Реферат Імідж готелю

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Красноярський інститут економіки

Санкт-Петербурзької академії

управління і економіки

(>НОУВПО)

Факультет

Соціального управління

Спеціальність

100103 «соціально-культурний сервіс і туризм»

Курсова робота

По дисципліни: «Менеджмент вСоциально-культурном сервісі і туризмі»

Тема: Імідж готелю

>Виполнил(а):студент(ка) групи

№ 5-6512/3-3

Бондаренко О.В.

Перевірив: викладач

ПрокоповичД.А.

Красноярськ, 2008


Зміст

Запровадження

Глава 1. Теоретичні аспекти формування імідж

1.1. Основні складового іміджу

1.2. Рекомендації поизбеганию найпоширеніших помилок у створенні й підтримці іміджу фірми

Глава 2. Процес формування іміджу готелю

Глава 3. Аналіз готельної мережі Hilton

Укладання

Список літератури

 


Запровадження

Актуальність теми цього дослідження висока, оскільки імідж – цілеспрямовано формований образ, покликаний надатиемоционально-психологическое вплив на когось із єдиною метою популяризації, реклами, тобто. імідж - загальна враження, що створюється люди у тому чи іншу людину, фірмі чи компанії. Імідж завжди соціально обумовлений, чинить активний вплив громадські думка, кардинально впливає результати ділову активність.

Імідж - це образ організації, що у свідомості нашого народу. Можна навіть сказати, що з будь-який організації існує імідж незалежно від цього, хто з нього працює, і працюють над них узагалі. Що стосується відпускання питання іміджу напризволяще він складеться в споживачів стихійно, немає жодної гарантії, що він адекватним і слушним для фірми. Тому реально можна вибирати над площині "хочу імідж - не хочу імідж", а між керованим і некерованим іміджем. І формування сприятливого іміджу в організацію - процес вигідніший і менше трудомісткий, ніж виправлення спонтанно сформованого несприятливого образу.

Мета курсової роботи – вивчення особливостей зі створення іміджу готелю.

Досягнення поставленої мети потрібно було вирішити такі завдання:

1. Вивчити теоретичні аспекти формування іміджу організації.

2. Проаналізувати роль іміджу роботі готелю з прикладу мережі Hilton.

3. Виробити рекомендації зі створення іміджу готелю.

Предмет дослідження – формування іміджу готелю.

Об'єкт дослідження – формування іміджу готельної мережі Hilton.

Більшість керівників у Росії вважає, що з успішної компанії досить вирішити прості запитання: «Що?», «Як?» і «Для кого?». Багато процвітаючі нині бізнесмени точно знають відповіді ці три класичних маркетингових питання. Питання «Навіщо?» чи «В ім'я чого?» здається зайвим. У у відповідь це запитання часто можна почути, що це метафізика, й бізнес є тільки у тому, щоб давати прибуток, робити гроші.

 

Глава 1. Теоретичні аспекти формування іміджу

Імідж — це образ. Це позитивний образ. Його намагаються розраховувати на як фізичні особи, а й організації. Причому засновники організації роблять конкретні кроки у цьому напрямі ще до його появи свого дітища світ: вони дають йому ім'я (тобто. назва) під час оформлення документів на реєстрацію.

 

1.2 Основні складового іміджу

 

Назва організації

Дати організації вдалу назву — це від початку визначити їй вигідне місце у деяких інших організацій. Ще важливіше дати організації гідне назва. Воно забезпечує організації позитивний відгук у тому мас. Вдале і гідний назва дисциплінує працівників, а невдалий й не варте їх розхолоджує. Якщо ж це, та над засновником організації виникають проблеми — «Хоч як би помилитися!». І тоді варто згадати крилатий вираз Дейла Карнегі: «Дайте собаці погане ім'я, і ви побачите, що з цього вийде».

З психології відомо, що будь-який назва сповнене свого змісту і свій значення. Значення передається фахівця в царині вигляді інформації, яка друкується у свідомості як образ назви. Сенс ж зароджується з урахуванням отриманої інформації разів у глибинах підсвідомості. Він забарвлюється особистим враженням одержувача, тож постає як суб'єктивний образ назви. У результаті виходить отже люди сприймають назви по-різному. А ми знаємо, кожна словесна одиниця, і особливо та, що означає назва, викликає в людини цілу гаму найрізноманітніших суб'єктивно забарвлених асоціацій. Отже отож про яку уніфікації сприйняття назв може бути мови.

Подивимося, як у житті. Звернімося до назви популярною 1994 року фірми «>Хопер».

Свою назву фірма отримала запрошення від річкиХопер (приплив Дону). Люди, мають певну інформацію річку, асоціюють назва фірми особливостям цієї річки, її заплавою, тваринним світом, населенням. Своє уявлення фірму «>Хопер» цих людей формують виходячи із власних, тільки їм властивих сприйняттів: вони використовують інформацію реклами, додають до неї свій особистий комерційне сприйняття фірми іплюсуют сюди асоціації річкуХопер. У результаті них формується м'яке доброзичливе сприйняття фірми. Але як ситуація з тими, хто не знає річкуХопер? Опитування показали, що таких людей більшість [8, 130].

Не знають нічого річку люди формують сенс назви «>Хопер» з урахуванням реклами, свого комерційного досвіду і асоціацій, сформованих з урахуванням звукового образу слова «>хо-пер». У російськомовних індивідів це слово асоціюється із якоюсь незграбним, волосатим, зубатих,ричащим істотою. По сутності це неприємна асоціація. Усі, що дотичне до такого суті, може викликати в людей почуття відторгнення.

Як бачимо, назва організації може або залучати себе, чи відштовхувати від людей. Знання психологічних механізмів сприйняття назв на що свідчить розв'язати, начебто,малозначительную, але насправді дуже важливу проблему. Скринька тут відкривається досить легко.

Перш ніж надавати назва організації, треба відповідати втричі питання: «Як люди сприймати організацію серед інших організацій?», «Які категорії населення матимуть стосунки із організацією?», «Які асоціації виникнуть люди при сприйнятті назви організації?».

 

Керівник організації

Практика свідчить у тому, що імідж організації багато в чому задається її керівником. Про це наприкінці ХІХ століття переконливо писав своєї книжки «Військово-морська педагогіка» відомий тогочасний російський адмірал Степан Осипович Макаров. На його думку, який командир, така й його команда. І чесноти, й негативні боку керівника, підкреслював адмірал, незмінно позначаються всіх сторони керованої ним організації. Можна зробити висновок: ознайомлення з характером діяльності керівника дозволяє краще уявити імідж організації, і навіть зробити необхідні заходи з його корекції.

По цієї проблеми є низка дуже корисних робіт, у яких акцентується на типах керівників з урівноваженим і акцентованим характерами.

Керівники врівноваженого типу. Це фахівець, інтегратор,игрок[1].

Фахівець.Руководитель-специалист під час здійснення професійних функцій із управління організацією спрямований на завдання (для досягнення цілей). Вірить в успіх, впроваджує цю віру до тями підлеглих, що їх діяти у рамках затверджених стандартів, ініціативу надає неохоче. Навчає підлеглих професійним умінням і навичкам, сам виявляє запопадливість з оволодіння ноу-хау, із свого кругозору. Імідж організації під керівництвомруководителя-специалиста отримує в людей із боку позитивну забарвлення. Громадськість дає позитивну реакцію організації до її стабільність, етичну наповненість практичної діяльності, чіткий внутрішній розпорядок. Разом про те люди,окунувшиеся у повітря таку організацію, невдовзі починають переживати психологічного дискомфорту. Їх дратує культивована там заорганізованість, неуважність до потреб працівників і панування «машинний клімат». Нерідко працівників таку організацію відвідує зухвала думку: «А втекти нам звідси?» Спостерігачі із боку наліплюють такої авторитетної організації іміджу — «жорстка сітка».

>Интегратор.Руководитель-интегратор, на відмінуруководителя-специалиста, дотримується стратегії — «спрямованість на людей». Він цінує злагодженість і людські стосунки між працівниками, поважає бажання підлеглих бути визнаними. З метою залучення підлеглих до управління організацій він делегує їм відповідальність і за ухваленні рішення рахується з їх думкою. Тривала практика такої поведінки привчаєруководителя-интегратора робити те, чого від нього чекають інші. Від цього він має постійний страх до того, комусь не догодив. Його імідж перед своїм оточенням набуває форми «м'якого демократа». Люди із боку імідж організації, де з керма стоїтьруководитель-интегратор, одержує назву «миротворчої».

Гравець. Цей тип керівника породжена ринковими відносинами. Він був активно діяти у менеджменті з середини 1950-х років. Його головна спрямованість — «Річ навіть і тільки справу!» Його головна мета — «Влада».Руководитель-игрок не боїться конкуренції, більше, він впадає у її обійми. Конкуренція — це її стихія.Устремляясь в конкурентний потік бізнесу, він засилає своїх підлеглих до вогню подій, зазвичай, не питаючи їхньої згоди. Енергіяруководителя-игрока і їм у практичної діяльності навички дозволяють їй захоплювати у себе підлеглих і тиснутимуть ними, коли вимагає від нього негайних дій. Підлеглі нерідко бурчать нею і навіть огризаються, проте завжди йдуть його вказівкам. Іміджруководителя-игрока у його підлеглих зазвичай одержує назва «тверда рука». Люди із боку імідж організації, де на чолі стоїтьруководитель-игрок, часто виступає під ярликом «авторитаризм».

Отже, серед керівників врівноваженого типу, чий характер ділового поведінки визнається за кістяк іміджу організації, виділяються три типу: фахівець, інтегратор і гравець. Крім лідерів, є щеакцентуированний тип, який є у п'яти різновидах (див. Таблиця 1).

Таблиця 1Разновидности іміджів організації з характеристикамакцентуированних типів керівників

Бюрократичний тип Сувора монархія.Влюбленность в дрібниці. Все систематизована. Протидія нововведень. Ретельний контролю над всім.
Драматичний тип >Импульсивное поведінка. Любов до ризику. Ореол грандіозності. Керівництво організацією методом «шоу». Прагнення бути шановним обличчям.
>Параноидний тип Суцільне недовіру. Влада, влада, влада. Консерватизм в усьому.Избегание ризиків. Суцільний раціоналізм.
Депресивний тип Побоювання конкуренції. Пасивність.Упрощенний підхід до управління. Фатальність. Прагнення залишитися на плаву.
Шизоїдний тип Замкненість. Апатія. Відсутність контактів із підлеглими. Віддача вузько деталізованих вказівок. Вакуум в керівному ланці.
*Акцентуации – це крайні варіанти врівноваженого характеру, у яких окремі риси надмірно посилені, інші ослаблені.Акцентуация перестав бути психологічним діагнозом. Це емоційна особливість індивідуального поведінки.

Керівникиакцентуированних типів, діючи за своїми специфічним моделям, формують у підлеглих манери поведінки, характерні для бюрократичного, драматичного,параноидного, депресивного ішизоидного стереотипів. Через війну організації, керовані такими людьми, сприймаються в діловому світі через призми названих стереотипів, що ні корисна цих організацій.

Неважко дійти невтішного висновку у тому, що імідж організації, що виник на моделях поведінки керівника, обіцяє їй або процвітання, або животіння [16].


>Предметно-пространственная середовище

>Предметно-пространственная середовище — це речовинний світ організації. Сюди входять дві суттєві елемента. По-перше, світ предметів (виробничі будинку, офіси, об'єкти культури, транспорт, устаткування, меблі); по-друге, композиція предметів, т. е. розміщення на конкретному просторі.

>Вещественний світ створює люди перше враження про організацію. Багато хто каже, перше враження найправильніше.

Чи мають цих людей? Щоб на поставлене запитання наведу для прикладу дані опитування. Булаопрошена група осіб, у 47 людина, мають ділові взаємини Юлії із найкращими комерційними банками, фінансовими компаніями, підприємствами соціальних послуг, приватними навчальними закладами.

Під час опитування задавалися двоє ключових запитань: «Які враження ви переживали, коли вперше побачили будинок (приміщення) згаданого закладу?», «Справдилися чи ваші очікування?»

Близько 70% опитаних другого питання відповіли ствердно — перше враження в багатьох виявилося правильним. Звідси цілком очевидний, що його відіграє для формування іміджу організації. Докладніше дати раду цьому явище допомагають відповіді перше запитання. Вони дають можливість проаналізувати систему зовнішніх сигналів пропредметно-пространственной середовищі організації.

Насамперед — це місце розташування організації. Вона може розташовуватися компактно чи кількох ділянках місцевості, в щільно забудованому міському районі чи пустирі, на доглянутої чи захаращеній території, в окремому будинку чи ансамблі будинків, в спеціально обладнаному приміщенні чи нашвидку пристосованій тимчасової споруди. Всі ці обставини створюють наперцептивном полі спостерігача специфічну ауру, яка позитивну чи негативного забарвлення, що б'є по умовиводах спостерігача щодо надійності організації, її значимості на ринку, отже, і впевненості наслідки ділового співробітництва з організацією. Так само важливого значення має тут і чинник архітектурного оформленняпредметно-пространственной середовища.

Тож якщо виробничі будинку, офіси і об'єкти соціально-побутового комплексу мають хоч якимось архітектурним розмаїттям, позитивне ставлення спостерігачів до них зростає. Якщо ж центральні офіси беруть у свій ансамбль обладнаний парадний вхід і під'їзні шляху щодо нього, ступінь таке ставлення зростає ще більше. Психологічно зрозуміло: відвідувачі переживають зустріч із таким входом за моделлю «Ласкаво просимо!». Молоді комерсанти, тонко відчувають мотиваційні імпульси поведінки споживачів, майже завжди пристроюють до своїх навіть найбільш крихітним приміщенням розкішнімодерн-входи. Зазвичай такі входи виконують роль принад. Для великого з задоволенням обладнаний вхід — не розкіш, а життєву необхідність: формування іміджу організації відвідувач розпочинає працю з парадного входу.

Інтер'єр ділових приміщень не менш важливий чинник формування позитивного іміджу організації.

Для цього він повинен бути обладнаний з огляду на вимоги низки принципів.

1. Принцип розмаїття. Вимоги цього принципу походять від законів природи. Природа недолюблює одноманітності. І жива, і нежива природа різноманітні. Не можна знайти двох однакових людей, тварин, рослин, каменів, піщин. Немає і двох однакових поведінкових дій. Людина звикла розмаїття, одноманітністю, тобто. за умовмонотонии, він почувається пригнобленим, приниженим, позбавленим відчуття власної гідності. Нерідко реакцією намонотонию люди виступає агресія, яка за відомих обставин може набувати форми жорстокості. Помічено, що підлітки частіше псують й ламають речі, які створюють на їхперцептивном полі монотонне одноманітність, і рідше речі, різняться різноманіттям формою, опорядженні, привабливості.

У приміщенні, обставленому зі смаком і з допомогою найрізноманітніших предметів, легше дихається, отже, і працюється. Опинившись у тому приміщенні, відвідувачі настроюється на доброзичливе поведінка.

Таблиця 2 Маніпуляції з меблями

Крісло Збільшення розмірів крісла та його частин. Насамперед – це завищення спинки. У королів, королеви, Тата й інших найвищих осіб були крісла з високими спинками. У солідного адміністратора крісло обтягають шкірою. Стілець для відвідувача має низьку спинку.
Стілець >Крутящиеся стільці дають людині велику свободу, ніж стільці на стійких ніжках. У зв'язку з цим для відвідувачів що крутяться стільці ставлять. Стілець
Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація