Реферати українською » Физика » Елементарні Відомості з механікі


Реферат Елементарні Відомості з механікі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>ЕЛЕМЕНТАРНІВІДОМОСТІ ЗМЕХАНІКИ.

 

20МЕХАНІЧНИЙ РУХ.ВІДНОСНІСТЬРУХУ ІСПОКОЮ

>Вдалині надорозі видноавтомобіль. Ми нечуємо галасу йогодвигуна й небачимо, чиобертаються його колеса. яквизначити, чирухаєтьсяавтомобіль.

>Простежимо заположеннямавтомобілявідносно дерева, яку зростаннібіля дороги.Якщовіддаль від дерева доавтомобілязмінюється, миробимовисновок, щоавтомобільрухається;якщо ж незмінюється, означатиавтомобільперебуває успокої

>Корабельзнаходиться увідкритомуморі. Береги не видно й немаєніякихпредметів наповерхні води. На палубувийшовпасажир.Йомуважковизначити чикорабельрухається, чистоїть намісці. Ажраптомудалинівінпобачив маяк.Корабель ставшинаближатися до маяка.Теперпасажирзрозумів, щокорабельрухається. Отже, рух корабляпасажирвизначиввідносно маяка.

Напаралельнихколіях стояти двапоїзди.Раптом один із нихрушив.Пасажиру,який дивуватися насусіднійпоїзд,важковизначити,якийпоїздрухається.Щобвизначити чирухається йогопоїзд,требавибратиякийсь предмет наземлі:приміщення вокзалу, дерево,будівлю чителеграфнийстовп.Відносно цого предмета й можнавизначитирухається йогопоїзд чистоїть намісці.

>Механічним рухомназивається змінуположенняданоготілавідносноіншихтіл.

>Механічнірухитілдужерізноманітні. Рух землі, планет,хмар,

води вріках,поїздів,літаків,автомобілів,різнихчастин машин йверстатів, людей,тварин,птахів й т.д.

>Механічнірухививчаються врозділіфізики, щоназиваєтьсямеханікою. Словомеханіка скидатися відгрецького слова “>механе” щоозначає машина чипристрій.

>Кожниймеханічний рух, щовивчається уфізиці,завждиє відносний рух.Пароплаврухаєтьсявідносно берега,поїзд —відносно полотназалізниці,різець токарськоговерстата —відноснооснови вір сотні й т.д. Алі й берег, й полотнозалізниці, й основаверстата самрухаються разом зЗемлею.

>Тіла,відносно якірозглядається рух,називаютьсятіламивідліку.

Рухтілавідбуваєтьсяпротягомпевногопроміжку години.Рухометіло под годину свого руху протягом годиниопишелініюю.

>Лінія, поякійрухаєтьсятіло,називаєтьсятраєкторією руху.

>Проведемокрейдоюлінію накласнійдошці:цялінія якщотраєкторією руху грудикрейди /малий. 45/.Видимутраєкторію руху —світлийслід —заливає внічномунебі метеор /малий. 46/ чисигнальна ракета. Намалюнку 47 виднолижнийслід,залишенийдівчинкою, котраспустилася на ликах із міські. Намалюнку 48штриховоюлінієюзображенотраєкторіюлижника,якийстрибав ізтрампліна.ДовжинаТраєкторіїОА —це шлях,пройденийлижником протягом годиниспускання із міські.

Затраєкторієюрухитілподіляються напрямолінійні йкриволінійні.

1.Який рухназиваєтьсямеханічним?

2.Якітіланазиваютьтіломвідліку?

3.Чомукажуть, щоСонце сходити й заходити? Коли вданому віпадкуєтіломвідліку?

4. Увагонірухомогопоїздасидитьпасажир. Колиможесказати про його рухпровідник вагона йстрілочник,повзякогорухаєтьсяпоїзд?

5.Навестиприкладивідносного рухутіл йпояснити,відносно якітілпасажир, щоїде вавтобусі,рухається, авідносно якіперебуває успокої.

6. Колитакетраєкторія рухутіла?

7.Якимиможуть бутитраєкторії рухутіл?

>Завдання.Виміряйтедовжину свогокроку й,користуючисьцієюмірою,визначте,який шлях ві проходьте від школи домайстерень. Заякий годину ві проходьтецей шлях?


21ВИДИРУХІВ

Рухитілможуть бутидужерізноманітними. Рух кузоваавтомобіля,наприклад,відрізняється від руху йогоколіс. Колесаобертаються, а кузов небереучасті вобертальномурусі.

>Обертаючиколодязний вал,витягають ізколодязявідро із водою. При цьому вал йвідрорухаютьсяпо-різному.

>Основними видами рухутіл впоступальний,обертальний йколивальний.

>Розглянемоцірухиокремо.

>Поступальний рух.

