Реферати українською » Геология » Проект проведення Поиск підземніх вод для водопостачання сільськогосподарськіх об'єктів Радомишльської району Жітомірської області


Реферат Проект проведення Поиск підземніх вод для водопостачання сільськогосподарськіх об'єктів Радомишльської району Жітомірської області

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Київськийнаціональнийуніверситетімені ТарасаШевченка

>Геологічний факультет

Кафедрагідрогеології таінженерноїгеології

>Курсова робота

ізнавчальноїдисципліни

Методикагідрогеологічнихдосліджень

Проектпроведенняпошукупідземних вод дляводопостачаннясільськогосподарськихоб'єктівРадомишльського районуЖитомирськоїобласті

>Київ - 2011


>Вступ

>Геологічне заподіяння напроведенняпошуковихробітпідземних вод дляводопостачаннясільськогосподарськихоб’єктівРадомишльського районуЖитомирськоїобластівидане наосновіпооб’єктного планугеологорозвідувальнихробітЖитомирськоїГРЕ на 1993рік,затвердженого ДГП ">Північукргеологія"4.02.1993р. йзамовленняЖитомирського обласноговиробничогоуправліннямеліорації та водногогосподарства №5-31 від8.02.1993р.

І.Цільовепризначенняробіт,просторовіграниці,основніоціночніпараметри:

Провестипошукипідземних вод вкристалічних породахнижнього –середньогопротерозою ізметоювиявленняджерелводопостачання 28сільськогосподарськихоб’єктівРадомишльського району зсумарнимспоживанням8050м3/добу.

ІІ.Геологічнізадачі,послідовність йосновніметоди їхньоговирішення

1.Вивчитинаявнийматеріалранішепроведенихгеолого-гідрогеологічнихробіт. Провестидетальнегідрогеологічнедослідженняпошуковихділянок.

2.Виконатиплощиннігеофізичнідослідження ізметоювиявлення зонпідвищеноїтріщинуватості вкристалічних породахнижньогопротерозою.

3.Пробуритипошуковісвердловини наводоносний обрійтріщинуватихкристалічнихпоріднижньогопротерозою.

4.Виконатидослідні роботи ізметоювизначенняводозабезпеченості,фільтраційнихвластивостейцільового обрію йвивченняхімічного складупідземних вод.

5. Провести комплексгеофізичнихдосліджень всвердловинах,виконативипробування,лабораторні таіншівидиробіт.

ІІІ.Очікуванірезультати йтермінивиконанняробіт

Урезультатівиконанняробіт якщонаданазагальна характеристикагідрогеологічних умів районуробіт,визначені точки длязакладаннярозвідувально-експлутаційнихсвердловин йвиконанапопередняоцінкаексплуатаційнихзапасівпідземних вод вкількості, щозабезпечуватимезаявлену потребу.

>Термінивиконанняробіт: вухо –червень 1993 року;закінчення –червень 1996 року.


1.  >Географо-економічніумови районупроведенняробіт

1.1  >Клімат

>Клімат районум’який,помірно-континентальний,гумідний.Середня температура января -4, июля +18

>Середньорічнакількістьопадів560-625мм/год.Надлишокатмосфернихопадівсполучається знизькоювипарованістю, що прислабкійрозчленованостіповерхнісприяєрозвиткузаболоченихділянок.Перезволоженістьхарактеризуютьвисокікоефіцієнтизволоженості улісовійзоні – 1,2-1,3 йможутьдосягати 2,9.

 

1.2  >Рельєф

Уорографічномувідношеннітериторія районурозташована вмежахЖитомирськогоПолісся йуявляє собоюпологохвилястуденудаційну таакумулятивно-зандровурівнину ізабсолютнимивідміткамиповерхні123-212м.

Районробітхарактеризуєтьсяпоганоювідслоненістю йсередньоюскладністюгідрогеологічних умів.

>Виходикристалічнихпорід наденнуповерхнюзрідкаспостерігаються на полонинахрікТетерів,Коробочка, Глухівка.

1.3Гідрографія

>Гідрографічнамережадоволі густа,відноситься добасейнурікиТетерів.Основноюводноюартерієює р.Тетерів, щоперетинаєРадомишльський район ізпівденного заходженню напівнічний схід із добророзвиненоюдолиною.Ширина р.Тетерівзмінюється від10-15м до100-150м.Глибинаїї0,5-6м. Річищеміандрує,маєцілий рядпритоків,найбільшими із нихєДубовець, Міка,Білка. Урайоні селаБіла Криницязнаходиться веслування,підпіррівняякоїсягає до з.Кримок.

>Основнимджереломживленнярік єталіснігові йґрунтові води ізнезначнимпідживленням зарахунокпідземних вод.

>Водний режимхарактеризуєтьсячітковираженоювесняноюповінню ізмаксимальноювисотоюпідйому води2,5-3,5м.Льодостав нарікахтриває ізгрудня досерединиберезня.

1.4Рослинність

Урослинномупокривісоснові,мішанішироколистяно-соснові йберезовіліси ізділянкамимохово-осоковоїрослинностіперемежовуються зкультурноюрослинністюсільськогосподарських та, менше,промислово-солітебних земель. якдеревиннарослинність, то йвологолюбнерізнотрав'явідносяться догігрофітів тагігроксерофітів, щоживляться зарахунокґрунтових та болееглибиннихпідземних вод. Уґрунтовомупокривірозповсюдженіпіщанідерново-підзолисті тадерново-глейовітипиґрунтів.

>Приблизно 30%всієї територївкритолісом, 10-15%займають болота йзаболочення. Отже, усучасномурослинномупокривіЖитомирськогоПоліссяосновна рольналежитьлісовій таболотнійрослинності як зазайнятоюплощею, то й зафункціональнимзначенням.

1.5Економіка

>Територіяпроектованихробіт вадміністративномувідношеннірозташована вмежахРадомишльського районуЖитомирськоїобласті України.

>Найбільшиминаселеними пунктами єсмт.Радомишль,Кочерів, з.Потіївка,Заболоччя,Борщов,Пилиповичі,Межирічка,пов’язаніміж собоюмережеюшосейнихдорігпокращеного типу.Більшістьдорігґрунтові, впаводковийперіод йдощістаютьважкопрохідними.

>Провіднимигалузями народногогосподарства єдеревообробна йгірничодобувнапромисловості,сільське йлісовегосподарство.

>Електропостачання районуздійснюєтьсядержмережею.


2.Огляд,аналіз йоцінкаранішепроведенихробіт

>Планомірневивченняданої територїпочалося после50х років.

З початку60х роківрізними авторами (>ЗабіякаЛ.І.1968р.,ШоцькийІ.І.1969р.,ХворовМ.І.1970р.,ЗабіякаЛ.І.1972р.,БуковичІ.П.1976р.,) буввиконанаполистовагеологічназйомка масштабу 1:50000.

Широкевикористаннягеофізичнихматеріалів вкомплексі ізінтерпретаційним йпрофільнимбурінням дозволилоскласти комплект карт, щовідображаютьновідані прогеолого-структурніособливості впольвихкопалинахвивченої територї.

Узначніймірі уточненастратиграфічна схемаКоростеньського плутона, основоюякої бувпокладенапослідовністьстановленняінтрузивних фаз та їхньогофаціальнихрізновидів.

>Встановлено широкийрозвитокрозривнихпорушень,згрупованих до кількохтектонічних зон, щообумовлюютьблоковубудовукристалічноїоснови.

>Структурно-профільнимбуріннямвстановленоскладнубудовузони Центральногорозлому.

У1983році ДовганьР.М. завершивши роботи поглибинномугеологічномукартуванню масштабу 1:50000листівМ-35-59-Б, У, Р йМ-35-71-А, Б, Р.

Урезультатіцихробіт був уточненагеологічнабудовакристалічного фундаменту й дочетвертиннихвідкладів.Вивченапотенційнарудоносністьпереміщенихгранітів (>бістріївського типу)Кочерівськоїзони.Виявлені проявивольфрамовихскарноідів. Проведенооцінкафлюоритоносності територї.

У 1975роціПравобережноюГРЕ булизавершенігеологорозвідувальні роботи попошукампідземних вод дляводопостачаннясмт.Радомишль.Виявлені йзатвердженізапаси вДКЗ України запромисловимикатегоріями вкількості29100м3/добу.

>Матеріализвітівостанніх роківвикористані принаписаннісправжнього проекту.

Длявиконаннягеологорозвідувальнихробіт напошукипідземних вод дляводопостачаннясільськогосподарськихоб’єктівРадомишльського районуєтопоосновамасштабів 1:200000, 1:50000, 1:25000.

>Геофізичнідослідження напроектній територїпроводяться із 1951 року (>Філімонов В.В.,Барабанова О.П.).Надалі надосліджуваній територї проводилися багато численнігеофізичнідослідження ізрізноманітними завданнями й масштабами.Основнінапрямиробіт –геологічнекартування,пошукнікелю й титану,п’єзоелектричноїсировини,гідрогеологія.

>Роботи ізводозабезпеченнясіл йгосподарств району проводилися, в основному,інститутом ">Укргіпроводгосп" (>Київськоюгеолого-геофізичноюекспедицією) в1966-1967рр. й малі вельмиобмежений характер.Геофізичнідослідження включалинезначніоб’ємиВЕЗ,рідше –магніторозвідку,СЕП йДЕП. Результатамицихробітявлялосявиділенняточок подбуріннярозвідувально-експлуатаційнихсвердловин на воду.Аналізвказанихробітвказує нанеможливість їхньоговикористання вповніймірівнаслідокмалихоб’ємів й, вбільшостівипадків,відсутностінадійноїтопогеодезичноїприв’язки.

1972-гороціПравобережноюГРЕсумісно ізКомплексноюгеофізичноюпартієюКГКЕ (БевзаД.Г.,Шнитковської В.В.) проводиласяпопереднярозвідкапідземних вод дляводопостачання м.Радомишль. Урезультатіцихробітвстановленіаномаліїпідвищеноїпровідності,пов’язані ізпідвищеноютріщинуватістю йтектонічнимипорушеннями.

Длявирішенняподібних завдань авторами рекомендованопроведенняпрофільно-площиннихелектророзвідувальнихробіт методамиВЕЗ ізподальшоюдеталізацією йвикористаннямсейсморозвідки.

Отже, районробітдостатньо широковивченийгеофізичними методами, але йгідрогеофізичнідослідженняпроведені внезначномуобсязі ймаютьобмежений характер.


3.Геологічна характеристика

>Територія районупроектнихробітрозташована впівнічно-західнійчастиніУКЩ йхарактеризуєтьсяскладноюгеологічноюбудовою.

Тутвиділяютьсяскладнідислокаційніутвореннякристалічного фундаменту,представлені породаминижньогопротерозою, їхні коравивітрювання йосадовівідклади –мезо-кайнозою.

>Нижнійпротерозой (>PR1)

>Середпоріднижньогопротерозоювиділяютьсяінтрузивніутвореннякоростеньського йкіровоградсько-житомирськогокомплексів, атакожметаморфізованіпородитетерівськоїсерії.

>Коростеньськийінтрузивний комплекс (>PR1ks)

>Породикоростеньськогоінтрузивного комплексупоширені взахідній йпівнічно-західнійчастині районуробіт йпредставленігранітами,габро,габро-анортозитами.Макроскопічно –цепородирожевувато-сірі,зеленувато-темно-сірі ізрізноюстеліннютріщинуватості.

>Кіровоградсько-житомирський комплекс (>PR1kz)

>Інтрузивніутвореннякіровоградсько-житомирського комплексупоширені набільшійчастиніплощіпроектнихробіт йпредставленігранітами,мігматитамибіотитовими йамфібол-біотитовими.Макроскопічно –цесірірізноїзернистостіпородипрошитімережеюдрібних йкрупнихрозломів.

>Тетерівськасерія (>PR1tt)

>Породитетерівськоїсерії на територїпроектованихробітпредставленінерозчленованимиутвореннями увиглядігнейсів,сланцівбіотит-мусковітових,біотитових,мармурами йамфіболітами.

>Мезозой-кайнозой (>kvMz-Kz)

>Нерозчленованімезозой-кайнозойськіутворення на територїпроектнихробітпредставленікороювивітрюваннярозвиненоюмайжеповсюдно, завиняткомділянокрозмиву йвиходукристалічнихпорід наденнуповерхню.Середняпотужністьвідкритоїсвердловинами корувивітрюванняскладає16м.

Убільшостівипадків коравивітрювання представленакаолінамипервинними,щебнисто-дресвянистими. Упідошві кулі –найчастішедресвоюматеринськихпорід.

>Повсюдно вонаперекриваєтьсявідкладамикайнозою, йлише усхіднійчастині територї –мезозоєм.

>Мезозой (>Mz)

>Мезозойськіутворення вмежахпроектнихробітпредставленівідкладамиюрської (І) йкрейдової (До) систем.

>Юрськівідкладипредставленібатським ярусом (>І2bt) всхіднійчастині районуробіт.Літологічно –цепіскирізноїзернистості,алеврити,глини й бурівугілля.Потужністьвідкладівбатського ярусузмінюється від5м до60м.

>Крейдовівідкладипредставленісеноманським ярусом (>К2s) усхіднійчастині районуробіт.Літологічно –цепіскирізноїзернистості,пісковикиглауконітово-кварцеві,мергелі.Середняпотужністьвідкладівсеноманського ярусускладає 1 м.

>Кайнозой (>Kz)

Умежах територїпроектнихробітвиділяютьсявідкладипалеогену,неогену тачетвертинноїсистеми.

>Палеоген (>P)

>Палеогеновівідкладипредставленіутвореннямибучакської (>P2bc),київської (>P2kv) ймежигірської (>P2mz) звитий.

>Бучакська почетмаєобмежене поширення увигляді окремихостровів на територїробіт.Відкладипредставленірізнозернистимипісками,пісковиками,бурими глинами йвториннимикаолінами.Потужністьвідкладівзмінюється від 7,1 до53м.

>Київська з вітамаєшироке поширення усхіднійчастині районуробіт йпростягається ізпівнічного одразу ж напівденнийзахід навододілах, азахіднійчастинімаєобмежене поширення.Потужністьвідкладівзмінюється від 3,4 до22м.

>Межигірська почетмаєшироке поширення усхіднійчастині районуробіт. Узахіднійчастині практичновідсутня.Залягає,переважно, навідкладахкиївської табучакської звитий такорівивітрювання, аперекриваєтьсянеогеновими йчетвертиннимивідкладами.Потужністьвідкладівзмінюється від 1,2 до8,8м.

>Неоген (N)

Увідкладахнеогенувиділяютьсяновопетровська почет йтовщастрокатих глин.

>Новопетровська почет (>N1np)маєшироке поширення усхіднійчастині районуробіт йобмежене взахідній.Відкладипредставленіпіскамитонко-дрібнозернистими,рідшепісковиками,аргілітами й глинами.Потужністьвідкладівзмінюється від 1 до13,5м.

>Товщастрокатих глин (>N1-2ps) широкорозповсюджена повсій територї районуробіт.Залягає навідкладахновопетровськоїсвити,рідше напалеогеновихвідкладах.Літологічно –цепереважноглини ізлінзами йпрошаркамирізнозернистихпісківнезначноїпотужності.Потужністьстрокатих глинзмінюється від 0,7 до25,5м.

>Четвертинна система (>Q)

>Відкладичетвертинноїсистемиплащеподібноперекривають всютериторіюпроектнихробіт,відсутнілише вмісцяхвиходупорідпротерозою наденнуповерхню, йпредставленірізноманітнимигенетичними типамиосадків,серед яківиділяються:сучаснийелювій (>eIV),сучасніболотні (>bIV),сучасніалювіальні (>aIV),верхньочетвертинніалювіальні (>aIII) йнерозчленованісередньочетвертинні (>f1g1lgIIdn)утворення.

>Нерозчленованісередньочетвертинні (>f1g1lgIIdn)відкладипредставленіперешаруваннямводно-льодовикових (>fIIdn),льодовикових (>gIIdn) йозерно-льодовикових (>lgIIdn)осадків.Літологічно –церізнозернистіпіски ізпрошаркамисупісків йсуглинків.Потужність їхнізмінюється від 1,7 до28м,середня –11м.

>Верхньочетвертинніалювіальні (>aIII)відклади долинрікпоширенівузькимисмугамивздовжрік.Представленірізнозернистимипісками,рідше ізпрошарками йлінзамисупісків йсуглинків.Потужність їхньогозмінюється від 1 до8м.

>Сучасніалювіальні (>aIV)відкладиприурочені до долинсучаснихрік,струмків,ярів й балок.Літологічно –церізнозернистіпіски ізгалькою йуламкамикристалічнихпорід,рідшесупіски йсуглинки.Потужність їхнізмінюється від 0.5 до7м.


4.Геоморфологія

>Ділянкаробітрозташована вмежахКочерівськоїтектонічноїзони. Уорографічномувідношенніцерівнина,розмежованасучасноюгідромережею. Типрельєфу –пластово-акумулятивнаслабко-нахилена йслабко-розчленованагорбисто-хвилястаморенно-водно-льодовиковарівнина напалеогено-неогеновихвідкладах.

>Поверхню цогорельєфувизначає поширеннянизовинноїльодовикової та водольодовиковоїрівнини зрозширенимиділянкамиалювіальнихрівнин –цеобумовлюєформуваннязгладженогорельєфу танезначнуглибинуерозійногозрізу (>15-20м).Елювіальніелементарніландшафтисформовані напросторихплоско-хвилястихкінцево-мореннихгорбисто-грядовихпідвищеннях;супераквальні – повузькихслабко-нахиленихнадзаплавнихрічковихтерасах;акумулятивно-алювіальні – вмежахкотловинно-улоговиннихділянокверховихболіт;субаквальні –вздовж заплав та руселхвилястоїгідромережі.


5.Гідрогеологічна характеристика

>Згідногеологічноїбудови на територїпроектнихробітвиділяютьсянаступніводоноснігоризонти йкомплекси:

- всучаснихалювіальних (>aIV)відкладах;

- уверхньочетвертиннихалювіальних (>aIII)відкладах;

- унерозчленованихсередньочетвертинних (>f1g1lgIIdn)відкладах;

- уновопетровськихвідкладахнеогену (>N1np);

- увідкладахмежигірськоїсвитипалеогену (>P2mz);

- вкиївськихвідкладахпалеогену (>P2kv);

- вбучакськихвідкладахпалеогену (>P2bc);

- всеноманськихвідкладахверхньоїкрейди (>К2s);

- увідкладахбатського ярусу юрі (>І2bt);

- утріщинуватихкристалічних породахнижньогопротерозою й продуктах їхніруйнування (>PR1).

>Водоносний обрійсучаснихалювіальних (>aIV)відкладівприурочений допойменнихвідкладів долинрік,струмків,днищ балок йрозвинений увиглядівузькихсмугвздовж русел.

>Потужність водоносного обріюзмінюється від 0.5 до7м.Водовмісними породами єпіскирізнозернисті,рідшесупіски.Водібезнапірні.Водовідбір ізколодязіврідкоперевищує0,5-1м3/добу.Рівнівстановлюються наглибинах1,4-5м.Хімічний складпідземних водзмішаногобагатокомпонентного типу.

>Водивикористовуютьсянаселенням длязадоволеннявласнихгосподарсько-питних потреб.Водоносний обрій дляцентралізованоговодопостачаннянепридатний.

>Водоносний обрійверхньочетвертиннихалювіальних (>aIII)відкладівпоширений увиглядівузькихсмуг вдолині р.Тетерів таїї приплив.

>Потужність водоносного обріюзмінюється від 1 до8м.водовмісними породами єпіскирізнозернисті ізуламкамикристалічнихпорід.Водибезнапірні.Дебети окремиходиночнихсвердловин за межами районуробіт неперевищують1л/с.Рівнівстановлюються наглибинах1-3м.Хімічний складпідземних водстрокатий йпідданийхімічномузабрудненню у зв'язку зслабкоюзахищеністю.Водоносний обрій дляцентралізованоговодопостачаннянепридатний.

>Водоносний комплекснерозчленованихсередньочетвертинних (>f1g1lgIIdn)відкладівпоширенийповсюдно, завинятком долинрік й місцьвиходукоріннихпорід наденнуповерхню.Потужність водоносного обріюзмінюється від1,7-28м.Водовмісними породамиєрізнозернистіпіски ізпрошаркамисупісків йсуглинків.Водибезнапірні.Водовідбір ізколодязіврідкоперевищує0,3-0,8м3/добу.Рівнівстановлюються наглибинах1-4м. Захімічним складом води комплексувирізняютьсясвоєюстрокатістю.Поганозахищені відповерхневогозабруднення.Водоносний обрій дляцентралізованоговодопостачаннянепридатний.

>Водоносний обрій уновопетровськихвідкладахнеогену (>N1np)поширений набільшійчастинідосліджуваної територї.Потужність водоносного обріюзмінюється від1-13,5м.Водовмісними породамиєпіскитонко-дрібнозернисті,рідшепісковики.Водимаютьнапірно-безнапірний характер.Дебети окремиходиночнихсвердловин за межами районуробітзмінюються від 0,01 до1л/с,рідкоперевищуючи1л/с.Рівнівстановлюються наглибинах1-6м. Захімічним складом води в основномугідрокарбонатнікальцієві. Добрезахищені відповерхневогозабрудненняпотужноютовщеюстрокатих глин.Можнаставити запитання провикористанняданого водоносного обрію длянезначнихкористувачів.

>Водоносний обрій увідкладахмежигірськоїсвитипалеогену (>P2mz)поширений усхіднійчастині районуробіт.Водовмісними породамиєпіскитонко-дрібнозернисті,рідшепісковики.Потужність водоносного обріюзмінюється від 1,2 до8,8м.Дебетсвердловин за межами районуробітстановить0,04л/с.Водипереважногідрокарбонатно-кальцієві ізмінералізацією0,5г/дм3.Водоносний обрій дляцентралізованоговодопостачанняпрактичноїцікавості нестановить.

>Водоносний обрій вкиївськихвідкладахпалеогену (>P2kv)поширений усхіднійчастині районуробіт.Водовмісними породамиєпіскитонко-дрібнозернисті ізпрошарками йлінзамипісковиків.Потужність водоносного обріюзмінюється від 2 до22,4м.Підстилається данийводоносний обрійтовщеюсеноман-турона, наобмеженихділянках – породамидокембрію чи їхньогокороювивітрювання.Водинапірні.

>Відомості проводовмісність йхімічний складпідземних водданого обрію напроектній територїробітвідсутні.Цей обрійможевикористовуватись дляіндивідуальних потреб населення.

>Водоносний обрій вбучакськихвідкладахпалеогену (>P2bc)поширені вцентральнійчастині районуробіт.Водовмісними породами єпіскирізнозернисті,пісковики.Потужність водоносного обріюзмінюється від 7,1 до52,7м.Водинапірні.Відомості проводовмісністьвідсутні.Водипереважногідрокарбонатно-кальцієві,рідшегідрокарбонатнікальцієво-магнієві йгідрокарбонатнікальцієво-натрієві ізмінералізацією1г/дм3.Водивідносяться дом’яких йпомірножорстких.

У практичномувідношенні данийводоносний обрій навсійплощі свогорозвиткуможе бутивикористаний дляіндивідуальних потреб населення.

>Водоносний обрій всеноманськихвідкладахверхньоїкрейди (>К2s)поширений усхіднійчастині районуробіт.Водовмісними породамиєпіскитонко-дрібнозернисті,пісковики.Потужність водоносного обріюзмінюється від 5 до10м.Глибиназаляганняколивається від 8 до32,4м.Степіньводовмісності обріюнепостійна заплощею йзалежить відлітологіїводовміснихпорід, їхніневитриманості заплощею йумовамиживлення.Живлення водоносного обріювідбувається зарахунокінфільтраціїатмосфернихопадів, а й зарахунок перетіканню вод ізводоноснихгоризонтівкиївської,юрської систем йтріщинуватих водкристалічного фундаменту.Розвантаженняпідземних водвідбувається вдолинирікиТетерів йїї приплив. Захімічним складомпідземні водигідрокарбонатно-кальцієвіпрісні ізмінералізацією0,3-0,4г/дм3. У практичномувідношенні данийводоносний обрійможе бутивикористаний дляіндивідуальних потреб населення уякостіфільтровихсвердловин.

>Водоносний обрій увідкладахбатського ярусу юрі (>І2bt)поширений упівнічно-східнійчастині районуробіт.Водоносністьвідкладівбатського ярусу носитиневитриманий характер, що обумовленеособливостямилітологічного складуцієїтовщіскладеної глинами йпісками ізпрошарками буроговугілля йвториннихкаолінів.Водовмісними породамиєпіскирізнозернисті ізперевагоюкрупнозернистих, котрі допідошви кулізбагаченігалечниковимматеріалом.Потужність водоносного обріюзмінюється віддекількохсантиметрів до34м.Водимаютьнапірний характер.Відомості проводовмісністьвідсутні.Якість води добра.Хімічний складпідземних водпереважногідрокарбонатно-кальцієвий.Живиться данийводоносний обрій зарахунок припливунапірнихтріщинуватих вод, наділянках, деводовмісніпороди лежатибезпосередньо накристалічних.

>Потік водюрськихвідкладівмаєнапрямок,загальний для вод всіхводоноснихгоризонтів дочетвертиннихвідкладів.

>Водоносний обрій дляцентралізованоговодопостачанняпрактичноїцікавості нестановить, але йявлятиметьсяджереломформуванняексплуатаційнихзапасівпідземних вод приексплуатації водоносного обріютріщинуватихкристалічнихпорід.

>Водоносний обрій утріщинуватихкристалічних породахнижньогопротерозою (>PR1)приурочений дотріщиннихколекторівкристалічнихпорід ймаєповсюдне поширення.Водовмісніпородипредставленігнейсами,гранітами й їхнімігматитами,габро таїн.

>Тріщинуватість,пов’язана ізактивноюциркуляцієюпідземних вод,прослідковується всередньому доглибини80-100м.Води обріюпереважнонапірні.Дебетисвердловинзмінюються від 0,5 до5,5л/с припониженнях від 6,45 до56м.Водипрісні,переважногідрокарбонатні ізмінералізацією від 0,23 до1,76г/дм3.Загальнажорсткістьзмінюється від 3 до8,68мг·екв.

>Живленнятріщинних водвідбувається зарахунокінфільтраціїатмосфернихопадів,розвантаженнявідбувається вдолинирік йглибокі балки увиглядібагаточисельнихджерел.

>Даний обрійявляєтьсяєдинимджерелом дляводозабезпечення великихводоспоживачів.


6.Об’єми та методикапроектнихробіт

>Роботи ізпошуківджерелцентралізованоговодопостачаннянаселенихпунктів районупроектуютьсявперше.

>Приводом дляпроектуванняявляєтьсягеологічне заподіяння,виданеекспедиції ДГП ">Північукргеологія" увідповідності ззамовленнямЖитомирського обласногоуправліннямеліорації й водногогосподарства №5-31 від від8.02.93р.

>Згіднозамовлення,необхідновиконатипошукові роботи на 28ділянках,включаючи 40сіл району, ізпотребою уводівищеіснуючоговодопостачання від 100 до500м3/добу (>Додаток 1).

>Виходячи ізгеолого-гідрогеологічних умів району, ізметоювиконаннягеологічного заподіяння проектомпередбачаєтьсяпроведеннянаступного комплексугеологорозвідувальнихробіт:

- організація;

-проектування;

-гідрогеологічнедослідження районуробіт;

-наземнігеофізичнідослідження;

-бурові роботи;

-геофізичнідослідження всвердловинах;

-досліднігідрогеологічні роботи;

-випробування;

-лабораторні роботи;

-топогеодезичні роботи;

-інші роботи;

-камеральні роботи.


7.Організація тапроектування

>ПошукиджерелводопостачанняРадомишльського району будутьпроводитисьробітникамигідрогеологічної йбуровоїпартійЖитомирськоїГРЕ, щобазується всмт. НоваБороваВолодар-Волинського районуЖитомирськоїобласті.

Передпочаткомпольовихробіт якщовиконаногідрогеологічнедослідження територїоб’єктівводопостачання,обговорення йзатвердженняділянокпроведенняпольовихробіт зземлекористувачами.

>Післязатвердженняділяноквиконанняробіт ними будутьпроведенігеофізичнідослідженнякомплексноюгеофізичноюпартієюДніпрвськоїГРЕ, щобазується у сіл.БортничіКиївськоїобласті.

>Бурові роботи будутьздійснюватисясамохіднимибуровими установкамиСКБ-4 йПБУ-ЗІФ650м.

>Дослідні роботивиконуватимутьсяспеціалізованимивідкачувальними бригадамиЖитомирськоїГРЕ.

>Геофізичнідослідження всвердловинахвиконуються запідрядомкаротажним загономДніпровськоїгеолого-геофізичноїекспедиції, щобазується на територїЖитомирськоїГРЕ всмт. НоваБорова.

>Відстань відбазиЖитомирськоїГРЕ досмт.Радомишль80км.

>Середнявідстань від м.Радомишль докожної ділянкискладає23км. (>Додаток 2)

>630:28=23км

>Середнявідстань відбазиЖитомирськоїГРЕ доділянокробіт103км.

>Витрати наорганізаціюробітпередбачити урозмірі 100%.

>Проектно-кошториснадокументація напошукипідземних водскладаєтьсяспівробітникамигідрогеологічної партії ззалученнямвідповіднихспеціалістівекспедиції.

При цьомувиконується комплексробітнеобхідний дляобґрунтуваннявидів,об’ємів й методикипотрібних длявиконаннягеологічнихзавдань:

-збір йвивченняфондовихматеріалів воб’ємі,достатньому дляскладання проекту;

-рекогносцирувальнеобстеженняплощіпроектнихробіт;

-побудова необходимих карт й схем;

-складання проекту йкошторису та їхнізатвердження.

>Геологічноюосновою длявиконаннягеологорозвідувальнихробіт єматеріалигеологічноїзйомки масштабу 1:50000виконаної на територї району в1968-1983рр.різними авторами.

Районробітхарактеризуєтьсяскладністюгеолого-гідрогеологічних умів. Тому длявиконанняпоставленоїзадачінеобхіднеретельневивченнягеолого-гідрогеологічної обстановкикожної із 28ділянок, щозначнозбільшуєвитрати години навибірраціональнихоб’ємів й методикробіт.

>Виходячи із цого,категоріяскладностіпроектнихробіт згідно ">Проектно-кошториснихнормативів",затвердженихМінгео УРСР13.04.83р. – ІІІ.

>Затрати роботи напроектування увідповідностічасовими нормамискладатимуть 265чол.тиж. (>Додаток 3).


8.Гідрогеологічнідослідження районуробіт

Длявизначення міжпошуковихділянок йзатвердження їхнього ззамовником проектом передбаченевиконаннягідрогеологічногодослідження районуробіт.

Урезультаті такого видуробіт будутьзатвердженімежіділянокпроектнихробіт ззамовником, станпідземнихшляхів надомовленихділянках,наявністьораних йзанедбаних земель,лісів,гідротехнічнихспоруд,вивченісанітарно-гігієнічнінорми, атакожтермінивиконанняпошуковихробіт.

>Попередньовказані запитанняфіксуютьсявідповідним актом йпідписуютьсяпредставниками ">Замовника" й ">Виконавця".

>Користуючисьдосвідомробіт,витрати роботи навиконанняданого видуробітскладають1бр/зм на 1ділянку.

До складубригадивходятьгідрогеолог ІІкатегорії йтехнік Ікатегорії.

>Витрати роботистановитимуть:

>гідрогеолог ІІ кат.1бр/зм·28=28чол.дн.

>технік І кат.1бр/зм·28=28чол.дн.

>Всього:56чол.дн.


9.Наземнігеофізичнідослідження

 

9.1Геофізичніумови йпосилання дляздійсненнягеофізичнихдосліджень

>Гідрогеологічніумовипроектної ділянкитакі, щоперспектививодопостачаннясільськогосподарськихоб’єктів йнаселенихпунктів,переважно,пов’язані зтріщинними водами.

>Досвідгідрогеологічнихдосліджень на територїУКЩсвідчать проіснуванняцілкомвизначенихкритеріївпошуківродовищтріщинних вод.Використовуючидосвідранішепроведенихпошукових йрозвідувальнихробіт (>також й дляводопостачання м.Радомишль) можназробитинаступнівисновки:

1.Більшістьродовищпідземних водрозташовані на полонинахрік й балках.

2. Убагатьохвипадкахродовищатріщинних водспівпадають зопусканнямкрівліпорід фундаменту.

3. На територїродовищтріщинних водпоширеніпереважнопроникніпородизізбільшеноюпотужністю корувивітрюваннядресвянистого типу,піски йпіщанівідклади,тріщинуватаверхня зонакристалічнихпорід, зарахунок якіформуютьсяприроднізапаси води.

4.Можливийрозвитоклокальнихділянок ізпідвищеною таінтенсивноютріщинуватістюкристалічнихпорід.

>Необхіднимипосиланням дляздійсненнягеофізичнихробіт єпомітнівідмінностімонолітних йтріщинуватихкристалічнихпорід, атакожосадовівідклади зафізичнимивластивостями (>електричнийопір йшвидкістьпоширенняпружниххвиль взалежності від їхнього ступенятріщинуватості,пористості,рівнязаповненнятріщинглинистимматеріалом,літологічного складу таін.).

>Електричнівластивостіпорід районувивчались упроцесіведеннягеологічних йгеофізичнихзйомокпошукових йрозвідувальнихробіт ізметоюводопостачання м.Радомишль йсільськогосподарськихоб'єктівсусідніхКоростеньського йКоростишівськогорайонів.

>Електричнийопірпорідзалежить відбагатьохфакторів: складу йструктури,ступенятріщинуватості йобводненостіпорід, їхньогоположеннявідносноРГВ таін. (>Додаток 4)

як видно ізтаблиці,монолітнікристалічніпороди,залюгаючі восновірозрізумаютьнайбільшвисокі опори (более600Ом·м) й єопорним обріємвисокого опору.

>Особливеположеннясередкристалічнихпорід районузаймаютьграфіт-біотитовігнейси звкрапленістюсульфідів,знайдені умежахВіленськоїзонизім'яття.Ціпородихарактеризуютьсяпідвищеноюелектричноюпровідністю.

Змірою збільшеннятріщинуватостікристалічнихпорід їхніопірзменшується до150Ом·м. Дужетріщинуваті,вивітренікристалічніпороди,розвинені втектонічнопослаблених зонахзазвичайхарактеризуютьсяпідвищеноюелектропровідністю.

>Опір корувивітрюваннякаолінистого складу20-180Ом·м, адресвянистого складу100-380Ом·м.Різнозернистіпіски широкопредставлені уверхнійчастинірозрізу, взалежності відступеняобводненостіпереважають опори від 40 до1000Ом·м, аіноді і понад.Опірводоноснихпісків,залягаючи уверхнійчастинірозрізу50-150Ом·м.

Таким чиномсередпорід, щозалягаютьвище опорногоелектричного обріювисокого опорунайбільшимпоширенням заплощею йвитриманістю урозрізікористуютьсярізнозернистіпіски, корувивітрюваннякристалічнихпорід йрозвинені втектонічнопослаблених зонахвивітрені йтріщинуватіпороди фундаменту.

Заданимикаротажа й врезультатіінтерпретаціїпараметричнихВЕЗ умежахпроектноїплощівиділяють доп'ятигеоелектричнихгоризонтів.

Загеоелектричними характеристикамисередкристалічнихпорідвиділяютьсямонолітні числабкотріщинуваті,віднесені доп'ятогогеоелектричного кулі зопором понад600Ом·м, атакож ділянкитріщинуватих й сильнозруйнованихпорід зопором150-600Ом·м,віднесені до четвертогогеоелектричного обрію.

Коравивітрюваннякристалічнихпорідскладенакаолінами йдресвою ймаєопір40-380Ом·м.Вонаскладаєтретій відповерхнігеоелектричний обрій йхарактеризуєтьсяпотужністю1-50м.

Інший відповерхнігеоелектричний обрійскладенийпереважнорізнозернистимипісками, сухими числабкообводненими уверхнійчастині й водонасиченими унижнійчастинічастинірозрізу.Вінхарактеризуєтьсяопором від 50-160 (>водоносніпіски) до150-5000Ом·м (>сухіпіски).Рідшепоширенісуглинки йсупіски.Їхелектричнийопірдосягає20-50Ом·м.Потужність іншого обрію від 1 до30-40м.

першийгеоелектричний обрійвключає у собіґрунтово-рослинний кулю йповерхневіглини,суглинки,супіски.Характеризуєтьсяопором8-100Ом·м йпотужністю0,5-5м.

>КривіВЕЗ напроектнійплощіхарактеризуютьсянаступними типами:двохшарові;трьохшарові типу А (>рідшечотирьохшарові типуКН).

>ДвохшаровікривіВЕЗмаютьшироке поширення на полонинахрік, декристалічніпородизалягають наневеликійглибині.

>Криві типу Атакожприурочені до долинрік, але й нацихділянкахзростаєпотужність корувивітрювання йосадовихутвореньпредставленихпереважнопіщано-глинистимивідкладами.

>Криві типу Мприурочені, як правило, досхиліврічкових долин йвододілам, дерозвиненіглинистівідклади, щозалягають на породахкристалічного фундаменту.

ЗаданимиінтерпретаціїпараметричнихВЕЗ насвердловинахопірнадопорноїтовщі20-50Ом·м, апотужністьдосягає30-40м.

>Досвідгеофізичнихдосліджень,виконаних на територї Українського щита,свідчить про ті, що надводозбагаченоюзоноюфіксуються убагатьохвипадкаххарактернікриві типу А ізперегином призначенняхвідноснихелектричнихопорів50-150Ом·м.

Отже,існують заподійрозчленуванняосадовоїтовщі йвиділеннятріщинуватих зон вкристалічномуфундаменті (завеличиною опору) задопомогою методуВЕЗ.

>Пружнівластивостігірськихпорідхарактеризуються одним ізнайбільшінформативнихпараметрів –граничноюшвидкістюпоширенняпоздовжньоїхвилі.

>Відомості прошвидкісну характеристикугеологічногорозрізуотримані заматеріаламипошуковихробітрідкіснихметалів (>ВисоцькийБ.Л. таін.,1980р.), атакожпошуковихробіт,виконаних дляводопостачаннясільськогосподарськихоб'єктівКоростеньського йБрусилівськогорайонів. (>Додаток 5)

Зцихматеріалів можназробитивисновок, щоверхнійструктурний поверх,складенийосадовимивідкладами йкороювивітрюваннякристалічнихпорід , за величинамиграничнихшвидкостейзаломленихпоздовжніххвильуявляють собоюдуженеодноріднесередовище.Середняшвидкістьпоздовжніххвиль упухкихутворенняхколивається умежах0,2-1,9км/с.

>Покрівлякристалічнихпорід фундаментуявляєтьсяконтрастноюзаломленоюмежею, дляякоїхарактернішвидкості2500-7000м/с. наконтактірихлихвідкладів ізмонолітнимикристалічними породами,утворюючиминижнійструктурний поверх,відбуваєтьсярізкезростанняшвидкості до5000-7000м/с.

>Зізбільшеннямступенітріщинуватостіцихпорідзменшуєтьсяшвидкістьпружниххвиль: услабкотріщинуватихкристалічних породах –4100-4500м/с, втріщинуватих й сильнотріщинуватихкристалічних породах –2500-4000м/с.Зони з аномальнонизькимизначеннямиграничнихшвидкостей (менше3000м/с) частозаповненіглинистимматеріалом.

Таким чином,покрівлямонолітнихкристалічнихпорід, щомаютьмаксимальнізначенняшвидкостейпружнихпоздовжніххвильявляєтьсяконтрастноюзаломленоюмежею.Вонавпевненопросліджуєтьсясейсморозвідкою –кореляційним методомзаломлениххвиль (>КМЗХ).

>Зонизізниженими йнизькимизначеннямиграничнихшвидкостей,зіставлені зтріщинуватими таінтенсивнотріщинуватимикристалічними породами,єнайважливішимпошуковимкритерієм натріщинніпідземні води.

Зусьоговищесказаноговиходить, щоіснуютьвагомі заподій длявирішенняпоставлених завдань комплексомметодівелектророзвідкиВЕЗ йсейсморозвідкиКМЗХ.

9.2Задачі, методика таоб’ємипроектнихгеофізичнихробіт

>Виходячи згеологічного заподіяння,метоюгеофізичнихробітявляєтьсявиявленняділянок (>аномалій),перспективних напошукипріснихпідземних вод йвидачарекомендацій длябурінняпошуковихгідрогеологічнихсвердловин.

>Справжнім проектомпередбачаєтьсявиконанняпошуковихгеофізичнихробіт на 15ділянкахРадомишльського районуЖитомирськоїобласті.

>Раціональнаплощадослідженьвизначена длякожної ізділянок взалежності від потреб уводі,геоморфологічних умівмісцевості, планузабудовинаселенихпунктів, атакожнаявнихгеологічних тагеофізичнихданих.

>Ділянкизагальноюплощею97км2розташованіпоблизунаселенихпунктів:Заболоччя,Леніно,Заболоть,Котовка,Русанівка,Осички,Нов.Юрівка,Травневе,Глиновці,Веприн, Мірча, Заньки,Текляновка,Гришківці,Нов. Буда,Новосілки,Вишевичі,Меделівка,Межирічка,Кайтанівка,Пилиповичі,Переміж’я,Журавлинка,Кочерів.

Напершомуетапі умежахділянок якщо проведенаплощинназйомка методомВЕЗ помережі200200м,щявляєтьсянайбільшінформативною пригідрогеофізичнихдослідженнях напошукитріщинних вод.Одночасноці роботидозволяютьзробитиоцінкуперспективностіплощі навиявленняпроникнихосадовихвідкладів й корувивітрювання, зарахунок якіформуватимутьсяприроднізапаси води. Однакосновніперспективипошуківпідземних вод вданомурайоніпов’язані звивченнямтріщинуватоїзоникристалічнихпорід,оскількивідсутніосадовівідкладивеликоїпотужності.

>Надалі наперспективниханомальних зонах,виділенихплощиннимизйомкамиВЕЗ, будутьпроведеніпрофільнідеталізованідослідження методамиКМЗХ зкроком 10 й5м (>49,4пог.км) йВЕЗ зкроком100м (>9,4пог.км), наоснові які будутьвиділеніконкретні точки,рекомендовані длябуріннягідрогеологічнихсвердловин.

>Нижченаведеніоб’єми й методика із шкірного видуробіт.

>гідрографіясвердловинапідземні води

9.3Електророзвідка

>Електророзвідка методомВЕЗпередбачається длявирішеннянаступних завдань:

-виявлення йпростеженнятектонічних йтріщинуватих зон вкристалічних породах;

-вивченнягіпсометріїпокрівлі фундаменту;

-визначеннясумарноїпотужностіосадовихвідкладів й корувивітрювання;

-отриманняякісної характеристикифільтраційнихвластивостейпухкихутворень.

Урезультатівирішенняцих завдань будутьвиділені ділянкиперспективні дляпошуківпідземних вод.

>Проведенимиранішедослідженнямивстановлено, щогеологічнабудова району, азокрематектонічніумови, єскладними дляпошуківпідземних вод у породахкристалічного фундаменту.

>Є рядфакторів, щоускладнюютьвирішенняцієїзадачі. До їхні числа вартовіднестидостатньо широкийрозвитокпорід основного йультраосновного складу,найбільшмолодихутвореньдосліджуваної територї йстійких допроцесіввивітрювання;наявністьВіленськоїзонирозломів, де широкорозвиненіграфітизованіпороди, атакож порівнянослабкорозвиненігідрографічнімережі.

>Враховуючискладнігеологічні тагідрогеологічніумови районуробіт,обмеженістьплощпошуковихділянок йдосвідпопередніхдосліджень,площинназйомка якщо проведена методомВЕЗ помережі200200м.

>Такащільністьспостережень дозволитидостатньовпевненовиділитиструктури,сприятливі дляпошуківпідземних вод.

>Площазйомкивизначена конкретно длякожної ділянки ізурахуваннямнаявнихгеологічних,геоморфологічних йгеофізичнихданих, атакожпотребинаселенихпунктів уводі.

>Сумарнаплощазйомки всіхділянокскладає70м2 чи350пог.кмпрофільнихспостережень зкроком200м (>виключені зоб’єміввиконанихраніше напроектнихділянках 675точокВЕЗплощиннихзйомок помережі500200м,10001000м).

Уподальшому наперспективниханомаліях,виділених заматеріаламиплощиннихробіт методомВЕЗ, будутьвиконанідеталізовані роботи зкроком100м поокремимпрофілям.

>Передбачається, що врезультатіцихспостережень якщо виправлена завданняпростежування йуточненнярозташуванняперспективниханомалій,виявленихплощинноюзйомкою,визначена їхньогогеологічна природа,уточненіпараметрианомалій.

>Профільнідеталізованідослідження методомВЕЗ будутьвиконані вобсязі49,4пог.км.

>Електророзвідувальнідеталізовані роботи методомВЕЗ будутьпроводитися взимнійперіод – 20% (>10пог.км) й влітнійперіод – 80% (>59,4пог.км) відзагальногооб’єму.

>Польовимдослідженнямпередуватимутьпараметричнізондуваннясвердловин,виділені ізметоювивченнягеоелектричногорозрізу йвизначенняпараметрів длякількіснихрозрахунків.

>ПараметричніВЕЗ у двохвзаємоперпендикулярнихазимутахнамічено провести на 20свердловинах.

Величинарозносів АВпараметричнихВЕЗприймається1000м,відстаньміжсвердловинами5км, при ІІІкатегоріїскладності влітнійперіод.

>Затрати години й роботи навиконанняспостережень наоднійсвердловинірозраховані наосновіСУСНвик.3,частина 2, табл. 2, ст.4,табл.13).

>0,34:2,16·2·1,1+1,12:100·(5-1)=0,39пр.зм

Привиборірозносівлініїживлення АВслідвраховувати нелишеглибинузаляганнядокембрійського фундаменту, але й інеобхідністьпростеженнятріщинуватих йтектонічних зонкристалічнихпорід, щовирізняються, якпоказуєаналізранішепроведенихробіт,виположуваннямасимптотикривихВЕЗ.Звідсивипливаєнеобхідністьпроведенняспостереженьзізбільшеноюдовжиноюрозносівлінії АВ.

>Глибиназаляганнякристалічнихпорід напроектнійплощіколивається віддекількох до30-40м, амежах окремихділянокдосягає50-60м. Зурахуваннямвищевикладеного, атакожданихранішепроведенихробіт (>попереднярозвідкапідземних вод дляводопостачання м.РадомишльЖитомирськоїобласті титул 231),передбачаютьсянаступнірозносилінії АВ:АВ=300м – 10%,АВ=500м – 20%,АВ=750м – 30%,АВ=1000м – 30%,АВ=1500м – 10%.

>Роботи методомВЕЗ будутьвиконуватися наділянкахпересічноїмісцевості,поблизунаселенихпунктів та їхнімежах, на полонинахрік й насхилах, наділянкахзайнятихзабудовами, містами йріллею. Увідповідності довказаних умів весьобсягВЕЗвіднесено до ІІІкатегоріїскладності.

>Польовізаміри будутьздійснюватисяприладомАЕ-72 ізбатарейнимживленням.Розгортання йзгортаннядротівлініїживлення АВ якщопроводитисьвручну (>неконвеєрнийспосіб).

Припроектуванніробітвраховується, щовиконанняелектророзвідувальнихзамірівпоєднане іздеякимитруднощами.Білянаселенихпунктівможливіінтенсивніперешкоди,викликаніблизькістюлінійелектропередач,роботоюсилових таенергетичних установок (>індустріальніперешкоди).

Привимірюваннях на полонинахрік, назаболоченихділянкахмаютьмісцеперешкодипов’язані зявищемнестійкоїполяризації.

>Умови длявлаштуваннязаземлень вмежахділянокробітвціломуєсприятливими. Алі вдеякихмісцяхвідмічаєтьсянаявністьвисокоомнихпісків уверхнійчастинірозрізу. Узв’язку ізцимпередбачаютьсянаступніумовивимірювань.

>Складніумовивимірюваньрізниціпотенціалів (U) принормальнихумовахзаземленняелектродів (>К=1,15) – 40%площі.

>Нормальніумовивимірюваньрізниціпотенціалів (U) прискладнихумовахзаземленняелектродів (>К=1,1) – 35%площі.

>Нормальніумовивимірюваньрізниціпотенціалів (U) йзаземленняелектродів (>К=1) – 25%площі.

>Середнєзначення поправковогокоефіцієнта до норм годинискладає:

>К==1,1

>Польовіелектророзвідувальнівиміри будутьздійснюватися улітній 80%об'ємуробіт йзимній 20%період.

Дляоцінкиякостіпольовихматеріалівпередбачаєтьсявиконанняназемнихконтрольнихспостережень уобсязі 5% відкількостікоординатнихточок.Середнявідноснапохибкавимірів не виннаперевищувати ±5%.

Дляпрофілактичногоогляду й ремонтуапаратури,обладнання йспорядженняпередбачається 1приладо-зміна вмісяць, у зв'язку зчим до норм годинизастосовуєтьсяпоправочнийкоефіцієнт 1,04 (>СУСНвип.3,частина 2,п.25).

У зв'язку зможливоюдвоякоюінтерпретацієюматеріалівВЕЗ,заснованої навикористанні одногофізичного параметра –електричного опору, настадіїдеталізаціїпередбачаєтьсяпроведенняробіт методомсейсморозвідкиКМЗХ.

9.4Сейсморозвідка

За результатамиінтерпретаціїматеріалівВЕЗ якщовиконанапрофільнасейсморозвідкаКМЗХ.

>Досвідпопередніхдослідженьсвідчить провисокугеологічнуефективністьсейсморозвідки методомзаломлениххвиль припошуках йрозвідцітріщинних вод.

Методдозволяє придеталізаціїаномальних зон,виявленихелектророзвідкою,визначитигіпсометріюповерхнікристалічнихпорід,виявити й детальновивчитизонитріщинуватихпорід. Присприятливихумовахнадаєтьсяможливістьвиділити болеезруйновані ділянки йоцінитиступіньтріщинуватостікристалічнихпорід.

>Посиланням дляздійсненнясейсморозвідки вумовахявляється залежністьвеличиниграничнихшвидкостейпоздовжніх йпоперечниххвиль,коефіцієнтів їхньогозатухання,динамічнихмодулівпружності відступенітріщинуватості,руйнуваннякристалічнихпорід, напрямі зонтріщинуватості й характеру їхнінасичення.

ПроектомпередбачаєтьсяздійсненняпрофільнихсейсморозвідувальнихробітКМЗХ напоздовжніххвилях.

>СейсморозвідкаКМЗХ якщовиконана надеталізаційномуетапідосліджень ізметоюуточненнягеологічноїприродианомалій йрозташуваннярозломів йтріщинуватих зон,виділенихзйомкоюВЕЗ.

>Об'ємдеталізаційнихсейсморозвідувальнихдослідженьвибраний знаступногорозрахунку: напроектній територїгеофізичні роботи будутьвиконуватися для 15водоспоживачів.Сумарнезамовленняпотреби водискладає5600м3/добу.

>Середній дебетдіючихсвердловин1,5л/с (заданимисвердловин, щовикористовуються дляводопостачаннясільськогосподарськихоб'єктівРадомишльського району).Виходячи із цого:

>5600:(1,5·86,4)=43св.

>Враховуючисередній відсотокбезводності (50%) якщовиконано 86деталізованихпрофілів (із числасвердловин,проектних на13ділянках, де будутьвиконуватисьгеофізичні роботи). Длястворенняцілісноїхвильовоїкартини при роботівсейсморозвідкиКМЗХ йвпевненогопростеженнязаломлениххвиль, атакожоцінки йпорівнянняпараметрівзатуханняамплітудисейсмічниххвильнеобхіднийінтервал460-690м (взалежності відглибинизаляганнязаломлюючого обрію,порівняного зпокрівлеюкристалічнихпорід). Усередньомудовжина одногопрофілю –575м, щоскладатиме:

>575·86=49,4пог.км

>Сейсмічніматеріалиможуть бутивикористані якпараметричні прикількіснійінтерпретаціїкривихВЕЗ. За комплексомдеталізаційнихдосліджень методамиВЕЗ йКМЗХ будутьвиділені точки,найбільшсприятливі длябуріннягідрогеологічнихсвердловин.

Методикапольовихспостережень винна забезпечитикореляційнепростеженняпружниххвиль,заломлених наповерхнікристалічнихпорід. Дляточноїпобудовизаломлюючоїграницізабезпечуєтьсявизначеннясередніхшвидкостей ізінтервалом115-230м позворотномупрофілю.

>Виходячи іздосвідупопередніхробіт,спостереження будутьпроводитися поокремимпрофілям ізвикористанням системнагнітаючихгодографів (>прямих йзворотних).Відстаньміжсейсмоприймачамипередбачається10м (>49,4пог.км), щозабезпечуєвпевненевиділеннятріщинуватих зоншириною30м й болеедостовірневизначенняефективноїшвидкості приглибинах докристалічного фундаменту более20м. У долинахрік, наділянках, деглибиназаляганнякристалічнихпорід10-20м й менше,профільнісейсмографічні роботи будутьвиконані ізвідстаннюміжсейсмоприймачами5м.Передбачається 90%обсягусейсморозвідувальнихробітвиконатикроком10м (>44,4пог.км), а 10% -5м (>5пог.км).

>Довжинаінтервалупростеження 460 й230м.

>Реєстраціяпружнихколивань якщоздійснюватисясейсморозвідувальноюстанцієюСМВХ-0-24.збудженняпружнихколивань якщоспричинюватиударна установка,змонтована набазі кранаАК-8 нашасіавтомобіляУРАЛ-369 задопомогивільнопадаючоговантажумасою1,5т (>висотапідйому5-7м).

Дляреєстраціїпружнихколивань будутьзастосовуватисьсейсмоприймачіСХ-10.

Зметоюзменшеннязбитківсільськогосподарським культурампередбачається 50%всьогооб'ємуробітвиконати взимнійперіод, в зв'язку ізчимпоправочнийкоефіцієнт до норм години складі 1,18.Категоріяскладностісейсморозвідувальнихробіт – ІІІ.

>Сейсморозвідувальні роботи,переважно, будутьпроводитисьпоблизунаселенихпунктів,проїзнихдоріг, намасивахсільськогосподарськихугідь, де якщопрацюватитехніка.

Усіцестворитьдодатковіджерелаперешкод. Тому для 50% всіхсейсморозвідувальнихробітпередбачаєтьсяпоправочнійкоефіцієнт до норм години 1,21 (>СУСНвип.3,частина 1, табл.1).

Длярозрахунку витрат години й роботи напроведеннясейсморозвідувальнихробітвикористані "Тимчасовіпроектно-сметние нормативи насейсморазведочние роботи",затвердженіПДО ">Північукргеологія"17.05.1991р.

До складуробіт,передбаченихПСН,крімпольовихсейсмічнихробіт, включенатакожпоточнакамеральнаобробкаматеріалів.

Длявивченняхвильовоїкартини,вибору умівреєстрації йзбудженняпружнихколивань врізнихсейсмогеологічнихумовахпередбачається 2приладо-змінидослідно-методичнихробіт.

Накожнийпогоннийкілометрпрофілю прикроці10м припадати: 1000:230=4,35 стоянки, а прикроці5м – 1000:115=8,7 стоянки.

Прироботі із4хпунктівзбудженняпотрібновідповідно 4,35·4=17,4 й 8,7·4=34,8фізичнихспостережень.

>Загальнийоб'єм складі:

(17,4·44,4)+(34,8·5)=946фізичнихспостережень

Дляперевірки йпрофілактичного ремонтусейсморозвідувальноїапаратури йобладнанняпередбачається 2дні намісяць, тому дляврахування витрат години напрофілактикузастосовуєтьсякоефіцієнт 1,085 (>СУСНвип.3,частина 1,п.25.1).


10.Охоронаприроди

>Всі роботи,передбаченісправжнім проектом, будутьвиконуватись здотриманнямвимог,викладених

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація