Реферати українською » Геодезия » Меліорація лесосплавного шляху й гідротехнічних споруд


Реферат Меліорація лесосплавного шляху й гідротехнічних споруд

року міністерство освіти РФ


Марийский державний технічний університет


Кафедра СТЛ


Курсовой проект на задану тему:

Меліорація лесосплавного шляху й

гідротехнічних споруд.


Виконала студентка грн. ЛД-43

Романова О.Ю.


Перевірив асистент

Роженцов О.П.


Йошкар-Ола

2000

Завдання курсової проект

"Меліорація лесосплавного шляху".


1 Характеристика лесосплавного шляху.

1.1 Назва річки й номер замикаючого створу Кама (5)

1.2 Характеристика водозбірної площі:

-дерность3%;

-заболоченность10%;

-лісистість70%.

1.3 Характеристика ділянки, що вимагає поліпшення:

-протяжність ділянки від 1510 до 1590 від гирла;

-середній ухил дільниціi=0,0009;

-середній коефіцієнт шорсткостіh=0,025.

1.4 Характеристика розрахункового лимитирующего створу:

-становище створу 1570 км від гирла;

-водосборная площу перейменують на створіFлс=2200 км2;

-ухил вільної поверхніI=0.0008;

-коефіцієнт шорсткостіn=0.03


2. Умови й підвищити вимоги лісосплаву.

2.1 Вигляд лісосплаву річкою змішаний.

2.2 Молевой лісосплав:

-осаду микропучка0.56;

-ширина микропучка -;

-довжина микропучка -;

-дефіцит лесопропускной здібності в розрахунковому лимитирующем

створі 480 тис. м3

-директивний термін закінчення молевого лісосплаву10.08.


3. Можливі створи будівництва гребель


Номер створу

Становище створу, кілометрів від гирла

Водосборная площа F ,км2

Перед. позначка підпори, Zпроц


1 1630 1600 18,1
2 3560 2100 19,6

4. Проектируемая гребля.

4.1 Ділянка під греблю показаний на плані N-4.

4.2 Крива витрати води в створі греблі Q=f(z), прийнята на кшталт 1

4.3 Заданная пропускну здатність лесопропускного устрою для молевого лісосплавуN=830 м3

4.4 Грунт основи, а берегів в створі греблісуглинок.

4.5 Терміни будівництва греблі 1.08-31.03


ЗАПРОВАДЖЕННЯ


Важливе місце у місцем єдиній транспортній системі країни це водний транспорт лісу, що є дуже ефективним, а деяких районах єдиним способом доставки лісових вантажів споживачам.

Водний транспорт лісу вимагає менших капіталовкладень, ніж автомобільні і залізничні перевезення, бо за лісосплаві використовується природні водні шляху – річки й озера. Проте лісосплав, як і той вид транспорту, матиме високі економічні показники у тому випадку, якщо його шлях перебуває у хорошому технічний стан. Лише небагато річки на їх природному вигляді задовольняють всі вимоги лісосплаву. З іншого боку, в процесі експлуатації річки, може знадобитися збільшення його лесопропускной здатності чи габарита лесосплавного ходу, статися переформування русла чи зміну режиму стоку. У цієї й інших цьому випадку необхідно поліпшення (меліорація) лесосплавного шляху.

Завданням меліорацією лесосплавного шляху є забезпечення різними технічними заходами оптимальних умов лісосплаву за певного його вигляді й заданому обсязі. Однією з найефективніших методів поліпшення річки є регулювання стоку.

У заданому курсовому проекті розглядається поліпшення річки саме цим методом. Тут вирішуються також питання, як: отримання гідрологічної характеристики лесосплавного шляху до обсязі необхідному для проектування меліоративних заходів; перегляд можливих варіантів поліпшення річки регулюванням її стоку - та вибір найкращого їх; проектування гідротехнічного споруди – гребля, які забезпечують створення водосховища.


I. ГИДРОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕСОСПЛАВНОГО ШЛЯХУ


Для розрахунку гідравлічних і гідрологічних характеристик лесосплавного шляху застосовується методика для невивчених рік і відсутності даних багаторічних спостережень за режимом річки із застосуванням будівельних норм 371-97, 356-96.


1.1 Визначення режиму витрати води в розрахунковому маловодному року.

1.1.1. Розрахунок багаторічних середніх витрат води.

Середній багаторічний витрата води в розрахунковому створі встановлюється по залежності:



F – площа водоскиду, в аналізованому створі річки, км2

М0 – середній багаторічний модуль стоку, л/с із першого км2 площі басейну, визначається за відсутності багаторічних спостережень за стоком річки за картою изолиний середнього річного стоку.

Визначення середнього річного стоку води Q­0­, як всі наступні розрахунки елементів гідрологічного режиму, проводяться всім розрахункових створов, тобто. для лимитирующего створу і створов можливого будівництва греблі. Результати підрахунків видаються в табличній формі. (Таблиця №1)


Таблиця №1

Визначення середнього багаторічного витрати води.


Найменування створов

F, км2

М­0­ л/с до 1 км2

Q­0­, м з/с

  1. Лимитирующий

  2. Плотины №1

  3. Плотины №2

1600

1300

1500

8,11

8,11

8,11

12,976

10,543

12,165


1.2. Розрахунок середніх річних витрат води маловодного року 90% забезпеченості.

1.2.1. Установим коефіцієнт варіації річного стоку на карті (мал.1.)

1.2.2. Вычислим коефіцієнт асиметрії для річного стоку



1.2.3. Установим модульний коефіцієнт



Ф – відхилення ординат биноминальной кривою забезпеченості незалежності до середини

.(По таблиці Ростера-Рыбкина) Ф=-1,24

Усі зведемо в таблицю №2.

Таблиця №2



Найменування товарів


F,

км2


Q­0­,

м3


З­V


З­P.S

При забезпеченості Р=90%
Ф

ФС­V

До­90%

Q­90%­,

М3

  1. Лимитирующий

  2. Створ греблі №1

  3. Створ греблі №2

2200

1600

2100

12,97

10,54

12,17


0,22


0,44


-1,24


-0,272


0,727

9,434

7,665

8,844


1.2.4 Середній витрата води заданої забезпеченості обчислимо за такою формулою:



1.3. Внутригодовое розподіл стоку для року 90 - % забезпеченості.

Для проектування лесосплавных об'єктів треба зазначити середньомісячні і среднедекадные витрати води для розрахункового маловодного року 90 % - ой забезпеченості, визначених за такою формулою:



-середньомісячні чи посередньо декадные витрати води в аналізованому створі,

- модульні коефіцієнти, що характеризують величину середньомісячних (середньо декадних) витрат води;

- середньорічний витрата води заданої забезпеченості,

При виборі модульних коефіцієнтів встановити, якого району належить ріка, на яку складається проект. У цьому проекті ріка Кама , і тому коефіцієнти приймаємо за середнім Уралу.

Результати обчислень зводимо в таблицю №3


Створы

Среднемесячные (середньо декадные) витрати води,

I II III IV V
1 2 3 1 2 3
Мод. коэф 0,15 0,15 0,15 0,20 0,30 0,25 5, 7,0 3,6

1,42 1,42 1,42 1,89 2,83 2,36 47,1 66,1 33,9

1,15 1,15 1,15 1,53 2,3 1,92 38,3 53,7 27,6

13,3 13,3 13,3 1,77 2,65 2,21 44,2 61,9 31,8
Таблиця 3


Створы

Среднемесячные (посередньо декадные) витрати води,

Середньорічний,

VI VII VIII IX X XI XII
1 2 3
Мод. коэф 2,2 1,5 1,1 0,6 0,5 0,8 1,0 0,6 0,25

20,8 14,1 10,4 5,7 4,7 7,6 9,4 5,7 2,4 9,43

16,9 11,5 8,4 4,6 3,8 6,1 7,7 4,6 1,9 7,66

19,5 13,3 9,7 5,3 4,4 7,1 8,8 5,3 2,2 8,84

Продовження таблиці 3

1.4. Побудова інтегральної кривою стоку в розрахункових створах.


Під час проектування регулювання стоку сплавних рік інтегральні криві будують, зазвичай за розрахунковий рік заданої забезпеченості, починаючи з початку.

Усі для побудови інтегральних кривих стоку в розрахункових створах зводимо в таблицю №4


Таблиця №4


Розрахункові величини

Среднемесячные (посередньо декадные) витрати води,

I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
1 2 3 1 2 3 1 2 3

Ср. місячний чи посередньо декадний витрати ,

,42 11,42 1,42 1,89 2,83 2,36 47,14 66,04 33,96 20,75 14,14 10,38 5,66 4,72 7,55 9,43 5,66 2,36
1,15 1,15 1,15 1,53 2,3 1,92 38,33 53,66 27,59 16,86 11,5 8,43 4,6 3,83 6,13 7,67 4,6 1,92

Обсяг стоку за розрахунковий проміжок часу

, млн.м3

3,7 3,7 3,7 1,63 2,45 2,04 40,73 57,06 29,34 17,93 12,23 9 14,72 12,27 19,63 24,52 14,72 6,14
3 3 3 1,32 2 1,66 33,12 46,36 23,84 14,57 9,94 7,28 11,96 9,96 15,94 19,94 11,96 5

Обсяг стоку наприкінці розрахункового проміжку часу (наростаючим результатом)

V, млн.м3.

3,7 7,4 11,1 12,73 15,18 17,22 57,95 115,01 144,35 162,28 174,51 183,51 198,23 210,5 230,13 254,65 269,34 275,51
3 6 9 10,32 12,32 13,96 47,1 93,46 117,3 131,87 141,81 149,09 161,05 171,01 186,95 206,89 218,85 223,85

Правильність обчислень можна перевірити: обсяг інтегрального стоку наприкінці грудня має дорівнювати обсягу річного стоку, вычисленному за такою формулою:


з допустимим розбіжністю 2-3%.





За даними останньої рядки таблиці №4 будуємо інтегральні криві стоку для лимитирующего створу і створу греблі №1



Рис. 2. Інтегральна крива стоку для лимитирующего створу і створу греблі №1.


За даними першого рядка чудово таблиці №4 побудуємо гидрограф річки Кама в розрахунковому лимитирующем створі. (рис. 3)


Рис.3. Гидрограф в розрахунковому лимитирующем створі


1.5 Розрахунок максимальних витрат води в створах проектованих споруд.


Цей розрахунок необхідний розрахунку отворів гребель й універсального визначення умов пропуску води під час будівництва.

Для лесосплавных гребель IV класу капітальності отвори яких розраховуються на перепустку максимальних витрат 5%-ой забезпеченості і перевіряються на перепустку максимальних витрат 1%-ой забезпеченості. З іншого боку, під час будівництва лесосплавной греблі IV класу капітальності перевіряється на перепустку дощового паводка з витратою води 20%-ой забезпеченості.

  1. Визначення розрахункових максимальних витрат малих вод (весняної повені).

Максимальний витрата талих вод з забезпеченістю Р%.



- розрахунковий шар сумарного стоку повені забезпеченістю Р%, мм.

F – площа водозбору в розрахунковому створі, км2

- коефіцієнт дружности повені,

n – показник ступеня, що характеризує зменшення дружности повені залежно від площі водозбору.

­1­ – коефіцієнт, враховує зниження максимального витрати на річках, зарегульованих озерами;

­2­ – те в залесенных і заболочених басейнах.

Розрахунковий шар стоку повені заданої забезпеченості.



- модульний коефіцієнт шару стоку повені розрахункової забезпеченості;

- середній багаторічний шар стоку повені (мм), визначається за картою изолиний (рис 4); =160м



- коефіцієнт варіації шару стоку повені, визначається за картою изолиний. (див. мал.5)


Коефіцієнт асиметрії шару стоку повені




До­р5%­=1,77*0,325+1=1,58 До­р1%­=2,68*0,325+1=1,87


h­p5%­=1,58*160=252,8 h­p1%­=1,87*160=299,2




- залесенность басейну котре виражається у відсотках від площі водозбору басейну;

- заболоченность басейну у відсотках від площі водозбору.


­2­=10,8(0,0565+0,15+1)=0,46


Створ греблі №1:




Створ греблі №2:




Розрахунок максимальних витрат і рівнів води обох створов гребель виробляємо в таблиці №5.

Таблиця №5


Найменування створов

F, км2

(F+1)n

­k0

hp­, мм


­1


­2

Q­max­,

УВВ, м
5% 1% 5% 1% 5% 1%
Створ греблі №1 1600 3,38 0,007 252,8 299,2 1 0,46 385,3 456,1 18,1 18,3
Створ греблі №2 2100 3,4 502,8 595,1 18,2 18,4

УВВ весняної повені розрахункової забезпеченості визначили для відповідних максимальних витрат води за дзвоновидною кривою витрат у створі греблі, наведеній в завданні.


  1. Визначення максимального витрати води дощового паводка 20%-ной забезпеченості.

Максимальні витрати води дощового паводка заданої забезпеченості можна визначити по спрощеної формулі професора Д.Л.Соколовского:



F – площа водозбору в створі греблі,км2

P.S­­ – коефіцієнт, враховує вплив озерности і заболоченности басейну, визначається з висловлювання:



- відповідно площа ставків і боліт у відсотках від усієї площі басейну;

У – коефіцієнт, враховує географічне розташування річки й залежить від заданої забезпеченості що визначається витрати. У = 3,0



Створ греблі №1:



Створ греблі №2:



Установивши величину максимального витрати води дощового паводка 20% - іншої забезпеченості за дзвоновидною кривою витрат , знаходимо відповідну оцінку рівня високих вод дощового паводка розрахункової забезпеченості. Усі зводимо в таблицю №6.


Таблиця №6


Найменування створов

F, км2

У

P.S

,

УВВ забезпеченим
Створ греблі №1 1600 40 3,0 0,76 91,2 16,7
Створ греблі №2 2100 45,83 104,5 16,9

  1. Побудова кривою витрати в лимитирующем створі.


У межах оцінок поперечного профілю призначається рівні на оцінках Z­1­, Z­2­, Z­3­ за початковий «нульової» рівень Z­0­ приймається рівень нижньої точки дна, котрій все гідравлічні елементи перерізу рівні нулю. Для рівня обчислюються:

а) площа живого перерізу м2, розміщена від дна до даного рівня.

б) ширина русла по дзеркала води цьому рівні, У м

в) середня глибина , еквівалентна при широкому руслі гидравлическому радіусу R;

р) швидкісної множник

буд) середня швидкість потоку , м/с

е) витрата води ,


Усі результати розрахунків зводимо в таблицю 7.


Таблиця №7


Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Методика зйомки земель
    Зміст Запровадження. Глава 1 Види та фізичні методи горизонтальних зйомок. Глава 2 Прилади і навіть
  • Реферат на тему: Мости
    СОДЕРЖАНИЕ. 1 УМОВИ ЭКСПЛУАТАЦИИ МОСТА. 2 МАТЕРИАЛЫ. 3 КОНСТРУКТИВНОЕ РІШЕННЯ ПРОЛЕТНОГО СТРОЕНИЯ.
  • Реферат на тему: Нивелир
    Нивелир Н-3 призначений для нівелювання III і IV класів в інженерно-геодезичних пошуках, та його
  • Реферат на тему: Нівелювання траси
    МШС РФ СГУПС Факультет «Мости і тунелі» ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА з дисципліни «Інженерна геодезія» до
  • Реферат на тему: Про тестуванні супутникових приймачів і програмних засобів
    Аспірант московського державного університету геодезії і картографії (МИИГАиК) Суницкий Є.І. Стаття

Навігація