Реферати українською » Геология » Історико-геологічні Дослідження з пізнання геологічної Історії земли


Реферат Історико-геологічні Дослідження з пізнання геологічної Історії земли

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>КОНСПЕКТЛЕКЦІЙ

ЗІСТОРИЧНОЇГЕОЛОГІЇ ТАОСНОВПАЛЕОНТОЛОГІЇ

>Київ 2011


>Історичнагеологія

>Теоретичнірезультати таузагальненняісторико-геологічнихдослідженьсприяютьпізнаннюгеологічноїісторії землі якцілісноїприродно-історичноїсистеми реального світу вусійскладностіїївнутрішніх йзовнішніхвзаємодій.Самеданіісторичноїгеологіїскладають грунтрозкриттяісторичноїприродиконтинентів таокеанів, системногорозуміннямеханізмів йвзаємодійглобальних йдеструктивнихгеологічнихпроцесів якфакторів щовизначаютьформування йзміни лику землі, атакожзакономірностіеволюціїтектоносфери табіосфери.Простіше,історичнагеологія – наука прозакономірностірозвиткуземної кору табіосфери увзаємозв’язку.Вонаоперуєнизкоюісторико-геологічнихметодів.

>Найважливішимзавданнямісторичноїгеологіїєвизначеннявідносного та абсолютноговікувідкладів. Упрактицігеологічноїслужбирезультати йвисновкиісторико-геологічнихдослідженьєневід’ємноюскладовоючастиноюнауковихобґрунтувань прогнозу йпошуківрізноманітних за генезисомродовищкориснихкопалин;здійсненнярізноаспектнихгеологічнихробітстосовновирішенняактуальних завданьрозвитку країни вцілому.

>Теперісторія й практикаісторико-геологічних знаньнабуваєзначення узв’язку ізнагальними проблемамиохоронидовкілля йземноїбіосферивзагалі, яківизначаютьнеобхідністьпрогнозуванняподальшогорозвиткугеологічнихпроцесів таявищ,змінигеологічногосередовища,зокрема, поддієюантропогеннихфакторів.Зважимо тих, що Земля йїїбіосфера, якпідкреслювавВ.І.Вернадський,являють собою Єдиний,ціліснийприродний феномен,пізнанняякогопередусімпотребуєзастосуванняісторичного;закономірностейформування стародавніх тасучасних структурматериків йокеанів –історичнагеотектоніка,тектоніка,геофізика;

Уметодологічноісторико-геологічнідослідженняґрунтуються за принципамиісторизму йрозвитку. Цепідґрунтявизначаєспецифічніметоди тапроцедуридосліджень, щовиокремлюютьісторичнугеологія усамобутнюгалузьгеологічної науки:

А)методивизначеннявідносного й «абсолютного»вікугірськихпорід;

Б)методи йпроцедуримоделюванняретроспективних тапрогностичнихфізико-географічнихобстановок йекосистемсуходолу й океану;

У)методи йпроцедуривиявленняісторико-геологічнихетапівеволюціїтектоносфери йформуваннярозмаїття структурземної кору.

>Підсумовуючи,найголовнішимзавданнямгеологічної наукиєпізнанняпросторово-часовихвідношень, чи зависловом С.А. Мороза «>траєкторії»розвиткугеологічнихоб’єктів.Самеце заподіяннянайґрунтовнішевирішуютьсяузагальнюючими зазмістомісторико-геологічнимидослідженнями, котріпостійнозбагачуютьсярізноманітноюінформацією, котра іде ізрізнихгалузейгеології,суміжних наук тагеологічної практики:геологічназйомка,регіональнідослідженняконтинентів йморів;результати якіпослідовно йвсебічнопоглиблюютьтеоріюгеології вцілому.

>Найбільштісноісторичнагеологіяпов’язана ізпалеонтологією,петрографією тарегіональноюгеологією.

>Палеонтологія –визначаєвікгірськихпорід тадопомагаєпізнаватиісторіюрозвиткуорганічного світу;

>Петрографія –вивчає склад табудовугірськихпорід,допомагаєвідновити картину їхніформування;

>Регіональнагеологія –вивчаєбудову окремихкраїн,континентів,їїкінцевоюметоюєвідновлення їхнігеологічноїісторії.

>Історичнагеологіяце одна ізгеологічних наук, котрізасновані наузагальненіданих, щоотриманіпрактичними роботами. якузагальнюючатеоретична наука вон невирішуєповсякденнихзавданьпошуків тарозвідкикориснихкопалин, але йозброює геологатеоретичнимзнанням,цезапорукауспіху впрактичнійдіяльності.Використовуючиметодиісторико-геологічногодослідження геологипізнаютьзакономірностіформування тарозміщеннякориснихкопалин вземнихнадрах,можутьвірноорганізувати їхніпошуки тарозвідку.

>Основніетапирозвиткуісторичноїгеології

>Ще заепохи Відродження 1669 р. –Стенопочаврозглядативерствиосадочнихпорід якматеріал дляісторичнихпобудов,віндовів, щопокриваючий пластмолодший відпідстеляю чого,тобтопослідовністьверств у вертикальномурозрізівіддзеркалює їхньогохронологічнупослідовність. М. В. Ломоносовподілявгеологічніпроцеси навнутрішні тазовнішні інадававпровідну рольутвореннігір тазападинвнутрішнім. Усередині XVIIIсторіччя І. Кант та Ж.Буфон набазікосмогонічнихгіпотезвисловлювалиуявлення промінливість тарозвитокВсесвіту,тривалістьісторії землі.Цідослідженнястворилипідґрунтя, наякому івиниклаісторичнагеологія.

першийетап >розвитку –становлення йнакопиченняфактів –стратиграфічний.

>Виникненняісторичноїгеології якнауковогонапрямупов’язане ізкінцем XVIIIсторіччя, колианглійський геологВільямСмітрозробивпалеонтологічний чибіостратиграфічний метод, задопомогоюякого сталоможливимвиявитипослідовністьгеологічнихподій вчасі такорелюватигеологічнірозрізи,власне,зробивможливимісторичнусистематизацію.Міжіншим, до цого в 1779роціфранцузькийабатЖироСулавівизначивпослідовнузмінукомплексіввикопнихрештокорганізмів врозрізіосадочнихтовщПівденноїФранції, але й практичнозначеннявикопнихорганізмів длярозчленування такореляціїосадочнихтовщ було б доведенолише У.Смітом,якийсклавпершу шкалувертикальноїпослідовностіосадочнихпорідАнглії. УФранціїцей методзапочаткували ЖоржКюв’є таАнріБроньяр.Цей методрозповсюдивсядужешвидко. Урезультаті булистворені таопубліковані Першігеологічнірозрізи –стратиграфічні колонки. Напротязіпершоїполовини XIXсторіччя, коли задвадцять років буливиділенігеологічнісистеми тамайже усіголовніпідрозділизагальноїстратиграфічноїшкали, що дозволилосистематизуватигеологічнийматеріал ухронологічнійпослідовності,складенігеологічнікарти низькікраїнЄвропи.ЦейетапакадемікБ.С. Соколов назвавши «>героїчноюепохою» врозвиткугеології.Історичнагеологія, котраспочатку був «>іконографічною»наукою, все понад брала у собіфункціївстановленнязагальнихзакономірностейгеологічногорозвиткурегіонів. У тихчасипануванняідейкатастрофізму,божественнихактівтворіння,якимипояснювалисьзміникомплексівтварин у вертикальномурозрізі. Алі уже втридцяті рокта XIXсторіччяз’явиласьвидатна роботаанглійця ЧарльзаЛайєля «Основигеології», вякій ізактуалістичнихпозиційрозглядалисьгеологічніпроцесиминулого та,всуперечфранцузькомувченому ЖоржуКюв’є,зміни на земліпояснювались некатастрофічнимиподіями, аповільними,дужетривалимипроцесамиеволюції,зокремаорганічного світу). ЧарльзЛайєль широкозастосовував методактуалізму.ПослідовникиДарвін,Ламарк. В частности ЧарльзуДарвінуналежитьпраця «>Походженнявидів шляхом природногодобору, котразавдалакатастрофізмунищівного удару.ВисновкиДарвіна прозначення природногодобору веволюціїорганічного світузміцнили рольвикопнихрешток як >документівісторії життя іпідґрунтяхронологічногорозчленуванняверствгірськихпорід.Великезначення,доречи, малі ідеї Ч.Дарвіна пронеповнотугеологічного тапалеонтологічного літопису.

Іншийетап>узагальнення –почався ізсередини, то й длявсієїземноїкулі. В частности,одне ізперших такихузагальнень було бзробленеНеймайром дляюрськогоперіоду; аавстрійський геологЕдуардЗюсс –зробивтакеузагальнення длявсієїземноїкулі в йогознаменитій роботи «Лик землі».Великезначення длястановленняпалеогеографії маловизначенняпоняття профації. Суть цогопоняття до того, щопороди одноговікуможуть матіррізний склад, щовідповідаєумовам їхніутворення.Іншийвидатний геологО.П.Карпинськийузагальнив усідані ізгеологіїЄвропейськоїРосії тавиявив характерколивальнихтектонічнихрухів.Вперше в йогороботіз’явились >палеогеографічнікарти.Він жзаклав всвоїхпрацях, щорозкривализакономірностігеологічногорозвиткуЄвропейськоїчастиниРосії,заклавпідвалинивчення проплатформи.

>Третійетап із початку XXсторіччя – >створеннягеосинклінальноїтеорії.Ще в 1859році вПівнічнійАмерицізароджуєтьсяуявлення прогеосинкліналі. УУвагадослідників був «>прикута» догеосинклінальнихпоясів.Уявлення прогеосинкліналі таплатформи, якголовніструктурніелементиземної корусформувались увиглядістрункоїтеорії французу Є.Огу, в роботи «>Геосинкліналі таконтинентальніплощі»;з’явилась низькаузагальнень ізісторії їхньогорозвитку, котрі належалинімцю Р.Штіллє,австрійцюСергіюБубнову.Розповсюдивці ідеї А.Борисяк, йогоголовноюдумкою було б –історичнагеологія –цеісторіярозвиткугеосинкліналей та платформ.Радянським геологамО.Д.Архангельському, М.С.Шатському, Д.В.Наливкину, М.М.Страхову,П.І. Степанову, М.Губіну тощо…ПісляробітОга,Німецькийдослідник А.Вегенерформулює внайбільшповномувиглядігіпотезу дрейфуконтинентів.Знайшлипоясненняформуванняосновнихструктурнихелементівземної кору,типирухів вземнійкорі,процесиосадконагромадження,магматизм,утвореннякориснихкопалин.

>Четвертийетап – із 60-х років XXсторіччя –пов’язаний ізвиникненнямгіпотезинеомобілізму, Яка на болееґрунтовнихдоказахпоновлює тарозвиваєзабуті ідеїВегенера.Почаласьпоглибленарозробкарізнихгалузейгеології. Узагалі в XXсторіччі відбулосявідкриттябагатьох великихродовищкориснихкопалин,якимпередувалиретельні тавсебічніісторико-геологічнірозвідки. Уцей година зарозвитокісторичноїгеологіївнесокзробили А.А.Борисяк, ідеїякогоєосновоюбагатьохнапрямів Сучасноїісторичноїгеології.Йогоучень Д.В.Наливкин,ще в 20-хрокахзакладаєпідвалинивчення профації.ПізнішеР.Ф.Геккер,Б.П.Марковський,О.С.Вялов таіншіпочинаютьформувати «>палеоекологічний»напрямок увивченнігеологічногоминулого.Поняття «>фації» тепердужерозповсюджене іпотрапило вгеохімію,теоріюметаморфізму, всучаснуокеанологію. Великийвнесок врозвитокстратиграфіїзробили М.М.Страхов, М.М.Клюшников,О.Л.Ейнор таінші.

>Методивстановлення абсолютного тавідносноговікугірськихпорід

>гірськийгеохронологія карбонстратиграфія

>Відноснагеохронологія.Будь-якегеологічнедослідженнязавждискладається ізвизначення складувідкладів,послідовності їхньогоутворення тавіку. Усіцепотрібно для максимальноймовірноїреконструкціїісторіїгеологічногорозвитку тарозпізнання порядку тихийподій, що «>записані» вгірських породах, котрівідбувалисьодночасно, чи врізнічаси, востанньомувипадку саміраніше,іншіпізніше.Термінстратиграфіядослівноописверств –визначає одну ізгілокгеологічної науки, заподіянняякоїполягає врозчленуваннітовщосадочних тавулканогеннихпорід наокреміверстви та їхні пачки;описрештокфауни йфлори, щомістяться у яких;визначеннявікуверств;співставленнявиділенихверствданого району ізіншими;складаннязведеного чиузагальненогорозрізурегіону тарозробкастратиграфічноїшкали задляокремогорегіону, але й і для єдиної чиміжнародноїстратиграфічноїшкали длявсієї землі.Щобвирішитицізадачінеобхідновизначити не лишевідноснийвікпорід, щоскладаютьтовщі і пачкиверств, але й й їхні «>абсолютний»вік.

Простоперелічимометодивизначення абсолютноговіку, котрі булиспочаткудоситьобмежені танедосконалі.

1.Булиспробивизначитивікокеанів, котрі булиспочатку їхньогоутворенняпрісними, асучаснасолоність – результатпринесеннясоліріками ізсуходолу,річнакількістьякоїможе бутиоцінена.

2. ЗавідомоюшвидкістюзадкуючоїерозіїНіагарськоговодоспаду тадовжиниутвореногоканьйонувираховуєтьсявікводоспаду.

3. Запохованимипам’ятками культури вдолиніНілупідраховуютьтривалістьформування йогодельти тощо.

4. Методвизначеннявіку застрічковими глинами. Зацим методом було бобраховано, щольодовикзалишивтериторіюЛенінградськоїобласті 16,5 тис. р., аСкандинавію 8–9 тис. р. тому.

>Методиядерноїгеохронології

>Експериментально доведено, щошвидкістьрадіоактивногорозпадуелементівпостійна та незалежить відзовнішніх умів.

>Провідніметоди:свинцеві,K-Ar,Rb-Sr,Nd-Sm,вуглецевий тощо.

Усвинцевих методахвикористовуютьмінерали:монацит,ортіт,уранініт, циркон, тощо.Визначення паралельноспіввідношеньPb206U235;Pb208>Ar40 метод - 11% K40 -Ar40 + 89% >Ca40

>Цей методмаєширокезастосування тадозволяєвизначитивікосадочнихпорід запольовимишпатами,слюдами,амфіболами,піроксенами,глауконітом.

>Застереження:нагрівання до 300 проЗ тависокийтискможутьспотворюватирезультати.

>Rb-Sr методRb87->Sr87 черезнизькушвидкістьрозпадувикористовують длявизначеннявікудокембрійськихпорід.

Метод З14 >придатний дляпорід,вік які небільший 60 тис. років.

>Недолікиметодів: 1)точністьметодів до 3–5%,якщосереднятривалість ярусу вордовіку 10 млн. років, топохибкаметодівядерноїгеохронології 12–15 млн. років.Зрозуміло, щонавітьярусніпідрозділи неможуть бутивстановлені зацими методами.

2)високавартістьаналізів; 3)значніспотвореннярезультатів черезметаморфізм; 4) багатопорідвзагалі немаютьрадіоактивнихмінералів.

>Багаторічнідослідження та їхньогостатистичнаобробкавизначені заданими Джонса,Градштейна таОга, таОдіна. УостаннійсхеміМіжнародного союзугеологічних наук наведенодві колонки дат заОдіном таМіжнародноїстратиграфічноїкомісії:

>Архейськийеонподілений начотириери,поділ наперіодивідсутній: межаеоархеюEA – 3600 млн. р.;палеоархейPA – 3200 млн. р. –мезоархейMA – 2800 млн. р. –неоархейNA – межаархею ARпротерозою PR – 2500 млн. р.

>Протерозойськийеонподілена втричіери :палеопротерозойPP-1600 млн. р.,мезопротерозойMP-1000 млн. р. –неопротерозойNP – 540 млн. р. таодинадцятьперіодів:сидерійPP1 – 2300 млн. р. –ріаційPP2 – 2050 млн. р. –орозійPP3 – 1800 млн. р.статерійPP4; – 1600 млн. р. –калиммійMP1 – 1400 млн. р. –естазійMP2 – 1200 млн. р. –стенійMP3 – 1000 млн. р. –тонійNP1 – 850 млн. р. –кріогеннійNP2 – 650 млн. р. –неопротерозой ІІІNP3 – 540 млн. р.

>Фанерозоймає болеедрібнерозчленування наперіоди,відділи,віки.Наводимомежіперіодів заОдіном :O – 500, P.S – 435, D – 410, З – 355,P –295, T – 250,J – 203, K – 135, E – 65, N – 23,5,Q – 1,75

>Головне заподіяннястратиграфіїєрозчленуванняосадових тавулканогеннихтовщ увідслоненнях тасвердловинах наінтервалирізнимизасобами та зарізнимиознаками.Намагаютьсявиділитиприроднічастини врозрізі таким чином,щоб їхнього могли >впізнатиіншідослідники.Виділеніверствиоб’єднують у пачки,товщі,світи; котрі вподальшомупорівнюють ізіншими всвердловинах,відслоненнях;визначають >кореляційнірівні.

>Непалеонтологічні >методи.

1.Літологічний методполягає один)виділенняінтервалів закольором, складом,текстурою,включеннями таіншимилітологічнимиознаками; 2)визначення врозрізінайбільшпомітнихвідмінних відіншихверств,пачок. Це такзванігоризонтимаркери. Задопомогою які 3)розрізикорелюють один із самі табудуютьзведенірозрізи.Деякімаркерипоширюютьсясередтовщрізного складу; але йбуває, що та саматовща припростеженні навеликівідстаніможепослідовномінятисвійвік. Так,заглибленнябасейну Веде доти, щомілководнівідкладипереміщуються забереговоюлінією істаютьвідповідно все болеемолодими.Змінавікулітологічнихтіл узв’язку ізміграцієюбереговоїлініїотрималоназву «принципуМ.О.Головкинського». Зацим принципом,маютьоднаковийвіклише тих опади, щовідкладалисьвздовжіснувавши для шкірного години зон седиментацію,паралельнихбереговійлінії.

1а. Долітологічнихметодіввідносять >мінералого-петрографічний, коливерстви та пачкипорівнюють замінералогічнимиасоціаціями, сходамидіагенезу таметаморфізму.Ціметодизастосовуютьобмежено, наплощах дедіялиоднаковіпроцеси.

>Геофізичніметодиблизькі долітологічного ібазуються напорівнянніпорід за їхньогофізичнимивластивостями.Вонизастосовуються длякореляціїрозрізівпоміж собою таопорнимрозрізом,вікякоговизначенийіншими методами.

>Аналізрезультатівкаротажумаєрізновиди – ПС –потенціалвласноїполяризації; КС –опірпорових вод тасамоїпороди за їхньогорізницеюрозрізняютьуламкові,глинисті,карбонатніпороди,руднітіла,пластинасиченінафтою тощо. Надіаграмах ПС –піски тапісковикивизначаютьсямінімумами, але в КС – максимумами; б – гамукаротаж –вимірюєприродневипромінювання та ті, щовиникає за штучногоініціювання.Підвищенурадіоактивністьмаютьбітумінозніпороди.калійнісолі;низьку –ангідрит,гіпс,доломіт,вапняки бездомішокглини.

>Застосовуютьтакожакустичний,термічний,механічний таіншівидикаротажу.

>Палеомагнітний метод

а) «>скаменілий» геомагнетизм присистематичнихдослідженнях на великихплощахдаєінформацію проположеннямагнітного полюса…

б) загеомагнітнимиінверсіямирозробляютьмагнітостратиграфічну шкалу…Недолік –трудомістка робота,необхідно матір багатоопорнихрозрізів.

>Ритмостратиграфіяполягає увивченні увивченнічергуваннярізнихпорід урозрізах.Визначаютьнаборичергуванняпорід та їхнімежі.Ритмічність й убагатьохтовщ томуаналізритмічностізастосовують для їхнірозчленування ікореляції. Широковідомірічніритмистрічкових глинантропогену таіншоговіку.М.Б.Вассоєвичзапропонував напобудованихритмограмахвиокремлюватианомальніритми і по нихкорелюватирозрізи.

>Потужністьритмівможе бутирізною.Виділяютьритмирізнихпорядків.Деякідослідникивважають, щонайбільшвеликіритмивіддзеркалюютьетапирозвитку землі таєсинхронними.

>Кліматостратиграфія >заснована наперіодичнихзмінахклімату, тапов’язаних із нимизмінахбудовичетвертиннихвідкладів.Найбільшяскраво смердотіпроявлені влесовихрозрізах декліматичнізмінипроявляються впоявігоризонтіввикопнихґрунтів, апохолоданняпризводить довідкладеннілесовихтовщ.Крімцих,яскравимивідкладамиєморени.

>Палеозойськаера –ерастародавнього життяпочинаєновийеон вісторії землі –фанерозой,якийоб’єднуєпалеозойську,мезозойську такайнозойськуери.Вивченняфанерозойськихвідкладів, їхнірозчленування тазіставленнязначновідрізняються віддослідженнядокембрійськихвідкладів широкимзастосуваннямпалеонтологічнихметодів –біостратиграфії та нового напрямі –екостратиграфії,якийполягає у комплексномудослідженнігрупоюспеціалістівпалеонтологічного,літологічного,екологічного тапалеогеографічногоаналізів, щодозволяєсинхронізуватикомплексирізнофаціальнихорганізмів.

>Палеозойськаера –найтриваліша вмежахфанерозою – 335 млн. років 570–235 млн. років.

Нагеологічних картахколишнього СРСР –прийнятий 3-хчленнийподілпалеозойськоїери:нижній палеозой,середній палеозой таверхній палеозой.Існуєдвочленнийваріантподілу, коли межанижнього іверхньогопалеозоюпроводять вкрівлісилуру.

Методичноєкількаваріантіврозглядуісторіїрозвитку землі. Великими блоками, великимиетапами, чималимиетапами навсійземнійкулі.Останнійваріантприйнятий вкнижці М. Клюшникова та М.Оніщенка атакожпідручникуЛенінградськогогірничогоінституту.Особливовдалий талаконічнийпідручник МиколиВолодимировичаКороновського таОлександриФедорівниЯкушовоі «Основигеології».Багатоцікавихвідомостейзведено удвокнижжі С.А. Мороза, 1996 р. «Історіябіосфери землі».

>Повернемося доконкретноїісторії землі уфанерозої, котравідрізняється від болеедовгоїдокембрійськоїісторії.

>Головнавідміна не лишебурхливийрозвитокорганічного життя, але й і увідносношвидкійзміні структурного плануземної кору. Засучаснимиданими вфанерозоїдавніплатформи не малі суворофіксованогоположення. Концепціютектонікилітосферних плитпередбачає їхньогопересування впросторі як задарма і задовготою, атакож їхніобертання.Міжпрадавніми плитами ізкорою континентального типузнаходилисьрухливіпояси,та3 за максимумутрансгресії,якийприйшовся наполовинукембрію –карбонатні,місцями –фосфорити.

>Північноамериканська платформазазналапіднять таруйнування ілише запізньогокембріютрансгресія бувмаксимальною; всередньомукембрії морезосереджувалось наокраїнах –пісковики до 300 м.

>Гондвана –морськівідклади вПівденнійАмериці намежі ізСхідно-Тихоокеанськоюгеосинкліналлю;теригенні вбасейні Амазонки; напівночі Африки, вСахарі –пісковики,кварцити,гравеліти таконгломерати – 400 – 600 м;

>Гіндустан –Соляний кряж – понад 150 м –мергелі,гіпс,ангідрит,кам’янасіль тазверхуефузиви такосоверствуватікварцовіпісковики –пурпуровізі знакамибрижів,тріщинвисихання,гліптоморфозами,вищеаргіліти ізредліхіями та 80 мдоломітів тачервоно-фіолетовіглинистіпороди.Розрізперекритийверхньопалеозойськимитілітами – 500 м.Клімат врайоніСоляного кряжу вкембрії був спекотним,посушливим –солі,тріщинивисихання,колірпорід; косаверствуватість та знакибрижівсвідчать промілководніумови.

>Морськівідкладивідомі вАвстралії –карбонатні татеригенні до 1000 м.

>Геосинкліналі тагеосинклінальніпояси

>Урало-Монгольський – вкембріїпанувалиморськіумови, завиключенням Уралу,який було бпіднято забайкальськоїскладчастості.Пригинанняцієї територїрозпочалосялише запізньогокембрію.

УмежахТянь-Шаню та Казахстану було б тритипирозрізіввідповіднотектонічним зонам:

напівдні –міогеосинкліналь –хр.Чаткал,Кара-Тау,Улу-Тау і далі наКокчетав;

впівнічномуКазахстані –хребтиЧингіз,Тарбаган-тай,Джунгарський Алатау –евгеосинклінальна зона, Якатягнулася вМонголію;Міжцими зонами бувперехідна зона –Північний Тянь-Шанем, Бекпак-Дала,Центральний Казахстан.НайкращевивченийрозрізЧингіз Тау:раннійкембрій –лави татуфи основного складу,вищекварцити,яшми ікременистісланці ізрешткамирадіолярій.Віквизначений зарешткамиархіціат влінзахвапняків.Виливи лав булипідводними)подушковиднаокремість таспіліти).Типовийрозріз 1стадіїгеосинклінальногопроцесу –спіліт-діабазоваформація.Їїутвореннямзавершуєтьсяультраосновнимиінтрузіями.

>Нижнячастинасередньогокембрію –лави,туфисереднього та кислого складу ізпрошаркамипісковиків ізтрилобітамиамгінськоговіку.Їхнакопиченнюпередувала фазаскладчастості.Вище –типовафлішоїднатовща –ритмічнопобудованіконгломерати ізпрошаркамивапняків –трилобітимайськоговіку.Їйпередувала фазаскладчастості:товщалежитьнезгідно на всіх более стародавніхутвореннях.Складчастістьсупроводжуваласьінтрузіямигабро таплагіогранітів.Верхнячастинакембріютіснопов’язана ізнижнімордовиком іскладенатеригенними породами, котрівищезмінюються лавами ітуфамисереднього складу.Залягаєнезгідно на породахмайськоговіку.

>Геосинклінальнітовщіпредставленіспіліт-кератофіровою,аспідною татеригенноюформаціями, щоутворились вАлтає-Саянськійобласті.

>Особливістюкембрійськоїісторії цого районуєскладчастість іпідняття, котрівідбулися удругійполовинікембрію.Вонипов’язані ізпроявамисалаірськоїфазикаледонськоїскладчастості, щосупроводжуваласьрізноманітнимиінтрузіями.

>Аппалацька таІнуїтськагеосинкліналі. Напівночіпершої –намітилосьуособленняевгеосинклінальноїзони, болееяскраво вонапроявиласяпізніше; >захід –теригенніпороди; >південь –пісковики –знизу;вапняки –зверху.Всього 3000 м.

Удругійвідкладалисяголовним чиномкарбонатніпороди внижньому тасередньомувідділах;морські опадиверхньогокембрію неутворювались черезскладчастість іпідняття.

>Грампіанськагеосинкліналь –розрізикембріювстановлені:повний вУельсі –пісковики,аргіліти,гравеліти.Всього до 4500–5000 м. УнижнійчастинітовщієтрилобітиIllenus; всередній –Paradoxides та беззамковібрахіоподи;вищеLingula тапредставники родуOllenelus.Знахідкифауни, тазверхузнахідкибрижів,косоїшаруватості,ходівчервів,свідчать промілководніумовиосадконагромадження. А прошаркиосадочнихмарганцевих руд – про спекотнийклімат, щосприявлатеритномувивітрюванню наприлеглійсуші.ПодібністьтрилобітовоїфауниУельсу тазападини Осло –єпідтвердженнямзв’язківцихбасейнів.

УІрландії 7500 м –перешаруванняпісковиків,алевролітів таглинистихсланців із ходамимулоїдів. Уверхнійчастинізнайденограптолітівнизів Про, що дозволиловіднестицютовщу докембрію.Відсутністьфаунидаєпідставувважатиможливимформуваннятовщі назначнихглибинах.

>Середземноморський пояс

Море,вірогідно, було брозділенопідняттями. УЗахідній таЦентральнійЄвропі:майжевсюдивідбувалосьнакопиченнятеригенного такарбонатногоматеріалу, якузмінилосяпідняттями, амісцямивиливамивулканітів. НаКавказі таПамірі:спіліт-кератофіроваформація ізархеоціатами табрахіоподами влінзахвапняків. Напівдні гс пояс –Східнагілкамає дватипирозрізівміо – таевгеосинклінальний. перший болеепоширений:ПівнічніКордельєри –нижнійкембрійкварцити,кварцовіпісковики,чорнівапняки;середнійкембрій –глинистісланці,вапняки,строкатіфіліти;верхнійкембрій –масивнівапняки, котріскладаютьхарактерніурвищаСкелястихгір;вищефіліти ізбагатою тарізноманітноюфауною.Всього 8000 м. Напівдні – Мексика – 1600–1800 м. УАндах –середнійкембрій –конгломерати,кварцити,пісковики,алевроліти.Вище –червоноколірнікосоверствуватіпісковики таглинистісланці;зрідка –вулканічніпороди.

НапівночіБолівії – всередньомукембрії –евапорити.Загальнапотужність неменша 5000 м.

>Евгеосинклінальний тип – напівночівздовж Тихого океану:кварцити,червоні тазеленісланці,доломіти,вулканічніпороди.

>Західно-Тихоокеанська гсобласті –спіліт-кератофіроваформаціяпоширена на островах –Тасманія, НоваЗеландія;піщано-сланцеватовща із лавами ітуфами основного та кислого складу – напівденномусході Китаю.

Напівночіевгеосинклінальний комплексоконтурюєпівденно-східнийвиступСибірськоїплатформи:хр.Джагди таШантарські о-ви –кременистісланці таефузивипотужністю не менше 4000 м.

>Клімат – у спекотний,місцямипосушливий.Великіпокладифосфоритів,марганцеві рудій табоксити вкембріїСибіру таАнглії;потужнітовщівапняків –покажчикивологого спекотногоклімату. Аліцихвідомостей недостатньо длявідновленнякартиниклімату вкембрії.

>Кориснікопалини –нафтовігоризонти – Прибалтику таІркутськийАмфітеатр;кембрій таордовік –продуктивнігоризонтигігантськогородовищаКассі-Массауд –Алжирська Сахара.

>БітумінозніквасцовісланціШвеції –сировинапального та урановогоконцентрату.

>Раннійкембрій –епоханакопиченняфосфоритів: Кара Тау,південний схід Китаю;південьВ’єтнаму.РодовищаазбестуТувипов’язані із ультраосновнимиінтрузіями.

>Кам’янасіль –Лено-Вілюйськийбасейн.

>Рудніродовища малохарактерні –боксити вСхіднихСаянах,манган вКузнецькому Алатау.

Автор Ч.Лапвортвиділивнижнючастинусилуру подназвоюордовикськоїсистеми у 1879 р.Ще втридцяти роктаминулогосторіччя Д.В.Наливкин та О.Х.Лесниковапочаливживатицейтермін всвоїхпублікаціях. З 1951 рокуордовикпочалипоказувати нагеологічних картах СРСР. У 1960 р. нагеологічномуконгресі було бзатверджено йоговиділення яксамостійногоперіоду.Ярусиордовикувиділені вУельсі.Ордовики –латинськаназвастародавньогоплемені, що населялопівострівУельс вАнглії.Початокпов’язують іздатою 505 –кінець 438 млн. р. тому;тривалість 65 млн. р.

>Зональнаграптолітова шкалаордовикуВеликоїБританіїприйнята заміжнародний стандарт.

>Органічний світло –подальшогорозвиткунабулибезхребетні: особливостроматопорати,табуляти,геліолітоїдеї,ругози,голкошкірі. Великакількість беззамковихбрахіопод, асередзамкових –ортіди,строфоменіди,рінхонеліди,пентамеріди. Уордовикуз’явилисьтрилобіти ізміцнимкарбонатнимпанциром таздатністюзгортатися в «клубок». Зсереднімордовикомпов’язана другамасовапояварізноманітнихбагатоклітинних, що малікарбонатний скелет:кнідарії,головоногімолюски ізпрямимифрагмаконами,брахіоподи,голкошкірі. Уордовикупродовжувавсярозквіттрилобітів,з’явилисьмечохвости тавісеносніграптоліти.Строматорати такорализамінилиархеоціатів урифовихекосистемах.Хребетні за годину недужерізноманітні, смердотіпредставленідвомакласамибезщелепних.Наприкінціордовикувідбуваєтьсямасовевимираннябагатьох стародавніх групбезхребетних.

>Головоногі –ендоцератоідеї –головніхижаки.Важливіграптолітидендроїдні,однорядні тадворядні,безвісні.Tetragraptus,Didymograptus,Phyllograptus таіншіважливі длякореляціїордовикськихутворень. Їхпобудованазональнаграптолітова шкала.

Уордовикузнайденірешткинайдавнішихбезщелепниххребетних –телодонтів.

>Флору представляли –багряні тазеленіводорості.Прокаріотів –синьо-зелені.

Про життя насуші вордовикувідомостей немає.Непрямідані:хітиновірештки –акритархи,можуть бути продуктамирозмноженнясуходільнихгрибів тамохів.

>Загальна характеристика. Заордовикувідбуласяперша одна ізнайбільших вісторіїпалеозоютрансгресій.Майже половина територїпівнічнихматериків, тричвертіКитайської,двітретиниСибірської,двіп’ятихСхідноєвропейської таПівнічноамериканської платформзаливалися морем. Про щосвідчатьморські опади.

На тому годинуордовикмайжевідсутній на територїГондвани, депоширенийобмежено напівночі Африки,наприклад в Марокко.Лише вАвстраліївінзаймавмайжетретину континенту.

>Ордовикпоширений вгеосинклінальних зонах.Продовжуваласякаледонськаскладчастість, вкінціперіодупроявиласятаконська фаза.

>Платформи

>СЄП. Тутордовикнайкращевивчений втрьохрегіонах:

>Північний-західмілководного генезису.Черепашкипереважнобиті, щоможе бутисвідченнямутворенняшарів вумовахприбережного прибою. Зановимиданими,ці шаривідносять дозавершеннякембрію.

>Вищезалягаютьчорніграптолітовааргіліти ізDictyonema –O1>t.Тремадокський ярустепердеякідослідникивідносять докембрію, послевідповідногорішенняміжнародноїстратиграфічноїкомісії.

Якбитаконськоїфазикаледонськогоорогенезувикликалистратиграфічніпроблеми. В частности увизначеннінижньоїмежіордовику.

>Стратиграфічніпідрозділиордовицькоїсистеми:тремадоцький тааренізькийяруси –відносять донижньогоордовику;ланвірнський,ландейльський,карадоцький – досереднього;ашгільський – доверхнього відділення.

>Верхнячастина – представленаглауконітовимипісковиками тавапняками ізчисленнимирешткамибрахіопод татрилобітів,віднесена доаренізького ярусу –маєпотужність до 30 м.

>Середнійордовик уявленьвапнякамиінодіоолітовими чиглинистими,звичайнодетритовими.Вапнякимістятьбагатий комплексфосилій:брахіопод,трилобітів,морськихпухирів,граптолітів,конодонтів. Уверхнійчастиніландейльського ярусу –кукрузеський обрій уявленьвапняками та пальнимисланцями ізтонкостіннимистулкамибрахіопод,моховатками, фрагментамитрилобітів тощо. Тонкий осадутворювався взастійнихумовах.Цісланцісировина длярідкогопалива,хімічноїпромисловості табудівництва.Загальнапотужністьсередньогоордовику до 160 м.

>Верхнійордовик уявленьрізноманітнимивапняками, до тогочисліглинистими,детритовими – внизу;водоростевими,органогенно-уламковими табіогермними –зверху.Загальнапотужністьверхньогоордовику –біля 100 м.Характерніводоростеві такораловіструктури, черепашкибрахіопод,гастропод,поодинокіграптоліти.

>ВапнякиордовикускладаютьБалтійсько-Ладозькийглінт –знаменитугеоморфологічну структуру –древнюберегову зону,кліфБалтійського моря, щоутворився вдревньочетвертичнуепоху.

>Своєрідний складордовику України таМолдови.Волинськірозрізиподібні доПрибалтійських але йвизначаютьсяменшимипотужностямивідкладів танеповнимирозрізами ізперервами.Загальнапотужність до 30 м.

На територїПоділлязбереглисявідкладилишечастково.Останціордовикувиділяють вмолодовський обрій іздвомасвітами:гораївською тасубіцькою.Загаломмолодовський обрій не понад 4–5 м,звичайно менше. Частовиклинюється.

УВеликоземельськійтундрі – мореприйшлозі одразу ж ізУральськоїгеосинкліналі.Ордовик туткарбонатний ізрешткамиморськоїфауни.

>Сибірська платформа.Ордовикзаймає всюзахідну тацентральнуїїчастини, але йменшуплощу ніж вкембрії.ВідслоненнязосередженіокраїнамиТунгуськоїсинеклізи та напівденномусходіплатформи.Розрізивідрізняються залітологією тапалеонтологічнимирештками, що природно черезтаківеликіплощіпоширення.Переважаютькарбонатніпороди ізрізноманітноюморськоюфауною.Окраїнами –мілководні опади:доломітові,строкатіпіски іглиниіноді ізпрошаркамигіпсу.Регіональнаперерва виявлена передсереднімордовиком.Єлінзи та прошаркифосфоритівнизькогоґатунку.Загальнапотужністькілька сотеньметрів.

>Китайська платформа. Тутпоширенівідкладинижнього тасередньогоордовику,представленіпіщано-глинистими такарбонатнимивідкладамизагальноюпотужністю вкілька сотеньметрів.Описанірешткибрахіопод,гастропод,наутилоідей такоралів.

>Північноамериканська платформа.Трансгресія тут приурочена до початкуордовика. Моревкривалозначнучастинуплатформи,представленекарбонатними опадами. На початкусередньогоордовику проявинезначноїрегресії. Упізньомуордовику платформазновузанурюється –відкладеннявапнякових тадоломітовихмулів. Насході у морінадходивуламковийматеріал – результатрозмивутаконськихпіднятьАпалацькоїгеосинкліналі.Потужності Першісотніметрів.

>Гондвана. УПівнічноамериканськійчастині –панувалипідняття.Морськіуламкові назаході помежі ізСхіднотихоокеанськоюгеосинклінальноюобластю.Переважаютьпіщано-глинистівідкладиневеликоїпотужності, щовідомі вАмазонськійзападині.

>АфриканськачастинаГондванивизначаєтьсяопусканнями в напівночі вкінцікембрію. Уордовику на територїСахари –морськікварцовіпіски ізпрошаркамигалечників та глин.Вонизалягають нарозвитійповерхнікристалічнихпорід.Загальнапотужність 500–800 м. Уавлакогенах до 2000–2500 м.

НаАравійськомупівостровіордовик уявленьпіщано-глинистимиутвореннямизначноїпотужності.

>Австралійськачастина –визначається тім, що тут морезаймаловеликуплощу вцентральнійчастині іпоширювалась в широтному напрямі.Відкладипредставленіпісками тарідшекарбонатними мулами.

Угеосинкліналях тагеосинклінальних поясахордовик вистав об тихий жгеосинкліналях, що і укембрії. >Грампіанськагеосинкліналь. Тутнакопичувалисьпотужнітовщіосадочних тавулканогеннихпорід.Найбільшхарактерним тутєрозрізордовикуУельсу.Власнецестратотиповамісцевість де буливиділеніордовицька тасилурійськасистеми. Череззначнірозривні таскладчастіпорушеннярозріззведенийкількохрайонів:

>Тремадоцький ярус –сланці ізDictyonemaflabelliforme татрилобітамизалягають згідно накембрійськихутвореннях танезгідно із породамиаренігу. Цеєпідставою длядеякихдослідників ізАнгліївідносититремадок доверхньогокембрію.

>Аренігський ярус –складаєтьсяголовним чиномефузивами.Знизупісковики,гравеліти,глинистісланці.Зрідка –вапнякові прошарки ізрешткамитрилобітів табрахіопод.Вище –основні тасередніефузиви, щозмінюютьсякислимивулканічними породами.Загальнапотужність до 1200 м.

>Ланвірнський ярус –найбільшкарбонатначастина –плитчастівапняки ізчисленнимичерепашками татрилобітами.Потужністьбіля 750 м.

>Карадокський ярус –складенийкарбонатно-теригеннимиосадочними породами ізбрахіоподами таграптолітовимисланцямипотужністю до 600 м, чиефузивами до 750 м. >Ашгільський ярус – вумовахприпиненнявулканічноїдіяльностівідкладалисяполіміктовіпісковики,інодікосоверствуваті,зі знакамихвильовихбрижів,прошаркамивапняків таглинистихсланців.Потужностіскладаютькілька сотеньметрів. Зструктурнимнеузгодженнямперекриваютьсявідкладамисилуру.

>ОрдовикУельсу –типовий прикладгеосинклінальнихутворень. Цеморські тавулканічнітовщі,потужність якідосягає 4000–5000 м.Характерніспілітова таграуваковаформації.Проявленаскладчастість таметаморфізм.Структурнінеузгодженняпов’язані ізпроявамикаледонськоїскладчастості.

УскандинавськійчастиніГрампіанськоїгеосинкліналі вордовикувиокремлюютьсяевгеосинклінальна таміогеосинклінальназони, щоподіленіпідняттям.Наприкінціордовикупідняття було бзруйноване,магматична діяльністьпослабилась.

>Урало-Монгольськийгеосинклінальний пояс. >Уральськагеосинклінальутворилася вкінцікембрію на початкуордовику набайкальськомупідґрунті таще болеедавніхутвореннях. Намісцісучасного >східногосхилу Уралу бувевгеосинкліналь, де вордовікупануваливулканічніумови,накопичувалисяпотужнівулканогеннітовщі:представлені лавами,туфами татуфітами. Характернаспілітоваформація,ефузиви основного складу.Загальнопотужністьдосягаєкількохтисячкілометрів.Вулканічніпородичергуються тазмінюються запростяганнямкременистими породамияшмовоїформації.Карбонатнівідкладипоширеніпереважноокраїнамипрогинів,виповненихвулканічнимитовщами.

На територї >західногосхилу Уралупанувалиміогеосинклінальніумови –накопичувалисьтеригенні татеригенно-карбонатнітовщіпотужністю від 500 до 2000 м.Різноманітний комплексорганічнихрешток.Відомімілководніприбережнікварцовіпісковики тагалечники назахіднійокраїні моря.

>Центральначастина >Урало-Монгольськогогеосинклінального поясу.Ордовикпоширений вКазахськомудрібносопочнику, девиділяють 27граптолітових зон. УКазахстанівиділяютьсядвігеосинклінальнізони.Перша – уверхів’ях р.Ішим,біляоз.Тенгіз, вДжезказганськійзападині, Бекпак-Далі доПівнічногоТянь-Шаню,утворюючи вплані дугу, щоопукла назахід.

Друга –займалатериторію на східпівденний схід відКараганди:Північно-СхіднеПрибалхашшя,хребтиЧингіз Тау,Тарбагатай,Джунгарський Алатау. Насході, заграницею СНР вмежахЦентральноїАзіїобидвіевгеосинклінальнізонизливались до однієїширотну зону, котразаймалапівденнучастину >Урало-Монгольськогогеосинклінального поясу. Тутнакопичувалисьефузиви основного складу,зрідкакислі –чергувалися ізкременисто-теригенними породами,зрідкавапняками. За межамиевгеосинклінальних зонпереважалонакопиченнякременисто-теригенних тафлішоїдних,інодікарбонатнихпорід.

Уційзоніпоказовимєрозріз хребтаЧингіз Тау, деордовикзалягає згідно накембрії. Тутвизначені усі тривідділи,представленіутвореннями, щонасиченівулканогенними породами: лавами,лавобрекчіями,туфамисереднього,зрідка основногоіноді кислого складу.Виключеннясереднячастина –середньогоордовику –регресивнасеріяосадочнихпорід –починаєтьсявапняками,завершуєтьсяпісковиками та конгломератами. Туттакожзустрічаютьсягоризонтитуфів татуфогеннийпісковиків.Судячизізнахідокрізноманітноїфаунипанувалимілководніморськіумови;іноді, на щовказуютьгоризонтичервоноколірнихпорід – вконтинентальнихумовах.Характернінеодноразовіперерви. Тім неменшпотужністьордовикудосягає 10 км. Усівказує назначнурухливістьгеосинкліналей. разом ізструктурниминаявністратиграфічнінеузгодження. З фазамискладчастостіпов’язанепожвавленняінтрузивноїактивності:великігранітнімасиви.Значнакількістьінтрузійсвідчить продовгеіснуванняглибиннихрозломів –каналівпроникненнямагми.Цірозломиподіляютьтериторію на низкуструктурно-фаціальних зон;рухиблоківобумовилирізницюбудовицих зон таперерви восадконагромадження.

>Західна Тува. Тутордовикзалягаєрізконезгідно накембрійськихутвореннях, уявленьтиповоевгеосинклінальними породами:потужнимдекілька кмтовщамивулканітів,пісковиків,сланців ізтрилобітами.Породи складнодислоковані,метаморфізовані,включаютьтілаультраосновнихмасивів,прорванігранітнимиінтрузіями.Ордовицьківідклади. Ууламковомуматеріаліприсутніпородикембрію тапрориваючих йогоінтрузій.Характерністрокаті тачервоноколірніпороди,паралельна танавскіснашаруватість,брижі,тріщинивисихання,внутрішньоформаційніконгломерати, поганадиференціаціяуламковогоматеріалу –свідченняосадконакопичення вконтинентальнихумовах за спекотногоклімату увнутрішніхпересихаючихводоймах чи вназемнійобстановці.

>Ближче докінцяордовику –умовизмінюються, про щосвідчатьдрібнозернистіпородисірогокольору,з’явилиськарбонатні прошарки ізморськоюфауною.Ордовицькіпороди тут згіднозмінюютьсясилурійськими, черезвідсутністьпроявівтаконськоїфази.

Не всятериторіяУрало-Монгольськогогеосинклінального поясу був морем –існувалипідняття-острови, що поставлялиуламковийматеріал в ЦентральномуКазахстані,Алтає-Саянах таМонголії.

Укінціордовику назаходіцентральноїчастиниУрало-Монгольськогогеосинклінального поясу активно проявиласятаконська фазакаледонськогоорогенезу,утворилисьширокіпідняття вКазахстані відКокчетаву напівдень черезУлу Тау, Кара Тау таПівнічний Тянь-Шанем, котрі були областямизносу протягомнаступногосилурійськогоперіоду.

>Каледонськаскладчастість напівночі тасходіУрало-Монгольськогогеосинклінального поясусупроводжувалисьінтрузивниммагматизмом –великігранітніінтрузії відПівнічногоТянь-Шаню доПетропавловська таОмська.

>Апалацька таІнуїтськагеосинкліналі.

УАпалацькійгеосинкліналіордовикпоширений. Уевгеосинклінальнійзонівулканогенно-осадочнітовщі такременистісланцідосягаютьзагальноїпотужності 4000 м. Уміогеосинклінальнійзоні,границею ізПівнічноамериканськоюплатформою,розповсюдженітовщівапняків тапісковиків. Укінціордовику особливо впівнічнійчастиніпроявиласятаконська фаза.

УІнуітськійгеосинкліналі – напівдні,границею ізплатформою, вміогеосинклінальнійзонінакопичувалиськарбонатні

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація