Реферати українською » География » Населення Далекого Сходу


Реферат Населення Далекого Сходу

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>МИНОБРНАУКИ РОСІЇ

Федеральне державне освітнє установа

вищого професійної освіти

«>АМУРСКИЙГУМАНИТАРНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

(>ФГОУВПО «>АмГПГУ»)

НАСЕЛЕННЯ ДАЛЕКОГО СХОДУ

>Виполнил:

студентка грн.ЭКЛ-46

Романенка Я А.

Перевірив:

>Лайкин В.І.

Комсомольськ-на-Амурі

2011


Зміст

Запровадження

1. Характеристика демографічних процесів Далекому Сході

1.1 Динаміка народжуваності у регіоні

1.2 Динаміка смертності, вплив в демографічної ситуації

1.3 Регулювання демографічних процесів Далекому Сході

2.Половозрастная структура населення в Далекому Сході

3. Оцінка міграційних потоків Далекому Сході

3.1 Динаміка міграційних процесів у регіоні

3.2 Вплив міграції на демографічної ситуації

3.3 Вплив держави щодо міграцію населення.

4. Національний склад населення Далекого Сходу Росії

4.1 Національна структура населення далекосхідних суб'єктів Російської Федерації

4.2 Корінні народності Півночі

Укладання

>Библиографический список


Запровадження

Зниження життя населення під час економічних перетворень, загальна обстановка нестабільності, відчуття соціальної незахищеності істотно позначилися на демографічній ситуації, по всій країні, але Далекому Сході. Демографічна криза у Росії, витоки якої сягає початку 90-х років, в міру заглиблення дедалі більше перетворюється на розряд найнебезпечніших загроз майбутньої країни. Особливо несприятлива демографічна ситуація складається у східних регіонах країни.

Останні 15 років Далекий Схід втратив майже 1,5 млн. людина, чи, понад 14% від проживаючого тут населення. І продовжує загострюватися, що є далекоглядні негативні соціально-економічні наслідки як для Далекого Сходу, але й Росії. Демографічна ситуація – це що склалося у цьому районі співвідношення народжуваності, смертності і міграційної рухливості, створюють тепер певнуполовозрастную структуру населення Криму і динаміку її чисельності.


1. Характеристика демографічних процесів

Характер і інтенсивність демографічних процесів формується у вигляді складний механізм взаємодії з соціально-економічними і природно-географічними умовами. З досягненням певного рівня розвитку неминуче відбуваються серйозні якісних змін в смертності, народжуваності, сімейно-шлюбних відносинах, міграції у цілому в відтворенні населення. Загальна кількість населення в Далекому Сході з 1992 по 2008 рік представленій у таблиці 1.

Таблиця 1.

Чисельність в далекосхідному федеральному окрузі з 1992 по 2008 року, (тис. людина)

1992 1994 1996 2004 2006 2008
>ДВ федеральний округ 7937,3 7659,2 7421,1 6593,0 6508,9 6460,1
Республіка Саха (Якутія) 1073,8 1035,8 1015,6 950,7 950,0 949,8
>Камчатский край 456,5 423,6 402,5 352,1 347,1 343,5
Приморський край 2301,7 2273,1 2238,8 2035,8 2005,9 1988,0
Хабаровський край 1621 1588,1 1555,5 1420,2 1405,5 1401,9
>Амурская область 1062,5 1040,8 1031,7 887,6 874,6 864,5
Магаданська область 326,5 279,3 251,1 174,7 168,5 163,0
Сахалінська область 713,9 673,1 631,8 532,4 521,2 514,5
Єврейська АТ 219,4 211,9 206,7 188,8 185,6 185,4
>Чукотский АТ 124,3 99,7 87,4 50,7 50,5 49,5

Проаналізувавши дані таблиці 1, можна дійти невтішного висновку, що під час з 1992 по 2008 року населення Далекому Сході постійно знижувалася. Це було пов'язано, насамперед, зі зміною типу відтворення у країні, перехід від простого типу відтворення до звуженому (у ній лише дитина, що зумовлює природною умили населення). Величезний вплив також надає економічну кризу 90-х, збільшення «ціни дитини», висока частка розлучень і більшого поширення явища «паразитуючих одинаків», що протягом всього життя не створюють сім'ю.

1.1 Динаміка народжуваності у регіоні

Населення дорадянської Росії зростало швидко. Перебудова викликала іще одна підйом народжуваності. Після 1987 р. у Росії почався її швидкий спад. Абсолютний мінімум Далекому Сході – 9,5 народжених на 1000 чоловік населення булипоследефолтний 1998 р.

Кількість народжених біля Далекосхідного району 1998 року було менше, ніж у 1990 року у 1,8 разу, показник народжуваності цей період знизився з 15,5 до 9,5 (на 39%) народжень на 1000 чоловік населення регіону. Більше на високі темпи знижувалася народжуваність в Єврейській автономної області, Приморському і Хабаровськомукраях.В 1998 року у порівнянні з 1997 роком відзначене зростання народжуваності як загалом по Далекосхідному району (на 2,2%), і у більшості територій, назв (зменшення цього показника відбувається лише республіці Саха (Якутія) – на 0,7%). Якщо ж порівнювати показники народжуваності 1998 та 2005 рр., то відзначений його зростання – з 9,5 до 12,9 народжень на 1000 людина (що грамотної політикою держави у цій сфері), і зростання народжуваності триває. Показник народжуваності Далекому Сході є вищесреднероссийского, становлячи 2006 р. – 12, 9 народжень на 1000 чоловік населення, а Росії відповідно – 10,4.

Різке зниження 90-х роках народжуваності пояснюється двома основними чинниками – погіршенням рівня та якості життя і формуванням серед молоді, вступила у дітородний вік, нових типів способу життя й репродуктивного віку. Зниження народжуваності визначається кількома причинами: урбанізацією, емансипацією жінки, успіхами медицини (оскільки раніше з десяти дітей виживало 2, тепер виживають все).

1.2 Динаміка смертності, і її вплив на демографічної ситуації

Кількість зареєстрованих у 2003 року померлих Далекосхідному районі збільшилося проти 1990 роком, у 1,8 раз – з 8,2 до 14,9 проміле. Значно зросла смертність цей періодЧукотском автономному окрузі (вдвічі), Камчатської (на 49%), Магаданської (на 46%) і Сахалінської (на 43%) областях.

З 2005 року з'явилася тенденція зниження смертності. Це з поліпшенням населенню умов життя. Якщо 2005 року коефіцієнт смертності Далекому Сході дорівнювавсреднероссийскому показнику, становлячи 16,0 і 16,1 мертвих 1000 чоловік населення. У 2006 році відбулося значно знизився рівень цього показника Далекому Сході до 14,7 і з Росії до 15,2 мертвих 1000 чоловік населення, і він продовжує знижуватися й у 2007 року –13,5 і 14,7.

Як показав аналіз смертності, серед причин смерті жителів Далекосхідного району, як і по Росії, місце займали хвороби кровообігу. З другого краю місці – зовнішні причини смерті (випадки утоплення, травми, самогубства, вбивства та інших.). За період від 1990-го року смертність від нещасних випадків, отруєнь і травм зросла Далекому Сході на 42%. Серед неприродних причин смерті виділилися самогубства – 19% всіх померлих від надання цього класу причин, потім ідуть вбивства (15%), транспортні травми (11%), випадкові утоплення і отруєння алкоголем (по 6%). На місці серед причин смерті жителів Далекого Сходу займають новоутворення.

За рівнем дитячої смертностіДальневосточний район належить до неблагополучних серед районів Російської Федерації. Основні причини смерті дітей до 1 року у Далекосхідному району з'явилися стану, що у перинатальному періоді (від 28 тижнів вагітності, включаючи пологи і перші 7 днів життя дитини) – 46% всіх померлих віці до 1 року, вроджені аномалії – 23%, хвороби органів дихання – 12% нещасні випадки – 8%.

1.3 Регулювання демографічних процесів Далекому Сході

З метою стабілізації чисельності населення найближчій перспективі й його розвитку в середньостроковій і довгостроковій перспективі, подолання негативних тенденцій в демографічному розвитку Далекого Сходу необхідно провести додаткові державні компенсуючі заходи, створені задля стимулювання народжуваності, скорочення смертності по "регіональним причин" і збільшення тривалість життя населення. Оскільки проблема народжуваності лежать у області економіки, цю проблему цілком у компетенції держави. І тому збільшення народжуваності зробити дітей економічно вигідними для батьків. Гроші, спрямовані на народження та виховання, мають повертатися батькам прибутково. І тому досить реформувати пенсійну систему. Коли раніше, в аграрний період, діти були живої пенсією, опорою на старості, той зараз пенсія формується з трудових накопичень самого пенсіонера. Зв'язок між батьками та виросли дітьми такої системи роздерто, і допомагають батькам лише епізодично. А, щоб відновити економічну зв'язок з-поміж них, досить перераховувати пенсійні відрахування дітей безпосередньо батькам, минаючи пенсійний фонд. І тому треба прийняти відповідного закону. З іншого боку, привабливість народження дітей зростати зі збільшенням відсотка пенсійних відрахувань. У радянські часи і по пенсійної реформи відраховувалося 29% фонду зарплати, зараз (певне, у зв'язку з недоліком грошей до пенсійний фонд) цей відсоток зменшили до 20%. Понад те, необов'язково чекати віку. Такі перерахування можна зробити відразу, щойно діти починають самостійне життя.


2.Половозрастная структура населення в Далекому Сході

>Половозрастная структура населення показує, як розподіляється чисельність кожного статі по віком, і співвідношення статей на кожному віці чи кожної віковій групі.

Головною особливістю у зміні вікового складу населення Далекосхідного району, як і по Росії, починаючи з 90-х, з'явився неухильне зростання частки осіб віку та подальше зниження частки дітей і підлітків (0-15 років) за відносної стабільності і навіть дещо зрослої частці осіб у віці.

Відповідно до класифікації ООН старим вважається те держава, де частка людей (65 років і більше) становить 7,4% у кількості населення. На початок 2000 року частка такий вікової групи становила 12,5% у Росії, а Далекосхідному районі 7,5%. Високий питому вагу осіб похилого віку відзначалося Єврейській автономної області (9,0%), Приморському (8,7%) і Хабаровському (8,3%) краях, Амурської області (8,3%).

Нині досить молоде населення живе у північних територіях Далекого Сходу. Частка літніх людей 65 років та старших уЧукотском автономному окрузі – 2,2%, в Магаданської області – 3,6%. Жінки населенні Далекосхідного району мають певний чисельну перевагу – 50,4%, хоча окремих територіях їх менше, ніж чоловіків. ЦеЧукотский автономний округ (47,8%), Камчатська (48,6%) і Магаданська (49,1%) області. Прогресуюче старіння населення разом із скороченням народжуваності у найближчій перспективі може створити серйозні проблеми у плані соціального забезпечення населення, а й у плані збільшення демографічної навантаження на економічно активне населення.


3. Оцінка міграційних потоків Далекому Сході

3.1 Динаміка міграційних процесів у регіоні

Найбільший міграційний відтік з більшості територій Далекого Сходу був позначений 1992 року, Республіка Саха (Якутія) і Камчатської області у 1994 року. У наступні роки негативне сальдо обміну населенням коїться з іншими територіями, попри високий рівень, зменшується. Загальний коефіцієнт міграційного зниження по Далекосхідному регіону становив 1998 року 100 осіб у 10 тис. жителів, проти 189 1992 року, і 192 1994 року. Це свідчить про зменшенні міграційного потенціалу північних і східних територій внаслідок руйнації демографічної бази на результаті виїзду.

За період від 1990-го по 1998 рр. число які прибули до регіони Далекого Сходу скоротилося на 276,1 тис. чол., чи 59%. Загальна кількість вибулих - на 190,9 тис. людина (на 43%).

Негативне сальдо міграції в обміні населенням із СНД і Балтії притаманно Республіки Саха (Якутія), Єврейській автономної області, Чукотського автономного округи та Амурської області, інших територій – позитивне.

Міграційні процеси останніх дозволяють очікувати стабілізацію темпів відпливу населення з Каспійського регіону. Уповільнення процесу міграційних втрат населення дає змогу всю ж оптимістично оцінювати перспективи розвитку демографічного й трудовому потенціалу Далекосхідного регіону, що завжди ставився до трудонедостатніх і задовольняв свою потреба у робочої сили з допомогою міграції ззовні.


3.2 Вплив міграції на демографічної ситуації

далекий схід демографічний народність

Вплив міграції різні боку громадських взаємин держави і процесів, які протікають у суспільстві, воістину багатогранно. Світова і вітчизняна практика показує, що істотно за своїм впливом відрізняються три типу міграційних потоків – внутрішня міграція, еміграція і імміграція.

Найтиповішими результатами припливу мігрантів не є лише посилення чисельності та густоти населення, але його загальне омолодження, що особливо важливо, як чинник хоча б часткову компенсацію тенденціїпостарения нації в усіх країнах з розвинутою була і перехідною економікою. Отже, заповнюється вакуум ринку праці, поліпшується показник демографічної навантаження на зайняте населення. Відбуваються зміни у складі населення за підлозі, освіті, соціального статусу, національному складу та інших. У регіонах з великим негативним сальдо міграції наслідки міграції мають протилежний характер.

Еміграція населення також має позитивні негативні наслідки. До негативним ставляться зниження ВВП, втрата кращих кваліфікованих кадрів, відтік капіталів. Позитивний то може дати тимчасова трудова міграція, коли він скорочується безробіття, підвищується кваліфікація які виїхали тимчасово працювати до інших держав, регулярно надходять з-за кордону грошові переклади сім'ям, при поверненні мігранти привозять накопичений капітал.

Міграція є невід'ємною компонентом зростання населення, і тому формування раціональної регіональної політики у сфері міграції є чинником сталого розвитку регіону.


3.3 Вплив держави щодо міграцію населення

Нині у Росія не має міграційної політики, здатної адекватно відповідати на виклики сучасності. Програма демографічного розвитку має передбачати комплекс заходів, вкладених у досягнення наступних цілей: перше – утримання місцевого населення; друге – залучення російськомовного населення з регіонів Росії та країн СНД; третє – контрольоване залучення трудових ресурсів із зарубіжних країн із визначенням кількості, громадянства, рівня освіти і спеціальності, перспектив натуралізації тощо.

У проблематики є певні зрушення. Так було в частковості з кінця січня 2006 р. Федеральна міграційна служба веде центральний банк даних із обліку іноземних громадян, що у РФ. У ньому накопичується інформація про іноземних громадян, що надходить від федеральних органів виконавчої влади і організацій, котрі оформляють реєстрацію після перетину державного кордону та за місцем проживання.

Що ж до завдання утримання населення Далекого Сходу, і залучення російськомовних родин із інших регіонів країн СНД, шлях тут один – розвивати економіку,

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація