Реферати українською » Физкультура и спорт » Особливості побудова тренувальний процесу ліжніків-гонщіків до гонок з дуатлону


Реферат Особливості побудова тренувальний процесу ліжніків-гонщіків до гонок з дуатлону

у якихпроявляютьсяінтегрованірезультати спортивноготренування, й смердотідаютьможливістьоб'єктивнооцінюватиїїефективність.Змаганнямаютьвиключноважливе,значення дляспортсменіврізноговіку. Безучасті у яких немає спорту, немаєвиховання спортсмена.

Доля взмаганняхвикористовують якдієвийзасіб длястимулюванняадаптаційнихреакційорганізму спортсмена.Змаганняєактивноючастиноюінтегральноїпідготовки,підготовки(фізичну,технічну,психологічну,тактичну), щооб'єднуєусівиди, до системи,спрямовану надосягненнявисокихспортивнихрезультатів.Тільки впроцесізмаганьспортсмениможутьдосягтирівняграничноїфункціональноїнапругиорганізму йвиконатитакенавантаження, якунепосильне втренувальномузайнятті .

>Підготовцізмаганнялижників-гонщиків внауково-методичнійлітературіприділена багатоувага [4, 35], але й запитання пропоєднаннялижнихходів(класичних йковзанярських) припідготовці до окремихзмагань чисеріїстартів напевномуетапірічноїпідготовки вдостатніймірі невивчений.

>Дослідженнянауково-методичноїлітератури влижному, йінших видах спорту [34, 67],свідчать про ті, щодосягшивисокогорівняспортивноїформи успортсменівз'являютьсямаксимальніпоказникивнутрішніхміжкомпонентнихкореляційнихзв'язків, а послезавершенняперіодузмаганняцізв'язкидужешвидкорозпадаються дорівнівнижче, ніж впідготовчомуперіоді. Томугостровстає проблемапідтримкиміжсистемнихспеціалізованих длялижного спортузв'язківупродовждужетривалогопідготовчогоперіоду.

>Враховуючи ж, багатоваріантністьшляхівдосягненнявисокого спортивного результату,найбільшвиправданимє акцент нарозвитокзагальних характеристикфункціональнихможливостейорганізму, котрі лежати восновікомпонентівструктуридіяльностізмагання.

Авторамивиявлено [26, 42, 50, 69, таін.] що, Незважаючи навиключновисокіаеробніздібностіспортсменів, щотренуються навитривалість,великезначення длядосягненнявисокихспортивнихрезультатівмаєздатністьтривалий годинуутримуватимаксимальнеспоживаннякисню приефективнійтехніціпересування, щообумовлюютьекономізаціюенерговитрат, що притаманнодіяльностізмагання.

У своючергу,щорокуможевключати від одного дотрьох,чотирьох й понадсамостійнихмакроциклів,кожен із якізавершуєтьсявідповідальнимизмаганнями,вимагаєспеціальноїпідготовки перед тим й, природно, нового,збільшеного (повідношенню допопередніхзмагань)рівняадаптації .

На думку Платонова У. М. йіншихфахівців вобласті спорту [4, 9, 33, 69], спортсмен неможевпродовжтривалогоперіоду підгримуватиоднакововисокіспортивнірезультати.Спостерігаютьсяперіодипідвищення й спадурезультатів.Відповідно до цого впроцесітренуваннявиділяються трифази:

1) фазаадаптації(зростанняможливостей спортсмена);

2) фазаадаптивності –найвищоїспортивноїпрацездатності йїїпідтримки;

3) фазадеадаптации –поступовоївтратипрацездатності.

Приадаптаціїорганізму дотренувальних йзмаганнямнавантаженьможливіреакції двохвидів : 1)якщонавантаження будутьзанадтовеликі йтриватидовго,станетьсявиснаженняорганізму; 2)якщонавантаження неперевищуютьпристосовнірезервиорганізму,відбуваєтьсямобілізація йперерозподіленергетичних йструктурнихресурсіворганізму,активізуютьсяпроцесиспецифічноїадаптації й так далі

Уумовахфізичнихнавантажень,характерних длятренувальної йзмаганнядіяльності,усірезерви невикористовуються [49].Необхідновідмітити, що вумовах,найбільшхарактерних дляголовнихзмагань (>Олімпійськіігри,ЧемпіонатиСвіту йЄвропи йд.р.), котрівідрізняютьсявиключнонапруженоюконкуренцією,несприятливимипогоднимиумовами, щозмінюютьсяіноді,інтенсивнимпсихологічнимнавантаженням,спортсменивисокого класу частоздатнімобілізуватифункціональнірезерви, щознаходяться далеко замежеюуявлень проможливостіорганізмупротистоятитривалійроботі вумовахпрогресуючогостомлення,виявлених вумовахтренування йучасті вдругоряднихзмаганнях [55].

>Питання промеханізміндивідуальної (>фенотипічною)адаптаціїполягає до того,яким чиномпотенційні,генетичнодетермінованіможливостіорганізму увідповідь навимогисередовищаперетворяться вреальніможливості.

