Реферати українською » География » Регіональні відмінності і проблеми демографічного розвитку Європи


Реферат Регіональні відмінності і проблеми демографічного розвитку Європи

Страница 1 из 5 | Следующая страница

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Географічний факультет

Кафедра економічної географії розвинених країн

Спеціальність «Демографія»

Регіональні розбіжності і проблеми демографічного розвитку Європи

(курсова робота)

 

 

Студент 3 курсу 1 групи

>Громаков Сергій Сергійович

Керівник Кандидате.г.н

БокунН.Ч.

Мінськ 2009


Анотація

 

>Громаков З. З. Регіональні розбіжності і проблеми демографічного розвитку Європи (курсова робота). -Мн., 2009,с.40.

Діяльність розглянуті регіональні розбіжності і проблеми демографічного розвиткуЕвропи,показани особливості формування населення країнрегиона,процесси природного руху намезорегионахЕвропи.Проанализировани особливості міграцій вмакрорегионе.Охарактеризовано сучасне демографічний становище країн Європи.

Бібліографія - 27назв., 10 малюнків.

The >summary

>GromakovS.S.Regionalnye ofdistinction andproblems ofdemographicdevelopment of Europe (>coursework). -Mn., 2009,pages. 40.

>Inworkregionaldistinctions andproblemsdemographicdevelopment Europeareconsidered,features offormation of thepopulation of thecountries ofregion,processes ofnaturalmovement inmesoregions of Europeareshown.Features ofmigrations inmacroregionareanalysed.Moderndemographicposition of thecountries of Europeischaracterised.

Thebibliography - 27refs., 10drawings.

>Анатация

>ГрамакоўС.С.Регіянальнияадрозненні йпраблемидемаграфічнагаразвіццяЕўропи (>курсавая робота.). –Мн., 2009,с.40.

Урабоцеразгледжанирегіянальнияадрозненні йпраблемидемаграфічнагаразвіццяЕўропи,адлюстраваниасаблівасціфарміраваннянасельніцтвакраінрегіена,працесси руху умезарегіенах.Прааналізаваниасаблівасціміграций умакрарегіене.Ахарактаразавнанисучасни станнасельніцтваЕуропи.

>Бібліяграфія - 27назв., 10рисункаў.


>СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження

Глава 1. ОСОБЛИВОСТІФОРМИРОВАНИЯ НАСЕЛЕННЯ ЄВРОПИ

Глава 2. ДИНАМІКАПРОЦЕССОВ ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ

Глава 3. ОСОБЛИВОСТІМИГРАЦИОННОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ У РЕГІОНАХ ЄВРОПИ

Глава 4. ДИНАМІКАЧИСЛЕННОСТИ НАСЕЛЕННЯ У РЕГІОНАХ ЄВРОПИ У ДРУГІЙПОЛОВИНЕ 20-ГО – ПОЧАТОК21-ГО СТОЛІТТЯ

Глава 5. ПРОБЛЕМИДЕМОГРАФИЧЕСКОЙ ПОЛІТИКИ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ

Укладання

Список літератури

 


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Проблеми народонаселення починають відігравати дедалі більшу роль у внутрішній і до зовнішньої політиці різних держав земної кулі. Цими питаннями за останні десятиліття багато хто займається міжнародних організацій, зокрема і Організація Об'єднаних Націй.

Демографічна чинник поруч із соціальним і національним – основний чинник у суспільному розвиткові. Без його професійного аналізу всіх щаблях неможливо скласти реальні плани економічного розвитку чи регіону світу.

Головне завдання демографії як науки – розробка обгрунтованих і достовірних соціально-демографічних прогнозів.

Мета курсової роботи: простежити хід еволюції демографічних процесів у одному з регіонів земної кулі; за результатами проведеного комплексного аналізу оцінити сучасні проблеми народонаселення; спрогнозувати основні тенденції подальшого демографічного розвитку регіону..

Спільним демографічним тлом проведення справжнього дослідження обраний регіон Західної Європи. Об'єктами безпосереднього демографічного спостереження є три високорозвинених держави – Великобританія, Німеччина, та Франція.

Мета дослідження досягається рішенням наступних приватних завдань:

1. Проведенняобщетеоретической систематизації особливостей демографічних процесів, які підлягають дослідженню.

2. Проведення історичного аналізу природного руху на країнах Західної Європи з початку цивілізації на початок 90-х двадцятого століття.

3. Виявлення проблем демографічної політики, актуальних для Європи на наші дні.

4. Розкриття специфічних тенденцій міграційного руху на країнах європейського макрорегіону.

Курсова робота складається з запровадження,заключения,5глав,списка літератури ,загальним обсягом в 33 сторінки.


ГЛАВА 1 ОСОБЛИВОСТІФОРМИРОВАНИЯ НАСЕЛЕННЯ ЄВРОПИ

На початок нашої ери населення біля Європи концентрувалася у південній частині — околицях з найсприятливішими життю покупців, безліч заняття сільське господарство природними умовами. Але вже з періодуСредних століть головними стали не природні, а соціально-економічні чинники, й уперед за щільністю населення вийшли території на північному заході регіону. Сьогодні зі значних держав максимальної щільністю населення виділяються Нідерланди (390 чол. на 1 км2) і Бельгія (320 чол. на 1 км2).

Упродовж багатьох тисячоліть населення Європейського континенту, як і Землі загалом, зростало надто повільно. Це низьким рівнем продуктивних сил, великий залежністю людини від природи на ранніх етапах перелому людської історії. Наступне розвиток цивілізації пов'язані з такими явищами, як застосування металу, вдосконалення хліборобства й скотарства, впровадження низки технічних винаходів.

Населення Зарубіжною Європи, що становить близько 510 млн. чол., останніх років збільшувалася майже з допомогою імміграції жителів країн. Відповідно, зростає населення там, куди потік мігрантів найбільш інтенсивний, в якому було, де імміграція невелика або відсутня, населення, зазвичай, скорочується (виняток — Албанія з найвищим у регіоні природним приростом).

Європа у розвитку цивілізації була історичним лідером. Але її населення за першу тисячу років нашої ери збільшилося лише у півтора разу було. Найбільш населеній тут було територія нинішньої Франції.

Зростання чисельності населення Європи на середньовіччі був дуже порушений епідемією чуми (XIV в.), під час якої загинуло майже четверту частину (а деяких районах майже половину) свідомості всіх жителів.

На середину другого тисячоліття найбільш населеними країнами були Франція (понад 15 млн. чол.) та (11 млн. чол.). У Великобританії налічувалося майже п'ять млн. чол. Динаміка зростання кількості чисельності населення Європи на початок двадцятого століття представленій у таблиці 1.1.

Сильне негативний вплив до зростання чисельності населення європейських країн період ізХI поХV в. продовжували надавати війни. Лише внаслідок хрестових походів Європа (а переважно Франція та) втратила кілька людина.

Таблиця 1.1.Динаміка чисельності населення Європи до ХХ в.(млн. чол)

Рік

Весь світ

Нинішня Західна Європа

5000 е.

0

1000

1500

1650

1800

1850

1900

30

230

305

440

550

952

1247

1656

3

35

43

75

82

160

205

295

Із середини XIV в. у Європі почалася епоха Відродження,характеризуемая швидким підйомом науки, техніки і фінансування культури. Розвиток виробництва та збільшення продуктів створило основу збільшення темпи зростання населення. Але темпи були такими великими. Аж по ХІХ ст. у Європі виникали епідемії (1624, 1639 та інших. роки), голод (1739 р.) й війни. Відкриття Америки призвело до у себе переселення туди великих груп англійців і французів.

Загальна кількість за XIX століття зросла:

мови у Франції – з 27 до 39 млн. чол.;

у Великій Британії – з 11 до 37 млн. чол.;

у Німеччині – з 24 до 56,5 млн. чол.

Питома вага Європи на світовому народонаселення піднялася з 16,8% до 17,8%, і це з тієї високій частці еміграції європейців межі континенту.

