Реферати українською » Физика » Елементи Теорії відносності та основне рівняння ідеального газу


Реферат Елементи Теорії відносності та основне рівняння ідеального газу

План

>лекції ізнавчальноїдисципліни

Ф І З І До А

Тема: ">ЕЛЕМЕНТИСПЕЦІАЛЬНОЇТЕОРІЇВІДНОСНОСТІ"


>Вступ

Областьзастосовностікласичного законудодаванняшвидкостей обмежена.Він,зокрема,непридатний дляописуявищ,пов’язаних зрозповсюдженнямсвітла. Алі,класичний закондодаванняшвидкостейявляєтьсянаслідком зперетвореньГалілея. Отже, йціперетвореннямаютьобмежену областьзастосовності.

>Відмова віднеобгрунтованихзастосовностейположеньньютонівськоїмеханіки даламожливістьЕйнштейнурозробитиновутеорію – спе-ціальнутеоріювідносності, основоюякоїпокладені двапринципи, котрі є постулатами:

а) принципвідносності;

б) принципінваріантностішвидкостісвітлавідносноінерційних системвідліку.

>Ціпостулатинадійнопідтвердженіекспериментально.


>Границізастосовностікласичноїмеханіки.Спеціальнатеоріявідносності.ПостулатиЕйнштейна

>Класичнамеханіка,механікаГалілея-Ньютона,створена дляопису рухумакротіл зшвидкостями в багаторазівменшимишвидкостісвітла. ЗперетвореньГалілея-Ньютонавипливає закондодаванняшвидкостей:

>И=И+V (1)

Де І –швидкістьтіла внерухомійсистемі,

>И –швидкість його врухомійсистемі,

V –швидкість рухусистеми.

Укласичніймеханіціпростір й годинувважаютьсяабсолютними йнепов’язаними один із одним.Якщоіснуєабсолютнийпростір, то виннаіснувати й абсолютнашвидкість повідношенню до цогопростору. У 1881роціамериканськийвченийМайкельсон показавши, що дляшвидкостісвітла ставлення (1) невиконується.Абсолютноїшвидкості неіснує.Фізикиопинились уважкомустановищі.

>Вихід із цого станувказавЕйнштейн.Вінсформулювавновий принципвідносності, болеезагальний, ніж принципГалілея йрозробив спе-ціальнутеоріювідносності, котрабазується насерйозномуекспериментальномуфундаменті, й томуявляє собоюетап болееглибокогопізнанняоб’єктивних законівприроди.

>Теоріявідносностіописує рухтіл зшвидкостями,близькими дошвидкостісвітла. Прималихшвидкостяхзаконитеоріївідносностіспівпадають із законамикласичноїмеханіки. Таким чином,застосування законівкласичноїмеханікиобмежено.Вонизастосовуються лише дляопису рухумакротіл зшвидкостями в багаторазівменшимишвидкостісвітла.

>Законикласичноїмеханіки незастосовуються дляопису рухумікротіл. Рухмікротілвивчається вквантовіймеханіці.

>Згідно ізуявленнями Ньютонапростір й годинуєабсолютними йнезалежними один від одного.Простіріснує сам пособі, а годину сам пособі.

>Вченівважали, щооскількиіснуєабсолютнийпростір, то виннаіснувати й абсолютна система координат.Швидкість повідношенню доцієїсистемиєабсолютною.Вважали, що така системаможе бутипов’язана ізсвітовимефіром.Майкельсон в 1881 р. поставившидослід ізметоювизначенняшвидкості землівідносноефіру й здобувшинегативний результат. Таким чином,дослід показавши, щоабсолютноїсистеми неіснує.РезультатидослідуМайкельсоназнайшлипояснення втеоріївідносностіЕйнштейна.

>СпеціальнатеоріявідносностіЕйнштейнабудується на 2 постулатах:

1.Всізакониприродиоднакові (>інваріантні повідношенню до переходу відоднієїінерційноїсистемивідліку додругої).Іншими словами,рівняння, щовідбиваютьзакониприроди,інваріантні повідношенню доперетворень координат й години припереході відоднієїінерційноїсистемивідліку доіншої.

2.Швидкістьсвітла увакуумі незалежить відшвидкості рухуджерела йоднакова в всіхінерційних системах.

>ПеретворенняЛоренца.Простір й одну годину наспеціальнійтеоріївідносності

>Ейнштейн показавши, що увідповідності із постулатамитеоріївідносностізв’язокміж координатами й годиною в двохінерційних системахвідліку P.S йS (>нерухомій йрухомій)здійснюється неперетвореннямиГалілея, аперетвореннямиЛоренца.

>Перетворення

  

,  ,  (2)

 

>ВикористовуючиперетворенняЛоренца,знайдемодовжинувідрізка вобох системах координат:

,тобто .

>Проміжок годиниміждвомаподіями вобох системах якщорівний:

,тобто .

Усистемі координат,відносноякоїтілорухається,тривалістьподіїбільша ніж всистемі координат,відносноякоїтілорухається, арухомийгодинник ідеповільніше, ніжгодинник всистеміs.

Закондодаванняшвидкостей:

.


Таким чином, ізперетвореньЛоренцавипливає, щорозміритілзалежать відшвидкостіїхнього руху:

 (3)

>Протіканняпроцесів всистемі, щорухається,затримується:

,  (4)

Закондодаванняшвидкостейнабуваєвигляд:

 (5)

ЗперетвореньЛоренца видно, щопросторовікоординатипов’язані із годиною. Отже,простір й годинувзаємозв’язані йутворюютьєдинеціле – годину. Утеоріївідносностіпростір-часрозглядається як абсолютна формаіснуванняматерії.

Утеоріївідносностірозглядається -вимірний світлопростір-час.Незмінноювеличиною (>інваріантом) в цьому світієінтервалs,якийвизначаєтьсявиразом:

, (6),

де З –швидкістьсвітла,

>t – годину, щопройшов відоднієїподії доіншої,

l –відстаньміжподіями.


>Поняття прорелятивістськудинаміку.Класичнамеханіка якчастковийвипадокрелятивістськоїмеханіки

З принципувідносності (усіінерційнісистемирівноправні)випливає, щоматематичнийзаписбудь-якого законуфізики винна бутиоднаковою в всіхінерційних системахвідліку.Цюумовуназиваютьумовоюінваріантностіфізичних законіввідносноперетворень Лоренцо.

>Розглянемоосновний законкласичноїдинаміки:

 чи (7)

>Рівняння (7)інваріантне повідношенню доперетвореньГалілея.

>Дійсно, , але й .

Тому: .

Алірівняння (7)неінваріантне повідношенню доперетворень Лоренцо (приm=const).Згіднотеоріївідносності

 (8)

Зурахуванням (8)рівняння (7)залишаєтьсяінваріантним повідношенню доперетвореньЛоренца:

 (9)


>Ейнштейн показавшитакож, щомаса йенергіявзаємозв’язаніспіввідношенням

 (10)

Законвзаємозв’язкумаси йенергіїназиваютьще закономпропорційностімаси йенергії.Вінозначає, щомаса йенергіязростають чизменшуютьсяодночасно.Якщоенергіятіла (>частинка)змінюється на величину . тоодночаснозмінюється й йогомаса на . Отже, неможе бутимови прозведеннямаси доенергії (точказоруфізиків –ідеалістів).Можнастверджувати, щоенергія ймаса –властивостіматерії, щорухається.

>Порівнюючирівняння, мибачимо, що прималихшвидкостях

>Перетворення Лоренцо переходити вперетворенняГалілея. Цеозначає, що приційумовізаконикласичноїмеханіки правильноописують рухтіл. Отже,законикласичноїмеханіки можназастосовувати лише дотіл, щорухаються зшвидкостями, щозадовольняютьумову .

Таким чином,теоріявідносностімістить всобікласичнумеханіку якчастковийвипадок. Урозвитоктеоріївідносності великийвнесокзробивросійськийвченийФрензель.Вінзбудувавпослідовнурелятивістськутеоріюелектрона, щомаєсвій моментімпульсу. В.А. Рондослідивдекількаважливих завданьтеоріїтяжіння. А.А.Фрідманзаклавтеоріюзагальнорелятивістськоїкосмології й рядіншихробіт.


>Висновки

>Уявлення пропростір й годинудокоріннозмінилисявнаслідокрозвиткуелектродинаміки йфізики великихшвидкостей, якоїназивають >релятивістською >фізикою.

>Інтервал години ,виміряний усистемі щорухаєтьсязішвидкістю ,дорівнює: , де -інтервал годині нанерухомійсистемі.