>Збільшенівимогидовкілля порівняношвидкопризводять доутворення систем, котрізабезпечують болееменшадекватнуадаптаційнуреакціюорганізму нановіподразники.Проте дляформуванняабсолютноїадаптаціїсаме пособівиникненнятакоїфункціональноїсистемивиявляєтьсянедостатнім.Необхідно,щоб вклітинах,тканинах й органах, щоутворюютьтаку систему,виникалиструктурнізміни, щопідвищуютьїїпотужність йвзаємодіюміжрізнимискладовими [27].

>Дієвийрозвитокдовготривалоїадаптаціїпов'язаний ізсистематичнимзастосуваннямнавантажень, щопред'являютьвисоківимоги досистеми, щоадаптується. Часрозвиткудовготривалихадаптаційнихреакційвизначається величиноюодноразовихнавантажень,частотою їхнізастосування йзагальноютривалістютренування.Найефективнішедовготривалаадаптаціярозвивається при частомувикористанні великих йзначнихнавантажень, щопред'являютьвисоківимоги дофункціональних системорганізму.

>Процесформуванняефективноїдовготривалоїадаптаціїнейрогуморальноїсистемиорганізмупов'язанийзізбільшеннямпоказниківїїпотужності йекономічності [38, 44].

>Підвищенняфункціональнихможливостейнаднирковихзалоз багато вчомувизначаєефективністьенергозабезпеченням'язової роботи.Катехоламіниактивізуютьключовіферментиглікогенолізу йгліколізу й, якнаслідок, самціпроцеси вскелетнихм'язах,серце йпечінкизбільшуютьвихід в притулок ізпечінкиглюкози йїї транспорт вклітиниміокарду йм'язів [37].

>Прирістекономічностідіяльностінейрогуморальноїсистеми притренованостізв'язують ізпідвищеннямадренореактивноститканин [19] йвдосконаленняммеханізмусаморегуляціїорганів,функціональноїсистеми,відповідальної заадаптацію [44].

>Економізаціяадаптованогоорганізму впорівнянні ізнеадаптованимпроявляється:

> устаніспокою - взменшенніЧСС із 65-75 до 30-50 вхвилину;

> частотадихання - із 16-20 до 6-10циклів вхвилину;

>зниженняхвилинногооб'ємудихання на 10-12%;

>зменшенняспоживаннякисню на 20%.

При стандартномунавантаженні – взниженніспоживаннякисню вміокарді в 1,5-2 рази,значноменшомузбільшенніЧСС йчастотидихання, в 2-2,5 разуменшомупідвищеннірівнялактату вкрові,меншвираженоїреакціїсимпато-адреналовойсистеми й відповідноменшомупідвищеннірівнякатехоламінів вкрові [44].

>Раціональнопобудованийтренувальний процеспризводить дорізкогозростанняфункціональнихможливостейорганів й системорганізму зарахуноквдосконаленняусього комплексумеханізмів,відповідальних заадаптацію.Застосуваннянадмірнихнавантажень, щоперевищуютьіндивідуальніадаптаційніможливості спортсмена,вимагаютьнадмірноїмобілізаціїструктурних йфункціональнихресурсіворганів й системорганізму,кінецькінцемпризводить допереадаптации, щопроявляється увиснаженні йзношуванніфункціональних систем, що несутьосновненавантаження.Припиненнятренування чивикористаннянизькихнавантажень, нездатних забезпечитипідтримкудосягнутогорівняпристосовнихзмін,призводить додеадаптации -процесу,зворотномуадаптації.

>Надмірнінавантаженняпевноїспрямованості танути всобідвінебезпеки:

>можливістьфункціональноговиснаженнясистеми,домінуючої вадаптаційнійреакції;

>зниження структурного йвідповіднофункціонального резервуінших систем, котрібезпосередньо неберуть доля вадаптаційнійреакції [10].

>Попередитицінегативніявища можнараціональнимплануваннямнавантажень вмікро- ймезоциклах, а й убільшихструктурнихутворенняхтренувальногопроцесу.

>Деадаптацияєвираженнямчудовоїздатностіорганізмуусуватиневживаніструктури,завдякичомуможливевикористанняструктурнихресурсів, щовивільнилися, вінших системахорганізму й, таким чином,перехід подвпливомзовнішньогосередовища від одногорівняадаптації доіншого [10].

>Процесдеадаптаціїпротікаєдужеінтенсивно приповномуприпиненнітренування. На тому годинупродовженнязайняттянавітьприрізкоюпониженомуоб'ємі (25-30%)здатнезберегтиранішедосягнутийтренувальнийефектвпродовждоситьтривалого години – не менше 2-3місяців

Уприхованомувидіадаптаційніреакціїзберігаютьсятривалий годину йслужатьосновою дляшвидшоговідновленнявтраченогорівняадаптації привідновленнятренування послетривалоїперерви впорівнянні із годиною,витраченим напервиннеформуванняадаптації.Наприклад,гіпертрофіям'язовоїтканини, щоєнаслідком силовоготренування,зникає в 2-3 разиповільніше, ніжвиникає.Важливовраховувати й ті, щочимшвидшеформуєтьсяадаптація, тімскладнішеутримуватидосягнутийрівень й тімшвидше вонвтрачається послеприпиненнятренування.

>Цязакономірністьпроявляється прирозглядіефективності методикрозвиткурізнихфізичнихякостей йфункціональнихможливостей системорганізму, атакожпідготовленості спортсмена вцілому йможе бутипов'язана ізрізнимиелементамиструктуритренувальногопроцесу –етапамибагаторічноїпідготовки,макроциклам,періодам таінше.

>Слідпам'ятати, щопідтримкаструктурних основадаптації шляхомпомірнихфізичнихнавантаженьнесумірноблагоприятніше,чимбагаторазовеповторенняциклів «>деадаптация-реадаптация».Багатократнаактиваціябіосинтезу,необхідна длябагатократноговідновленнявтраченогорівняадаптації,може привести досвоєрідного локальногозношуванняорганів, щовходять до системи,відповідальну заадаптацію [68].

>Надмірніфізичнінавантаженняможуть матір дляорганізмунегативнінаслідки, котріпроявляються :

> увиснаженняфункціональноїсистеми й особливоїїланок, що несутьосновненавантаження;

> уявищахнегативноїперехресноїадаптації,тобто впорушенняхфункціональних систем йадаптаційнихреакцій, непов'язаних ізфізичнимнавантаженням .

>Надмірнінавантаженняможуть привести допаталогическойгіпертрофіїміокарду,розвитку внімдистрофічних йсклеротичнихзмін,порушеннюобмінуречовин,нейрогуморальноїрегуляції [30].Гострефізичнеперенапруженняможетакож навестикрововиливу всердечнийм'яз,зокрема догострогоінфарктуміокарду ізрозвиткомгостроїнедостатностісерця,гостроїдистрофіїміокарду [51].

>Єбезлічданих, щосвідчать про ті, щоспортсменивисокого класу, доброадаптовані донавантажень навитривалість,піддаютьсяризикураптової смерти відзупинкисерця за годину йвідразу послеграничнихфізичнихнавантаженьбільшоюмірою, ніж люди, що незаймаються спортом.

>Переважнекровопостачанням'язів зарахунокіншихорганівможе привести досерйознихнегативнихнаслідків.Слідпам'ятати, що втренуваннісучаснихспортсменів, щоспеціалізуються у видах спорту,пов'язаних ізпроявомвитривалості,щоденнийоб'єм роботиаеробноїспрямованостіможедосягати 4-6 часів.Робота в такомурежимі, яквідомо,можетривативпродовжбагатьохтижнів. Таким чином, всередньомублизько 20% години доби багатоорганіворганізму спортсменавипробовуютьнедоліккровопостачання.Такетренування,призводить дорізкого приростуможливостейаеробноїсистемиенергозабезпечення,одночаснонерідкопризводять дозменшеннямаси йкількостіклітин впечінці,бруньках йнаднирковихзалозах, негативнопозначається напроявівищоїнервовоїдіяльності –порушуютьсяпроцесивироблення,фіксації йвідтвореннятимчасовихзв'язків.Спостерігаються йвипадкипорушенняфункціїтравлення уформі спазмустравоходу,шлунку, кишок,виразковихпоразок й так далі [14]. Цестає абсолютнозрозуміло,якщорозглянутиперерозподіл серцевоговикиду встаніспокою й принавантаженняхрізноїпотужності. При цьому встаніспокою удосліджуванихсердечнийвикидскладавбіля6лхв-1, при легкомунавантаженні –12лхв-1, призначному –24лхв-1, максимальному –30лхв-1.

>Негативніефектиадаптації,звичайно, неєнеминучими, аєнаслідкомнераціональногопобудованогопроцесупідготовки,застосуваннямнадмірних, таких, що невідповідаютьможливостям спортсменанавантажень;плануваннямспрямованостітренувальногопроцесу безурахуванняетапувіковогорозвитку спортсмена.

>Ефективнепротіканняпристосовнихпроцесів ворганізмі спортсменавідповідно довимоглижного спортуможливолише притакійорганізаціїтренувальногопроцесу, котрадозволяєпомітноускладнюватитренувальнупрограму накожномучерговомуетапібагаторічноїпідготовки, вкожномучерговомуроці чимакроциклі [14].

>Віддоцільностівикористанняможливостейвказанихнапрямів нарізнихетапахбагаторічноїпідготовки увирішальніймірізалежатьтемпизростаннямайстерностіспортсменів,максимальнийрівень їхнідосягнень йтривалістьвиступів навищомурівні.

>Великезначення дляформуванняефективноїдовготривалоїадаптаціїмаєраціональнеплануванняспрямованостітренувальнихнавантажень на всіхетапахбагаторічноїпідготовки,їївідповідністьспецифічнимвимогам, щопред'являютьсяефективноюдіяльністюзмагання.Якщо жспрямованістьтренувальногопроцесу набазовихетапахбагаторічноїпідготовки (>попередньоюбазовою йспеціалізованоюбазовою)будується безурахуваннявимог, щопред'являютьсяефективноюдіяльністюзмагання дорізнихфункціональних системорганізму, тоце частовиявляєтьсянепереборнимбар'єром вдосягненнівищоїспортивноїмайстерності.

>Основнуувагу втренуванні смердотіконцентрували наіншихскладовихмайстерності –швидкісно-силовійпідготовці,вдосконаленнятехніки й тактики.

На тому годинувикористанняіндивідуальнограничних величинтренувальних йзмаганьнавантажень,характерних длясучасного спорту, впроцесібагаторічноїпідготовкиє одним ізнайважливішихпринципів спортивноготренування, щозабезпечують ефективногоформуваннядовготривалоїадаптації.Нинівиділяють двапідходи доцієїпроблеми,органічнодоповнюючих один одного, котрізнаходятьзастосуванняпереважно впрактицізалежно відкваліфікації йтренованостіспортсменів,етапубагаторічноїпідготовки йперіодутренувальногомакроциклу.

першийпідхідпередбачаєрівномірне збільшенняоб'єму йінтенсивностіподразників, щопризводить допоступового збільшення дії наорганізм спортсмена йпланомірногоформуваннядовготривалоїадаптації дочинників дії.

Іншийпідхідпов'язаний ізрізкимзбільшенням наетапімаксимальноїреалізаціїіндивідуальнихможливостейоб'єму йінтенсивностінавантажень,високою їхніконцентрацією вчасі.Цейпідхідпов'язаний ізглибокоюмобілізацієюфункціональнихрезервіворганізму спортсмена,проте,створюєпередумови длястрибкоподібногоформуванняадаптаційнихпроцесів ворганізмі [31].

Упроцесібагаторічноготренуванняодночасно, як правило,реалізуютьсяможливостівказанихнапрямівінтенсифікаціїтренувальногопроцесу.Окремі рокта чимакроциклихарактерніпереважнимвикористанням одного-двох із них пристабілізації характеристик віншихнапрямах.Спортсменивисокого класу,виключно доброадаптовані дорізнихчинниківтренувальної дії,подальшийрозвитокдовготривалоїадаптації частозв'язуютьзізменшеннямролі однихстимулів прирізкомузбільшенніінших.Особливоцепроявляється вістотномузменшеннісумарногооб'єму роботи (із 1200 - 1300 до 600 – 700 часів.), практикизмагання,навантаженьокремогозайняття ймікроциклів приодночаснорізкомупідвищенніякісних характеристиктренувальногопроцесу. Це, як правило,призводить дозбереження йнавіть доподальшого приростудосягнень зарахуноквдосконаленнятехніки,підвищенняефективностівикористанняфункціональногопотенціалу вдіяльностізмагання,досконалостітактичноїмайстерності.

>Рівномірнадинаміканавантажень й упідготовкиспортсменіввідносно невисокоїкваліфікації, аспортсменіввисокого класу напершомуетапіпідготовчогоперіоду. На іншомуетапіпідготовчогоперіоду, але ветапібезпосередньоїпідготовки доголовнихзмагань сезонунайбільшефективної частовиявляєтьсястрибкоподібнадинаміканавантажень. Так, наетапібезпосередньоїпідготовки доголовнихзмагань багатонайсильнішихспортсменівзастосовуютьметодичнийприйом, сутьякогозводиться доти, що за 6 - 8тижнів довідповідальнихстартів вструктурітренуваннявиділяють двамезоцикла.

першиймезоциклхарактеризуєтьсявиключно великимоб'ємом й невисокоюінтенсивністюроботою,посилюваннямїї дії наорганізмтренуванням вумовах середньогір'я,жорсткоюконкуренцією взайнятті й томуподібне

Іншиймезоцикл,навпаки,пов'язаний із невеликимоб'ємом йвисокоюінтенсивністю роботи, широкимзастосуваннямзасобіввідновлення й активноговідпочинку. Урезультатіграничнамобілізаціяфункціональнихресурсів впершомумезоциклереалізується вадаптаційнихперебудовах на іншомумезоцикле .лижник гонщикнавантаженнязмагання

Таким чином,саме стрибкуватістьдинамікинавантаженняпідготовки доголовнихзмаганьрозглядається якчинникінтенсивноїстимуляціїадаптаційнихреакцій, щозабезпечуютьдодатковийприрісттренованості йвихід нарівеньвищихдосягнень до моментуголовнихстартів сезону.


>Розділ 2.Методи і організаціядослідження

 

2.1Загальна характеристикаметодівдосліджень

Длярішенняпоставленихзавданьвикористовувалисяслідуючиметодидослідження:

1.Теоретичнийаналіз таузагальненняданихлітератури;

2.Опитування таанкетуваннятренерів йспортсменів;

3.Педагогічніспостереження;

4.Педагогічнийексперимент;

5.Статистичнаобробкаматеріалів.

>Теоретичнийаналіз таузагальненняданихлітературивикористовувалися впроцесівивчення стану запитання,формуванняробочоїгіпотези й постановки метидослідження, а так саме прискладанніекспериментальноїпрограми йобговоренняотриманихрезультатів.Аналізувалися роботивітчизняних йзарубіжнихавторів потеорії йметодицітренування влижних гонках йіншихциклічних видах спорту.Окрім цоговивчавсяматеріал ізіншихдисциплінах –фізіології,біохімії,медицині йматематичнійстатистиці [3, 18, 28, 34, 40, 59 таін.], котрі дозволили болееглибокорозглядатидосліджувані запитання.

