Реферати українською » Физкультура и спорт » Основоположна роль засобів розміщення в туризмі


Реферат Основоположна роль засобів розміщення в туризмі

Страница 1 из 9 | Следующая страница

Тема:Основополагающая роль засобів у туризмі


Зміст

Запровадження. 3

1. Теоретичні аспекти засобів у туризмі. 7

1.1 Індустрія гостинності: особливості, перспективи розвитку. 7

1.2 Сутність і специфіка готельних послуг. 19

1.3 Стимулювання продажу та пропаганда готельних послуг. 22

2. Аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ «Промислові інвестиції». 33

2.1 Загальна характеристика діяльності готелю.. 33

2.2 Аналіз основних показників діяльності готелю.. 43

2.3 Аналіз організаційної структури управління готелю.. 54

2.4 Аналіз діяльності готелю по рекламної концепції. 59

3. Рекомендації для вдосконалення організації рекламної концепції ТОВ «Промислові інвестиції». 64

3.1 Основний підхід до організації рекламну діяльність. 64

3.2 Потенційні споживачі реклами.. 66

3.3 Рекламне забезпечення готелю.. 67

3.4 Шляхи вдосконалення рекламну діяльність готелю.. 73

3.5 Оцінка ефективності рекламну діяльність готелю.. 77

Укладання. 81

Список використаної літератури.. 84

Додаток. 90


Запровадження

Як теми дипломного проекту мною було обрано наступна: «>Основополагающая роль засобів у туризмі, з прикладу ТОВ «Промислові інвестиції».

Актуальність обраної теми дипломного проекту у тому, що в умовах сучасної ринкової економіки, століття жорстокої конкуренції у сфері туризму дедалі більшу роль набувають готелю як важливу і популярне засіб розміщення у індустрії туризму.

Туризм є одним із провідних підприємств і найдинамічніших галузей сучасної економіки. Неймовірно швидкі темпи розвитку роблять цей сегмент світової індустрії економічним феноменом. У багатьох країнах туризм грає провідної ролі у формуванні валового внутрішнього продукту, в активізації зовнішньоторговельного балансу, створення додаткових робочих місць і забезпечення зайнятість населення. Туризм дуже впливає таких ключові галузі як транспорт, зв'язок, будівництво, сільському господарстві, легку промисловість тощо., тобто. є своєрідним стабілізатором соціально-економічного розвитку та є найбільшим сектором міжнародному ринку послуг.

Мандруючи, люди знайомляться з культурою інших країнах. Гуманітарний значення туризму залежить від можливості розвитку особи і розширення світогляду. Поїздки дозволяють реалізувати вічне прагнення людини пізнання нового.

Розміщення - найважливіший елемент туризму. Ні розміщення - немає туризму. Це непорушне і жорстка вимога економіки будь-якого туристського регіону чи центру, спраглого твердих і великих доходів прийому туристів, і експлуатації своїх туристських ресурсів.Гостиничная індустрія суть системи гостинності. Вона ж виходить із найдавніших традицій, властивих практично будь-якої громадської формації історії людства — поваги гостя, торжества його приймання й обслуговування. Слід зазначити, що є туристські наукові центри й місцевості, живуть виключно з допомогою транзитних туристів, і екскурсійного обслуговування. Але цього разі щоб одержати значних доходів туристський продукт повинен мати значний ухил убік товарної складової.

Кошти і системи розміщення - будинку різних типів і деяких видів (від бунгало досупергигантского готелю), пристосовані спеціально прийому та молодіжні організації перебування тимчасових відвідувачів із різним рівнем сервісу. Кількість ліжок у готельної сфері — найголовніший показник, використовуваний з метою оцінки потенціалу туристського центру чи регіону прийому туристів. Кількість місць у готелях чітко визначає ємність засобів та реальну можливість прийому туристів у цьому туристському центрі. А інтенсивність завантаження номерного фонду адекватно визначає ефективність діяльності місцевої адміністрації, і організаторів туризму.Неразумное планування (або його) призводить до того, що у сезон завантаження може перевищити допустимі можливості і туристи внаслідок плутанини, навіть які оплатили перебування заздалегідь, залишаться надворі.

Сьогодні індустрія гостинності - це наймогутніша система господарства регіону чи туристського центру й важлива складова економіки туризму.Индустрию гостинності становлять різні способи колективного і індивідуального розміщення: готелі, готелю, мотелі, молодіжніхостели і гуртожитки, апартаменти, туристські хутора, і навіть приватний сектор, що у розміщення туристів.

>Соответствуя темпам розвитку туристської галузі розвивається і ринок засобів. Необхідні різні способи розміщення для будь-яких туристів (із середнім статком, нижчі й вищий за середній), з набором всього потрібного клієнтові і надання різних послуг у місце перебування. Оскільки рівень добробуту туристів різний, виникає запитання у необхідності надання засобів різних цінових рівнів, але за цьому туристи потребують до хорошому обслуговуванні, затишку та комфорті.

Відповідно зростає й рівень конкуренції між засобами розміщення. Готелі повинні постійно приділяти багато уваги просуванню своїх послуг. Якщо це не робити, то сама комфортабельна і водночас дорога готель ніколи здобути попит перед відвідувачами. Про неї просто більше не чого ні знати. Нині в успішну діяльність кошти розміщення грає грамотно вибудувана рекламна стратегія. Від наскільки грамотно проведено маркетинговий аналіз, як позиціонується засіб розміщення, які використовуються інструменти просування залежить ефективність діяльності готелю.

Об'єктом дослідження обрано готель «>Аметист» -4-хзвездочний готельний комплекс входить у структуру компаній холдингу «Промислові інвестиції».

Метою роботи є підставою показати основну роль засобів у туризмі у сучасних умовах, з прикладу діяльності готелю «>Аметист».

>Методологической основою дослідження є загальнонаукові методи пізнання: системний підхід до вивчення економічних відносин, діалектичний метод вивчення економічної сутності предмета дослідження, аналіз політики та синтез, узагальнення i сучасні методи побудови моделей систем, статистичного аналізу, проведення у галузі маркетингу, менеджменту, логістики, аналізу бізнес-процесів.

Мета роботи передбачає рішення, у роботі наступних завдань:

- розгляд теоретичних аспектів засобів у туризмі;

- аналіз ринку готельних послуг міста Москви;

- аналіз основних показників діяльності готелю «>Аметист»;

- аналіз діяльності готелю «>Аметист» по рекламної концепції;

- аналіз рекламну діяльність готелю «>Аметист»;

- вдосконалення рекламної концепції, й її ефективність у готелі «>Аметист».

Поставлені мету й завдання зумовили структуру дипломної роботи, що складається з впровадження, трьох глав, ув'язнення й списку використаної літератури.

готельний послуга пропаганда рекламний


1. Теоретичні аспекти засобів у туризмі

1.1 Індустрія гостинності: особливості, перспективи розвитку

Туризм нині розвивається дуже стрімко. Саме туризм став однією з доступних коштів пізнання навколишнього нас світу, його фінансової історії, визначних пам'яток і охорони культурної спадщини.

Туризм є одне із видів послуг і належить до швидко мерехтливим галузям економіки.

У сучасному наукову літературу є багато визначень термінів «туризм» і «гостинність».

Гостинність – це як точне поняття, оскільки спрямоване задоволення потреб як туристів, а й споживачів взагалі.

Слід зазначити, що поняття туризму й гостинності не можна розглядати окремо: це два взаємозалежних терміна. Туристи є потенційними споживачами, мають різноманітні бажання й потреби, залежать від цілей їх подорожей.

Поняття «гостинність» переважають у всіх словниках трактується як люб'язний прийом гостей, гостинність стосовно гостям.

Гостинність – це одна з понять цивілізації, яке завдяки прогресу і часу перетворилася на потужну індустрію, у якій працюють мільйони професіоналів, створюючи усе найкраще споживачам послуг (туристів). Індустрія гостинності включає у собі різні сфери діяльності людей – туризм, відпочинок, розваги, готельний і ресторанний бізнес, громадське харчування, екскурсійну діяльність, організацію виставок і проведення різних науковихконференций.[1]

Отже, індустрія гостинності – це комплексна розмах працівників, які відповідають будь-які запити, й бажання туристів.

Останнім часом можна спостерігати зростання конкуренції у всіх галузях економіки розвинутих країн. Найважливіша проблема полягає у залученні клієнтів - і створенні найвищого рівня запропонованого сервісу.

Як і кожна інша сфера економіки, індустрія гостинності потребує певної структурі та цілісності, які б її конкурентоспроможність.

До структури індустрії гостинностівходят:[2]

1) підприємства комунального харчування;

2) транспортні послуги;

3) культурнорозважальні послуги.

Велику увагу приділяють питання залучення клієнтів із боку інших підприємств. Це було пов'язано передусім із властивостями послуги, як товару. Послуга невловима і нематеріальна. Процес реалізації послуги залежить від процесу його виробництва. Через це якість послуг в безпосередньої залежність від емоційного і психологічного стану споживача, і навіть роботи самого персоналу.

Різні фірми індустрії гостинності що неспроможні використовувати традиційні стратегії чи методи просування послуг щодо споживачів, оскільки жорстку конкуренцію призводить до необхідність розробки нових програм, тож генеруванням ідей із залученням і утримування клієнтів.

Нині існує певна маркетингова концепція управління туристським бізнесом. Суть даної системи поглядів залежить від понятті «індустрія гостинності». Поняття «індустрія гостинності» є широким, ніж поняття «індустрія туризму». У цих двох сфер діяльності лежить поняття «гостинність», т. е. щедрість і дружелюбність стосовно гостям. Інакше кажучи, цього поняття можна пояснити як виробництво послуг з проявом персонального уваги стосовно туристові і можливість відчувати його побажання й потреби. Індустрія гостинності й у тому, щоб дати туристові як потенційному споживачеві домашній затишок і створити ту обстановку, яка б всім запитам та санітарним вимогам клієнта.

Слово «туризм» походить від французького слова «>tourisme» (відtour – «прогулянка, поїздка, подорож (поїздка, похід) у час, одне із видів активного відпочинку»).

Індустрія гостинності спрямовано створення позитивної програми з залученню туристів, відпочиваючих, мандрівників, а індустрія туризму пов'язані з наданням послуг за відправленню туристів до різних країн чи міста.

З усього сказаного вище можна дійти невтішного висновку, що будь-який подорож людини незалежно від місця його має супроводжуватись гостинністю і уважністю із боку персоналу,оказивающего йому послуги. Проте за практиці виникають такі ситуації, коли обслуга поводиться стосовно туристові ні гостинно. Така поведінка викликає невдоволення, і скарги гостя, цим завдаючи збитки репутації фірми. Саме недосягнення взаєморозуміння між клієнтами, і обслуговуючого персоналу і став однією з основних причин виникнення такого виду обслуговування, яксамообслуживание.[3]

Завдяки нових технологій в XXI в. вдалося задовольнити потреби туристів, не вдаючись до особистого спілкуватися з персоналом (включаючи бронювання номерів у готелях, замовлення їжі в номер тощо. п.). Технічний прогрес дозволив значно скоротити контакти клієнтів із персоналом, зберігаючи у своїй позитивні емоції, і теплу обстановку клієнтові.

Але слід зазначити, що зовсім не всім клієнтам подобаються машини та механізми як обслуговуючого персоналу. Тому підприємствам готельної індустрії доводиться переглядати позицію у цій питанні. Підприємства намагаються довести, що машини – це помічники людини, а чи не конкуренти.

У нашій країні експорт туристських послуг перевищує імпорт. Досить багато громадян України із Росії їдуть зарубіжних країн працювати у сфери обслуговування, оскільки рівень зарплати на іноземних підприємствах набагато вища, ніж у Росії.

Російські туристські компанії приваблюють клієнтів на відпочинок по закордонах, цим розвивається попит на товари та індустрії гостинності зарубіжних підприємств.

Отже, індустрія гостинності – це поняття, у тому числі у собі послуги з обслуговування клієнтів.

У межах даної маркетингової концепції більшість фірм займається й розробкою програм щодо залучення уваги клієнтів. Це може здійснюватися двома шляхами – шляхом цінової диференціації і з системі натурального винагороди клієнтів. Зазначені способи потребують ближчому розгляді, оскільки надають досить великий впливом геть розвиток інфраструктури готельногобизнеса.[4]

Цінова диференціація – це сегментація ринку, джерело якої в еластичності індивідуального попиту за ціною. Інакше кажучи, цього поняття можна охарактеризувати як використання спеціальних цінових надбавок чи знижок із залучення клієнтів, котрим ціна має вирішальне значення. У цьому й інших клієнтів ціни не змінюються. Так, приміром, готелі у районах міста мають високі ціни, і обслуговують заможніших гостей, а вихідні завантажені мало. Із цього можна дійти невтішного висновку, що у вихідні, або святкові дні ці готелі встановлюють низькі і геть прийнятні ціни туристам, які навряд б вибрали для свого відпочинку таку готель за інших умовах. Це з методів залучення клієнтів, коли завдяки розроблену концепцію підприємство рекомендує спиратися саме ціни послуг, котрі мають безпосередній значення туристам.

Слід зазначити, що у індустрії гостинності широко використовується маніпулювання цінами. Підприємства розробляють програми розвитку й системи диференційованого ціноутворення, щоб залучити клієнтів. То в кожного готелю чи готелю є своя багаторівнева система цін з урахуванням різних груп клієнтів.

Найпоширенішими системами знижок є такі:

1) знижки для постійних клієнтів;

2) знижки для певних груп туристів;

3) знижки для туристських агенцій і т. п.

Внаслідок цього середня фактична ціна стає значно нижчі від базової. У випадку зниження середньої прибутку на номер у певному готелі одночасно знижувалася і прибуток всього підприємства у цілому.

Готелі ми змогли підвищити базові ціни, оскільки тарифи встановлюються відповідно до присвоєної готелі категорією і підвищення цін міг би призвести до зниження попиту.

Використання такого широкого спектра цін вимагає особливої пильності і гнучкого управління ними. Витрати нічого не винні перевищувати отриманих прибутків, щоб підприємства мали змогу надавати клієнтамскидки.[5]

При встановленні цінової газової політики підприємства туризму мають виробляти чіткий поділ всіх клієнтів за рівнями статків. Це необхідне забезпечення відповідності якості послуг можливостям споживачів.

Ще один система, широко яка у індустрії гостинності, – це система натурального винагороди клієнтів. Її метою є стимулювання природного гостей купівля товарів чи послуг у конкретної формі. Такі придбання зараховуються як своєрідних бонусних очок, що згодом дають клієнту декларація про отримання пільг іскидок.[6]

У порівняні з дискримінаційним (диференційним) ціноутворенням система натурального винагороди має низку переваг: клієнт не витрачає грошей певні послуги, «заробляє» бонуси, які на спеціальний рахунок учасника відповідної програми винагороди. При застосуванні даної системи часто використовується «повернення грошей клієнта». Наприклад, клієнт отримує 20 очок кожну грошову одиницю, витрачену на оплату номери, телефону, ресторану, Інтернету й т. буд. Отже, кожну витрачену грошову одиницю клієнт отримує послугу у майбутньому. До таких забезпеченим послуг можуть ставитися безплатний сніданок у ресторані, безплатний (>безлимитний) Інтернет, прокат автомобіля тощо. буд. Клієнту зазвичай видаються пластикова картка чи сертифікат з ідентифікаційним номером. Дані накопичені окуляри дають можливість клієнту відчути себе власником чогось матеріального, у майбутньому принесе йому прибуток.

Вже згадана програма дозволяє скласти певну базі даних можливих потреб клієнта. Названа база даних допомагає службовцям готелю задовольняти потреби клієнтів в міру їхнього виникнення. Цей момент дуже важливий, оскільки туристський ринок дуже сповнений багатоманітністю, має величезну

Страница 1 из 9 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація