Реферати українською » География » Регіональний ринок праці


Реферат Регіональний ринок праці

>Зміст

1.Перебуванняринку роботи на Україні................................................ 2

2.Особливостіринку роботиЧернівецькоїобласті................................ 5

2.1Тенденціїринку роботи...................................................................... 6

2.1Особливістюбуковинськогоринку................................................. 7


1.Перебуванняринку роботи на Україні

>Регіональна політика,об'єднуючирізні попріоритетностінапрями, виннаґрунтуватися начіткомурозділенніповноважень центральних ймісцевихвиконавськихорганів влади, діяльність якізабезпечила бпідвищеннярівнясоціально-економічногорозвиткурегіону, ефективноговикористання його трудовогопотенціалу йзбалансованістьтериторіальногоринку роботи.

Заданимипідприємств,установ йорганізацій,кількістьвільнихробочих місць йвакантних посад на вушко поточного рокусклала 166,5 тис., що на 20,0% більше, ніж 2003-го - 68,2році. Аліситуація нарегіональних ринках роботизалишаєтьсядоситьнапруженою. Урядірегіонів вона наближається до кризового стану, дляякого характернавідсутністьмеханізму «>саморегулювання»,появатенденцією достихійного «>самовідтворення»,низькасприйнятливість дозовнішніхвпливів йантикризовихзаходів.Оздоровленню такихрегіональнихринків роботиперешкоджаютьінерційніпроцеси:повільнаротаціябезробітних; обмеженапропозиціяробочих місць, збільшеннятривалостібезробіття.

>Групарегіонів ізнайбільшвисокимфіксованимрівнембезробіттязалишаєтьсядоситьстабільною: унеї входитиТернопільська,Чернівецька,Рівненська,Черкаськаобласті. Так було вТернопільськоїобластіситуацію наринку роботи можнаохарактеризувати якзагрозливу: потребапідприємств впрацівникахпостійнознижується,кількістьбезробітних увідсотках допрацездатного населеннянайбільша в Україні - 7,9%, арівеньпрацевлаштування один ізнайнижчих в Україні - 2,3%. Ненабагатокращевиглядаєситуація вЧернівецькій йРівненській областях.

>Близький досередньому по странерівеньбезробіттянаголошується вКиївській,Дніпропетровській,Хмельницькій,Миколаївській областях.НайнижчийрівеньбезробіттямаютьОдеська,Донецька йЛуганськаобласті.

Пропосиленнярегіональноїдиференціації наринку роботисвідчитьваганнякількостібезробітних на 1000 населення від 12,96осіб вОдеськоїобласті до 42,86 в тернопільській.Навантаження наодневільнеробочемісце вТернопільськоїобласті в 15,5разівперевищуєцейпоказник поДонецькоїобласті. У 2004році часткапрацюючого населення увіці 15-70 років повідношенню до населеннявідповідноговіку всередньому по Українісклала 56,9%. Урегіональному жрозрізіцейпоказниквимірюється від 47,98% наТернопільщині до 60,44% наПолтаві.

Таким чином, назагальномуфоніполіпшенняситуації наринку роботи вцілому по Українізберігаютьсянегативнітенденціїпосиленнядиференціаціїрегіонів. Поузагальненомупоказникусамекращеперебування наринку роботи после міст Києва й Севастополя впромислових областях, якДонецька йЛуганська. Наостанніхмісцях ізвеличезнимвідривом відлідерівзнаходятьсяТернопільська,Сумська йівано-франківськаобласті.

>Однією ізможливихдорігподоланняцієїтенденціїєоб'єднаннязусильрегіональнихорганів влади ізпрофспілками йпрацедавцями дляствореннявластивоюрозвиненимкраїнам такзваноїсистеми «>трипартизму»,тобтосистемивзаємодіїпрацедавців,профспілок й держави дляузгодженняінтересів всіхсторін.Проте в Україніпереважнабільшістьпрофспілковихоб'єднаньнедооцінюютьважливістьсвоїхфункцій яксоціальнихпартнерів. Тому системаколективнихпереговорів якспосібвирішенняназрілих проблем у сферітрудовихстосунків не всезнаходитьадекватноїреалізації.Профспілки невиконуютьсвоєїосновноїфункції -запобіганнястрайкам шляхомпроведенняпереговорів наналежномупрофесійномурівні ізметоюврегулюванняконфліктнихситуаційміжпрацедавцями й щопрацюють. Урозвиненихкраїнахсоціальне партнерствоєнеобхіднимелементомколективно-договірногорегулюваннясоціально-трудовихстосунків, при цьому державаграєактивну рольствореннісприятливих умів длясоціальної співпрацю йпредставляєінтереси всіхчленівсуспільства.Власнецимпояснюється ефективногофункціонування й подалівдосконаленнямеханізмурегулюваннясоціально-трудовихстосунків врозвиненихкраїнах світу.

>Малюнок 1. - Рейтингрегіонів України за станом наринку роботи

Утаблиці 1приведенізагальнірезультатирейтинговоїоцінкирегіонів України порівню життя.Згіднозагальнійінтегральнійоцінці, Якавраховуєпоказникидемографічногорозвитку,рівнядоходів й стануринку роботи, реґіони України можнарозділити втричігрупи. Упершугрупу ізнайвищим рейтингомувійшлиКиївська,Донецька,Дніпропетровська,Запорізька йОдеськаобласті. УнайгіршомуположеннізнаходятьсяТернопільська,Черкаська,Херсонська йЖитомирськаобласті.

>Таблиця 1. - Рейтингрегіонів України порівню життя

>Місце >Загальний рейтингрегіонів заякістю життя Рейтинг порівнюдемографічногорозвитку Рейтинг поситуації наринку роботи Рейтинг порівнюдоходів населення
1  м.Київ  >Закарпатська  м.Київ  м.Київ
2  м. Севастополь  >Рівненська  м. Севастополь  >Дніпропетровська
3  >Дніпропетровська  м.Київ  >Донецька  >Запорізька
4  >Донецька  >Івано-франківська  >Луганська  >Донецька
5  >Київська  >Волинська  >Дніпропетровська  >Київська
6  >Запорізька  >Чернівецька  >Одеська  м. Севастополь
7  >Одеська  Львівска  >Київська  >Полтавська
8  >Закарпатська  >Тернопільська  >Харківська  >Харківська
9  >Харківська  м. Севастополь  >Запорізька  >Одеська
10  >Луганська  >Республіка Крім  >Республіка Крім >Миколаївська
11  >Республіка Крім  >Одеська  >Миколаївська  >Луганська
12  >Миколаївська  >Херсонська  >Хмельницька  >Рівненська
13  Львівска  >Хмельницька  >Полтавська  >Черкаська
14  >Полтавська  >Вінницька  >Чернігівська  >Чернігівська
15  >Волинська  >Миколаївська  >Закарпатська  >Івано-франківська
16  >Рівненська  >Житомирська  >Сумська  Львівска
17  >Чернігівська  >Запорізька  Львівска  >Республіка Крім
18  >Хмельницька  >Дніпропетровська  >Кіровоградська  >Кіровоградська
19  >Кіровоградська  >Київська  >Вінницька  >Сумська
20  >Сумська  >Харківська  >Волинська  >Волинська
21  >Чернівецька  >Кіровоградська  >Житомирська  >Закарпатська
22  >Івано-франківська  >Черкаська  >Херсонська  >Чернівецька
23  >Вінницька  >Донецька  >Чернівецька  >Житомирська
24  >Житомирська  >Полтавська  >Рівненська  >Вінницька
25  >Херсонська  >Луганська  >Івано-франківська  >Херсонська
26  >Черкаська  >Сумська  >Черкаська  >Тернопільська
27  >Тернопільська  >Чернігівська  >Тернопільська  >Хмельницька

2.Особливостіринку роботиЧернівецькоїобласті

>Проаналізуємо,наприклад,особливостіринку роботиЧернівецькоїобласті.

сучаснийринок роботидиктує свої,нестримнозміннівимогивідноснокваліфікаціїпрацівників. Тому правильновикладена й актуальнаінформаціядаєуявлення проперспективипрацевлаштування поконкретнійпрофесії чиспеціальності.Дізнайтеся проринок роботиЧернівецькоїобласті.

>Черновецкая областьвважаєтьсянайменшою в Україні заплощею йнаселенням.Протеісторія йрозвитокБуковини (>традиційна йдревняназваЧернівецькоїобласті)вказує наінтенсивність йшвидкістьпідйомуекономічного стану цого краю.

>Зайнятість населення за станом насічень-березень 2008 рокускладає 147,7 тис. Чоловік. По видахекономічноїдіяльностікількістьпрацівників:

· уосвіті - 32,5 тис. Чоловік (22,0%)

· упромисловості - 25,3 тис. Чоловік (17,1%)

· уохороніздоров'я - 22,5 тис. Чоловік (15,2%)

· уторгівлі,ремонтіавтомобілів,побутовихпристроїв йпредметівособистогокористування - 11,2 тис. Чоловік (7,6%)

· у державномууправлінні - 11,2 тис. Чоловік (7,6%)

· утранспорті й зв'язку - 10,1 тис. Чоловік (6,8%)

· усільськомугосподарстві - 7,8 тис. Чоловік (людина 5,3%).

2.1Тенденціїринку роботи

1.Ринок роботиЧернівецькоїобластізначноюміроюстраждає відтериторіальноїрозбалансованостіпопиту йпропозиціїробочоїсили. 75%безробітних із числажителівсільськоїмісцевості, абільшістьвакансій —церобочімісця вобласномуцентрі.

2. Останнідослідженнязасвідчили, що до 2011 року в краю будутьстворено 29тисяч новихробочих місць.Середмайбутніх 29тисячвакансій: 63% —церобочіпрофесії, 12% — посади дляслужбовців, 25% —робочімісця, що непотребуютьспеціальноїкваліфікації.

3. УЧернівцяхвідчуваєтьсядефіцитробочоїсили, впершучергу —робітниківвисокоїкваліфікації йнавітьюристів,економістів йбухгалтерів, але й іздосвідом роботи.

>Власті краюпостійноспостерігають заситуацією наринку роботи йнамагаютьсявносити й своїкорективи. Так, головаЧернівецькою ОДА У.Куліш заявивши, що "нанайближчемайбутнє в моїх планах влади краю —удосконаленняпроцесупрофесійноїадаптації:військовослужбовціпочинатимутьосвоюватиновупрофесію,якоїпотребуєринок роботи, зарік дозвільнення в запас. І до 2009 рокукоженвійськовослужбовець,звільнившись ізармії, забажанняотримаєцивільнупрофесію".

 

2.1Особливістюбуковинськогоринку

>Особливістюбуковинськогоринку роботиєстрімкийпотік емі-грантів в країниЗахідноїЄвропи, особливо — доФранції,Португалії,Італії.Більше статисячбуковинцівживе й працює за межами України.Вирішититакуситуацію наринку роботинамагаються задопомогоювсілякихінвестиційнихпроектів йствореннядодатковихробочих місць ізвисокоюзаробітноюплатою.

НаБуковиніспостерігаєтьсядефіцителектрозварників,малярів,сантехніків, але йнадто багатоекономістів йюристів. Заданими обласного центрузайнятості, наБуковині понад 10тисячмолодих увіці до 35 роківшукають роботу.Торік вобластіринок роботипоповнилимайже 4,9тисячвипускниківвузів й понад 3тисячівипускників профтехучилищ. Алірівеньпрацевлаштуваннямолодих людей ізвищоюосвітоюсклавлише 42%.

>Ниніналічується понад 9тисячвакансій.Протебільшість із них –церобочіпрофесії йлишечверть —вакансіїслужбовців.Зараз вобластієдефіцителектриків,електрозварників,сантехніків,слюсарів-ремонтників,малярів,столярів, шваль йіншихробітниківвисокоїкваліфікації. Алі, недивлячись наце,найбільшийпопит умолодімаютьекономічні йюридичніспеціальності. Хочаостаннім годиною молодь,переважно ізсільськоїмісцевості,зацікавиласятакожпедагогічнимиспеціальностями, амістівиріспопит нафахівцівкомп'ютерних наук.

За словамикерівника обласного центрузайнятостіГалиниЧупіной, вобласті зацейперіодвиросла на 10%економічнаактивність, на 12% —рівеньзайнятості й на 2,4%зменшивсярівеньзареєстрованогобезробіття.Всього за 11місяців цого року вцентріналічувалося наоблікумайже 49тисячнезайнятихгромадян, із них понадполовини (над 60%)працевлаштувалася зафахом,перекваліфіковувалася йпридбалаіншупрофесію чи ж узяла підсуспільних роботів.Протеє йпевначастинаклієнтів центру, котрі доки незмоглизнайти роботу, атакож — рядвакансій, котрібезробітні некваплятьсязаймати.

>Пояснюєтьсяцедекількома причинами, впершучергу —внутрішньою йзовнішньоютрудовоюміграцією,наявністютіньової йнапівтіньовоїзайнятості, атакож —територіальною йпрофесійно-кваліфікаційноїрозбалансованістюринку роботи.Адже тричверті тихий,хтознаходиться наобліку, — жителісільськоїмісцевості, а із 1900вакансій, котрі теперпропонуєобласний центрзайнятості, 1300 заявок надійшлосаме відчернівецькихпідприємств.

>Якщо ж говорити проневідповідністьпопиту йпропозиції впрофесійнійплощині — ті ми йнадалівідчуватиметься шлюбробочихпрофесій йнадлишокекономістів,бухгалтерів,юристів й так даліВтім,працедавці ">полюють" на хорошихфахівців, йвипускникивузівмають шансзнайтивідмінну роботулише заумовисвоєївисокоїкваліфікації. Коли ж доробочихпрофесій, то ми непершийрікпідприємствамобластіпостійнопотрібні на роботуслюсарі-ремонтники,сантехніки,представникибудівельнихпрофесій,газоелектрозварники,водії й томуподібнеКрім того,існуєще йпевнаспеціалізаціяпостійнихвільнихвакансій околицях —наприклад, вГлібоцькім,Віжніцькім йСторожінецькімпрацедавціпостійнопотребуютьверстатниківдеревообробнихверстатів. УЧернівцяхнайбільшийпопитмаютьбухгалтери,верстатники,електромонтери,контролериенергонагляду,провідникивагонів йшвалі.

>Регіональніособливостіринку роботи вЧернівецькоїобластізберігаютьзагальнітенденції,спостережувані у всіхкуточках України, асаме:попит наспеціальностікомп'ютерних наук,будівельніпрофесії.ПротеЧернівецька областьмає й своївласніособливості наринку роботи,обумовленіособливостямиїїрозвитку: у районах, деактивноюєдеревообробнапромисловість,попитмаютьверстатникидеревообробнихверстатів йіншіпрацівникигалузі.

>Крім тогоринок роботи й йогозмінивпливаютьтаківажливічинники якдемографічні,соціально-економічні, атакожефективністьрегіональнихцентрівзайнятості. УЧернівецькоїобластітрадиційноспостерігаєтьсянадлишокробочоїсили.Щеоднієюособливістю цогорегіону Україниєвисокамобільність населення йвисоказайнятість впідсобнихгосподарствах.

>Науковціприходять до думи, щосаме на територїЧернівецькоїобластірегулюванняринку роботинеобхіднонаправити нарозвиток сфердіяльності,створення невеликихпідприємств попереробці йзберіганнюсільськогосподарськоїпродукції,виробництвубудівельнихматеріалів йтоварів народноговжитку ізмісцевоїсировини йвідходів,розширеннясфериобслуговування.

>Таблиця 2. -Працевлаштування незайнятихтрудовоюдіяльністюгромадян по видахекономічноїдіяльності в 2002-2006 рр.

>Роки 2002 2003 2004 2005 2006 2007
>Всьогопрацевлаштовано 15433 15704 18120 19583 20079 20098
>Сільське,мисливське йлісовегосподарства 5003 5989 6777 7111 6082 4778
>Промисловість: 3191 3430 3972 4143 4650 5458
>добувнапромисловість 33 130 123 74 106 136
>переробнапромисловість 2956 3077 3583 3773 4347 4592
>виробництво йрозподілелектроенергії, газу й води 202 223 266 296 197 730
>Будівництво 714 660 1020 1071 1241 1385
>Торгівля; ремонтавтомобілів;побутовихпристроїв йпредметівособистогокористування 1916 1768 2163 2328 2798 3204
>Діяльністьготелів йресторанів 226 158 252 408 474 406
>Діяльність транспорту й зв'язку 806 656 818 726 929 886
>Фінансова діяльність 196 109 96 114 110 106
>Операції ізнерухомим майном,оренда,інжиніринг йнаданняпослугпідприємцям 757 318 303 478 509 362
>Державнеуправління 730 995 914 1287 1177 1476
>Освіта 692 674 837 828 789 826
>Охороназдоров'я йнаданнясоціальнійдопомозі 577 569 598 664 825 783
>Іншівидиекономічноїдіяльності 623 378 356 413 485 428

>Таблиця 3. -Потребапідприємств вробітниках по видахекономічноїдіяльності в 2002-2007 рр.

>Роки 2002 2003 2004 2005 2006 2007
разом 1834 1829 1769 1757 1583 1530
>Сільське,мисливське йлісовегосподарства 100 50 115 187 100 121
>Промисловість: 827 634 641 524 530 474
>добувнапромисловість 7 11 9 2 3
>переробнапромисловість 791 551 527 468 453 388
>виробництво йрозподілелектроенергії, газу й води 29 72 114 47 75 83
>Будівництво 28 100 55 57 52 104
>Торгівля; ремонтавтомобілів;побутовихпристроїв йпредметівособистогокористування 68 120 120 199 200 183
>Діяльністьготелів йресторанів 17 37 45 35 25 25
>Діяльність транспорту й зв'язку 113 105 69 42 130 103
>Фінансова діяльність 47 105 49 70 50 69
>Операції ізнерухомим майном,оренда,інжиніринг йнаданняпослугпідприємцям 138 182 111 174 119 107
>Державнеуправління 239 157 214 174 126 115
>Освіта 58 85 67 50 85 88
>Охороназдоров'я йнаданнясоціальнійдопомозі 138 173 217 177 116 100
>Іншівидиекономічноїдіяльності 61 81 66 68 50 41

>Таблиця 4. -Середняномінальназаробітна плата по видахекономічноїдіяльності в 2008році (ізрозрахунку однієї штатногоспівробітника, грн.)

Вигляддіяльності >січень
Разом 1148
>Сільське,мисливськегосподарства йпов'язані із нимипослуги 674
>Лісовегосподарство йпов'язані із нимпослуги 970
>Риболовля йрибництво 848
>Промисловість 1168
>Добувнапромисловість 1167
>Переробнапромисловість 1012
>Виробництво йрозподілелектроенергії, газу й води 1656
>Будівництво 1194
>Торгівля; ремонтавтомобілів;побутовихпристроїв йпредметівособистогокористування 1039
>Діяльністьготелів йресторанів 682
>Діяльністьготелів йресторанів 1297
>Фінансова діяльність 2401
>Операції ізнерухомим майном,оренда,інжиніринг йнаданняпослугпідприємцям 1130
>Державнеуправління 1637
>Освіта 1138
>Охороназдоров'я йнаданнясоціальнійдопомозі 929
>Наданнякомунальних йіндивідуальнихпослуг; діяльність у сфері культури й спорту 950

>Примітка:Даніприведені безврахуваннянайнятихробітниківстатистичномалихпідприємств йзайнятих угромадян-підприємців

>Проведенийаналізсвідчить, що в Українііснуютьзначнірозбіжності врівняхсоціально-економічногорозвиткурегіонів, й процесдиференціаціїнеухильнозаглиблюється.Іншими словами, неіснуємеханізмівпідтримкисоціальнихстандартів життя для шкірного громадянинанезалежно від йогомісцяпроживання.Центральніоргани влади частопереоцінюютьвласну роль у відродженнярегіонів,прагнучивпливати напроцеси у всіх безвиключеннясоціально-економічних сферах. При цьомуігноруєтьсясвітовийдосвід,якийпоказує, щодержавна (як правило,пільгово-дотаційна)підтримка неєдостатньоюумовою дляреалізаціїпотенціалу територї.

>Основне заподіяннярегулюваннярозвиткурегіонів невичерпуєтьсязабезпеченням умів дляорієнтаціїекономіки наструктурнуперебудову йпоступовезростаннявиробництва,досягненнясоціального йекологічногоблагополуччя йпрогресу.Основнийсенстакоїпоширеної точкизоруполягає в максимальномуобмеженніролі держави векономіці.Дійсно,створеннясприятливих умів длярозвиткуринковоїекономіки,перш на,асоціюється із такимрегулюючимвпливом, якформуванняефективнихдержавнихінститутів (>включаючирозробкуякісногозаконодавства йборотьбу ізкорупцією),створення Сучасноїрегіональноївиробничої йринковоїінфраструктури. Тім годиною роль забезпеченнюефективногорегіональногорозвиткузначноширша, особливо повідношенню додепресивнихрегіонів. Унайзагальнішомувигляді можнаконстатувати, що позначка державногорегулюваннярегіональногорозвитку -цезгладжуваннярегіональнихрозбіжностей врозвиткулюдськогопотенціалу натліформуваннятенденційзростання цогопоказника для країни вцілому.Дужеважливоює йготовністьмісцевоїсамоврядностімобілізувативласні, впершучергулюдські,ресурси зарадимайбутньогорозвитку.

>Згладжуваннявідмінностей врегіональномурозвиткуможе бутидосягнутевиключно зарахунокдинамічнішогорозвиткуслабкихрегіонів. Для цогонеобхіднацілеспрямованадержавна політика, котрапередбачає забезпеченнявипереджаючогозростанняінвестиційноїактивності в тихийрегіонах,можливостісамостійногорозвитку які через тих чиінші заподійєобмеженими.Необхіднийдиференційований, а чи неуніверсальнийпідхід дорегулюваннярегіональногорозвитку.Помилковим було б бвживанняєдиногокритеріюдепресивності для всіх областей,оскількипріоритетністьвирішення негараздів у конкретномурегіоні виненвстановлювати самрегіон.

>Можливо,корисним було б бвикористаннядосвідурегіональногорозвиткуЄвропейського Союзу,зокрема принципуцільовогопрограмування, коли центр непростофінансуєрегіон, авиділяєкошти наспеціальнопідготовленіпрограми (>цільовікрапки), котрівпливають нарозвитоквсьогорегіону.Аджевиділеннязасобів подзагальнеформулювання «>поліпшення –удосконалення –підвищення» недаєконкретнихрезультатів. МодельрегіональногорозвиткуЄвропейського Союзубазується настратегічномупартнерствіміжцентральнимурядом ймісцевими органами влади, секторомбізнесу йгромадськимиорганізаціями.


Схожі реферати:

Навігація