>Довжина стрижня l вінерційнійсистемівідліку,відносноякоївінрухаєтьсязішвидкістю ,дорівнює

 

.

>Довжина стрижнянайбільша всистемівідліку,відносноякоївіннерухомий.

>Універсальнийзв’язокміженергією ймасоювизначається:

.

Значимістьназивають >власноюенергією чи >енергієюспокоютіла.


План

>лекції ізнавчальноїдисципліни

Ф І З І До А

Тема: ">ОСНОВНЕРІВНЯННЯІДЕАЛЬНОГОГАЗУ"


>Вступ

>Уявлення про ті, щоречовинаскладається ізнайдрібнішихневидимихчастинок,виникло внайдавнішічаси насході (уФінікії, вІндії). Алі лише встародавнійГреції (вУ-1У ст. дон.е.)атомізмвиникає якматеріалістичневчення,позбавленерелігійнихуявлень.

>Видатнийросійськийвчений М. В. Ломоносовпершийприклавцілкомпевнеатомістичнеуявлення допояснення законівприроди,зробившиатомістичнугіпотезумогутньоюзброєю до рукприродознавства. У наше годинуекспериментально доведено, що усіматеріальнітіласкладаються звеликоїкількостіатомів чи молекул, котрібезперервнорухаються (хаотично) йвзаємодіютьміж собою.Молекулярнафізикавивчаєвластивості й характеристикивеликоїсукупностічастинок, а чи нерозглядає рухуоднієїчастинки. Томумолекулярнафізикавикористовуєстатистичний метод йтеоріюймовірності.


>Молекулярно-кінетичний (>статистичний) йтермодинамічнийметодививченнямакроскопічних систем

>Молекулярноюфізикоюназиваєтьсярозділфізики, вякомувивчаютьфізичнівластивостітіл взалежності відїхньоїбудови, відсиливзаємодіїміж молекулами, атомами,іонами, щоутворюютьтіла й від характеру рухуцихчастинок.

>Задачеюмолекулярноїфізикиєвстановленнязв’язкуміжфізичними величинамиречовин й наосновістворених новихречовин із напередзаданимивластивостями.

>Молекулярнафізика нецікавитьсяповедінкоюоднієїокремоїмолекули.Вонавивчаєвластивостівеликоїсукупностічастинок. Томуосновним методоммолекулярноїфізикиєстатистичний метод, афізичнізакономірності, щовстановлюютьсямолекулярноюфізикою,маютьімовірнісний,статистичний характер. Уосновімолекулярноїфізики лежатифундаментальніположення:

1.Всітіласкладаються ізнайдрібнішихчастинок –атомів. Удеякихтілах припевнихумовахатомиз’єднуються вмолекули.

1.Атоми ймолекуливзаємодіютьміж собою. Величина силвзаємодіїзалежить відвідстаніміжчастинками. Утвердихтілвзаємодіяскладніша, ніж врідинах та газах.

2.Молекули таатомизнаходяться встанінеперервного хаотичного руху.Цейхаотичний рух мисприймаємо як теплоту.Чим понадкінетичнаенергія молекулярного руху, тім вищий температура йнавпаки.Звідсивипливає, щотіло можнанагріти й без вогню.

>Щобнагрітитіло,достатньовиконати з нього роботу. Так ковадлонагрівається при ударах, газнагрівається пристисканні.

>Впершеціположеннярозвинувросійськийвчений М. У Ломоносов.Щезадовго донашоїеривиникловчення пронайменшічастинки із якіскладаєтьсябудь-якаречовина. Алівперше широкийрозвитокатомнагіпотеза здобула впрацях Ломоносова /1711–1765 рр./,якийзробивспробудатиєдину картину всіхвідомих за годинуфізичних йхімічнихявищ. При цьомувін виходив ізкорпускулярного /молекулярного/уявлення пробудовуматерії.Виступаючипротипануючої за годинутеоріїтепловоду />гіпотезитепловоїрідини,місткістьякої втілівизначаєступінь йогонагрітості/. М. В. Ломоносов «причину тепла»бачив уобертовомурусічастиноктіла. Таким чином, Ломоносоввпершесформулювавмолекулярно-кінетичніуявлення.

>Фізична модель тарівняння стануідеального газу

Дляописувластивостейреальнихгазівнеобхідновраховуватирозміри молекул йсиливзаємодіїміж ними. Алі при невеликих лещатах йдуженизьких температурахрозмірамимолекули й їхньоговзаємодією можназнехтувати.

>Такий газ,молекулиякого можнавважатиматеріальними точками, котрі невзаємодіютьміж собою,називаєтьсяідеальним газом.

Стан газухарактеризуєтьсятрьома величинами –об’ємом V,тискомP йтемпературою T.Цівеличининазиваються параметрами газу.Всіпараметриданоїмаси газупов’язаніміж собою іздопомогоюрівняння стану газу.

, (1)

де B – >деяка константа.

>Ця константа для 1 моляпозначаєтьсябуквою R йназиваєтьсяуніверсальною газовусталою.Чисельнезначеннясталої Rзнайдемо,підставивши врівняння станузначенняпараметрів газу внормальнихумовах:


Отже для 1 моля маємотакерівняння:

>PV=RT (2)

 

Длябудь-якоїмаси газуmрівняння станузапишеться так:

>PV=(m/m)RT (3)

 

ЦерівнянняназиваєтьсярівняннямКлайперона-Мендєлєєва. Уформулі /3/ (>m/>m) >являє собою число молейданоїмаси газу.

>Відмітимо, що у тому,щобрівняння /2/описуваловластивості реального газу, вньогопотрібно запровадити поправки наоб’єм Уякийзаймали бмолекули газу прищільномуупакуванні й на силупритяганняміж молекулами a/V2.Тоді одержимотакерівняння:

 

(>P-a/V2) (V-B) = >RT (4)

>Рівняння /4/називаютьрівняннямВан-дер-Ваальса.Сталі аназиваютьпоправнимиВан-дер-Ваальса. Зформули /4/випливає, що прир®:

>V-b®0,тобтоV®b

Отже, призбільшеннітискуоб’єм газупрямує довласногооб’єму молекул газу, а чи не нанівець, формула /4/єнабагатокращимнаближенням додійсності, ніж /2/. Алі й вон не абсолютно точна.


>Основнерівняннямолекулярно-кінетичноїтеорії газу.Середнякінетичнаенергія молекул газу

З курсуфізикисередньої школивідомо, щовластивостіідеальнихгазівописуютьсярівняннямиБройля-Маріота,Гей-Люсака, таін.,знайденимиекспериментально. Алі можна,теоретичновивестирівняння, ізякого усізазначенівищезакони будутьвипливати якнаслідки. Томутакерівнянняназиваютьосновнимрівняннямкінетичноїтеоріїгазів.

>Основнимрівняннямкінетичноїтеоріїгазівназиваютьрівняння, щовстановлюєзв’язокміжтиском газу й йогоенергією. Присвоємуруховімолекули газунеперервноударяється простінкипосудини.Ударичергуються одне однимдужешвидко,усереднюються йстворюютьпостійну силу, щодіє настінкипосудини.Внаслідок цого газстворює настінкипосудинитиск,якийдорівнює:

, (5)

де >f – сила, щодіє настінку, P.S –площастінки.

>Знайдемоцейтиск. Для цогорозглянемо посудину із газом увигляді кубу іздовжиною ребра l (рис. 1) вякому хаотичнорухаютьсямолекули.

>Рис. 1


Узв’язку ізповноюхаотичністю руху молекул можнавважати, що всіх молекулрухаютьсяпрямолінійноміжпередньою йзадньоюстінками куба, молекул –міжправою йлівоюстінками й –міжверхньою йнижньою гранями.Від такогоспрощення результат дії молекул незмінюється.

Припружномуударі простінку,масаякоїнескінченно велика впорівнянні ізмасоюмолекули >m,кожна молекула, щорухаєтьсязішвидкістю n, врезультаті чогоїїімпульсзміниться на величину,рівну:

.

>Ця змінуімпульсумолекуливідбувається поддієюімпульсусили , щодієзісторонистінки на молекулу под годину удару. За іншим законом Ньютона маємо:

,

, (6)

де –тривалість удару.

Потретьому закону Ньютона сила,чисельнорівна , якщодіятизісторонимолекули настінку.Відскочивши відстінки, молекулаполетить допротилежноїстінки, й,відскочивши віднеї,зновувернеться допершоїстінки за годину D>t.Середня сила D>f, щодіє настінку за раз в разміждвомапослідовними ударамимолекули,визначиться ізумови, щоїїімпульсповиннийчисельнодорівнюватиімпульсусили , щодіє впродовж .Тодізамістьрівняння (6) маємо:

 (7)


Величина D>tявляє собою годину, заякий молекула проходитивідстань 2l. Отже:

 (8)

>Підставляючицезначення в формулу (7), одержимо:

 (9)

Мизнайшлисередню силу ударуоднієїмолекули. Алірізнімолекулирухаються ізрізнимишвидкостямиТодісумарна сила удару молекул простінку якщорівна:

 (10)

де – число молекул, щорухаютьсяміждвомапротилежнимистінками.

Упершійчастинірівняння (10)винесемо за дужки,помножимо йподілимо його на .Одержимо:

 (11)

Розмірявляє собоюсереднєзначенняквадратівшвидкостей молекул, а величина,рівнаназиваєтьсясередньоюквадратичноюшвидкістю.Тодізамість (11) маємо:

 (12)

яквказановище, число молекул, щорухаютьсяміждвомапротилежнимистінками, . Отже,одержуємо:

 (13)

>Підставившицезначення >f в формулу (5) йвраховуючи, щоплощагранізнаходимо:

. (14)

Алі –об’єм кубу. Отже –являє собою число молекул водиниціоб’єму. Тому маємо:

. (15)

Зостанньоговиразувипливає, щотиск, щовиконує газ настінкипосудинивизначається числом молекул водиниціоб’єму ,масоюмолекули >m йсередньоюквадратичноюшвидкістю.

Формулу (10) можназаписати віншомувигляді.Помноживши йподіливши правучастину на два, одержимо:


, (16)

але й –представляє собоюсереднюкінетичнуенергію рухумолекули. Тому маємо:

. (17)

>тобтотиск газупропорційнийсереднійкінетичнійенергії молекулодиниціоб’єму.

>Співвідношення (15) йеквіваленти (17)називаєтьсяосновнимрівняннямкінетичноїтеоріїгазів згідно (17)тиск газудорівнює 2/3кінетичноїенергіїпоступального руху молекул,вміщених водиниціоб’єму.

Таким чином, дляобрахунківтиску газунеобхідно знатісереднюкінетичнуенергію молекул чиїхнюсереднюквадратичнушвидкість.Найчастішевідома температура газу. Томузнайдемо формулу длявизначенняцих величин через температуру газу. Для цогопомножимоліву й правучастинирівняння (17) наоб’єм одного моля V>o, одержимо:

 (10)

Алі по –кількість молекул одинмолі. Отже – числоАвогадро.

Тому формула (18)маєвигляд:

 (19)


>Порівнюючивираз (19) ізрівнянням стануідеального газу ,знаходимо:

 (20)

>Звідси

 (21)

Ос-кільки R й N –величинисталі, то й величина >kрівна:

 (22)

>теж якщосталою.Вона носитиназвусталоїБольцмана.Їїзначеннядорівнює:

>Після чого формула (21)записується так:

 (23)

СталаБольцмана >kєоднією ізнайважливішихфундаментальнихфізичнихсталих ймаєзмістуніверсальноїгазовоїсталої,віднесеної дооднієїмолекули газу.

Зрівняння (23)випливаємолекулярно-кінетичнийзмісттемператури. Температура газувизначаєтьсясередньоюкінетичноюенергієюпоступального руху молекул.

>Вираз (23) можназаписати так:

 (24)

>Звідси можнавизначитисереднюквадратичнушвидкість молекул:

 (25)

 (26)

>Підставивши в формулу (17)значеннясередньоїкінетичноїенергії заформулою (23):

 (27)

>Рівняння (27)дозволяєобчислитикількість молекул,наприклад, велектровакуумнихприладах.

>Розподіл молекулгазів пошвидкостях притепловійрівновазі (>розподіл Максвелла)

як жрозподіляютьсямолекулигазів взалежності відїхніхшвидкостейтобто, стільки молекулрухаєтьсяшвидко й стількиповільно?Цю завданнявпершерозв’язав Максвелл.Вінзнайшоврівняння, задопомогоюякого можнавизначити, стільки молекулмаєшвидкість,близьку доданоїшвидкості .Іншими словами,рівняння Максвелладозволяєвизначитикількість молекул, щомаютьшвидкість вінтервалі (n,n + Dn).

>Визначимоспочатку, від чого винназалежатикількістьчастинок Dn,швидкості які лежати вінтервалі (n,n + Dn).Наприклад вінтервалі 100, 101 м/с чи 367, 370 м/с й т.д. Вочевидь,найбільшакількістьчастинокмаєшвидкості,близькі досередньоїшвидкості, акількістьчастинок іздужемалимишвидкостями, як йкількість іздуже великимишвидкостями, мала. Отже,кількістьчастинок Dn, що припадати наоднаковіінтервалишвидкостей Dnзалежить відрозглядуваноїшвидкості n.Іншими словами, так кликанафункціярозподілу Максвелла винна бутифункцієюшвидкостей >f(n),тобто:

>Фізичнотакож ясно, що число якщопропорційнешириніінтервалашвидкостей Dn йкількості молекул водиниціоб’єму n. Томуможемозаписатитакеспіввідношення:

 (28)

>Або,переходячи донескінченномалих величин й ,одержуємо:

 (29)

>Звідкизнаходимо:

 (30)

>Функцію >f(n)називаютьфункцієюрозподілу.Їїфізичнийзміствипливає із (30).Дійсно при Dn = 1 м/з маємо: ,тобто, >f(n)рівнадолічастинок,швидкості які лежати водиничномуінтервалішвидкостейпоблизуданоїшвидкості n.

Наосновітеоріїймовірностей Максвеллзнайшоввиглядцієїфункції:

.

На рис. 2 приведеньграфікфункції >f(n). Зграфіка видно, що >f(n)функціямає максимум припевномузначеннішвидкості . Це означати, щонайбільшукількість молекул вгазімаютьшвидкості,близькі до . Томушвидкістьназиваютьнайбільшймовірною.

>Рис. 2

>Найбільшймовірнашвидкістьрівна:

 (31)

>Враховуючизначеннянайбільшймовірноїшвидкості формулу (31) можназаписати в такомувигляді:

 (32)


Формула Максвелладозволяєобчислити йсереднюарифметичнушвидкість.Вонарівна:

 чи (33)

>Тепер можназнайтиформули длявизначеннякількості молекул >dn,швидкості які лежати вінтервалі (n,n + >dn). Так,підставившизначення >f(n) поформулі (33) в формулу (30) одержимо:

 (34)

Таким чином,властивості газувизначаються такимишвидкостями:

>Середняквадратична –

>Середняарифметична –

>Найбільшймовірна –

>Звідси видно, що (рис. 3).

>Рис. 3


>Фізичнийзмістцихшвидкостейполягає внаступному. Задопомогоюграфіку (рис. 3) можназнайтикількість молекул,швидкості які лежатиміж й . Для цогоперемножимосереднєзначенняординати цогоінтервалу на ширинуінтервалу.Тоді одержимо:

.

Мизнайшливідноснукількість молекул,швидкості які лежати вінтервалі (, ), але йцейдобутокдорівнюєплощіфігури,закресленої на рис. 3. Таким чином,маючиграфікрозподілу Максвелла дляякогось газу можна легковизначитивідноснукількість молекул,швидкості які лежати вданомуінтервалі.

>Функціярозподілу Максвеллазалежить відтемператури (рис. 4).

>Рис. 4

як видно із рис. 4 при максимумфункціїобертається вгострийпік.

Отжедіапазоншвидкостейнавколо  призменшеннітемпературизменшується. Припідвищеннітемператури все понадзменшуєтьсякількість молекул,швидкості які меншенайбільшймовірної йзбільшуєтьсячастина молекул,швидкості якіперевищуютьнайбільшймовірну.


>Висновки

1.Молекулярнафізикарозглядаєбудь-якетіло яктаке, щоскладається ізнадзвичайновеликоїкількостічастинок –атомів чи молекул йхарактеризуєтакувеликусукупністьсередніми величинами наосновіметодівстатистичноїфізики.

2.Основнимрівняннямідеального газу, якувраховуєможливузміну всіхпараметрів газу,єрівнянняМенделєєва-Клапейрона, чирівняння стануідеального газу.

3.Тиск газупропорційнийсереднійкінетичнійенергії молекулодиниціоб’єму, читиск газупропорційнийабсолютнійтемпературі газу, а температура газуєміроюсередньоїкінетичноїенергіїпоступального руху молекул.

4.Розподіл Максвелладаєзмогувизначитичастки молекул,швидкості якірозміщені вінтервалі від n до n + >dn.Розподілдаєзмогузнайтишвидкості молекул:середню,середнюквадратичну,найбільшймовірну.


Схожі реферати:

Навігація