрахунків,виходячи ізінтересівподальшогозміцненняготівковогообігу –економневитрачаннякредитнихресурсів йпідвищенняефективностівикористання кредиту,додержання такихосновнихпринципів кредиту, якцільовий характер,строковість й Повернення,забезпеченістьтоварно-матеріальнимицінностями;сувореобмеженняемісіївимогамизростанняобсягуготівки;своєчаснавидачаготівкипідприємствам,об'єднанням,організаціям йустановам длявиплатизаробітної плати, оплати роботи усільськогосподарськихпідприємствах та наіншіцілі;здійснення контролю заекономнимвитрачаннямготівковихкоштів угосподарстві, атакожвитрачаннякоштів зацільовимпризначенням;суворедотриманнявстановленого порядкукасової таемісійної роботи [4, з. 27].

>Вирішенняцихпитаньможливелише причіткомупрогнозуванніготівковогообігу черезвизначенняголовнихнапрямів державноїгрошово-кредитної політики,прогнознихрозрахунків балансугрошовихдоходів йвитрат населення таготівковогообігу.Показники балансувикористовуються дляскладанняпрогнознихрозрахунківкасовихоборотівготівки. Прогнозрозрахунківкасовихоборотіврозробляється напідставіпланів чипрогнозівсоціально-економічногорозвитку ізурахуваннямгрошово-кредитної політики.Розраховуютьсяобсяг йджереланадходженьготівки докасбанків,розміри йцільовеспрямуваннявидачготівки ізкасбанків,випуску грошей чивилучення їхнього ізобігу вцілому вдержаві, в західних областях,містах та районах накожний квартал.

>ОсновнимизавданнямиНаціонального банку Українищодовалютної політикиє: забезпеченнявнутрішньої тазовнішньоїстабільностігривні;продовження забезпеченняпроцесудедоларизації українськоїекономіки черезпідвищенняпривабливостігривневихактивів порівняно ізвкладеннями вактиви віноземнійвалюті; забезпеченнязолотовалютнихрезервів не менше ніжфінансуванняімпортупротягом двохмісяців; забезпеченняефективногофункціонування національноївалютноїсистеми череззбалансованістьплатіжного балансу,гармонізаціюінтересівекспортерів таімпортерів;здійснення поточногорегулюваннясистемивалютнихобмежень таекономічнихнормативів;удосконаленняструктуривнутрішнього валютногоринку ізурахуваннямміжнародної практики тазапровадження новихвидівміжнароднихрозрахунків;створеннясприятливих умів длявкладеннякоштів резидентами й нерезидентами України внаціональнуекономіку [5, з. 12].

>Політика у сферіуправлінняготівковимобігоммаєспрямовуватись наповне йсвоєчасне забезпечення потребекономіки вготівці та ефективногоїївикористання векономічних процесів,посилення контролю заготівковимирозрахункамиміжсуб'єктамигосподарювання тадецентралізаціювипускуготівки вобіг йвдосконаленняорганізації роботи ізготівкою втериторіальнихуправлінняхНаціонального банку України череззапровадженнясучаснихметодів йтехнологій наосновівикористаннявисокошвидкісних системобробкиготівки.

 

2.Доходи тавитрати населення якскладові балансу та їхні роль увизначенні копійчаногообігу

>Доходи населення — як їхнізагальнийобсяг, то йрівень —являють собоювихідний пункт дляоцінювання іпрогнозуванняпроцесувідтвореннянаціонального продукту, аотже,національного прибутку танаціональногобагатства країни.Безперервністьпроцесу «>виробництво —споживання —виробництво»зумовлюється, із одного боці,виробництвомпродукції, що заструктурою таякістювідповідаєпотребам населення, а ізіншого —наявністю увідповіднихкатегорій населеннядостатніхдоходів дляпридбанняцієїпродукції зацінами, щодозволяютьвиробникампрацювати ізрівнемприбутковості ненижчим засередній. яквідомо,зниження цогорівнязменшуєконкурентоспроможність виробника йздебільшогопризводить до йогобанкрутства.Додатковийприбуток заперевищеннясередньогорівняприбутковостіокремимвиробникомпідлягаєперерозподілу.Такийперерозподіл згідно ізподатковимзаконодавствоммає наметі забезпечитизначнучасткузагальнодержавних потреб. Алізрозуміло, що нейдеться провирівнюваннядоходів того чиіншого підприємства йдоходів йогопрацівників, а про забезпеченнязагальносоціальних потребсуспільства,насамперед зарахунок тихий йогоосіб, котрі взмозіпрацюватиефективніше, ніжінші. У такому напрямідіютьподатковісистемипереважноїбільшостірозвиненихкраїн світу, дезастосовуєтьсяпрогресивна системаоподаткування [6, із 16-го].

Отже,доходи окремихфізичнихосіб (населення)необхіднорозглядати ізурахуваннямрозмірусплачуванихподатків.Доходи окремихкатегорій населенняістотнорізні заструктурою, щовпливає як нарівеньцихдоходів, то й настабільність їхньогоодержання.Різницядоходівзумовлюється такимичинниками:

1)вік та стати, котрівизначаютьфізичніможливості особинищодопрацевлаштування, авідповідно — іодержання прибутку;

2) робота за найманням чи увласномубізнесі;

3)схильність доризику.

>Зрозуміло, щоці тричинникивзаємозв’язані, але й можнавідзначити й їхньоговпливокремо наскладові прибутку, котріможуть бутиоб’єднані втакізбільшенігрупи:

1) зарплата;

2)дохід відпідприємницькоїдіяльності,якийлишається врозпорядженні того,хтоодночасноєвласникомкапіталу тапрацівникомфірми (>включаючифермерів);

3)дохід особини яквласникакапіталу, щовкладений уцінніпапери,нерухомість, землю чивідповідніфонди (>пенсійний,страховий й т.ін.);

4)доходи окремихосіб зарахуноквиплат із державного бюджету (>студенти,пенсіонери,інваліди таінші);

5)іншідоходи.

>Заробітна плата —цевинагорода,обчислена, як правило, угрошовомувираженні, якої затрудовим договоромвласник чиуповноважений ним орган (>наймач)виплачуєпрацівникові завиконану роботу.

>Номінальназаробітна плата — сума грошей, щонарахованапротягомвідповідногоперіоду завиконанупрацівником роботу.Заробітна платанараховується згідно ізустановленими нормами оплати роботи — ставками, окладами,іншимичинними формами та системами.

>Залежно відскладовихчастинвиокремлюють:

>валовузаробітну плату (брутто);

>чистузаробітну плату (нетто),тобто завідкиданнямобов’язковихподатків.

НецитуючиІнструкції про складкоштів,спрямованих наспоживання, Яказатверджена наказомМінстату України за № 150 від 27.06.94,достатньозауважити, що Перші 4наведенігрупидоходівутворюють фондспоживання,якийявляє собоюголовнускладовусукупногооподаткованого прибутку длянарахуванняприбутковогоподатку.

>Окремослідспинитися наостанньомупунктіцієїструктури «>Іншідоходи». Донього будутьвіднесенідоходи, котріодержуютьсяздебільшого поза контролем із боці держави таподаткових служб. Тому,якщо Перші 4складовіможуть бутидоволі точнорозраховані напідставібухгалтерських тастатистичнихзвітів, то «>Іншідоходи»обчислюються іздопомогоюстатистичнихоцінок та ізвикористаннямспеціальних методик длявиконаннявідповіднихрозрахунків. Цеоцінкадоходів віднезаконноїпідприємницькоїдіяльності тадоходів,одержанихзлочинним шляхом. Уумовахперехідноїекономіки, занедосконалості законів таслабкостівиконавчихдержавних структур,цячастинадоходів в Україні, зарізнимиоцінками,коливається вмежах 30—50% відзагальноїсумидоходів населення, щозначноперевищує 10—12%,притаманнихрозвиненимкраїнам [1, із 25-ма].

>Під годинурозрахункутериторіального балансудоходів тавитрат населенняобчислюють:

>первиннийдохід урозрахунку нагодувальника впоточних танезміннихцінах;

>наявнийфакторнийдохід на свою душу населення впоточних танезміннихцінах;

>сукупнийдохід на свою душу населення тадомогосподарство.

>Первиннийдохід —цедохід відпрямоїучасті увиробництві чинаданніпослуг, й йогорозрахунокмаєсенслишещодо тихийчленівдомогосподарства, котріпрацюють.Наявнийфакторнийдохід —цедохід ізурахуваннямрозрахунків іздержбюджетом:сплатиподатків танадходження із бюджету увиглядіпрямоїдопомоги тапільговихпослуг.Показниксукупного прибуткуявляє собою суму всіхдоходів,одержаних членамидомогосподарства.Діленням цогопоказника накількістьчленівдомогосподарствавизначаютьсередньодушовийсукупнийдохід.

Уумовахринковоїекономікиодержаннябудь-якихдоходівпов’язане із результатамидіяльності — чипідприємницькоїструктури, чи держави, що, у своючергу,безпосередньопов’язане ізіншимчинником —ризиком.Рівеньризику, аотже, йстабільність (>гарантія)отриманнядоходів,змінюється відпершоїскладової доп’ятої. Отже,прогнозуючидоходипевнихкатегорій населення,слідобов’язкововраховувативплив чинникаризику.

>Рівеньдоходів окремихкатегорій населення дляреалізації їхньогофункцій з забезпеченняпроцесувідтвореннянаціонального продуктузалежить від його копійчаного (>номінального)вираження тарівняцін,якийвпливає наможливістьпридбати зацігрошіпевнукількість (>обсяг)товарів тапослуг. У своючергу,рівеньномінальнихдоходівперебуває подвпливомкількісного таякісногофакторів:загальногообсягудоходів,одержанихпевноюструктурою, таефективності роботи тихий,хто працює вційструктурі.Причомуйдеться не проефективність роботи окремихпрацівників, (вон якщоврахована приоплаті роботицихпрацівників), а проефективність роботи колективупрацівників, склад йкількість яківизначаютьрозміродержаного прибутку,причомуостанній якщосеред них йрозподілений [3, з. 122].

>Підспоживаннямрозуміютьвикористаннятоварів тапослуг длязадоволенняіндивідуальних таколективних потреб.Розрізняютьвиробниче, чиспоживаннязасобіввиробництва длявиготовленняпевного продукту таневиробничеспоживання,більшучастинуякогостановитьособистеспоживання —використаннялюдиноювиробленого продукту для забезпеченнясвоєїжиттєдіяльності.

>Особистеспоживаннявиконуєекономічні тасоціальніфункції.Економічніфункціїполягають увідтворенні потреб,регулюванніобсягу таструктуривиробництва,відтворенніробочоїсили; смердотієкритеріємреалізаціїсуспільного продукту.

>Соціальніфункціїполягають упідвищенніматеріальногодобробуту населення,формуваннівсебічнорозвиненоїособистості.

Намакроекономічномурівнівраховуєтьсянеобхідністьузгодженняреалійсьогоденнястосовноорганізаціївиробничих сил,реалізаціїскладових ВВП, у томучислі фондуспоживання.

>Досвідрозвиненихкраїнсвідчить, щоринковаекономікадосягаєрозвитку, коли вонаспирається намасовеспоживання,перетворенняособистогокінцевогоспоживання навизначальнийелемент ВВП.

Уходіаналізуспоживаннявикористовуютьтакігрупування:

1. Заматеріальним складом йформоювиявлення благ тапослуг:

а)матеріальніпродукти (>продовольчі,непродовольчітовари,матеріальнеспоживання в заставахкультурно-побутового тасоціальногообслуговування населення,електроенергія, водо-,газопостачання йтеплофікація таін.);

б)матеріальніпослуги —послуги, котрістворені у сферіматеріальноговиробництва (оплатавиготовлення, ремонту та монтажуспоживчихтоварів, котріоплачуютьсянаселенням,утримання тапоточний ремонт квартир,обслуговування транспортом йзв’язком,хімчистка);

в)нематеріальніпослуги (беззношенняжитла);

р)послуги вцілому (б + в);

буд)зношенняжитла;

е)загальнеспоживання населення (а + р + буд).

2. заджереламифінансування:

а)споживання зарахунокособистихдоходів (>споживаннязакуплених благ тапослуг,включаючиспоживанняпродукціївласноговиробництва);

б)безоплатнеспоживання зарахуноксуспільнихфондів уформімедичногообслуговування,освіти,обслуговування в яслах,дитячихсадках, а й увиглядісуспільнихдотацій прикупівлімедикаментів,харчуванні напідприємствах,користуванніжитлом;

в)загальнеспоживаннянаселенням (а + б).

3. запризначеннямматеріальних благ тапослуг:

>продовольчітовари;напої йтютюновівироби;взуття таодяг;споживанняжитла;паливо,освітлення, вода, газ;предмети тапослуги длядомашньогогосподарства (>побутовітоваридовгостроковогокористування,посуд,дрібнийдомашнійінвентар);послугиохорониздоров’я та особістагігієна;послуги транспорту тазв’язку;послугиосвіти, культури, спорту тавідпочинку;іншіматеріальні блага тапослуги [2, з. 44].

4. заголовними каналаминадходження:

>роздрібнаторгівля,включаючимасовехарчування,міські ринки; підприємства, котрінадаютьматеріальніпослуги; підприємства, котрінадаютьнематеріальніпослуги;бюджетні таіншіустанови;зношенняжитла;споживанняпродукціївласноговиробництва.

>Використовуютьтакожіншігрупуваннястосовносуб’єктівспоживання. Тутслід матір наувазіознаки, котрівизначаютьрівень, структуруспоживання та йогоджерела,тобто:

>соціальнуналежність населення;

>рівеньматеріальногодобробуту населення,якийвизначаєтьсярівнемсередньодушового прибутку всім’ї;

>територіюпроживання.

>Ураховуючи характер,особливостізміниспоживання впереліченихгрупах устатиці тадинаміці, можнавстановитизакономірностізміниспоживання подвпливомосновнихфакторів, атакожструктурнізміни уфондіспоживання.

>Особливемісцепосідаєаналізспоживання внатуральнійформі яксукупностіпевнихвластивостей продукту,завдякиякимвінзадовольняє ту чиіншу потребу людей.Вирізняютьгрупинатуральнихпоказниківспоживання, щохарактеризуютьтакі йогоаспекти:

1)споживання внатуральниходиницяхвимірювання.Вониохоплюютьспоживанняосновнихпродуктівхарчування,текстильнихтоварів тавзуття йрозраховуються наосновіматеріальнихнатуральнихбалансів (>м’яса, молока,картоплі,тканин,взуття тощо).

2)вмістпоживнихречовин (>білків,жирів,вуглеводнів,калорійністьхарчування.Ідеться прощоденнесереднєспоживанняречовин, котрімістяться в окремих видахпродуктівхарчування);

3)дані пронаявністьтоварівдовгостроковогокористування.Їхотримують шляхом поточногооблікукупівлітоварів таоцінки їхньоговибуття.Використовуютьтакожданівибіркових бюджетнихобстежень населення;

4)фізичнийобсяг тарівеньспоживанняпослуг.

Дляаналізу увартісномувираженніспоживанняоцінюють употочних танезміннихцінах.Оцінюючиспоживання,застосовуютьціни, заякими населенняпридбаломатеріальні блага йпослуги: уразікупівлі вроздрібнійторгівлі —роздрібніціни, наринку —ринковіціни.Оцінюючинатуральнінадходження,використовуютьроздрібніціни, атакожцінивиробництва; под годинувимірюваннядинамікифізичногообсягуспоживання —незмінніціни,тобтоцінипевного року [4, з. 30].


>Висновки

>Національний банк України, як Єдинийемісійний банк йкасовий центр держави,організовує йрегулюєобсяг та структуруготівковоїмаси вобігу напідставіголовнихнапрямівгрошово-кредитної політики.Установибанківвідповідно довказівокНаціонального банкуздійснюютьпрогнозуванняготівковогообігу.

>Політика у сферіуправлінняготівковимобігоммаєспрямовуватись наповне йсвоєчасне забезпечення потребекономіки вготівці та ефективногоїївикористання векономічних процесів,посилення контролю заготівковимирозрахункамиміжсуб'єктамигосподарювання тадецентралізаціювипускуготівки вобіг йвдосконаленняорганізації роботи ізготівкою втериторіальнихуправлінняхНаціонального банку України череззапровадженнясучаснихметодів йтехнологій наосновівикористаннявисокошвидкісних системобробкиготівки.


Списоквикористанихджерел

1.Артус М.М.Гроші та кредит. — До.:ВидавництвоЄвропейського ун-ту, 2004. — 162 з.

2.Гриньова В.М., ПроскураО.Ю.Гроші й кредит. — Х.:ВД ">ІНЖЕК", 2003. —207с.

3.ІвасівБ.С.Гроші та кредит. — Т.:Карт-бланш, 2005. — 528 з.

4.Колодізєв О.М., ЯременкоО.Р.Гроші та кредит. — Х.:ВД ">Інжек", 2006. — 156 з.

5.ПолтавецьЛ.Т.,ПрошаС.Ф.Гроші та кредит. — До.:КНУБА, 2003. — 70 з.

6.Розмарина О.Л.Гроші та кредит усистемісучаснихекономічнихвідносин. — Про.: ТЕС, 2004. — 109 з.


Схожі реферати:

Навігація