>Основнаувагаприділяласяз'ясуваннюзакономірностейадаптаціїорганізму впроцесіспортивноїпідготовки йстановленняспортивноїформи вмікроциклах, атакож методикибезпосередньоїпідготовки дозмагань.Вивчення йаналізлітературнихджерелдозволиврозглянутинаявнінауково –практичні розробки впідготовцілижників-гонщиків, в якідосліджуваний наминапрямрозглянутийнедостатньо.

Разом ізцим,вивчалися запитання,пов'язані із основами контролю йуправліннятренувальнимпроцесом,моделюванням йпрограмуванням.

>Методипедагогічногодослідження.

>Інтерв'ювання йопитуваннятренерів йспортсменів. Приузагальненнідосвідупередовоїспортивної практикивраховувалися точкизорупередовихвітчизняних йзарубіжнихтренерів йспортсменів.Даніопитуваннядопомоглиглибше йрізнобічнішевивчити йузагальнити запитання, щоцікавлять нас.

>Збіранкетнихданих, атакожбесіди із тренерами й спортсменамипроводилися впроцесізмагань йтренувальнихзборів вмістіХаркові.

>Аналізщоденників самоконтролю йтренувальнихпланів.Змістщоденникаузятий ізробіт [41, 56, 64] й наведено вдодатку.Усьогопроаналізовано понад 30щоденниківоблікутренувальногопроцесукваліфікованихлижників-гонщиків,включаючи йчленівзбірних команд України.

>Педагогічніспостереження. На всіхетапахдослідницької роботи нами широковикористовувався методпедагогічнихспостереженьОб'єктомцихспостережень булилижники-гонщики й їхнібезпосередняпідготовка дозмагань

Хронометраж. Упедагогічномуексперименті,фіксувався годинупроходженнядистанційзмагань й окремихїїділянок.

>Антропометричнівимірипроводилися із позначкапобудовимоделілижників-гонщиківуспішнопромовцівкласичним йковзанярським стилемпересування налижах, йробилися задопомогоюростоміра,медичнихвагів йвимірювальної рулетки :

1.Зрістспортсменів(см);

2.Вагаспортсменів(кг);

3.Довжина рук успортсменів(см);

4.Довжинаніг успортсменів(см);

5.Індекс ноги(%) :

>Індекс ноги = ((L -Lсидя) -Lсидя - 1) - 100%,

L -зрістстоячи(см)

>Lсидя -зрістсидячи(см).

6.Вагово-зростовийіндекс,індексКетле-2(кг/м2) :

>Вагово-зростовийіндекс = вагитіла /довжинатела2

>Спеціальніпедагогічнівипробуванняпроводилися ізметоювизначеннявеличинипоказників, котріхарактеризуютьрівеньфізичноїпідготовленостілижників.Відбіртестів йконтрольнихвправ длядослідженьруховоїпідготовленостіспортсменівпроводився ізурахуваннямнаявних влітературівідомостей профакторну йкореляційнузначущістьтестів й їхнінадійності [14, 21, 59 таін.] й анкетногоопитуваннятренерів.

Нами буливідібрані тесті, поможливості, щоусебічнохарактеризують спе-ціальнупідготовленістьлижників-гонщиків призайнятті спортом (наетапахбезпосередньоїпідготовки дозмагань). Мирозуміли, щонадійністьтестівєзначноюміроюнепрямимчинником увиявленнізначущостіпевногопоказника вкомплексіодноріднихпоказників.

якспеціальніпедагогічнівипробуваннявикористовувалисястандартні длялижників-гонщиківдистанціїзмагань.

>Методиматематичної статистики.

Зметоюкількісногоаналізупроведенихдосліджень йвстановленнястатичноїзалежності нами буливикористанізагальноприйняті (С.А.Айвазян, В.С. Мхітарян, В.С. Іванов,Л.А.Сошникова йінші)способиобробкиданих ізобчисленнямнаступнихпоказників:

- сума;

-середнєарифметичне;

>-середнєквадратичневідхилення;

>Sх-помилкасередньогоарифметичного;

V-коефіцієнтваріації;

>Математичнаобробкаматеріалупроводилася ізвикористаннямПЕОМ Pentium постандартнихпрограмахStatGraphics 2.1,Statistica 5.7.


2.2Організаціядосліджень

>Рішенняпоставлених завданьпередбачалопроведення циклупаралельно-послідовнихдосліджень,умовнорозділених на дваетапи.

Напершомуетапіпроводилосявивчення йаналізнаукової йметодичноїлітератури, практикипідготовкикваліфікованихспортсменів.Визначався внесокрізнихскладових вспортивний результат гонки іздуатлону.

>Булопроведеннеанкетнеопитуванняспортсменів,аналізщоденників самоконтролю тащорічнихтренувальнихпланів, атакожбесіди ізведучими тренерами й спортсменами України.

першийетапдосліджень (2009-2010 рр) бувприсвяченийвизначеннювідмінності вструктурі йдинаміцірухівкласичного йковзанярського стилюпересування налижах, для чоговикористовувалисяданіспеціальноїлітератури,педагогічнихспостережень.Окрім цого, намивиявлялисявідмінності в дії наорганізмлижниківнавантажень, щоотримуютьсявнаслідокзмагань надистанціяходнієї йтієї жтривалості, але й ізвикористаннямрізнихстилівпересування.

На іншомуетапі ( 2010-2011 рр.)проводивсяосновнийпедагогічнийексперимент.

>Здійснюваласьрозробкамодельних характеристикпровіднихлижників-гонщиків вкласичному йковзанярському стиляхпересування, девраховувалиантропометричніпоказники,показникифункціонального стануорганізму, а так самерівнівфізичноїпідготовленостіспортсменів.

>Педагогічнідослідженняпроводилися налижнійбазі “Темп”.

На всіхетапахдослідження вякостівипробовуванихпритягувалисялижники-гонщикивисокоїкваліфікації (Iрозряд, КМК, МС йМСМК) члени командзбірних областейХарківської,Сумської, чернігівської,Київської,Хмельницької,Івано-Франківської й м.Києва,Харківського обласного училищафізичної культури №2, школивищоїспортивноїмайстерності,Харківськійдержавнійакадеміїфізичної культури понад 100спортсменів.

>Дослідження проходили як под годинузмагань, то й наетапахбезпосередньоїпідготовки перед тим нанавчально-тренувальних зборах вм.Харкові.


>Розділ 3.Дослідженнявпливу наорганізмлижників-гонщиківрізнихстилівпересування налижах

>РішенняконгресуFIS (1999 р.) провключення впрограмизмагань полижних гонку зз'єднаннямкласичного таковзанярського стилю до однієї гонку –дуатлон,висунуло багато проблем,пов'язаних ізметодикоюнавчання йтренування,підборіінвентаря йлижногомастила, апідготовці ізурахуваннямпоєднанняобохстилівпересування.

Тому, очевиднанеобхідністьдослідженняособливостейтехнічноїпідготовки вкласичному йковзанярському стиляхпересування.

>Засадничимчинникомстановлення йвдосконаленнятехнікилижнихходівєправильнеосвоєннябіомеханічноїструктурирухів. Присхожостіобохстилів вспособівідштовхування руками смердотівідрізняютьсяспецифічнимиособливостямифункціонуванняопорно-руховогоапарату.Крім того, структуразусиль вциклі шкірногоковзанярського ходузалежить відрельєфумісцевості й умівковзання. Тому в цьомурозділі нами булипоставленінаступні заподіяння:

1.Визначити внесокрізнихскладових вспортивний результат гонки іздуатлону.

2.Розробитиантропометричнімодельні характеристикилижників-гонщиківвисокоїкваліфікації, щодозволяютьпоказувативисокірезультати в гонках іздуатлону.

Длявирішенняцихзавдань булипроаналізованірезультатизмагань в перегонахкласичним йвільним стилем, атакожпоказникипедагогічнихтестів, котріхарактеризують станрізнихкомпонентівфізичноїпідготовленостіспортсменів.


3.1Визначення внескурізнихскладових вспортивний результат гонки іздуатлону

>Останнім годиноюлижні гонкивтрачають своюпопулярність йщобцезапобігти члениFISвпроваджують багатонововведень, щоробитьлижні гонки не лишеборотьбоюміж спортсменами, а і шоу длялюбителів йглядачів. Це, на свійчергу,викликає великийінтерес долижних гонок населення.Тільки заостанні рокта було б введеноспринтерську гонку,спринтерськуестафету,масовістарти тадуатлон.

Призапровадженніцихнововведеньтренери йспортсменизіштовхуються ізпроблемоюпідготовки доучасті узмаганнях нацих новихдистанціях. Так було вкраїнах:Норвегія,Швеція,Італія,Росії таіншихутворюютьокремікоманди, деспортсмени готують лише дозмагань наспринтерськихдистанцій,класичним чиковзанярським стилемпересування.

>Однією ізостанніх нових гонок було бвпровадженозмагання іздуатлону.Вивчаючинауково-методичнулітературу, котрастосується цогонововведення ми незнайшлиматеріал,стосовнопідготовкиспортсменів доцієї гонки.

Уанкетномуопитуванні брали доля 60ведучихтренерів такваліфікованихспортсменів України.Згіднорозробленійанкеті (>додаток А). Уопитуванніприймали доляспортсмени від 18 до 30 років,тренувальний стаж якіскладав від 7 до 19 років,спортивнакваліфікація від КМК доМСМК.Всіспортсмениприймали доля вгонкі-дуатлоні.

Так,визначено, що ізвведеннямдуатлону впрограмузмаганьтренерипочаливводити воднетренувальнезаняття двалижних стилюпересування (>ковзанярський такласичний):

> 30%опитуваних непроводятьтренування ізпоєднаннямкласичного йковзанярського ходу в одномутренуванні;

> 70%почаливикористовуватицепоєднання.

як правило,ценововведеннявикористовують вбезпосереднійпідготовці дозмагань, впередзмагальномуперіоді. Упередзмагальномуперіоді 49%опитуванихробить по 1тренуванню ізпоєднанням двохлижнихстилівпересування вмікроциклі, 21% за однимтренуванні вмакроциклі. Це,мабуть,пов’язано із тім,по-перше –дуже малоувагиприділяєтьсябезпосереднійпідготовці додуатлону;по-друге – внауково-методичнійлітературіінформації пропобудовутренувальногопроцесу додуатлонунедостатньо.

>Згідно думи 25%опитуванихуспішнийвиступ вдуатлонізалежить відуніверсалізму спортсмена – доброговолодінняобомалижними стилямипересування; 7 %відповіли, щовеликезначеннямає тактовновірнепроходженнявсієїгонки-дуатлону; 28% - що всезалежить лише відфізичноїпідготовленостілижників-гонщиків.Крім цого, 30%спортсменів татренеріввважають, щопобудоватренувань наосновімоделідуатлону –цезапорукауспіху вційгонці.Спеціальнийінвентар длядуатлону, особливокомбінованічеревики, тапідготовкаінвентарю згідно думи 10%опитуваних,відіграють неостанню роль приуспішномувиступу вгонці-дуатлоні.

Звідповідейопитуванихвипливає, що 20%надаютьперевагукласичному ходу, 41% -ковзанярському. На нашу думку, такаперевагає бокласичний стильтехнічноскладніший відковзанярського й тамвідіграєвелику рользмащеннялиж (>мастилаковзання тазчеплення).

>Останнім годиною всніжнійпідготовці великакількістьтренерів в світівикористовуютьпересуванняобомалижними стилями в одномутренуванні.Особливоцеспостерігається втренуваннях навкативані.

>Спочаткутренування проходитиковзанярським стилем, за годину тренерпідбираєкращийваріантзмащеннялиж, апотімтренування проходитикласичним стилем.Згодом,якщомастилаперестаютьтримати – спортсмензновуробитьзмінуінвентарю.Згідноспостережень в 2009році на 10%спортсменіввикористовують двалижнихстилі втренуванні, в 2010році – 30%, а 2011році – 60%лижників-гонщиків.

Задопомогою анкетногоопитування уведучихспортсменів татренерів світу й України (>додаток 1) мизрозуміли, що в цьомунововведеннідосить багатонедоліків.Недоліки до того, що в нас у стране недостатньоекіпіровки успортсменів дляучасті вдуатлоні (>комбінованихчеревиків – смердотівимушенібігти наковзанярських); ізпрограмизмаганьзникликороткііндивідуальні гонки5км ужінок й10км у чоловіків; наційдистанціїважкозаробити наЧемпіонаті світу таЕтапах Кубка світуфіспоєнти (окуляри дляучасті ветапахКубків світу), аголовнийнедолік, що немаєнауковогоматеріалу, задопомогоюякого, можна було б б будуватипідготовку до цого видупрограмилижнихзмагань.

>Крім цого, даний видтренуванняповністю невідображає структурузмагань іздуатлону, як учергуванністилівпересування, то й вокремійвеличинінавантаженьскладовихзмагання.

>Аналізанкетуваннядозволив намзробитифакторнийаналізчинників, котрівпливають наспортивний результат вгонці іздуатлону (рис. 3.1).

>Рис.3.1.Фактори, котрісприяютьдосягненюуспіху вдуатлоні

>Примітка: 1 –фізичнапідготовленість 28%; 2 –універсалізм 25%; 3 – методикапідготовки догонки-дуатлону 30%; 4 – тактовновірнепроходженнявсієїдистанції 7%; 5 –підготовкаінвентарю танаявністьспеціальнихчеревиків 10%; 6 –інші заподій.

Напершомумісцістоїть методикапідготовки до гонки іздуатлону – 30%,фізичнапідготовленістьспортсменів – 28%,універсалізм (>уміннядосить добрепересуватисякласичним таковзанярським стилем) – 25%,підготовкалижногоінвентарю – 10% таінші.

3.2Визначеннявідмінностей вструктурі йдинаміцірухівкласичним йковзанярським стилемпересування налижах

>Данілітературнихджерел недозволяютьповноюміроюпредставитивідмінності вструктурі йдинаміцірізнихстилівпересування. На тому годину дляпобудовиспортивноїпідготовки, як на всіхетапахрічногомакроциклу, так особливо й наетапібезпосередньоїпідготовки дозмаганьдужеважливоюєтехнічнапідготовкалижників.

Тому намипроведеніпедагогічніспостереження, котріздійснювалися вперіоднавчально-тренувального й контрольногозайняття, атакож под годинузмагань йспеціальногопедагогічноготестування того, щовключаввідеозйомку ізвиміромосновнихпараметрівтехнікирухів.

як показавшианалізтехнікипересування налижах,існуютьвідмінностіміжковзанярським йкласичними стилями вдеякихкінематичних йдинамічних характеристиках.

Заналізуцихпараметрівдинамічних характеристиктехнікиоднойменнихлижнихходів, намивиявлено рядчинників, із якіковзанярські ходимаютьперевагу вшвидкості. перший –значнийбільший годинувідштовхування, якуробиться под годинуковзаннялижі. Інший –обумовленийнапрямомвідштовхуваннявперед-в-сторону, яку невимагаєтримаючих мазей йзбільшуєковзаннялиж.Цічинникидозволяютьпідвищуватишвидкістьбігу йзменшуютьенергетичнівитрати.

>Результатипроведенихвимірівкінематичнихпоказниківоднойменнихлижнихходів (>одночасногооднокроковогокласичного йковзанярського), котрізастосовуються наоднаковихділянкахтраси (>пологіпідйоми йрівнина),приведені в (>таблиця. 3.1).

>Таблиця 3.1Порівняльна характеристикакінематичнихпараметрівтехнікиодночасногооднокроковогокласичного йковзанярського ходукваліфікованихлижниківгонщиків (>n=10)

>Показники >Класичний стиль >Ковзанярський стиль >Оцінкадостовірності
> 1 >Х1+m1 > 2 >Х2+m2 >t >P
>Довжина циклу, м 0,54 8,20+0,17 1,15 13,40+0,36 12,96 >Р<0,01
>Тривалість циклу, з 0,05 1,18+0,02 0,07 1,87+0,02 25,63 >P<0,05
>Середняшвидкість вциклі,мс-1 0,28 8,00+0,09 0,46 12,40+0,14 26,01 >P<0,01
Темпциклів вхвилину 2,21 51,95+0,73 1,07 31,95+0,34 25,71 >P<0,05
Часвільногоковзання, з 0,03 0,37+0,01 0,04 0,44+0,01 4,17 >P<0,05
Часвідштовхування, з 0,03 0,80+0,01 0,08 1,46+0,03 23,29 >P<0,05

Так,одночаснийоднокроковийкласичнийхід привикористанні йогокваліфікованимилижникамимаєдовжину циклу 8,2 м, у тому годину, як уковзанярськийвіндосягає 13,4 м, що на 38,8%вище (>р<0,01) (>рис.3.2).Різниця вдовжині циклуутворюється великоюмірою через ті, що приковзанярських засобахпересування невикористовуються «>тримаюча» мазь,відштовхуванняногоюздійснюється ізковзаючоїлижі йзастосовуютьсядовшіпалиці, щодаютьможливістьбільшогододаткасили.

>Окрім цого водночасномуоднокроковомукласичномуходітривалість циклускладає від 1,18 з, аоднойменномуковзанярськомуході вона 1,87 з, що на 37%більше(р<0,01). Темпциклів вкласичномуходідорівнює 52 захвилину, а й уковзанярському ходувідповідно до 32циклів, що на 20циклівменше(р<0,05). Час жвільногоковзання укласичного ходу0,37с,дещокоротше, ніж уковзанярському0,44с, але йрезультатимаютьдостовірнівідмінності(р<0,05). Часвідштовхуваннязначновідрізняється, це укласичномуході воно таскладає0,8с, аковзанярському – 1,46 з, що на 45%більше(р<0,05).Середняшвидкістьодночасногооднокроковогокласичного ходу на 35%нижча, ніж уковзанярському йрізницяскладає4,4мс-1 (>р<0,01).

>Проведенийкореляційнийаналізпараметрівтехнікипересування налижаходночаснимоднокроковимкласичним ходом (>r1) (табл. 3.2) показавши:

>тіснукореляційну залежністьміж годиноювідштовхування йтривалістю циклу (>r1=0,74);тривалістю циклу й годиноювільногоковзання (0,67);тривалістю йдовжиною циклу (0,61).

>негативнукореляційну залежністьшвидкості йдовжини циклу (-0,76);тривалості й темпуциклів (-0,87); темпуциклів й годинивідштовхування (-0,71);довжини й темпуциклів (-0,66);швидкістю й годиноювільногоковзання (-0,52).

>Рис. 3.2.Залежністьшвидкостіпересування налижах відкінематичнихпараметрівтехнікиодночасногооднокрокового ходу

>Таблиця 3.2Матрицякореляційноїзалежностікінематичнихпараметріводночасногооднокроковогоокласичного ходу (>r1) (>n=10)

>Параметрикласичного ходу 1 2 3 4 5 6
1 1
2 -0,76 1
3 -0,40 0,61 1
4 -0,52 0,30 0,67 1
5 -0,34 0,46 0,74 0,42 1
6 0,52 -0,66 -0,87 -0,58 -0,71 1

>Умовніпозначення: 1 –середняшвидкість вциклі, м/с; 2 –довжина циклу, м; 3 –тривалість циклу, з; 4 – годинувільногоковзання, з; 5 – годинувідштовхування, з; 6 – темпциклів вхвилину,кіл.раз.

>Кінематичніпараметритехнікипересування налижаходночаснимоднокроковимковзанярським ходом (>r2) (табл. 3.3)мають:

>високукореляційну залежністьміжтривалістю йдовжиною циклу (0,73), атакожпоказниками годинивідштовхування (0,88) й годиноювільногоковзання (0,72);

>високунегативнукореляційну залежністьміж темпомциклів йпоказниками –тривалістюциклів (-0,80); годиноювідштовхування (-0,83).

>Таблиця 3.3Матрицякореляційноїзалежностікінематичнихпараметріводночасногооднокроковогоковзанярського ходу (>r2) (>n=10)

>Параметриковзанярського ходу 1 2 3 4 5 6
1 1
2 -0,10 1

Схожі реферати:

Навігація