Реферати українською » Физкультура и спорт » Використання прямого навмисного навіювання в бодрствующем стані методиці виховання фізичних якостей


Реферат Використання прямого навмисного навіювання в бодрствующем стані методиці виховання фізичних якостей

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Кандидати педагогічних наук, доценти Т.В. Бондарчук, Е.Ф. Орєхов, Уральська державна академія фізичної культури, С.В. Павлов, Башкортостанский державний університет

Фізична підготовка - основна сторона спортивної тренування, позаяк у більшою мірою, ніж інші сторони підготовки, характеризується фізичними навантаженнями, які впливають на морфофункціональні властивості організму. Від рівня фізичної підготовленості залежать успішність технічної підготовки, зміст тактики спортсмена, реалізація особистісних властивостей у процесі тренувань і змагань.

Однією з основних цілей фізичної підготовки є виховання фізичних якостей. Цей процес у час пов'язані з інтенсифікацією та розширенням тривалості тренувального процесу, простежується як на етапі спортивного вдосконалення, а й у етапі початковій підготовки [9, 10]. У тренувальному процесі юних спортсменів ця тенденція неправомірна, оскільки, по-перше, пов'язані з ризиком порушення розвитку та становлення форм і державних функцій організму; по-друге, веде до зменшення вільного часу, потрібного для різнобічного розвитку особистості. У зв'язку з цим виникає у розробці педагогічних засобів і методів, дозволяють враховувати вікові особливості юних спортсменів, які зберігали здоров'я, які потребують додаткових витрат часу й до того ж час стимулюючих зростання фізичних якостей як наслідок, - спортивного майстерності. Використання вербального гетеровоздействия в тренувальному процесі згорання у групах початковій підготовки - одна з перспективних напрямів досліджень з цієї проблеми.

Специфичность використання вербального впливу на спортивної тренуванні зумовлена тим, що переважає рухової активності і обсяг застосування методів словесного впливу на роботі тренера трохи менше тоді як інші види школи. Тому цінність кожного слова тренера повинна перевищувати, а роль вміння мати його - значніша [7, 8].

У зв'язку з особливостями спортивної тренування багато дослідників сходяться в думці доцільність та ефективності застосування в тренувальному процесі методів які заповідають гетеровоздействий [1-6].

У спортивної практиці фахівці найчастіше реалізують внушающее гетеровоздействие з урахуванням гипносуггестивных технік, що перешкоджає включення у тренувальний процес, тим паче застосування тренером гипносуггестивных методів. З іншого боку, рекомендовані великі вербальні гетеровоздействия у спортивній практиці який завжди відповідають вимогам сучасної підготовки спортсменів, і навіть специфічним закономірностям вербального впливу.

Теоретичні становища підтверджують доцільність реалізації прямого навмисного навіювання (ППВ) в бодрствующем стані спортивної практиці як методу, що доступний у використанні та не потребує спеціального підготовки. Цей метод відповідає всі вимоги і особливостям тренувальній діяльності спортсменів й у остаточному підсумку створює умови для ефективної реалізації завдань тренувального процесу. Проте конкретних теоретичних і практичних рекомендацій реалізації ППВ в бодрствующем стані процесі виховання фізичних якостей юних спортсменів виявлено був.

Аналіз теорії та практики реалізації внушающего вербального гетеровоздействия виявив основні протиріччя: доведеність ефективне використання специфічних методів вербального гетеровоздействия в тренувальному процесі змін і практичну неможливість їх використання тренером; визнання прямого навмисного навіювання в бодрствующем стані як однієї з основних методів вербального гетеровоздействия у педагогічній діяльності тренера і відсутність теоретичного обгрунтування методичних особливостей його застосування у спортивній підготовці, і зокрема у процесі виховання фізичних якостей.

У зв'язку з виявленими протиріччями й недостатньою розробленістю проблема використання системи методів вербального гетеровоздействия у процесі виховання фізичних якостей спортсменів визначила мета дослідження - розробити раціональні цілеспрямовані методики ППВ в бодрствующем стані, які б вдосконаленню процесу виховання фізичних якостей з урахуванням оцінки психічного стану, прояви й динаміки фізичних якостей дзюдоистов груп початковій підготовки.

Завдання дослідження:

1. Виявити вплив ППВ під час неспання на психічний стан і прояв дзюдоистами фізичних якостей.

2. Накреслити й експериментально обгрунтувати ефективність використання цільових методик ППВ під час неспання в направленому вихованні фізичних якостей в дзюдоїстів груп початковій підготовки.

3. Вивчити динаміку показників фізичних якостей дзюдоистов в підготовчому періоді і рівень впливу методик ППВ на процес виховання фізичних якостей.

Задля реалізації цілі й завдань дослідження застосовувався комплекс педагогічних, психологічних і психофізіологічних методів і методик дослідження, до складу якого у собі аналіз стану і узагальнення науково-методичною літератури; розмову, анкетування, педагогічне спостереження, тестування; методику визначення вольового зусилля; методику визначення сугестивності; пульсометрию; линеограмму; самооцінку психічного стану ("градусник"); педагогічний експеримент; логічний і математичний аналізи.

Дослідження здійснювалось у протягом 1995-1996 рр. і складався з двох нерівнозначних етапів. У першому, поисково-теоретическом, етапі виявлено ППВ може неспання зміну психічного гніву й на прояв дзюдоистами фізичних якостей в тестових вправах, розроблено методики ППВ у структурі тренувальних занять виборчої спрямованості. З другого краю етапі проведено основний педагогічний проведений експеримент із метою обгрунтування ефективності виховання в дзюдоистов фізичних якостей з допомогою методик ППВ в тренувальному процесі.

У дослідженнях, проведених у 1995-1996 рр., взяли участь 90 12-13-річних дзюдоистов груп початковій підготовки.

Обгрунтування застосування ППВ в бодрствующем стані при вихованні в дзюдоїстів фізичних якостей.

У констатирующем педагогічному експерименті вивчалося вплив ППВ під час неспання на психічний стан і прояв дзюдоистами фізичних якостей в тестових вправах з уточнення доцільності проведення основного педагогічного експерименту. Вивчення впливу ППВ під час неспання на психічний стан дзюдоистов перед виконанням вправ різної спрямованості з традиційних формул навіювання в тестових вправах дозволило виявити таке:

- ППВ під час неспання позитивно впливає психічний стан дзюдоистов: оцінку його суб'єктивних компонентів ("настрій", "бажання тренуватися", "готовність до вищих досягнень ", "значимість майбутньої діяльності", "упевненість у собі") і ЧСС;

- психічний статус поліпшується - у суб'єктивних компонентах психічного гніву й ЧСС перед виконанням тестових вправ, які виявлятимуть рівень розвитку сили, витривалості, гнучкості, швидкісних і координаційних здібностей. При аналізі впливу ППВ під час неспання на показники психомоторики визначено достовірні відмінності перед виконанням вправ, визначальних рівень розвитку сили та швидкісних якостей за показниками линеограмм правої та скільки лівої рук; не виявлено достовірних відмінностей перед виконанням вправ на витривалість, гнучкість, координаційні здібності.

Аналіз змін показників рівня розвитку фізичних якостей дозволив визначити таке:

- ППВ в бодрствующем стані, проведене до виконання тестових вправ, сприяє ефективному прояву швидкості і сили;

- ППВ під час неспання, проведене під час виконання тестових вправ, сприяє ефективному прояву витривалості.

Слід сказати, що ППВ з традиційних формул навіювання, проведене як, і під час виконання тестових вправ, впливає на прояв гнучкості і координаційних здібностей (достовірних відмінностей нема). Результати констатирующего педагогічного експерименту показали, що відсотковий вміст традиційних формул навіювання, які у спортивної практиці, включених в ППВ під час неспання, який завжди відповідає особливостям цього методу у структурі тренувального заняття і специфіці прояви деяких фізичних якостей (гнучкість, координаційні здібності).

Визначено, що ППВ під час неспання поряд з іншими вербальними методами ауто- і гетеровоздействия є методом, що його поліпшенню фізичних якостей, показано й доцільність використання методу ППВ в бодрствующем стані процесі виховання фізичних якостей в дзюдоїстів як і окремому тренувальному занятті, і у тренувальному всьому процесі.

Логічним наслідком аналізу проблеми теоретичної і практичної реалізації вербального ауто- і гетеровоздействия, і навіть результатів констатирующего педагогічного експерименту, стала розробка трьох методик ППВ у структурі тренувального заняття дзюдоистов з метою підвищення ефективності методики виховання фізичних якостей, з особливостей майбутньої м'язової роботи і необхідність створення передумов для вдосконалення вищезгаданого процесу.

Під час розробки цільових (мотивационно-мобилизационной, активационно-поддерживающей і комплексної) методик ППВ в бодрствующем стані було зроблено орієнтація те що, щоб їх використання узгоджувалося із головною змістом потребують і логікою побудови тренувальних занять різної спрямованості і відповідало принципам доступності й безпеки здоров'ю. З усієї арсеналу мотивуючих, які мобілізують, активуючих й кількості прихильників вербальних ауто- і гетеровоздействий було обрано формули навіювання, застосування що у спортивної практиці найефективніше у формуванні і підтримуванні у спортсмена психофізичного стану, забезпечує максимальне чи адекватне прояв фізичних якостей у процесі їх виховання в дзюдоистов. Експериментальне обгрунтування ефективності цих методик здійснювалось у порівняльному педагогічному експерименті.

З метою апробації та засобами визначення ефективності експериментальних методик ППВ при вихованні фізичних якостей дзюдоистов було проведено порівняльний педагогічний експеримент, у якому взяли участь чотири групи - три експериментальних і жодна контрольна. У першій ЕГ використовувалася методика ППВ М1, на другий - методика ППВ М2, у третій - методика ППВ М3. У контрольної групі (КГ) методики ППВ не застосовувалися.

Рис. 1. Рівень впливу ППВ у процесі виховання фізичних якостей в 1-ї ЕГ. Умовні позначення: 1М - після першого місяця експерименту; 2М - другого; 3М - після третього місяці; - - - ступінь впливу не виявлено

Ефективність використання методик ППВ оцінювалася порівнянням показників контрольних вправ, даних педагогічних спостережень, результатів логічного і математичного аналізу доі після експерименту.

Після першого місяця тренувальних занять У першій ЕГ важливих змін тоді як показниками КГ є лише рівні швидкісних якостей (р < 0,05).

У другій ЕГ значимі відмінності в рівні витривалості (p < 0,05). У третій ЕГ виявлено більше достовірних відмінностей, ніж у першої та другої групах, за показниками сили (p < 0,05), швидкісних здібностей (p < 0,05), витривалості (р < 0,05).

Рис. 2. Рівень впливу ППВ у процесі виховання фізичних якостей у 2-ї ЕГ. Умовні позначення самі, що й рис. 1

У контрольних вправах в прояві швидкісно-силових якостей, гнучкості і координаційних здібностей значимих змін немає. У КГ не виявлено значних відмінностей проти фоновими даними в прояві фізичних якостей.

Після другої місяці педагогічного експерименту У першій ЕГ значимі відмінності виявлено за показниками рівня розвитку сили (p < 0,05); швидкісно-силових здібностей (р < 0,05); швидкості (p < 0,01); координаційних здібностей (p < 0,05). Значимых відмінностей нема за показниками рівня розвитку гнучкості і витривалості. А якщо ж після першого місяця педагогічного експерименту У першій ЕГ значимі відмінності було виявлено лише у прояві швидкісних якостей, то другого місяці вони виявлено за показниками сили, швидкісно-силових якостей і координаційних здібностей. У другій ЕГ достовірні відмінності в прояві витривалості (p < 0,01) і сили (р < 0,05). У показниках рівня розвитку гнучкості, швидкісно-силових якостей і координаційних здібностей достовірних відмінностей нема. У третій ЕГ, де використовувалася методика ППВ М3, другого місяці тренувальних занять визначено достовірні розбіжності у показниках основних фізичних якостей: сили (р < 0,05; p < 0,01); швидкісних здібностей (р < 0,05); швидкісно-силових (р < 0,05); витривалості (р < 0,05; p < 0,01); гибкости(р < 0,05); координаційних здібностей (р < 0,05). У КГ другого місяці експерименту значних відмінностей в рівні приросту показників фізичних якостей нема, хоча, відповідно до статистичної інформації, позитивні зміни цих показників. Кількість достовірних відмінностей у показниках рівня розвитку фізичних якостей значно зростає другого місяці тренувальних занять У першій ЕГ у силі і швидкісно-силових якостях, на другий ЕГ - у силі. У третій ЕГ визначено достовірні розбіжності у прояві всіх фізичних якостей.

Рис. 3. Рівень впливу ППВ у процесі виховання фізичних якостей в 3-й ЕГ. Умовні позначення самі, що й рис. 1

Після третього місяці основного педагогічного експерименту У першій ЕГ проти КГ переважають у всіх показниках рухових якостей виявлено значимі розбіжності у силі (р < 0,05; р < 0,01); швидкісно-силових якостях (р < 0,01); швидкісних здібностях (р < 0,01); гнучкості (р < 0,05); витривалості (р < 0,05); координаційних здібностях (р < 0,05).

У другій ЕГ так само визначені значимі розбіжності у прояві фізичних якостей тоді як показниками КГ: в вправах, вкладених у прояв сили (р < 0,05); швидкісно-силових якостей (р < 0,05); швидкісних здібностей (р < 0,05); гнучкості (р < 0,05); витривалості (р < 0,01); координаційних здібностей (р < 0,01). У третій ЕГ виявлено важливих змін в рівні основних фізичних якостей: сили (р < 0,01); швидкісно-силових (р < 0,01) і швидкісних здібностей (р < 0,01); гнучкості (р < 0,01); витривалості (р < 0,01); координаційних здібностей (р < 0,01).

Для визначення ефективності педагогічного впливу методик ППВ у процесі виховання в дзюдоистов фізичних якостей було проведено однофакторный дисперсионный аналіз. Він здійснювався лише у показниках, де визначено достовірні відмінності як між КГ і ЕГ, і всередині груп.

Розглянемо ступінь впливу методики ППВ М1 на ефективність виховання в підготовчому періоді конкретних якостей. Рівень впливу методики у процесі виховання витривалості після третього місяці становила 11,1%; швидкісних здібностей: після першого місяця - 16,4%, другого - 26,5%, після третього - 34,8%; сили: другого місяці - 26, 7%, а після третього - 35,3%; гнучкості: після третього місяці - 20,8%; координаційних здібностей: другого місяці основного педагогічного експерименту ступінь впливу методики конкретизувалася у 6,4%, третього - 10,2% (рис. 1). Отже, істотних змін у показниках рівня розвитку фізичних якостей з допомогою методики ППВ М1 виявлено в швидкісних здібностях про силу, ступінь впливу методики у разі найбільша. Найменша ступінь впливу методики виявлено у процесі виховання витривалості, гнучкості, координаційних здібностей, що дає підстави казати про про недостатню ефективність використання методики ППВ М1 при вихованні зазначених якостей.

Розглянемо кількісні зміни ступеня впливу методики ППВ М2. У процесі виховання витривалості виявлено наступна ступінь впливу: після першого місяця експерименту - 12,6%; другого - 17,8%; після третього - 20,3%. Рівень впливу методики у

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація