Реферати українською » Финансовые науки » Аналіз технічного розвитку підприємства на прикладі ВАТ "Туймаада Нафта"


Реферат Аналіз технічного розвитку підприємства на прикладі ВАТ "Туймаада Нафта"

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Аналіз гніву й використання основних фондів

1.1 Значення і завдання аналізу основних фондів

1.2 Аналіз стану основних фондів

1.3 Аналіз ефективність використання основних фондів

1.4 Аналіз використання технологічного устаткування й виробничої потужності

1.5 Аналіз нарахування амортизації і його використання

2. Аналіз технічного розвитку з прикладуТуймаада Нафта

2.1 Коротка характеристика Товариства

2.2 Пріоритетні напрями діяльності Товариства

2.3 Основні планові і фактичні показники фінансово-господарську діяльність АЗС ВАТ НК ">Туймаада-нефть" за 2007 рік

2.4 Аналіз технічного розвитку ВАТ ">Туймаада Нафта

Укладання

Список джерел


Запровадження

Актуальність: У середовищі сучасних економічних умов діяльність кожного господарського суб'єкта предмет уваги велике коло учасників ринкових відносин, що у результатах його функціонування.

Щоб забезпечувати виживання підприємства у сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно передусім, вміти реально оцінювати фінансові стану своїм підприємства і існуючих потенційних конкурентів. Фінансове становище – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства Вона визначає конкурентоспроможність, потенціал на діловому співробітництві, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самої підприємства його партнерів у фінансовому і виробничому відношенні. Проте одного вміння реально оцінювати фінансове становище замало успішного функціонування підприємства міста і досягнення ним поставленої мети.

Конкурентоспроможність підприємству може забезпечити лише прийняти правильне управління рухом фінансових ресурсів немає і капіталу, що є на розпорядженні.

Методика аналізу основних фондів заглиблена у вибір найкращого варіанта їх використання. Тому головними особливостями аналізу є варіантність рішень щодо використанню основних засобів і націленість з перспективи.

Якість аналізу залежить від достовірності інформації, т. е. від якості постановки бухгалтерського обліку, налагодженості системи та реєстрації операцій із об'єктами основних засобів, точності віднесення об'єктів до облікованим класифікаційним групам, достовірності інвентаризаційних описів, глибини розробки та ведення регістрів аналітичного обліку.

Інформаційні джерела аналізу:

• бізнес-план підприємства;

• план технічного розвитку;

• форма № 1 "Баланс підприємства";

• форма № 5 "Додаток до балансу підприємства", розділ 2

• "Склад і рух основних засобів";

• форма № 11 "Звіт про наявність і рух основних

• коштів";

• формаБМ "Баланс виробничої потужності";

• даних про переоцінці основних засобів (форма № 1 — переоцінка);

• інвентарні картки обліку основних засобів;

• проектно-кошторисну документацію;

• форма № 7 "Звіт про запасах невстановленого устаткування";

• технічну документацію;

Мету й завдань курсової роботи - поглибити, систематизувати і закріпити отримані теоретичні знання, виробити навички самостійного аналізу, у цій роботі конкретно на тему "Аналіз технічного розвитку".

Основними джерелами інформації для аналізу технічного розвитку послужили річна звітність ВАТ ">Туймаада Нафта", що включає комплект форм бухгалтерської звітності та в спеціалізовані форми, встановлених у відповідність до нормативними актами.


1. Аналіз гніву й використання основних фондів

1.1 Значення і завдання аналізу основних фондів

До основних фондів відносять матеріальні активи, якими підприємство володіє від використання в процесі виробництва чи постачання товарами і послугами, і навіть надання у найм іншим особам чи здійснення адміністративні функції, очікуваний термін корисного використання яких перевищує рік.

Основні фонди промислових підприємств забезпечували матеріально-технічної бази, зростання і моральне вдосконалення якої є найважливіша умова підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.

Є кілька класифікацій основних фондів, відповідно до якими вони діляться за галузям народного господарства; функціональному призначенню;натурально-вещественному складу; рівні використання; приналежності.

Залежно від виду підприємства основні фонди ставляться до визначених галузям (промисловість, сільському господарстві, транспорт, будівництво, торгівля, громадське харчування, зв'язок, матеріально-технічне забезпечення та інші).

По функціональному призначенню основні фонди діляться на промислово-виробничі і непромислові, які можна невиробничими (сільському господарстві, будівництво).

>Промишленно-производственние основні фонди — це кошти праці, які беруть безпосередню у процесі виробництва (робочі машини та устаткування, силові машини та інші знаряддя праці, з допомогою яких здійснюється виробництво), і навіть об'єкти, створюють умови від використання знарядь праці і у процесі виробництва (будинку, спорудження та інші). До невиробничим ставляться основні фонди житлового господарства, будівлі і споруди підсобного сільського господарства,торгово-снабженческих організацій, культури, науку й освіти.

>Промишленно-производственние основні фонди понатурально-вещественному складу враховуються за такими групам: будинку; споруди; передавальні устрою; силові машини та устаткування; робочі машини та устаткування; транспортні засоби; інструменти; виробничий і Київський господарський інвентар; інші кошти. Будівлі містять у собі будівлі, у яких здійснюються основні, допоміжні і підсобні виробництва (адміністративно-побутові, господарські, механічні майстерні, комори, склади та інші). Споруди — інженерно-будівельні об'єкти, гірничі виробки (стволи шахт, штольні,квершлаги), нафтові газові свердловини, очисні й інші будівлі, тунелі, мости.Передаточние устрою — лінії електропередач, кабельні лінії, телефонний і телеграфний мережу, трансмісії, радіозв'язок, магістралі трубопроводів, нафтопроводи,воздухопроводи та інші.

До силовим машинам та комп'ютерного обладнання ставляться машини-генератори, що виробляють енергію, і машини-двигуни. На промислових підприємствах, у цю групу також включають перетворювачі електричного струму, ртутнівипрямители, трансформатори, парові казани, компресорні встановлення і інші.

Робітники машини та устаткування на промислове підприємство є групу, що включає різні види устаткування виробництва — верстати, преси, прокатні стани, підйомно-транспортне устаткування,вентиляторние установки, екскаватори, лебідки та інші. До цій групі основних засобів належить і обчислювальної техніки (електронно-обчислювальні, управляючі, аналогові та інші машини та устрою, використовувані керувати промисловим виробництвом). До групи транспортних засобів входять пересувні кошти залізничного, автомобільного і колійного транспорту, призначені для переміщення вантажів і працівників: локомотиви, вагони, автомашини, електрокари,автокари, автонавантажувачі, залізничні вагони, тепловози та інші. До інструментам можна адресувати види механізованих інемеханизированних знарядь ручної праці чи пристосування,прикрепляемие до машин, службовці в обробці предметів праці (електрозварювання, маніпулятори, відбійні молотки, лещата, патрони та інші). Виробничий і Київський господарський інвентар та приналежності включають предмети виробничого призначення, службовці для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі столи, верстати), устаткування, що сприяє охорони праці тощо. п. До іншим основних засобів віднесено технічні бібліотеки, протипожежний інвентар та інші.

Аналіз основних фондів можна проводити в кількох напрямах, розробка що у комплексі дозволяє оцінку структури, динаміки та ефективності використання основних" засобів і довгострокових інвестицій.

основні напрями аналізу основних фондів й формує відповідні завдання, можуть бути вирішені у межах кожного напрями, представлені у табл. 7.1.

Вибір напрямів аналізу визначається потребами управління. Аналіз структурної динаміки основних фондів і інвестиційний аналіз становлять зміст фінансового аналізу. Оцінка ефективність використання основних фондів і витрат, їх експлуатації ставляться до управлінському аналізу, проте чіткої кордони між цими видами аналізу немає. Аналіз витрат з змісту і експлуатації устаткування входить у аналіз собівартості продукції.

Методика аналізу основних фондів заглиблена у вибір найкращого варіанта їх використання. Тому головними особливостями аналізу є варіантність рішень щодо використанню основних засобів і націленість з перспективи.

Перспективний аналіз — основний вид аналізу інвестицій, який має передувати аналізу наявних на балансі основних засобів та ефективності їх використання.

Якість аналізу залежить від достовірності інформації, т. е. від якості постановки бухгалтерського обліку, налагодженості системи та реєстрації операцій із об'єктами основних засобів, точності віднесення об'єктів до облікованим класифікаційним групам, достовірності інвентаризаційних описів, глибини розробки та ведення регістрів аналітичного обліку.

Інформаційні джерела аналізу:

• бізнес-план підприємства;

• план технічного розвитку;

• форма № 1 "Баланс підприємства";

• форма № 5 "Додаток до балансу підприємства", розділ 2

• "Склад і рух основних засобів";

• форма № 11 "Звіт про наявність і рух основних засобів";

• формаБМ "Баланс виробничої потужності";

• даних про переоцінці основних засобів (форма № 1 — переоцінка);

• інвентарні картки обліку основних засобів;

• проектно-кошторисну документацію;

• форма № 7 "Звіт про запасах невстановленого устаткування";

• технічну документацію;

• інше.

Отже, завдання аналізу використання основних фондів:

• вивчення складу і динаміки основних фондів, технічного

• гніву й темпів відновлення активної їх останній частині, технічного переоснащення та реконструкції підприємства, впровадження нової техніки, модернізації існуючих і заміни морально застарілого устаткування;

• визначення показників використання основних виробничих фондів — фондовіддачі і фондоємності, і навіть чинників, які впливають них;

• встановлення ступеня ефективності застосування коштів праці, характеристика інтенсивності і екстенсивності роботи найважливіших груп устаткування.

Технічне стан основних фондів характеризується коефіцієнтом зносу, коефіцієнтом придатності, вікової структурою устаткування.

Коефіцієнт зносу визначається за такою формулою:

Доі = І / Fб

де Доі — коефіцієнт зносу;

І — сума зносу;

Fб — початкова (балансова) вартість основних фондів.

Коефіцієнт придатності (Дор) розраховується двома шляхами.

1. На базі коефіцієнта зносу:

ДоР=>1-КІ,

2. Як ставлення залишкової вартості (Проз) основних фондів до початкової (балансовою) вартості:      

ДоР = Проз/ Fб

У певної міри технічний стан основних фондів характеризують показники їх руху: коефіцієнти введення, відновлення і вибуття.


Коефіцієнт введення окреслюється ставлення вартості які поступили основних фондів (Fп) до вартості наприкінці року (Fдо):

Дост= Fп/ Fдо

Коефіцієнт відновлення (До>обн) розраховується шляхом розподілу вартості які поступили основних фондів (Fп) до вартості наприкінці року:

До>обн= Fп+/ Fдо

Коефіцієнти введення й відновлення можуть зрівнятися, якщо що надійшли за звітний рік нові основні фонди були в експлуатації.

Коефіцієнт вибуття (До>виб) обчислюється як ставлення вартості вибулих основних фондів (F>бвиб) їх вартості початку року (Fп):

До>виб= F>виб

Ефективність використання основних фондів оцінюється такими узагальнюючими показниками, як фондовіддача іфондоемкость.

>Фондоотдача характеризує вихід своєї продукції 1 крб. основних фондів.

Деf— фондовіддача; V — обсяг продукції; F — середньорічна вартість промислово-виробничих основних засобів.

>Фондоемкость (>Ф/е) показує, скільки основних фондів використовується для 1елиници продукції і на визначається за такою формулою:

>Ф/е =F/V


Крім названих узагальнюючих показників ефективність використання основних фондів оцінюється і фондовіддача активною частиною основних фондів:

>Q= V/ Fа

деq — фондовіддача активній частині основних фондів; Fа — середньорічна вартість активною частиною основних фондів.

Моделюванняфакторной системи фондовіддачі здійснюється з допомогою способу розширення. Так, чинниками 1-го порядку є зміна частки активною частиною і журналістам зміну фондовіддачі активній частині. Залежність фондовіддачі промислово-виробничих основних фондів від названих чинників можна сформулювати наступній моделлю:

>F=V/F=V/ Fа* Fа />F=q*Y

де Y — питому вагу активною частиною промислово-виробничих основних фондів.

Натомість, нафондоотдачу активній частині впливають такі чинники, котрі за відношення дофондоотдаче промислово-виробничих основних фондів є чинниками 2-го порядку:

• зміна кількості годин, відпрацьованих одиницею устаткування протягом року (>целодневние івнутрисменние втрати робочого дня);

• зміна середньої вироблення продукції одиницю часу

• (продуктивність устаткування);

• зміна середньої ринкової ціни одиниці устаткування.

Взаємозв'язок цих факторів зфондоотдачей активною частиною можна проілюструвати з допомогою наступній моделі


>Q=V/ Fа =>R*B*K/Ц*К=R*В/Ц , де

R — середня вироблення продукції одиницю часу; У — кількість годин, відпрацьованих одиницею устаткування протягом року; Ц — середня ціна одиниці устаткування; До — кількість одиниць устаткування.

1.2 Аналіз стану основних фондів

Аналіз основних засобів звичайно починаються з вивчення обсягу основних фондів, їх динаміки і структури.

При аналізі складу і рух основних фондів звітні дані розглядаються у поступовій динаміці. У цьому мають на увазі, що виробничі основні фонди безпосередньо пов'язані провідною діяльністю підприємства міста і тому мають найбільша питома вага.

>Табл. 1.1 показує, що питома вага основних фондів протягом року незначно змінився, саме, зменшився на 0,16 %.

Група основних фондів Наявність початку року Надійшло протягом року >Вибило протягом року Наявність наприкінці року
>Тис.руб частка >Тис.руб частка >Тис крб частка >Тис.руб частка
Основні фонди основного виду 135689 94,69 7395 99,1 10767 99,93 132317 94,53
У т.ч. машини таоборудоваие 43366 30,26 2767 37,11 5881 54,58 40252 28,76
Виробничі основні фонди інших галузей 826 0,58 - - - - 826 0,59
У т.ч. сільському господарстві без худоби 368 0,26 - - - - 368 0,26
Торгівлі і громадське харчування 458 0,32 - - - - 458 0,33
>Непроизводственние основні фонди іншихотраслейй 6779 4,73 62 0,83 8 0,07 6833 4,88
У т.ч. комунальне господарство 419 0,29 - - - - 419 0,30
освіту 1370 0,96 4 0,035 1366 0,98
Охорона здоров'я, фізкультура тасоц.обеспечение 3494 2,44 62 0,83 - - 3556 2,54
Культура і мистецтво 1496 >1б04 - - 4 0,035 1492 1,06
Основних фондів всього 143294 100% 7457 100% 10775 100% 139976 100%

Для визначення змін - у складі промислово-виробничих фондів необхідно проаналізувати їх структуру (склад). Такий аналіз проводиться з урахуванням даних розділу 2 форми № 11.

Розглядаючи динаміку зміни частки активною частиною основних фондів, продиктовані тим, що першочергове напрям капвкладень технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств означає швидший зростання і відновлення цієї маленької частини фондів. Підвищення частки активною частиною фондів характеризує прогресивність їх структури, зростання технічної оснащеності підприємства, сприяє збільшення випуску продукції, зростанню фондовіддачі, причому темпи зростання машин і устаткування повинні, зазвичай, випереджати темпи зростання інших основних фондів.

Таблиця 1.2. Питома вага машин і устаткування

Найменування фондів На початку року
Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація