Реферати українською » Физкультура и спорт » Індивідуальні заняття для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату


Реферат Індивідуальні заняття для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату

Курсова робота студентки 3 курсу 6 групи з/о

Чурапчинский державна інституція фізичної культури та спорту

Чурапча – 2007

Запровадження

Актуальність справжнього дослідження зумовлено багатьма причинами. По-перше, малорухливому способі життя сучасних батьків (негативний приклад). По-друге, збільшення відсотка дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату (ОДА). Особливої актуальності то цієї проблеми стоїть у зв'язки України із впровадженням у повсякденне життя досягнень науково-технічного прогресу. (комп'ютеризація, ДВД, СД тощо.)

Метою роботи є підставою наукове обгрунтування ефективних і допустимих методик корекції порушень опорно-рухового апарату.

Об'єкт дослідження: дітей дошкільнят з порушенням опорно-рухового апарату.

Предмет дослідження: методика корекцій ОДА.

Гіпотеза: індивідуальні заняття для дітей із порушеннями ОДА дозволяють досягти найбільш кращих результатів.

Правильне ставлення до свого здоров'я

Повноцінне фізичний розвиток і душевному здоров'ї дитини – це основа формування особистості.

Хто ж здоров'я? Звернімося до «Словарю російської» С.І. Ожегова: «Правильна, нормальна діяльність організму». У статуті Всесвітньої Організації Здравоохранения (ВООЗ) говориться, що інколи – це відсутність хвороб чи фізичних дефектів, а й повне фізичне, психічне й соціальний добробут. «Здоров'я є найважливішими інтегральним показником, відбиваючим біологічні характеристики дитини, соціально-економічний стан країни, умови виховання, освіти дітей, їхнього життя у ній, якість довкілля, ступінь розвитку медичної допомоги, служб охорони материнства та дитинства, зрештою – ставлення держави до проблем материнства та дитинства».

Формування здорового покоління – одне з головних стратегічних завдань розвитку.

Для «створення необхідних умов досягнення нового, сучасного якості загальної освіти планується:

… провести оптимізацію навчальної, психологічної та фізичної навантаження і створення у освітні установи умови задля збереження й зміцнення здоров'я дітей, зокрема з допомогою.

... в) зростання питомої ваги і забезпечення якості занять фізичної культурою;

р) організації моніторингу стану здоров'я дітей;

буд) поліпшення організації харчування в освітні установи».

Які ж чинники впливають для здоров'я дитини?

Як було вказано вище, здоров'я дітей залежить тільки від їх фізичних особливостей, а й від рівня розвитку здоров'я та освіти, санітарної грамотності і гігієнічної культури населення, соціально-економічної й екологічної ситуації у страху. Тому її здоров'я має оцінюватися у єдності з довкіллям і адаптационными можливостями організму.

З цього позиції з центрі роботи з повноцінному фізичному розвитку і зміцнення здоров'я дітей мають перебувати, по-перше, сім'я, включаючи всіх його членів й умови проживання; по-друге, освітнє установа, тобто. друга сім'я, де дитина більшу частину свого активного часу, - соціальні структури , які, переважно, визначають рівень здоров'я дітей.

Тому необхідний пошуку нових підходів до оздоровленню, які базуються на многофакторном аналізі зовнішніх впливів, моніторингу стану здоров'я кожної дитини, обліку й використанні особливостей його організму, індивідуалізації профілактичних заходів.

Сьогодні модним стало слово гіподинамія. Багато хто розуміє його спрощено – як недолік руху. Але не зовсім вірно. Гіподинамія – своєрідна хвороба, визначення якої звучить досить загрозливо: «Порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення) при обмеження рухової активності».

Рух необхідні дитині, оскільки сприяють розвитку її фізіологічних систем і, отже , визначають теми й харктер нормально функціонувати молодого організму.

Дослідження свідчать, що діти здебільшого відчувають руховий дефіцит, тобто. кількість рухів, які виробляють ними на перебігу дня, нижче вікової норми. Відомо, що у освітньому установі, і майже діти багато часу проводять у статичному становищі (за одним столом, біля телевізора і т.д.). Це збільшує статичну навантаження визначені групи м'язів і їх стомлення. Знижуються сила і працездатність скелетної мускулатури, наслідком чого стане у себе порушення постави, викривлення хребта, плоскостопість, затримку вікового розвитку швидкості, спритності, координації рухів, витривалості, гнучкості і сили, тобто. погіршує несприятливий вплив гипокинезии. Гипокинезия, викликаючи розвиток обмінних порушень та надлишкове відкладення жиру, сприяє захворювання дітей ожирінням. Так, за даними більшості досліджень, 30 – 40 % дітей мають зайва вага. Таких дітей частіше реєструються травми, в 3 – 5 разів більше захворюваність ГРВІ.

Отже, інтенсивність фізичного розвитку дітей, здоров'я залежить від рухової активності.

Ставлення дітей молодого віку до свого здоров'я значною мірою залежить від найближчого оточення. До 3-летнего віку не може самостійно помічати і тому об'єктивно оцінювати особливості свого організму. Проте вже цьому віці крихітка відчуває певні психологічні відчуття, пов'язані зі станом і діяльністю всіх систем свого організму. І на цій щаблі свого розвитку дитина відбиває світ через свій конкретний почуттєвий досвід, у його психіці виникає переплетення образно – словесних асоціацій, у якому слово «боляче» пов'язані з чимось поганим, неприємним, а слово «здоровий» - з чимось радісним, хорошим. Саме тому у цей вікової період дорослі повинні перешкоджати формуванню небажаних у розвиток психіки дитини образно-словесных асоціацій. Такі небажані зв'язку можуть встановитися між відчуттями хвороби, процесами, що стосуються здоров'ю, з одного боку, і словами, що супроводжують ці відчуття.

Наприклад, кожен із дорослих бачив дітей, що від слова «лікар» впадають у паніку, відчувають страх, що можна порівняти з острахом перед великий небезпекою.

Найчастіше дорослі, намагаючись допомогти дитині, підготувати його до тій чи іншій процедурі, пов'язані з болем, своїми жестами, мімікою, позою ще більше лякають дитини, але це зрештою призводить до того, що незначне болюче відчуття посилюється у кілька разів. Сформировавшийся відповідний рефлекс є підставою подальшого негативного ставлення процедури, на лікування, кому надалі і до свого здоров'я.

Велику роль грають оцінки дорослих. Дитина, сприймаючи їх, далі використовує як критерії визначення свою власну думки, своїх власний дій, пов'язаних із здоров'ям. Наприклад, часто-густо турботлива мама активно перегодовує дитини, проговорюючи: «Їж побільше, здоровим будеш!» І тут в дитини формується неправильне ставлення до здоров'я. З іншого боку, психологи, котрі досліджували особливості взаємовідносин дітей, встановили, що найменшої популярністю користуються діти, схильні до повноті, «товстуни». Та й самі дорослі як і ставляться до повним дітям, хоч і намагаються демонструвати цей показник у найближчому спілкуванні.

Причиною формування певного ставлення до здоров'ю в дитини є самі дорослі як носії певних фізичних і психічних якостей. Людина, яка сама є здоровим чи зневажливо належить до свого здоров'я, неспроможна сформувати правильне ставлення до здоров'я в дитини. Наприклад, якщо мати повністю сконцентрована своєму недугу, це може підвищувати тривожність дітей, навіть спричинити розвиток психічних відхилень. Лікування хвороби дорослого і психотерапевтична роботу з дитиною дозволяють подолати ці розлади психіки в дитини.

Про форми спілкування дорослих з дітьми дошкільного віку, особливо коли йдеться формування правильного ставлення до свого здоров'я в дитини, необхідно розповісти докладніше, оскільки способи «прямого» впливу часто вже не дають ефекту. Однією з способів опосередкованого впливу є використання улюблених іграшок. Дотримуючись правил гри, дитина повинна допомагати іграшці здійснювати все потрібні дії: наприклад, вчасно вставати вранці, робити зарядку, вмиватися, правильно їсти, вдягатися на прогулянку, вчасно лягати спати, прибирати зі столу. Усе це знайде себе у дидактичних іграх.

Формування в дитини навичок безпечного не для життя і здоров'я поведінки має будуватися на вихованні тих чи інших звичок. Звичка – це поведінка, образ дій, які є для когось у життя звичайними, постійними. Слід зазначити, що звичка найчастіше формується з урахуванням досвіду (звичка – це засвоєний, доведений до автоматизму спосіб дії). Наприклад, якщо вона навчився добре кататися на ковзанах чи лижах, він із задоволенням проводитиме на ковзанах чи лижа своє дозвілля.

Особливо слід наголосити, що вони виховуються й не так словами, скільки справами. Кожне вказівку дорослих вимушені виконання тієї чи іншого дії має супроводжуватись поясненнями, чому його треба виконати. Усі пояснення би мало бути максимально доступні і зрозумілі дитині. Для закріплення звички велике значення має тут похвала дорослого. Але хвалити слід лише з початковому етапі, коли йде формування звички.

Складно сформувати звичку виконувати ранкову зарядку в дітей віком. Слід пам'ятати, що необхідно, щоб дитина обов'язково добре виспався, щоб у кімнаті був холодно, а вправи були важкими.

Вплив рухової активності для здоров'я дітей.

Останніми десятиліттями дедалі більша увага учених приваблює проблема дитячих стресів, які ведуть у себе різні нервові розлади, і підвищену захворюваність.

Дитячі стреси – це наслідок дефіциту позитивних емоції в дитину і негативною психологічної обстановки у ній, зайвого галасу і нервування у дитячому установі через «заорганізованості» виховно-освітнього процесу, відсутності гнучких режимів дні й раціонального чергування розумової навантаження з обмеженими фізичними вправами, отдыхам тощо.

Раніше початок навчання (із шостої років) і натомість функціональної незрілості і неготовність окремих дітей до школи також призводить до надмірного наростання психоемоційних і фізичні навантаження. Відомий фізіолог М.М. Щелованов писав: «Емоції як становлять найцінніше психологічне зміст життя дитини, а й мають важливі фізіологічні значення життєдіяльності організму». Отже, дитячі стреси порушують нормальний перебіг фізіологічних процесів, неминучими веде погіршення здоров'я, оскільки фізичне виховання нерозривно пов'язане з психічним розвитком дитини. «Психіка формується рухається». З іншого боку, порушена структура повноцінного харчування дітей.

Дитина кінця ХХ початок ХХІ сторіччя, на думку академіка М.М. Амосова, стикається з трьома пороками цивілізації: накопиченням негативних емоцій без фізичної розрядки, неправильним харчуванням та гіподинамією. Два останніх обставини, на думку вчених, ведуть до акселерації – прискореного розвитку організму дитини, й у першу чергу – збільшення розвитку і ваги тіла. Внутрішні ж органи свого розвитку залишаються від подальшого зростання, тому виникають різні захворювання й відхилення.

Наскільки важливо спрямування людського життя, відомо кожному. Однак між знанням та практикою від часто відстань буває більше, як на Місяця. Проте відомо і те, що, тренирующие свою м'язову систему, навіть невеличкою, але повсякденної активністю, набагато менше піддаються нещасним випадком. Статистичні дані з практики дитячих лікарів, лікарський комісій і страхових компаній свідчить про щонайважливіші руху, і правильного харчування у житті дітей. До речі, і дорослих теж.

Діти, як відомо, продукт свого середовища – вона формує їхню свідомість, звички. Природою передбачено, що молоді істоти вивчають світ передусім через досвід минулого і своїх батьків. Саме батьки прищеплюють дітям стратегії виживання, закладають, сказати б, робочі програми.

Людський мозок, особливо це ж стосується несвідомого мислення, насичується враженнями. Надалі 80% нашої діяльності керується цим несвідомим досвідом. Тому надто важливе значення мають просвітництво дітей у питаннях потреб здорового тіла, навчання, тренування як у дитячому саду, і у сім'ї. Дітям необхідно пояснювати значимість як тих чи інших діянь П.Лазаренка та звичок, але це головне – подавати власний приклад. Треба робити повсякденні, нехай дрібні, але численні кроки. Тоді неодмінно складеться той здоровий фундамент, яким у подальшому то, можливо вибудувано чудове приміщення людського життя. Тож, може вже з ранніх років вчити дітей берегти своє й піклуватися про нього.

Основними завданнями з охорони здоров'я та перемоги фізичному розвитку дітей є:

створення умов доцільною рухової активності і загартовування дитячого організму;

виховання позитивного ставлення до фізичним вправ, рухомим ігор і закаливающим процедурам, до правил особистої гігієни, дотриманню режиму дня;

формування життєво важливих рухових умінь і навиків дитини на відповідність до його індивідуальними особливостями;

розвиток фізичних морально – вольових якостей особистості;

формування доступних початкових уявлень, і знань про організм людини, вплив фізичних вправ, закаливающих процедур, особистої гігієни та режиму дня зміцнення здоров'я;

виховання потреби у здоровий спосіб життя, у руховій діяльності.

Найвища вимога Держстандарту – критерії оцінки забезпечення і методів фізичного виховання, що реалізуються дошкільному освітньому установі:

Педагоги ДОП створюють умови щодо різноманітних видів рухової активності дітей у відповідність до їх віковими і індивідуальними особливостями.

У організації физкультурных занять й у рухливих іграх педагоги реалізують індивідуального підходу про дітей:

формують підгрупи дітей з урахуванням стану їхнього здоров'я та темпів фізичного розвитку;

уважно спостерігають за самопочуттям кожної дитини під час занять;

варіюють навантаження і змістом занять відповідно до індивідуальними особливостями кожну дитину та т.д.

Педагоги ДОП сприяють становленню в дітей віком цінностей здорового життя:

розвивають навички особистої гігієни;

формують елементарні ставлення до корисності і доцільності фізичної активності й особистої гігієни тощо.

Педагоги ДОП створюють умови для творчого самовираження дітей у процесі фізичної активності.

Педагоги використовують розмаїття різноманітних форм організації фізичної активності дітей.

Особливого значення надається гігієну процесу. Під час уроків головна причина втоми дітей є щодо одноманітна робота, коли він відсутня необхідна фізична активність, а окремі групи м'язів, щоб забезпечити підтримку пози тіла при сидінні, відчувають надмірні напруги. Тому така необхідно суворе виконання методичних рекомендацій «Про гігієнічних вимоги до максимальної навантаженні на дітей дошкільного віку організованих формах навчання».

Гармоническому фізичному і повноцінному психічному розвитку дитини сприяє режим дня.

Режим дня дітей передбачає їх різноманітну діяльність у протягом всього дні, у відповідність до інтересами і потребностями

Схожі реферати:

Навігація