>Поступальним рухомє,наприклад, рухшухляди, щовисувається із столу, рух поршня вдвигунівнутрішньогозгоряння, рухмашини, рухрізцявздовж корпусу токарськоговерстата /малий. 49/ чидеталі напоздовжньо-стругальномуверстатівідноснорізця /малий. 50/, рух вантажу, якіпереносятьпідіймальним краном /малий. 51/, рух предмета настрічці транспортера /малий. 52/ й багатоіншихрухів.

>Розглянемоознакипоступального рухутіла.

Приперенесеннівантажу краном легкопобачити, що усі точкивантажу при йогоперенесенніописують упросторіоднаковітраєкторії йпроходятьодинаковішляхи за й тієїсамий годину.

Отже, припоступальномурусітіла усі його точкиописуютьоднаковітраєкторії впросторі й за й тієїсамийпроміжок години проходятьоднаковішляхи.

Несліддумати, щопоступальнимможе бутилишепрямолінійний рух.Прикладомможе бути рухолівця /малий. 53/.


>Обертальний рух.

 

>Обертальний рухздійснюють колесо машин,гвинтилітаків йпароплавів,махові колеса, вали,шестерні,шківи, пасиверстатів та машин,деталізатиснуті утокарняхверстатах,циркульна пила. Кожна точка земліздійснюєобертальний рух,внаслідокдобовогообертання землінавколосвоєїосі.Цей рух земліспричиняєзміну дня й ночі. Сама Земляздійснюєобертальний рухнавколоСонця, апланети —нав коло землі.

>Кінцістрілкигодинникарівномірнообертаються по палі.Щобвиявитиособливостіобертального руху,виконаємодослід.Візьмемокартонний диск ізнамальованими наньому точками нарізнихвідстанях від центру /малий. 54/ й будемо йогошвидкообертати.Замістькружечків мипобачимо на диску рядкілрізнихрадіусів /малий. 55/.

>Цейдослідпоказує, що приобертальномурусітіларізні його точкирухаються по кілках.Центрицихкіл лежати наоднійпрямій, котраназиваєтьсявіссюобертаннятіла.

Приобертаннітіла за кодомвиникаввідцентрова сила.Цявідцентрова сила широковикористовуєтьсялюдиною урізнихвідцентрових машинах /малий. 56/.

Укулястускляну посудинунадитирідинирізноїгустини />олії, води, меду/,накидатикусочків кірка й привести посудину /малий. 57/ вобертання навідцентровіймашині.Рідинирозмістятьсякільцями:зовнішній — мед,дальшим — вода, далі -олія /навнутрішні і поверх аніоліїрозмістяться шматочки кірка/ й,нарешті,всередині —повітрянийстовп.Взагалінайгустішарідинарозміщується далі відосіобертання.

Центрифуга ізсітчастимистінкамивживається длявідокремлення меду відстільників, длявідокремленняводі відцукру />сушінняцук ру/, води відмокроїбілизни, соку відпомелениховочів йфруктів усоковижималках,вершків від молока у сепараторах /малий. 58/. Широковикористовуютьсявідцентровінасоси /малий. 59/.

>Коливальний рух.

>Якщо уфізичномуштативізатиснутипружну пластину у горизонтальномуположенні йпіднятиїївільнийкінець у гору, то коливідпустимовільнийкінець,вінпочнеколиватись. Рухвільногокінцяпластини якщоколивальним рухом.

До штативапідвісимо нанитці кульку чи скроню.Відхилимоїї убік йвідпустимо.Кулькапочнеколиватися. Цеявищеназиваєтьсяколиванням маятника /малий. 60/.

>Коливальний рухздійснюютьзвичайнадитячагойдалка, маятник

>годинника, маятник метронома йінші /малий. 61/.

>Різнівиди рухутіл можнаспостерігати под годину роботишвейноїмашини /малий. 62/.Рукояткамашини 1,махове колесо 2, валмашини Зобертаються.Голководій ізголкою 4рухається вгору й внизпоступальноїчовник 5 йнитконатягувач 6виконуютьколивальнірухи.

Рухсвердласвердлильноговерстата прироботіскладається із двохрухів)обертального йпоступального.

1.Яківидирухів візнаєте?

2.Датиприкладипоступальнихрухів.

3.Датиприкладиколивальнихрухів.

4.Санкиз’їжджають із міські; пакетаскочуєтьсяпохилимжолобом;камінь,випущений із рук,падає;Які ізцихтілрухаютьсяпоступально?

5.Який вид рухуздійснюють: деталь утокарномуверстаті;свердло усвердлильномуверстаті;голкашвейноїмашини,маховеколе зішвейноїмашини?

6.Яківидирухівздійснюють прироботі ручногодриля? 7. Поповерхні столурухаєтьсяіграшкова машина.Який вид руху вонздійснює?

7. Девикористовуютьвідцентровімашини?


>ШВИДКІСТЬРУХУ.ОДИНИЦІШВИДКОСТІ

 

22РІВНОМІРНИЙ ІНЕРІВНОМІРНИЙРУХИ

>Якщояке-небудьтіло забудь-якіоднаковіпроміжки години про ходитиоднаковішляхи, то його рухназиваютьрівномірним.

На малий. 63зображеновізок, наякомувстановленокрапельницю.

3крапельниці черезоднаковіпроміжки годинипадаютькраплі.Під годину рухувізкавідстаніміжслідами, що їхньогозалишиликраплі напапері,однакові. Отже,візок заоднаковіпроміжки години проходитиоднаковішляхи,тобтовінрухаєтьсярівномірно.

>Прив’язаний до ниткитягарецьмає бутитакоївеличини,щобвізокпочинаврухатись принайменшомупоштовху.

>Рівномірний рухзустрічається вприродідужерідко.Приблизнооднаковішляхи заоднаковіпроміжки години проходити Земля,обертаючисьнавколоСонця,кінецьстрілкигодинника.

>Більшістьрухів надрівномірними.Наприклад,поїзд,відходячи відстанції, проходити заоднаковіпроміжки години всебільші йбільшішляхи.Наближаючись достанції,він,навпаки, заодинаковіпроміжки години проходитищоразуменшішляхи. Отже,поїздрухаєтьсянерівномірно.

>Зновупроведемодослід ізвізком.Підвісимоважчийтягарець довізка /малий. 64/.Візокпочнерухатись базпоштовху.Падаючікраплізалишатьсліди, але й уже не так наоднаковихвідстанях одна відодної. Цеозначає, щотепервізок заоднаковіпроміжки годинипроходять уженеоднаковівідстані.

Рух, приякомутіло забудь-якіоднаковіпроміжки годинипроходять неоднаковішляхи,називаєтьсянерівномірним рухом.


23.ШВИДКІСТЬ.ОДИНИЦІШВИДКОСТІ

>Автомобіль, щорухаєтьсярівномірно,випереджаєлюдину, котрайдерівномірно борухаєтьсяшвидше віднеї.Літакрухаєтьсяшвидше, ніжавтомобіль, аштучнийсупутник землі —швидше, ніжлітак. Рухи всіхцихтілвідрізняютьсяміж собоюшвидкістю.

>Швидкістьтіла прирівномірномурусіпоказує,який шлях про ходититіло заодиницю години.

>Наприклад,якщо закожну годинуавтомобіль, проходити 65 км, алітакпролітає600км, токажуть, щошвидкістьавтомобіля 66кілометрів за годину, ашвидкістьлітака600кілометрів за годину.

>Щобвизначитишвидкістьтіла прирівномірномурусі,треба шлях,пройденийтілом заякий-небудьпроміжок години,поділити нацейпроміжок години.

>Позначимо усівеличини, щовходять уцейвираз літерами: P.S — шлях,t —проміжок години, заякий пройдено шлях, V —швидкість; тодідістанемо формулу дляобчисленняшвидкості:

Заодиницюшвидкостіберутьшвидкість такогорівномірного руху, приякомурухометіло за 1 секунду проходити шлях, щодорівнює 1 м.

>Цюодиницюшвидкостізаписують так1м/сек.

>Використовують йіншіодиницішвидкості1км/год.

>Транспортнізасобирухаютьсянерівномірно. Назупинках їхнішвидкістьдорівнює нулю,потім вонзбільшується, а переднаступноюзупинкоюзменшується. При такомурусіговорять просереднюшвидкість руху наданомувідрізку шляху чи запевнийпроміжок години руху.

>Щобвизначитишвидкість,пройдений шляхділять одну годину руху,тобтороблять то й приобчисленнішвидкостірівномірного руху.

     чи   

>Розглянемо приклад.Відстаньміхдвомамістами 3200 км.Поїзд,рухаючисьнерівномірно, проходитицей шлях за 64години.Знайтисереднюшвидкістьпоїзда.


P.S=3200км

>t= 64 рік                     

V-?

>Середняшвидкістьпоїзда50км протягом року.

>Таблицяшвидкостірізнихтіл:

№ зарплатню >Швидкістькм/год

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

>Пішохід

>Велосипедист

Трактор

>Пароплав

>Вантажнийавтомобіль

>Поїзд

>Легковийавтомобіль

>Електропоїзд “>ЕР - 200”

>Літак

Ракета

5

15

30

60

75

90

120

200

450

25 000

1.Який рухнавиваєтьсярівномірним?

2.Наведітьприкладирухів,близьких дорівномірного.

3.Який рухназиваєтьсянерівномірним?

4.Наведітьприкладинерівномірного руху.

5. Колипоказуєшвидкістьрівномірного руху?

6. яквизначитишвидкість руху, знаючи шлях та годину,протягомякого його пройдено?

7.Якіодиницішвидкості візнаєте?

8.Якушвидкістьмають наувазі, колиговорять прошвидкість рухуавтомобіля,літака?

9. яквизначитишвидкістьнерівномірного руху?Записати формулушвидкості.

>Розв'яжітьзадачі.

1.Велосипедист за 30хв.проїхав шлях 6000 м.Обчислітьсеред нюшвидкість руху велосипедиста /вм/сек/.

2.Електровоз за 4 рікпроїхав шлях360км. Якасередняшвидкість рухуелектровоза?

3. Дваавтомобілірухаютьсярівномірно. першийпротягом 5хв. проходити6км, адругийпротягом 3 сік —90м.Швидкістьякогоавтомобілябільша? />Швидкістьвиразити ум/сек/.

4.Знайтишвидкість рухумотоцикліста, коливідомо, щовін за 3 рік.пройшов шляхІ30,5 км.

5.Швидкістьтечіїріки5км/год. На якоївідстаньперемістить сяпліт, щопливе затечією за 3 рік?

6.Першакосмічнашвидкість />швидкість, якоїповинне матіртіло,щоб статіштучнимсупутником землі/дорівнює 8 км/с.Якувідстань пройдо ракета за 1хв,якщо воналетить із такоюшвидкістю?

7. Черезякий годину ракета, запущена ізповерхні землі ізшвидкістю 8 км/с,перебуватиме віднеї навідстані480км?

8.Поїздрухається зшвидкістю48км/год. За стільки часіввін пройдо шлях, щодорівнює604км?

9.Віддальміждвома пристанями144км.Скільки годинипотрібно якщопароплавові,щоб пройтиміжзазначеними пристанямитуди й тому,якщошвидкістьпароплава устоячійводі 14км/год, ашвидкістьтечії 2км/год?

>ВЗАЄМОДІЯТІЛ.

 

24ІНЕРЦІЯ.

Ми іздосвідузнаємо, що колияке-небудьтілоперебуває вспокої, тосаме воно та, безніякої заподій, непочнерухатись.

>Покладена настіл книжкалежить намісці,покихто-небудь неперекладеїї наіншемісце.Поїздстоїть намісцідоти,поки тепловоз його непотягне.Куля,вкладена врушницю, невилетитьдоти,покиїї невиштовхнутьпороховігази.

У всіхвипадках, у тому,щобвивеститіло із стануспокою, наньогоповиннеподіятияке-небудьіншетіло, чи, яккажуть, натіло виннаподіяти сила.

Часто доводитисяспостерігати, якрухається велосипедист, непрацюючи педалями.Доситьдовгорухаєтьсяавтомобіль послевимкненнядвигуна.Куля,виштовхнута ізрушниціпороховими газами,продовжує рух й позарушницею, де нанеї уже недіютьпороховігази.

Однакзрештою усізгаданітіла із годиноюзупиняються.Чому?Щобвідповісти нацезапитання,виконаємодослід.

>Установимопохило настолідошку. Наневеликійвідстані відкінцядошкинасиплемокупкупіску. Напохилудошкуставимовізок.Візокскочуючись,потрапляє упісок йшвидкозупиняється /малий.65а/.Вирівнявшипісок,зновупускаємовізок подошці ізпопередньоївисоти.Тепервізокпроходятьбільшувідстань на столі /малий.65б/.Якщо жзовсімприбратипісок із шляхувізка, то дозупинкивін пройдощебільшувідстань /малий.65в/.

Отже,чимменшадіяіншоготіла навізок, тімдовшезберігається його рух, тімцей рухближчий дорівномірного.

>Прикладом рухутіл принаявностідуже малого опоруможе бути рухштучнихсупутників землі.Верхнірозріджені шариатмосферичинятьнезначнийопір їхньогорухові, томусупутникиможутьобертатисьнавколо землітривалий годину.

>Якбиперешкодруховізовсім не було б, тобудь-якетіло, приведене в рух,продовжувало брухатися якзавгоднодовго.

>Спостереженняпоказують, щотіло, якурухаєтьсяпрямолінійно,саме пособі неможезмінити йнапрям свого руху.Велосипедист,повертаючи кермо,змінюєнапрям рухуколіс велосипеда.

Отже,тіло, якуперебуває вспокої, саме собою /без дії наньогоіншихтіл/ неможепочатирухатися, арухометіло саме собою неможе анізупинитися, анізмінитинапряму свого руху.

>Властивістьтілазберігати станспокою чипрямолінійногорівномірного рухуназиваєтьсяінерцієютіла.

(>Інерція —латинське слово,означає ">нерухомість").

>Автомобіль ізвимкненимдвигуномзберігав бішвидкість свого руху. Алі наньогодіє силатертя, томушвидкість йогозменшується йвінпоступовозупиняється. Шлях, що йогопроходятьавтомобіль послевимкненнядвигуна доповноїзупинки,називаєтьсягальмівним шляхом.Наприклад,автомобіль “>Таврія”, щорухається поасфальтовомушосезішвидкістю 50км/год, послевимкненнядвигуна пройдо доповноїзупинки 355 м.Цявідстань й якщогальмівним шляхом.Якщонавітьзагальмувати колесаавтомобіля, то все-такидеякий годинувін якщорухатися,ковзаючи колесами подорозі.

>Переходити дорогу передрухомим транспортомдуженебезпечно,божодну машину не можнавмитьзупинити.

Урозглядуванихприкладах: ми частовживали слово силатертя, сила опоруповітря, силатяжіння. Отже, причиноюзмінишвидкостітілєдіяіншихтіл.

Сила — причиназмінишвидкостітіла.

>Пасажир умашині,вагоні,човні прикожномусповільненні рухунахиляється вперед, прикожномуприскоренні рухувідхиляється тому закожномуповоротівідхиляється дозовнішнього боцікривизни шляху.

>Предмети, що їхнівикидають ізлітака, вагона,спершулетять нас, але й подвпливомсилитяжіннявідхиляються відпрямолінійно го шляху.

1.Чомушвидкістьтілзмінюється?Наведітьприклади.

2. якрухалося бтіло,якби нанього недіялиіншітіла?

3. Колиназиваєтьсяінерцією?

4. Колиназивається силою?

5. Намалюнку 66 показаноспосібнасаджування молотка на ручку.Поясніть його.

6. Намалюнку 67 показано як можнанадатизалізку рубанкапотрібногоположення.Чому від удару позалізку воно та входити у рубанок, а від удару поколодці —виходить ізнього?

7. Уякий бікпадає людина, котраспіткнулася? Якапосковзнулася?

8. якзміниласьшвидкість рухувагонів,зображених намалюнку 68?

9. яквистрибувати із вагона,якийшвидкорухається?

10. Колитребаробити пришвидкійїзді навелосипеді на поворотах?

 

25ВЗАЄМОДІЯТІЛ.

>Ще разрозглянемочомутілопочинаврухатись чизмінить своюшвидкість.

Намал.69азображеновізок ізприкріпленою доньогопружноюпластинкою.Пластинкузігнуто йзв’язанониткою.Візокперебував успокоївідносно столу. Чипочневінрухатися,якщо платівка віпрямиться?Перепалимо нитку. Платівкарізковипрямляється, але йвізокзалишається напопередньомумісці /малий.69б/.

>Тепер із іншого боці від платівкипоставимоще одинтакийсамийвізок /малий.70а/. Коліперепалити нитку,обидвавізкипочнутьрухатися йроз'їдуться врізнібоки /малий.70б/. Мибачимо,щобзмінитишвидкістьвізка,потрібне одномутіло —другийвізок.

Якщообидвавізки сталирухатисявідносно столу, то смердотіобидваподіяли одного одного.

Отже,діятіла наіншетіло неможе бутиодносторонньою.Обидватіладіютьодне наодне - смердотівзаємодіють. Так,наприклад, лантуха передпостріломперебуває вспокоївідноснорушниці.Під годинупострілу лантуха ірушницявзаємодіють йрухаються врізнібоки.Відбуваєтьсяявищевідбою.

Колі людина, щосидить учовні,відштовхує від собі рукоюіншийчовен, то йїїчовентакожпочинаєрухатись упротилежний бік.

>Людинастрибає ізчовна до берега /малий. 72/.Людина ставши на край.човна йвідштовхується віднього,тобтоштовхає його тому. При цьомучовендіє налюдину й вонанабуваєшвидкості в напрямку до берега. діялюдини начовенпроявляється до того, щовінвідходить у бік,протилежнийстрибку.

На малий. 73зображено два хлопчики, котрі стояти навізках. Урухах вонивірьовка. Колі хлопчикинатягуютьвірьовку, тообидва смердоті разом ізвізкамипочнутьрухатисьназустріч один одному.Сили, котрі при цьомуприкладені дохлопчиків,виявляютьсязавждирівними йпротилежнонапрямленими,незалежно від того, як хлопчики натягуютьвірьовку (>діюча йпротидіюча сила).

Отже, в всіхвипадкахсили, ізякими дватіладіютьодне на одному,рівні завеличиною йпротилежні занапрямом.

Ногилюдини йтварин,ведучі колесаавтомобіля й тепловоза прирусівідштовхуються відземлі,гребнийгвинтпароплава — від води, птах йгвинтлітака под годинупольоту — відповітря. Такихвипадках.відштовхуюче йвідштовхуванетілапочинаютьрухатися впротилежнихнапрямах.

>Сили дії йпротидіїзавждирівні йпротилежнонапрямлені, але йніколи одна одну незрівноважують,оскільки смердотіприкладені дорізнихтіл.

>Якщокіньвезе воза, то ми неозначає, що сила, ізякоювінтягне воза,більша відсили, ізякоювізтягне коня упротилежну бік.Цісилирівні завеличиною. Алі анікінь, анівіз,внаслідоксамої лишевзаємодії один із одним, неможутьпочатирухати сяобидва в одному й тому ж напрямку. Для цогонеобхіднатретя сила,прикладенаодночасно й до коня, й до воза.Така силавиникав привзаємодії коня ізЗемлею.Кіньпідковамивідштовхує Землю до однієї бік, а Земляштовхає коня із возом у другу.

1.Опишітьдосліди, котріпоказують, щотілапочинаютьрухатисяТільки тоді, коли смердотівзаємодіють ізіншимитілами.

2.Наведітьприклади, котріпоказують, щовнаслідоквзаємодіїзмінюютьсяшвидкостіобохтіл.

3.Опишітьявищавзаємодії наприкладі,зображеному намалюнку 72.

4.Порівняйтеявища,зображені на малий. 70 й 71.

>МАСАТІЛА.ВАГАТІЛА.ДИНАМОМЕТР

Напопередньомууроці ми проводилидослід іздвомаоднаковимивізками.Їхнішвидкості булиоднаковими.

>Проведемотакийсамийдослід ізрізнимивізками />мал.74/.Післяперепалення нитки пластинавипрямляється,візкивзаємодіють йїхнішвидкостізмінюються.Візкироз’їжджаються ізрізнимишвидкостями. Це бовізкимаютьрізнімаси. Тієївізок, щорухається ізбільшоюшвидкістюмаєменшумасу.Якщошвидкість Першоговізка у 2 разибільша, ніж іншого, томаса Першого у 2 разименша, ніжмаса іншого.

Припострілі ізрушниціпороховігази йрушниця послевзаємодіїрухаються впротилежністорони (>відбій). Бомасарушницінабагатобільша відмасикулі, тошвидкістьрушниціменша.Якщомасачовна, ізякогострибає людина, у 5разівбільша замасулюдини, тошвидкістьчовна якщо у 5разівменша.

>Вивчаючивзаємодіютіл, миознайомились ізфізичноювеличиною, Яканазиваєтьсямасоютіла.Порівнюватимаситіл можна зашвидкостями, якінабуваютьвнаслідоквзаємодіїтіла,якщо довзаємодії смердоті були успокої.

Заодиницюмаси взятокілограм — 1 кг.Міжнароднийзразок />еталон/кілограмазберігається уФранції, в м.Севрі,поблизу Парижа. 3 цогозразка із великоюточністювиготовленокопії дляіншихкраїн. /Малий. 75/.

>Порівнюючишвидкості,набутітілами, котріперебувають успокої,внаслідоквзаємодії, можнавизначити, у стількиразівмаса одноготілабільша замасу іншого.Цим способом можнавимірятимасутіла,якщомаса одного ізтіл, котрівзаємодіють,відома.

>Масутіл можнавизначити задопомогоюважільнихтерезів /малий. 76/.

Колітілоставлять на опору, тостискається не лише опора, а ітіло, якупритягуєтьсяЗемлею.Деформоване,стиснутетілотисне на опору. Так саме, колитілопідвішене, тодеформується не лишепідвіс, а ісаметіло.Деформоване />розтягнуте/тіло,деформує />розтягає/підвіс.

Силу, ізякоютіловнаслідокпритягання до землідіє нагоризонтальну опору чивертикальнийпідвіс,називаютьвагоютіла.

>Требарозрізняти силутяжіння, Якадіє натіло, й вагитіла. Силатяжіннядіє насаметіло, а ваги цоготіладіє на опору чипідвіс. /Малий. 77/.

>Вага —це сила,прикладена не дуже дотіла, а до опори.

>Існує дваспособизважуваннятіл:1(напружиннихтерезах) й 2 (наважільнихтерезах).Обидваціспособипринципіальнорізні.

>Якщовимірюватипружиннимитерезами ваги одного й того жтіла нарізнихвисотах надповерхнею землі, то можнапомітити, що ззбільшеннямвисоти вагитілазменшується. Цезменшення ваги невелике, але йоднакове для всіхтіл. Припідніманні на 1 км вагизменшується на 0,0003своєївеличини.

Так саме вагитілазмінюєтьсязалежно відгеографічноїширотимісцевості: вмірунаближення доекватора вагитілазменшується.Всякетіло,перенесене із полюси наекватор,зменшується увазіприблизно на 0,006 його ваги наполюсі.

>Якщотілозважувати наважільнихтерезах, тобудь-якомумісці миматимемозавжди один й тієї ж результат.Важільнітерезипоказуютьмасутіла.Масатіланіколи незмінюється.

Умісцізберіганняеталонамаси />Севрі/числовезначення мало сітіладорівнює числовомузначенню його ваги. І кг = ІкГ. Уіншихмісцях на землі цогозбігу не якщо.

НаМісяці вагитілазменшується у 6разів,бо силатяжінняМісяця у 6разівменша, ніж силатяжіння землі.

>Динамометромназиваютьприлад длявимірюваннясили (відгрецькихслівдинаміс — сила,метрео —вимірюю).

>Будованайпростішого /пружинного/динамометрагрунтується напорівняннібудь-якоїсили із силоюпружностіпружини. Надощечці,обклеєнійбілимпапером,закріплюють пружину, Яказакінчується внизу стрижнем ізгачком />мал.78/. Доверхньоїчастини стрижняприкріплюютьпокажчик. Принерозтягнутійпружиніпокажчикпоказуєнульовупозначку. Догачкапідвішуютьтягарець в100г.Пружинарозтягнулася.Протипокажчикапишуть100г,потім200г й т.д.Відстаніміжподілками 0 й 100; 100 й 200; 200 й 300 й т.д.требаподілити на 10однаковихчастин.Проградуйована пружина і якщонайпростішимдинамометром. (>Проградуюватиприлад - означати завдати нанього шкалу ізподілками).

Длявимірюванням’язовоїсили руки пристисканнікисті в кулакзастосовуютьручний динамометр —силомір /малий. 79/. Длявимірюваннясили тяги трактори —тяговий динамометр />мал.80/.

1.Опишітьдослід навзаємодію двохрізнихвізків.

2.Який ізцихвізківмавбільшумасу?

3. Коли взято заодиницюмаси?

4. Колиназиваєтьсявагоютіла?

5. Учомувідмінність вагитіла відсилитяжіння, щодіє натіло? На котрітіладієкожна сила?

6.Розповісти пробудовудинамометра.


>Лабораторна робота

27ГРАДУЮВАННЯПРУЖИНИЙВИЗНАЧЕННЯВАГИТІЛА ЗДОПОМОГОЮДИНАМОМЕТРА

 

Мета роботи —навчитисяградуювати пружину,виготовляти шкалу ізціноюподілки10г й заїїдопомогоювизначати вагитіла.

>Прилади йматеріали — динамометр, шкалуякогозакритопапером,набіртягарцівмасою по100г, штатив ізмуфтою,лапкою йкільцем.

>Вказівки до роботи.

1.Закріпіть динамометр ззакритоюшкалою вертикально вланці штатива.Позначтегоризонтальноюрисочкоюпочатковеположенняпокажчикадинамометра: —це якщонульоваподілкашкали.

2.Підвісьте догачкадинамометратягарецьмасою100г. Новеположенняпокажчикадинамометратакожпозначтегоризонтальноюрискою напапері.

З.Підвішуйте додинамометрадругий,третій йчетвертийтягарцітакоїсамоїмаси />100г/,щоразупозначаючирисочками напаперіположенняпокажчика />мал.37/.

4.Зніміть динамометр з штатива йпротигоризонтальнихрисочок,починаючи ізверхньої,поставте числа 0,100,200,300,400. Над. числом 0пишіть р.

5.Виміряйтевідстаніміжсусіднімирисочками. Чиоднакові смердоті?

6.Відстані 0-100.І00-200, 200-300, 300-400поділіть на 10рівнихчастин.Цінаподілки якщо10г.

7.Виміряйтепроградуйованимдинамометром вагикільця від штатива, лапки штатива,іншихтвердихтіл.


28 СИЛАТЕРТЯ

>Санчата, спустившись із міські, на горизонтальному шляхузменшують своюшвидкість йнарештізупиняються.Хлопчик,розбігшись,ковзає польоду, але й,який бі не був гладенькийлід, хлопчикусе-такизупиняється.,Зупиняється й велосипед, коли велосипедистприпиняєобертатипедалі.Зупиняєтьсяверстат, коливимкнутидвигун. У всіхвипадкахзменшуєтьсяшвидкість. Алі мизнаємо, що причиноюзмінишвидкостіє сила.

Сила, Якавиникла под годину руху одноготіла поповерхнііншого,прикладена дорухомоготіла йнапрямленапроти руху,називається силоютертя. /малий.81а/.

>Однією із причинвиникненнясилитертяєшорсткістьповерхоньстичнихтіл.Навітьгладенькі навиглядповерхнімаютьнерівності,горбики йподряпини. НамалюнкуІ9ацінерівностізображено узбільшеномувигляді. Коліоднетілоковзав чи кошеня поповерхнііншого,цінерівностізачіпаються одна за йстворюють силу, Яказатримує рух.

>Інша причинатертя у гладенькихтіл —взаємнепритягання молекулстичнихтіл. Алі проце мидізнаємосяпізніше.

>Тертя можназменшити вкількаразів,якщо запровадитиміжтертьовимиповерхнямимастило /малий.82б/

Прирусі саней йлиж поповерхніснігувиникаєтертяковзання.

Прирусіколіс,перекочуваннікруглих колод, бочоквиникаєтертякочення.

>Проведемодослід.Поставимо настілдерев'яний брусок й будемо йогоперетягати,прикріпивши донього динамометр.Запишітьпоказидинамометра.Цейсамий брусокпоставимо на двакругліолівці.Запишітьпоказидинамометра, мипереконались, що силатертякоченнязавждименша за силутертяковзання. /малий. 83/. Тому дляпереміщеннявантажіввикористовуютькотки.

Длязменшеннятертязамінюютьтертяковзаннятертямкочення.

>Тертяспокою. Колітілоперебуває успокою напохилійплощині, воно тавдержується наній силоютертя.Тертяперешкоджаєтілузсунутися ізмісця.Такий видтертяназиваєтьсятертямспокою.

>Пересунутимеблідоситьважко,боперешкоджає силатертяспокою. Силатертяспокоюіснуєміжведучими колесамиавтомобіля йдорогою,ведучими колесами локомотива й рейками,між ногамилюдини й грунтом приходьбі й т.д.

Привеликій!ожеледітертяспокоюзменшується йведучі колесаавтомобілябуксують, а приходьбі ногипочинаютьдужековзати. Уданомувипадку силутертяспокоютребазбільшити. Шляхпосипаютьпіском.

На малий. 84зображено транспортер, задопомогоюякогопіднімають паки (тюки) ізбавовною.Пакивдержуються настрічці транспортера силоютертяспокою.

Силатертяспокоювдержуєцвях,забитий удошку, недаєрозв’язатися банту настрічці,вплетеній в косу,вдержуєодяг натілілюдини й т.д.Тертяпотрібнеміжстрічкою транспортера йтілами, котрірухаються поньому,міжведучими колесамитранспортнихзасобів йдорогою,міжшківом й пасом урізних машинах йверстатах. Уназванихприкладахтертя вкорисним.

>Людинастараєтьсязбільшититертя.Поверхню шин дляавтомобіляроблять ізребристимивиступами /малий. 85/, а коли зимою дорогаслизька, наведучі колесанадіваютьспеціальніланцюги. Усвердлильномуверстаті,якийє ушкільніймайстерні,обертальний рух віддвигуна досвердлапередається задопомогою паса.Щоб пас непроковзував нашківах,могозмащуютьспеціальноюлипкоюпастою. Цезбільшуєтертяміж пасом йшківами.

Убагатьохрослин йтварин врізніорганипризначені дляхапання (>вусикирослин, хобот слона,язиккопитнихтварин,чіпкіхвостилазячихтварин).Усі смердотімаютьшорсткуповерхню для збільшеннятертя.

У всіх машинахвнаслідоктертянагріваються йспрацьовуютьсярухомічастини.Такетертяшкідливе, йоготребазменшувати.

>Щобзменшититертя,стичніповерхніроблять гладенькими,між нимивводятьмастило.Щобзменшититертяобертовихвалів машин йверстатів, їхньогоустановлюють напідшипниках. Детальпідшипника, Якабезпосередньостикається із валом,називаютьвкладишем.Вкладишівиготовляють ізтвердихматеріалів —бронзи,чавуну чисталі, —внутрішнюповерхню їхньогопокриваютьособливимиматеріалами,найчастішебабітом (>це сплавсвинцю чи олова ізіншимиматеріалами) йзмащують. Намалюнку 86зображенопідшипник, уякому вал под годинуобертанняковзає поповерхнівкладиша.Такіпідшипникиназиваютьсяпідшипникамиковзання.Запам’ятайте, щомастилазменшуютьтертя у 8-10 раз.

Частотертяковзаннязамінюютьтертямкочення —застосовуютькулькові йроликовіпідшипники. Такихпідшипникахобертовий вал нековзає понерухомомувкладишупідшипника, а кошеня поньому настальних кульках чи роликах.Заміна в машинахпідшипниківковзаннякульковими чироликовимипідшипникамидаєможливістьзменшити силутертя в 20-30 раз.

>Будовунайпростішихкулькового йроликовогопідшипниківзображено на малий. 87.Внутрішнєкільцепідшипника,виготовлене ізтвердоїсталі,насаджене на вал, азовнішнє —закріплене вкорпусімашини.Під годинуобертання валувнутрішнєкільце кошеня по кульках чи роликах, щомістятьсяміжкільцями.

>Кулькові йроликовіпідшипникивикористовують урізних

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація