Реферати українською » Финансовые науки » Бюджетне планування іпотечного кредитування


Реферат Бюджетне планування іпотечного кредитування

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Міністерство освіти і науки Російської Федерації

Державне освітнє установа

вищого професійної освіти

«Іжевський державний технічний університет»

Факультет «Менеджмент і маркетинг»

Кафедра «Фінанси і кредиту»

>КУРСОВАЯ РОБОТА

з дисципліни: Бюджетне планування та прогнозування

на задану тему: Бюджетне планування іпотечного кредитування

Виконала: студентка грн.7-22-27з

Михайлова Ю. Р.

Перевірив:

>Мирошкин М. П.

>Ижевск 2008


>СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження

Глава 1. Сутність іпотечного кредитування та її державну підтримку

1.1. Іпотека у Росії сьогодні

1.2. Передумови розвитку іпотечного кредитування у Росії

1.3. Державна підтримка іпотечного кредитування

1.4. Соціальна іпотека

Глава 2

2.1. Іпотечне кредитування уУдмуртской республіці

2.2. Державна підтримкаИпотеки в КР

Укладання

Список літератури


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Проблема розвитку системи іпотечного кредитування у Росії є дуже актуальною у соціально-економічному плані. Іпотечне житлове кредитування - одне із найбільш перевірених у світі і надійних засобів залучення позабюджетних інвестицій у житлову сферу. Саме іпотека дозволяє найвигідніше поєднувати інтереси населення поліпшенні житлових умов, комерційних банків та інших кредиторів в ефективною і прибуткової роботи, будівельного комплексу - в ритмічної завантаженні виробництва та, ясна річ, держави, зацікавленого соціально - економічний розвиток.

Розвиток системи іпотечного житлового кредитування у Росії одна із ключових ланок у вирішенні житлової проблеми. Формування ринку іпотечних кредитів має бути імпульсом до залучення коштів приватних інвесторів і у житловий комплекс, і з урахуванням мультиплікативного ефекту - до підвищення інвестиційної активності переважають у всіх секторах економіки. Останнє надзвичайно важливо задля відтворення основних фондів (зокрема житлового), пожвавлення економічного розвитку і, зрештою підвищення громадського добробуту.

 Метою згаданої курсової роботи є підставою вивчення бюджетного планування іпотечного кредитування.

Досягнення визначеної мети вирішені такі:

- вивчити сутність іпотечного кредитування;

- розглянути передумови розвитку іпотечного кредитування;

- вивчити державну підтримку іпотеки;

- проаналізувати ситуацію над ринком іпотечного кредитування Удмуртії нині;

- виявити результати державної іпотечного кредитування у КР, фінансування програм з державного бюджету.


ГЛАВА 1. СУТНІСТЬИПОТЕЧНОГОКРЕДИТОВАНИЯ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА

 

1.1. Іпотека у Росії сьогодні

До переходу на ринкові відносини основними джерелами поповнення житловий фонд нашої країни були державне до житлового будівництва і будівництво житла підприємствами і міжнародними організаціями, а кооперативний і індивідуальне житлове будівництва грали допоміжну роль. Проте на початку 90-х рр. намітилося різке згортання темпів будівництва житла з боку держави, підприємств і закупівельних організацій, що призвело до майже повного зникнення який або підтримку населення у житловій сфері. З іншого боку, внаслідок криз, що потрясли країни кінця XX століття, у Росії сильно зросла диференціація доходів населення. З цих причин одній з соціальних проблем сьогодні є забезпечення населення житлом. У Росії її житло є дорогим об'єктом і купівля цього товару при разовому отриманні доходу (вести) багатьом росіян практично неможлива.

Створення умов довгострокового іпотечного кредитування є такою альтернативою населенню, вимушеного зараз збирати на житло у обсязі, оскільки він дозволяє їм отримати житло у користування на початковому етапі знають.

З іншого боку, іпотека містить у собі, величезний потенціал економічного розвитку, розвитку кредитної системи. Вона дозволяє нерухомості перетворюватися на робочий капітал, що дозволяє кредиторам отримати гарантований дохід, а населенню - фінансувати купівлю житла.

Іпотечне житлове кредитування одна із самих перевірених у світі і надійних засобів залучення приватних інвестицій у житлову сферу. У зарубіжній практиці іпотечне кредитування приносить банкам стабільний прибуток при порівняно невеликих ризики, дозволяючи найвигідніше поєднувати інтереси населення поліпшенні житлових умов, комерційних банків та інших кредиторів - в ефективною і прибуткової роботи, будівельного комплексу - в ритмічної завантаженні виробництва та, ясна річ, держави, зацікавлений у загальному економічному зростанні.

Іпотека — це одне з форм майнового забезпечення зобов'язання боржника, коли він нерухомого майна залишається в власності боржника, а кредитор у разі невиконання останнім свого зобов'язання набуває право отримати задоволення з допомогою реалізації цього майна. Зобов'язання боржника може бути лише банківським, а й зобов'язанням, заснованим на купівлі-продажу, оренді, підряді, іншому договорі, заподіянні шкоди тощо. п.

Іпотека характеризується такими відмітними рисами:

По-перше, іпотека, як і кожен заставу, — це спосіб забезпечення належного виконання іншого (основного) зобов'язання — позики чи кредитного договору, договору оренди - і т. буд. Отже, іпотека виходить з основному зобов'язанні, оскільки ж без нього вона утрачає будь-який сенс.

По-друге, як предмет іпотеки завжди виступає нерухомість. До нерухомого майна ставляться земельні ділянки і всі, що міцно із нею пов'язано: підприємства, житлові будинки, інші будинки, споруди.

По-третє, предмет іпотеки завжди знаходиться у володінні боржника. Він також залишається власником, користувачем і фактичним власником цього майна, але втрачає право розпорядження їм, по крайнього заходу, без згоди

І, насамкінець, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, кредитор вправі вимагати продажу закладеного майна з прилюдних торгів. При реалізації майна, закладеного за договором іпотеки, іпотечний кредитор має переваги над іншими кредиторами у вигляді суми, яка вказана у заставної.

Кредит й відсотки з нього виплачуються у вигляді щомісячних платежів, розрахованих за такою формулоюаннуитетних платежів (щомісячний платіж включає повний платіж за відсотками,начисляемим на залишок основного боргу, і навіть частина самого кредиту,рассчитиваемую в такий спосіб, щоб усе щомісячні платежі при фіксованою відсоткової ставці були все кредитний період). Це зручно як позичальника (бо воно може чітко планувати свою сімейну бюджет), так кредитора.

Розмір щомісячного платежу за кредитами має перевищувати 30 - 35 відсотків сукупного доходу позичальника ісозаемщиков (у разі, якщо вони є) за відповідний розрахунковий період. При процедурі оцінки ймовірності погашення кредиту кредитор використовує офіційно підтверджену інформацію про поточних доходах позичальника ісозаемщиков.

Важливим умовою житлової іпотеки є обов'язкове страхування, якому підлягають майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю, і навіть одержуваної нерухомістю позичальників.Заемщиком (>созаемщиком) зі страхова компанія полягає комплексний договір страхування, який би особисте та майновий страхування.

 

1.2. Передумови розвитку іпотечного кредитування у Росії

У найбільшою мірою іпотека розвинена у США, Канаді, Великобританії, Німеччини, Франції, Швеції. У СРСР результаті ліквідації чи обмеження приватної власності на грішну землю і нерухомого майна зникла база для функціонування іпотеки, було втрачено й раніше накопичений досвід. Понад те, підручників та його економічної літературі стверджувалося, що іпотеки у СРСР, де вся земля націоналізована, немає, не може бути ніколи.

Проте під тиском реалій дійсності іпотека у Росії останні роки перебудови всі ж почала зростати найбільш хворобливому ділянці життя російського суспільства - у будівництві.

До переходу на ринкові відносини основними джерелами поповнення житловий фонд країни були державне до житлового будівництва і будівництво житла підприємствами і міжнародними організаціями, а кооперативний і індивідуальне житлове будівництва грали допоміжну роль. Проте на початку 90-х рр. намітилося різке згортання темпів будівництва житла з боку держави, підприємств і закупівельних організацій. Щоб якось виправити становище, вже були спроби в життя різні федеральні цільові програми, створені задля рішення житлової проблеми, у країні.

У цілому сказати, у Росії житлова іпотека поки що ні отримала такого поширення як, наприклад США, Канаді, Великобританії, Німеччині та інших країнах. Причинами цього є:

1. Співвідношення ринкових ціни житло заробітної плати є важливе значення, що є фактом неможливості «швидкої» купівлі об'єкта будівництва, покликаного забезпечити проживання.

2. Досить високий банківський відсоток є важливим стримуючим чинником для більш-менш забезпечених громадян, оскільки вартість квартири упродовж десяти років зростає як мінімум півтора разу було.

3. При нестабільному розвитку економіки, інфляції і який вирізняється непостійністю законодавстві має місце захист інтересів одних учасників іпотечних відносин також обмеження інших.

Слід зазначити, що останні роки сучасності формування системи іпотечного житлового кредитування відбувався за досить складною економічної ситуації в. Через війну кризи серпня 1998 року структуру й намірилися випускати з урахуванням іпотечних кредитів. Лише на початку 2002 року виникли деякі позитивні тенденції і де з'явилися передумови у розвиток системи іпотечного кредитування. У тому числі можна назвати такі:

А) 1999 року Урядом РФ розроблена «Концепція розвитку системи іпотечного житлового кредитування у РФ», що визначає місце й ролі іпотечного житлового кредитування у житловому фінансуванні, і навіть стратегію держави у становленні та розвитку даної сфери;

Б) закладено законодавчий фундамент у розвиток механізму іпотеки. Так діють федеральні закони «Про іпотеку (заставі нерухомості)», «Про державну реєстрацію прав на нерухомого майна і операцій із ним», «Про оцінної діяльність у РФ». У 2003 року Державна Дума прийняла ключовою закон «Про іпотечних цінні папери», яким установлено порядок випуску та звернення іпотечних цінних паперів. 17 листопада 2003 року закон підписав Президент, після що він вступив у чинність закону;

У) з кожним роком відбувається підвищення розміру житлового фонду, який міг би служити забезпеченням іпотеки, отже, в найближчій перспективі потрібно розвиток вторинного ринку іпотечного кредитування;

Р) на відміну інших об'єктів нерухомості ринок житла характеризується, достатньої цінової сталістю, і як наслідок вкладення житло, необхідно думати, є одним із найменш ризикованих, що, з погляду, цілком забезпечує низьку ймовірність невиконання позичальниками своїх зобов'язань;

Д) ініціативу в розвитку іпотечних відносин взяли його в своїх рук регіональні власті, створюючи свої власні, з їхньої погляд ефективні схеми підтримки у придбанні житла у власність і поліпшення житлових умов.

Через відсутність ресурсів у цій сфері регіональні програми здебільшого орієнтовані використання коштів до місцевих бюджетів, які надаються населенню купівля чи будівництво житла у вигляді пільгових житлових кредитів;

Є) спостерігається збільшення уваги до іпотечним відносини зі боку страхових організацій, підприємств і закупівельних організацій, у сфері яких забезпечити своїх працівників упорядкованим житлом;

Ж) за умов гострого нестачі коштів, коли бюджетне фінансування скоротилося до мінімуму, забудовники стали активно залучати кошти безпосередньо від населення шляхом як укладення міжнародних договорів інвестування чи дольової участі у будівництві, і створення спеціалізованихстроительно-сберегательних кас, споживчих і кредитних спілок. У цій сфері забудовники почали успішно конкурувати з банками, використовуючи кошти населення і ще пропонуючи квартири розстрочку, оскільки можуть не дотримуватися обов'язкові для кредитних організацій вимогами з резервуванню й фактично економічним нормативам.

1.3. Державна підтримка іпотечного кредитування

Державного бюджету завжди був є основним джерелом фінансування житлового будівництва,дополняемим лише незначними вкладеннями із боку підприємств, що призвело до практичній відсутності у Росії (на початку економічних реформ) механізмів самостійної участі населення рішенні житлових проблем. Кредитування здійснювалося лише у галузі будівництва нового житла індивідуальними забудовниками чи житловими кооперативами, але з для придбання готового житла. Через війну різкого зниження фінансування житла з боку держави, низького платоспроможного попиту житло із боку населення, і навіть відсутності кредитних механізмів будівництва й придбання житла, обсяги житлового будівництва різко скоротилися, що призвело до помітному погіршення положення у будівельному секторі, збитковості багатьох будівельних підприємств.

Ринок житла опинився забезпечений відповідними кредитно-фінансовими механізмами, котрі підтримали б платоспроможний попит населення і ще зробили б можливим придбання житла населенням політиків. Необхідно використовувати ті реальні умови й можливості, які мають сьогодні регіони, щоб зробити необхідні організаційні, правові норми й фінансові передумови на підйом масового будівництва житла з допомогою ринкових і запровадження державних (муніципальних) механізмів регулювання процесів у тому соціально важливому реальному секторі економіки.

Суть довгострокового іпотечного житлового кредитування зводиться до створення ринкової системи іпотечних кредитів громадянам на мети придбання готового житла як у первинному (знову побудоване житло, що продається забудовниками), і на вторинному (вже те що у приватному власності житло) ринках житла. У багатьох країн світу придбання житла в кредит не лише основний формою рішення житлової проблеми, а й сферою економічної діяльності, ключову роль якій грають банківські та інші кредитні структури. Державу ж виконує допоміжну функцію через встановлення загальних правил, які забезпечують ефективність взаємодії всіх учасників процесу житлового кредитування, і навіть за необхідності прямим чи опосередкованим чином використовує бюджетні гроші засоби задля залучення додаткових приватних інвестицій у житлову сферу і надання сприяння громадянам у придбанні житла.

У Росії її державну підтримку громадян, не які мають достатніми доходами щоб одержати іпотечних кредитів на стандартних банківських умовах, то, можливо організована системою надання безоплатних субсидій на оплату перший внесок і при отриманні іпотечного кредиту та скорочення цим необхідного розміру кредиту. Така система співфінансування придбання житла громадянами з допомогою держави, коли він частку власні кошти громадян, у вартості квартири припадало 30%, частку державної субсидії загалом — 20—50% і іпотечний кредит — 20—50%, підвищить доступність іпотечних кредитів громадянам і стимулюватиме платоспроможний попит на житло. Для оплати початкового внеску при іпотечне кредитування можна використовувати грошові заощадження позичальника чи кошти, отримані від продажу вже наявної в нього на власності житла.

 Сучасна державна житлова політика повинна поруч із колишньої орієнтацією потреби соціально незахищених груп населення зробити новий акцент на рішенні житлових проблем більшості працездатного населення, що займає середніми доходами, накопиченнями і мають житло у власності у результаті безкоштовної приватизації.

Основним засобом для вирішення житлової проблеми цій частині є довгострокове іпотечне житлове кредитування. З огляду на комплексність проблеми розвитку іпотечного житлового кредитування, її розв'язання потрібно системний підхід. Причому масштаб проблеми, її значущість соціально-економічного розвитку Росії, вимагають максимально швидких дій федерального центру, суб'єктів Російської Федерації і місцевих органів самоврядування, і

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація