Реферати українською » Физика » Світовий ринок енергоресурсів: стан, проблеми, перспективи


Реферат Світовий ринок енергоресурсів: стан, проблеми, перспективи

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

Київськийнаціональнийуніверситетбудівництва й архітектури

Кафедраекономічноїтеорії

 

>Курсова робота

На тему :

>Світовийринокенергоресурсів: стан,проблеми,перспективи

>Київ 2011


>Зміст

 

>Вступ

>1.Особливостірозвутку тафункціонуваннясвітовогоринкуенергоресурсів

1.1Енергетичний чинник уміжнароднихвідносинах

1.2Енергетичнійпотенціал та йогорозподіл усвітовомугосподарстві

2. Характеристикасучасногоенергозабезпечення

2.1Традиційніенергоносії

2.2Відновлювальніджерелаенергії

3.Проблеми таперспективи насівтовомуенергетичномуринку

3.1Проблеминафтової,вугільної таядерноїенергетики

3.2Позитивні танегативніаспектиальтернативнихенергоносіїв

3.3Переваги тапроблемиводневоїенергетики

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури

>Додатки

>енергоресурсенергетичнийміжнароднийекономіка

 


>Вступ

Усучасному світінаявність йдоступністьпаливно-енергетичнихресурсів,безперебійність поставок іефективність їхнівикористання багато вчомувизначаютьстійкийрозвиток йенергетичну безпечу –важливускладову національної безпеки.

>Енергоспоживання на початку ХХІсторіччя у всіхрегіонах світудемонструєстійкутенденцію дозростання, заостанні 10 років воно тазбільшилося на 11%. Цезростанняобумовлюється темпамисвітовогоекономічногорозвитку,збільшенням населенняпланети і усє болеезростаючоюроллюенергоресурсів ужиттілюдства.

світ вступивши уновуенергетичнуепоху, щохарактеризуєтьсяпідвищенням потреб впаливі. Нема зарізкізмінипопиту йцін нанафту,тенденція дозростанняспоживанняпалива таенергії усе ж таки такизалишиться,хочарозподілспоживанняміж секторами йкраїнамиможедещозмінитися.Водночастенденціїрозвиткусуспільствавимагаютьрізкогопідвищенняефективностівикористанняприроднихресурсів,прийняття новихнетрадиційнихрішень,здатних унайкоротшийтермін й ізмінімальнимивитратамивирішитипроблеминестачіелектроенергетичнихпотужностей,зменшитишкідливенавантаження надовкілля й провестимодернізаціюенергетикивідповідно довимог XXIстоліття.

>Зростаннясвітових потреб впаливі таенергії приресурсних таекологічнихобмеженняхтрадиційноїенергетикиобумовлюєнеобхідністьсвоєчасноїпідготовки новихенергетичнихтехнологій,спроможнихвзяти у собісуттєвучастину приростуенергетичних потреб йстабілізуватиспоживанняорганічногопалива.Ціноюстійкогорозвиткуповинні статівеликідовгостроковікапіталовкладення усвітовуенергетичнуінфраструктуру, наякійбазуєтьсяекономічнезростання.Умовоюефективності такихдовгостроковихкапіталовкладеньєобґрунтована,цілеспрямованаекономічна таенергетична політикаурядів усполученні знауковимпотенціаломвсьогосвітовогоспівтовариства. Цеспонукає дорозвиткуміждержавногоспівробітництва,об’єднаннянауково-технічних тафінансовихможливостейбагатьохкраїн світу.Прагнення забезпечитиенергетичну безпечусьогоднієвирішальним чинником венергетичнійполітиці й для тихийкраїн, щомаютьзапасинафти і газу, й для тихий, що неволодіють нимидостатньомуобсязі.Такожзагальносвітовоютенденцією венергетичнійполітиці нафоніпроблемивичерпаностітрадиційнихенергоресурсівєпідвищенняроліенергозбереження.

>Загальніпроблемиенергозабезпечення таокремі запитання, що нимивпливають,знаходяться подпостійноюувагоюсвітових тарегіональнихміжнароднихорганізацій, й впершучергу –енергетичних. Це –Міжнароднеенергетичне агентство (>МЕА),Всесвітняенергетична рада (>ВЕР),Міжнародне агентство ізатомноїенергії (>МАГАТЕ),СтатуправлінняЄвропейської Комісії (>ЄВРОСТАТ),Електроенергетична рада СНР таін.

>МЕАнадаєзначнийобсяганалітичноїінформації ізенергетичнихпитань усвітовомувимірі, атакожстосовно окремихкраїн усвоїхщорічнихоглядах, а й успеціальнихвипусках,присвячених такимактуальнимпитанням, якенергетична безпека,розвитокнетрадиційнихджереленергії,новітніхенерготехнологій,особливостіенергетичної політики,потреби вінвестиціях, тощо.

Українаоб’єктивнозацікавлена упередбачуванійсвітовійенергетичнійполітиці та грамотномупозиціюванні усвітовихенергетичних процесів ізметоюраціональноговикористання свого ресурсного, транспортного,технологічного танауковогопотенціалу.

Насьогоднішньомуетапі Українаєенергетичнозалежноюкраїною, але йводночас вонмаєзначнийенергетичнийпотенціал. Це, впершучергу,стосуєтьсяпокладіввугілля тауранової рудій, атакожнетрадиційних тавідновлюванихджереленергії.Завдякисвоємугеостратегічномуположенню Українатакожвідіграєзначну рольміжнароднійсистеміпостачаньенергоресурсів, й впершучергу, уєвропейськійсистемі. Роль України яктранзитної державиєдостатньовагомоюсьогодні венергозабезпеченніЄвропи й якщозростати вмайбутньому.

>Вітчизнянідослідніустанови іокреміфахівціприділяютьзначнуувагупитанняменергозабезпечення таенергетичної безпеки країни.Найбільшвідомими ізцихпитаньє роботиШидловського О.К.,Ковалка М.П., Кулика М.М.,СтогніяБ.С.,Жовтянського В.А.,Суходолі О.М. таін.

>Найбільшактуальним проблемаменергозабезпеченняприсвячено низкуробітНаціональногоінститутустратегічнихдосліджень.

>Тривалий годину Україна не маластратегічноїпрограминаціональногоенергетичногорозвитку, що негативнопозначалося наформуванні іреалізаціївітчизняноїенергетичної тазагальноекономічної політики. Томузначущим вісторичному йекономічномуконтексті було бухвалення у 2006році національноїЕнергетичноїстратегії наперіод до 2030 року,якою передкерівництвом танауковоюгромадськістю країни поставленоамбіційніцілі – до 2030 року забезпечитипотреби країни уенергоресурсах, котрізагаломзбільшаться у 1,5 рази упорівнянні ізіснуючимрівнем,що якщокоштувати стране более ніж 1000 млрд. грн. Томувизначенняшляхівраціональноговикористаннянаявногоенергопотенціалу,пріоритетів увпровадженніновітніхенерготехнологій, у котріпершочерговотребаробитикапітальнівкладення, –це заподіяння й длякерівництва країни, й длянауково-дослідних тааналітичнихорганізацій.Актуальнимтакожєвизначенняпозиціювання України усвітовомуенергетичномупросторі як усучаснийперіод, то й вперспективі.

>Дійснедослідження йприсвяченовирішеннюцихпитань. Уроботі проведеноаналіз стану та новихсвітовихтенденцій у ресурсному татехнологічномуоснащенніенергетичноїгалузі,розвиткусвітовихенергетичнихринків, новихініціатив усвітовійенергетичнійполітиці, а й у розбудовісистемисвітовоїенергетичної безпеки.


1.Особливостірозвитку тафункцй>онування >світовогоринкуенергоносіїв

1.1Енергетичній чинник уміжнароднихвідносинах

У 90-хроках XX ст.змінилисяпріоритетизовнішньої політикипровідних держав: упитаннях забезпечення національної безпекидедаліважливішимистаютьекономічніфактори, а чи невійськові.Нинізовнішня політикабільшості державспрямована надовгостроковегарантоване забезпеченнястійкогорозвиткусвоїхекономікстратегічними ресурсами,серед якінайбільшезначеннянадаєтьсяпаливно-енергетичним.

>Країнами «>вісімки» венергетичній сферіпроголошенітакіосновніпринципи:

·доступ добезпечних,економічних йнадійнихджерелпостачанняенергіїєнеобхідноюумовоюпрогресу;

·>здійсненнязаходівщодозапобіганнярізкимколиваннямцін нанафту йзміцненняенергетичної безпеки шляхомширшоговикористанняринковихмеханізмів,диверсифікаціїпостачанняенергії,підвищенняенергоефективності,удосконаленняінформаційногообміну, атакожрозвитку глобальногоенергетичногодіалогу;

·>спрямованістьзусильсвітовогоспівтовариства на забезпеченнястабільності йнадійності уфункціонуваннісвітовоїсистемипостачанняенергетичнихресурсів, у томучислі нарозвиток йпідвищеннянадійностітранспортноїінфраструктури.

У тієї ж годинуборотьба заволодінняенергоресурсами, за правоїхньоготранспортування, завплив наринокенергоносіїв сталасьогоднінайважливішим чинникомреалізаціїінтересів держав світу,їхньоїполітичноїповедінки, базоюполітичних йекономічнихсоюзів йнавітьджереломміжнароднихконфліктів.

>Нинішній годину (>починаючи із 1998 р.)характеризуєтьсянестабільністюсвітовихенергетичнихринків, котрапосилюєтьсязатяжним спадом усвітовійекономіці.Тенденції, щонамітилися,свідчать проістотне збільшеннязалежностіпромисловорозвиненихкраїн,іншихосновнихспоживачівенергетичнихресурсів відімпорту, що Веде до збільшенняконкуренції.Актуальнішоюстає проблема забезпеченняенергетичної безпеки йстабільності насвітовихенергетичних ринках.Події 11вересня 2001 року,внаслідок якізросланапруженість наБлизькому таСередньомуСході,обумовилизагостренняцих проблем.

Уміждержавнихвідносинахенергетичний чинник так чиінакшеприсутній на всіхрівнях йєоднією із тимбагатьохпереговорів.Енергетичнадипломатіяпочинаєдомінувати узовнішнійполітицібільшостікраїн.Показовий у цьомувідношеннідосвід США.

>Основніпріоритетизовнішньоїенергетичної політики США багато вчомувизначаються не лише тім, щоцякраїнанайбільшеспоживає йвиробляєенергетичнихресурсів, але й й тім, що вона -лідер врозробці йкоординаціїзагальноїенергетичної політикипромисловорозвиненихкраїн.Цілі йпріоритетизовнішньоїенергетичної політики СШАвипливають із Національноїенергетичноїстратегії 1991 р., що бувоновлена у 1998 р., а 2001 р.доповненакількомановимиположеннями.Основноюметоюзовнішньоїенергетичної політикипроголошуєтьсяпідвищенняенергетичної безпеки СШАпорядзізміцненням йрозвиткомсистемиглобальноїенергетичної безпеки.

>Передусімйдеться проунеможливленняперебоїв упостачанняхенергоресурсів йрізкихколиваньсвітовихцін наенергоносії, атакож прозбереженнясвоїхвласнихзапасівенергоресурсів, в основномунафти.Енергетичнадипломатія СШАприділяєвеликуувагувивченню й контролю станусвітовогоринкуенергоресурсів,послуг,технологій таінвестицій упаливно-енергетичнігалузі.

Длядосягненняосновнихцілейсвоєїзовнішньоїенергетичної політики СШАпрагнутьдиверсифікуватиджерелаенергоресурсів, щоімпортуються, й забезпечитиїхнєнадійнепостачання.

>Пріоритет врегіональнійенергетичнійполітиці СШАвіддаютьспівробітництву у межахствореної у 1994 р.Північноамериканськоїзонивільноїторгівлі (НАФТА),кудиувійшли США, Канада й Мексика. УЛатинськійАмериціенергетичніінтереси СШАполягають у забезпеченнюнадійнихпостачаньенергоресурсів, а й узміцненнірегіональнихпозиційамериканськихкомпаній.

>Міжнароднимипріоритетами для СШАєвідносини ізкраїнами, щоволодіють великими запасамиенергоресурсів. Увідносинах ізосновниминафтовидобувнимикраїнамиПівнічної Африки,Близького таСередньогоСходу СШАпроводятьдиференційовануполітику.Основніпартнери США -цеСаудівськаАравія, Кувейт, ОАЄ.Останнім годиноюактивізувалисявідносини із Алжиром. Увідносинах із «>опальними» державами (>Лівія,Ірак,Іран) проводитися тверда політикасанкцій, у томучислі ізвикористаннямможливостей США в ООН.

Великаувагаприділяєтьсятакожрозвиткуенергетичногоспівробітництва ізРосією такраїнамиКаспійськогобасейну. Тутособливаувагаприділяєтьсясприяннюринковимперетворенням, атакожзміцненнюпозиційамериканськихкомпаній уцихкраїнах.Каспійськийрегіонпоряд ізПерськоюзатокоюофіційнотрактуєтьсяДерждепартаментом США як сферажиттєвоважливихінтересів Вашингтону, котрістосуються національної безпеки країни.

>Основнамотиваціяамериканськоїенергетичноїдипломатії увідносинах ізРосією йкраїнами СНРвизначаєтьсяпросуваннямінтересів великихкомпаній, щобазуються США, атакожвикористаннямможливостейамериканськоїучасті венергетичномуспівробітництві ізпострадянськимикраїнами дляпосиленнязовнішньополітичнихпозицій США перевищив на територїколишнього СРСР.

>Аналітикизвертаютьувагу, щореакція США таїхніхсоюзників нарегіональніконфліктизалежить віднаявності чивідсутностіенергетичноїскладової укожному конкретномувипадку. Так,по-різномувіднеслися США дозахопленняТуреччиною 37 % територїКіпру й доіракськоїанексії Кувейту.ЯкщонеобхідністьвідновленняЮгославії посленатівськихбомбардувань уженавіть необговорюється,багатоміліарднафінансовадопомогаАфганістанупочаланадаватисянегайно. Іце продиктовано не скількибажаннямвідновитиекономіку країни йпокінчити ізтероризмом, стількиможливістюздійснитидавнішніплани СШАщодоперекиданнянафти й газу ізприкаспійських держав череззахідний йпівденнийАфганістан упакистанськіпортиКарачі таГвадар.

>Тепер США,домінуючи вАфганістані йЦентральнійАзії,можуть самвизначатинапрямокгазопроводів йнафтопроводів.Просуваючись далі уЗакавказзя, смердотіможутьфактичноузяти у свої руки процесформування "Великогошовкового шляху",якимпідутьенергетичніресурсиКаспію.Вжесьогодні СШАнамагаються перейти відслів доділа вбудівництвінафтопроводу Баку - Чейхан ізпідключенням доньогонафти Казахстану ііншихкраїнрегіону.Одночасно вамериканськихполітичних кілках й вконгресіобговорюється запитаннящодопроведенняоднієїгілки цогонафтопроводу черезВірменію,щобекономічною таенергетичноюзалежністюоб'єднати под своїмкриломусі країни якЦентральноїАзії, то йЗакавказзя.

>Подальшіплани СШАнацілені навикористаннясилипротиІрану іІраку, щостворюєзначнузагрозуенергетичнійбезпеціЄвропи.Основнимипостачальникамиенергетичнихресурсів дляЄвропиє такзвані «>країни-ізгої» -Лівія, Алжир,Іран таІрак, котріможуть статі жертвами «>війни ізтероризмом».

Таким чином, США, максимальноконтролюючиосновнікраїни-виробниківнафти,створюютьпринциповуможливістьодноосібнонав'язуватиціновуполітику на ринкахнафти й тім самимвикористовуватицюможливість вцілях, котріважкоспрогнозуватисьогодні (>наприклад, ізметоюспровокуватиенергетичну чиекономічну кризові у світі чи врегіоні).

>ПрагненняЄвропипозбавитисяенергозалежності відмусульманськихкраїн й тім самимзміцнити свою безпечу Ведеїї назближення ізРосією.Росіяволодієзначнимиресурсо-сировинними запасами,істотнимпромисловим таінтелектуальнимпотенціалом у сфері ПЕК,об'єктивноє великоюенергетичною Державою йщорокуграє всепомітнішу роль усвітовійенергетичнійполітиці.

>СьогодніРосія йЄС активнорозвиваютьенергодіалог. Уруслі цогодіалогупередбачається збільшенняпостачаньенергоресурсів доЄвропи ізурахуваннямреальних потребєвропейськихкраїн йможливостейРосії ізїхньогозадоволення (>приблизно на 30 %) заумовизалученняєвропейськихінвестицій урозробкуросійськихродовищ йрозвитоктранспортнихмаршрутів наєвропейськийринок.

>Росіяпоряд ізвикористаннямможливостейєвропейськогоринкуенергоресурсівзацікавленатакож вдиверсифікаціїнапрямківекспорту.Передбачаєтьсяздійснення комплексузаходів длярозширенняекспортнихпотоків упівденному йсхідномунапрямках (у країниПівденно-СхідноїАзії іАзіатсько-Тихоокеанськогорегіону вцілому), а й у США.

У планахРосіїнарощуванняміжсистемнихперетоківелектроенергії.Вжерозпочатоорганізаціюспільної роботиенергосистемРосії, України ііншихкраїн СНР ізміждержавнимиенергетичнимиоб'єднаннямиПівденної,Центральної йЗахідноїЄвропи. «>Енергомости» ізкраїнамиПівденно-СхідноїАзіїзапочаткуютьформуванняглобальнихєвроазіатськихенергетичних систем.

>Від того,наскількизможеенергетичнадипломатіязнайти балансінтересів утрикутникуСША-ЄС-Росіязалежитьстійкість,стабільність йпередбачуваністьсвітовоїенергетики, атакожситуації у світі.

Україна у цьомутрикутникумаєрозбудовувати своюзовнішнюенергетичнуполітику, максимальновикористовуючи усіможливості,якими вонволодіє.Донедавна ані всамій Україні, ані за межі неіснувалочіткоїуяви протакуполітику.Політикам й чиновникамрізного рангузручно було бкласифікуватиісторичносформованумонопольну залежність відРосії венергопостачанні якросійськуекспансію, при цьому невживаючидійовихзаходівщодозміни стану у зв'язку ізтрансформаціямиміждержавнихвідносин.Понад ті, результатомтакої «політики» сталопогіршеннявідносин ізРосією -ресурсопотокипочалийти вобхід територї України (прокладка газопроводу черезБілорусь йПольщу,будівництвоперемичкиСуходільна-Родіоновська).

1.2Паливно-нергетичнийпотенціал й йогорозподіл усвітовомугосподарстві

Усировинномусекторісвітовогогосподарствапровідну рольвідіграютьпаливно-енергетичніресурси –нафта,нафтопродукти,природний газ,кам'яневугілля,енергія (>ядерна,гідроенергія таін.). Цевідбуваєтьсятому,що без йогопродукціїнеможливефункціонування всіх безвиняткугалузей. До складу ПЕКвходятьгазова,нафтова йвугільнапромисловості,енергетика.

>Світовийпопит напервинніенергетичніресурси в ХХІ ст.зростаєповільніше, ніжце було б у ХХ ст.Одночаснопідвищуєтьсяефективністьїхньоговикористання, особливо впромисловорозвинутихкраїнах.Зальнеспоживання всіхвидів ПЕР у світізрослоприблизно в 1,6 – 1,7 рази йскладаєблизько 17 млрд. тумовногопалива. Уструктуріспоживаннядомінуючий станзберігається запаливно-енергетичними ресурсамиорганічногопоходження (более 94%).Часткаенергії АЕС,ГЕС йінших неперевищить 6%.

Уструктуріспоживаннячастканафти впала із 39,4% до 35% призростаннічастки газу із 23,7% до 28%.Трохизнизиласячасткавугілля – із 31,7% до 31,2%.Невелике збільшеннячасткинеорганічнихенергоресурсіввідбувається натліскороченняпитомої вагиатомноїенергії – із 2,3% до 2% до 2009 р.

Структура ПЕК усвітовомугосподарствівизначається видамивикористовуваноїпервинноїенергії й балансомміж ними. Утаблиці 1.1наведеніджерелапервинноїенергії йвідповідніїмвидивторинноїенергії, щовиходить урезультатіперетворення.

>Наприкінці ХХ ст.відбулосяуповільненнятемпівекономічногорозвиткуфактично в всіхкраїнах світу. У державах ОЕСР (>Організаціїекономічногоспівробітництва йрозвитку, в якоївходять 29промисловорозвинутихкраїн),зокрема, уЯпонії (Яка пережилаглибокий спад)економічнезростання усередньомусклало 2,2%.

>Таблиця 1.1Видипервинної йвторинноїенергії

>Видипервинноїенергії >Відповідніїмвидивторинної (>перетвореної)енергії
1.Кам'яне й бурівугілля Кокс,агломерати,електроенергія
2. Нафта Бензин, затухав,дизельнепаливо, мазут
3.Природний газ >Енергіятеплоелектростанцій
4. Вода >Гідравлічнаенергія
5.Уранові й т. п. рудій >Атомнаенергія

Умірузниженнятемпівекономічногорозвиткускорочувалисятемпи приростуспоживання ПЕР.Визначенийвплив наобсягиспоживання ПЕР йїхніструктуризробилорізкезниженняцін нанафту.Такатенденціязберігалася докінця ХХстоліття, але й на початку XXIстоліттяцінипішли вгору йпродовжуютьзростати.Видобутокнафтипідвищується,частка природного газу уструктурі якспоживання, то йвиробництвабезупиннозростає. То всередньому вструктурівиробництвачастка природного газувиросла на 0,1%.Знижуєтьсячасткавугілля вструктуріспоживання, щосвідчить прозаміщеннянафтою й газомдеякого йогообсягу.

>Виробництво йспоживанняенергіїатомних йгідроелектростанційнедостатнє,їхнє становище упаливно-енергетичномукомплексісвітовоїекономікищеневисоке, ачастка впаливно-енергетичномубалансі світу неперевищує 5,5%.

>Найбільшшвидкими темпамиелектроенергетикарозвивалася в 50 –60-их років XXстоліття.Практично зацейперіодвідбулосяподвоєннявиробництваелектроенергії, країни сталипереходити наенергозберігаючітехнології.Лідерами увиробництвіенергіїтрадиційноє: США – 3,0 трлн.кв/год; РФ – 1,1 трлн.кв/год;Японія – 1,0 трлн.кв/год; КНР – 0,66 трлн.кв/год.

Структураспоживанняпервиннихенергоресурсів усвітовомугосподарствімаєтакийвигляд:нафта – 41,2%;твердепаливо – 28,3%; газ –країнах, щорозвиваються, йкраїнахазіатськогорегіону.

>Доведенісвітовізапаси природного газускладаютьблизько 144 трлн. м3,забезпеченість запасамискладаєблизько 70 років. Уперерахуванні наумовнепаливозапаси газунаблизилися додоведенихзапасівнафти, анинішнійвидобуток газускладаєменш 60% віднафтовидобутку.

>Світовізапаси природного газу заостанні роктанакопичувались болеевисокими темпами.Середфахівцівіснує думка про более широкийгеографічнийрозподілзапасів газу впорівнянні ізнафтою.Основнізапаси газузосереджені в двохрегіонах: у СНР й наБлизькомуСході –майже 72%доведенихзапасів (у томучислі в СНР –близько 38,4%). На США й Канаду припадатиблизько 4,5%, назахідноєвропейські країни –ледве более 3%.

>Споживання природного газуєперспективнимнапрямком,оскільки при йогозгорянні неспостерігаютьсяістотнінегативнінаслідки, атакожмаєтьсядостатняресурсна база. Узахідноєвропейськихкраїнах газпоставляється в основному ізродовищПівнічного моря,Нідерландів,Росії і Алжиру.

>Торгівлязрідженим газомзосереджена в основному вАзіатсько-Тихоокеанськомурегіоні (>близько 75%світовоїторгівліцієюпродукцією).ОсновнимімпортеромєЯпонія,зростаєімпорт ізреспубліки Корея та із Тайваню.

>Вугілляєнайбільшрозповсюдженим з всіхвидівпаливно-енергетичнихресурсіворганічногопоходження.Йогозапасиперевищуютьсумарнізапасинафти й газу.Світовірозвіданізапасискладають понад 5 трлн. т, авірогідні –близько 1,8 трлн. т, присучасномурівнісвітовоговидобутку 5,5 млрд. т урік (>див.рис.1.1)забезпеченість запасамискладає 440 років.Вугільніресурсирозвідані в 75країнах світу, более 96%запасівзосереджено удесятерокраїнах: США (445 млрд. т),Китаї (272),Росії (200), ПАР (130),Німеччині (100),Австралії (90),Великобританії (50),Канаді (50),Індії (29) йПольщі (25). Навиробленняелектроенергіївитрачаєтьсяблизько 65%вугілля, щодобувається.Використаннявугілля вцій сферістримується в зв'язку ізутвореннямзначноїкількостівуглекислого газу при йогоспалюванні, щосприяєутворенню парниковогоефекту ватмосфері.Галуззю, уякій активновикористовуєтьсявугілля,єтакож йметалургія.

>Починаючи із 50-х роківнеухильнозросталачасткаатомноїенергії впаливно-енергетичномубалансііндустріальнорозвинутихкраїн.Своєріднимпіком «атомногоентузіазму» стали70-і рокта, коли вбагатьохкраїнах світу булиприйнятіграндіозніпрограмирозвиткуатомноїенергетики. Усередині 80-х роківнайбільшими продуцентамиатомноїенергетики США,Франція, СРСР,Великобританія, Канада, ФРН,Іспанія,Бельгія.

>Рис 1.1.Обсягисвітовоговидобуткувугілля, млн. тон


>Ресурси Сучасноїпаливноїбази дляядерноїенергетикивизначаютьсявартістювидобутку урану привитратах, що неперевищують 130доларів за 1 кгU3O8.Понад 28%ресурсівядерноїсировини припадати на США й Канаду, 23% – наАвстралію, 14% – на ПАР, 7% – наБразилію. Уіншихкраїнахзапаси уранунезначні.Ресурситорія (привитратах до 75 дол. за 1 кг)оцінюютьсяприблизно в 630 тис. т, із якімайже половиназнаходиться вІндії, аіншачастина – вАвстралії,Бразилії,Малайзії й США.

>Ядернаенергіясьогодні, впринципі,єреальним,істотним йперспективнимджерелом забезпечення потреблюдства вдовгостроковомуплані.Аджечасткагідроенергіїскладаєблизько 20%, аальтернативнихджерел – не более 0,5%світовоговиробництваелектроенергії.

>Зрозуміло,ядернаенергетика небезаварійна, не застрахована відтехнічнихзбоїв,пов’язана ізвідходами, щовимагаютьособливогоповодження. Аліціреальніпроблемипіддаютьсясучасним йнадійнимтехнічнимрішенням,покликанимгарантуватимаксимальну безпечу.

>Гідроенергетичнийпотенціал невідноситься,безперечно, домінеральнихресурсів (>кориснихкопалин). Однаквінє тімприроднимдарунком,який можнапоставити поряд з запасамипалива.

>Світовийекономічнийгідроенергетичнийпотенціалдосягає 9,7 – 9,8 трлн. КВт. год (>тобто та йогочастина,використанняякої наданомуетапіекономічновиправдане) йвикористовується в даний годину на 21%. Рівеньосвоєннягідроенергетичногопотенціалу особливо велика вЗахідній йЦентральнійЄвропі (70%), уПівнічнійАмериці йРосії воннижче (>відповідно 38 й 20%).


2. Характеристикасучасногоенергозабезпечення

 

2.1 >Тради>ційніенергоносії

>Особливостірозвиткусвітовогоенергозабезпечення.Зростаннясвітовоїекономікисупроводжуєтьсязначнимзбільшеннямспоживанняенергоресурсів,загостреннямборотьби за доступ довуглеводневихенергоносіїв,посиленнямконкуренції наенергетичних ринках.Водночассталістьсвітовогоенергозабезпеченняпіддається такимзагрозам йвикликам, якзростаючіціни наенергоносії,інвестиційніризики,зношеністьвидобувної татрубопровідноїінфраструктури,виснаженістьзапасівтрадиційнихенергоресурсів,зростанняекологічних проблем, тощо.

>Головноюрисоюсвітовогопаливно-енергетичного комплексусьогодніє йогополяризація: на одномуполюсі –розвинені країни ізвисокимрівнеменергозабезпечення, на іншому –більшістькраїн, щорозвиваються йзнаходяться венергетичнійбідності тавідсталості.Існування такихполюсівє одним зфакторівпідвищеноїміжнародноїнапруги.Щорічнезагальнесвітовеенергоспоживання утеперішній годинустановитьблизько 11,8 млрд тонннафтовогоеквіваленту (тн.е.). Основусвітовогоенергетичного балансускладаютьвуглеводневінергоносії -нафта, газ йвугілля.Їхнячастка усвітовомуенергозабезпеченністановитьблизько 81%. Най-більшийвнесокмаєнафта –це 34,4%. Навугілляприпадає 26%, на природний газ – 20,5%. Рольвідновлюванихджереленергії (>ВДЕ),атомноїенергії тагідроенергетики усвітовомунергозабезпеченнізначноменша,їхнійвнесоквідповідностановить 10,7%, 6,2% та 2,2%. Уенергозабезпеченнірозвиненихкраїн –членівОрганізаціїекономічногоспівробітництва тарозвитку (ОЕСР)нафтавідіграєнайбільшу роль – часткуприпадає 39,3%.Частка газустановить 22,6%,вугілля – 20,8%,атомноїенергетики 10,6%,ВДЕ – 4,8% тагідроенергетики – 1,9%.Згідно з прогнозамисвітовихенергетичнихорганізацій, до 2030 рокусвітовийпопит напервинніенергоресурсизростеприблизно наполовину упорівнянні зсьогоднішнімрівнем. 45% цого приросту якщоприпадати часткуІндії й Китаю,попит венергозабезпеченні які до 2030 рокузросте більше, ніжвдвічі. Китай таІндія уже сталиголовнимдинамічним чинникомсвітовоїенергетики,замикаючи насобіосновнийприрістспоживання іпороджуючиновіміжрегіональні потокиенергетичнихресурсів.Взагалі всвітовійенергетичній сферіпоширюютьсяпроцеси глобалізацію таінтеграції.

>Рис. 2.1.Динамікасвітовогоенергозабезпечення

Умайбутньому структурасвітовогоенергозабезпеченняуспадкуєтенденціїсьогоднішньогоперіоду:вуглеводневепаливозалишитьсядомінуючимджереломенергії до 2030 року.Часткатрадиційнихенергоресурсів успоживанніпервиннихенергоносіїв практично незміниться і складі 81,2% (див. рис. 2.1).

>Прогнозуєтьсязбереженнявнеску шкірного із них (>трохизростечастка газу, але йвінзалишиться натретійпозиції), асаме:частканафтистановитиме 32,6%,вугілля - 26,0%, газу – 22,6%.Внесокатомноїенергетикизменшиться й складіприблизно 5% (упорівнянні зсьогоднішніми 6,3%).Трохизбільшитьсвійвнесок узагальнеенергозабезпеченнягідроенергетика (2,4%замість 2,2%).ЧасткаВДЕстановитиме 11,4%. КолистосуєтьсяенергозабезпеченняЄвропейського Союзу (>ЄС), то основу йогоенергетичного балансутакожскладаютьвуглеводневіресурси – 79%, із нихнафта –37%, газ – 24%,вугілля – 18%.Внесокатомноїенергіїстановить 15%,відновлюванихджереленергії – 6%.ЗалежністьЄС відімпорту газу йнафтисьогодніскладає 70%.Росіязаймає першемісцесередпостачальників газу й одномусередпостачальниківнафти (див. рис. 2.2)

>Рис. 2.2.Енергетичний балансЄС та залежність відімпортуенергоносіїв (>Розмито, але йінакше невиходить.Залишити чи кращоюприбратидіаграму?)

За прогнозами, до 2030 рокурівеньенергозалежностіЄСможезрости до 90%. Цеспонукаєєвропейськуспільноту допошукушляхівудосконалення свогоенергетичногобалансу.Зупинимося болеедетальніше напоказникахсвітовогоенергозабезпечення.

>Сьогоднівидобуток >нафти у світідосягмайже 3,9 млрд т нарік.Більше 40 %їїсвітовоговидобуткузабезпечуєтьсякраїнами ОПЕК (>СаудівськаАравія,Об'єднаніАрабськіЕмірати, Кувейт,Іран,Ірак, Катар,Венесуела,Нігерія,Індонезія,Лівія, Алжир),близько 25 % -економічнорозвиненимикраїнами (у т.ч. 11,4 % - США, 9,8 % -Європа), 8,6 % -Росія, 9,3 % -Південна йЦентральна Америка, 4,7 % - Китай. Українах ОПЕКзосередженоблизько 80%світовихзапасівнафти.

Насвітовомунафтовомуринкуобертаєтьсяблизько 57%всьоговидобуткусироїнафти, щоформуєвеличезніміжрегіональні потоки цогоенергоносія.Попит на сирунафтуформується,головним чином, натрьох великихрегіональних ринках.Близько 30%світовоговидобуткунафтиспоживається вПівнічнійАмериці,майже 27% - українах АТР (у томучислі 8,1% - уЯпонії і 5,2% - уКитаї) й понад 22% - уЄвропі.Світовийринокнафтихарактеризуютьдані, щонаведені вдодатку 1.

>Очікується, щоспоживаннянафти у світі якщозростати. Ос-кількизначногозростаннявласногоспоживаннянафти восновнихкраїнахїївидобутку непрогнозується, збільшеннясвітовогопопиту нанафтуобумовитьзначне збільшенняїїімпорту,якийможезрости на 50-60 %,тобтоперевищить 3,0 млрд т (>замістьсьогоднішніх 2,3 млрд т).Основнийприрістпопиту наімпортнафтиочікується вкраїнах, щорозвиваються, девінможезрости в 2,5-2,8 рази, в годину якімпортнафтирозвиненимикраїнамизростелише на 30-35%.

>Прогнозується, щоосновнийприрістпопиту нанафту якщозадовольнятисякраїнами ОПЕК (до 90% приросту), урезультаті чого,їхнячастка усвітовійторгівлінафтоюзросте із 69% до 78-80 %.

Убагатьохгалузяхпромисловостіальтернативоюнафтиможе статі >природний газ.Сьогоднівидобутокблакитногопаливаздійснюєтьсямайже в 100країнах світу, аспоживають його понад 110 держав.Крім того, более 20%світовоїелектроенергіївиробляється зарахунок газу.

>Поклади газу у світіскладаютьблизько 172 трлн куб.м.Найбільшізапаси цогопаливамаютьРосія (47 трлн куб. м),Іран (26,69 трлн куб.м) й Катар (25,77 трлн куб. м), далійдеСаудівськаАравія таін.Ці ж країниєосновнимивиробниками іекспортерами газу (див.додаток 2).

>Основнимринкомзбуту природного газузалишаються США.Частка США усвітовомуспоживанніблакитногопалива – 24,3% відзагальногообсягу.Протезапаси країнискладаютьлише 3,1% відсвітових. На думкуаналітиків, СШАєтакож одним ізнайбільшперспективнихринківзрідженого природного газу (>ЗПГ) у світі.Схожаситуація і уЗахіднійЄвропі, депопит наблакитнепаливо, за прогнозамиекспертів, якщощорічнозбільшуватися на 2%. яквідомо,ці державиволодіютьдоситьнезначними (>менш 4% відсвітовогообсягу) запасами природного газу.Зростаючіпотужностізахідноєвропейськоїпромисловостіпризведуть допідвищеннярівняпостачаньвуглеводнів ізіншихкраїн йзроблятьЄСще болеезалежним відімпорту.Збільшеннюпопиту на природний газ вЄвропісприятиметакожвідмовадеякихкраїн відядерноїенергетики.Обсягивикористанняенергоносіязростуть врегіоні із 420 до 730 млрд. куб. м у 2025 р.Цей чинник можнавіднести доключовихфакторів, котрівизначають нелишеенергетичнуполітику окремихєвропейськихкраїн, але й ізовнішнюенергетичнуполітикуЄСвзагалі.

>Ще одним великимринкомзбуту природного газує країниАзії, щорозвиваються. Упершучергу,це Китай, атакож Корея іІндія.Очікується, щоспоживанняблакитногопалива у цьомурегіоні якщощорічнозбільшуватися на 3,5%.Японіятакожє одним ізнайбільшихспоживачів природного газу вАзії. Уперіод із 1990 до 2003 рр.споживання цого видупалива в странезбільшилося на 24%.Цей чинник доброусвідомлюєкерівництвоРосії йвдаловикористовує його всвоїйенергетичнійполітиці.

>Підвищуєтьсятакож й роль >вугілля усвітовомуенергозабезпеченні.Світовізапасивугіллясьогодніскладають 1083 млрд т. При цьомумайже 25% відвсьогообсягузосереджено США,пострадянськихкраїнах -23% йКитаї - 12%. НаАвстралію,Індію,Німеччину йПівденну Африкуприпадаєще 30%світовихпокладів.Щорічнийсвітовийвидобутоквугілля насьогоднідосягрівня 4,6 млрд т й, за прогнозами,незабаромперевищитьпозначку у 5 млрд т.Першість тутналежить Китаю, щодобуваєблизько 1,4 млрд твугілля нарік йбільшучастину його сам йспоживає в зв'язкузішвидкимзростаннямекономіки.Обсягисвітовоїторгівлівугіллямє порівняноневеликими, але й усе ж таки таки смердотізростають накількавідсотків нарік. У 2004 р.міждержавніпостачаннясклалитрохи понад 700 млн т, ацелише 15% відзагальногоспоживаннявугілля.Передбачається, що до 2025 р.імпортвугілляперевищить 900 млн т. Структуравугільногоринкуостаннім годиноюзмінилася.Якщо Китай,Колумбія іІндонезіянарощуютьвидобуток, тотакі країни, як США, Канада йПольща, чизафіксуваливидобуток напостійномурівні, чизнижують його. У США такаситуаціяобумовлена тім, щозростанняамериканськоїекономіки йспоживанняелектроенергіїє невеликим, аПольщійдутьреформи йзакриваютьсянерентабельнішахти, щосупроводжуєтьсяпадіннямвиробництва.

>Першемісце в рейтингуекспортеріввугіллязаймаєАвстралія, одному –Індонезія. Китайзаймаєтретємісце, уп’ятіркуосновнихекспортеріввходятьтакожПівденна Африка йРосія (див.додаток3).Очікується, щоспоживаннявугільногопалива якщозростати у всіхосновнихрегіонах світу,крімЄвропи, Якаперейшла на болееекологічночистівидипалива.Основнезростанняпопитуприпадає на країниАзії, котрісьогоднівикористовують 40%світовоговидобуткувугілля, якує їмдомінуючим виглядомпалива. Зіншихчастин світу вцейрегіоннадходить понад 300 млн. твугілля нарік й до 2010 року, якочікується,ця цифразросте натретину.Прогнозується, щоблизько 70% зростаннюспоживання будутьзабезпечувати Китай йІндія.Частка США взагальносвітовомуспоживаннівугілляпрогнозується нарівні 20%.Сьогодні 65% цого твердогопаливайде напотребиелектроенергетики (уструктуріенергоносіїв, щовикористовуються длявиробництваелектроенергії,вугіллязаймаєблизько 40%), а 20% – накоксування.Часткакоксівноговугілля якщознижуватися у зв'язку ізтехнологічнимпереозброєннямметалургійноїпромисловості.

>Наведеніданісвідчать про тобі й маєш початку ХХІсторіччявідбуваєтьсякорінна змінугеографіїсвітовогоенергоспоживання, щоєнаслідкомвтратирозвиненимикраїнамипершості взагальномуспоживанніенергії йїї переходу докраїн, щорозвиваються.

ЗаданимиМіжнародногоенергетичного агентства, приіснуючих темпахспоживанняенергоресурсіврозвіданихрентабельнихзапасівнафтивистачить на 30-40 років, газу – досерединисторіччя, авугілля – на

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація