Реферати українською » География » Кримські гори Як фізико-географічній район


Реферат Кримські гори Як фізико-географічній район

>Кримські міські якфізико-географічний район.Основніекологічніпроблеми

>Кримські міськізнаходяться напівдніКримськогопівострова йпростягаються відмисуІллі насході домису Херсонес назаході.Довжинагірськоїсистеми 150 км, ширина всереднійчастині — 50—60 км.Гірськаспорудаявляє собоюпівнічнучастинумегантиклінорію,південнекрилоякого потектонічнихрозломах опустилося подрівеньЧорного моря.

Мал.1 Південний берег Кріму

НабудовуповерхніКримськихгірвпливаютьтектонічніпроцеси,літологіягірськихпорід,екзогенніпроцеси.Орографічно тутчітковиділяються тригірськіпасма:Головне (>найвище),Внутрішнє,Зовнішнє йпоздовжнізниженняміж ними.Максимальнівисоти Головногопасмадосягають 1545 м (р. Роман-Кош), 1540 м (р.Демір-Капу), 1525 м (р.Еклізі-Бурун). До Південний берега Кріму воно таобриваєтьсястрімкимивапняковимисхилами.Внутрішнє йЗовнішнєпасмапоступовознижуються впівнічному напрямі.Утворення пасом йміжпасмовихзниженьзумовленосклепінчастимпідняттямКримськихгір,інтенсивнимерозійнимрозчленуванням вантропогені. УмежахКримськогомегантикліноріювиділяютьсяКачинський (напівнічномусхилі),Південнобережний йТуакськийантиклінорїі (напівденномусхилі).ВонирозділяютьсясинкліноріямиПівденно-Захід-ного йСхідного Кріму. Упівденно-східнійчастині КрімузнаходятьсяСудацькийсинклінорій таСудацько-Карадазькаскладчаста система.

>ГеологічнабудоваКримськихгір

>ОсобливістюгеологічноїбудовиКримськихгірєнаявністьтаврійськихфлішовихпорід —глинистихсланців,пісковиківверхньотріасового йнижньоюрськоговіку, щовідслонюються,складенихвулканічними породами — лавами, у долинахрічок,підніжжі Головногопасма. На породахтаврійськогофлішузалягаютьвапняки,мергелі таглинисередньо- таверхньоюрськоговіку.АнтикліноріїКачинський, щознаходиться уверхів'яхрічок Бельбек,Кача та Альма,Південнобережний наділянці Ялта — Форос,Туакський —між Гурзуфом й Судакомскладенівулканічними породами — лавами,туфітами,туфобрекчіями, великиминапівлаколітами (Аюдаг,Кастель,Плакка) таін.Судацько-Карадазькаскладчаста системарозбита наокремі блоки,характеризуєтьсячисленниминасувами. Тутзнаходитьсясередньоюрськийвулканічниймасив Карадаг,складений лавами,спілітами,ліпаритами,дацитами,туфобрекчіями,трасом,кератофірами таіншими породамипотужністю до 800 м.Судацькийсинклінорій (Судак — Карадаг)збудованийсередньо- йверхньоюрськимиглинистими,пісковиковими йконгломератовими породами,серед якієвапняковімасививерхньої юрі (міськіСокіл,Караульна таін.).Північнийсхил Головногопасма,Внутрішнє йЗовнішнєпасмаскладеніверхньомезозойськими,палеогеновими йнеогеновими породами.Головне пасмоприурочене доПівденно-Західного йСхідногосинкліноріїв,збудованихпотужноютовщеюверхньоюрськихбрекчієподібних йрифовихвапняків,мергелів,пісковиків. УбудовіСхідногосинкліноріюважливу рольвідіграютьтакожкрейдові іпалеогеновівідклади.

>Табл. 1

>НайвищівершиниКримськихГір

>Найвищівершини >Висота надрівнем моря (м)
Роман-Кош 1545
>Демір-Капу 1540
>Зейтин-Кош 1537
>Кемаль-Егерек 1529
>Еклізі-Бурун 1527

>Гірськіпередгірніпасма Крімуявляють собоюкуести ізхарактерною їмасиметрієюсхилів:південні —урвисті,скелясті, ізгребенеподібними вершинами, апівнічні —пологі,розчленованірічковими долинами.СереднівисотиВнутрішньогопасма (>куести) — 500 м,Зовнішнього — 250 м.Міжпасмовізниженнямаютьнеоднакову ширину:міжГоловним йВнутрішнім вонзмінюється від 2—3 до 15—20 км,міжВнутрішнім йЗовнішнім пасмами — 3—5 км.Річковідолини впередгір'яхканьйоноподібні, аміжпасмовихзниженнях —широкі ітерасовані.

УКримських горахспостерігаютьсязалишки двохповерхоньвирівнювання:верхня, ізвідмітками 1250—1400 м, щомаєдосереднеоміоценовий годину; танижня, ізвідмітками 500—1000 мсарматськоговіку.Наявністьцихповерхоньвпливає наособливостіландшафтноїструктури вершинКримськихгір.

>Помітну роль уформуваннірельєфуКримськихгірвідіграютьсучасніфізико-географічніпроцеси,зокремаерозійні. Напівденномусхилі Головногопасмарозвиваютьсязсувні іобвальніпроцеси.Повсюднепоширеннякарбонатнихпорід,тріщини йрозломи у яких,розчленованістьрельєфу,достатнякількістьопадівзумовилиінтенсивнийрозвиток карсту іутвореннярізноманітнихкарстових форм:понор,лійок,карів,колодязів, шахт,печер,гротів.

>Кліматичніумови

>ПоложенняКримськихгір напівднівисунутогомайже на 200 км відматериковоїчастини вЧорне морепівострова, напівнічнійпериферіїсубтропічного поясу,близькість (>порівняна)Середземного моря,будова іорієнтаціягірських пасомзумовлюютьсвоєрідність їхньогокліматичних умів.Цятериторіяє на 1,5—3,0°теплішою порівняно ізмісцевостями, котрізнаходяться навідповідних широтах уконтинентальнихумовах. Характернаособливість — збільшеннякількостісонячногосвітла ізвисотою,наприклад уНікітському саду вонстановить 2287 часів, але вКарабі-яйлі — 2453 часів нарік.Річна сумасонячноїрадіаціїстановить 5120 (Ялта) — 5310МДж/м2 (>Чорноморське), при цьому 60 %її —це прямасонячнарадіація.Річнийрадіаційний баланс наПівденномуберезі Крімустановить усередньому 2430Мдж/м2. При цьомуосновнісумисонячноїрадіації тарадіаційного балансуреєструютьпротягомвесняно-літньогоперіоду, коливнаслідокпоширеннятропічнихповітряних мас у Крімупереважаєсонячна погода.

Уосінньо-зимовийперіодспостерігаєтьсяхмарна погода,пов'язана ізциклонічноюдіяльністю на полярногофронті. Уцей годинувипадаєосновнамасаопадів,переважно увиглядідощу.Річнісумиопадів упередгір'яхстановлять 500—600 мм, але вгірських вершинах — 900—1100 мм.Стійкийсніговийпокривутворюєтьсялише серед стосів. НаПівденномуберезі Кріму його небуває,хочаснігвипадаєщорічно.Гірське пасмозахищає Південний берегвзимку відхолоднихпівнічнихповітряних мас, томуповітряпотрапляєсюди послепроходження над морем чи увиглядіфеновихпотоківвнаслідокперевалювання черезГоловне пасмо.Найчастіше фенітрапляються усунь йтривають відкількох часів до 2—3діб.Важливу роль уформуваннікліматувідіграєбризовациркуляція,зумовленатермічними контрастамисуші і моряпротягом теплогоперіоду. У деньспостерігаєтьсяморський бриз,вночі —береговий. У горахвиявляютьсягірсько-долиннівітри: усунь смердотідмуть догір,вночі —навпаки. Удеякихмісцяхденнийморський бризпоєднується із долиннимвітром, анічний бриз — згірським, що приводити допосиленнявітровоїдіяльності.Клімат Південний берега Крімусубтропічнийсередземноморський.Йогоформуванняпов'язане ізтропічнимиповітрянимимасамиатлантичногопоходженнявлітку тавосени йповітрямпомірних широтморського й континентальногопоходженнявзимку йнавесні. Черезпереважанняциклонічноїдіяльностівзимку тут добровиявлений зимовищ максимуматмосфернихопадів йспостерігається понадднів ізопадами.Середнімісячнітемпературивзимкустановлять +2...+4 °З, авлітку — понад +23 °З.Абсолютниймінімумтемператури вЯлті -15 °З, асхідних районах -20 °З, щосвідчить проймовірністьрізкихпохолодань уцихканьйонах.Літо смаженні йпосушливе,випаровуваністьскрізьперевищує сумуопадів.

Режимвипаданняатмосфернихопадіввизначає характерповерхового йпідземного стоку. Уживленнірічоквелику рольвідіграєпідземнийстік.Запасипідземнихформуються наяйлинськихмасивах Головногопасмавнаслідокпоглинаннякарстовимипорожнинамиталихснігових вод завідсутностіповерхневого стоку.Північнісхилигірдренуютьсярічкамильма,Кача, Бельбек, Чорна,Салгир.Останняєнайдовшою в Кріму 32 км; разом із притокамиЗуєю,Бурульчею,ВеликоюКарасівкоюмаєплощубасейну 4010 км2).Середнібагаторічнівитратицихрічокстановлять 1,5—2,0 м3/с,максимальні — 118—220 м3/з Уверхів'ях доствореноводосховища дляводопостачаннянаселенихпунктів,річкипівденногосхилуКримськихгір —короткі,порожисті, руслазаповненіуламкамигірськихпорід,басейни їхніневеликі.Під годинузливвлітку на полонинахрічок, балках та ярахпівденногосхилуутворюютьсяселеві потокивеликоїруйнівноїсили. Надеякихрічкахпівденногосхилуутворилисьводоспади:Учансу наоднойменнійрічці,Джур-Джур на р.Улу-УзеньСхідний.


>Ґрунт

>Різноманітністьґрунтоутворюючихпорід, змінукліматичних умів у зв'язку ізвисотою таекспозицієюсхилів йпов'язана ізцим змінурослинності та характеруденудаційнихпроцесівзумовилимозаїчністьґрунтовогопокриву. Упоширенніґрунтів йрослинності назагальномувертикально-поясномуфоніспостерігають-відмінностіміжпівденним йпівнічнимсхилами,західними йсхідними районами. Упередгір'яхрозвинулисьчорноземи накарбонатних,делювіальнихщебенистих таглинистихвідкладах,чорноземисолонцюваті наглинистих породах.Щільніпородизалягають ізглибини 60—100 див.Ґрунтищебенюваті,вміст гумусу — 3,5—4,0%.Чорноземисолонцюватіпоширені вміжгірських долинах. Насхилах й плато,складенихвапняками,сформувалисьдерново-карбонатні іперегнійно-карбонатні (напівнічнихсхилах)ґрунти.Профіль їхнімалорозвинений,характеризуютьсякарбонатністю йвисокоюскелетністю.Підсумилісами йчагарникамирозвинулисьбурігірсько-лісостеповікоричневіґрунти.Перші колисяперебували подлісовоюрослинністю.Змінаїї настепову йчагарникову, щовідбулася подвпливомгосподарськоїдіяльностілюдини,є причиноюостепненняцихунтів.Вонимаютьвисокускелетність,потужністьґрунтовогопрофілю невелика (60—80 див),вміст гумусу — до 5 %.Коричневіґрунтисформувались подксерофітнимирозрідженимилісами, зазначноїучастістеповоїрослинності. Насхилах Головногопасмарозвиненібурігірсько-лісові ідерново-буроземніґрунти.Вершинияйлинськихмасивіввкритігірсько-лучними тагірсько-степовимиґрунтами.

Флора й фауна

УКримських горах представленамайже вся флорапівострова: із 2433видівбільшістьпоширені у горах.Вважають, щогірськакримська флораєчастиноюфлориСередземномор'я йналежить доСередземноморськоїлісовоїобласті.Лісистістьстановить 32 %.Найбільшулісомпокритуплощузаймають дуб (64 %), бук (15 %), граб й сосна (по 6,3 %). Напівнічномумакросхилірозвинулисяпоясилісостеповий,дубовихлісів,буково-грабовихлісів, напівденномусхилі —приморськихчагарників таялівцево-дубовихлісів,лісів зсосникримської, буку,соснизвичайної.Верхнійрослинний поясутворюютьяйлинськілучні степу.

УфауніКримськихгірпредставленірізноманітнівидитварин,серед них:благородний олень,козуля, кабан,звичайна й малабуро-зубки,білка,кам'янакуниця,борсук,кажани. Зорнітофаунихарактерні сойки,чорнідрозди,вівчарики, зяблики,канюки,яструби,сови,зустрічаютьсяорли-могильники йчорнігрифи. Зплазунівслідназватимідянку,кримськогогекона,жовтопузика,леопардового полоза; зземноводних —квакшузвичайну; із членистоногих —скорпіона,сколопендру, фалангу;єрізноманітніцикади,москіти таін. УпівострівнійфауніКримськихгірєблизьківиди, що належати доСередземноморськоїзоогеографічноїпідобласті.

>Основніекологічніпроблеми

>Екологічнаситуація АР Крім насьогоднієнадзвичайноскладною:зростаєзабруднення земельніресурсів,повітряногобасейну,воднихресурсів,деградуютьлісовіресурси тощо,внаслідок чогопідвищуєтьсязахворюваністькорінного населеннярегіону йзнижуєтьсяпривабливість Кріму длярекреантів.

>Особливозабрудненимиєземельніресурси.Зазначимо, щоширокезастосуванняотрутохімікатів усільськомугосподарстві,використаннязастарілихсільськогосподарськихтехнологійзумовлюють не лишезабруднення земельніресурсів, але й і активнопогіршуютьякістьвирощуваних у Крімупродуктівхарчування, щоможеспричинитизахворювання не лише місцевого населення, але й ізавдатишкодиздоров’ювідпочиваючих.Загальноукраїнськатенденціяперевищеннясмертності наднароджуваністютежмаємісце в Кріму й багато вчомузумовленавказанимитенденціями.

>Більшістьпідприємстввикористовуютьзастарілітехнології, котрізумовлюють не лишезабрудненнядовкілля, але й іявляютьзагрозу дляздоров’я йнавіть життя їхніпрацівників. Накінець 2002 р. лише впромисловості АР Крімналічувалося 27,5%працівників, котріпрацювали вумовах, що невідповідаютьсанітарно-гігієнічним нормам.

>Зазначимо, що в Крімувидобутоксировиниздійснюєтьсяпереважновідкритим способом, щозавдаєнепоправноїшкоди природногосередовищу.Наприклад,інтенсивнігірськірозкопки уже багато роківведуться вгірському Кріму.ОколиціБалаклавизалишені безлісів йперетворені на свого роду «>місячніландшафти».Поки щовдається недопустити розробкифлюсовихвапняків на горіГасфорта вбасейнірікиЧорноїбіля Севастополя, про котрітривалий годинуведутьсярозмови нарізнихрівнях.

>Рис. 2.Викидишкідливихречовин

У цьомурегіоні, щозазнаввеличезного антропогенногонавантаження (особливо увоєнні рокта),украйнебажаноскорочувати дивомзбереженіприродніландшафти. Цедивовижнемісце: горазнаходиться вбуфернійзоніБайдарського заказника,масивобмежуєвихід холодногоповітря ізБайдарськоїдолини (йякщозрізати гору, тозмінитьсямісцевийклімат як усамійБайдарськійдолині, то й в низинахрікиЧорної). На горіГасфорта послеКримськоївійни 1854-1855 р. було б погребениесолдатів ізІталії, що не лишестановитьісторичнийінтерес, але й йвикликаєпаломництвоіноземнихтуристів. На шкода, уцихмісцяхвикористовуєтьсявибуховатехнологія, Яказастосовуєтьсяпереважно накар'єрах,забруднюючиповітрянийбасейн й тім самимзнижуючиякістькліматичнихлікувальнихресурсів.

Уостанні рокта наведенаситуаціязагострилася узв’язку із тім, що рядприватнихфірм,підприємств йорганізацій, котрісформувалися у 90-тіроках йзацікавлені вшвидкомузбагаченні,накопиченнікапіталу, практичнонехтувалидотриманнямприродоохоронногозаконодавства.Відбувалосязахоплення земель,здійснюваласярозробка новихкар’єрів ізвидобуткубудівельнихматеріалів,частішаливипадкисамовільноговирубуваннялісів йлісозахиснихсмуг, через щоруйнувалисяландшафти, арезультатівиниклодекількаконфліктнихекологічних зон, зонекологічноїнапруги таекологічноїкризи в АР Крім.

>Зрослозабрудненняповітря,поверхневих йпідземних вод відперенасиченнярегіону великоюкількістюавтомобілів ізпоганимитехнічними характеристиками.Довкіллязабруднювалося продуктамизгорянняавтомобільногопалива (>свинець,чадний газ,двооксидсірки таін.) яквнутрішнього то й транзитного транспорту (див. табл. 2).

У даний годинуспостерігаєтьсятранспортнеперевантаженняпівденного берега Кріму.Інтенсивнийтранспортний рухпризвів дозабрудненняприлеглої територїважкимиметалами. За умівнаявнихекологічних проблем у Крімупланирозвитку транспорту йпромисловості безвикористаннянадсучаснихтехнологій,безумовно, попускатиекологічнийпотенціалданої територї.Протеіснуюченетерпіння всуспільствіщодорозвиткурегіонуможезумовитишвидкевведенняпромислових йтранспортних систем бездоситьглибокогоекологічногообґрунтування та ізмінімальнимивитратами наохоронунавколишньогосередовища.

>Надзвичайно сильнозабруднені йводніресурси Кріму.Згідно ізофіційнимидовідковимиджерелами, в даний годину населення йгосподарство Крімуспоживаютьприблизно 3000 млн. куб.м води нарік, у томучислі: вкомунальномугосподарстві і напобутовіпотреби - 190, всільськомугосподарстві - 2500, впромисловості - 250. Ззагальноїкількості води, щоспоживається,приблизно 2400 млн. куб. мнадходить ізПівнічно-Кримського каналу й понад 500 млн. куб.м – водирік тапідземні води. При цьомуспостерігаєтьсядефіцит води.Фахівцістверджують, щодефіцит води в цьомурегіонісформований по одній:по-перше, водавикористовуєтьсянеекономно йнеефективно,по-друге, врегіоні набралирозвиткуводоємкігалузісільськогогосподарства (>значначастка водивикористовується длязрошення,відтак приполивівтрачається до 50%використовуваної води).Неодноразовоконстатувавсятакож тієї факт, що насьогоднівідсутнійповноціннийрозрахунок витрат йдоходів,пов’язаних ізполивнимземлеробством. Унаявнихрозрахунках, як правило, невраховано ті, урезультатірозвитку поливногосільськогогосподарствазначніплощі земельпідтоплені,відбуваєтьсявториннезасолення,дегуміфікація (ужеєоприлюдненірозрахунки, що заостанні 20-25 роківвміст гумусу вґрунтахзменшився із 2,9% до 2,5%), інші ж, щовідбуваєтьсяопріснення Сиваша -унікальноїгідросистеми, Якаміститьнадзвичайноцінніресурси дляхімічноїпромисловості тарекреації.Якщо досказаногододати, що водаПівнічно-Кримського каналусуттєвозмінилаприроднугідрологічнурівновагу в АР Крім,наслідки чогопроявилисяще не дуже докінця, тодоцільністьподальшогорозвитку поливногогосподарствавидаєтьсясумнівною.Аджеочевиднимиєзбитки, котрівиникають врезультатіпідтоплення земель тапогіршення їхніекологічного стану,крім того,постійнозростаютьвитрати,необхідні дляпідтримкифункціонування каналу.

>Зазначимо, що в Крімузабрудненазначнобільшачастинапідземних вод, ніж в Українізагалом.Незважаючи наце, врегіоніщеєвеликізапасипідземних воддоволівисокоїякості.

>Забрудненнястічних водзначноюміроюпов'язане іззастарілимиочиснимиспорудами та їхнімалимобсягомочищення,недосконалимитехнологіямипромисловихпідприємств,відсутністюзливноїканалізації вмістах, що при їхнього поганомублагоустрої приводити довиносу у морізабруднень ізвулиць міст йприміськихшосе.

>Стічні водизабруднюються й врезультатіневирішеного запитанняутилізаціїтвердихпобутовихвідходів. Так,наприклад, урайоніЯлти засанітарно-гігієнічними правиламиєнедопустимимвлаштуваннясмітників,оскількизабруднені води із нихпроникають упідземнігоризонти,дужешвидкодосягаютьприбережних водповерхневим шляхом.


>Висновки.

>Найближчим годиноюекологічнаситуація АР Крімможепогіршитися,адже насьогоднірозглядаютьсятаківаріантирозвитку Кріму,серед які -розвиток цогорегіону яктранспортно-комунікаційної територї, котраспеціалізуватиме наперевезеннівантажів:нафти (>танкерніперевезенняросійської йказахстанськоїнафти ізНоворосійська),вугілля, цементу ііншихвидіввантажів.Щобпожвавитиавтомобільнітранзитніперевезення,плануєтьсябудівництво великого порту уДонузлаві та мосту черезКерченську протоці тощо.Такожплануєтьсярозгортаннявидобутку газу йнафти вакваторіїАзовського моря.


>Використаналітература таіншіджерела:

1.ЗаставнийФ.Д.Географія України: У2-х книгах. Львів: Світ, 1994. 472 з.,іл.

2. Маринич О.М., ШищенкаП.Г.Фізичнагеографія України:Підручник. До.:Т-во «Знання»,КОО, 2003. 479 з.

3.crimeasights.com/

4.crimea-portal.gov.ua/

5.lib.ua-ru.net/


Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація