Реферати українською » География » Комплексна країнознавча характеристика Кубі


Реферат Комплексна країнознавча характеристика Кубі

>Комплекснакраїнознавча характеристика Кубі

Куба –єдинасоціалістична держава взахіднійпівкулі.Площацієїунітарноїреспублікистановить 111 тис. км2 (малакраїна), із них 104 тис. км2припадає наострів Кубу,ще 2,2 тис. км2 – наострівХувентуд, у склад територї країнитакож входити 1600дрібнихнаселенихостровів, а разом ізнезаселенимикораловимикількістьостровівперевищує 4 тис.Чисельність населення Кубістановить 11,2 млн.осіб (>середнякраїна).Столиця – Гавана (2 млн.осіб).

>Стилізованезображення ключа нагербі Кубісимволізуєїї дійсностратегічноважливеположення врегіоні,якийінколиназивають «>американськимСередземномор’ям».Від Кубі до США 180 км черезФлоридську протоці, до Мексики – 210 км черезЮкатанську протоці, вясну погоду ізкубинськогомістаМайсі можнабачити міські наостровіГаїті (ширинаНавітряної протокивсього 80 км), а ізкубинських вершинСьєрра-Маестра видноЯмайку (ширина протоки Колонстановить 140 км). Напівніч від КубірозташовуютьсяБагамськіОстрови, але впівдень –КаймановіОстрови.Обидвіці країниєдужецікавиминовимиіндустріальнимикраїнами-«готелями» ізсуцільнимиофшорними зонами.

>Самезавдякидужевигідномугеографічномуположеннюще на початкуХVІстоліття Куба сталапершоюколонією вАмериці,своєрідною базою дляподальшихіспанськихзахоплень.Наприкінці ХІХстоліття Куба врезультатіважкої30-річноївійни практичноздобуланезалежність, але й США,скориставшисьзагадковимвибухом насвоємукрейсері вГаванському порту,оголосиливійнуІспанії та у 1898роціокупували Кубу.Країназалишаласяколонією США до 1959 року, колилегендарніФідель й Рауль Кастро,КамілоСьєнфуегос таЕрнесто Че Геварапроголосилинезалежнусоціалістичну державу. ЦРУ СШАпідготувалодекількапровокаційнихакцій (>затокаКочінос,Плайя-Хірон тощо), але й смердотіпровалилися. СРСР зазарадипідтримкинової влади прийшов навстановлення наКубіядерних ракет. 1962рікввійшов вісторію якрік «>карибськоїкризи», коли світлоопинився наволосинці від початкуТретьоїсвітовоївійни. УМикитиХрущова й ДжонаКеннеді тоді нащастявистачилорозуму йвитримки,допомогло йвстановлення «>гарячого телефону».

СШАорганізувалиекономічну блокаду Кубі (>ембаргодіє посьогоднішній день),Кубідовелосяповністюпереорієнтуватися на Український Союз та країнисоціалістичноїспівдружності.Нееквівалентнийобмін накористькубинськоїекономікиіснував до початку 90-х років ХХстоліття,надалі для Кубі насталиважкічаси.


>Природніумови йресурси

 

>Рельєф країнипереважнорівнинний,значнихперешкод длярозвиткугосподарства й транспорту непредставляє. Горізаймаютьнезначніплощі.Вонибагаті нарудні ілісовіресурси.

>Більшгористимє схід країни – тутзнаходяться міськіСьєрра-Маестра ізнайвищоюточкою КубіпікомТуркіно (1972 м). Назаході упровінціїПінар-дель-Ріопростягаєтьсяневисокий хребетОрганос, ацентрі –масивГуамуая (>найвища точка – гораСан-Хуанвисотою у 1156 м).Внаслідокпоширеннявапняковихвідкладів наКубідоситьпотужно уявлень карст.

>Значнапротяжністьбереговоїлінії (5700 км) –це,звичайно,позитивний чинник длярозвиткугосподарства. Алібільшістькубинськихберегівєнизькими тазаболоченими,покритимимангровимизаростями. Длярекреації і портовогогосподарствавідповідніумовистворюютьсялише там, деблизько доморівпідходять міські чивисочини; тодізатопленіпониззярічокутворюютьдужезручнібухти-«сумки» (Сантьяго-де-Куба, Гуантанамо,Мансанільо таінші).

>Глибинибілякубинськихберегівдужеконтрастні – від 7 км узападині Бартлетт докількохметрів узатоціБатабано (>між островами Куба таХувентуд).Відмілини, як правило,багатірибою таіншимиморськимиорганізмами, але й,водночас, йкораловими рифами, щозаважаютьрозвиткуморськихпромислів. Температура водивзимку +20° С,влітку від +>27°С до +30 °С. Доречі,кубинцівзимку некупаються.

>Клімат вціломухарактеризується яктропічний.Температуриповітря всічністановлять +>22°С – +>23°С, влипні +>27°С – +>28°С.Пересічнакількістьопадів 1200 – 1500 мм. У горах – 2200 мм й понад. Сезондощівтриває ізтравня пожовтень.Постійнависокавологість (>80%). Донесприятливихпогоднихявищвідносятьсятакожантильськітропічніциклони.

>Серед >ґрунтівнайбільшепоширеннямаютьчервоноземисередньоїродючості. Назаході країнипереважаютьменшродючібуріпідзолисті, але всході –чорніглинисті.

>Коріннітропічнілісизбереглисялише серед стосів (>зустрічаєтьсянавітьчервоне дерево). Алізагалом Кубалісом собі не єзабезпечує.Показниклісистості територїстановитьвсього 10%.

>Середтвариннихресурсівокрімпромисловихриб,молюсків,лангустів та черепахслідвідзначитивеликегосподарськезначеннякубинськихкрокодилів.Наявність низькікрокодилячихрозплідників напівостровіСапатадозволяєКубірозвиватитакуекзотичнугалузь яквиробництворізноманітноїгалантереї ізкрокодилячоїшкіри.

>Кориснікопалини >характеризуютьсяпереважаннямруднихресурсів. Рудієкомплексними (>кобальто-нікелево-залізні чимідно-нікелеві).Майжеп’ятачастинасвітовихзапасівнікелевоїсировиниконцентрується упівнічно-східнійчастині Кубі (>містаНікаро йМоа).Крім того,гірськіхребтиСьєрра-Маестрабагаті намідну,залізну ймарганцеву рудій. Уцентрі країни (>масивГуамуая)видобуваютьсяпірити. Назаході (хребетОрганос) –свинцево-цинкові ймідні рудій. НаостровіХувентудексплуатуєтьсяєдинеродовищевольфрамових руд. якбачимо, Кубадужебагата нарудніресурси, але йвідсутністьпаливнихресурсів (>крім торфу напівостровіСапата танизькоякіснихасфальтитівміжГаваною йКарденасом)стримуєрозвитокбагатьохгалузейгосподарства.Натомість Кубабагатанеруднимикориснимикопалинами –вапняками,мергелями,доломітами,мармуром.Єневеликіродовищакам’яноїсолі.

 

>Населення

>Етнічну тарасову основукубинськоїнаціїскладаютьнащадкизмішанихшлюбівєвропейськихпереселенців (>переважноіспанців) таафриканськихнегрів, щозавозилися для роботи нацукровихплантаціях.Коріннеіндіанське населення призахопленні островаіспанцями було бповністювинищено.

>Державна мова –іспанська.Пануючарелігія – католицизм.

Кубамає 1-ї тип природноговідтворення населення (>демографічна формула 14 – 7 = 7‰).Середнятривалість життядоситьвисока дляЛатинської Америки – 75,3 рокта.

>Густота населеннястановитьблизько 100осіб/км2. Узаболоченихрегіонах (>півострівСапата,острівХувентуд) вонпадає до 2 – 3осіб/км2, устоличнійпровінціїОрьєнтезростає до 300осіб/км2. На густотусільського населенняістотновпливаєспеціалізаціясільськогогосподарства. Утютюнових районахпровінційПінар-дель-Ріо йСьєнфуегос, агірських долинахСьєрра-Маестра, девирощується кава, вонаєнайвищою тасягає 200осіб/км2.

>Рівеньурбанізаціїстановить 75%.Окрім Гавані, Кубамаєще 8 великих міст (>100 тис. населеннякожне).

 

>Галузева структурагосподарства

>Історичносклалося так, що Кубаще із ХІХстоліттявважалася «>десертною»країною,пізнішеїїназивали «>американськоюцукроварнею», атакожкраїноюзимовоговідпочинкубагатихамериканців таєвропейців.

Удругійполовині ХХстоліття наКубівідбуласяструктурнаперебудоваекономіки,пов’язана ізіндустріалізацієюрадянського типу задопомогою СРСР. Алі при цьомустрижнемекономіки посьогоднішній деньлишився АПК, аньому –виробництвоцукру. Дореволюції Куба бувпершою в світі пообсягамвирощуванняцукровоїтростини, тепер пропустила напередБразилію таІндію.Сумарнапотужністьцукровихзаводів Кубіскладаємайже 8 млн. тон нарік, реально у ХХІстоліттівироблялося 4-5 млн. тонцукру-сирцющорічно.

Кубаєкласичноюсередньорозвиненою (1010 $ ВНП на особу зарік)новоюіндустріальноюкраїною.

>Кубинське >сільськегосподарство >характеризуєтьсяістотнимпереважанням >рослинництва (70 : 30).

>Сільськогосподарськіугіддязаймають територї країни,рілля –майже . Алі при цьому Куба незабезпечує собіосновними продуктамихарчування,зокремазерновими культурами йтваринницькими продуктами. Структурасільськогогосподарства ізколоніальнихчасівзалишаєтьсядеформованою: 40%вартості йогопродукціїприпадає нацукровутростину.

>Цукроватростинавирощується в всіхпровінціях Кубі,окрімПінар-дель-Ріо (тутумови понадвідповідаютьвирощуваннютютюну).Особливовисокащільністьпосівівтростини вцентральнійчастині країни.Врожайністьстановить 450 – 500 ц/га,це менше ніж віншихкраїнах-виробниках, але йситуаціякомпенсуєтьсявищоюцукристістюкубинськихсортів.Сафратриває 4-5місяців сухого сезону, послезгортання поставокдешевоїрадянськоїнафти рубанняведетьсяпереважновручну задопомогою мачете. При цьому Кубазабезпечує 8%світовихзборівцукровоїсировини.

Друга зазначеннямсільськогосподарська культуратакожтехнічна –цетютюн.Вважається, щосаме наКубієвропейцівперше із ним йпознайомилися.Найкращийтютюн, ізякоговиробляютьсявідомігаванськісигари, зростанні наплантаціях впровінціїПінар-дель-Ріо. На Кубуприпадає 4%світовоговиробництватютюну (>країнапотрапляє в «10»найбільшихвиробників).

>Постійнависокавологістьповітрясприяєрозведеннюкави (3%світовоговиробництва,такожпотрапляння всвітову «10»).Супутнякавіще однакультура-«стимулятор» – какао.

Наболотистихґрунтахпівнічногоузбережжявирощуєтьсяще однатехнічна культура –хенекен (>різновидагави), ізлистяякоїотримуютьгрубе волокно длявиробництвамішковини,канатів таін.

Отже,високотоварнітехнічні культуривідтіснили надругий планвласнепродовольчі,зокремазернові культури.

>Головноюзерновоюкультурою Кубіє рис.Кліматдозволяєотримувати дваврожаї нарік (призрошенні всухий сезон), але йпосівнихплощ простонедостатньо. Кубапостійноімпортуєзернові (>переважнопшеницю).Середбобових культурнайбільшогопоширеннянабулаквасоля.Значну роль ухарчуванні населеннямаютьтакожкоренебульбоплоди (батат, ямс).Тропічнесадівництво країнимає яквнутрішнєспоживче, то йекспортнезначення. Кубаєзначнимвиробникомбананів,апельсинів й, особливо,грейпфрутів.Найбільшіплантаціїконцентруютьсяпоблизу Гавані та наостровіХувентуд. НаузбережжіпоблизуБаракоавирощуєтьсякокосова пальма.

>Тваринництво >залишаєтьсядоситьвідсталою таекстенсивноюгалуззю –цесвоєрідна «>традиція» длятропіків.Місцевіпороди зебу (великарогата худорба)відзначаютьсяпристосованістю доважкихкліматичних умів, але йдуженизькоюпродуктивністю. При 7 млн.поголів’я зебу Куба нездатна забезпечити собі молоком йм’ясом. ВРХвикористовуєтьсяпереважно якробоча худорба.

>Свинарствомаєнепоганукормову базу (>відходицукрозаводів), але йнестача фуражу йкомбікормівстримуєрозвитокгалузі. Це жстосується йптахівництва.Фактичноці 2галузітваринництвапредставленілише вприміськійзоні Гавані.

>Пом’якшитигостротупродовольчоїпроблеми мало б >рибальство. Алі про Кубузавжди показували, що вона «>живеспиною до моря».Відсутністьсучасного флоту йтрадиційрибальства недаєможливостіповністювикористатибіологічніресурсиоточуючихморськихакваторій. Зметоюпопуляризаціїцієїгалузі та длярозвиткуміжнародного туризмущорічно утравні Куба проводити конкурс повиловумеч-риби заумовамихемінгуеївськоготвору «>Старий та море». Для цого уГаванінавітьстворенотуристичний порт «МаринаХемінгуей».

>Галузева структура >промисловості Кубіцілкомвідповідаєпоняттю «новаіндустріальнакраїна».

«>Ахіллесовоюп’ятою»кубинськоїекономікизалишається >енергетика (ізвласнихпаливнихресурсівєлише торф).Країнапотребуєщорічно 10-11 млн. тоннафти йнафтопродуктів.Росія тепер вобмін на 3 млн. тонцукру-сирцюпостачає 3 млн. тоннафти.Потужності 3-х великихнафтопереробнихзаводів (Гавана,Сьєнфуегос, Сантьяго-де-Куба)фактичнопростоюють. Кубанамагаєтьсяпереорієнтуватися навенесуельськунафту.Натомістьмісцеві ТЕЦ активновикористовуютьбогассу (>сухийтвердийзалишок відпереробкицукровоїтростини).Біомаса теперстановитьмайжеПЕБ країни.

>Основоюкубинської >електроенергетики >виступають ТЕС, щопрацюють наімпортнійнафті.Найпотужнішаелектростанція – ТЕС «>Маріель»неподалік Гавані (600 тис. кВт).Внаслідокпереважнорівнинногорельєфу танезначноїдовжинирічок (>найбільшарічкаКаутомаєпротяжність 370 км)кубинськіГЕСспроможні забезпечитилише 3%ЕЕБ. Кубарозпочалабудівництво АЕС «>Хурагуа»потужністю 880 тис. кВтпоблизуСьєнфуегоса, але йвнаслідоксоціально-економічноїкризибудівництво було бприпинено.

>Металургійний комплекс країнихарактеризуєтьсяпереважаннямкольоровоїметалургії.Сучаснігірничо-металургійнікомбінати вмістахНікаро,Моа,Пунта-Гордевивели Кубу в «>трійку»світовихвиробниківкобальтово-нікелевихконцентратів тарафінованогонікелю. Алісамерозвитоккольоровоїметалургії «>затис»країну влещатахжорсткоїенергетичноїкризи. Чорнаметалургія представленакомбінатомімені ХосеМарті вГавані.Йогопотужність у 600 тис. тонсталізамала для потреб країни, особливоякщоврахуватирівеньзабезпеченостізалізною тамарганцевою рудами. На шкода, Кубазовсім неволодієпокладамикоксівноговугілля, що івиступаєосновнимобмеженням длястворенняповного циклувиробництва вчорнійметалургії.

>Машинобудування >традиційноспрямовано наобслуговування потребвласногосільськогогосподарства. Флагманомсільськогосподарськогомашинобудування був заводтростинозбиральнихкомбайнів умістіОльгін (тепер заводпростоює,комбайни немаєчимзаправляти, Кубаповернулася до ручногозбираннятростини).Обладнання дляцукровихзаводіввиробляється умістіСанта-Клара.Інструментальневиробництворозвинене в Гуантанамо.

Умістах Гавана й Карденаспредставленесуднобудування.Важливим для Кубієвиробництвовелосипедів (Гавана,Кайбарьене).Виробництворізноманітнихтоварів народногоспоживання (>телевізорів,кондиціонерів,холодильників тощо)переважнозосереджено устолиці (чинникспоживача).

>Хімічнапромисловість >розвинена порівнянослабковнаслідоквідсутностівуглеводневоїсировини.Серйозноюпроблемою для Кубієнестачамінеральнихдобрив.Натомістькраїнапочалареалізаціюпрограми ізвикористаннябогасси дляотриманняпластмаси,целюлози таіншихнапівпродуктів. Гаванаєдавнім центромпарфумерно-косметичної йфармацевтичноїпромисловості.

Кубамаєрозвинену >промисловістьбудівельнихматеріалів.Найважливішоюїїскладовоюєцементневиробництво (>Маріель,Сьєнфуегос), доброзабезпеченеякісноюсировиною (>мергелі,доломіти,вапняки). Алівиробництво цементуєенергомістким, щообмежуєрозвитокгалузі.Зараз Кубазупинилася навиробництві 3 млн. тон цементу нарік.Невеликімасштабимаєвиробництвоприроднихбудівельнихматеріалів,зокрема ізвласногомармуру.Переробка йпресуваннябогассидаєлегкіплити.

Лісова,деревообробна йцелюлозно-паперовапромисловістьрозвинутінедостатньо взв’язку ізвідсутністюсировини.Нестачудеревини Кубанамагаєтьсякомпенсувативикористаннямвідходівпереробкицукровоїтростини. В частности, вцентрі країни (>Санкті-Спірітус) працює великий завод ізвиробництвависокоякісногопаперу,який практичноповністюекспортується.

>Харчовапромисловість. У стране працює 150цукровихзаводів (такзваних «>сентралів»).Кінцевим продуктомєцукор-сирець, процесрафінуваннявідбуваєтьсяпереважно вкраїнах-імпортерах. Сама Кубаздатнарафінувати не понад 1 млн. тонцукру нарік.Супутніцукровійпромисловостігалузі –виробництво спирту й рому.Борошномельнапромисловістьзосереджується в портах, бо зерноімпортується.Сокоекстрактні йконсервні підприємстватакожтяжіють допортів (>обслуговуванняекспорту).Найбільшим центромрибноїпромисловостіє Гавана. Кубавиловлюєнебагаториби (170 тис. тон нарік), але й увиловахпереважаютьціннітунець йтріска,також наузбережнихмілководдяхзаготовляютьлангустів, креветок, черепах (у томучислі наекспорт).

>Особливемісце вструктуріекономіки Кубізаймає >тютюновапромисловість.Високоякісні сортітютюнуобробляються йзгортаються всигаривиключновручну (Гавана,Тринідад). Кубаєзначнимекспортером як сигар, то йцигарок.

>Легкапромисловість >розвинутанедостатньо (>наслідоксоціалістичноїіндустріалізації).Важливоюскладовоюкубинськоїлегкоїпромисловостієтекстильневиробництво (наімпортномубавовнику) умістах Гавана йМатансас.Практичноєдиним центромшвейноїпромисловостіслугуєстолиця.Матансасвідомийпродукуванняммішковини таіншихтехнічнихтканин ізхенекена,джуту йкенафу.Шкіряно-взуттєвапромисловість (Гавана,Камагуей,Матансас)спроможнавиробити заріклише 20 млн. парвзуття, що незадовольняє потреб населення країни.

 

Транспорт

Для такихкраїн як Куба, щовиробляютьбагатотоннажнупродукцію наекспорт, сильнозалежать відімпортупаливнихресурсів, а доти жмаютьдужевитягнутутериторію, – транспортперетворюється надужеважливугалузьгосподарства.

Увнутрішніхвантажоперевезенняхлідируютьавтомобільний йзалізничний транспорт,морський каботажвикористовується лише для доставкинафтопродуктів й цементу.Певнезначення увнутрішніхвантажоперевезенняхзберігаєгужовий транспорт.Зовнішнівантажоперевезеннявиконуєморський транспорт. Упасажирськихзв’язкахвсередині країнилідирує автотранспорт,зовнішніпасажироперевезенняздійснюємайжевиключноавіаційний транспорт.

Загустотоюзалізниць Кубалідирує вусійЛатинськійАмериці. Хочазалізницінеелектрифіковані таодноколійні, смердотівиконуютьважливі заподіянняпідвезеннясировини до «>сентралів», апотімвивезенняцукру впорти.Найбільшими «>цукровими» портами КубієСьєнфуегос йМатансас.Загаломзовнішнізв’язки країниобслуговуєблизько 20портів.Більшість із них працює навивіз. Наприйманнівантажів (особливо –генеральних)спеціалізуєтьсянайбільший завантажообігом танайсучасніший порт країни – Гавана.

 

>Зовнішнізв’язки

>Ембарго із боці СШАпризвело доорієнтації Кубі наіншунаддержаву – СРСР.Після йогорозпадуголовнимторговим партнером Кубі сталаРосія. ЗкраїнЛатинської Америкинайбільшіобсягиторгівлі Кубамає ізВенесуелою.Середіншихпострадянськихкраїнміцнітрадиціїекономічних,культурних,освітніхзв’язків у Кубізбереглися ізУкраїною.

Увартостіекспортулідерамиєцукор-сирець,нікелевий концентрат йнікель,тютюновівироби. Уімпортіпереважаютьнафта йнафтопродукти, зерно,м’ясо таіншепродовольство,різноманітнапродукціямашинобудування.

кубагосподарство ресурс

>Територіальна структурагосподарства

>Внаслідокпотужноїміжнародноїспеціалізації Кубі навиробництвіцукру таможливостейвирощуванняцукровоїтростини навсій територї країни,виділитиекономічнірайони напідставівідмінностей угосподарськійспеціалізації окремихтериторійдоситьважко.Ще понадце заподіянняускладнюєтьсяпереважанням Гавані впромисловості,транспорті,торгівлі,освіті,туризмі тощо. Алі наосновінаявностінезначногосхідно-західногоградієнту вгосподарстві країни можнавиділити 4економічнихрайони.

1.Західний район >займаєнайбільшгустозаселенучастину країни тамаєнайвищийрівеньекономічногорозвитку. На районприпадаєпромисловоговиробництва Кубі, особливопомітно йогопереважання велектроенергетиці,машинобудуванні,текстильній,швейній йтютюновійпромисловості.

>Гірничо-видобувнапромисловістьорієнтується насвинцево-цинкові таміднорудніродовищаОрганосу.

Структурасільськогосподарськоговиробництватакож болеедиверсифікована, ніж наіншій територї країни.Окрімцукровоїтростини йвисокоякісноготютюнувирощуютьсябанани,цитрусові,олійна йкокосова пальма; лише уприміськійзоні Гаваніпредставленімолочнескотарство,свинарство йптахівництво.

>Поблизу Гаванізнаходитьсянайвідомішийкубинський курорт – Варадеро.

>Західний районєлідером й в транспортномувідношенні,зокрема через йогопорти проходити половиназовнішньоговантажообігу країни (Гавана,Матансас, Карденас,Маріель).

2.Західно-Центральний район >є іншим за своїмгосподарськимзначенням.Помітноюстаєспеціалізація навирощуванніцукровоїтростини йвиробництвіцукру.Машинобудування узародковомустані (>велосипедний завод уКайбарьене).

>Найбільше місто району –Санта-Клара (>випускобладнання дляцукровихзаводів,цукрова йромовапромисловість,обсмаженнякавових зерен,швейна йшкірянапромисловість).МістоСьєнфуегос –глибоководний йзручний порт напівденномуузбережжі. Тутпереробляєтьсяімпортнанафта,виробляється цемент,завантажується наекспортбезтарнийцукор-сирець.Поруч зСьєнфуегосом –недобудована АЕС «>Хурагуа».Важливий центрцукрової йспиртової, атакожцелюлозно-паперовоїпромисловості – містоСанкті-Спірітус.

3.Східно-Центральний район восновіспеціалізаціїмаєвирощуванняцукровоїтростини там’ясо-молочнетваринництво (40%кубинськогом’яса).Значнімасштабимаєвиробництвоцитрусових, манго,ананасів.

>Найбільше місто району –Камагуей (>цукрова,ромова,консервна,шкіряно-взуттєвапромисловість).Провідним портамиє: напівночі –Нуевітас, напівдні –Гуаябаль.Обидва сталиважливими центрамирафінуванняцукру,сокоекстракції таконсерваціїтропічнихфруктів.

4.Східний район >маєдоситьіндивідуальнірисигосподарства.По-перше,цукроватростинапоступається тутзначноючастиноюпосівнихплощ такимважливимекспортним культурам як кава й какао,кокосова пальма тощо.Значніплощізайнятібанановимиплантаціями.Тваринництво (>скотарство), як й віншихекономічних районах,суттєвопоступаєтьсярослинництву.

>По-друге,саме тутсформувавсяенерговиробничий цикл (>виробничий кластер)кольоровоїметалургії (>Нікаро,Моа,Пунта-Горде).Зараз циклмаєусічений характер,пов’язаноце ізенергетичними проблемами Кубі.

На територїСхідногоекономічного районуведетьсявидобутокзалізної ймарганцевої руд.

>Найбільше місто району – Сантьяго-де-Куба (>нафтопереробка,металообробка,текстильна,меблевапромисловість).Його конкурент –Ольгінєнайбільшим центромсільськогосподарськогомашинобудування країни,значним центромцукрової йконсервноїпромисловості.Важливими портамиє Гуантанамо йМансанільо.


Схожі реферати:

Навігація