У XX столітті головним чинником впливу чисельність населення стало зниження смертності. Але виникла протилежна тенденція – зниження народжуваності. «Законодавцем» останньої стала Франція, але незабаром самі тенденції охопили Великобританію та Німеччину. Дуже знизилася народжуваність після економічної кризи 1929 р. У Франції, наприклад, вперше у Європі коефіцієнт народжуваності виявився менше коефіцієнта смертності. Скорочення природний приріст у країнах стало велика, громадськість і науковці цих країн (Франція, Австрія, Бельгія) вперше заговорили про загрозу депопуляції і вони шукати заходи на її запобігання.

Крім відзначеної вище процесів на чисельність населення вплинули такі приватні тенденції, як політична еміграція (біженці з нацистської Німеччини, переселенці військових років).

Найсильніше шкоди населенню Європи завдали дві світові війни. Прямі військові втрати у першої склали: у Німеччині – більш 2 млн. чол; мови у Франції – до $1,5 млн. чол.; у Великій Британії – близько 0,5 млн. чол. У другій світової війни прямі військові втрати населення Німеччини, Великобританії та Франції становили близько 10 млн. чол. Але загальні втрати були набагато більшими.

У повоєнні роки рівень народжуваності трохи підвищився. Але загальний приріст населення країнах Західної Європи був незначний (табл. 1.2).

З 1970 по 1980 р. зростання кількості жителів Західної Європи уповільнився і становить не набагато більше 5%, причому колишні внутрішньорегіональні відмінності дещо згладилися. Низькі темпи приросту в Великобританії, ФРН,ГРД, у Західному Берліні.

Таблиця 1.2.Динаміка чисельності населення країн Західної Європи на 1920 – 1990 рр.

Країна

Чисельність, тис. чол.

Приріст, %

1920

1930

1940

1950

1960

1970

1980

1990

1950-1960

1960-

1970

1970-

1990

Великобританія 43718 45866 48226 50616 52559 55583 56083 58500 3,8 5,8 0,9
Франція 38750 41150 39800 41736 45684 50768 53713 55120 9,5 11,1 8,8
НДР - - - 18387 17241 17058 16737 16400 -6,2 -1,1 -1,2
ФРН - - - 47847 53224 58523 58661 59220 11,3 10,0 0,2
Німеччина 61794 65084 69838 - - - - - - - -
>Зап. Берлін - - - 2108 2199 2128 1900 1950 4,3 -3,2 -10,7

Розміщення населення нових незалежних держави особливо важливо задля аналізу російської ситуації, оскільки тривалий час усе території розвивалися в рамка єдиної держави/ За чисельністю населення різко виділяється Україна, що майже 50 млн. жителів. Тоді як половина нових незалежних держав має менш 5 млн. жителів чоловік населення.

Дуже велика також диференціація за показником густоти населення. Першу групу утворюють країни з високою щільністю населення (близько 50 осіб у 1 км2 чи вище), Вони займають весь південний захід простору колишнього СРСР, характеризується найсприятливішими не для життя людей природними умовами. Причому у європейських державах групи розміщення населення досить рівномірний.

Друга ж група — щодо добре заселені держав з щільністю від 25 до 45 чол. на 1 км2. Це Естонія, Латвія Прибалтиці. У цьому перша пара — перехідні держави рідко населеній Північної Європи. Друга пара — держав з великою часткою рідко заселених високогірних районів.

ГЛАВА 2 ДИНАМІКАПРОЦЕССОВ ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ

 

Розглядаючи природне рух населення, насамперед, необхідно охарактеризувати такі показники, як народжуваність й дитяча смертність.

Народжуваність – це процес дітородіння разом людей, визначальних покоління з певним репродуктивним поведінкою. [2]

За даними фонду ООН у сфері народонаселення, 2003 р. Середньосвітовий рівень народжуваності становив 21,5 про/>оо.

З другого половини XX столітті скорочення народжуваності має загальний характер, починається у часи за кордоном й відбувається різними темпами

вже є регіоном із дуже низькою народжуваністю у світі (крім країн — США, Канади, Японії Австралії, де показники народжуваності такої ж порядку). У багатьох країн рівень народжуваності принизливий.Среднерегиональний показник у 2003 р. становив 10 про/>оо (вдвічі нижче середньосвітового). З часом різницю міжмезорегионами стираються. Європу може бути регіоном щодо рівній картини народжуваності.Величини незначно коливаються не більше від 13 про/>оо у Франції й Нідерландах до про/>оо у Болгарії (найнижчі показники у світі). Виняток становлять Албанія зі порівняно високий рівень народжуваності (16 про/>оо, найвищий у Європі), який пояснюється мусульманським віросповіданням більшості населення, Ірландія (15 про/>оо), Ісландія (14 про/>оо) і Македонія (13 про/>оо). Помезорегионам показники виглядають так: Північна і Західна Європа — 11 про/>оо, Південна Європа — 10 про/>оо, Східну Європу — 9 про/>оо. (рис. 2.1).

 

Світовий рівень

 

>Рис.2.1 Розподілмезорегионов Європи за рівнем народжуваності, 2005

 

У багатьох країн Європи поріг сумарною народжуваності в 2000—2003 рр. значно нижчі від кордону простого відтворення населення — 1,3. У цьому лише Ірландії, Ісландії і Албанії він відповідає сучасному рівню простого відтворення — 2. За словами деяких демографів, на Європу насунулася «демографічна зима».

Таблиця 2.1 Територіальна угруповання країн Європи за рівнем народжуваності, ‰, 2005 [27]

Групи країн Європи за рівнем народжуваності, ‰
менш 15 15-20 - нижчий від середнього 21-30 - середнє

ЄВРОПА

Північна Європа

Великобританія

Данія

Латвія

Литва

Норвегія

Фінляндія

Швеція

Естонія

Ірландія

Ісландія

8

2

0

Західна Європа

Австрія

Бельгія

Німеччина

Ліхтенштейн

Люксембург

Нідерланди

Франція

Швейцарія

Монако

8

0

1

Східну Європу

Республіки Білорусь

Болгарія

Угорщина

Молдова

Польща

Росія

Румунія

Словаччина

Україна

Чеська Республіка

11

0

0

Південна Європа

Андорра

Боснію і Герцеговину

Греція

Іспанія

Італія

Македонія

Мальта

Португалія

Сан-Маріно

Словенія

>ФРСЧ

Хорватія

Албанія

12

1

0

39

3

1

У багатьох країн Західної і Північної Європи народжуваність населення корінний національності нижче, ніж від населення. Певний відсоток що народилися таких країнах — діти іноземних робітників, вихідцями з країн Африки й Азії, які мають народжуваність загалом вище, ніж в корінного населення. Деякі західних фахівців вважають, що приплив іммігрантів, чи т. зв. «компенсаційна (>замещающая) міграція» з вищої народжуваністю може компенсувати жебрак рівень народжуваності корінного населення країн отже, стримувати яка відбувається тутдепопуляцию.

>Cмертность – це процес вимирання поколінь, одне із двох головних елементів відтворення населення; процес масовий, складаний з багатьох одиничних смертей, наступаючих у різнихвозрастах і визначають у своїй сукупності порядок вимирання [8].

За даними фонду ООН у сфері народонаселення, 2003 р. середньосвітової рівень смертності 8,4 про/>оо.

У порівняні з рівнем народжуваності, регіональні розбіжності в рівні смертностіснивелировани з допомогою глобальних успіхів у галузі охорони здоров'я. Більшості країн світу вдалося знизити смертність, чому сприяли інвестиції до сфери, як у розвинених, і у країнах, досягнення у галузі медицини (зокрема дитячої смертності), підвищення освітнього рівня населення країн з питань репродуктивного здоров'я дитини і охорони материнства у цілому підвищити рівень розвитку. Варто сказати, що у міжнародні індикатори сталого розвитку країн світу і включені саме показники, відповідальні за смертність населення (рівень дитячої смертності й відповідна середня тривалість життя). [2]

Європейський регіон має вищий рівень за середньосвітовий рівень. Ця ситуація пояснюється

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація