Реферати українською » География » Місце ТА значення металургійного комплексу в економіці Країни


Реферат Місце ТА значення металургійного комплексу в економіці Країни

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Місце тазначенняметалургійного комплексу векономіці країни


>Зміст

>Вступ

>Розділ 1.Загальна характеристика та структураметалургійного комплексу України

1.1Сутність тазначеннячорноїметалургії

1.2Сутність тазначеннякольоровоїметалургії

>Розділ 2.Регіональнийрозвитокметалургійного комплексу в стране

>Висновок

Списоквикористанихджерел


>Вступ

>Обрана темаєактуальною йважливоюскладовоюекономічноїдіяльності чиякої держави світу,звісно Україна неєвиключенням.Продукціяметалургійного комплексуєосновоюіндустріалізації національноїекономічноїсистемизагалом.Металургійний комплексзабезпечуєвиробництво такихконструкційнихматеріалів, якчавун, сталь, прокат, катанка,видобуток йвиплавкуалюмінію, золота, титану,марганцю,нікелю,ртуті тощо. Набазіконструкційнихматеріалівметалургійного комплексурозвиваєтьсямашинобудування,капітальнебудівництво, транспорт таіншігалузібазових йсоціальнихвиробництв.Металургійний комплекс України представленопідприємствамичорної такольоровоїметалургії.Чорнійметалургіїналежитьодне ізпровідних місць усучаснійекономіці України. Заданими 2005 року, нанеї, припадало 27,3 %вартостіпродукціїосновнихгалузейпромисловості країни. Уметалургіїзначнорозвинутекомбінуваннявиробництва, наїївідходахпрацюютьвиробництвобудівельнихматеріалів,мінеральнихдобрив тощо.Металургіяєпотужним чинникомформуваннятериторіальнихпромисловихкомплексів.СередкраїнСхідної таЦентральноїЄвропи Українаволодіє чи ненайбільшимпотенціаломчорноїметалургії.Нині в Україніналічується 50основнихпідприємствчорноїметалургії, вскладі які 14металургійнікомбінати й заводі, 3феросплавні заводі, 16коксохімічні заводі, 6трубні заводі, 8гірничо-збагачувальнікомбінати й 3основних заводіметалоконструкцій. Україна практичноуспадкуваламеталургійневиробництво, якурозвивалиРосія й Український Союз.Найбільшимиметалургійнимикомбінатами України,потужність якістановить 5 млн. т. й понадметалу зарік,є «Азовсталь», «>Запоріжсталь» та «>Криворіжсталь».Головнимвидобутком коксуєДонецькийметалургійнийпідрайон.Віндає понадполовинивсього йоговипуску в стране.Практично весьметалургійний комплекс Українизосереджений вДонецькій,Дніпропетровській,Луганській,Запорізькій областях, десформувався один ізнайбільшихметалургійнихрайонів світу.

>Сприятливіприродніумови,достатнісировинні,енергетичніресурси непотребували великихкапітальнихвкладень длярозвиткуметалургії.Практично Україназабезпечувалавиробництво дешевогометалу, щозумовлювалорозвитоквиробництвнапівфабрикатноїпродукціїзагалом. Уподілі роботисередкраїнколишньогоРадянського Союзу Україна бувпостачальникомнапівфабрикатних такомплектуючихвиробівпереважно дляпідприємствРосії. Зрозвиткомметалургіїстимулювалосявиробництвопаливно-енергетичнихресурсів йвідповідноїінфраструктури.Внаслідоктакоїінвестиційної політики в Українісформувався комплекснапівфабрикатнихвиробництв й ненабуврозвитку комплексвиробництвпродукціїкінцевогоспоживання,зокремасоціальних,наукомістких,інвестиційних тощо.Промисловість України таметалургійний комплекс булитісноприв’язані допідприємств звиробництвакінцевихтоварівРосії таіншихреспублік, щотаїлонебезпекукризи запевнихекономічнихзмін врадянськійсистемі.

>Така проблемавиникла ізрозпадомполітичної іекономічноїрадянськоїсистеми.Наприклад,Росія послероз’єднаннянамагаласястримуватиекономічніконтактидеякихсвоїхпідприємств,галузей,зокрема Газпрому, ізметалургійнимипідприємствами України,оскільки укра-їнські сурми великогодіаметру наросійськомуринку булидешевшими відросійських. Цепризвело дорізкого спадуобсягіввиплавкиметалу,випуску трубрізногодіаметру, прокату таіншихметалевихвиробів наметалургійнихпідприємствах України,стримувалопросування українськихметалургійнихтоварів йвстановленнявисокоговвізногомита танизькоїквоти.Високемиторобить укра-їнськітовари неконкурентноспроможними, анизькіквотиспричиняютьзниженняобсягіввиробництва. Уструктуріпромисловоїпродукції Українипродукціяметалургіїстановить 25%, із якіпродукціячорноїметалургії-23%,кольорової-2% . Ценайвищачасткасередгалузейпромисловоїпродукції. За складомметалургійний комплексподіляють начорну такольоровуметалургію.


>Розділ 1.Загальна характеристика та структураметалургійного комплексу України

 

Уосновнихнапрямкахекономічного тасоціальногорозвитку Українивиділяєтьсянеобхідність збільшеннякількості, та покращанняякостіметалів.

