Реферати українською » Финансовые науки » Податок як економічна і правова категорія


Реферат Податок як економічна і правова категорія

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Муниципальное освітнє установа

>Перевозская середня загальноосвітньою школою

Нижегородської області

>Реферат

Тема: Податок як економічна і правова категорія

>Виполнил учень 11 “У” класу

>АхмадеевАртем

Науковий керівник

вчитель економіки

вищої категорії

Олена ВасилівнаАхмадеева

>Нижегородская область

р.Перевоз

2008


Зміст

Запровадження. 3

1. Історія виникнення та розвитку податків оподаткування. 5

1.1 Історія розвитку оподаткування з 4-го тис. е. по V в. н.е. 5

1.2 Історія розвитку податків і оподаткування у Середньовіччі (>V—XVII ст.) 6

1.3 Історія розвитку податків і оподаткування у в Новий час (>XVII—XVIII ст. — кінець в XIX ст.) 7

1.4 Історія розвитку податків і оподаткування у Новітнє час (>XX—XXI ст.) 8

2. Взаємозв'язок моделей ринкової економіки та системи оподаткування 10

2.1 Ринкова економіка у сучасних умовах. 10

2.2 Основні моделі ринкової економіки. 12

2.3 Оподаткування США.. 14

2.4 Оподаткування у Німеччині. 17

3. Реформування економіки Росії. 19

4. Теоретичні основи оподаткування. 21

4.1 Ознаки і функції податків. 21

4.2 Правові основи податкової системи.. 22

4.3 Сутність податків та принципи оподаткування. 24

Укладання. 29

Література. 30

Додаток №1. 31

Додаток №2. 32

Додаток №3. 33

Додаток №4. 34


Запровадження

“У світі все умовно.Безусловни лише дві речі – смерть і податки” Бенджамін Франклін, 1789 рік.

Для написання реферату мною обрано тема: «Податок як економічна і правова категорія”. Податки є необхідним ланкою економічних відносин з виникнення держави. Розвиток дослідницько-експериментальної і зміна форм державного будівництва завжди супроводжуються перетворенням податкової системи.

Система ринкових відносин є найбільш універсальної моделлю господарювання, що створює умови задля досягнення максимального економічного ефекту, як у макро-, і на мікрорівні. На початку 1990-х років Росія також розпочала будувати ринкові відносини. Це прямо позначилося на систему оподаткування. Ви вже протягом 17-ти років у країні відбувається процес становлення новою податковою системи, що має непросто збирати податки до державної скарбниці, а й виховувати громадяни мають країни усвідомлену необхідність сплати податків.

Податки є обов'язкові збори, стягнуті державою з фізичних юридичних осіб за ставкою, встановленої у законодавчому порядку.

Працюючи над своїм рефератом, ставлю собі завдання розкрити сутність податку як економічної і підвищення правової категорії, показати необхідність її своєчасної сплати і виховати у собі сумлінного платника податків, якому байдужа доля своєї Батьківщини.

Тема податків дуже слабко розкривається у предметі економіка, але досить докладно уелективном курсі “Податки і податкова політика”. А я, працюючи над рефератом, хочу глибше й докладно розглянути податки саме з погляду їх економічного і основам правової значення суспільства і держави. Це дозволить мені осмислити і проаналізувати сутність податків, їх функції та ознаки, дізнатися принципи оподаткування, дати раду різних моделях ринкової економіки та їхнього нерозривного зв'язку навколо системи оподаткування.

Цілями реферату я висуваю такі:

навчитися комплексному сприйняттю і осмисленню складних громадських відносин кінця століття, початку ХХІ століття галузі оподаткування;

розвинути вміння і навички роботи з меншим навчальним, наукової, довідкової літературою і клубною роботою з Інтернету;

оцінити свої можливості участі в, що з написанням реферату.


1. Історія виникнення та розвитку податків оподаткування

1.1 Історія розвитку оподаткування з 4-го тис. е. по V в. н.е.

Точний мить виникнення податків як економічного явища науці встановити, поки що не. Проте чи великим гріхом перед істиною стверджувати, що утворилися разом із виникненням держав в сучасному цього поняття. У древнє час перші податки носили безсистемний характері і стягалися за необхідності (війна, великі іригаційні і громадських будівництва) у натуральній формі (продовольством для чиновників й армії, будівельними матеріалами, робочої силою).

Наприклад, в Афінах і Римська імперія у час податки не робилися, вони вводилися в разі настання війни. Оподаткування податком здійснювалося у залежність від майнового і родинного стану (цензу). У древньому Єгипті запровадження податків була пов'язана насамперед з будівництвом іригаційних споруджень за долині Ніла. Збором податків відали жерці храмів. У Китаї вже у V в. е. стягувалася натуральна подушна подати.

У міру збільшення витрат держав податки почали стягуватися в грошової форми ще й регулярніше і вони є основним джерелом доходів держави. Інші джерела державних доходів: військова видобуток, прибутки від використання наразі державного майна, прибутки від державних монополій. Наприклад, у східних деспотіях податки робилися як орендної і щодо оплати проживання і обробіток земель, є власністю для глави держави.


1.2 Історія розвитку податків і оподаткування у Середньовіччі (>V—XVII ст.)

Аж по XVII в. у Європі податкові системи слабко розвинені і дуже заплутані. У багатьох держав податкові платежі були регулярними. Ті чи інші види платежів вводилися королем у зв'язку з необхідністю покрити цільові витрати або «як у скарбниці скінчаться гроші».

У 1215 р. в Англії феодалів вдається домогтися широких податкові преференції: в підписаній Іоанном Безземельним Великої хартії вільності закріплено низький розмір рельєфу (податку спадщину феодалів — баронів). З іншого боку, в ст. 12 Хартії вказувалося, що «ні щитові гроші (збір на спорядження королівського війська), ні будь-які посібники королю нічого не винні стягуватися… інакше як у загальному раді королівства нашого». У цілому загальний рада ввійшли самі великі феодали, кілька обмеживши, в такий спосіб, право короля вводити нові податки. Втім, невдовзі Хартія була роздерто.

У Франції нові податки вводив король, але збір одноразових податків «у зв'язку зопустением скарбниці» — допомогу скарбниці він погоджував зсословно-представительним органом —Генеральними штатами. З зміцненням влади короля з XV в. Генеральні штати не скликалися.

Поступово дедалі більшу роль стало грати непряме оподаткування — акцизи,взимавшиеся, зазвичай, в міської воріт від усіх ввезених і вивезених товарів. Не останню це пов'язано з економічним процвітанням в XV — першій половині XVI ст. насамперед у Німеччині. У вільних містах Європи формуються системи прибуткового і цеховогопоимущественного (підприємницького) оподаткування.

Причому у більшості країн Європи фактично така систему оподаткування. Сільське населення сплачує феодалові подушний податок —капитицию (через відкупщика). Міста збирають прибуткові податки городян і акцизи. Потім місто сплачує фіксовану законодавчим актом чи договором суму податі васалу короля. Король раз у раз вилучав частина власності (землі разом із «джерелами податків — містами і сільським населенням») своїх васалів. Ще одне джерело скарбниці короля — судові мита (вони частково йшов зміст королівських суддів, тому їх збору швидко росли),гильдейские і ремісничі мита,габель (податку сіль), непрямі податки — акцизи на продуктів харчування, тютюн, папір.

Збір податків стає виглядом підприємницького промислу. Їм займалися звані відкупщики — багаті буржуа, які викуповували в держави право збирати встановлені податки, вносячи валову суму у скарбницю до початку збору. Далі, застосовуючи примус через помічників ісуб-откупщиков, відкупник здійснював збір податків із населення, враховуючи, природно, і свій прибуток. На допомогуоткупщикам надавалися війська, і валовий збір податків нагадував військову кампанію — з убитих і пораненими. Така система виникла період феодальної роздробленості, та був розвивалася. У цьому духівництво й дворянство сплати податків звільнили.

На початку XVIII в. податки стали головним джерелом доходів державної скарбниці від.

1.3 Історія розвитку податків і оподаткування у в Новий час (>XVII—XVIII ст. — кінець ХІХ ст.)

в Новий час почалося буржуазними революціями Нідерланди, потім у Англії. У Європі відбувалися бурхливі соціальні й політичні зміни, стверджувалося юридичне рівність всіх у сфері приватноправових відносин. Ліберальні перетворення державних устроїв переважно держав Європи, епоха Просвітництва і «природних прав» породжували процесюридизации оподаткування, надання податковим системам більшої організаційної стрункості.

У 1776 р. великий шотландський економіст і філософ ж Адам Сміт у роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів» вперше сформулював принципи оподаткування, дав визначення податкових платежах, позначив би їхнє місце у фінансовому системі держави, і навіть зазначив, що для платника є показник свободи, а чи не рабства. Держави Європи сприяли розвитку «податкової ідеології», спрямованої розробці теоретичних основ загальності оподаткування.

На середину в XIX ст. число податків зменшилося, зросла значення дотримання юридичної форми за її запровадження і стягування. Поступово поруч із розвитком фінансової науки формувалися науково-теоретичні погляди на природу, проблеми освіти й методики оподаткування. Жодна економічна школа, жодна фінансова теорія не оминули увагою питання державних фінансів України й оподаткування. У другій половині в XIX ст. уславили чимало держав вдавалася до спроб втілити на наукові розробки практично.

1.4 Історія розвитку податків і оподаткування у Новітнє час (>XX—XXI ст.)

Досягнення фінансової науки були випробувані й під час податкових реформ, проведених після Першої світової війни та повністю заснованих на виключно наукових принципах оподаткування. Саме тоді більшості індустріально розвинутих країн було закладено конструкція сучасних податкових систем, у якій не прямі податки, передусім індивідуальнийподоходно-прогрессивний податок, зайняли чільне місце.

Проте створити прийнятну під час багато часу податкову систему виходячи з згаданих наукових досліджень зірвалася. Історія податкових систем індустріально розвинених капіталістичних держав після Другої світової — це історія безперервних податкових реформ, вкладених у пошук оптимального поєднання прямого й опосередкованого оподаткування, ступеня податкового на економіку, величини податкового навантаження, податкових пільг, період бурхливого вдосконалення національного і журналіста міжнародного податкового законодавства.

На межіXX—XXI ст. у Європі почалося формування податкової системи Європейського Союзу.


2. Взаємозв'язок моделей ринкової економіки та системи оподаткування

2.1 Ринкова економіка у сучасних умовах

Ринкова економіка – це система організації господарства за масштабах країни, джерело якої в товарно-грошових відносинах, різних формах власності, економічну свободу і рівень конкуренції громадян (як власників своєї робочої сили в) і суб'єктів господарювання у сфері виробництва та реалізації товарів та послуг.

Основу ринкових відносин між виробниками споживачами, продавцями і покупцями становлять свобода кожного у виборі ділового партнера, вільний рух товарів та послуг, фінансового капіталу робочої сили не більше спільного простору.

Ринковий механізм господарювання формує і реалізують систему економічних відносин:

Безпосередньо між господарюючими суб'єктами – виробниками споживачами (продавцями і покупцями) товарів та послуг – у сфері виробництва та звернення;

Між господарюючими суб'єктами (як платниками податків) й державою – в фінансово-бюджетної сфері;

Між господарюючими суб'єктами (як роботодавцями) інаемними працівниками – у сфері трудових відносин.

>Хозяйствующие суб'єкти різноманітні і функціонують одночасно у ролі виробника і споживача над ринком товарів та послуг, інвестора – на фінансовому ринку, роботодавця ринку праці.

Населення (разом й у індивід окремо), своєю чергою, виступає як продавець своєї робочої сили ринку праці, споживача – над ринком споживчих товарів та послуг, інвестора на фінансовому ринку.

У ринковій економіці взаємодіють, в такий спосіб, три специфічних основних ринку:

1) ринок товарів та послуг,

2) ринок праці

3) ринок фінансових ресурсів.

На ринку товарів та послуг виявляються економічних відносин між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) щодо обсягу, структури та споживчих властивостей запропонованої до реалізації продукції, з одного боку, і обсягу, структури та якості необхідної продукції (попиту) - з іншого боку. Складні взаємовідносини попиту й пропозиції на товарному ринку формують ціну одиниці конкретного товару споживчого чи виробничо-технічного призначення.

Особливі економічних відносин складаються на ринках праці за приводу зайнятості працездатної людини як найманого працівника (шляхом пропозиції своєї робочої сили в) й у з потребою господарюючого суб'єкту (роботодавця) у робітничій силі певної кількості і забезпечення якості. І тут співвідношення попиту й пропозиції формує ціну конкретного праці (зарплатню).

На ринку фінансових ресурсів виявляються економічних відносин між господарюючими суб'єктами, громадянами та державою щодо мобілізації та загрози перерозподілу (через банківську систему та інші кредитні установи) тимчасово вільних грошових ресурсів для кредитних цілей.

Усі три ринку перебувають у постійному взаємодії, виконуючи специфічні функції ринкової системи господарювання. Разом про те саме ринок товарів та послуг визначає параметри функціонування ринку праці та ринку фінансових ресурсів. Приміром, скорочення платоспроможного попиту населення сприяє зниження виробництва споживчих товарів, вивільненню працівників з підприємств та його «потрапляння” ринку праці. Для цих ринків загальної формою реалізації економічних відносин є співвідношення попиту й пропозиції, у якому з'єднувальною ланкою виступають ціна, прибуток, вести, відсоток. Попит і пропозиції є взаємозалежні боку економічного процесу. Зв'язки ці характеризуються постійноївозобновляемостью (з різною мірою взаємовідносини), висловлюючи цим економічний закон попиту й пропозиції.


Схема №1. Круговорот грошей, ресурсів, товарів та послуг з участю держави.

2.2 Основні моделі ринкової економіки

У світовій практиці розвинутих країн виділяють дві моделі ринкової економіки, щоб забезпечити економічний і соціальний прогрес суспільства. Це ліберальна модель і модельсоциально-ориентированного ринку. Вони різняться між собою, насамперед із ступеня державного регулювання економіки. Характерні ознаки ліберальної моделі, заснованої на незначному втручання держави:

- мінімум підприємств державного сектора;

- максимальна свобода суб'єктів господарювання;

- мінімальне участь держави у вирішення завдань;

- монетарний характер регулювання економіки, обмежується переважно макроекономічними процесами.

У такій моделі під час досягнення вихідного високого рівня розвитку дозволяє забезпечити гідний рівень життя більшості громадян. Державнийпантернализм охоплює лише бідні верстви населення, гарантуючи й щодо забезпечення ним досить пристойні умови життєзабезпечення. Ця модель чи діє у США, Франції Великобританії.

>Социально-ориентированная модель відрізняється більшою мірою державного регулювання економіки. Тут характерні наступні ознаки:

досить значне держсектор підприємств;

ринкові “правил гри” вирізняються високою ступенем регламентації;

державою регулюються як макроекономічні процеси, а й окремі сфери діяльності суб'єктів господарювання;

державнийпантернализм охоплює практично всіх членів товариства, гарантуючи певний рівень задоволення потреб населення житло, послугах охорони здоров'я, освіти та управління культури;

забезпечення зайнятість населення.

Ця модель й у Німеччини, Швеції, Австрії. Вона показує життєвість цього економічного моделі, механізм якої забезпечує поєднання

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Податок на додану вартість
    Поняття та призначення податку додану вартість, визначення її платників та оподаткування. Податкова
  • Реферат на тему: Податок на додану вартість
    Основні елементи і сутність податку додану вартість. Об'єкти оподаткування, податкову базу,
  • Реферат на тему: Податок на додану вартість
    Принципи і теоретичні основи оподаткування підприємств, його сутність, об'єкти і платники
  • Реферат на тему: Податок на додану вартість
    Сутність ні економічна природа податку додану вартість, визначення її об'єктів і платників.
  • Реферат на тему: Податок на додану вартість
    Юридична характеристика основних елементів на доходи фізичних осіб із Податкового кодексу

Навігація