Реферати українською » Геология » Водосховіща Днiпра


Реферат Водосховіща Днiпра

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України.НаціональнийпедагогічнийуніверситетіменіМ.П.Драгоманова. Кафедраекологiї

>Курсова робота

Тема ">ВодосховищаДнiпра"

Студентаінститутуприродничо-

>географічноїосвіти таекології

>ГордiйчукаЮрiя

>Науковийкерівник

>ЮщикВалерiйВолодимирович

>Київ 2010


>Зміст

>Вступ

>Розділ 1.Загальна характеристикаводосховищ.Водосховища й їхнівідмінності відіншихтипівводойм

>Розділ 2.Загальна характеристикаводосховищДніпра

2.1 Дніпро й йоговодосховища

2.2 Дніпро (дозарегулювання його стоку)

2.3Гідрологічний режимводосховищ

2.4Загальнагідрохімічна характеристикаводосховищ

>Розділ 3. Характеристика окремихводосховищДніпра

3.1Київськеводосховище

3.2Канівськеводосховище

3.3Кременчуцькеводосховище

3.4Дніпродзержинськеводосховище

3.5Запорізькеводосховище

3.6Каховськеводосховище

>Висновки

>Література


>Вступ

>Водніоб'єктисушістворюютьунікальні засвоєюкрасою йцілющимивластивостямиприродніландшафти й у тій годинуєбагатющоюкомороюпродуктівхарчування,джереломотриманняелектроенергії,прісної води якнайважливішого природного ресурсу.Такебагатопрофільнепризначенняводоймищсушіобумовлюєпостійнудію нимигосподарськоїдіяльностілюдини.Прогресуючийрозвитокпромисловості йсільськогогосподарства, щосупроводжуєтьсязростаннямводоспоживання у всіхгалузях народногогосподарства,неминуче приводити довичерпанняресурсівпрісних вод.Особливогостростоїтьця проблема вмісцях ізневисокимприроднимводозабезпеченням.

Вода –найважливішийелементусього живого,незамінний утехнологічних процесів компонент практично для всіхгалузей народногогосподарства, продукт, що немаєціни за йоговажливістю йзначущістю вбіосфері йжиттісуспільства.Можнапригадативідомі слова Антуана деСент-Екзюпері: "Вода! У тобі немає анісмаку, анікольору, ані запаху, неопишеш, тобоюнасолоджуєшся, нерозуміючи, щотитаке. Ті непростонеобхідна для життя,ти йє життя... Ті –найбільше в світібагатство...".

У зв'язкузізростаючимипотребами уводі всіхгалузей народногогосподарства йнерівномірнимрозподілом па територї Україниджерелотриманняпрісних водздійснюєтьсявеликомасштабнегідротехнічнебудівництво. То врезультатізарегулювання стокуДніпрапобудований каскадводосховищ,створеніводосховища й наіншихрічках країни. Упівденнихрегіонахспоруджений рядмагістральних йрозподільнихканалів. Уперспективіможливестворення системтериторіальногоперекиданнячастини стокуіншихрічок,опрісненнясолонихлиманів йстворення на їхньогоосновіпрісноводихводосховищ.

Усіцевисуває якодне ізнайважливішихзавданьздійсненняефективнихприродо- йводозахиснихзаходів павсієї територї України.

>Проте ізкожним фатальністюцеробити все более складно,оскільки потреба уводізростає, аантропогенненавантаження наводоймищазбільшується.Рішенняпроблемиводозабезпеченняповиннерозв'язуватися, впершучергу, зарахунокпереведеннябагатьохвиробництв надосконаліші йменшводоємнітехнології. Режимекономії води впромисловості,сільському йкомунальномугосподарстві,перегляд нормїївитрачання віригаційних системах,ширшевпровадженняоборотних йзамкнутих системводопостачання – вісь тихрезервипрісних вод,використання якіможезменшитинапруження водного балансу йполіпшитиекологічнуситуацію увнутрішніхводоймищах.

Таким чином,сказаневищезумовлюєактуальністьдослідженнякурсової роботи.

>Об’єктомдослідженнякурсової роботиє природа України.

Предметомдослідженнякурсової роботиєводосховищаДніпра.

>Метоюкурсової роботиєдослідженняводосховищДніпра.

>Метою роботизумовленовиконання такихзавдань:

–охарактеризуватиособливості такихтипівводоймищ якводосховища;

– навестизагальну характеристикуводосховищДніпра;

–дослідитиконкретніводосховищаДніпра.


>Розділ 1.Загальна характеристикаводосховищ.Водосховища й їхньоговідмінності відіншихтипівводойм

>Зівсьогорізноманіттяперетворюючоїдіяльностілюдини як засвоїми масштабами, то й зазначенням углобальнихекологічних системахпланети особливовиділяються двапроцеси:освоєння новихтериторій длясільськогосподарськоговиробництва,промислового йгромадськогобудівництва іперетвореннярічкової ланкигідросфери навеличезних теренахсуші шляхомгідротехнічногобудівництва.

>Гідротехнічнебудівництвоздійснюється на всіх континентахпланети.Найбільшважливезначеннямаютьрізного родумеліорації (>осушення йзрошування) йстворення новихводнихоб'єктів –водосховищ йканалів.Водосховища –ключові,базовіелементигідротехнічних йводогосподарських систембудь-якого рангу,оскількисаме смердотідозволяютьздійснитирегулюванняводнихресурсів,перетвореннягідросфери вбажаному длясуспільства напрямі.

Довнутрішніхводоймищвідносять озера,лимани,водосховища, ставки.Водосховища й ставки –дужесхожіоб'єкти.Різницяміж нимирозмірах, але ймаютьзначення йменшочевидніознаки.

Урізнихкраїнахприйнятірізнікількіснікритерії, щовідрізняютьводосховища відставків. У СШАводосховищемназиваєтьсяводоймище,корисна (>регульована)місткістьякогоперевищує 5 тис.акрофутів,тобто 6,17 млн. куб. м.Водоймища, щомаютьменшийкориснийоб'єм,називаються ставками. У Україні йбільшостікраїнЗахідноїЄвропи доводосховищвідносятьводоймищамісткістю понад 1 млн. куб. м.

>Водосховищами, таким чином,слідвважати по однійстворенідолинні,улоговинні йприродніозерніводоймищазісповільненимводообміном,повнимоб'ємом понад 1 млн. куб. м,рівневий режим якіпостійнорегулюється (>контролюється)гідротехнічнимиспорудами вціляхнакопичення йподальшоговикористаннязапасів вод длязадоволеннягосподарських йсоціальних потреб.Відзначимо, щовикористанняводосховищпов'язане не лише ізбезповоротнимвилученням води. Длярибногогосподарства,рекреації,охолоджуванняагрегатівелектростанцій,підтримкигарантованихсудноплавнихглибин умежахводосховища й т.п.потрібніакваторія йводнамаса вцілому, а чи не лишекориснийоб'єм,тобто запас води, щощорічновитрачається.

Уводосховищ немаєприродниханалогів.Лише заформоючаші із нимисхожізавально-запрудні озера.Відзначимонайбільшважливіособливостіводосховищ.

1.Водосховища –антропогенні,керованілюдиноюоб'єкти, але й смердотівідчуваютьтакож йсильнудіюприродних (>перш нагідрометеорологічних)чинників, тому якоб'єктививчення,використання йуправліннязаймаютьпроміжнеположенняміж "сутоприродними" й "сутотехнічними"утвореннями. Цедає правоіменувати їхньогоприродно-технічними системами.

2.Водосховищапомітно, анерідко йзначновпливають нанавколишнєсередовище,викликаючизміниприродних йгосподарських умів наприлеглихтериторіях.Природно, що разом із напередзапланованимисприятливиминаслідкамивиникаютьтакож йнаслідки негативного,несприятливого характеру.

3.Водосховищамвластиваособлива система такзванихвнутрішньо-водоймовихпроцесів –гідрологічних,гідрофізико-хімічних йгідробіологічних.

4.Водосховища –водоймища,найбільшінтенсивновикористовуванірізнимигалузямигосподарства. Накожномузначномуводосховищіформуєтьсяводогосподарський комплекс (ВГК).Середкомпонентів ВГК,тобто всіхгалузейгосподарства, щовикористовуютьводосховище йрічку внижньомуб'єфі,виділяютьучасників ВГК –галузі, щозацікавлені встворенніводосховища йфінансують його.Рештагалузейвикористовуєводосховище,оскільки воно таіснує.Учасники ВГКпред'являютьрізні, а годиною йсуперечливівимоги до режимувикористанняводосховищ.

5. Дляводосховищ якприродно-господарськихоб'єктів характернанадзвичайновисокадинамічністьрозвитку (>еволюції) [1, 9-14].

>Розглянемостислоціпринциповіособливості.

>Водосховища –керованіоб'єкти. Цеозначає, щоосновніпараметриводосховища (>об'єм,площа,місцерозташування й режимрегулювання), а разом із ними й багатоінших характеристиквизначаютьсялюдиною настадії проекту; ускладігідровузлівєспеціальнітехнічнісистеми,споруди йпристрої (>гідротурбіни,водоскидні відчини з затворами), щодозволяютьзмінюватиоб'єм йрівень води уводосховищі.Головнаособливістьрішень,пов'язаних ізексплуатацієюводосховищ, –деяканевизначеність, щозумовлюєтьсястохастичним (>імовірнісним) характеромспрямованості іінтенсивностігідрометеорологічнихпроцесів уводозбірномубасейні.

>Водосховищаслідрозглядати якприродно-технічнісистеми,комплекси, котріскладаються ізприродної йтехнічноїпідсистем, щодіалектичновзаємодіютьміж собою.Урахуванняцієївзаємодіїможесуттєвозбільшитиможливостіраціонального й комплексноговикористанняводосховищ, аігнорування – привести дозначнихвтрат.Управляючитехнічноюпідсистемоюводосховищ, людинаможевикликатирозвиток такихпроцесів,явищ йефектів вприроднійпідсистемі, котрі вонпоки надзмозізапобігти чи їхньогоподоланнявимагаєзначнихвитраттрудових йматеріальнихресурсів. Томукерованимиоб'єктамиводосховища можнавважатилишечастково.Безпосередньо йповністю людинауправляє лише запасами води, аекосистемою йгеосистемоюводосховища –частково йпобічно.

Пристворенніводосховищвідбуваютьсярізноманітнізміниприродних йгосподарських умів натериторіях, якбезпосередньоприлеглих до новоговодоймища, то й навіддалених віднього вниз затечієюрічки.Масштаби,глибина йспрямованістьцихзмінвизначаютьсярозмірами новоговодоймища (>площа,об'ємводноїмаси,довжина, ширина) йсвоєрідністюприродних умів району, котріможутьпослаблювати чи,навпаки,посилювативпливводосховища.

Коліговорять, щоводосховищамвластиваособлива системавнутрішньо-водоймовихпроцесів,мають наувазі, щовластивіїмгідрологічні,гідрофізико-хімічні йгідробіологічніпроцеси неідентичні тім, котріспостерігаються віншихводнихоб'єктах – озерах,річках й каналах.Провіднимичинниками, щовизначаютьспецифікувзаємозв'язаних йвзаємообумовленихвнутрішньо-водоймовихпроцесів уводосховищах,служатьводообмін йрівневий режимводоймища. Один зпоказниківводообміну –період,протягомякоговідбуваєтьсяповна змінуводноїмаси: дляводосховищрізного типувінможескладати віддекількохдіб додекількох років [1, 9-14].

>Амплітудаколиваньрівня води врізнихводосховищахзмінюєтьсятакож в широкихмежах – віддекількохдесятківсантиметрів длярівниннихводосховищ добагатьохдесятків йнавіть понад 100 м. длягірськихводосховищ.

>Самецічинники йвідрізняютьумовирозвиткувнутрішньо-водоймовихпроцесів уводосховищах від тихий, котріхарактерні для озер йрічок.Виявляєтьсяце до того, що уводосховищахстворюютьсяактивнігідродинамічнізони транзитного стоку,тобтонаправленого руху води додамби, йутворюютьсязониколоворотнихциркуляцій, количастинки водипереміщаються подужескладнихзамкнутихтраєкторіях.Наявністьтакоїскладноїгідродинамічноїструктуривизначає багатоважливих дляводоймищособливостей:формування й рухводних мас;термічний,газовий йбіогеннийрежими;переміщення йосадженнямінеральних йорганічнихсуспензій;процесисамоочищення води й,нарешті,життєвоважливіумовиіснуваннябактерій,організмів, щоживуть втовщі води (планктон),доннихорганізмів (>бентос),водноїрослинності,риб.

>Процеситрансформаціїречовини йенергії уводосховищахмаютьінші, ніж в озерах йрічках,масштаби,спрямованість,інтенсивність йтривалість. Цевиражається впоказникахякості води, вструктурі йпродуктивностіводнихекосистем. Уціломуводосховища можнарозглядати яксвоєріднівеличезніперетворювачі йакумуляториречовини йенергії, але й лише неавтономні, як,наприклад, озера.Річкам жвідміну відводоймищзісповільненимводообміном,навпаки,властивийпотоковиймеханізмперетворенняречовини йенергії.

>Цейнакопичувальнийефектводосховищмає якпозитивне (>освітлення води,зниженняїїкольоровості,зменшеннявмістушкідливихбактерій), то йнегативнезначення (>зменшеннясамоочисноїздатності води,утвореннязастійних зон, більше, ніж урічках,прогрівання води, особливо намілководдях, й якнаслідок –євтрофування новихводоймищ).Характерніприкладиєвтрофуванняводосховищ:надмірнийрозвитоксиньо-зеленихводоростей (>цвітіння води),надмірнепродукуваннябіомасиводноїрослинності (>заболочуванняакваторії).Інакшекажучи, длябагатьохгідробіонтів уводосховищахстворюються не найкращіумови; смердоті доти жпосилюютьсянедостатньосприятливимрівневим режимом. Це врезультатісуттєвовідображається накількості йякості ізгосподарської точкизорунайбільшцінної длялюдинирибноїпродукції [1, 9-14].

>Зростаючеекономічнезначенняводосховищ, особливо великих,виражається уформуванніводогосподарськихкомплексів.Водосховищавиявляютьсязалученими до системизв'язків і, власневодогосподарських, але й ісоціально-економічних.Навіть коливодосховиществорюється накористь лишеоднієїгалузі, із годиною йіншігалузігосподарствавиявляютьсязацікавленими в йоговикористанні.

>Водосховища задопомогоюгідравлічних йводогосподарськихзв'язківнеминучевиявляютьсятакожвключеними вскладнурозгалужену системуприродно-господарськихвідносинспочатку вмежах ділянкирічки,потім вмежахрічковогобасейну;надалі ізрозвиткомміжбасейновихперекиданьповерхневого стокуключова рольводосховищпоширюється нащебільші реґіони.

>Впливсучаснихводогосподарськихсуперсистем й системпростежується вбагатьохсоціально-економічних сферах держави йтягнеться далеко замежірайонів самихводосховищ якбазовихелементівцих систем.

Один ізяскравихприкладів –водогосподарська суперсистемабасейну Волги, щоналічує 14 великих йсотні невеликихводосховищ, режимвикористання яківідчувається протягомвеликоїросійськоїрічки.Великоїтакож й бо на територїволзькогобасейнупроживаємайжекоженчетвертий жительРосії йвиробляєтьсячвертьвсієїпромислової йсільськогосподарськоїпродукції.Аналогічніводогосподарськісуперсистеми набазіводосховищсформувалися наДніпрі,Ангарі,Колумбії,Теннессі,Парані йбагатьохінших великихрічокпланети.

Насучасномуетапівідбуваютьсяпомітнізміниструктуриводогосподарськихкомплексів.Вонивиражаються взбільшенні числакомпонентів йучасників ВГК, уформуванніводогосподарських систем іздекількох ВГК, взмінітрадиційнихвимоггалузейгосподарства довикористанняводосховищ.

Інарешті,декількаслівще про однупринциповуособливістьводосховищ –високу їхнідинамічність якприродно-господарськихоб'єктів.Цядинамічністьобумовленатрьомачинниками:

1)мінливістюгідрометеорологічнихпроцесів, щовизначаютьгідрологічний режимводоймища;

2)стрімкоюзміною діїгосподарства наприроднесередовище, у томучислі й наводоймища;

3)змінами ізрізних причин режимуексплуатаціїводосховищ [1, 9-14].

>Сукупнадіявказанихчинниківпризводить доти, щоводосховищанадторідко можнавважатистаціонарнимиоб'єктами,еволюцію які легко й однозначновизначити наосновіминулоїпередісторії. Томуякщо імовиться проякий-небудьрівноважний станводосховищ, тозавждимається наувазідинамічнарівновага їхнього якприродно-господарськихоб'єктів, Якаможерізкопорушитися призмінібудь-якого ізвказанихвищечинників.Динамічністьводосховищвиявляється у всіх їхнього характеристиках, але й,мабуть,найяскравіше – в процесівформуванняберегів,змініякості води,структури йпродуктивностіводних йназемних (убереговійзоні)екосистем. Успеціальнійлітературіінодінавітьуживаєтьсятермін ">еволюціяводосховищ",протеякщоеволюція озерпродовжуєтьсяпротягомбагатьохсотень йтисяч років, те вводосховищахістотнізміниосновнихпроцесів йявищвідбуваютьсяпринаймні значношвидше.Якщо в озерахзміниносятьпоступовий й напрямів (">правильний") характер, товодосховищарозвиваютьсяциклічно йстрибкоподібновідповідно доспіввідношеннязмінпровіднихчинників.

>Головна позначкастворенняводосховищ –регулювання стоку.Воноробиться в основному накористьенергетики,іригації, водного транспорту,водопостачання й вціляхборотьби ізповенями.

Для цого уводосховищахакумулюєтьсястік в саміперіоди року йвіддаєтьсянакопичена вода віншіперіоди.

>Періодакумуляції стокуназиваєтьсянаповненнямводосховища, а процесвіддачінакопиченої води –виробіткомводосховища. якнаповненняводосховища, то й йоговиробітокпроводятьсязавжди добільш-меншпевнихрівнів.Вищийпроектнийрівеньводосховища (>верхньогоб'єфудамби),якийпідпірніспорудиможуть підгримувати внормальнихексплуатаційнихумовахпротягомтривалого години,називаєтьсянормальнимпідпірнимрівнем (НПР).

Нанормальнийпідпірнийрівеньрозраховуються якспорудиінженерногозахисту, то й усіпромислові,транспортні,комунальні таіншіспоруди,розташовані на берегахводосховища.Мінімальнийрівеньводосховища, доякогоможливе йоговиробіток вумовахнормальноїексплуатації,називаєтьсярівнем мертвогооб'єму (РМТ).Об'єм води, щознаходитьсяміж НПР й РМТ,називаєтьсякорисним,оскількисамецимоб'ємом води й можнарозпоряджатися врізнихгосподарських йіншихцілях.Об'єм ж води, щознаходитьсянижче за РМТ,називаєтьсямертвим,оскількивикористання його внормальнихумовахексплуатації непередбачається.

>Пропускнаспроможністьгідровузла (йоготурбін,водозливнихпрольотів,доннихотворів,шлюзів) ізекономічних йрідшетехнічнихміркувань обмежена. Тому коли поводосховищуйдевитратадужерідкісноїповторюваності (якщо в сто,тисячу, бо і десятьтисяч років),гідровузол надзмозіпропустити всюмасу води, щойде порічці. Уцихвипадкахрівні води навсьомуводосховищі йбілядамбипідвищуються,збільшуючи йогооб'єміноді назначну величину;одночаснозбільшуєтьсяпропускнаспроможністьгідровузла.Такийпідйомрівнявище за НПР вперіодпроходженнявисокихповенейрідкісноїповторюваностіназиваєтьсяфорсуваннямрівняводосховища, а самрівень –форсованимпідпірним (>ФПР). Наводосховищах,використовуваних для водного транспорту чилісосплаву,виробітокрівня вперіоднавігаціїобмежуєтьсярівнем, приякомурічковий флот за станомглибинможепродовжуватинормальну роботу.Цейрівень, щознаходитьсяміж НПР й РМТ,називаєтьсярівнемнавігаційноговиробітку (>РНВ).Рівні води, особливо при НПР йФПР,білядамби, всередній йверхній зонахводосховища неоднакові.Якщобілядамбирівеньвідповідаєвідмітці НПР, томірівіддалення віднеївінпідвищуєтьсяспочатку насантиметри, але в десяткисантиметрів, а окремихвипадках й на один-два метри. Цеявище носитиназвукривоїпідпору.


>Розділ 2.Загальна характеристикаводосховищДніпра

 

2.1 Дніпро й йоговодосховища

Дніпро –найбільшарічка України йтретя завеличиною (после Волги й Дунаю)річкаЄвропи –забезпечує до 75 % (ізурахуваннямстворенихводосховищ)потреби держави впріснійводі.

>Свій вухо Дніпробере у з.КльовцевоСмоленськоїобласті (>Росія), наВалдайськійвисочині, йвпадає впівнічно-західнучастинуЧорного моря,утворюючи при цьому,спільно із П. БугомобширнийДніпровсько-Бузький лиман.Довжинарічки 2200 км (доспорудженняводосховищ 2285 км), з них 485 км Дніпротече по територїРосії, 595 км – вБілорусії, 115 кмє кордономміжБілорусією йУкраїною, йпотім 1005 км – по територї України.Площаводозборурічки 504000 км2 (із них 286000 км2 в Україні).Загальнепадіннярічки 220 м,середнійухилводноїповерхні 0,10 ‰ [20, 81].

Дніпроприйняторозділяти втричічастини:верхнє Дніпро – відвитоків до Києва,середнє Дніпро – від Києва доЗапоріжжя йнижнє Дніпро – відЗапоріжжя до гирла. У годину Дніпро вмежах Українимайжеповністюзарегульованегреблямиелектростанцій йлише невелика йогоділянка (>завдовжкиблизько 100 км), що межувати ізБілорусією,залишиласянезарегульованою (рис. 1).

>СереднійбагаторічнийстікДніпраскладає 53 млрд. м3.Формуєтьсястік в основному уверхнійчастиніДніпра (до Києва).НижчеКиїва Дніпромаєнезначнуприточність, щостановить 19 % стокувсієїрічки.СтікДніправідрізняється великоюнерівномірністю як зароками (змінуоб'ємурічного стоку від 24 до 73 млрд. м3), то йпротягом року.

Дніпро –рівниннарічка ізсніговимживленням, ізрясноювесняноюповінню, под годинуякої проходити 60-70, аокремі рокта до 80 %загальногорічного стокурічки.Витрати водирічки врайоні Києваколиваються від 200 до 25000 м3/з.

>Від м.Лоєв доКиївськоговодосховища Дніпротече вдужеширокійдолинізісхилами, щонепомітнозливаються ізприлеглоюмісцевістю. УпівнічнійчастиніКиївськоговодосховища ширинадолинидосягаєдекількохдесятківкілометрів,зливаючись ізнавколишніми болотами йдолиноюПрип'яті.Далі долинаДніпразвужується,протесхили неясновиражені.Біля з.Лютеж йнижчеправийсхилдосягаєвисоти 30-50 м й долинарічкизначнозвужується: у м.Вишгород й з.Межигір'яправийсхилупритулпідходить доводосховища.Нижче гирлаДесни долинаДніпрадуже широка.

>Рис. 1. СхемабасейнуДніпра [20, 82]

>МіжКременчуком йДніпропетровськом, дерозташованоДніпродзержинськеводосховище, долинаДніпрамісцямизвужується до 2 км чирозширюється до 13 км.ВідДніпропетровська доЗапоріжжя долинарічкивузька, ізвисокимикорінними берегами,зайнята по однійствореним озером (>Запорізькеводосховище).НижчеЗапоріжжя долинарічкизновурозширюється,досягаючи 10 км впригирловійчастині.

НанезарегульованихділянкахДніпрає заплавузмінноїширини.НижчеНової Каховки шириназаплави до 4-6 км.Біля Херсонарічкавступає внизькупіщану долину, назаплавіякоїрозташовуютьсяХерсонськіплавнішириною до 10 км.

Набільшомусвоємупротязі руслоДніпразвивисте, йогопереважаюча ширинаколивається від 200-300 м напівночі України до 500-600 м напівдні держави;переважаючіглибини від 4-5 до 4-7 м.Швидкістьтечіїколивається від 0,3 до 1,2 м/с наділянці до гирлаДесни;переважаючашвидкістьтечії нарозміщенихнижчеділянкахблизько 0,6-0,7 м/с.

Умежах України наДніпріствореношість великихводосховищ (табл. 1) зплощамиводноїповерхні від 410 до 2250 км2.

>Таблиця 1.Основніводосховища України [20, 83]

>Водосховище Нарічці

>Площадзеркала, км2

>Повнийоб'єм км3

>Київське Дніпро 922 3,73
>Канівське " 675 2,62
>Кременчуцьке " 2250 13,5
>Дніпродзержинське " 567 2,45
>Запорізьке " 110 3,30
>Каховське " 2155 18,2
>Дністровське >Дністер 142 3,00
>Печенізьке >ПівнічнийДонець 86,2 0,38
>Краснооскольське Оскол 122 0,48
>Ладижинське Південний Буг 20,8 0,15
>Старобешівське >Кальміус 8,5 0,04
>Карачуновське >Інгулець 4,4 0,31
>Сімферопольське >Салгір 3,2 0,04
>Партизанське Альма 2,2 0,03

Достворення каскадуводосховищрівневий режимДніпрахарактеризувавсяяскравовираженоювисокоювесняноюповінню,низькимстояннямрівня влітню йзимовумежені йневисокимиосінніми повенями.Річнаамплітудаколиваньрівня насередньому йнижньомуДніпрідосягала 6-10 м (убагатоводному 1931 р.).

Каскадводосховищкорінним чиномзміниврівневий режимрічки.Водосховищазнижуютьпіквесняноїповені, арештучастини року внижніхб'єфахгребельсереднірівнізмінюютьсянезначно. Великучастину рокугідроелектростанціїпрацюють напокриттяпіківнавантаженняенергосистеми,здійснюючидобове йтижневерегулювання стоку.Рівневий режимДніпрапридбавозерніриси.

>Введення в ладДніпрогесупоклало вушкоздійсненнюсистеми комплексноговикористанняводнихресурсівДніпра: якджерелоелектроенергії дляоб'єднаноїпівденноїенергосистеми,створенняглибоководного шляху від гирлаПрип'яті доЧорного моря,інтенсивногорозвиткузрошуваногоземлеробства, особливо напівдні України,водопостачання,розвиткурибногогосподарства йборотьби ізповенями.

 

2.2 Дніпро (дозарегулювання його стоку)

Уісторичномуаспектіформуваннягідрологічного,гідрохімічного йгідробіологічногорежимівДніпраумовно можнарозділити на дваперіоди:

1) Дніпро достворення наньомуводосховищ;

2)будівництво каскадуводосховищ якспецифічнихводнихоб'єктів, щовідрізняються комплексугідрологічних,гідрохімічних йгідробіологічних характеристик відрічок, набазі які смердотівиникають, й озер, до якінаближаються засукупністюсвоїхособливостей [20, 84].

>Умовність цогоподілу, впершучергу,визначається тім, щоводосховища наДніпрістворювалися вперіод, щоохоплює понад 40 років,починаючи із 1931 р. (>спорудженнягребліДніпрогесу), йзавершуючи 1976 р. (>заповненняКанівськоговодосховища).Будівництво шкірного іздніпровськихводосховищ, щовідносяться заприйнятоюкласифікацією М.А.Фортунатова догігантських йнадгігантських,робилосуттєвийвплив наформуваннягідрологічного,гідрохімічного йгідробіологічногорежимів не так наділянці йогостворення, але й і нафункціонуваннярозташованихнижчевідрізківрічки йстворенихранішеводосховищ.


>Таблиця 2Граничнізначенняхімічнихінгредієнтів уводіДніпра до йогозарегулювання [9]

>Інгредієнт >Верхнє Дніпро 1962-1964 рр. >Середнє Дніпро 1951-1959 рр. >Нижнє Дніпро 1951-1954 рр.

Про2, мг/л

0,5-13,0 1,4-14,9 4,4-14,2

Про2 %насичення

3-115 2-120 48-102

ЗІ2 мг/л

0-40 0-30 0-19
РН 7,0-8,4 7,0-8,5 7,5-8,4

>NH4+,міліграмN/л

0,10-1,30 0,0-0,80 0,0-0,69

NO2, мгN/л

0,0-0,05 0,0-0,04 0,0-0.10

NO3,міліграмN/л

0,0-0,70 0,0-0,90 0,0-1,50

>PO43– >розч.,міліграмР/л

0,01-0,06 0,02-0,12 0,0-0,15

>PO34– >заг.,міліграмР/л

0,01-0,18 - 0,0-0,24
Feрозч., мг/л 0,0-2,00 0,0-1,90 0,0-0,30
Feзаг., мг/л 0,1,1-2,40 0,0-2,85 0,0-0,40
Si, мг/л 2,5-10,5 1,0-12,0 1,0-10,0
>Мінералізація, мг/л 100-400 112-450 148-473
>Загальнажорсткість,мг-екв/л 0,9-4,8 1,2-5,0 1,2-5,6

З>орг, мг/л

4,2-14,4 6,9-8,0 7,4-10,5

N>орг, мг/л

0,3-0,9 0,6-0,9 0,7-1,4

Р>орг, мг/л

0,02-0,07 0,03-0,05 0,03-0,08
>БО*,мгО/л 14,0-41,2 21,0-25,5 19,0-27,2
ПО**,мгО/л 4,4-17,3 6,0-14,0 6,0-8,0
З : N 8-19 9-14 7,4-14,0
З : Р 200-310 176-304 112-275
>Кольоровість, град 15-90 60-80 60-80

*БО –біхроматнаокислюваність.

** ПО -перманганатнаокислюваність.

як видно ізданих табл. 2, протягомрічки водаДніпразначнорозрізнялася заграничними величинамихімічнихінгредієнтів, щовизначалосярідомчинників.Важливу рольграливідмінності складу водосновнихджерелживленнярічки –талих вод уперіодвесняноїповені, вменшіймірілітніх йосінніхдощів,ґрунтових вод. Не меншезначення мала великапротяжністьрічки, щопротікає порізнихфізико-географічних зонах.Відмінності вскладі вод, нарізнихділянкахрічкизумовлювалисятакож сезоном року,хімічним складомпідстилаючих дноґрунтів (подовжинірічкипідзолистіґрунтизмінялисячорноземами, апотімкаштановимиґрунтами;зустрічаються солончаки,крейдяніутворення таін.),різноюякістюводних масвпадаючих приплив,впливом територїводозбору йрозташованих нанійландшафтів, міст йнаселенихпунктів.

>Хімічний склад водиДніпраформується в основному наверхнійділянцірічки (до Києва) подвпливомприродних умів цогорегіону йвпадаючих тут приплив, в основномуПрип'яті іДесни, вменшіймірірічок Березина йСож.Часткавпливукожної із припливзначноколивається зароками йзалежить відводності року.

>ВоднімасиПрип'яті іДесниграливажливу роль увизначенніконцентрації уводіДніпра азоту, фосфору,заліза таіншихелементів.Наприклад,стікрозчиненогозалізарічки на 1/3формувався зарахунок водПрип'яті,мінерального азоту – зарахунокверхньої ділянкиДніпра йПрип'яті.Значноменшийвплив у зв'язку ізневеликимиоб'ємами водиробили на Дніпроінші його притоки, щовпадають урічку вїїсередній йнижнійтечії [2]. Уціломунадходженнябіогенних йорганічнихречовин ізплощіводозборуверхньогоДніпра, деформується 87 %всього водного стокурічки,характеризується [9]достатньо великими величинами,зокрема: 26-51 тис. тмінерального й 26-34 тис. торганічного азоту; 1,8-2,4 тис. тмінерального й 1,6-3,4 тис. торганічного фосфору; 16-20 тис. тзаліза; 87-202 тис. ткремнію; 360-430 тис. торганічноговуглецю; 2-4 тис. тважкихметалів.Стікцихречовин ізплощіводозборузростає вбагатоводні йзнижується вмаловодні рокта.

Величинамінералізаціїдніпровської води (табл. 2)коливалася взначнихмежах йзалежала від ділянкирічки,об'єму стоку,водності й сезону року.Мінімальними величинамимінералізації,жорсткості води йвмістурізнихіонівхарактеризувалися водиДніпра вперіодвесняноїповені зарахунокрозбавленняталими водами.

>Домінуючимиіонамисольового складу водиДніпра протягом й у усісезони року булигідрокарбонат НСЗ3 (42- 45 %екв.) йСа2+ (30-35 %екв.). Завеличиноюмінералізації йіонним складомдніпровська вода, згіднокласифікаціїповерхневих водО.А.Альокіна,відноситься догідрокарбонатного класугрупикальцію (>гідрокарбонатно-кальцієва іншого типу).

>Вмістрозчиненогокисню йступіньнасичення ним саме врічцізначноколивалися.Мінімальнийвмістрозчиненогокисню йвисокийзміст ЗІ2 повсійтечіїрічки,крімїїнижньої ділянки,спостерігалися в зимовищперіод подльодом. Цепояснюєтьсяприпиненням доступу атмосферногокисню йзначнимпониженнямутворення його впроцесі фотосинтезу,якийвзимкуздійснюється лише вповерхневомушарі намежірозділулід/вода.

>Крім цього у зимовищперіод уживленнірічкизначнозбільшуваласявідносначасткаґрунтових вод, як правило,збідненихкиснем.Найбільшістотнийдефіциткисню уводіДніпраспостерігався всуворізими наверхніхділянкахрічки зарахунокнадходження водПрип'яті йДесни, щостікає ізполіськихболіт, але всередньомуДніпрі подвпливомнадходженнязнекиснених водверхніхділянок.Дефіциткисню подльодом бувосновною причиноюзимовихзаморівриби.

>Оптимальнимипоказниками газового режиму йвідсутністюзимовихзаморівхарактеризувалися водинижньогоДніпра, щопояснюєтьсянаявністювеликоїкількостівідлиги, щоруйнуєльодовийпокрив.

Убезльодовийперіодвмісткисню уводіДніпра бувдостатньовисоким.Падінняконцентрації йогоспостерігалосялишенижче міст йнаселенихпунктів у зв'язкузіскиданнямстічних вод. Цезниження малолокальний характер й неробилосуттєвоговпливу наформуванняякості води врічці [20, 85].

Уцілому дозарегулювання стокуДніпра йстворення каскадуводосховищ,тобто до початку 60-х років, у зв'язкузізначноменшими масштабамиводокористування йскидів, вода врічціхарактеризуваласявисокоюякістю йвикористовувалася для всіх потребводоспоживання йяких-небудьсерйознихперешкод угосподарському йрекреаційномувикористанніїїресурсів невиникало.

запас водагідрохімічнийдніпровськийбасейн

2.3Гідрологічний режимводосховищ

>Будівництво вбасейніДніпра каскадуводосховищ ззагальноюплощеюдзеркала 6974 км2 (рис. 2, табл. 3)виявилось причиноюзначноїзмінигідрологічного режимурічки.

>Рис. 2.Схематична карта каскадудніпровськихводосховищ [20, 86]

Уводосховищахрізкознизиласяшвидкістьтечії води – відпереважаючих уДніпрішвидкостейтечії 0,6-0,8 м/с до 0,3-0,02 м/с уводосховище, атакожінтенсивність турбулентногоперемішування води.Залежно відморфометрії йположення вкаскадіводосховища, атакож сезону року в 5-24 разизменшилисяводообмін йпроточність, щозумовилоствореннязастійних зон.

Недивлячись назначнезростанняглибин уводосховищах упорівнянні ізрічкою, врезультатівідстоювання водипосилилосьосадженнязваженихчастинок. Цеполіпшилоосвітленістьглибшихшарівводноїтовщі,оптимізувалоумовисвітлового режиму длярозвиткуфотосинтезуючихорганізмів йпротіканняфотохімічнихпроцесів [21].

>Таблиці 3ДеякіпараметриводосховищДніпра [20, 86]

>Показник >Київське >Канівське >Кременчуцьке
Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація