Реферати українською » География » Квитки за географією для 10 класу


Реферат Квитки за географією для 10 класу

Страница 1 из 2 | Следующая страница

1-1)Формир. ПК світу - длит. истор. процес, отраж. увесь перебіг розвинений. человеч. суспільства, изиеняясь на протяж. багатьох столет. вона відбивала возникнов. і розпад госуд., зрад. їх границ,открытие і колониз. нових земель,образ. метрополій і колоній, территор. розділ і переділ світу. Щас на ПК мира-230 країн і территор. (майже все-суверен. госуд.) Т.к країн багато їх объед. до груп. Наибол. распростран. группир. країн за величиною їх территор. і числен. населений. (Пр.: по территор. виділ. 7 офигенных країн S>3 млн2. кожна, котор. в совокупнос. заним. 1/2 суші землі., по числен. насел. виділ. 10 офиген. країн, з чичлом жит. >100 млн. чел.в кажд., на котор. в совокупнос. прихід. 3/5 насел. земної кулі.) Преоблад. средн., небольш. і крошечн.(микрогос.) Є группир. країн по особливий. географ. становища (Пр.: приморск., півострів., островн., страны-архипел.). Особ. групу склад. країни –позбавлений. виходу до морю(таких 40). Країни світу различ. як по розмір. і географ. полож., а й у рівням соц.-эконом. розвинений. Виходячи з цього, їх подразд. на 2 глав. типу: 1) економ.- розвинений.; 2)развивив. країни! Економ. - розвинених стор. ООН відносить прим. 60 стор. європи, азії, африки, північ. амер., австрал. і океанії. Усі вони отлич. вищим уровн. економ. і социал. розвинений. Однак це груп. країн отлич. досить отже. внутр. неоднород. У його сост. можна выд. 4 подгруп.: До 1-ой грн. относ. «велика 7 країн 3апада», в кіт. входять США, Япон., ФРН, Фран., Великоб., Итал. і Канад. Це стр.-лидеры захід. світу, отлич. наибол. масшт. економ. і політ. деятел. Ко 2-ой подгруп. относ. європ. країни,. Полит. і економ. міць кажд. їх у відділ. невелика, загалом вони ігор. біль. роль світів. справах. У осіб. подгр. можна объед. стор., вхід. в Содруж. Независ. Госуд., утворивши. наприкінці '91г. в результ. расп. СРСР. Усі осталь. країни й террит. ООН належать до розвинувши. країн. Спільно вони заним. більш статей. земн. суші. Огром. разнол. світ розвинувши. країн внутрен. неоднород. У ньому виділ. нескол. подгруп: 1) ключев. країни: індію, бразил.,мексика. 2) нові индустриал. країни: рыспуб. Корея, тайвань, сінгапур. 3) нефтеэкспор. країн.: Сауд. Аравія, Кувейт, бруней. 4) Отстающ. У його розвинений. (сам. больш.) 5) Найменш. розвинений.


1-2)НТР поставши. собою корен. качест. перев. в производ. силах челов., основ. на превращ. науки в непосред. производ. силу общест. Вызрев. вона, щоб потім поч. гігант. приращ. матеріал. і духів. возмож. Челов. Щас ми живемо в епоху дальн. углубл. НТР. Соврем. НТР харак. 4-мя главн. рисами: 1)универсал., всеохватн. Вона преобр.все отрас. і медичну сфери, характ. праці, побут, культуру, психолог. людей. 2) чрезвыч. прискорений. научно-технич. преобраз. Вона выраж. про можливе різке сокращ. часів. між науковим відкритий. та її впроваджений. в производ., на більш швидкому, моральн. знос і, =>, в постоян. обновл. продук. 3) НТР різко повыс. требов. до рівня квалифик. праць. ресур. Це спричинило увелич. частки умств. роботи в всі сфери челов. деят., произ. його інтелектуал. 4) НТР викликав. у роки 2-ой світ. війни воєн – технич. рев-ия. Економ., филос., социол. счит.: збрешемо. НТР – це єдиний. слож. сист., в котор. тісно взаим. друг з друг. 4 склад. частини: а) наука б) технік. і технол. в) производ., р) експлуатувати.

(а епоху НТР преврат. на вельми слож. комплекс знань. Поруч із вона образ. обширн. сферу челов. деятел.; научн. робіт. у світі – близько 5,5 млн. челов., т. е. 9/10 научн. работн., коли-небудь жили Землі. (б) 2 шляху розвинений.: эволюцион: заключ. в дальнеш. зроблений. відомої техніки і технолог. революц заключ. в перех. до нової техн.(р-глав. шлях розвинений. технік. і технолог. в епох. НТР) (в) 6 замова: 1) электронизация 2) комплексна автономиз. 3) перебудова энергетич. хозяйст. 4)производ. NEW матеріал. 5) прискорений. розвинений. биотехнолог.6) космизац. (р) Соврем. етап НТР характер. new требов. до управлен. У період информац. вибуху., який переживши. збрешемо. человеч., почався перех. від обыч. (бумажн..) до машин. (компьют.) информ. випуск различ. информ. технік. стало однією з новейш. наукоем. галузей промышл. У той ситуац. больш. значен. має віддаватися киберн. – науці про керувати. і перераб. информ.


2-1) Основ. форм. держ. правлен.! 2-ге форми: а) республіканська. форма правлен. распростран. особливо широко: 3/4 всіх країн світу – республіки. Республ. – таку форму держ. правлен. коли він вища законод. влада ідентичність. виборному представить. органу – парламенту, а виконає. – правител. Після завоеван. политич. незалежний. республикан. форму правлен. Приняло большинст. звільнивши. країн. б) Монархічна форма правлен. має менше распростран.: монарх. у світі лише 30. Монархія – таку форму правлен., при котор. главою держав. вважає. иператор, король, герцог, князь, султан тощо. буд. Ця верховна влада передає. по наслед. У тому числі преоблад. конституцион. монарх., де реальна законодат. влада ідентичність. парламен., а виконає. правител., тоді як сам монарх, кажуть, «панує, але з править». Монархич. лад зберігає. у яких в качест. своеобраз., традиції, напоминающ. про колишньому велич «корони». (Пр.: Великобрит. - найстарша у світі конституц. монарх., де панує Король (зараз королева Елизав. II) вважає. главою государ., доль. системи, главноком. озброєний. силами, світським главою госуд. англікан. Церкви, Японія – конституційна монархія, де панує імператор.) У абсолют. монарх., влада монар. майже огранич. Але таким країн зараз залишилося обмаль. (Пр.: Саудівська Аравія – абсолютна монархія, де панує король. Він осуществл. законодат. і виконає. влада, одновремен. будучи прем'єр-міністр., главноком. вооруж. силам. і верхів. суддею, і навіть духовн. править. # Государ. лад подобається. країн. характ. також формою администр.-территориал. Устройства (розподілу). У цьому вся отнош. всі країни підрозділ. на унітарні (країни істот. єдиний. законод. і виконає. влада) і федератив. (поруч з єдиний. законам. і орган. власт. істот. отдельн. территор. едениц. (респуб., провинц., штати тощо.), имеющ. собствен. законод., виконає., і судебн. органи виконавчої влади. Федератив. устройст. мають близько 20 країн світу. У декого з тих (Росія, Бельгія, Індія, Нігерія) пов'язане з национал.-этнич. принцип., за іншими (ФРН, Австрія, США) – з историко-географ. особенност.


2-2) Торгівля за Європ. і Азією охопила інші регіони земн. кулі. Обмін продук. з-поміж них призвів до освічений. мировог. ринку. Дальнейш. розширено. цього ринку способств. розвинений. транспор. Морський транс. пов'язав між всі матер. У другій половині 19 в. швидко росла протяжен. залоз. доріг, які соедин. внутрен. частини континенти. Главн. роль формир. світів. хозяйст. ідентичність. крупн. машин. индустр. => Ем-Екс склалося наприкінці 19 початку 20 в. в результ. розвинений. крупн. машин. индустр., транспор. і МР. Ем-Екс – историч. склавши. совокупн. націонал. господарств всіх країн світу, пов'язаний. між собою всемир. экономич. зношений. # Географ. розділ. праці – неизбеж. результ. розвинений. человеч. Общест., пов'язаний. зі зростанням товарн. производ. та обміну. Його неизбеж. витік. речей, що відділ. террит. завжди істот. различ.: а) географич. полож., б) природ. услов. і ресурсах, 3)социал. – економ. услов. Подоб. различ. привід. до того що, що мног. види промышлен. та найближчих сіл. Хозяйс. производ. хіба що прикреп. до визначено. террит. Междун. Географ. розділ. праці выраж. в специализ. відділ. країн на производ. міра. видів продук. та і в послід. обмін. Ними. НТР прискорив. темп. мировог. економ. зростання. Достиж. НТР воспольз. економ. розвинений. заходу, які преврат. в "локомотив" науч.-технич. прогрес. Ці країни поч. переведення всього производ. на рейки новейш. технік. і технол., економ. энерг. і сировини, часто називаємо. реиндустриализ. чи «третьої промыш. рев-ией». НТР вызв. больш. зрушення й у структ. матеріал. производ., в котор. в усьому світі зайнятий. 1.5 млн. чол. У отраслев. промышл. зросла частка обраб. отрасл. У сельск. господарств. мало змінено., але зріс. животнов. У растен. зросла роль технич., кормів. культур, овоч. і фрукт. НТР внесл. больш. зрад. в розділ. праці між отдельн. видами транспор. Чинники розміщений.: а) Ф. Территор. б) Ф. эконм.-географ. покладено. + 4 різновиду: 1) ценральн. покладено. 2) глибин. полож. 3) соседск. полож. 4) приморск. положен.в) природно-ресурсн. Ф. р) транспор. Ф. буд) Ф. праць. русурс. е) Ф. территор. концентр. є) Ф. Наукоемкос. ж) Экологич. Ф. # У економ. розвинений. країн. склав. Систем. Экономич. район. трьох основн. типів.: 1)высокоразвит. район. 2) депресив. район. 3) відстав. аграрн. район. Для улучш. склавши. территор. структ. хозяйс. больш. економ. розвинений. країн Заходу провід. госуд. регіон. політ. РП предст. собою компл. законод., админис. економ. і природоохр. меропр., способств. більш раціон. размещ. производ. зусиль і выравнив. уровн. життя людей .# НТР оказыв. потужне воздейст. попри всі сторін. современ. производ., протягом усього систем. обществен. зношений. на самої людини і реальне середовище його оббитий. Світове хоз-во стало єдиний. организ., поза якого може нормально развиват. жодна государст., хоч до якої громадської системі воно ні належало на якому б економічному рівні ні перебувало.


3-1) Географ. середовищем назыв. не та частина земн. природи, з котор. человеч. суспільство непосред. взаимод. у житті і производ. деятельн. поки що историч. розвинений. ГС виникла результ. длит. эволюц. географ. оболоч. під влиян. антропоген. воздейс., тобто. міст, заводів, каналів, трансп. магистрал. ГС – необход. умова життя і деятельн. общест. Вона служить середовищем його обитан., важнейш. джерелом ресурс., оказыв. вольш. влиян. на духовн. світ людей, з їхньої здоров'я та налаштований. Оцінюючи ролі ГС у житті общест. допуск. 2 помилки: преувелич. цього влиян. і недостат. його. Обидва представлений. привід. до отриц. послід. Особен. це касает. 2-ого заблужден., котор. нацел. людей на підкорений. природи. Щас, з понят.ГС, в нучн. зрозумілий. ввійшло зрозумілий. окруж. природ. середовище, котор. можна опред. як услов. существов. челов. та інших. орган., включ. природн. і социал. – економ. чинники. До послід. относ.: плотн. насел., зрад. природ. услов. # Уся історія человеч. – історія взаимод. його з природ., з ГС.В ході цього взаимод. з-поміж них происход. постоян. обмін в-ств, має сложн. і противор. характ. О 20-й в. давлений. общест. на природ. різко возрасл. Ускор. превращ. природ. ландшаф. антропоген.(город., горнопромыш., сельскохоз.) Некотор. учений. счит.: наша епох. майже всі природ. ландшаф. стали антропоген. Суспільство стало вилучати з прирды дедалі більше її ресур. і возвращ. у ній все многочис. відходи своєї деятел. Так виник. 2-ге взаимосвяз. проблеми: 1) рационал. использ. природ. ресурсів, 2) охорони окруж. середовища від загрязн.

3-2) Чинник. розміщений. прийнято счит. совокуп. услов. для наибол. рациональн. вибору місця розміщений. госп. об'єкта, груп. объек., отрасл. чи конрет. территор. организ. структ. хозяйст. Усі разнооб. чинників можна подразд. на нескол. груп. а) Ф территор.! Террит. – одне із вазнейш. елемент. ГС общест., елемент производ. мощі д-ви. Больш. значен. має розмір террит. – ніж обширн., тим разнообразн. її природ. ресур. Але велич. Країни неспроможна. бути оцінено. однознач. Наприм.: в росії обширн. террит. крім покладе. сторін має отриц. – дуже велика внутрен. неоднород. веде до появлен. в некотор. частинах країни бажання відділить., але це уграж. целостнос. д-ви. Крім розмір. террит хар-ся кордонів. і конфигур., степен. компактнос. б) Ф. экон. - географ. покладено.! ЭГП – отнош. Якого – або місця, району, або місто. до поза лежачим об'єкт., имеющ. ту чи іншу економ. значен. ЭГП – історія. категор. Выдел. 4 виду ЭГП: ценрал., перефир., соседск., приморс. Центр. і примор. полож. зазвичай дають отже. вигоди., т.к. способст. розвинений. зв'язків межд. отдельн. регіон., країнам. чи його частинами. Переф. плож. У цілому нині менш вегодно. Це относ. як до отдельн. районам країн, і до отдельн. країнам. Соседс. полож. оказыв. покладе. і отриц. воздейст. на економ. розвинений. в) Природ.-ресурсн. Ф.! – важливий Ф., играющ. больш. роль на ранніх етап. соц.-эконом. розвинений. У епох. НТР п-р база над такого заходу опред. струк. і географ. госп. Це пов'язаний. з активізацією междунар. торговл. і з швидкий. розвинений. наукоемк. отрасл. Для размещ. здобувши. промыш. – це основ. Ф. р) Трансп. Ф.! До НТР це Ф. оказыв. майже решающ. воздейст. на размещ. производ. Змінено. у сфері трансп. в сторін. його зроблений. способст. подолано. территор. розрив. тежд. районами. производст. і потребл. продук. буд) Ф. праць. ресур.! – всегд. грав важн. роль, але у епох. НТР він проявл. подвійно. У 1-ом случ. в промышл., непроизвод. сірку залучив. доповнить. раб. сила з ін. країн. У 2-ом – оказыв. вигіднішим перемещ. производ. до источн. дешевий. працю. ресур. е) Ф. территор. концент.! – производствен. концентр. дає болш. економ. ефект., але современ. етапі ще більше характерний. процес. деконцентрац. шляхом створено. більш мелк. предприят. є) еколог. Ф. – це з старих Ф., але у 20 в. він став особливо актуальна.




4-1)Природопольз.! Під природоп. Поним. деятельн. челов. суспільства, замова. на удовлетвор. своїх

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація