Реферати українською » Финансовые науки » Податок з доходів фізичних осіб


Реферат Податок з доходів фізичних осіб

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Курсова робота

На тему: "Податок з доходів фізичних осіб"


Зміст

Запровадження

1. Теоретичні основи оподаткування НДФЛ

1.1 Історична довідка становлення НДФЛ

1.2 Варіанти розрахунку податку

2. Порядок складання податкової звітності по НДФЛ

2.1 Податковий документообіг

2.2 Приклад заповнення декларації

3. Бухгалтерський облік

3.1 Особливості відображення у плані рахунків інформації про розрахунках з податку доходи фізичних осіб

Укладання

Список використаної літератури


Запровадження

Податок з доходів фізичних осіб (далі НДФЛ) у тому чи іншого формі стягувався завжди: чи це церковна чи світська десятина, панщина чи оброк. У Росії її, як в більшості країн світу, прибуткового податку слугує однією з головних джерел дохідної частини бюджету. Слід зазначити, що це - прямий податку сукупний прибуток фізичної особи, включаючи доходи, одержані від використання капіталу.

НДФЛ пов'язані з споживанням, і може або стимулювати споживання, або скорочувати його. Тож головною проблемою прибуткового оподаткування є досягнення оптимального співвідношень між економічної ефективністю та соціальній справедливістю податку. Інакше кажучи, потрібні такі ставки податку, які б максимально справедливе перерозподіл доходів за мінімальної збитки інтересам платників податків від оподатковування.

Відповідно до ст.57 Конституції РФ [2], і навіть ст.3 і пп.1 п.1 ст.23 НК РФ [3] кожне особа зобов'язана сплачувати законно встановлені податки та збори. Законодавство про податки і зборах полягає в визнання загальності і рівності оподаткування. При встановленні податків враховується фактична здатність платника податків до сплати податку. У зв'язку з цим колишня редакція пп.1 п.1 ст.23 НК РФ [3] містила доповнення "виходячи з принципу справедливості", але, оскільки поняття "принцип справедливості" чинному законодавстві - як податковому, і цивільному - абсолютно не розвинене, то вказане доповнення було виключено [2].

Важливо підкреслити такого моменту: все неустранимые сумніви, протиріччя, та неясності актів законодавства про податки і зборах тлумачаться на користь платника податків (платника зборів).

Справжня курсова робота присвячена дослідженню на доходи фізичних осіб - однієї з поширених податків сучасності. Його платить всі працююче її. НДФЛ одна із основні джерела формування державного бюджету та взагалі регулятором доходів різних соціальних груп населення.

На правильність обчислення НДФЛ впливають багато чинників. Існують законні підстави щодо його істотне зменшення і навіть повернення з бюджету. Тому питання правильному обчисленні даного податку з урахуванням інтересів усіх виникаючих особливостей є найактуальнішим, оскільки торкається інтереси мільйонів людей.

Актуальність теми обгрунтовується тим, у сфері обчислення на доходи фізичних осіб часто-густо фіксуються грубі фінансові порушення, манливі у себе тяжкі наслідки, як окремих підприємств і громадян, так країни загалом.

Метою згаданої роботи є підставою: вивчення діючу пенсійну систему час системи обчислення НДФЛ, вивчення діючу пенсійну систему час системи сплати НДФЛ, вивчення і впорядкування звітності по НДФЛ.

Для цього було вирішено такі: дадуть визначення економічної сутності категорії на доходи фізичних осіб; розглянутий нинішній порядок обчислення НДФЛ, особливості формування податкової бази, застосування діючих податкових відрахувань; проаналізовано існуюча система розрахунків із бюджетом по НДФЛ.


1. Теоретичні основи оподаткування НДФЛ

1.1 Історична довідка становлення НДФЛ

Прибутковий податок - чи НДФЛ проти інші види податків досить "молодий". Вперше він був у Англії 1798 р. як утроенного податку розкіш. Цей податок нині, побудований суто зовнішніх ознаках (обзаведення чоловічої обслугою, володіння каретою тощо.), діяв до 1816 р. При вторинному його запровадження у 1842 р. вона вже більш-менш відповідав основних критеріїв, що пасує основою принципу прибуткового оподаткування [4].

У країнах НДФЛ почали застосовувати з кінця XIX - початку XX в. (Пруссія - з 1891 р., Франція - з 1914 р.). Що стосується Росії, то 1812 р. запроваджено прогресивний відсотковий збір із доходів від нерухомого майна, являє собою своєрідну форму прибуткового податку. А спеціального закону про прибутковий податок був ухвалений лише 6 квітня 1916 р., де він найповніше втілилися принципи прибуткового оподаткування [5]. На початку 1960-х років нашій країні була спроба поступового зниження до скасування податку із плати, у зв'язку з ніж, було видано Закон СРСР від 7 травня 1960 р. [16].

Але й до запровадження НДФЛ податкові системи у різних країнах побічно враховували доходи громадян при побудові реальних податків. Наприклад, розмір будинкового податку залежав від кількості вікон, поверхів, і кімнат, від параметрів фасаду будинки і з інших ознак, що судити про громадське становищі й доходах платника.

Запровадження цього податку тій чи іншій країні зумовлювалося її внутрішніми причинами. За всього відмінності цих причин то, можливо виділено загальна причина, характерна всіх країн. Гостра потреба держави у додаткових коштах, викликана зростанням заборгованості, військовими судами та іншими видатками, перестала покриватися реальними податками, розмір яких часто не відповідав істинної платоспроможності громадян. У той самий час які набрали силу соціальні руху вимагали усунення несправедливості непрямого оподаткування, не робив різниці між бідними і багатими і більше важко ложившегося на менш заможних громадян. Тому й нині запроваджено НДФЛ, ідея якого саме у забезпеченні одно напруженості оподаткування з урахуванням прямого визначення доходів кожного платника.

Податкові системи розвиваються під впливом економічних, соціальних і розширення політичних процесів, які у тій чи іншій країні. Вони тісно пов'язані з недостатнім розвитком економіки. Виникнення корпоративних форм організації виробництва, зростання громадського добробуту, розширення кола власників, поява нових форм отримання прибутку - й інші, чинники безпосередньо зробили й надають еволюціонує вплив в розвитку системи прибуткового податку.

Що ж до нашої країни, то перехід Росії на ринкові економічних відносин зумовив створення до 1992 р. новою податковою системи, що полягала з понад 60 видів податків і зборів. Зокрема Верховною Радою РРФСР було прийнято закон від 7 грудня 1991 р. [17]. Основними принципами цього податку були: єдина шкала прогресивних ставок з сукупного річного прибутку, перелік неоподатковуваних доходів, відрахування від цього доходу за соціальною групам і зменшення оподатковуваної бази на витрати, пов'язані з будівництвом чи придбанням житла, підприємницькою діяльністю й благодійністю. За період 1991-2000 рр. до того закону внесли зміни і 21 разів у т.ч. шкала ставок податку змінювалася 9 раз, але завжди була прогресивної. Мінімальна ставка залишалася у вигляді 12%, а максимальна ставка у роки змінювалася від 60% до 30% річного сукупного оподаткованого доходу.

Проте розвиток ринкових економічних відносин потребував НК РФ [3] й у третє тисячоліття Росія вступила з цим важливим документом.

НК РФ [3] складається з 2-х частин - спільної програми та спеціальної.

Частина перша (загальна) НК РФ [3] діє з 1999 року й визначене, що стосуються таких понять, як, наприклад: "податки", "збори", "податкову базу", "податковий агент", "платник податків", "податкові ставки", "податкові органи", "податковий контроль", "податкові декларації", "податкові правопорушення" та інших., і навіть встановлює процедури оподаткування, податкового контролю, притягнення до податкової відповідальності та її заходи, оскарження дій податкові органи [12].

Частина друга (спеціальна) НК РФ [3] складається з 11 глав, якими визначено порядок обчислення та сплати конкретних податків (ПДВ, акцизи, НДФЛ, єдиний соціальний податок, і ін.) [11].

Глава 23 НК РФ [3] називається "Податок з доходів фізичних осіб" (ст. 207-233) і на дію з початку 2001 року, і від цього на той час втрачає силу все законодавство про прибутковий податок з фізичних осіб. Отже, формально змінено назва податку, і з правової погляду скасовано один податок, і запроваджено новий податок [11].

Основними рисами нової виборчої системи оподаткування є:

Відмова від прогресивної ставки податку та введення єдиної мінімальної податкової ставки розмірі 13% для більшу частину доходів фізичних осіб;

Значне розширення застосовуваних податкових пільг і відрахувань;

Внесення змін - у визначення оподатковуваної бази.

Основні елементи оподаткування

Елементи податків - важливі складові, без наявності яких податок може бути встановлено. Элементами податку є:

Об'єкт оподаткування

Податкова ставка

Пільги із податків

Податковий і звітний періоди

Податкова база

Відповідно до ст. 209 НК РФ [3], об'єктом оподаткування визнається дохід, отриманий платниками податків:

1. Від джерел у РФ і (чи) від джерел поза РФ - для фізичних осіб, є податковими резидентами РФ;

2. Від джерел у РФ - для фізичних осіб, які є податковими резидентами РФ.

Отже, щоб визначити, було б фізична особа сплачувати НДФЛ до, необхідно з'ясувати як податковий статус фізичної особи, а й джерело доходу.

Переліки доходів, зараховують до доходів від джерел у РФ і її межами, наведені у статті 208 НК РФ [3] (таблиця 1).

Таблиця 1 - Доходи від джерел у РФ і від джерел поза РФ

Доходи від джерел у РФ Доходи від джерел поза РФ
1 2

1. Дивіденди і, одержані від російської організації, і навіть відсотки, одержані від російських індивідуальних підприємців та (чи) іноземної організації у зв'язку з її відособленого підрозділу РФ;

2. Страхові виплати в разі настання страхового випадку, зокрема періодичні страхові виплати (ренти, ануїтети) і (чи) виплати, пов'язані з участю страхувальника в інвестиційному доході страховика, і навіть

1. Дивіденди і, одержані від іноземної організації, крім відсотків, передбачених пп.1 п.1 цієї статті [3];

2. Страхові виплати в разі настання страхового випадку, одержані від іноземної організації, крім виплат, передбачених пп.2 п.1 цієї статті [3];

3. Доходи від використання поза РФ авторських чи інших суміжних прав;

організації та (чи) від іноземної організації у зв'язку з її відособленого підрозділу РФ;

3. Доходи, одержані від використання їх у РФ авторських чи інших суміжних прав;

4. Доходи, отримані від здачі у найм чи іншого використання майна, що у РФ;

5. Доходи від:

нерухомого майна, що у РФ;

до акцій чи інших цінних паперів, і навіть часткою участі у статутний капітал організацій;

прав вимоги російської організації, або іноземної організації у зв'язку з її відособленого на території РФ;

іншого майна, що у РФ і належить фізичній особі;

6. Винагороду у виконанні трудових чи інших обов'язків, виконану роботу, надані послуги, вчинення дії РФ. У цьому винагороду директорів, і інші аналогічні виплати, одержувані членами органу управління організації (Ради директорів чи іншого подібного органу) - податкового резидента РФ, місцем перебування (управління) якої є РФ, розглядаються як доходи, одержані від джерел у РФ, незалежно від місця, де фактично виконувалися покладені стосовно таких осіб управлінські обов'язки чи звідки проводилися виплати зазначених винагород;

7. Пенсії, посібники, стипендії й інші аналогічні виплати, отримані платником податків у відповідність до чинним російським законодавством чи одержані від іноземної організації у зв'язку з її відособленого підрозділу РФ;

8. Доходи, одержані від використання будь-яких транспортних засобів, включаючи морські, річкові, повітряні суду й автомобільні транспортні засоби, у зв'язку з перевезеннями до і (чи) з РФ в її межах, і навіть штрафи й інші санкції за простий (затримку) таких

4. Доходи, отримані від здачі у найм чи іншого використання майна, який би поза РФ;

5. Доходи від:

5.1. Недвижимого майна, який би поза РФ;

5.2. За межами РФ акцій чи інших цінних паперів, і навіть часткою участі у статутних капіталах іноземних організацій;

5.3. Має рацію вимоги до іноземної організації, крім прав вимоги, вказаних у четвертому абзаці пп.5 п.1 цієї статті [3];

5.4. Іншого майна, який би поза РФ;

6. Винагороду у виконанні трудових чи інших обов'язків, виконану роботу, надані послуги, вчинення дії поза РФ. У цьому винагороду директорів, і інші аналогічні виплати, одержувані членами органу управління іноземної організації (Ради директорів чи іншого подібного органу), розглядаються як прибутки від джерел, що є поза РФ, незалежно від місця, де фактично виконувалися покладені стосовно таких осіб управлінські обов'язки;

7. Пенсії, посібники, стипендії й інші аналогічні виплати, отримані платником податків у відповідно до законодавства інших держав;

8. Доходи, одержані від використання будь-яких транспортних засобів, включаючи морські, річкові, повітряні суду й автомобільні транспортні засоби, і навіть штрафи й інші санкції за простий (затримку) таких транспортних засобів в пунктах навантаження (вивантаження) крім, передбачених пп. ом 8 пункту 1 цієї статті [3];

9. Інші доходи, одержувані платником податків у результаті здійснення діяльності у межами Російської Федерації.

транспортних засобів в пунктах навантаження (вивантаження) до;

9. Доходи, одержані від використання трубопроводів, ліній електропередач (ЛЕП), ліній оптико-волоконної і (чи) бездротового зв'язку, інших засобів зв'язку, включаючи комп'ютерні мережі, біля РФ;

9.1. Виплати правонаступникам померлих застрахованих осіб тоді, передбачених законодавством РФ щодо обов'язкової пенсійне страхування;

10. Інші доходи, одержувані платником податків у результаті здійснення діяльність у РФ.

4. Якщо становища справжнього Кодексу неможливо однозначно віднести отримані платником податків доходи до доходів, отриманих від джерел у Російської Федерації, або до доходів від джерел поза Російської Федерації, віднесення доходу до того що чи іншому джерелу здійснюється Міністерство фінансів РФ. У аналогічному порядку визначається частка зазначених доходів, яка може бути зарахована до доходів від джерел у РФ, і, яка може бути зарахована до доходів від джерел поза РФ.

5. З метою справжньої глави доходами не зізнаються прибутки від операцій, що з майновими і немайновими відносинами фізичних осіб, визнаних членами сім'ї та (чи) близькими родичами відповідно до СК РФ крім

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація