Реферати українською » География » Особливості розміщення електроенергетики України


Реферат Особливості розміщення електроенергетики України

Страница 1 из 2 | Следующая страница

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Донбаська державна академія

будівництва й архітектури

Інститут підвищення освіти, підготовки й

перепідготовки кадрів

Луганський філія


Контрольна робота

на уроках

“Розміщення продуктивних сил”

на задану тему

“Особливості розміщення й проблеми розвитку

електроенергетики України”


Выполнил: студент групи ЕЗ-81

Чесноков то Володимир Володимирович

г.Луганск, вул. Артема, д.43,

№ зач.книжки 8324.


Луганськ

1999 рік

План.

  1. Загальна характеристика галузі стр.3.

  2. Потужність галузі стр.3.

  3. Виробництво стр.6.

  4. Сировинна база стор.8.

  5. Ціноутворення стор.9.

  6. Лінії електропередачі стор.11.

  7. Ринкові перетворення галузі стор.12.

  8. Приватизація стр.13.

  9. Вторинний ринок акцій стр.15.

  10. Порівняльна характеристика українських і російських енергетичних компаній стр.17.

  11. Порівняльна характеристика енергокомпаній України стр.17.

Додаток 1. Структура Міненерго України стр.22.

Список використаної літератури стр.22.

1. Загальна характеристика галузі

Електроенергетика є основним серед базових галузей української економіки. Це пов'язано з що існувала за СРСР спеціалізацією республіки до рамках єдиного народно-господарського комплексу країни. Україна - великий споживач і виробник енергії. За показником обсягів споживаної електроенергії Україна поступається тільки такий державам як США, Росія, Японія, Канада, Німеччина, Франція та Велика Британія (табл. 1). Але споживання на 1 жителя України на 1.3 - 1.4 разу нижчий рівня Великій Британії та Росії.

Таблиця 1
Річне споживання країнами (дані 1992-1994 рр.)

Країна

Загальне споживання, млрд. кВтч.

Споживання душу населення, кВтч.

США 3033

12170

Росія 921 6181
Японія 857 6944
Канада 481 18149
Зап. Німеччина 455 7420
Франція 374 6661
Великобританія 331 5761
Україна 227 4429
Швеція 145 17130
Норвегія 106 25083

2. Потужність галузі

Загальна потужність електростанцій Об'єднаної енергетичної системи України становить 54 млн. кВт (табл. 2). Це майже половини генеруючих потужностей Німеччині чи у Франції чи 25% потужності російських електростанцій. Галузь в змозі виготовляти близько 250 млрд. кВтч. електроенергії у рік, що перевищує потреби.

Генеруючі потужності України представлені тепловими, атомними і гідроелектростанціями.

ГЕС

Основним призначенням гідроелектростанцій є покриття пікової частини графіка електричної навантаження, оскільки маневрування потужностями АЕС практично неможливо, а блоки ТЕС у тому режимі швидко зношуються і споживають більше палива на одиницю виробленої енергії.

А, щоб підтримувати стабільний баланс між виробленої і споживаної енергією, енергосистема повинний мати приблизно 30% маневрових площ. Українські ГЕС забезпечують лише 8.7% сумарною потужності об'єднаної енергосистеми. Україна має сім гідроелектростанцій, 6 з них входить у Дніпровський каскад, одна лежить у басейні Дністра. Зараз будується ще одне електростанція на Дністрі, але підтримки балансу її потужностей буде також недостатньо. Вихід полягає у спорудженні гідроакумулюючих електростанцій, які б акумулювати електроенергію вночі й віддаватиме їх у мережу днем - у пік навантаження. Поки що у Україні діють лише Київська ГАЕС, із усією гостротою стоїть питання завершення будівництва Ташлицькій ГАЕС. Її введення в експлуатацію дозволить підвищити надійність роботи південно-західній частині об'єднаної енергосистемою України.

ТЕС

Потенціал теплоенергетики України це 44 електростанції у тому числі 14 великих. У таблиці 2 наведено кількість блоків різних типів, встановлених цих станціях.

Таблиця 2

Кількість великих енергетичних блоків, встановлених на ТЕС України
Потужність блоку, МВт Кількість блоків
720-800 8
282-300 42
250 (з теплофикационной турбіною) 5
175-210 43
150 6
Усього 104

Із початком розвитку атомної енергетики інвестиції в теплоенергетику зменшилися практично нанівець. Остання ТЕС було запроваджено дію у 1969 р. і відтоді істотних державних капіталовкладень в теплоенергетику не здійснювалося. Всі останні великих проектів реконструкції теплоелектростанцій здійснювалися за підтримки відділу міжнародних організацій. До 2000 р., коли мусить бути виведено із експлуатації Чорнобильська АЕС, треба відшукати кошти на заміщення вибувають потужностей. Заміна здійснюватиметься шляхом реконструкції існують і будівництва нових ТЕС.

АЕС

Останні 15 років енергетика України розвивалася переважно з допомогою введення нових потужностей атомних станцій. На АЕС встановлено 15 енергоблоків потужністю 402, 416 і 1000 МВт, зокрема дві з реактором типу РБМК на Чорнобильської АЕС і 13 з реакторами типу ВВЕР інших станціях.

Середній коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) атомних станцій 1996 року становив 67%, за результатами цього роки він сягне 71-72%. Протягом років Україна справді може довести коефіцієнт використання встановленої потужності АЕС до 75%.

Таблиця 3
Встановлена потужність електростанцій України в наприкінці року

Роки

Усього

До того ж



ТЕС

ГЕС

АЕС


млн. кВт

млн. кВт

%

млн. кВт

%

млн. кВт

%

1980 43.9 37.5 85.4 4.0 9.1 2.4 5.5
1985 51.1 37.6 73.6 4.7 9.2 8.8

17.2

1986 52.3 37.8 72.3 4.7 9.0 9.8 18.7
1987 54.3 37.8 69.6 4.7 8.7 11.8 21.7
1988 54.6 38.1 69.8 4.7 8.6 11.8 21.6
1989 56.6 38.1 67.3 4.7 8.3 13.8 24.4
1990 55.6 37.1 66.7 4.7 8.5 13.8 24.8
1991 55.4 36.9 66.6 4.7 8.5 13.8 24.9
1992 54.2 36.7 67.7 4.7 8.7 12.8 23.6
1993 54.2 36.7 67.7 4.7 8.7 12.8 23.6
1994 54.1 36.6 67.7 4.7 8.7 12.8 23.7
1995 55.1 36.6 66.4 4.7 8.5 13.8 25.0
1996 54.0 36.5 67.6 4.7 8.7 12.8 23.7

Відповідно до таблиці, максимальної потужності українська електроенергетика досягла 1989 р. - 56.6 млн. кВт, після чого почався спад, обумовлений старінням і висновком з експлуатації ЧАЕС потужностей теплових електростанцій. Зараз загальна потужність теплових електростанцій становить 95.8% від рівня 1989 р. Потужності гідроелектростанцій починаючи з 1985 р. становлять постійну величину - 4.7 млн. кВт. Потужності атомних станцій зростали до 1991 р. У зв'язку з прийняттям Верховної Радою 1990 р. рішення про яке припинення будівництва нових блоків у наступні рік було став до ладу лише 6-ї енергоблок Запорізькій АЕС для. Нині відновлено будівництво 2-го енергоблоку Хмельницької та 4-го Рівненській АЕС. Отже, у період 1980 - 1991 рр. спостерігалася стійка тенденція збільшення частки атомних електростанцій у загальному обсягу встановлених генеруючих потужностей у Україні, потім ситуація більш-менш стабілізувалася (рис. 1).

Р
исунок 1

3. Виробництво

Динаміка виробництва електроенергії відбито у табл. 4. Починаючи від 1990-го р. виробництво енергії галуззю неухильно знижується. Найбільшими темпи скорочення був у 1991-1994 рр. - від 7 до 9%. Загальне падіння за 6 років становила 38.7%. Цифра велика, але у порівнянні з масштабним спадом виробництва, у галузях промисловості в ній йдеться про відносному добробуті енергетики.

Якщо зробити структуризацію обсягу виробленої енергії на кшталт генеруючого джерела, ситуація буде такою. Виробництво електроенергії атомними станціями постійно зростала (крім 1986 р., що з аварією на Чорнобильською АЕС). У той самий час у теплової енергетиці падіння відбувалося прискорено. Через війну, частка ТЕС у загальному обсягу виробленої енергії 1996 р. становила 51.7%, АЕС - 43.5%. За підсумками 1997 р. прогнозується підвищення частки АЕС до 52%.

Таблиця 4
Виробництво електроенергії

Роки

Усього

До того ж



ТЕС

ГЕС

АЕС


млрд. кВтч

млрд. кВтч

%

млрд. кВтч

%

млрд. кВтч

%

1980 236.0 208.4 88.3 13.4 5.7 14.2 6.0
1985 272.0 208.0 76.5 10.7 3.9 53.3 19.6
1986 272.7 219.3 80.4 10.7 3.9 42.7 15.7
1987 281.5 219.3 77.9 9.6 3.4 52.6 18.7
1988 297.2 213.1 71.7 12.1 4.1 72.0 24.2
1989

295.3

218.7 74.1 10.1 3.4 66.5 22.5
1990 298.5 211.6 70.9 10.7 3.6 76.2 25.5
1991 278.6 191.6 68.8 11.9 4.3 75.1 27.0
1992 252.6 170.8 67.6 8.1 3.2 73.7 29.2
1993 230.2 143.8 62.5 11.2 4.9 75.2 32.7
1994 203.2 122.1 60.1 12.3 6.1 68.8 33.9
1995 193.8 113.2 58.4 10.1 5.2 70.5 36.4
1996 183.0 94.6 51.7 8.8 4.8 79.6 43.5

Малюнок 2





Падіння попиту енергію

Один із причин неухильного падіння - зниження потреб у електроенергії всіх секторів економіки крім соціально-побутового через триваючого економічної кризи (табл. 5).

Але споживання енергії населенням не можна пояснити лише підвищенням потужності, яка у побуті (установка електричних обігрівачів через поганого теплопостачання житла). Більшість приросту обумовлена поліпшенням контролю над споживанням електроенергії, оскільки значної частини енергії розкрадається населенням, особливо у сільській місцевості.

Таблиця 5
Споживання електричної енергії

Споживачі

1993

1994

1994 до 1993, %

1995

1995 до 1994, %

1996

1996 до 1995, %

Промисловість, будівництво, транспорт 122,4 100,9 -17,6 92,7 -8,1 84,8 -8,5
Сільське господарство 18,4 16,7 -9,2 13,6 -18,6 11,9 -12,5
Коммунально-бытовое господарство 20,2 19,1 -5,4 18 -5,8 17,7 -1,7
Населення 26,9 16,4 -39,0 17,8 +8,5

25,4

+42,7
Усього (нетто) 187,9 163,5 -13,0 151,3 -7,5 139,8 -7,6

4. Сировинна база

З іншого боку потенціал галузі залишається нереалізованим через погане забезпечення електростанцій паливом. Україна імпортозалежна постачання первинних енергоносіїв.

Потреби народно-господарського комплексу рахунок власних ресурсів нафти і є задовольняються на 10-20%, вугілля - до 80%. У 1996 р. на оплату первинних енергоносіїв було витрачено .98 млрд. Для стабільного функціонування електроенергетики потрібно близько 35% всіх паливних витрат країни. Споживання палива на натуральному вираженні наведено в табл. 6.

Таблиця 6
Структура енергетичних ресурсів, які у виробництві електроенергії та тепла теплових електростанцій України

Назва

Одиниця
виміру

1995 р.

1996 р.

Вугілля млн. т 39,6 31,3

млн. т у.п. 24,3 18,2

% 50,8 46,4
Мазут млн. т 2,4 1,7

млн. т у.п. 3,3 2,3

% 7,0 5,9
Газ млрд. м куб. 14,4 14,3

млн. т у.п. 16,5 16,3

% 35,0 41,6
Гидроэнергия млн. т у.п. 3,4 2,4

% 7,2 6,1
Усього млн. т у.п. 47,5 39,2






5. Ціноутворення

Найважливіше проблема енергетиків - співвідношення ціни сировину й кінцеву продукцію. Паливо закуповується станціями за цінами, тоді як більшість енергії продають за регульованому тарифу.

Однак під тиском від Світового банку Кабінетом Міністрів 26 листопада вирішено підвищити тарифи на електроенергію загалом на 4-4.5%. Проте Міненерго пропонує підвищити вартість кіловат-години енергії населенню до 9 коп. (8.7%). Результатом урядового рішення став лист президента від Світового банку Джеймса Вульфенсона, де йдеться можливість поновлення фінансування проекту реформування енергетики України. З іншого боку, Національна комісія з питань регулювання електроенергетики має намір у 1998 р. ініціювати скасування адміністративного тарифу на електроенергію, встановленого Міністерство економіки. Що стосується, коли таке рішення приймуть, роздрібний тариф споживачам збільшиться.


Заборгованість

Але навіть невеличка рентабельність, закладена у тих тарифах не реалізується через неплатоспроможність споживачів. На 1.01.1997 р. дебіторська заборгованість галузі становила 2.5 млрд. грн.

На 1.12.1997 р. дебіторська заборгованість становить вже 3.3 млрд. грн. (в табл. 6 приведено структура заборгованості). 21 травня 1997 р. Кабінетом Міністрів ухвалено постанову №487, яким, зокрема, наказано прийняття до споживачам-боржникам заходів до повного відключення енергопостачання крім вузького переліку організацій. Міністр енергетики несе відповідальність за безплатний відпустку теплової та електричної енергії. У ц.р. на засіданні Кабінету міністрів було вирішено про негайному відключенні підприємств-боржників. На 1 грудня 1997 р. 36301 підприємство мало борги електроенергії (загальна сума боргів - 1966.7 млн. грн.). У тому числі було відключено від енергопостачання 11769 підприємств і 15180 підприємств отримують електроенергію в повному обсязі. Санкції застосовуються також до окремим посадових осіб - керівникам підприємств, винних в неоплаті спожитої електроенергії.

Таблиця 6
Дебіторська заборгованість підприємств Міністерства енергетики

1 Вугільна промисловість 365
2 Металургія і хімія 362
3 Машинобудування 103
4 Агрокомплекс 345
5 Населення 1313
6 Бюджет 352

7

Решта споживачів 446

6. Лінії електропередачі

Крім значних енергогенеруючих потужностей Україна володіє розгалужену мережу ліній електропередач, які в часи СРСР забезпечували як внутрішні потреби, а й служили з'єднувальною ланкою з державами-імпортерами радянської енергії. Розмір і технічний стан электросетевого господарства України відбито у таблиці 7.

Таблиця 7
Загальна довжина і технічний стан ліній електропередач України (на 1.01.1997 р.)


Повітряні

Кабельні

Тип лінії

Усього

У т.ч. підлягає оновленню

Тип лінії

Усього

У т.ч. працюють понад 30 років

0,4 кВ міського призначення 111012 11497 500 У і від 25820 10755
0,4 кВ с/г призначення 361121 54056 3 кВ 7 6
6-20 кВ міського призначення 22437 1077 6 кВ 17109 5059
6-20 кВ с/г призначення 310537 10241 10 кВ 21483 2852
35 кВ 63218 2141 35 кВ 402 56
110 кВ 31629 1414 110 кВ 45 -
154 кВ 7685 415


Магістральні (220-800 кВ) 40357 ...


РАЗОМ

947996


РАЗОМ

64866


Відповідно до таблиці стан ліній електропередач України задовільний, повної заміні підлягає близько 8.5% повітряних ліній і 28.9% кабельних. Однак у перспективі электросетевое господарство щороку потребує реконструкції у зв'язку з великим питому вагу низьковольтних ліній у структурі мереж. Ці лінії характеризуються вищими втратами електроенергії, ніж високовольтними, тому їх слід мінімізувати.

Теплові мережі

Україна має розвинене централізоване теплопостачання кількох великих міст. На балансі енергетичних систем Міненерго 2.8 тис. км теплових мереж. Це переважно, мережі, що з'єднують теплоелектростанції і теплоелектроцентралі з міською теплосетями. Міські теплові мережі належать місцеві органи управління.

Мабуть, розвиток централізованого теплопостачання припиниться з великих втрат тепла при транспортуванні. У разі практично повної енергетичної залежності енергетики від імпортного газу раціональним є перехід до невеликим місцевим котельням, попри її негативний вплив на екологічну ситуацію тощо у містах.

Експорт

Крім внутрішнього ринку електроенергія раніше поставлялася у великих обсягах експорту. За період 1994-1996 р. покупцями були лише кілька держав - Словаччина, Словенія, Угорщина, Польща, Румунія.

Причина - в нестабільності частоти у мережі, яка періодично знижується до 49,2-49,3 гц. Вільна цієї вади лише енергія вироблена Бурштинської і Добротвірської ТЕС, тому що ці станції є свого роду анклавом в Об'єднаної енергосистемі України (з'єднані з європейською мережею UCPTE), які поставляють продукцію виключно експорту. Проте електроенергію навіть із нестабільною частотою готові імпортувати Туреччина і країни південно-східної Європи.




7. Ринкові перетворення галузі

Нині галузь переживає нелегкий етап реструктуризації. Початок і було належить Указом президента України від 21 травня 1994 р. «Про заходи з ринкових перетворень у галузі електроенергетики України» відповідно до яким планувалося реорганізувати Національний диспетчерський центр Міністерства енергетики, і електрифікації і производственно-энергетические об'єднання (на даний момент підписання указу існувало вісім об'єднань). указ президента №282 від 4.04.1995 р. містив уточнений перелік створюваних підприємств і закупівельних організацій і термін проведення реорганізації - до 1 липня 1995 р. Відповідно до указу було створено:

  • державне підприємство «Енергоринок» у складі Національного диспетчерського центру і вісім регіональних диспетчерських центрів;

  • чотири державні акціонерні енергогенеруючі компанії з урахуванням теплових електростанцій потужністю 500 МВт і від;

  • дві державні акціонерні енергогенеруючі компанії з урахуванням гідроелектростанцій потужністю 300 МВт і від;

  • державна електрична компанія «Укрэлектропередача» у складі магістральних ліній електропередач (повітряних ліній і підстанцій напругою 220 кВ і від зі своїми інфраструктурою) і навіть міждержавних і міжрегіональних ліній електропередач нижчого напруги;

  • двадцять сім регіональних державних акціонерних енергопостачальних компаній з урахуванням наразі державного майна, який залишається після вищевказаних перетворень (24 - у кожному області, за однією Республіка Крим, міста Київ та Севастополі);

  • державна акціонерна холдингова компанія «Энергострой» з урахуванням корпоратизованих підприємств энергостроительного напрями.

Перетворення атомної енергетики

Відповідно до Постановою Кабінету міністрів №1268 від 17 жовтня 1996 р. з урахуванням майна атомних станцій та їх інфраструктур було створено державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із покладенням її у функцій експлуатуючої організації, частина з яких перехідний час вона делегує атомним електростанціям.

Об'єднавчі тенденції

Наступним етапом реформування галузі було об'єднання у травні 1997 р. Міністерства енергетики, і електрифікації із Державним комітетом з використання ядерної енергії, у результаті було створено Міністерство енергетики України. Мабуть, надалі реалізована давно обговорювана ідея об'єднання рамках єдиного міністерства всіх підприємств паливно-енергетичного комплексу країни. Справжня структура Міністерства енергетики України приведено при застосуванні 1.

8. Приватизація

Після реорганізації галузь розпочала приватизації окремих підприємств. Нині дозволена приватизація

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація