Реферати українською » География » Економіко-географічна характеристика Румунії


Реферат Економіко-географічна характеристика Румунії

>Комплекснакраїнознавча характеристикаРумунії

>Румунія –найбільшакраїнаПівденно-СхідноїЄвропи зарозмірами територї (238 тис. км2) йкількістюжителів (22,7 млн.осіб).Столиця – Бухарест.Державнийустрій –унітарнареспубліка. Уадміністративно-територіальномувідношенніподіляється наповіти йокремумуніціпалію Бухареста.

>Країнаскладається із 10історико-географічнихрегіонів –Волощини (>Валахії),ПівнічноїДобруджі,Молдови,Мунтенії,Олтенії,Буковини,Марамурешу (>Мармарощини),Крішани,Трансільванії йБанату. Історіянародів, котрінаселяютьсучаснуРумунію,сягає IIIстоліття до Р.Х., але йнезалежноюоб’єднаною ДержавоюРумунія стала лише в 1861 р.Значнийслід вїїісторіїзалишили200-річнеперебування вскладіСтародавнього Риму (>провінціяДакія) й400-річне (>ХV–ХІХ ст.)панування націй територїтурків.

ІсторіяформуванняРумунії драматична,тривала йцікава.Яскравийслід вісторіїЄвропизалишилитакі держави якСемиграддя йВолощина (>Валахія).Семиграддя,заснованеугорцями танімцями на земляхТрансільванії, було бпевний годинунайбагатшою Державою середьновічноїЄвропи.Семиграддя не було бцентралізованим, аявляло собою союз міст.Спільноїармії не було б, відзовнішніхзагрозпереважновідкупалися. Упевний моментце йзгубилокраїну.Волощинапрославилася тім, щотривалий годину був «щитомЄвропи» відтурків.Найбільшогорозквітуця державадосягла приВладі ІІІТепеші,теперцяпостать болеевідома як графДракула[1].

1859 року наполітичнійкартіз’являєтьсяназваРумунія (>Мунтенія,Олтенія й Молдова), але йце –васальна повідношенню доОсманськоїімперіїкраїна.

1861 рокуРумуніястаєповністюнезалежною, у складїї територї входитиВолощина.ПісляПершоїсвітовоївійниРумуніяприєднала до собіТрансільванію,Банат,Марамуреш,Крішану й Буковину, котрі доти належалиАвстро-Угорщині;Бессарабію йБуджак, котрі були вскладі Ро-сійськоїімперії; таПівденнуДобруджу (>Болгарія). У 1940роціРумунія бувзмушенаповернутиБессарабію йБуджак тапередатиПівнічну Буковину,населенупереважноукраїнцями,Радянському Союзу.ТеперПівнічна Буковина,колишнійІзмаїльський округ (>південьмежиріччяДністра й Пруту) таострівЗміїний уЧорномуморієчастиною державної територї України.ПівденнаДобруджаповерненаБолгарії.

>СучаснаРумуніямаєдоситькомпактнутериторію: вмеридіональному напряміїїтериторіяпростягається на 520 км, в широтному – на 650 км. УРумунії 5сухопутнихсусідів: Україна, Молдова,Болгарія,Сербія,Угорщина.

ЗагеографічнимположеннямРумунія –одночасно >придунайська й >причорноморськакраїна.Щоправдавихід уЧорне морездійснюється не скільки через гирло Дунаю, стільки через порт Констанцу, доякогопідходитьсудноплавний канал «Дунай –Чорне море»,збудований у 1984 р.Відстань відОдеси доКонстанци моремстановить 320 км.

 

>Природніумови йресурси

>ОсновнимиелементамирельєфуРумуніїєНижньодунайськарівнина, платоДобруджа,Карпати (>Східні іПівденні[2]), >Західно-Румунські міські,Трансільванське плато йСередньодунайськарівнина (>їїсхіднаокраїнадренована притокамиТиси).Карпатські йЗахідно-Румунські міськімаютьдостатнюкількістьзручнихперевалів.МіжПівденними Карпатами йСхідно-Сербськими горами Дунаюдовелося «>пропиляти»вузьку йглибокуущелину – такзвані «>Залізні Ворота» («>Джердап»румунською мовою) –цемісцевість ізнайбільшим вЄвропігідроенергетичнимпотенціалом.УзбережжяЧорного моря напівночінизьке тазаболочене. Дунайутворює тут дельту,впадаючи уЧорне моредекількома рукавами,найзначнішісеред них –Кілійське,Сулінське таГеоргіївське гирла. ПоКілійському гирлу проходити кордонміжУкраїною таРумунією.Лише врайоні платоДобруджа береживисокі,хоча і слабкорозчленовані, але й тутможливеспорудженняштучних гаваней.

>Сумарнийприродно-ресурснийпотенціалРумунії недуже великий, але йдоситьрізноманітний. Зкориснихкопалиннайбільшезначеннямаютьнафта йприродний газ.Нафтоносніплощіпростягнулисявздовжзовнішнього (>південного йсхідного) краю Карпат,газоносні – наТрансільванському плато.Єтакожпокладивугілля (>Петрошанськийбасейн),лігнітів,мідної таполіметалічних руд,кам’яної такалійноїсолі тощо. Узонідавньоївулканічноїдіяльності настикуСхідних йПівденних Карпат (>масив Вранча)розвіданіродовищакомплекснихуранових руд, щомістятьтакож золото,срібло тадеякірідкоземельні метали. Аліповнесамозабезпеченнякраїнамаєлише за газ,солі тадеякимбудівельним ресурсів (>гіпс,крейда,каолін,кварцовийпісок).

>Карпатибагаті наліс,гідроенергоресурси.Загаломлісивкриваютьчетвертучастину територї країни.Румуніяпомітновиділяється вЄвропі запасамицінноїтвердоїдеревини (бук й дуб). Уверхньомупоясі Карпатзбереглисястигліхвойніліси.

>Кліматичні таґрунтовіумови вціломусприятливі длярозвиткусільськогогосподарства. Для його потребвикористовують земель, до тогочислі половина їхньогорозорана.Найбільшосвоєнимиєдунайськірівнини, депереважаютьродючічорноземні таалювіальніґрунти.Трансільванське плато сильноеродоване,лише в йогопівденнійчастинірозташовуєтьсязручний дляземлеробстваТрансільванський степ. На плато й впередгір’яхпереважаютьбурілісові, серед стосів –низькородючіпідзолистіґрунти.Практичнонепридатні длягосподарськоговикористанняторф’яно-болотистіґрунтидельти Дунаю.

>Кліматпомірноконтинентальний.Кількістьопадівколивається вмежах 400–700 мм.Найменшою вонє врайоніДобруджі, там длянадійностісільськогогосподарствапотрібнештучнезрошення.Зрозуміло, що серед стосівпоказникзростаєнавіть до 1000 мм й понад.Західнівітризабезпечують максимумопадів уквітні-липні,тобто упершійполовинівегетаційногоперіоду. Друга половиналіта йосінь –жаркі тасухі, щоєдужезручним длязбиранняврожаю. Сумаактивних температурахрайоні платоДобруджадозволяєвирощуватинавітьтакітеплолюбиві культури як рис йбавовник. Череззахідний перенесеннявпливЧорного моряобмеженийвузькою10-15-кілометровоюсмугоюузбережжя.

УсярічковамережаРумуніївідноситься добасейну Дунаю.Найзначніші притоки –Муреш,Олт,Арджеш,Сірет, Прут.Стік всіхрічок сильноколивається по сезонах.Деякірічкивліткупересихають.Судноплавнийлише Дунай.

 

>Населення

>Предкамирумуніввважаютьсяфракійські племенадаків, котрі булизавойовані йроманізованіСтародавнім Римом.Сучаснарумунська мованалежить дороманськоїгрупиіндоєвропейськоїмовноїсім’ї.Вонаблизька доіталійської,французької таіспанської.Румунистановлять 89% населення країни,ще 8% –це >угорці й 2% – >німці.Угорці йнімцімешкаютьпереважно вТрансільванії йБанаті. Уприкордоннихповітахчасткаугорців досягати 50% населення.Значноюменшиноюєтакож >роми (>цигани). УПівденнійБуковині таМармарощині компактнопроживають >українці. Упридунайськихповітахрумунистановлять до 97-98% населення.Румуни завіросповіданнямєправославними.

>Рівеньурбанізаціїстановить 56%.Найбільше місто – Бухарест (2,3 млн.жителів). 7 містмають від 200 до 300 тис.жителівкожне.Середня густота населення – 96осіб на 1 км2. У Карпатах тадельті Дунаю воназначнонижча (< 20осіб/км2), а максимальна нарівнинах.НайгустішезаселеніМунтенія та Молдова – до 150осіб/км2. Причому вМолдовідосіпереважаєсільське населення.

 

>Господарство

На початкуминулогостоліттяРумунія бувнайбіднішою ДержавоюЄвропи,сутоаграрною поструктуріекономіки тадужевідсталою уформуванніринковихвідносин.Нині вонаєсередньорозвиненоюіндустріальноюкраїною ізперехідноюекономікоюпостсоціалістичного типу.Індустріалізації країнисуттєвосприявпопит накарпатськунафту.Доситьшвидконафтова йнафтохімічнапромисловість таважкемашинобудування (>випуск буровогообладнання)перетвориликраїну, але й уже доДругоїсвітовоївійни булизакладені іосновнітериторіальнідиспропорції –високийрівеньсоціально-економічногорозвиткуМунтенії,Трансільванії,Банату тасуттєвевідставанняМолдови,Марамурешу,Добруджі. Докінця ХХстоліттякраїнапоступововтратиланафтоекспортнийпотенціал, але йїї доля вміжнародномуподілі роботилишиласяпов’язаною ізіндустріальним типомекономіки,орієнтованим на >важкупромисловість, щопоглинаєвеликукількістьприроднихресурсів.

>ОсобливістюенергетикиРумуніїє тієї факт, що вонабазується навласних ресурсах.Використовуютьнафту,природний газ,кам’яне й бурівугілля,гідроенергоресурси.Протевнутрішнєспоживанняенергії порівняноневелике, щодозволяєекспортуватиелектроенергію доУгорщини йБолгарії.Середелектростанційнайвідомішою сталапобудованаспільно ізколишньоюЮгославієюГЕС «>Залізні ворота» наДунаї.

Упершійполовині ХХстоліттяРумунія входила у складважливихекспортерівнафти.Заразздійснюється політиказаощадженнявласнихресурсів,нафтуімпортують зкраїнПерської затоки. АліРумунія, як йраніше,експортуєнафтопродукти.Головнінафтопромисли йнафтопереробні заводізосередженінавколомістаПлоєшті (напівночі від Бухареста). Сам Бухарестспеціалізується на «>верхніхповерхах»хімічноговиробництва –лакофарбовій,гумотехнічнійпромисловості,побутовійхімії.Румуніяздійснюєспробиосвоєння шельфуЧорного моря.

>Постійнийнаголос нарозвитокважкоїіндустріїпризвів доформуванняпотужногометалургійного комплексу.Старіметалургійніцентри вмістах >Решиця й >Хунедоарапрацюють намісцевійсировині.Родовищазалізної рудійзнаходяться намежівичерпання. Тому бувзбудованийновийметалургійнийкомбінатповного циклу вмісті Р>алац наДунаї (7 млн. тонсталі нарік),якийорієнтується наімпортні, до тогочислі і із України,залізну руду йкам’яневугілля.Кольороваметалургіярозвинута вмістах Бая-Маре (>свинець,мідь, золото), >Златна (>чорновамідь), >Копша-Міка (цинк). Алінайбільшим центромїї стало місто >Слатіна вОлтенії, дезбудованийсучаснийалюмінієвийкомбінат.

Умашинобудуванніголовним сталовиробництвосільськогосподарськоїтехніки,обладнання длянафтової,легкої йхарчовоїпромисловості,транспортнихзасобів (>автомобілів,рухомого складузалізниць, суден). Бухарестспеціалізується навипускуавтобусів йтролейбусів, >Брашов –вантажних машин йтракторів, >Пітешті й >Кимпулунг –легковихавтомобілів, Констанцає центромсуднобудування, Крайова –авіаційноїпромисловості тасільськогосподарськогомашинобудування.Натомість вструктурімашинобудуванняРумуніїнизькоюєчасткаелектротехніки таелектроніки.

>Традиційнимиєлісозаготівля йдеревообробка. За їхнірозмірамиРумуніяпосідає першемісце врегіоні.Наявністьдеревинихвойнихпоріддозволяє матірпотужнуцелюлозно-паперовупромисловість (Сучава, >Бакеу), але йРумунія активновикористовує іочеретдунайськихплавнів (>Бреїла). Убагатьох невеликихкарпатськихпоселеннях широкопредставленілісопильна,фанерна,меблевапромисловість.

>Легка (>текстильна,швейна йшкіряно-взуттєва)промисловістьрозвиненанедостатньо й працюєпереважно навнутрішнійринок.Харчовапромисловістьмаєдеякийекспортнийпотенціал (>цеторкаєтьсявиноробства тавиробництваплодоовочевихконсервів).

 

>Сільськегосподарство

У >сільськомугосподарстві завартістюпродукціїрослинництвограєчільну роль.Зерновізаймають > 60%посівнихплощ, натехнічніприпадає 15%.Головнізернові культури кукурудза (1місце вЄвропі поваловимзборам) йпшениця.Обсягивиробництва рисунезначні. А відкукурудзахоча йпотрапила нарумунськіземлілише у XVI – XVIIстоліттях,знайшла тут для собісприятливеприроднесередовище й стала не лишеважливоюфуражною, але й іпровідноюпродовольчоюкультурою.Середтехнічнихлідерамиєсоняшник (>Румуніяпоруч ізУкраїною таАргентиною входити дотрійкисвітовихлідерів),цукровийбуряк,льон йтютюн.Бавовниквирощується вобмежених масштабах назрошуваних земляхДобруджі.

>Розвиненітакожовочівництво й виноградарство. Виноградпотрапивсюдище зачасиСтародавньоїГреції й Риму,переважаютьвинні сорті. Усадівництвіпереважає зливу, представленотакожвирощуванняяблук, груш,абрикосів.

>Специфічну роль утваринництвівідіграєвівчарство.Базується воно та наприроднихгірськихпасовищах у Карпатах і наТрансільванському плато. Запоголів’ямовецьРумуніяпоступається вЄвропі лишеВеликобританії таІспанії.Розводятьтакожвеликурогату худорбу, свиней йптицю. Алі завиробництвомм’яса й молока на свою душу населенняРумуніявідстаєнавіть відсвоїхсусідів порегіону.

 


Транспорт

>Головну роль у >транспортнійсистемі >Румуніївідіграєзалізничний транспорт.Найнапруженішоюєлінія Бухарест Плоєшті Брашов Клуж-Напока.Значноюємережанафто- йгазопроводів.Автомобільний транспортрозвинений слабко. Насмілюсь доповісти йвнутрішнійводний. Дунай й Прут переважноприкордонні, арічки, котрістікають із Карпат,непридатні длясудноплавства.Найважливішим дляРумуніїє150-кілометровийвідрізок Дунаю від гирла допортів Галац йБреїла.Втім,значення Дунаю якміжнародноїтранспортноїводноїартерії дляРумуніївелике.Завершеннябудівництваканалів Дунай Майн Рейн (на територїНімеччини) й Дунай –Чорне море вРумуніїсприятимезбільшеннютранзитнихпотоківвантажів йпасажирів,зокрематуристів.Головнимтранспортнимвузлом країниє Бухарест,дунайськими йодночасноморськими портами Галац йБреїла,чорноморським портом Констанца.

>Зовнішнізв’язки

>Румунія >експортує >окремівиди машин йнафтовидобувногообладнання,нафтопродукти,деревину ймеблі,вовнянітканини,овочеві йфруктовіконсерви,виноградні вина. У >імпорті >найважливішимиєпромисловеобладнання йтранспортнізасоби,залізна руда,вугілля й кокс,бавовна.ОсновніторговіпартнериРумунії – країниЗахідноїЄвропи.Значнізв’язкипідтримуютьсятакож ізнафтовидобувнимиарабськимикраїнами,Росією,Україною.

 

>Територіальна структурагосподарства

Наосновівідмінностей угосподарськійспеціалізації можнавиділити 6економічнихрайонів.

1. >Центрально-Південний район, щовключає у складВолощину йМунтенію. За своїмісторичним йсучаснимзначеннямВолощинаєосновоюРумунії. Цеколискарумунськоїнації.Ще в XIV ст. тутсформувалося ядромайбутньої держави.Зараз на територї районумешкаємайжетретина населення країни.Завдякирізноманітниммісцевим ресурсіввінздавнамаєнайбільшдиверсифіковану структуругосподарства.Електричноюенергією воно тазабезпечується каскадомГЕС на р.Арджеш. Урайонізнаходятьсянайстарішийнафтовий центрЄвропи –Плоєшті,найбільшийавтомобільний центрРумунії –Пітешті,врешті-решт,столиця країни – Бухарест.

Бухарест –найбільше місто,головнийекономічний йкультурний центрРумунії.Вінрозташований нарівнині,приблизно наоднаковійвідстані від Дунаю та Карпат. якстолиця –цемолоде місто (із 1861 р.). При йогозабудові завзірець було б взято Париж. Умістівиробляєтьсячетвертачастинапромисловоїпродукції країни, а йогочастка вмашинобудуванні,хімічній,текстильній,шкіряно-взуттєвій йполіграфічнійгалузяхєнабагатовищою.Найцікавішимкультурним закладом БухарестаєНаціональний музейстарожитностей.

>Центрально-Південний районвиступаєжитницею країни йважливоюзоною виноградарства йсадівництва, апридунайськійчастині –овочівництва.Карпатськачастина районуславитьсявівчарством, уприміськійзоні Бухарестуз’являєтьсясвинарство йптахівництво.

2. >Південно-Західний районвідповідаєісторико-географічномурегіонуОлтенія.Основою йогоіндустріалізаціївиступилаенергетика:ГЕС «>Залізні Ворота», каскадГЕС наОлті,потужні ТЕС намісцевихлігнітах тощо. Районвиробляє румунськоїелектроенергії. Томусклаласяспеціалізація наенергомісткихгалузях,зокремакольоровійметалургії (>найбільший центр –Слатіна).

>Головнийорганізуючий центр району – місто Крайова (>верстатобудування,сільськогосподарськемашинобудування йнавітьавіаційнапромисловість).

>РодючіґрунтиНижньодунайськоїрівнинивикористовуються длявирощуваннязернових (>кукурудзи йпшениці) йтехнічних (особливосоняшнику) культур.Тваринництвопоступаєтьсярослинництву.

3. >Південно-Східний районвідповідаєДобруджі тазахоплюєпівденнучастинуМолдови.Цей район практично неволодіємінеральними ресурсами, але й йогогосподарствомаєунікальну структуру із великимзначеннямморського тарічкового транспорту,рибальства (у т.ч. іокеанічного),курортно-рекреаційної справ.Загальнодержавнезначеннямаєчорнаметалургія району (Галац),целюлозно-паперовапромисловість (>Бреїла) йсуднобудування (Констанца).

Галацлежить наберезі Дунаюміж гирлами його припливСірету й Пруту. До цогомісцяможутьпідніматисяневеликіморські судна. Таким чином, Галацєодночаснорічковим й морським портом. Цетакожвузолзалізниць йтрубопроводів.

Констанца – Єдинийморський портРумунії, томузосереджуєзначнучастинуїїзовнішньоїторгівлі.Промисловістьрізноманітна іохоплюєтиповігалузі портовогоміста, до тогочислісуднобудування,рибопереробку таін. Умістіберуть вухонафтопровід й канал Дунай –Чорне море. Констанца –головний центрчорноморськоїкурортноїзониРумунії.

>Специфічним дляРумуніїє йсільськегосподарствоПівденно-Східного району.КрімДобруджі понадніде невирощуютьсятютюн, рис йбавовник.Більшзвичні культури –кукурудза,соняшник, виноград.Тваринництво представленоскотарством,свинарством йптахівництвом.

4. >Центрально-Північнийекономічний районвключає у собіТрансільванію, Буковину,Крішану йМарамуреш.Основою йогобагатопрофільноїспеціалізаціївиступаютьприродний газ,кам’янасіль,поліметалічні рудій, золото, атакожлісові тагідроенергетичніресурси Карпат.

>Найбільшимимістами районуєБрашов й Клуж-Напока.Брашов – одному закількістюжителів йрозмірамипромисловоговиробництва містоРумунії,значний центрмашинобудування (>автомобілі,трактори,підшипники,нафтохімічнеобладнання),лісової йдеревообробноїпромисловості. Клуж-Напока болеевідома якісторичний йкультурний центрТрансільванії. Угалузевійструктурівиділяєтьсяшвейною йвзуттєвоюпромисловістю,вичинкоюшкір,фармацевтикою йпарфумерією. Бая-Маре –такождоситьважливийпромисловий центр, щоочолюєзолотоносний район напівночі. Умістівиплавляютьмідь,свинець,випускаютьсірчану кислоту таін.

Усільськогосподарськомувідношенні районвідзначаєтьсяпереважаннямтваринництва (особливо –вівчарства), утрансільванськійчастиніпредставленіінтенсивніскотарство,свинарство йптахівництво.Трансільванський степ доти жєдоситьзначним райономземлеробства (>кукурудза,пшениця,соняшник,картопля,овочі).Передгір’явикористовуються длясадівництва йягідництва.

5. >Західний район (>Банат)маєзначнийекономічнийпотенціал. Тутзосередженівидобуваннявугілля (>Петрошанськийбасейн),металічнихкориснихкопалин.Склалисяцентричорноїметалургії, котра працює намісцевихзалізнійруді йкоксівномувугіллі (>Решиця, >Хунедоара).Розвиненідеревообробна,текстильна,шкіряно-взуттєва йхарчовапромисловість.Клімат йґрунтисприятливі длясільськогогосподарства. Упередгір’ях –лісові йрекреаційніресурси.

>Тімішоара –третє почисельності населення місто вРумунії,значнийпромисловийвузол (>нафтохімія,сільськогосподарськемашинобудування,текстильнапромисловість). Арад –важливий центрзалізничногомашинобудування (>локомотиви,вагони) йтрадиційноїхарчовоїпромисловості.

>Сільськегосподарство районуінтенсивніше, ніж усередньому поРумунії, й понадорієнтоване нарозвитоктваринництва (>молочно-м’яснескотарство,свинарство).Відповідно, врослинництвіокрімзвичнихкукурудзи йсоняшникузначноюєчасткакормових культур.

6. >Північно-Східний район (Молдова) –найменшрозвиненачастина країни,хоча іволодієзначниммасивомродючихґрунтів (>зокремачорноземів), великими запасамихвойноїдеревини,гідроенергієюгірськихрічок.

>Провідноюгалуззюгосподарстваєхарчова,зокремафруктоовочеконсервнапромисловість. Урайоніпоступовоформується комплекспідприємствлісохімії,целюлозно-паперової,столярно-паркетної тамеблевоїпромисловості.Швидкозростаєтекстильнапромисловість (>спеціалізація –вовняні йляннітканини,тканнякилимів).Швейнапромисловістьвикористовується дляпоступовоїіндустріалізації невеликих міст йвикористаннянадлишковихтрудовихресурсівкрупнихсіл.

>Головнийісторичний йкультурний центрМолдови – місто >Ясси,слугуєважливимтранспортнимвузлом, центромнауковихдосліджень таосвітніхпослуг (закількістюстудентівЯссипоступаютьсялише Бухаресту).

Доважливих міствідноситься >Бакеу –найбільший до центрулісопереробки тапереробкипродукціївівчарства (>вичинкашкір,виготовленнядублянок,взуття,шкіргалантереї,вовнянихтканин таін.)

Аліосновнимзаняттям населеннязалишаєтьсясільськегосподарство, вякомуунікальна рольналежитьвідгонно-пасовищномувівчарству, виноградарству,овочівництву,садівництву тощо. У зерновомугосподарствіпанівніпозиціїлишаються закукурудзою. Зтехнічних культурпредставленісоняшник,льон-довгунець,цукровийбуряк.



[1] Влад ІІІТепеш >належав до ордена Дракона ухрестоносців (Драконрумунською мовою –Дракул). З одного боці –віннаціональний герой,хоробрийвоїн таглибоковіруюча людина, на йогогрошізаснованоСнаговськиймонастир. Зіншого боці –вінжорстокий тиран талюдиновбивця (>прізвиськоТепешозначає «тієї,хтосаджає накіл»). Смерть Владавикликаладискусію:куди жвідправилася його душа – до раю чи пекло? Доти ж йоготіло донепізнаваності порубали в бою, тому не було бвпевненості, що йогопоховали. Такнародилася легенда, що душу Влада неприйнялиані небо,ані земля, апривид його бродити упошуках нових жертв.Цю легенду уже у ХІХстоліттіпочувірландський письменникБрем Стокер,який йствориввідомийбестселер. Великакількістьіноземнихтуристівспеціальноприїздить до >Тирговіште –столиціВалахіїчасівТепеша,щобподихатиповітрям «країнивампірів».

[2] УПівденних Карпатахзнаходиться р.Молдовяну (2544 м) –найвища точка країни.ПівденніКарпатиінколиназиваютьТрансільванськими Альпами за їхні «дикий»важкодоступнийрельєф.


Схожі реферати:

Навігація