Історіялюдського товаристваневідривнопов’язана ізрозвитком тавиробництвомметалів.Щетисячоліття тому, людинанавчиласьдобувати тавикористовуватисамородні метали, апотімсплавиміді,бронзи тазаліза. ДокінцяХVIII ст. було бвідомобілядвадцяти, а докінця ХІХ ст. - примірноп’ятдесятметалів.Згіднопромисловоїкласифікації металиподіляють надвіосновнігрупи:чорні такольорові. Удавнинузалізодобували вспеціальнихплавильних ямах (>сиродутних горнах).Поступово горнвдосконалився таперетворився вневеликупіч шахтного типу (>домницю). УХIV ст. бувзнайденийспосібпереробкичавуну в куваннюзалізо (>кричний процес).Також було бзнайденодвухстадійнийспосібдобуваннязаліза,зберігши своюперевагу донедавнього години та ставосновоюметалургійних схемвиробництвасталі.Згодомконструкціязмінилась,поступовоперетворилась надоменнупіч.Найбільшважливевдосконалення вметалургіїчавуну тасталівідбулося вперіодХVIII-XIX ст., змінувугілля коксом (1735 р.),паровіповітрянімашини (>кінецьХVIII ст.),нагрівдуття (>1828р.) привели до великихзмін в доменномупроцесі. Проблемапереробкичавуну наливарну сталь був виправленаБесемером в1856р. У1864р.П.Мартеном буврозробленийспосібвиробництвасталі врегінетативнійвідображувальнійпечі (>мартенівський процес).

У ХІХ ст.виникновий комплексметалургії -виробництвоякісних сталей велектричних печах. Насьогодніший годину увиробництвісталіпереважаютькиснево-конверторний таелектросталеплавильнийспособи.

>Металургійний комплекс України представленопідприємствамичорної такольоровоїметалургії.Металургіяєгалуззюспеціалізаціїнашої країни втериторіальномуподілі роботикраїн СНР,Європи та насвітовійарені.Металургіяєпотужнім чинникомформуваннятериторіальнихпромисловихкомплексів. Умісцяхрозміщенняїїосновнихпідприємствзосереджуєтьсяважкемашинобудування,коксохімія,виробництвовогнетривкихматеріалів,формуютьсякрупнітранспортнівузли.Розвитком йрозміщеннямметалургіяорієнтується на схід України, десформувалисяунікальніприродніумови длярозвитку цого комплексу. Тутзнаходятьсянайкрупніші, щомаютьзначення,паливно-сировиннібазичорноїметалургії –Донецькийкам’яновугільний,коксовими маркамивугілля,Криворізькийзалізорудний йПридніпровськиймарганцеворуднийбасейни,значніпокладивапняків,доломітів,вогнетривких глин.Залізорудна базачорноїметалургії України представленаКриворізьким йКременчуцькимбасейнами,Білозерським йКременчуцькимродовищами. У Україні зрідкіснихметалів, котрівикористовуються вчорнійметалургії яклегуючі добавки длянаданнясталіпевнихякостей,єродовища титану та хрому.

>Кольороваметалургія Українирозвивається наоснові розробкиродовищсировиннихресурсів –алюмінію,магнію, руд титану,цирконію,нікелю,ртуті таінші,алюмінієвапромисловістьвикористовує вякостісировинибоксити,запаси яких на територї Українинезначні.ПромисловезначеннямаютьродовищаСмілянське йВисокопільське .

Урозміщенніпідприємствкольоровоїметалургії в Українівиділяються дваосновнихрайони. УДонецькомурайонізнаходитьсяМикитівськийртутнийкомбінат,Костянтинівськийцинковий завод,Артемівський завод пообробціметалів,якийвипускає латунь,латунний ймідний прокат, атакожСвердловський заводалюмінієвого прокату.

>Стратегічними напрямамирозвиткуметалургійного комплексу Українимає статіпідвищеннятехнічногорівня сталеплавильного, прокату, трубного, йметисноговиробництва для забезпеченняполіпшенняякісних йсортаментнихпоказниківготовоїметалопродукції ізметоюзадоволення потребвласних металоспоживаючихгалузей йпідвищенняефективностіекспортногопотенціалу.


1.1Сутність тазначеннячорноїметалургії

 

Комплексчорноїметалургіїєоднією ізпровіднихгалузейпромисловості України. Заоцінкамиекспертів,чорнаметалургіяєгалуззюспеціалізації України взагальномуподілі роботикраїнСхідної таЦентральноїЄвропи. ЗаобсягомвиробництвачорнихметалівсередкраїнЗахідноїЄвропи УкраїнапоступаєтьсялишеНімеччині. Уструктуріукраїнськогоекспортучорні металипосідаютьпровіднемісце.

Комплексвиробництвчорноїметалургіїохоплює:

-видобутокзалізної,марганцевої руд,вапняків, глин,коксівноговугілля,флюсів;

-збагачення руд,виробництвоагломерату, коксу;

-виплавкачавуну,сталі,виробництво прокату, катанки, труб;

-виробництвоферосплавів,виплавкуелектросталі тасплавів,виробництвопрофільного прокату,порошковоїметалургії;

-використаннявідходівметалургії:виробництвобудівельнихматеріалів,азотнихдобрив,пластмас таін.

Дометалургійного комплексу належативиробництвогірничого таметалургійногоустаткування,вогнетривів, цементу тощо.

>Територіальна організаціячорноїметалургіїзалежить відбагатьохекономічних йприроднихфакторів. Урозташуванніпідприємствчорноїметалургії особливовелику рольвідіграютьсировина іпаливо, на котріприпадаєприблизно 85-90%витрат.Більшістьцентрівчорноїметалургіїформувалась умежахвугільнихбасейнів.

>Протягомостанніхдесятирічпосилиласьорієнтація насировину,причому навеликіродовища,бо заводпотужністю 5-6 млн. т.чавуну нарік,розрахований на 40 років роботи, винен матіррудну базу не було за 0,5 млрд. т.Істотнезначеннямаєрайонотвірнафункціячорноїметалургії. Дотиповихсупутників належатитепловаенергетика, металомісткемашинобудування,хімічнапромисловість.

>Поступовозмінилася структура (>технологія)виробництвасталі. Донайбільшпередових йпоширенихметодіввиробництвасталі належатикиснево-конвертерний,електросталеплавильний й метод прямоговідновленнязаліза.впроваджуєтьсяпорошковаметалургія, атакож,технологіяодержаннязаліза із руд за методом прямоговідновлення –безкоксова (чи бездомна)металургія.Металізованіокатишімаютьвисокий відсотоквмістузаліза, й наїхнійосновіможливепрямевідновлення,обмиваючидоменніпечі.Запровадженнярозливаннясталі (унизцікраїн воно тастановить 10-20%виробництва) ізбігом годинизробитьзайвимипрокатністани,блюмінги іслябінги.

>Надзвичайноважливоюпередмовоюрозвиткучорноїметалургіїєзабезпеченістьнеобхідними запасамизалізних руд.Загальніресурсизалізних руд у світінаближаються до1трлн т., але й було бвисунутіновівимоги доконцентраціїзапасів, доособливостейїхньогоекономіко-географічногорозташування, доможливостейвідкритоговидобутку.Змінюютьсявимоги і доякості рудій.

>Перевагавіддається великим запокладами, але йбідним завмістомзалізародовищам,наприклад вРосії чиродовища США,Канаді,Австралії.Нерівномірність забезпеченнярудноюсировиноюєважливоюпередумовоюгеографічногоподілу роботи учорній такольоровійметалургії.

Українаекспортує 45 млн. т. рудій йзаймаєсьомемісце в світі послеІндії,Росії, США та Китаю. 90%залізної рулюйтранспортується морем.Євеликітериторіальнівідмінностіміжвидобуткомзалізної рудій та центрамичорноїметалургії,хочачорнаметалургіяналежить доматеріаломісткихгалузейпромисловості.Швеціявидобуває 7% рудій, авиплавляє 1%чавуну та 1,5%сталі.НатомістьАнглія, США,Німеччинамаютьнабагатобільшупитому ваги завиплавляннямметалу, ніж завидобуткомзалізної рудій. Цезумовлено не лишерізноюзабезпеченістю їхнізалізноюрудою такоксівнимвугіллям, але й ірізнимступенемрозвитку у якихмашинобудування іспоживанняметалу.

>Найпоширеніша формаорганізаціївиробництва вчорнійметалургії –комбінати.Особливо ефективного туткомбінуванняметалургійноїпереробки ізкоксуваннямвугілля.Більшість коксувипускаютьметалургійнікомбінати ізповним цикломвиробництва.Сучасніметалургійнікомбінати завнутрішнімитехнологічнимизв’язками належати допідприємствметалургійно-енергохімічногопрофілю.

>Крімпідприємствповного циклу вчорнійметалургіїєтакі, щоспеціалізуються навиплавленічавуну йсталі чи лишесталі і прокату.Підприємства, котрі немаютьчавунноговиробництва, належати допереробноїметалургії.Особливемісцезаймають підприємства, щовиробляютьферосплави,окремовиділяються «маламеталургія», котраорганізована на великихмашинобудівнихпідприємствах йспеціалізується навиплавленісталі і прокату.

>Металургіяповного циклу,переробна і «маламеталургія»значновідрізняютьсяміж собою зарозміщенням.

Прирозміщенніметалургіїповного циклувизначальнимчинникомєсировина йпаливо.Які зачасткоювитрат навиплавляннячавунустановлять 30-850%, у томучислі 50%витратприпадає на кокс. Длявиплавляння1тчавунупотрібно 1,2 -1,5твугілля, 1,5 тзалізної рудій, понад0,5тфлюсованихвапняків й30м води.Поєднаннятранспортно-географічногорозміщеннясировинних йпаливних баз,джерелводопостачання тадопоміжнихматеріалівзабезпечує ефективногофункціонуванняметалургійного підприємства.

Упереробнійметалургіївикористовуютьпереважнометалевийбрухт.Орієнтуючись наджерелавторинноїсировини, вонтяжіє до місцьспоживанняготовоїпродукції.Застосуваннянайновішихтехнологій уметалургійних цехахмашинобудівнихпідприємствробить їхньогонезалежними відпаливногочинника. «Маламеталургія»орієнтується навиняткововеликімашинобудівніцентри, щоспеціалізуються навиробництвіметалургійноїпродукції.

>Специфічнірисирозміщенняхарактерні дляметалургійнихпідприємств, щовиробляютьферосплави (>сплавизаліза ізлеговимиметалами) таелектросталі, яківиплавляють як удоменних печах, то йелектротермічним способомвідповідно наметалургійнихкомбінатахповного циклу чи напереробних заводах.Дешеваенергія йнаявністьлегуючихметалів –основнийчинникрозміщенняспеціалізованихзаводів.Виробництвоелектросталейзорієнтоване нарайони іздостатньоюкількістюелектроенергії таметалевогобрухту.

як видно ізтаблиці 1.1технічнийрівеньметалургійноговиробництва в странещеневисокий . Так,часткавиробництваелектросталі іконверторноїсталістановить 60% відзагальноговиплавку, тоді як українах «сімки » - 100% .частка прокату увиплавцісталі заостаннєдесятиріччязросла йстановить понад 77%, аЯпонії,Франції, ФРН – понад 80% .

>Таблиця 1.1

>Виробництвопродукціїчорноїметалургії в Україні пороках

 >Продукція  2003  2004  2005
>Чавун, млн. т.  29,5  31,0  30,7

Сталь безнапівфабрикатів,отриманих

>безперервнимлиттям, млн. т.

 28,9  28,9  27,9

>Напівфабрикати,отримані

>безперервнимлиттям, млн. т.

 8,7  10,5  11,4
Прокатготовийчорнихметалів, млн. т  22,5  23,2  22,7
 у томучислі

 прокат пласкийгарячекатаний з

>сталінелегованої талегованої

 9,4  10,3  10,5

 >стержні йпрутиіншікутики та

>профіліфасовані йспеціальнігарячекатані

зсталі

 5,8  5,9  5,5

>Труби великого й малогодіаметрів,

>профіліпустотілі ізметалівчорних, млн. т.

 2,1  2,1  2,4
 рудій йконцентрати млн. т.  63,0  66,0  69,5

Українаповністюзабезпечує собівласноюзалізноюрудою, коксом,іншимидопоміжнимиматеріалами танеповністю марганцем.Загальнізапасизалізних рудстановлять 27,4 млрд. т йскладаються ізбагатихзалізистихкварцитів (1,9 млрд. т ),бідних (24,1 млрд. т) йбурихзалізняків (1,4 млрд. т) в Українівидобуто69,5млн. тзалізної ймарганцевої рудій.Більшістьзалізної рудійКривбасу (75%)видобуваєтьсявідкритим способом.Крімбагатихзалізних руд звмістомзаліза 50-60%, тутосвоюютьсявеликізапаси порівнянобідних руд йзалізнихкварцитів звмістомзаліза 28-35%.Їхзбагачують наПівденному,Криворізькому, Центральному таІнгулецькомугірничо-збагачувальнихкомбінатах.Збагаченазалізна рудаперетворюється на концентрат звмістомзаліза до 62% йнадходить наагломераційні фабрики, а із них – удомени.Понад20млн тзбагаченоїзалізної рудійпоставляється наметалургійні заводієвропейськоїчастиниРосії, вСловаччину,Угорщину,Польщу.

сучаснийрівеньрозвиткучорноїметалургіїзабезпечуєвласніпотреби України, атакожможезадовольнитипотреби рядуекономічнихрайонівєвропейськоїчастиниРосії,Молдови,Білорусі таіншихзарубіжнихкраїн.Діапазонвиробництваготовоїпродукціїдосить широкий йдозволяєпереважно потребмашинобудування іметалообробноїпромисловості України.

>Металургійні заводі Українирозміщені вДонецькому йПридніпровськомуекономічних районах, де смердотізосереджені утрьохгалузевих районахчорноїметалургії –Придніпровському,Донецькому таПриазовському.Експорт українськоїпродукціїчорноїметалургії докраїнколишнього Союзупов’язаний ізпевнимитруднощами, хоч длявирішенняцієїпроблемиствореноміжнароднеоб’єднаннявугілля йметалу України,Росії та СНР.Крім того, рядкраїн-монополістівметалургійноїпромисловостіперешкоджаютьвиходу України наміжнароднийринок,ведутьпротинеїантидемпінговуполітику,обмежують величину квот на продажівметалу.

>Основні заподіяннярозвиткучорноїметалургії країни –реконструкціяметалургійнихкомбінатів,переглядструктури накористьрентабельнішихвиробництв,докоріннеполіпшенняякості та збільшенняобсягіввиробництваметалопродукції, новихвидівпродукції, особливолегованої таіншихвидівсталі,пропорційнеспіввідношенняміжвиробництвомсталі й прокату,зменшенняобсягіввипускувисококремнієвоїсталі, Яка невідповідаєсвітовим стандартам,оскількишвидкопіддаєтьсякорозії.

>Потрібнорозвивати іудосконалюватикиснево-конверторний процес,збільшуватичасткуагломерату таокотків узалізоруднійчастинішахти привиплавлянніпереробногочавуну,реконструйовувати імодернізуватиустаткування,інтенсифікуватитехнологічніпроцеси,механізувати іавтоматизувати їхнього,поліпшититехнології прокату й труб, особливообласних,придатних дляглибокогобуріннянафти та природногогорючого газу,спеціальнихвидів труб, у т. год.багатошарових длягазопроводів,освітивипуск нових марокферосплавів, підвищитиякістьметалопродукції йрозширитиїї сортамент.

>Поки щонедостатнімиєобсягивиробництватермозагартованого, атакож сортовогоконструкційного прокату.Мають бутирозширенийвипуск й сортаментполегшених балок ташвелерів,складних зарозміромспеціальнихпрофілів длямашинобудування,застосування якідаєзмогузначнозекономити метав.

>Сучасномумашинобудуванню України особливопотрібніхолоднокатанийметалевий прокат,гнутіпрофілі, прокат ізантикорозійнимпокриттям,стальнахолоднокатанастрічка,високоякісніметизи, порошки ізлегових сталей йсплавів, атакожметалокераміки.

>Останнімироками усвітовійпрактицісклалисятенденціябудівництва невеликихзаводів ізнеповним цикломпотужністю 50 -500 тис. т,оснащенихелектропечами, машинаминеперервного розливусталі йсортовими країнами.Такі заводієперспективними в Україні (>подібний заводдіє у м.ВасильковіКиївськійобласті),оскількипрацюють на ресурсахметалевогобрухту йзадовольняютьпопитспоживачів нарізніефективнівиди прокату.

>Згідно ізрозробленою «>Концепцієюрозвиткугірничо-металургійного комплексу України наперіод до 2010 року»,видобутокзалізної рудіймаєстановити 70 млн. т,передбачуєтьсяпідвищеннявмістузаліза вконцентраті,зменшенняенерговитрат.Дещозбільшитьсявиробництво коксу,чавуну йсталі із 2000 руку. Будівиведено ізексплуатаціїдеякізастаріліпотужності,впровадженобезперервнурозливкусталі, атакожнержавіючоїлистової йтрансформаторноїсталі,нафтопровідних труб малогодіаметра.

>Удвічізростевиробництво труб великогодіаметрапереважно дляекспортних потреб. Зцієюметою на заводах ім. До.Лібкхента й ім.Комінтерну вДніпропетровську якщоствореновиробництво трубнафтового сортаменту таоцинкованихводогазопровідних труб, наХарцизькомузаводі – трубсередньогодіаметра ззовнішнімполіетиленовимпокриттям длямагістральнихгазопроводів.

разом із тім учорнійметалургіїзнизилисятемпизростанняпродуктивності роботи (вгірничодобувномувиробництві), щопов’язано ізпоглибленнямгірничихробіт,збільшеннямгірничоготиску,повільними темпамитехнічногопереоснащенняпідприємств.Упродовжпевногоперіоду вчорнійметалургіїспостерігаєтьсясистематичнезниженнякапітальнихвкладень таосновнихвиробничихфондів,зумовленепогіршеннямприродних уміввидобуткурудної йнерудноїсировини,експлуатацієюродовищ ізнизькимвмістомзаліза в рудах йзбільшеннямсобівартостіосновнихвиробничихфондів, щопов’язано ізохороноюнавколишньогосередовища.Успішнерозв’язанняцих проблеммаєвеликеекономічне ісоціальнезначення.

1.2  >Сутність тазначеннякольоровоїметалургії

 

>Кольороваметалургіявключаєвидобуток,збагачення,металургійнупереробкукольорових руд,дорогоцінних йрідкіснихметалів, у томучислівиробництвосплавів, прокатукольоровихметалів,переробку вторсировини йвидобутоккольоровихкаменів. Через нестачупокладіврізних рудкольоровихметалівкольороваметалургія Українирозвиненаслабше ніжчорна, й представленаокремимигалузями.Провіднимигалузямикольоровоїметалургії в Українієалюмінієва,цинкова,магнієва,титанова,ртутна,феронікелева.

>Нові іновітнігалузіпромисловості –передусіммашинобудування –неможливоуявити безкольоровихметалів. Це, впершучергу,радіотехнічна,електротехнічна,авіаційнапромисловість,електроніка.Кольорові металипоширені й в старихгалузяхмашинобудування, й впобуті;мають смердоті істратегічнезначення. Отже,кольорові металинадзвичайнопотрібні длявисокорозвинутого народногогосподарства.

>Характерними длякольоровоїметалургіїєкомплексневикористаннярудноїсировини тависоказдатністьїїкомбінуватися ізіншимигалузямипромисловості. Однак рудкольоровихметалів напланеті мало іподіленні смердоті затериторієюдуженерівномірно.Лише США таРосіязадовольняють своїпотреби укольоровихметалах зарахунок розробкивласнихродовищ, арештакраїнтією чиіншоюміроюзалежать відімпортноїмінеральноїсировини.

Рудікольоровихметалівмають низкуособливостей. З одного боці, смердотівирізняютьсянадзвичайнорізноманітнимкомплексним складом: часто-густо із рудкольоровихметалів можнаодержатикількасупутніхкориснихкомпонентів (золото,срібло, кобальт, вольфрам, Арсен,сірку тощо).Другоюособливістює порівнянонизький відсотоккорисноїречовини вруді, щорідкоперевищує 5 -10%.Рудамкольоровихметаліввластиваскладна формазалягання.

>Такіфакторинакладаютьсвійвідбиток нарозвиток ірозміщеннягалузейкольоровоїметалургії. Рудікольоровихметалівздебільшогорозташовані вкраїнах, щорозвиваються, авиробництватребачималоенергії, щопродукується упромисловорозвинутихкраїнах. Цепорушуєрівновагу врозвиткукольоровоїметалургії у світі.Під годинурозміщенняпідприємствкольоровоїметалургіїнеобхідноврахувати яксировинний чинник настадіївидобутку тазбагачення, то йенергетичний под годинувиплавкиметалу.Територіальноцідвістадіїрідкозбігаються.Глиноземні заводі,центрипервинноївиплавкиміді,свинцево-цинковівиробництваорієнтуються народовища, авиплавкаметалуздійснюєтьсяпорченергетичноїбази.

Цеспрямовуєтьсятехнологічнимиособливостямивиробництвакольоровихметалів. Дляодержання 1 тчорноїмідітреба 100 т рудій, 800 кВт рік.електроенергії, 2 тпалива,500м води.Натомістьпродукування цинку,алюмініюхарактеризуєтьсявисокоюелектромісткістю: на 1 талюмініюйде 2 т глинозему,близько 18 тис. кВт рік.електроенергії,120м води, 0,2 тпалива. Томуалюмінієві іелектролітичніцинкові заводірозташовуютьсябіляпотужнихенергетичнихджерел.

Длязниженнясобівартостівиробництваалюмінію,наприкладдоцільнопоєднувати його ізвипускомсоди,поташу, цементу, атитано-магнієвевиробництво ізвипускомтитановихбілил, смол,соляноїкислоти,хлору.

>Розміщенняпідприємствкольоровоїметалургіїзалежить відсировинного таенергетичногочинників. Доджерелсировинного таенергетичногочинників. Доджерелсировинитяжіють підприємства із утплавленняртуті,нікелю,рідкіснихметалів.Алюмінієве,титано-магнієве йцинковевиробництворозміщують умісцяхотриманнядешевоїелектроенергії.

>Поєднанняродовищмінеральноїсировини таенергії особливосприятливе дляпідприємствкольоровоїметалургії, але йтакетрапляєтьсявкрайрідко.Низькийвмісткорисноїречовини у рудахкольоровихметалівпризводить доти, щопорожню породу приперевезенняхприпадає 80-90%. Отже,переробляти рудійкольоровихметалів навеликійвідстані відїхніхродовищ нерентабельно. Тому рудійзбагачуються намісцівидобутку, ачорновий метаввиплавляється чи там саме, чи у районах іздешевоюелектроенергією чипаливом.Рафінування –одержання чистогометалу –здійснюється упромисловерозвинутихкраїнах.

>Отож,первіснапереробка чизбагачення рудкольоровихметалівздійснюється українах, щорозвиваються, авториннапереробка чиодержання готовогометалузосереджена упромисловорозвинутихкраїнах.Щоправда,протягомостанніх років унизцікраїн, щорозвиваютьсястворюєтьсявласнапереробнапромисловість.

>Кольороваметалургія якбагатогалузевапромисловістьвключає:основнікольорові метали (>алюміній,мідь,свинець, цинк, олово, ртуть,сурму),шляхетні (золото,срібло, платину),легуючі (хром, титан,нікель, кобальт, вольфрам,молібден,ванадій, тантал,ніобій),рідкі ірозпорошені метали (>кадмій,індій,телур,галій, селен,германій,цирконій тощо).

У Українінабулорозвиткувиробництворідкіснихметалів набазінайбільшого вЄвропіродовищарідкіснихметалів тасупутніхїмрідкісноземельнихелементів. Набазіродовища працюєВерхньодніпровськийгірничо-металургійнийкомбінат.Він дотеперішнього годинизберігаємонопольне становище за поставкамицирконового,рутилового таільменітовогоконцентратів йсполукцирконію.

>Налагодженовиробництвокольоровихметалів –цирконію, кобальту,ніобію. Начерзі і наше золото.Покладизолотоносних руд геологизнайшли, для збільшеннявиробництвакольоровихметалів надіючихвиробничихпотужностяхпотрібностворитипотужності ізвипуску новихвидівпродукції, котріраніше невироблялись в Україні.

Уструктурівиробництвакольоровихметалів Українипровіднемісцепосідаєалюмінієвапромисловість, Якаохоплюєвиробництво глинозему таалюмінію.

>Алюмінійналежить донайбільш легких й «>молодих»металів.Промисловевиробництвоалюмініюпочалось после 1886 р., коли було бвідкритоелектролізнийспосіброзщеплення глинозему накисень таалюміній.Дотивінналежав докоштовнихметалів й бувдорожчим за золото.Такурозкіш, якалюмінієвіґудзики, могли Дозволитисобілишедужезаможнівельможі, аалюмінієвими ложкамикористувалися лишекоронні особини.1855р. наВсесвітнійвиставці уПарижіпоказувализливокалюмінію ізпишноюназвою «>срібло ізглини».

>Фізико-хімічнівластивостіалюмінію широковикористовуються упромисловості. Усвітовомувиробництвівідомо понад 500 тис.виробів ізалюмінію та йогосплавів.Алюмінійзаймаєпомітнемісце велектротехніці,чорнійметалургії,авіабудуванні,електропромисловості,електроніці,харчовій,військовій табагатьохіншихгалузяхпромисловості, а й упобуті. Уземнійкоріалюмініюмайже у 4 рази більше, ніжзаліза, у 55разів більше, ніжсвинцю, у 100разів більше, ніж золота. Уприродіалюміній –найпоширеніший метав,протепромисловаконцентрація глиноземузустрічаєтьсярідко.

Уструктурівиробництвакольоровихметалів Українипровіднемісцепосідаєалюмінієвапромисловість, Якаохоплювиробництво глинозему таалюмінію.Випускцієїпродукціїстановитьмайже 20%усьоговиробництвакольоровоїметалургії удержаві.Поряд ізосновноюпродукцієюалюмінієвапромисловістьвипускаєкристалічнийкремній,алюмінієво-кремнієвісплави (>силуміни),содовіпродукти,мінеральнідобрива, цемент, оксидванадію,металевийгалій.Основноюалюмінієвоюрудоюєбоксити,запаси які в Україніневеликі.ПромисловезначеннямаютьВисокопільське йСмілянськеродовища.Перспективнимиєродовищабокситів напівдніДніпропетровськоїобласті, Карпат,Приазов’ї.Алюмінієвоюсировиноюєтакожнефеліни,алуніти,каоліни таглини,запаси які практичноневичерпані. У Українієзначнізапасинефеліновихпорід, щоможуть бутисировинною базоювеликоїалюмінієвоїпромисловості.

>Крімалюмінію, ізнефелі новихпорід можнаодержуватисодопродукти,скло,цементні таіншіпродукти. Усіцеробитьможливим, із точкизорусировиннихресурсів,створення вПриазов’їновоїалюмінієвоїпромисловості.

У світівиділяють 4бокситовихпровінції:Середземноморську,Гвінейську,Австралійську таКарибську .Родовищабокситівєприблизно у 40країнах світу.Проте смердотідуженерівномірноподілені по територїпланети.НайпотужнішіресурсибокситівмаютьПапуа-НоваГвінея,Австралія,Бразилія, Камерун,Ямайка,Індія,Росія, Казахстан,Гайана,Супінам, Китай, США перевищив на котріприпадає 9/10світовоїсировини.

Залунітівекономічновигідноодержуватиалюмінійлише заумови комплексноговикористанняє вЗакарпатськійобласті.

>Алюмінієвапромисловість Українимаєновий великийглиноземний завод,збудований уМиколаєві,який працює на бокситахГвінеї,Запорізький завод й заводалюмінієвихсплавів уСвердловську.

>Міделиварнапромисловість.Мідьналежить доважкихметалів йвідомаздавна.Ще Першіцивілізаціївідомі «>бронзовадоба».Бурхливийрозвитокміделиварноїпромисловостіпочинаєтьсязізростаннямелектроенергетики. Томунайбільшимспоживачеммідієелектротехнічнапромисловість.Міді йїї із цинком (латунь), оловом (бронза)застосовуються убагатьохгалузях народногогосподарства.

>Міді уприроді порівняно багато.Понад 240мінералівмістятьмідь,проте лише 18маютьпромисловезначення.Власне,мідь урудірідкоперевищує 1-2% (удавнинурозроблялисямідні рудій ізумістомміді до 20%), й томуці рудійпотребуютьзбагачення.

>Понад 50 державмаємідну руду.Виділяють 4міднихпояси:Урало-Казахстанський (>Росія і Казахстан),Тихоокеанський (Китай, США, Мексика,Чилі, Перу),Австралійський та район ВеликихАфриканськихрозломів (>Заїр,Замбія, ПАР).

>Виробництвомідіскладаєтьсязізбагачення,випалузіспіканнямконцентрату, литва табесемерування. Це ізумовлюєрозміщенняпідприємств ізвидобутку,виробництва таспоживанняміді.

>Виробництвомідіпотребуєвеликоїкількості тепла іенергії й тому воно таорієнтоване напаливно-енергетичнупромисловість в основномуекономічнорозвиненихкраїн: США,Японії, ФРН,Канади,Росії. Хочависокийпопит нацей метав давшизмогурозширити йоговиробництво вЧилі,Китаї таПольщі.Крім того,мідьвідіграєвеличезну роль унайновітнішихгалузяхмашинобудування, котрірозвинутівиключно віндустріальнійгрупікраїн. Це ВеликаБританія,Франція,Італія таінші держави, котрі немаютьмідної рудій,протеведуть перед успоживанніміді.

>Свинцево-цинковапромисловість.Свинець й цинк належати доважкихметалівсинювато-білогокольору.Свинець –м’який, плавитися притемпературі327, а цинк –крихкий метав, плавитися притемпературі419.Свинець й цинк легкосплавляються ізіншимиметалами.

>Цівластивостісвинцю і цинку широковикористовуються у народномугосподарстві.Свинецьзастосовується велектротехнічнійпромисловості (>виробництво кабелю),акумуляторномувиробництві,виробництвіфарб (>свинцевібілила),медичнійпромисловості,військовійтехніці (шрапнель,осердя вкулях),виготовленніконтейнерів длязберіганнярадіоактивнихматеріалів тощо.Основнігалузівикористаннясвинцю:виробництвоакумуляторів – 30%,тетраетилсвинцю моторногопалива – 20%, кабелю – 10%,білил – 8%,припаїв – 7%,боєприпасів – 3%.Решта 22%йде навиготовленнязахиснихпристроїв відрадіації,друкарськихсплавів,використовується умедичній тахімічнійпромисловості.

>Природнісполукисвинцю і цинкудоситьрозповсюдженні на нашійпланеті.Відомо понад 300свинцевихмінералів та 50мінералів цинку.Протеїхняконцентрація умінералах невелика.Крім того,свинець й цинк частозустрічаються разом, увиглядіполіметалевих руд, щопотребуютьзбагачення ізподіломкомпонентів (>флотацією).

>Розвіданіпокладисвинцю і цинкує у 50 державах,найбільші із нихрозташовані США,Канаді,Австралії, Перу,Мексиці, ФРН, КНДР,Болгарії.

>Свинецьвидобувається,виплавляється івикористовується понад 2000 років.Інтенсивневиробництво цинкупочалося іздругоїполовини XIX ст.Основнийвидобуток,виплавляння іспоживанняцихметалівзосередженні укількохкраїнах. Нарозвинені країни, щосеред них США,Японія,ФНР,Італія,ВеликійБританія,припадає 65 – 70 %споживання.Основнимиекспертами цинку йсвинцю таїхніхконцентратівєАвстралія, Канада, Перу, Мексика, США таБразилія.Основнимиекспортерамицихметалів таїхніхконцентратівє Казахстан,Росія, Узбекистан,Австралія, Канада, Перу, Мексика,Болгарія.

У Україні цинквиплавляється уКостянтинівні.Покладиполіметалічних рудвиявлені уНагольномуКряжі (>Донбас).

>Олов’янапромисловість.Оловоналежить доважкихметалівсріблясто-білогокольору. Температураплавлення -232.Воно широковикористовується упромисловості іпобуті.Основнінапрямизастосування:виробництвобілоїжерсті, щопотрібна дляконсервноїпромисловості (банки дляхарчовихпродуктів), та длялудження. Урізнихгалузяхмашинобудуваннявикористовуютьсясплави олова ізміддю (бронза) та із цинком (латунь).

>Промисловаконцентрація олова уприродітрапляєтьсярідко.Відомо 18мінералів, щомістять олово,протеєдинимпромисловиммінераломєолов’янийкамінь.Виділяють 2олов’яніпояси:Тихоокеанський (>Росія, Китай,Монголія,В’єтнам,Малайзія,Таїланд,Індонезія,М’янма,Болівія) таАфриканський (>Заїр, Уганда,Нігерія).

>Олововидобувається у 13країнах, часткучотирьох із них – Китаю,Індонезії, Перу, таБразилії – у2004р. припадало 74%світовоговидобутку.ВиділяєтьсятакожБолівія,Австралія,Малайзія,Росія.

>Ртутнапромисловість. Ртуть – Єдиний метав, щоперебуває урідкомустані занормальноїтемператури.Головнимиїїспоживачамиєелектротехнічна,радіотехнічна,хімічнамедична тавійськовапромисловість. Уприродівідомо 25ртутновміснихмінералів, але йпромисловезначеннямаєлишекіновар.

>Руднівиявиртутіпоширені убагатьохкраїнах,протелише 15 державмаютьпромисловіпоклади цогометалу,серед які Україна,Іспанія,Італія, Китай,Румунія.Значніродовищаєтакож США,Мексиці,Канаді.Промисловийвидобутокртутіздійснюєтьсяпереважно в Україні (районМикитівки),Росії,Китаї,Іспанії,Італії,Мексиці.Звідсицей метавекспортують до США,Японії, ФРН,ВеликоїБританії,Франції.

>Сурм’янапромисловість.Сурма –сріблясто-білий,крихкий метав, що легкорозтирається на порошок. У чистомувиглядіметалева сурмазастосовуваласьрідко (>переважно умистецькомулитві).Натомістьдодаваннясурми дом’якихметалівпідвищуєїхнютвердість, що широковикористовується ухімічній,електротехнічній табагатьохіншихгалузях народногогосподарства.

Уземнійкорісурмиобмаль:їїмістять 75мінералів.Проте не усі смердотімаютьпромисловезначення.Більшачастинасвітовихпокладівсурмизосереджена уп’ятьохкраїнах :Китаї,Росії,Болівії,Мексиці, ПАР.

>Сурмувидобувають у понад 20країнах, але й 91%видобуткуприпадає на Китай,Росію,Болівію та ПАР.

ЗавидобуткомнікелюлідируютьРосія, Канада,Індонезія, НоваКаледонія,Австралія.Основнийспоживачсировини –машинобудування таелектроніка. У Українівінвидобувається уПобужжі.

Титан –це легкий особливоміцний метав,якийвикористовується вавіакосмічнійпромисловості таіншихгалузяхгосподарства. За йоговидобуткомлідируютьАвстралія, ПАР, Канада,Норвегія.Головнікористувачі –економічнорозвинені країниЗахідноїЄвропи, США,Японія,Росія. Українамає самі ізнайбільшихзапасівтитанових руд.Виплавляють титан уЗапоріжжі,Іранську,Красноперекопську.

>Сріблоналежить доблагороднихметалів . йоговидобуток у2004р.становив 18,3 тис. т.Лідери Мексика (2,8 тис. т), Перу (2,7 тис. т),Австралія (2,1 тис. т), США (1,6), КНР (1,5),Чилі (1,3), Канада (1,2),Польща (1,2), Казахстан (0,8),Росія (0,6).

>Попит насрібло у світіпостійнозростає, хочвидобутокостанні три роктазнизився.Основнимспоживачемсріблаєелектротехніка,стоматологія,фотографія;срібловикористовується длявиготовленняакумуляторнихбатарейок,каталізаторів.

>Надаліочікуєтьсярозширеннявидобуткусрібла зарахунокродовищ уАвстралії,Індонезії, США таКитаї.

Золото. Цеперший метавкотрийнавчилисявидобувати івикористовувати людина.Вононалежить донайважчихметалів. Температура йогоплавлення - 1063. Золото неокислюється, нерозчиняється у луках й кислотах, завиняткомцарської горілки (>сумішазотної тасоляноїкислоти), івирізняєтьсявисокою тепло – таелектропровідністю.Йогозастосуваннявипливає ізунікальнихфізико-хімічнихвластивостей.

Уусьому світіналічуєтьсяблизько 100 тис. т золота: 36тис.т – уцентралізованихскарбницях, що належатиурядам,центральним банкам йміжнародниморганізаціям, 20 тис. т –зливки імонети у приватноговолодінні, 44 тис. т –ювелірнівироби тощо.

>Останнім годиною золотодедалі понадвикористовується упромисловості: у сплавах воно тазастосовується уракетнійтехніці,атомній таавіаційнійпромисловості,електротехніці,радіотехніці,приладобудуванні таін.

Золотоналежить дорідкіснихелементівземної кору.Йогопокладивідомімайже в всіхкраїнах світу, але й прозапаси можнависновуватилише занепрямимипоказниками,передусім – зарівнемвидобутку. Донайбагатшихкраїн запокладами золота належати ПАР,Росія,Танзанія,Намібія, США, Мексика,Бразилія,Колумбія, Гана, Канада,Австралія,Індія.Проте понад як 90%видобутку золотаприпадає нашістькраїн – ПАР,Росію, Канаду, США,Австралію, Китай.

>Світовийвидобуток золота заостанні роктазнизився, а й за 1трійкуунціюстановила:1992р. – 343,95 дол.,1993р. – 359,82 дол., 2002 р. – 282 дол.Світовийвидобуток золота у2001р.становив2604т.Лідирують ПАР, США,Австралія,Індонезія, Китай,Росія.

Зарахуноксвоїхпокладів золота Україназможевидобути15т золота нарік. Для цогопотрібні 800 млн. дол.інвестицій. У Україніналагодженовипуск золота, атакожплатини тасрібла звторинноїсировини наПівденномумашинобудівномузаводі уДніпропетровську іоб’єднанні «>Свема» уШостці.

Докольоровоїметалургії частовідносять йвидобутоккоштовнихкаменів.Світовізапасиалмазівювелірногозначенняоцінюються у 580 млн.каратів.Найбільшізапасизосереджені в Конго

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація