Реферати українською » Финансовые науки » Концепція і методичний інструментарій обліку фактора ліквідності


Реферат Концепція і методичний інструментарій обліку фактора ліквідності

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Спеціальність: Фінанси і кредиту

Контрольна робота

«Фінансовий менеджмент»

«Концепція і методичний інструментарій обліку чинника ліквідності»


Зміст

Запровадження

1. Поняття ліквідності та її роль під час аналізу діяльності підприємства

1.1 Необхідність аналізу результатів діяльності підприємства

1.2 Поняття ліквідності й ролі цього поняття в аналізі діяльності підприємства

2. Концепція й ефективні методи обліку чинника ліквідності

2.1 Особливості концепції обліку чинника ліквідності під час проведення фінансових вливань

2.2 Інструментарій концепції обліку чинника ліквідності

Укладання

Список використаної літератури


Запровадження

Фінансовий менеджмент тісно пов'язані з категорією ліквідності, яка стосовно теорії управління фінансової діяльністю має низку аспектів. У фундаменті економічної літератури з проблемі фінансового менеджменту зазвичай виокремлюють поняття ліквідності підприємства (можливість її швидкої реалізації під час банкрутства чи самоліквідації), ліквідності активів (що забезпечує поточну платоспроможність підприємства) і ліквідності намічуваних об'єктів інвестування (що забезпечує потенційну можливість швидкого реінвестування капіталу при зміненій кон'юнктурі ринку).

Перші дві виду ліквідності починають працювати з безальтернативними варіантами об'єктів цієї ліквідності (вже сформованими цілісним майновим комплексом чи окремими видами активів), тоді як третій вид ліквідності пов'язані з вибором альтернативних об'єктів, які забезпечують різні рівні ефективності намічуваних фінансових операцій. Ця альтернативність управлінські рішення визначає необхідність постійного обліку чинника ліквідності під час здійснення інвестиційних операцій.

Ліквідність об'єктів інвестування істотно впливає до рівня дохідності відповідних фінансових операцій. Чим нижчий ліквідність окремих об'єктів (інструментів) інвестування, тим відповідно вище може бути необхідний рівень дохідності із них, який би відшкодування фінансових втрат, що з майбутньої високої тривалістю реалізації приреинвестировании капіталу. Взаємозв'язок цих показників носить зворотний характері і формує шкалу «дохідність — ліквідність», визначальну кількісні пропорції їх рівнів у процесі здійснення фінансових операцій, що з інвестуванням капіталу. Отже, чинник ліквідності є об'єктивним чинником, яке обумовлює вибір управлінські рішення із формування рівня дохідності відповідних фінансових операцій.

Концепція оцінки чинника ліквідності полягає у об'єктивного оцінювання її понамечаемим об'єктах інвестування з метою забезпечення необхідного рівня дохідності із них,возмещающего можливе уповільнення грошового обороту приреинвестировании капіталу. Отже, актуальність цієї теми незаперечна.

Отже, метою даної контрольної роботи є підставою розгляд концепції, й методичного інструментарію обліку чинника ліквідності.

З мети, вирішити такі:

- розглянути поняття ліквідності й методи її аналізу;

- виявити особливості концепції, й методичного інструментарію обліку чинника ліквідності.

>Теоретическую основу дослідження становлять наукові становища, які у працях провідних вітчизняних науковців й спеціалістів у галузі фінансового менеджменту і спрямованість інвестицій.

Об'єктом дослідження роботи є підставою концепцію й методичний інструментарій обліку чинника ліквідності, а предметом – особливості та напрями концепції обліку чинника ліквідності.

У цьому роботі використовуються порівняно – аналітичний метод дослідження.

Практична значимість праці полягає у розгляді особливостей концепції, й методичного інструментарію обліку чинника ліквідності.

Контрольна робота складається з запровадження, двох глав, ув'язнення й списку використаної літератури.


1. Поняття ліквідності та її роль під час аналізу діяльності підприємства

1.1 Необхідність аналізу результатів діяльності підприємства

Виходячи з цього, фінансова робота для підприємства, передусім, спрямовано створення фінансових ресурсів у розвиток, з метою забезпечення зростання рентабельності, інвестиційній привабливості, т. е. поліпшення стану підприємства.

Фінансове становище - це сукупність показників, що відбивають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Оскільки, мета аналізу не тільки не стільки у цьому, щоб і оцінити фінансове становище підприємства, але й у тому, щоб постійно проводити, спрямовану з його поліпшення.

Аналіз фінансового становища показує, за якими конкретним напрямом потрібно поводитися роботу, дає можливість виявити найважливіші аспекти і найслабші позиції з фінансовий станпредприятия[1].

Оцінка фінансового становища можуть виконати з різноманітною ступенем деталізації залежно від України цілі аналізу, наявну інформацію, програмного, технічного і кадровому забезпеченню. Найдоцільнішим є виділення процедур експрес-аналізу і поглибленого аналізу фінансового становища. Фінансовий аналіз дає можливість оцінити:

- майновий стан підприємства;

- ступінь підприємницького ризику;

- достатність капіталу поточної роботи і довгострокових інвестицій;

- потреба у додаткових джерела фінансування;

- спроможність до нарощуванню капіталу;

- раціональність залучення позикових коштів;

- обгрунтованість політики і розподілу і використання прибутку.

Фінансове становище підприємства (>ФСП) - економічна категорія, відбиває стан капіталу процесі її кругообігу і можливість суб'єкта господарювання саморозвиватися фіксований моментвремени[2].

У процесі постачальницькою, виробничої, збутової і легальною фінансовою діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерел формування, наявність і потребу фінансових ресурсів годі як наслідок фінансове становище підприємства, зовнішнім виявом чого виступає платоспроможність.

Фінансове становище то, можливо стійким, хистким (>предкризисним) і кризовим. Здатність підприємства своєчасно виробляти платежі, фінансувати своєї діяльності на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність в несприятливих обставин свідчить про його усталеному фінансовий стан, і навпаки.

Задля більшої фінансової стійкості підприємство має мати гнучкою структурою капіталу, вміти організувати його рух в такий спосіб, щоб забезпечити постійне перевищення доходів витратами із метою збереження платоспроможності і створення умов для самовідтворення.

Отже, фінансова стійкість підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати й бурхливо розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в мінливих внутрішньої і до зовнішньої середовищі, яке гарантуватиме його постійну платоспроможність і інвестиційної привабливості у межах за припустимий рівень ризику.

Фінансове становище підприємства, його стійкість і стабільність залежить від результатів його виробничої, комерційних і фінансової складової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, це позитивно впливає фінансове становище підприємства. І, навпаки, внаслідок недовиконання плану з виробництва та реалізації продукції відбувається підвищення його собівартості, зменшення виручки та незначною сумою прибутків і як наслідок погіршення фінансового становища підприємства його платоспроможності. Отже, стійке фінансове становище перестав бути щасливою випадковістю, а результатом грамотного, вмілого управління всім комплексом чинників, визначальних результати господарську діяльність підприємства.

Сталий фінансове становище у своє чергу надає позитивний вплив виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансову діяльність як частину господарську діяльність має бути спрямована забезпечення планомірного надходження й витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власної родини та позикового капіталу і найефективніший йогоиспользование[3].

Головна мета фінансової складової діяльності зводиться лише до стратегічної завданню — збільшення активів підприємства. І тому він повинен постійно підтримувати платоспроможність і рентабельність, і навіть оптимальну структуру активу і пасиву балансу.

Основні завдання аналізу.

1. Своєчасне виявлення й усунення недоліків у фінансової складової діяльності та віднайдення резервів поліпшення фінансового становища підприємства його платоспроможності.

2. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позикових ресурсів, розробка моделей фінансового становища при різноманітні варіанти використання ресурсів.

3. Розробка конкретних заходів, вкладених у ефективніше використання фінансових ресурсів немає і зміцнення фінансового становища підприємства.

Для оцінкиФСП, його стійкості використовується цілу систему показників, характеризуючих:

а) наявність і розміщення капіталу, ефективність яких і інтенсивність її використання;

б) оптимальність структури пасивів підприємства, його фінансову незалежність" і ступінь фінансового ризику;

в) оптимальність структури активів підприємства міста і ступінь виробничого ризику;

р) оптимальність структури джерел формування оборотних активів;

буд) платоспроможність і інвестиційної привабливості підприємства;

е) ризик банкрутства (неспроможності) суб'єкта господарювання;

ж) запас його фінансової стійкості (зонубезубиточного обсягу продажу).

АналізФСП грунтується головним чином відносних показниках, оскільки абсолютні показники балансу за умов інфляції дуже важко навести такий же вид.

Відносні показники аналізованого підприємства можна порівняти:

- з усталеними «нормами» з оцінки ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства;

- з даними інших підприємств, що дає змоги виявити сильні й слабкі боку підприємства його можливості;

- з даними у попередні роки з вивчення тенденцій поліпшення чи погіршенняФСП[4].

Аналізом фінансового становища займаються як керівників Західної й відповідні служби підприємства, але його засновники, інвестори для вивчення ефективність використання ресурсів, банки - з метою оцінки умов кредитування й універсального визначення ступеня ризику, постачальники - для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції - до виконання плану надходження коштів бюджету тощо. Відповідно до цим аналіз ділиться на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства його результати йдуть на планування, контролю та прогнозуванняФСП. Його мета - забезпечити планомірне надходження коштів і розмістити власні і позикові кошти в такий спосіб, аби створити умови для нормально функціонувати підприємства, отримання максимуму прибутків і винятку ризику банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних й фінансових ресурсів, контролюючих органів з урахуванням опублікованій звітності. Його мета - встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутків і виключити ризик втрати.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового становища підприємства служать звітний бухгалтерський баланс, звіти прибутки і збитках, інші форми звітності, дані первинного і аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують і деталізувають окремі статті балансу.

Аналіз фінансового становища включає у собі аналіз бухгалтерського балансу і за звіту про фінансові результати роботи оцінюваної організації у попередні періоди виявлення тенденцій у діяльності уповноваженого й універсального визначення основних фінансові показники. Головна мета аналізу - своєчасно виявляти і усувати вади на фінансової складової діяльності і визначити резерви поліпшення фінансового становища і платоспроможності організації.

1.2 Поняття ліквідності й ролі цього поняття в аналізі діяльності підприємства

Фінансове становище підприємства з позиції короткостроковій перспективи оцінюється показниками ліквідності. У найбільш загальному вигляді цей показник характеризує можливість підприємства своєчасно у обсязі зробити розрахунки з короткотерміновим зобов'язанням..

Під ліквідністю будь-якого активу розуміють здатність його трансформуватися на кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація то, можливо зроблена. Чим коротше цей період, то вище ліквідність цього виду активів.

У цьому розумінні будь-які активи, які можна перетворити на кошти є ліквідними.

Ліквідність можна розгледіти з обох сторін: як час необхідне продажу активів як і суму, отримані від продажу активів. Обидві цих сторін тісно пов'язані.

Ведучи мову про ліквідності підприємства, мають на увазі наявність в нього обігових коштів у розмірі теоретично достатньому на погашення короткострокових зобов'язань. Основним ознакою ліквідності служить формальне перевищення в вартісної оцінці оборотних активів над короткостроковими пасивами. Що це перевищення, тим сприятливішими фінансове становище підприємства. Якщо величина оборотних активів недостатньо велика проти короткостроковими пасивами – поточний стан підприємства хитке і може виникнути ситуація, коли підприємством це не матиме досить коштів до розрахунку за своїми зобов'язаннями.

Отже, ліквідність підприємства – це здатність підприємства перетворювати свої активи на гроші покриття усіх платежів з мері наступу їх терміну.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге глибший. Від ступеня ліквідності балансу і за підприємства залежить платоспроможність. У той самий час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, і перспективу. Підприємство то, можливо платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості у майбутньому.

Усі активи підприємства у залежність від ступеня ліквідності діляться на:

А1 – найліквідніші активи – суми як не глянь коштів і короткострокові фінансові вкладення.

А1 = стор. 250 + стор. 260

А2 – швидко реалізовані активи – дебіторська заборгованість, платежі через яку очікують перебігу 12 місяців після звітної дати.

А2 = стор. 240

А3 – повільно реалізовані активи – статті розділу 2 активу балансу, які включають запаси, ПДВ, дебіторська заборгованість, платежі через яку очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, й інші оборотні активи.

А3 = стор. 210 + стор. 220 + стор. 230 + стор. 270

А4 –труднореализуемие активи –внеоборотние активи.

А4 = стор. 190

>Пассиви балансу за рівнем терміновості оплати:

>П1 – найбільш термінові зобов'язання – кредиторської заборгованості.

>П1 = стор. 620

>П2 – короткострокові пасиви – короткострокові позикові кошти й інші короткострокові пасиви.

>П2 = стор. 610 + стор. 660

>П3 – довгострокові пасиви – довгострокові кредити і позики, резерви майбутніх витрат, доходи майбутніх періодів, заборгованість учасникам із виплати доходів.

>П3 = стор. 590 + стор. 630 + стор. 640 + стор. 650

>П4 – постійні пасиви – власний капітал.

>П4 = стор. 490

Аналіз ліквідності балансу залежить від порівнянні коштів за активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності і розміщених у порядку спаду ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх і розташованими гаразд зростання термінів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним якщо мають місце такі співвідношення:

А1 П1

А2 П2

А3 П3

А4 П4

Що стосується коли одна чи кілька нерівностей у системі мають протилежний знак ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. У цьому нестачу коштів за групою активів, компенсується їх надлишком з іншої в вартісної оцінці. У реальної ситуації менш ліквідні активи що неспроможні замінити більш ліквідні.

Якщо говорити про іншінеравенствах, то:

1) зіставлення підсумків першої групи з активу і пасиву (найліквідніших коштів із найбільш терміновими зобов'язаннями) дозволяє з'ясувати поточну ліквідність; поточна ліквідність свідчить про потенційну здатність підприємства оплатити свої борги на найближчий до оскільки він розглядався моменту проміжок часу;

2) порівняння підсумків другої групи по активу і пасиву (>бистрореализуемих активів з короткостроковими пасивами) показує тенденцію підвищення або зменшення поточної активності у майбутньому;

3) зіставлення підсумків третьої групи з активу і пасиву (повільно реалізованих активів з довгостроковими пасивами) відбиває перспективну ліквідність, що дає прогноз платоспроможності підприємства з урахуванням порівняння майбутніх показників: надходжень іплатежей[5].

Аналіз ліквідності балансу з допомогою абсолютних показників в якійсь мірі наближеним, оскільки абсолютні показники зазнають впливу інфляції. Рівень ліквідності підприємства оцінюється з допомогою спеціальних показників

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація